Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка (каз. Қырғыз Автономиялық Социалистік Кеңес Республикасы; рос. Киргизская Автономная Социалистическая Советская Республика) — киргизьканаціональна автономія у складі РРФСР.
Қырғыз Автономиялық Социалистік Кеңес Республикасы Киргизская Автономная Социалистическая Советская Республика Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Мапа радянської Середньої Азії у 1922 році, із розташуванням Киргизької АРСР. | |||||||||||
Столиця | Оренбург | ||||||||||
Форма правління | Автономна Соціалістична Радянська Республіка | ||||||||||
Історія | |||||||||||
- Засновано | 1920 | ||||||||||
- Ліквідовано | 1925 | ||||||||||
| |||||||||||
Республіканський центр — місто Оренбург.
Історія
У серпні 1920 з населених (так тоді називали казахів) Уральської, Тургайської і Семипалатинської областей, північної частини Закаспійської області (), та південної частини, що залишилася від Оренбурзької губернії, утворили нову автономію у складі РРФСР — Киргизьку АРСР зі столицею в Оренбурзі.
Постановою ВЦВК від 17 січня 1921 з передали , , і , які утворили нову .
Постанова ВЦВК від 10 червня 1921 встановила межа між автономною Киргизькою РСР і Сибіром по Омському повіту Омської губернії (станцію залишили на території Киргизької АРСР). Лінія межі пройшла східніше станції Ісількуль по кордону з Петропавлівським повітом, далі, на північ озер Кичи-Карой, Улькун-Карой, урочища Кара-Терек, дотримуючись південних кордонів російських волостей і виходячи на станицю на Іртиші (що залишається в Киргизькій АРСР), причому російські волості Оріхівська, Добровольська, Моїсеївська, Русько-Полянська, Ново-Санжаровська, Черноусовська, Степанівська, Котельниківська включені до складу Киргизької АРСР.
1 жовтня 1921 року 15 волостей Омського повіту Омської губернії передали Киргизькій АРСР.
Постановою ВЦВК від 12 січня 1922 станція Ісількуль (по межі між Сибіром і Киргизькою АРСР по Омському повіту Омської губернії) залишена в межах Сибіру.
На 15 травня 1923 року у склад республіки входили:
- безпосередньо республіканського підпорядкування;
- — Акмолинський повіт, Атбасарський повіт, Черлацький повіт, Кокчетавський повіт, Петропавлівський повіт;
- Актюбинська губернія — Акбулацький район, Актюбинський район, Іргизький район, Можаровський район, Теміровський район, Уїльський район;
- — Перший Приморський округ, Другий Приморський округ, Коломацький округ, Наримський район, Камишсамарський район, Таловський район, Торгуновський район, Самостійні селища;
- — Адамовський район, Боривський район, Всесвятський район, Денисовський район, Кустанайський район, Семнозерський район, Тургайський район, Федоровський район;
- Оренбурзька губернія — Ілецький район, Ісаєво-Дідівський район, Краснохолмський район, Оренбурзький район, Орський район, Петровський район, Покровський район, Шарлик-Михайлівський район;
- — Зайсанський район, Кар-Каралинський район, Павлодарський район, Семипалатинський район, Усть-Каменогорський район;
- — Бухтарминський район, Гур'ївський район, Джанбейтинський район, Калмиковський район, Ілецький район, Уральський район.
Згідно з Постановою ВЦВК від 21 жовтня 1924 року до складу Киргизької АРСР передали та , що входили раніше до складу Башкирської АРСР.
У 1924 до складу ввійшли північні частини , Сирдар'їнської і Самаркандської областей, на території яких утворені і губернії.
У лютому 1925 в південній частині Приаралля у складі Киргизької АРСР була утворена Кара-Калпацька АО.
У квітні 1925 Киргизька АРСР була перейменована в Казакську АРСР, була перенесена столиця із Оренбурга в Кзил-Орду, а Оренбурзька губернія в липні 1925 була виділена зі складу Киргизької АРСР і передана у безпосереднє підпорядкування РРФСР.
Кара-Киргизька АО у складі РРФСР (14 жовтня 1924), в травні 1925 перейменована в Киргизьку АО, у лютому 1926 перетворена в Киргизьку АРСР.
Надалі, у процесі соціалістичного будівництва, Казакська АРСР і Киргизька АРСР (у 1936) стали союзними республіками (за Конституцією СРСР 1936 року Казакська Автономна Соціалістична Республіка стала називатися Казахська Радянська Соціалістична Республіка), а Кара-Калпацька АО стала Кара-Калпацькою АРСР (у 1932 р) у складі РРФСР (з 1936 входить до складу Узбецької РСР, у 1964 році перейменована в Каракалпацьку АРСР).
Примітки
- История башкирского народа: в 7 т./ гл. ред. М. М. Кульшарипов; Ин-т истории, языка и литературы УНЦ РАН. — Уфа : Гилем, 2010. — Т. V. — С. 212.
Ресурси Інтернету
- Аманжолова Дина. Казахская автономия: от замысла националов к самоопределению по-советски (pp. 115−143 Acta Slavica Iaponica, tomus 21, 2004 Hokkaido University) [ 9 Березня 2017 у Wayback Machine.]
- Ежедневная газета «Советская Сибирь» № 202 (273). Пятница 10 сентября 1920 года. Омск (Декрет об Автономной Киргизской Социалистической Советской республике) [ 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kirgizka Avtonomna Socialistichna Radyanska Respublika Ne plutati z Kirgizka Avtonomna Socialistichna Radyanska Respublika 1926 1936 Kirgizka Avtonomna Socialistichna Radyanska Respublika kaz Қyrgyz Avtonomiyalyk Socialistik Kenes Respublikasy ros Kirgizskaya Avtonomnaya Socialisticheskaya Sovetskaya Respublika kirgizkanacionalna avtonomiya u skladi RRFSR Қyrgyz Avtonomiyalyk Socialistik Kenes Respublikasy Kirgizskaya Avtonomnaya Socialisticheskaya Sovetskaya Respublika Kirgizka Avtonomna Socialistichna Radyanska Respublika 1920 1925Prapor GerbKirgizkoyi ARSR istorichni kordoni na kartiMapa radyanskoyi Serednoyi Aziyi u 1922 roci iz roztashuvannyam Kirgizkoyi ARSR Stolicya OrenburgForma pravlinnya Avtonomna Socialistichna Radyanska RespublikaIstoriya Zasnovano 1920 Likvidovano 1925Poperednik NastupnikRosijska Radyanska Federativna Socialistichna RespublikaKirgizkij kraj Kazakska ARSR Respublikanskij centr misto Orenburg IstoriyaU serpni 1920 z naselenih tak todi nazivali kazahiv Uralskoyi Turgajskoyi i Semipalatinskoyi oblastej pivnichnoyi chastini Zakaspijskoyi oblasti ta pivdennoyi chastini sho zalishilasya vid Orenburzkoyi guberniyi utvorili novu avtonomiyu u skladi RRFSR Kirgizku ARSR zi stoliceyu v Orenburzi Postanovoyu VCVK vid 17 sichnya 1921 z peredali i yaki utvorili novu Postanova VCVK vid 10 chervnya 1921 vstanovila mezha mizh avtonomnoyu Kirgizkoyu RSR i Sibirom po Omskomu povitu Omskoyi guberniyi stanciyu zalishili na teritoriyi Kirgizkoyi ARSR Liniya mezhi projshla shidnishe stanciyi Isilkul po kordonu z Petropavlivskim povitom dali na pivnich ozer Kichi Karoj Ulkun Karoj urochisha Kara Terek dotrimuyuchis pivdennih kordoniv rosijskih volostej i vihodyachi na stanicyu na Irtishi sho zalishayetsya v Kirgizkij ARSR prichomu rosijski volosti Orihivska Dobrovolska Moyiseyivska Rusko Polyanska Novo Sanzharovska Chernousovska Stepanivska Kotelnikivska vklyucheni do skladu Kirgizkoyi ARSR 1 zhovtnya 1921 roku 15 volostej Omskogo povitu Omskoyi guberniyi peredali Kirgizkij ARSR Postanovoyu VCVK vid 12 sichnya 1922 stanciya Isilkul po mezhi mizh Sibirom i Kirgizkoyu ARSR po Omskomu povitu Omskoyi guberniyi zalishena v mezhah Sibiru Na 15 travnya 1923 roku u sklad respubliki vhodili bezposeredno respublikanskogo pidporyadkuvannya Akmolinskij povit Atbasarskij povit Cherlackij povit Kokchetavskij povit Petropavlivskij povit Aktyubinska guberniya Akbulackij rajon Aktyubinskij rajon Irgizkij rajon Mozharovskij rajon Temirovskij rajon Uyilskij rajon Pershij Primorskij okrug Drugij Primorskij okrug Kolomackij okrug Narimskij rajon Kamishsamarskij rajon Talovskij rajon Torgunovskij rajon Samostijni selisha Adamovskij rajon Borivskij rajon Vsesvyatskij rajon Denisovskij rajon Kustanajskij rajon Semnozerskij rajon Turgajskij rajon Fedorovskij rajon Orenburzka guberniya Ileckij rajon Isayevo Didivskij rajon Krasnoholmskij rajon Orenburzkij rajon Orskij rajon Petrovskij rajon Pokrovskij rajon Sharlik Mihajlivskij rajon Zajsanskij rajon Kar Karalinskij rajon Pavlodarskij rajon Semipalatinskij rajon Ust Kamenogorskij rajon Buhtarminskij rajon Gur yivskij rajon Dzhanbejtinskij rajon Kalmikovskij rajon Ileckij rajon Uralskij rajon Zgidno z Postanovoyu VCVK vid 21 zhovtnya 1924 roku do skladu Kirgizkoyi ARSR peredali ta sho vhodili ranishe do skladu Bashkirskoyi ARSR U 1924 do skladu vvijshli pivnichni chastini Sirdar yinskoyi i Samarkandskoyi oblastej na teritoriyi yakih utvoreni i guberniyi U lyutomu 1925 v pivdennij chastini Priarallya u skladi Kirgizkoyi ARSR bula utvorena Kara Kalpacka AO U kvitni 1925 Kirgizka ARSR bula perejmenovana v Kazaksku ARSR bula perenesena stolicya iz Orenburga v Kzil Ordu a Orenburzka guberniya v lipni 1925 bula vidilena zi skladu Kirgizkoyi ARSR i peredana u bezposerednye pidporyadkuvannya RRFSR Kara Kirgizka AO u skladi RRFSR 14 zhovtnya 1924 v travni 1925 perejmenovana v Kirgizku AO u lyutomu 1926 peretvorena v Kirgizku ARSR Nadali u procesi socialistichnogo budivnictva Kazakska ARSR i Kirgizka ARSR u 1936 stali soyuznimi respublikami za Konstituciyeyu SRSR 1936 roku Kazakska Avtonomna Socialistichna Respublika stala nazivatisya Kazahska Radyanska Socialistichna Respublika a Kara Kalpacka AO stala Kara Kalpackoyu ARSR u 1932 r u skladi RRFSR z 1936 vhodit do skladu Uzbeckoyi RSR u 1964 roci perejmenovana v Karakalpacku ARSR PrimitkiIstoriya bashkirskogo naroda v 7 t gl red M M Kulsharipov In t istorii yazyka i literatury UNC RAN Ufa Gilem 2010 T V S 212 Resursi InternetuAmanzholova Dina Kazahskaya avtonomiya ot zamysla nacionalov k samoopredeleniyu po sovetski pp 115 143 Acta Slavica Iaponica tomus 21 2004 Hokkaido University 9 Bereznya 2017 u Wayback Machine Ezhednevnaya gazeta Sovetskaya Sibir 202 273 Pyatnica 10 sentyabrya 1920 goda Omsk Dekret ob Avtonomnoj Kirgizskoj Socialisticheskoj Sovetskoj respublike 4 Bereznya 2016 u Wayback Machine