Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кенесари Касим-ули (каз. Кенесары Қасым-ұлы, Кене-хан) — казахський султан. З 1841 року — хан усіх трьох жузів у Казахстані, чингізид, онук хана Аблая. У 1837—1847 роках очолював національно-визвольний рух казахів за збереження незалежності від Російської імперії.
| Кенесари | |
|---|---|
| Народився | 1801 Середній жуз |
| Помер | 1847 Киргизстан |
| Діяльність | політик |
| Титул | султан і хан |
| Посада | d |
| Рід | Чингізиди |
| Діти | d |
| Автограф |  |
| |
Герой національно-визвольної боротьби казахського народу, керівник антифеодального і антиколоніального повстання (повстання Кенесари Касимова 1837—1847 рр.)
Перехід керівництва рухом до Кенесари
Сам Кенесари не раз зазнавав переслідувань з боку колоніальної влади. В одному зі своїх листів генерал-майору Генса Кенесари ретельно перелічував, як його особисто за намовою султана Джамантая Букеєва переслідували відряджені у степ загони в 1825, 1827, 1830, 1832, 1836 роках. Кенесари бився спочатку під керівництвом свого батька Касима, а потім брата Саржана. Перша згадка про участь 23-річного Кенесари у загонах Саржана належить до 1825 року. Як керівник казахських загонів він виступив на арену лише після вбивства його батька та брата.
Ставши на чолі національно-визвольного руху, Кенесари відмовився від політики своїх братів, які шукали опори в «єдиновірних» середньоазійських ханствах. Він вирішив вести боротьбу на два фронти — проти царської Росії та середньоазійських ханств, в першу чергу, проти Коканду, що поневолив частину казахського народу. Власне збройному виступу передувала низка спроб прибрати систему укріплень на землях Середнього жуза листами, адресованими сибірській владі, але вони залишалися без відповіді.
Навесні 1837 Кенесари з невеликим загоном з'явився на території Акмолинського округу. Казахи стали масами стікатися під його знамена. На чолі окремих загонів стали як найближчі родичі Кенесари — Науризбай, Абилгази, Альжан, Бопа ханум, так і неродовиті батири з народу — Агибай, Жанайдар, Іман Дулатули, Жоламан Тленшіули, Бухарбай. Окрім того, в загонах Кенесари було багато російських солдатів-утікачів, засланих поляків, башкирів. Башкири та росіяни виливали гармати, виготовляли рушниці, навчали казахських воїнів пішому строю. Один із втікачів, ім'я якого невідомо, служив особистим секретарем Кенесари. Окрім того, на першому етапі до нього приєдналась частина султанів біїв, які перебували на російській службі, частково переслідуючи власні інтереси, частково від страху перед Кенесари.
Успіхи казахської армії
Влітку 1837 року було розгромлено каральний загін Чірікова й під владою Кенесари опинились території Акмолинського, Кокчетавського, Каркаралінського і Баянаульського округів. На початку 1838 розрізнені загони казахів об'єднались під владою Кенесари. Навесні він відрядив посольство до західно-сибірського губернатора Горчакова зі спеціальним листом-протестом проти політики російської влади.
У своєму листі Кенесари вимагав знищення укріплених пунктів на казахській території, повернення відібраних пасовищ, у випадку невиконання залишаючи за собою право продовжити війну. Представникам султана не вдалось доставити лист Горчакову. Дорогою до Омська їх схопили та віддали під суд. Зрив перемовин з Росією змусив Кенесари відновити активні дії.
Загони казахів розгромили загін військового старшини Сімонова, аули ага-султана Конуркульджі Кудаймендіна, напали на Аманкарагайський наказ. Влітку 1838 року війська Кенесари зосередились біля Акмолинської фортеці. 7 серпня після запеклого штурму фортеця була взята, всі її укріплення зірвані, а споруди спалені. Комендант фортеці Карбишев і Конуркульджа під покровом темряви втекли. Після цього протягом осені казахи продовжували партизанську боротьбу, систематично нападаючи на накази, пікети і роз'їзди, спустошуючи аули султанів-правителів і перериваючи комунікації. Тоді ж загони Кенесари почали переходити в райони річок Торгау й Іргиз з метою об'єднання з загонами Молодшого жуза, очолюваними Жоламан-батиром.
З кінця 1838 року райони Торгаю й Іргизу стали основною базою казахських загонів, а військо Кенесари об'єднало більшість родів Середнього та Молодшого жузів. Колоніальна адміністрація, бачачи марність каральних експедицій углиб степу, змінила тактику й уклала перемир'я з казахами. 1840 року Кенесари отримав амністію, були повернені з полону його родичі, припинені каральні походи російських військ у степ, почались перемовини між казахами і російським урядом.
Відновлення Казахської держави
Від 1840 року почався новий етап визвольної війни, пов'язаний з відродженням казахської державності. Підготовлені наради представників казахських родів завершилися у вересні 1841 року обранням Кенесари ханом відновленої казахської держави. Хан Кенесари провів низку адміністративних і судових реформ, спрямованих на посилення централізації влади та створення міцного тилу для продовження боротьби. При хані працювала ханська рада, до якої входили його однодумці. Були організовані відомства, відповідальні за збір податків, військову підготовку, дипломатичне листування. Особливі помічники хана, жасаули, були закріплені за особистими родами і мали стежити за виконанням ханських розпоряджень. Судом мали право займатися тільки ті бії, які мали дозвіл від Кенесари. Для всього кочового населення ханства був призначений податок «зякет», для землеробського — «ушур». Підкорені Кенесари казахські роди звільнялись від податків на користь російської і кокандської скарбниць.
Реформував хан і свою армію. За нього у казахів з'явилась артилерія, казахи почали освоювати піший стрій. Від полонених та втікачів солдатів і офіцерів Кенесари переймав основи російської тактики. Він вперше ввів відзнаки і систему нагородження воїнів, що відзначились у боях. Хану вдалося створити дисципліноване, добре навчене і мобільне кінне військо, що налічувало до 20 тисяч вояків.
Бойові дії 1841—1844 років
Використовуючи коротку перерву в боротьбі з Росією, Кенесари почав війну з Кокандом для звільнення родів Старшого жуза. У вересні 1841 року його війська зайняли міста Созак, Яни-Курган, Жулек і Ак Мечеть. Однак 1842 року перемир'я з російським урядом було порушено. Сибірський загін під командою Сотнікова напав на аули Кенесари, відігнав велику кількість худоби і полонених, серед яких була його дружина.
Воєнні дії в степу відновились у серпні 1843 року. Загін із 5000 чоловік під командуванням полковника Візанова виступив із фортеці Сахарної, інші загони вийшли з Омська, Петропавловська і Каркаралінська. З боку річки Тобила виступив загін султана Ахмета Жантюріна, що складався з відданих царизму казахів. Уміло маневруючи, Кенесари виснажив у боях загін Бізанова і змусив його у вересні 1843 відступити в Орськ. Інші загони з настанням осінніх холодів також мусили покинути степ і повернутися у фортеці.
Військо Кенесари наприкінці 1843 року налічувало 8 тис. вояків, добре навчених та озброєних, його основною базою служили степи Торгаю й Іргизу. Колоніальна влада вирішила оточити повстанців одночасним ударом трьох колон з Орська, Тобила та гір Улитау. Орським загоном командував військовий старшина Лебедєв, Тобильським — султан Ахмет Жантюрін, сибірським — генерал-майор Жемчужников. Ті загони мали наприкінці травня з'єднатися й замкнути кільце оточення навколо Кенесари в районі Торг. Проте незнання степових умов, вміла дезінформація, запущена розвідниками хана, і постійні набіги партизанських загонів зірвали цей план. Маневруючи, повстанці легко втекли від загону Лебедєва та вийшли з оточення. Сибірський загін запізнився, і Лебедєв мусив повернутися в Орськ.
Влітку 1844 року для з'єднання з Жемчужниковим було відряджено загін полковника Дуніковського. У верхів'ях Тобили до нього мав приєднатись Ахмет Жантюрін. Але в ніч проти 21 липня на річці Улкояке Кенесари повністю знищив загін Жантюріна і, обійшовши загони Дуніковського і Жемчужникова, напав на Оренбурзьку лінію. У середині серпня він розгромив Катерининську станицю з фортецею. Каральні загони були змушені відступити. Царський уряд знову почав переговори з Кенесари. Хан просив провести межу між Казахським ханством і колоніальними військами на річках Нуреєв і Єсиль до Жаїка, тобто вже не вимагав звільнити землі, захоплені раніше. Однак царський уряд мав намір захопити весь казахський степ, щоб почати завоювання Середньої Азії.
Відступ казахської армії
До середини 40-их років XIX століття російські війська вже далеко просунулися вглиб казахської території. Лінії укріплень, що йдуть з боку Сибіру й Оренбурга, повинні були з'єднатися в кочів'ях Старшого жуза. Перед Росією стояло завдання завершити завоювання Казахстану. Для цього в центрі казахських кочовищ почали зводити нові фортеці — Кокпектинська (1844), Оренбурзька (Тургай) і Уральська (Іргиз) (1845).
Восени 1845 року російські війська та загони відданих царизму султанів почали нові наступи на аули Кенесари. Зазнаючи важких втрат, казахи мусили залишити Торгайський степ і відступити в райони річок Сарису і Шу.
Відступивши на південь, хан не припиняв боротьби з російськими військами, однак основні сили було кинуто на війну з Кокандом. З'єднавшись із батиром Жанкожа Нурмухамедулі, Кенесари почав звільнення казахських родів, які перебували під владою Коканду. На початку 1846 року союз Бухари з Кокандом і похід карального загону генерал-майора Вишневського змусив Кенесари відступити і закріпитися на півострові Камал у гирлі річки Ілі. Взимку 1846 року загони кенесаринців з'явилися в кочовищах Старшого жуза на річці Ілі та в околицях Алатау. Кенесари звернувся до киргизьких манапів, закликаючи їх до спільної боротьби проти Росії й Коканду. Однак киргизи, очолювані манапом Ормоном, відкинули його пропозицію і почали набіги на аули, підвладні Кенесари. Почалася важка війна на три фронти — проти кокандських військ, киргизів і загону Жемчужникова, що діяв в Жетису.
Загибель Кенесари
Протягом 1846—1847 років Кенесари зумів об'єднати сили казахів усього Старшого жуза, захопити фортецю Мерк, розпочати будівництво укріплення на річці Шу. Восени 1846 року було укладено перемир'я з киргизами, проте незабаром за намовлянням кокандців киргизи вбили казахського батира Саурика, й війна відновилась.
1847 року загони Кенесари ввійшли до киргизьких земель. Там казахські війська зіткнулися з величезними труднощами. Незнання місцевості, вороже ставлення з боку місцевого населення, спільні дії киргизів, кокандців і російських загонів наперед зумовили поразку казахів. Остання битва Кенесари відбулась у горах Кекли, неподалік від Бішкека. Казахів було оточено кокандськими та киргизькими загонами, в бою загинув брат хана — батир Науризбай, сам Кенесари потрапив у полон. Перед стратою він ще раз звернувся до киргизьких манапів із пропозицією припинити ворожнечу й об'єднати сили для спільної боротьби проти спільного ворога, однак і цього разу манапи відхилили його пропозиції.
Західносибірський генерал-губернатор Горчаков нагородив усіх киргизьких манапів, що відзначились у війні, а до вбивці Кенесари, манапа Калігули Алібекова, звернувся із листом-подякою та нагородив його срібною медаллю. Голови загиблих у боях казахських джигітів було надіслано як подарунок кокандському ханові. На знак помсти за смерть свого хана казахи Старшого жуза здійснили низку походів до Киргизстану й жорстоко покарали кількох манапів.
Після смерті хана Кенесари та поразки казахської армії в Киргизстані майже всі землі Казахстану опинилися під владою Росії, проте опір казахів тривав. У Молодшому жузі діяли загони батира Есет, на Сирдар'ї — Жанкожі Нурмухамедули, у Південному Казахстані — султана Сиздика Кене-сариули.
Доля останків Кенесари
Після загибелі Кенесари його голову було відтято і доправлено в Омськ як трофей.
За словами очевидця тих подій, киргиза Калігули Алібекова, вождь одного з казахських родів Сипатай і султан Рустем порадили киргизькому манапові Жантаю Карабекову, який став власником голови Кенесари, подарувати голову бунтівного хана росіянам. Потому голову Кенесари було доправлено в Капал разом із Калігулом Алібековым від киргизів і Сипатаєм та Рустем-султаном від казахів.
1992 року за ініціативою Інституту історії та етнології імені Валіханова в районі Майтобе — Кеклик-Сенгир було проведено археологічні розкопки в пошуках решток Кенесари Касимова, які закінчились безрезультатно.
Серед казахстанців побутує думка, що голова Кенесари дотепер зберігається в Кунсткамері або Ермітажі. За даними багатьох очевидців, офіційних листів та ЗМІ до 1987 року вона експонувалася в Ермітажі.
Попри неодноразові офіційні звернення керівників Казахстану, Росія відмовлялася повертати рештки Кенесари на батьківщину і навіть заперечувала сам факт наявності голови (черепа) хана в Ермітажі, Кунсткамері та інших музеях і наукових установах РФ.
12 серпня 2016 року прем'єр-міністр Казахстану Карім Масімов під час особистої зустрічі попросив прем'єр-міністра Росії Дмитра Медведєва передати республіці відтяті голови двох національних героїв Казахстану — Кенесари-хана і Кейкі-батира (страчений червоноармійцями 1923 року). Як один із варіантів, казахська сторона запропонувала «обмінятися».
Див. також
Посилання в тексті
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2008. Процитовано 13 жовтня 2009.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://kaz-ekzams.ru/Zanyatie_12.html[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 14 серпня 2016.
Джерела
- История Казахстана учебное пособие[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kenesari Kasim uli kaz Kenesary Қasym uly Kene han kazahskij sultan Z 1841 roku han usih troh zhuziv u Kazahstani chingizid onuk hana Ablaya U 1837 1847 rokah ocholyuvav nacionalno vizvolnij ruh kazahiv za zberezhennya nezalezhnosti vid Rosijskoyi imperiyi KenesariNarodivsya1801 Serednij zhuzPomer1847 KirgizstanDiyalnistpolitikTitulsultan i hanPosadadRidChingizidiDitidAvtograf Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kasimov prizvishe Geroj nacionalno vizvolnoyi borotbi kazahskogo narodu kerivnik antifeodalnogo i antikolonialnogo povstannya povstannya Kenesari Kasimova 1837 1847 rr Perehid kerivnictva ruhom do KenesariSam Kenesari ne raz zaznavav peresliduvan z boku kolonialnoyi vladi V odnomu zi svoyih listiv general majoru Gensa Kenesari retelno perelichuvav yak jogo osobisto za namovoyu sultana Dzhamantaya Bukeyeva peresliduvali vidryadzheni u step zagoni v 1825 1827 1830 1832 1836 rokah Kenesari bivsya spochatku pid kerivnictvom svogo batka Kasima a potim brata Sarzhana Persha zgadka pro uchast 23 richnogo Kenesari u zagonah Sarzhana nalezhit do 1825 roku Yak kerivnik kazahskih zagoniv vin vistupiv na arenu lishe pislya vbivstva jogo batka ta brata Stavshi na choli nacionalno vizvolnogo ruhu Kenesari vidmovivsya vid politiki svoyih brativ yaki shukali opori v yedinovirnih serednoazijskih hanstvah Vin virishiv vesti borotbu na dva fronti proti carskoyi Rosiyi ta serednoazijskih hanstv v pershu chergu proti Kokandu sho ponevoliv chastinu kazahskogo narodu Vlasne zbrojnomu vistupu pereduvala nizka sprob pribrati sistemu ukriplen na zemlyah Serednogo zhuza listami adresovanimi sibirskij vladi ale voni zalishalisya bez vidpovidi Navesni 1837 Kenesari z nevelikim zagonom z yavivsya na teritoriyi Akmolinskogo okrugu Kazahi stali masami stikatisya pid jogo znamena Na choli okremih zagoniv stali yak najblizhchi rodichi Kenesari Naurizbaj Abilgazi Alzhan Bopa hanum tak i nerodoviti batiri z narodu Agibaj Zhanajdar Iman Dulatuli Zholaman Tlenshiuli Buharbaj Okrim togo v zagonah Kenesari bulo bagato rosijskih soldativ utikachiv zaslanih polyakiv bashkiriv Bashkiri ta rosiyani vilivali garmati vigotovlyali rushnici navchali kazahskih voyiniv pishomu stroyu Odin iz vtikachiv im ya yakogo nevidomo sluzhiv osobistim sekretarem Kenesari Okrim togo na pershomu etapi do nogo priyednalas chastina sultaniv biyiv yaki perebuvali na rosijskij sluzhbi chastkovo peresliduyuchi vlasni interesi chastkovo vid strahu pered Kenesari Uspihi kazahskoyi armiyiVlitku 1837 roku bulo rozgromleno karalnij zagin Chirikova j pid vladoyu Kenesari opinilis teritoriyi Akmolinskogo Kokchetavskogo Karkaralinskogo i Bayanaulskogo okrugiv Na pochatku 1838 rozrizneni zagoni kazahiv ob yednalis pid vladoyu Kenesari Navesni vin vidryadiv posolstvo do zahidno sibirskogo gubernatora Gorchakova zi specialnim listom protestom proti politiki rosijskoyi vladi U svoyemu listi Kenesari vimagav znishennya ukriplenih punktiv na kazahskij teritoriyi povernennya vidibranih pasovish u vipadku nevikonannya zalishayuchi za soboyu pravo prodovzhiti vijnu Predstavnikam sultana ne vdalos dostaviti list Gorchakovu Dorogoyu do Omska yih shopili ta viddali pid sud Zriv peremovin z Rosiyeyu zmusiv Kenesari vidnoviti aktivni diyi Zagoni kazahiv rozgromili zagin vijskovogo starshini Simonova auli aga sultana Konurkuldzhi Kudajmendina napali na Amankaragajskij nakaz Vlitku 1838 roku vijska Kenesari zoseredilis bilya Akmolinskoyi forteci 7 serpnya pislya zapeklogo shturmu fortecya bula vzyata vsi yiyi ukriplennya zirvani a sporudi spaleni Komendant forteci Karbishev i Konurkuldzha pid pokrovom temryavi vtekli Pislya cogo protyagom oseni kazahi prodovzhuvali partizansku borotbu sistematichno napadayuchi na nakazi piketi i roz yizdi spustoshuyuchi auli sultaniv praviteliv i pererivayuchi komunikaciyi Todi zh zagoni Kenesari pochali perehoditi v rajoni richok Torgau j Irgiz z metoyu ob yednannya z zagonami Molodshogo zhuza ocholyuvanimi Zholaman batirom Z kincya 1838 roku rajoni Torgayu j Irgizu stali osnovnoyu bazoyu kazahskih zagoniv a vijsko Kenesari ob yednalo bilshist rodiv Serednogo ta Molodshogo zhuziv Kolonialna administraciya bachachi marnist karalnih ekspedicij uglib stepu zminila taktiku j uklala peremir ya z kazahami 1840 roku Kenesari otrimav amnistiyu buli poverneni z polonu jogo rodichi pripineni karalni pohodi rosijskih vijsk u step pochalis peremovini mizh kazahami i rosijskim uryadom Vidnovlennya Kazahskoyi derzhaviVid 1840 roku pochavsya novij etap vizvolnoyi vijni pov yazanij z vidrodzhennyam kazahskoyi derzhavnosti Pidgotovleni naradi predstavnikiv kazahskih rodiv zavershilisya u veresni 1841 roku obrannyam Kenesari hanom vidnovlenoyi kazahskoyi derzhavi Han Kenesari proviv nizku administrativnih i sudovih reform spryamovanih na posilennya centralizaciyi vladi ta stvorennya micnogo tilu dlya prodovzhennya borotbi Pri hani pracyuvala hanska rada do yakoyi vhodili jogo odnodumci Buli organizovani vidomstva vidpovidalni za zbir podatkiv vijskovu pidgotovku diplomatichne listuvannya Osoblivi pomichniki hana zhasauli buli zakripleni za osobistimi rodami i mali stezhiti za vikonannyam hanskih rozporyadzhen Sudom mali pravo zajmatisya tilki ti biyi yaki mali dozvil vid Kenesari Dlya vsogo kochovogo naselennya hanstva buv priznachenij podatok zyaket dlya zemlerobskogo ushur Pidkoreni Kenesari kazahski rodi zvilnyalis vid podatkiv na korist rosijskoyi i kokandskoyi skarbnic Reformuvav han i svoyu armiyu Za nogo u kazahiv z yavilas artileriya kazahi pochali osvoyuvati pishij strij Vid polonenih ta vtikachiv soldativ i oficeriv Kenesari perejmav osnovi rosijskoyi taktiki Vin vpershe vviv vidznaki i sistemu nagorodzhennya voyiniv sho vidznachilis u boyah Hanu vdalosya stvoriti disciplinovane dobre navchene i mobilne kinne vijsko sho nalichuvalo do 20 tisyach voyakiv Bojovi diyi 1841 1844 rokivVikoristovuyuchi korotku perervu v borotbi z Rosiyeyu Kenesari pochav vijnu z Kokandom dlya zvilnennya rodiv Starshogo zhuza U veresni 1841 roku jogo vijska zajnyali mista Sozak Yani Kurgan Zhulek i Ak Mechet Odnak 1842 roku peremir ya z rosijskim uryadom bulo porusheno Sibirskij zagin pid komandoyu Sotnikova napav na auli Kenesari vidignav veliku kilkist hudobi i polonenih sered yakih bula jogo druzhina Voyenni diyi v stepu vidnovilis u serpni 1843 roku Zagin iz 5000 cholovik pid komanduvannyam polkovnika Vizanova vistupiv iz forteci Saharnoyi inshi zagoni vijshli z Omska Petropavlovska i Karkaralinska Z boku richki Tobila vistupiv zagin sultana Ahmeta Zhantyurina sho skladavsya z viddanih carizmu kazahiv Umilo manevruyuchi Kenesari visnazhiv u boyah zagin Bizanova i zmusiv jogo u veresni 1843 vidstupiti v Orsk Inshi zagoni z nastannyam osinnih holodiv takozh musili pokinuti step i povernutisya u forteci Vijsko Kenesari naprikinci 1843 roku nalichuvalo 8 tis voyakiv dobre navchenih ta ozbroyenih jogo osnovnoyu bazoyu sluzhili stepi Torgayu j Irgizu Kolonialna vlada virishila otochiti povstanciv odnochasnim udarom troh kolon z Orska Tobila ta gir Ulitau Orskim zagonom komanduvav vijskovij starshina Lebedyev Tobilskim sultan Ahmet Zhantyurin sibirskim general major Zhemchuzhnikov Ti zagoni mali naprikinci travnya z yednatisya j zamknuti kilce otochennya navkolo Kenesari v rajoni Torg Prote neznannya stepovih umov vmila dezinformaciya zapushena rozvidnikami hana i postijni nabigi partizanskih zagoniv zirvali cej plan Manevruyuchi povstanci legko vtekli vid zagonu Lebedyeva ta vijshli z otochennya Sibirskij zagin zapiznivsya i Lebedyev musiv povernutisya v Orsk Vlitku 1844 roku dlya z yednannya z Zhemchuzhnikovim bulo vidryadzheno zagin polkovnika Dunikovskogo U verhiv yah Tobili do nogo mav priyednatis Ahmet Zhantyurin Ale v nich proti 21 lipnya na richci Ulkoyake Kenesari povnistyu znishiv zagin Zhantyurina i obijshovshi zagoni Dunikovskogo i Zhemchuzhnikova napav na Orenburzku liniyu U seredini serpnya vin rozgromiv Katerininsku stanicyu z forteceyu Karalni zagoni buli zmusheni vidstupiti Carskij uryad znovu pochav peregovori z Kenesari Han prosiv provesti mezhu mizh Kazahskim hanstvom i kolonialnimi vijskami na richkah Nureyev i Yesil do Zhayika tobto vzhe ne vimagav zvilniti zemli zahopleni ranishe Odnak carskij uryad mav namir zahopiti ves kazahskij step shob pochati zavoyuvannya Serednoyi Aziyi Vidstup kazahskoyi armiyiDo seredini 40 ih rokiv XIX stolittya rosijski vijska vzhe daleko prosunulisya vglib kazahskoyi teritoriyi Liniyi ukriplen sho jdut z boku Sibiru j Orenburga povinni buli z yednatisya v kochiv yah Starshogo zhuza Pered Rosiyeyu stoyalo zavdannya zavershiti zavoyuvannya Kazahstanu Dlya cogo v centri kazahskih kochovish pochali zvoditi novi forteci Kokpektinska 1844 Orenburzka Turgaj i Uralska Irgiz 1845 Voseni 1845 roku rosijski vijska ta zagoni viddanih carizmu sultaniv pochali novi nastupi na auli Kenesari Zaznayuchi vazhkih vtrat kazahi musili zalishiti Torgajskij step i vidstupiti v rajoni richok Sarisu i Shu Vidstupivshi na pivden han ne pripinyav borotbi z rosijskimi vijskami odnak osnovni sili bulo kinuto na vijnu z Kokandom Z yednavshis iz batirom Zhankozha Nurmuhameduli Kenesari pochav zvilnennya kazahskih rodiv yaki perebuvali pid vladoyu Kokandu Na pochatku 1846 roku soyuz Buhari z Kokandom i pohid karalnogo zagonu general majora Vishnevskogo zmusiv Kenesari vidstupiti i zakripitisya na pivostrovi Kamal u girli richki Ili Vzimku 1846 roku zagoni kenesarinciv z yavilisya v kochovishah Starshogo zhuza na richci Ili ta v okolicyah Alatau Kenesari zvernuvsya do kirgizkih manapiv zaklikayuchi yih do spilnoyi borotbi proti Rosiyi j Kokandu Odnak kirgizi ocholyuvani manapom Ormonom vidkinuli jogo propoziciyu i pochali nabigi na auli pidvladni Kenesari Pochalasya vazhka vijna na tri fronti proti kokandskih vijsk kirgiziv i zagonu Zhemchuzhnikova sho diyav v Zhetisu Zagibel KenesariProtyagom 1846 1847 rokiv Kenesari zumiv ob yednati sili kazahiv usogo Starshogo zhuza zahopiti fortecyu Merk rozpochati budivnictvo ukriplennya na richci Shu Voseni 1846 roku bulo ukladeno peremir ya z kirgizami prote nezabarom za namovlyannyam kokandciv kirgizi vbili kazahskogo batira Saurika j vijna vidnovilas 1847 roku zagoni Kenesari vvijshli do kirgizkih zemel Tam kazahski vijska zitknulisya z velicheznimi trudnoshami Neznannya miscevosti vorozhe stavlennya z boku miscevogo naselennya spilni diyi kirgiziv kokandciv i rosijskih zagoniv napered zumovili porazku kazahiv Ostannya bitva Kenesari vidbulas u gorah Kekli nepodalik vid Bishkeka Kazahiv bulo otocheno kokandskimi ta kirgizkimi zagonami v boyu zaginuv brat hana batir Naurizbaj sam Kenesari potrapiv u polon Pered stratoyu vin she raz zvernuvsya do kirgizkih manapiv iz propoziciyeyu pripiniti vorozhnechu j ob yednati sili dlya spilnoyi borotbi proti spilnogo voroga odnak i cogo razu manapi vidhilili jogo propoziciyi Zahidnosibirskij general gubernator Gorchakov nagorodiv usih kirgizkih manapiv sho vidznachilis u vijni a do vbivci Kenesari manapa Kaliguli Alibekova zvernuvsya iz listom podyakoyu ta nagorodiv jogo sribnoyu medallyu Golovi zagiblih u boyah kazahskih dzhigitiv bulo nadislano yak podarunok kokandskomu hanovi Na znak pomsti za smert svogo hana kazahi Starshogo zhuza zdijsnili nizku pohodiv do Kirgizstanu j zhorstoko pokarali kilkoh manapiv Pislya smerti hana Kenesari ta porazki kazahskoyi armiyi v Kirgizstani majzhe vsi zemli Kazahstanu opinilisya pid vladoyu Rosiyi prote opir kazahiv trivav U Molodshomu zhuzi diyali zagoni batira Eset na Sirdar yi Zhankozhi Nurmuhameduli u Pivdennomu Kazahstani sultana Sizdika Kene sariuli Dolya ostankiv KenesariPislya zagibeli Kenesari jogo golovu bulo vidtyato i dopravleno v Omsk yak trofej Za slovami ochevidcya tih podij kirgiza Kaliguli Alibekova vozhd odnogo z kazahskih rodiv Sipataj i sultan Rustem poradili kirgizkomu manapovi Zhantayu Karabekovu yakij stav vlasnikom golovi Kenesari podaruvati golovu buntivnogo hana rosiyanam Potomu golovu Kenesari bulo dopravleno v Kapal razom iz Kaligulom Alibekovym vid kirgiziv i Sipatayem ta Rustem sultanom vid kazahiv 1992 roku za iniciativoyu Institutu istoriyi ta etnologiyi imeni Valihanova v rajoni Majtobe Keklik Sengir bulo provedeno arheologichni rozkopki v poshukah reshtok Kenesari Kasimova yaki zakinchilis bezrezultatno Sered kazahstanciv pobutuye dumka sho golova Kenesari doteper zberigayetsya v Kunstkameri abo Ermitazhi Za danimi bagatoh ochevidciv oficijnih listiv ta ZMI do 1987 roku vona eksponuvalasya v Ermitazhi Popri neodnorazovi oficijni zvernennya kerivnikiv Kazahstanu Rosiya vidmovlyalasya povertati reshtki Kenesari na batkivshinu i navit zaperechuvala sam fakt nayavnosti golovi cherepa hana v Ermitazhi Kunstkameri ta inshih muzeyah i naukovih ustanovah RF 12 serpnya 2016 roku prem yer ministr Kazahstanu Karim Masimov pid chas osobistoyi zustrichi poprosiv prem yer ministra Rosiyi Dmitra Medvedyeva peredati respublici vidtyati golovi dvoh nacionalnih geroyiv Kazahstanu Kenesari hana i Kejki batira strachenij chervonoarmijcyami 1923 roku Yak odin iz variantiv kazahska storona zaproponuvala obminyatisya Div takozhPovstannya Kenesari KasimovaPosilannya v teksti Arhiv originalu za 5 kvitnya 2008 Procitovano 13 zhovtnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http kaz ekzams ru Zanyatie 12 html nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 14 serpnya 2016 Dzherelalink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Kenesari han Istoriya Kazahstana uchebnoe posobie nedostupne posilannya z chervnya 2019