Молодший жуз (каз. Кіші жүз — Кіші-жуз), також Бек-арис — казахський жуз, група казахських родів і племен, що мешкали в степових районах Західного Казахстану, і яка складалася з трьох великих родоплемінних об'єднань: (алим-ули), і . Чисельність жузу на рубежі XIX — початку XX століть складала 1,1 мільйона осіб осіб.
Молодший жуз | |
Дата створення / заснування | 1718 |
---|---|
Столиця | Оренбург |
Мова комунікації | d |
Час/дата припинення існування | 1824 |
Роди і племена молодшого жузу
- (алим-ули). Алимули перекочували від берегів Іргизу до гір , мешкали в пониззі річки Сирдар'я — на Куандарії, Жанадарьї, Каракумдику, довкола озер Кулакши і Барбі-Кайракти. Деякі роди алимів відкочували на північ Каспію, досягаючи річок , Темір, Сагиз, Уіл, Хобда, Жаїк, зимували в околицях Аральського моря, біля підніжжя гір Мугоджари, в низов'ях Сирдар'ї.
- (бай-ули). Казахські байули є нащадками племені алшин. У XII столітті плем'я бегулінців (або байулінців) з прийшло в західний Казахстан зі сходу, а у XIV — XV століттях частина байули мігрувала на Південний Урал, де інкорпорувалася в середовище башкирських бурзян. У XIX столітті казахи-байулинці кочували між річками Урал і Емба.
- (жеті-ру). У X столітті мешкали на берегах Аральського моря і по обидва боки від Амудар'ї. Згодом мігрували на північ до Іртиша, розселившись на територіях сучасного Казахстану і Киргизстану.
На початку XIX століття від Молодшого жузу відокремилася і пішла за Урал Внутрішня, або Букеївська орда (букеївці).
Див. також
Примітки
- . История Казахстана: имена, события, факты. Архів оригіналу за 20 липня 2016. (рос.)
Джерела
- * Ұлы жүз // Қазақстан : Ұлттық энциклопедия / Бас редактор Ә. Нысанбаев. — Алматы : «Қазақ энциклопедиясы», 1998. — Т. 9. — . (казах.)
- Н. Э. Масанов, Ж. Б. Абылхожин, И. В. Ерофеева, А. Н. Алексеенко, Г. С. Баратова. История Казахстана: народы и культуры : учебное пособие. — Алматы : Дайк-Пресс, 2001. — 608 + 28 (вкл.) с. — . (рос.)
- А. Т. Толеубаев, Ж. К. Касымбаев, М. К. Койгелдиниев, Е. Т. Калиева, Т. Т. Далаева, перевод с казахского языка С. Бакенова, Ф. Сугирбаева. История Казахстана. — Алматы : Мектеп, 2006. — 240 с. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Molodshij zhuz kaz Kishi zhүz Kishi zhuz takozh Bek aris kazahskij zhuz grupa kazahskih rodiv i plemen sho meshkali v stepovih rajonah Zahidnogo Kazahstanu i yaka skladalasya z troh velikih rodopleminnih ob yednan alim uli i Chiselnist zhuzu na rubezhi XIX pochatku XX stolit skladala 1 1 miljona osib osib Molodshij zhuz Data stvorennya zasnuvannya1718 StolicyaOrenburg Mova komunikaciyid Chas data pripinennya isnuvannya1824 Priblizni teritoriyi rozselennya kochovish kazahskih zhuziv stanom na pochatok XX stolittya Teritoriyi molodshogo zhuzu vidileni zelenim koloromRodi i plemena molodshogo zhuzu alim uli Alimuli perekochuvali vid beregiv Irgizu do gir meshkali v ponizzi richki Sirdar ya na Kuandariyi Zhanadaryi Karakumdiku dovkola ozer Kulakshi i Barbi Kajrakti Deyaki rodi alimiv vidkochuvali na pivnich Kaspiyu dosyagayuchi richok Temir Sagiz Uil Hobda Zhayik zimuvali v okolicyah Aralskogo morya bilya pidnizhzhya gir Mugodzhari v nizov yah Sirdar yi baj uli Kazahski bajuli ye nashadkami plemeni alshin U XII stolitti plem ya begulinciv abo bajulinciv z prijshlo v zahidnij Kazahstan zi shodu a u XIV XV stolittyah chastina bajuli migruvala na Pivdennij Ural de inkorporuvalasya v seredovishe bashkirskih burzyan U XIX stolitti kazahi bajulinci kochuvali mizh richkami Ural i Emba zheti ru U X stolitti meshkali na beregah Aralskogo morya i po obidva boki vid Amudar yi Zgodom migruvali na pivnich do Irtisha rozselivshis na teritoriyah suchasnogo Kazahstanu i Kirgizstanu Na pochatku XIX stolittya vid Molodshogo zhuzu vidokremilasya i pishla za Ural Vnutrishnya abo Bukeyivska orda bukeyivci Div takozhStarshij zhuz Serednij zhuzPrimitki Istoriya Kazahstana imena sobytiya fakty Arhiv originalu za 20 lipnya 2016 ros Dzherela Ұly zhүz Қazakstan Ұlttyk enciklopediya Bas redaktor Ә Nysanbaev Almaty Қazak enciklopediyasy 1998 T 9 ISBN 5 89800 123 9 kazah N E Masanov Zh B Abylhozhin I V Erofeeva A N Alekseenko G S Baratova Istoriya Kazahstana narody i kultury uchebnoe posobie Almaty Dajk Press 2001 608 28 vkl s ISBN 9965 441 31 6 ros A T Toleubaev Zh K Kasymbaev M K Kojgeldiniev E T Kalieva T T Dalaeva perevod s kazahskogo yazyka S Bakenova F Sugirbaeva Istoriya Kazahstana Almaty Mektep 2006 240 s ISBN 9965 33 628 8 ros