Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тургайська область адміністративно територіальна одиниця Російської імперії та Російської республіки у 1868 1920 Тургайс

Тургайська область (Російська імперія)

Тургайська область (Російська імперія)

Тургайська область — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії та Російської республіки у 1868–1920.

Тургайська область
Герб
image
Дата створення / заснування 21 жовтня (2 листопада) 1868
Офіційна назва рос. Тургайская область
Країна image Російська імперія
Столиця Оренбург
Адміністративна одиниця Російська імперія
Російська республіка
РСФРР
Кількість населення 453 416 осіб
Адміністративно-територіально поділяється на d
Замінений на d
На заміну d
Час/дата припинення існування 7 липня 1920
Площа 454 989 618 000 квадратний метр
image
image
Категорія мап на Вікісховищі d
image Тургайська область у Вікісховищі

Координати: 48° пн. ш. 60° сх. д. / 48° пн. ш. 60° сх. д. / 48; 60

Географія

За термінологією XVII-XIX століть даний регіон вважався частиною «Сибірської степу» і таким чином належав Сибіру. На півночі Тургайська область межувала з Оренбурзькою губернією, на заході — Уральською областю, на сході — Акмолінською областю, на півдні — Сирдар'їнською областю. На сході доходила до річки Сирдар'я, південному заході досягала узбережжя Аральського моря.

Історія

Формування

Спочатку ця територія входила до складу Малого і Середнього жузів. Останні до 1820-х років підпорядковувалися прикордонної системі управління Російській імперії при збереженні внутрішньої автономії. Для зносин з ними в Оренбурзі в 1772 році відкрита була прикордонна експедиція, переформована в 1799 році в прикордонну комісію, що підпорядковувалася оренбурзькому губернатору.

За часів імператора Миколи I розпочалася політика зі зменшення автономії та зміцнення повноцінної російської влади в Казахстані.

22 червня 1822 впроваджено новий статут, за яким Сибірський степ було розділено на округи, підлеглі окружним Наказам, на чолі яких було визначено виборних старших султанів Середнього жузу. У Малому жузі було скасовано ханську гідність. Невдалий Хівінський похід 1839—1840 і бунт султана Кенесари в 1837—1844 показали всю недосконалість цього порядку.

До 1848 почалися створюватися фортеці та російські поселення, започаткувавши політику колонізації Тургайського степу.

З посилення влади імперії та зменшенням влади султанів казахів поступово починається перехід на формування нової адміністрації.

У 1859 було створено . E 1865 з неї виокремлену Уральську область. 21 жовтня 1868 решту Області Оренбурзьких киргизів (середня й східна частини) перетворено на Тургайську область.

Розвиток

Спочатку являло собою своєрідну базу для наступу на Хівінське ханство. З кінця 1870-х почала здійснюватися системна переселенська політика імперії. В результаті змінювалася чисельність, національний склад населення повіту, зокрема зростання російсько-українського населення. Це спричинило за собою вельми численні і різноманітні зміни в господарських заняттях місцевого населення, соціально-економічних відносинах, що сприяло ускладненню системи суспільних відносин. Внаслідок сприятливих кліматичних умов найбільше колоністів було в Миколаївському (Кустанайському) повіті.

У 1881 після ліквідації Оренбурзького генерал-губернаторства, область перейшла в підпорядкування Міністерству внутрішніх справ. 1906 року через Тургайську область пройшла залізниця Оренбург—Ташкент.

З початку Першої світової війни Тургайська область стало місцем заслання підданих Німецької імперії та Австро-Угорщини з західних губерній Російської імперії.

Повстання

У 1916 в рамках загальноказахського (так званного Туркестанського) повстання почалися виступи казахів під проводом Амангельди Іманова і хана Джанбосинова. Повстанці (сарбазів) нараховувалося до 50 тис. Воно почалося в Іргизькому повіті 19 жовтня. З 22 жовтня обласний центр Тургай опинився в облозі. Напочатку грудня повстанці зазнали важких поразок.

21 грудня 1916 наказом імператора Миколи II Тургайский, Іргизький і Миколаївський повіти були переведені на воєнний стан. Бої в Тургайській області тривали до кінця лютого 1917 року.

З 1917

У 1917 в області встановлена радянська влада. Втім вже у 1918 року її було повалена, а область увійшла до Алашської автономії. Лише у 1919 після поразки Колчака тут затвердилася радянська влада.

У 1919 Кустанайський повіт було передано до Челябінської губернії. У 1920 році Тургайська область була перетворена на губернію. Втім того ж року перетворена на Оренбурзько-Тургайську губернію Киргизької АРСР.

Адміністративний устрій

Центром було поселення Оренбурзьке укріплення, яке згодом було перейменовано на Тургай (звідси походить назва самої області). Область була розділена на 4 повіти — Актюбінський, Іргизький, Миколаївський і Тургайський. Повіти поділялися на волості, а волості — на аули. Внаслідок різних економічних і політичних обставин кількість волостей змінювалося. В основному спостерігалося збільшення числа волостей. З 1875 по 1894 років відбувається збільшення волостей. Найбільшими містами були Тургай і Миколаївськ.

На чолі області стояли військові губернатори, що свідчить про непевний характер володарювання імперії. На чолі повітів —повітовий начальник. Казахами керували баї та старшини.

Військові губернатори

  • (1869—1877)
  • (1877—1878)
  • (1878—1883)
  • (1883—1887)
  • (1888—1899)
  • (1900—1908)
  • (1908—1910)
  • (1910—1917)

Населення

Відповідно до Першого перепису населення в Російській імперії в області мешкало 453 416 осіб. Більше 80 % населення складали казахи (410904 осіб). На другому місці за чисельністю були росіяни, яких найбільше було в Миколаївському (Кустанайському) повіті — 16,9 %.

В Тургайській області також мешкали українці (треті за чисельністю — 7 547 осіб), татари і мордва. Більшість українців мешкали в Кустанайському (77,1%) і Актюбінському (22,1%) повітах. До 1915 року українців в області збільшилося в 40 разів. На 1915 рік в області було зосереджено 23,4% всіх українців Казахстану — 210 тис. осіб, або 24,4% від загальної чисельності Тургайської області.

Економіка

Основою становило кочове та напівкочове скотарство і землеробство. Першим переважно займалися казахи, другим — росіяни та українці. Втім поступово протягом 1900—1917 років розвивалося землеробство в казахів. Збільшувалося кількість шкіряних, миловарних, маслобійних підприємств, млинів, візницький промисел. Вирощували пшеницю, жито, просо, овес, картоплю та інші овочі. На 1901 рік виявлено гідних для сіву зернових 30 тис. десятин, але використовувалося лише 1/15 від них. Розвивалося судноплавство Аральським морем, а також рибальство й звіроловство.

Джерела

  • Крафт И. И. Из киргизской старины (отдельный оттиск из «Тургайских областных ведомостей» за 1891 и 1899 г. и «Тургайской газеты» за 1896, 1897 и 1898 г.) — Оренбург, 1900.
  • Алексеенко Н. В. Население дореволюционного Казахстана. Алма-Ата, 1981
  • Кусаинов К. Тургай: на рубеже двух столетий. — Алма-Ата, 1994
  1. Актюбинск // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. I. — С. 64–65. — 956 с.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24329345d:Track:Q23892463d:Track:Q19908137

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Turgajska oblast administrativno teritorialna odinicya Rosijskoyi imperiyi ta Rosijskoyi respubliki u 1868 1920 Turgajska oblast Gerb Data stvorennya zasnuvannya21 zhovtnya 2 listopada 1868 Oficijna nazvaros Turgajskaya oblast Krayina Rosijska imperiya StolicyaOrenburg Administrativna odinicyaRosijska imperiya Rosijska respublika RSFRR Kilkist naselennya453 416 osib Administrativno teritorialno podilyayetsya nad Zaminenij nad Na zaminud Chas data pripinennya isnuvannya7 lipnya 1920 Plosha454 989 618 000 kvadratnij metr Kategoriya map na Vikishovishid Turgajska oblast u Vikishovishi Koordinati 48 pn sh 60 sh d 48 pn sh 60 sh d 48 60GeografiyaZa terminologiyeyu XVII XIX stolit danij region vvazhavsya chastinoyu Sibirskoyi stepu i takim chinom nalezhav Sibiru Na pivnochi Turgajska oblast mezhuvala z Orenburzkoyu guberniyeyu na zahodi Uralskoyu oblastyu na shodi Akmolinskoyu oblastyu na pivdni Sirdar yinskoyu oblastyu Na shodi dohodila do richki Sirdar ya pivdennomu zahodi dosyagala uzberezhzhya Aralskogo morya IstoriyaFormuvannya Spochatku cya teritoriya vhodila do skladu Malogo i Serednogo zhuziv Ostanni do 1820 h rokiv pidporyadkovuvalisya prikordonnoyi sistemi upravlinnya Rosijskij imperiyi pri zberezhenni vnutrishnoyi avtonomiyi Dlya znosin z nimi v Orenburzi v 1772 roci vidkrita bula prikordonna ekspediciya pereformovana v 1799 roci v prikordonnu komisiyu sho pidporyadkovuvalasya orenburzkomu gubernatoru Za chasiv imperatora Mikoli I rozpochalasya politika zi zmenshennya avtonomiyi ta zmicnennya povnocinnoyi rosijskoyi vladi v Kazahstani 22 chervnya 1822 vprovadzheno novij statut za yakim Sibirskij step bulo rozdileno na okrugi pidlegli okruzhnim Nakazam na choli yakih bulo viznacheno vibornih starshih sultaniv Serednogo zhuzu U Malomu zhuzi bulo skasovano hansku gidnist Nevdalij Hivinskij pohid 1839 1840 i bunt sultana Kenesari v 1837 1844 pokazali vsyu nedoskonalist cogo poryadku Do 1848 pochalisya stvoryuvatisya forteci ta rosijski poselennya zapochatkuvavshi politiku kolonizaciyi Turgajskogo stepu Z posilennya vladi imperiyi ta zmenshennyam vladi sultaniv kazahiv postupovo pochinayetsya perehid na formuvannya novoyi administraciyi U 1859 bulo stvoreno E 1865 z neyi viokremlenu Uralsku oblast 21 zhovtnya 1868 reshtu Oblasti Orenburzkih kirgiziv serednya j shidna chastini peretvoreno na Turgajsku oblast Rozvitok Spochatku yavlyalo soboyu svoyeridnu bazu dlya nastupu na Hivinske hanstvo Z kincya 1870 h pochala zdijsnyuvatisya sistemna pereselenska politika imperiyi V rezultati zminyuvalasya chiselnist nacionalnij sklad naselennya povitu zokrema zrostannya rosijsko ukrayinskogo naselennya Ce sprichinilo za soboyu velmi chislenni i riznomanitni zmini v gospodarskih zanyattyah miscevogo naselennya socialno ekonomichnih vidnosinah sho spriyalo uskladnennyu sistemi suspilnih vidnosin Vnaslidok spriyatlivih klimatichnih umov najbilshe kolonistiv bulo v Mikolayivskomu Kustanajskomu poviti U 1881 pislya likvidaciyi Orenburzkogo general gubernatorstva oblast perejshla v pidporyadkuvannya Ministerstvu vnutrishnih sprav 1906 roku cherez Turgajsku oblast projshla zaliznicya Orenburg Tashkent Z pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Turgajska oblast stalo miscem zaslannya piddanih Nimeckoyi imperiyi ta Avstro Ugorshini z zahidnih gubernij Rosijskoyi imperiyi Povstannya U 1916 v ramkah zagalnokazahskogo tak zvannogo Turkestanskogo povstannya pochalisya vistupi kazahiv pid provodom Amangeldi Imanova i hana Dzhanbosinova Povstanci sarbaziv narahovuvalosya do 50 tis Vono pochalosya v Irgizkomu poviti 19 zhovtnya Z 22 zhovtnya oblasnij centr Turgaj opinivsya v oblozi Napochatku grudnya povstanci zaznali vazhkih porazok 21 grudnya 1916 nakazom imperatora Mikoli II Turgajskij Irgizkij i Mikolayivskij poviti buli perevedeni na voyennij stan Boyi v Turgajskij oblasti trivali do kincya lyutogo 1917 roku Z 1917 U 1917 v oblasti vstanovlena radyanska vlada Vtim vzhe u 1918 roku yiyi bulo povalena a oblast uvijshla do Alashskoyi avtonomiyi Lishe u 1919 pislya porazki Kolchaka tut zatverdilasya radyanska vlada U 1919 Kustanajskij povit bulo peredano do Chelyabinskoyi guberniyi U 1920 roci Turgajska oblast bula peretvorena na guberniyu Vtim togo zh roku peretvorena na Orenburzko Turgajsku guberniyu Kirgizkoyi ARSR Administrativnij ustrijCentrom bulo poselennya Orenburzke ukriplennya yake zgodom bulo perejmenovano na Turgaj zvidsi pohodit nazva samoyi oblasti Oblast bula rozdilena na 4 poviti Aktyubinskij Irgizkij Mikolayivskij i Turgajskij Poviti podilyalisya na volosti a volosti na auli Vnaslidok riznih ekonomichnih i politichnih obstavin kilkist volostej zminyuvalosya V osnovnomu sposterigalosya zbilshennya chisla volostej Z 1875 po 1894 rokiv vidbuvayetsya zbilshennya volostej Najbilshimi mistami buli Turgaj i Mikolayivsk Na choli oblasti stoyali vijskovi gubernatori sho svidchit pro nepevnij harakter volodaryuvannya imperiyi Na choli povitiv povitovij nachalnik Kazahami keruvali bayi ta starshini Vijskovi gubernatori 1869 1877 1877 1878 1878 1883 1883 1887 1888 1899 1900 1908 1908 1910 1910 1917 NaselennyaVidpovidno do Pershogo perepisu naselennya v Rosijskij imperiyi v oblasti meshkalo 453 416 osib Bilshe 80 naselennya skladali kazahi 410904 osib Na drugomu misci za chiselnistyu buli rosiyani yakih najbilshe bulo v Mikolayivskomu Kustanajskomu poviti 16 9 V Turgajskij oblasti takozh meshkali ukrayinci treti za chiselnistyu 7 547 osib tatari i mordva Bilshist ukrayinciv meshkali v Kustanajskomu 77 1 i Aktyubinskomu 22 1 povitah Do 1915 roku ukrayinciv v oblasti zbilshilosya v 40 raziv Na 1915 rik v oblasti bulo zoseredzheno 23 4 vsih ukrayinciv Kazahstanu 210 tis osib abo 24 4 vid zagalnoyi chiselnosti Turgajskoyi oblasti EkonomikaOsnovoyu stanovilo kochove ta napivkochove skotarstvo i zemlerobstvo Pershim perevazhno zajmalisya kazahi drugim rosiyani ta ukrayinci Vtim postupovo protyagom 1900 1917 rokiv rozvivalosya zemlerobstvo v kazahiv Zbilshuvalosya kilkist shkiryanih milovarnih maslobijnih pidpriyemstv mliniv viznickij promisel Viroshuvali pshenicyu zhito proso oves kartoplyu ta inshi ovochi Na 1901 rik viyavleno gidnih dlya sivu zernovih 30 tis desyatin ale vikoristovuvalosya lishe 1 15 vid nih Rozvivalosya sudnoplavstvo Aralskim morem a takozh ribalstvo j zvirolovstvo DzherelaKraft I I Iz kirgizskoj stariny otdelnyj ottisk iz Turgajskih oblastnyh vedomostej za 1891 i 1899 g i Turgajskoj gazety za 1896 1897 i 1898 g Orenburg 1900 Alekseenko N V Naselenie dorevolyucionnogo Kazahstana Alma Ata 1981 Kusainov K Turgaj na rubezhe dvuh stoletij Alma Ata 1994 Aktyubinsk Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1905 T dop I S 64 65 956 s d Track Q656d Track Q602358d Track Q24329345d Track Q23892463d Track Q19908137

Дата публікації:
Топ