Середній жуз (каз. Орта жүз — Орта-жуз), також Жан-арис — казахський жуз, група родів і племен, що мешкали в степових районах центральної, північної і східної частин сучасної території Казахстану. Наприкінці XIX — початку XX століть число казахів середнього жузу, переважно і кипчаків, становило близько 1 млн 350 тис. осіб. А разом з кераїтами і найманами, що кочували в Китаї і Монголії їх чисельність перевищувала півтора мільйони осіб.
Середній жуз | |
Дата створення / заснування | 1718 |
---|---|
Столиця | Туркестан |
Мова комунікації | казахська |
Час/дата припинення існування | 1824 |
Роди і племена середнього жузу
- . Проживали на Тургайскому плоскогір'ї до Чингізських гір на сході, а також та на північно-західному узбережжі озера Балхаш — на території сучасних Павлодарської, Акмолинської, Карагандинської, Костанайської і Східноказахстанської областей Казахстану.
- Кипчаки. Кочували переважно в центральному Казахстані, на південних берегах Сирдар'ї в її середній і нижній течії та на берегах Тоболу. За даними царського перепису 1897 року, вони мешкали в Кустанайському, Перовському, Павлодарському і Омському повітах.
- . Переважно заселяли території сучасних Павлодарської, Костанайської, Північноказахстанської і Східноказахстанської областей Казахстану, а також мешкали на теренах сучасних Алтайського краю, Омської і Новосибірської областей Росії, на півночі Монголії і Китаю.
- Кераїти. Мешкали в північному і східному Казахстані, на берегах Іртиша та Ішиму, в західних відрогах Алтайських гір, в Перовском, Омському, Каркаралинском, Кустанайському, Семипалатинському, Зайсанськая повітах та на території теперішньої Монголії між ріками Орхон та Херлен на схід від кочовищ найманів.
- Наймани. Займали територію переважно на сході сучасного Казахстану, на плоскогір'ях Алатайскіх гір до Джунгарского Алатау. Частина найманів кочувала в районі гір Улитау в центральному Казахстані, а також вздовж берегів Сирдар'ї. Були розселені на території Лепсінского, Капальского, Усть-Каменогорського, Зайсанського, Атбасарського, Семипалатинського, Перовського повітів.
- . Проживали на території південного Казахстану, на південних берегах Сирдар'ї в її середній течії, а також в передгір'ях Каратау. В основному вони проживали в Чімкентському, Перовському і Ташкентському повітах, в інших регіонах Середньої Азії.
Див. також
Примітки
- Казахское ханство. Феодальная раздробленность > Жузы. История Казахстана: имена, события, факты. (рос.)
Джерела
- * Ұлы жүз // Қазақстан : Ұлттық энциклопедия / Бас редактор Ә. Нысанбаев. — Алматы : «Қазақ энциклопедиясы», 1998. — Т. 9. — . (казах.)
- Н. Э. Масанов, Ж. Б. Абылхожин, И. В. Ерофеева, А. Н. Алексеенко, Г. С. Баратова. История Казахстана: народы и культуры : учебное пособие. — Алматы : Дайк-Пресс, 2001. — 608 + 28 (вкл.) с. — . (рос.)
- А. Т. Толеубаев, Ж. К. Касымбаев, М. К. Койгелдиниев, Е. Т. Калиева, Т. Т. Далаева, перевод с казахского языка С. Бакенова, Ф. Сугирбаева. История Казахстана. — Алматы : Мектеп, 2006. — 240 с. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serednij zhuz kaz Orta zhүz Orta zhuz takozh Zhan aris kazahskij zhuz grupa rodiv i plemen sho meshkali v stepovih rajonah centralnoyi pivnichnoyi i shidnoyi chastin suchasnoyi teritoriyi Kazahstanu Naprikinci XIX pochatku XX stolit chislo kazahiv serednogo zhuzu perevazhno i kipchakiv stanovilo blizko 1 mln 350 tis osib A razom z kerayitami i najmanami sho kochuvali v Kitayi i Mongoliyi yih chiselnist perevishuvala pivtora miljoni osib Serednij zhuz Data stvorennya zasnuvannya1718 StolicyaTurkestan Mova komunikaciyikazahska Chas data pripinennya isnuvannya1824 Priblizni teritoriyi rozselennya kochevish kazahskih zhuziv stanom na pochatok XX stolittya Teritoriyi serednogo zhuzu vidileni pomaranchevim koloromRodi i plemena serednogo zhuzu Prozhivali na Turgajskomu ploskogir yi do Chingizskih gir na shodi a takozh ta na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi ozera Balhash na teritoriyi suchasnih Pavlodarskoyi Akmolinskoyi Karagandinskoyi Kostanajskoyi i Shidnokazahstanskoyi oblastej Kazahstanu Kipchaki Kochuvali perevazhno v centralnomu Kazahstani na pivdennih beregah Sirdar yi v yiyi serednij i nizhnij techiyi ta na beregah Tobolu Za danimi carskogo perepisu 1897 roku voni meshkali v Kustanajskomu Perovskomu Pavlodarskomu i Omskomu povitah Perevazhno zaselyali teritoriyi suchasnih Pavlodarskoyi Kostanajskoyi Pivnichnokazahstanskoyi i Shidnokazahstanskoyi oblastej Kazahstanu a takozh meshkali na terenah suchasnih Altajskogo krayu Omskoyi i Novosibirskoyi oblastej Rosiyi na pivnochi Mongoliyi i Kitayu Kerayiti Meshkali v pivnichnomu i shidnomu Kazahstani na beregah Irtisha ta Ishimu v zahidnih vidrogah Altajskih gir v Perovskom Omskomu Karkaralinskom Kustanajskomu Semipalatinskomu Zajsanskaya povitah ta na teritoriyi teperishnoyi Mongoliyi mizh rikami Orhon ta Herlen na shid vid kochovish najmaniv Najmani Zajmali teritoriyu perevazhno na shodi suchasnogo Kazahstanu na ploskogir yah Alatajskih gir do Dzhungarskogo Alatau Chastina najmaniv kochuvala v rajoni gir Ulitau v centralnomu Kazahstani a takozh vzdovzh beregiv Sirdar yi Buli rozseleni na teritoriyi Lepsinskogo Kapalskogo Ust Kamenogorskogo Zajsanskogo Atbasarskogo Semipalatinskogo Perovskogo povitiv Prozhivali na teritoriyi pivdennogo Kazahstanu na pivdennih beregah Sirdar yi v yiyi serednij techiyi a takozh v peredgir yah Karatau V osnovnomu voni prozhivali v Chimkentskomu Perovskomu i Tashkentskomu povitah v inshih regionah Serednoyi Aziyi Div takozhStarshij zhuz Molodshij zhuzPrimitkiKazahskoe hanstvo Feodalnaya razdroblennost gt Zhuzy Istoriya Kazahstana imena sobytiya fakty ros Dzherela Ұly zhүz Қazakstan Ұlttyk enciklopediya Bas redaktor Ә Nysanbaev Almaty Қazak enciklopediyasy 1998 T 9 ISBN 5 89800 123 9 kazah N E Masanov Zh B Abylhozhin I V Erofeeva A N Alekseenko G S Baratova Istoriya Kazahstana narody i kultury uchebnoe posobie Almaty Dajk Press 2001 608 28 vkl s ISBN 9965 441 31 6 ros A T Toleubaev Zh K Kasymbaev M K Kojgeldiniev E T Kalieva T T Dalaeva perevod s kazahskogo yazyka S Bakenova F Sugirbaeva Istoriya Kazahstana Almaty Mektep 2006 240 s ISBN 9965 33 628 8 ros