Середній жуз

Середній жуз (каз. Орта жүз — Орта-жуз), також Жан-арис  — казахський жуз, група родів і племен, що мешкали в степових районах центральної, північної і східної частин сучасної території Казахстану. Наприкінці XIX — початку XX століть число казахів середнього жузу, переважно і кипчаків, становило близько 1 млн 350 тис. осіб. А разом з кераїтами і найманами, що кочували в Китаї і Монголії їх чисельність перевищувала півтора мільйони осіб.

Середній жуз
Дата створення / заснування	1718
Столиця	Туркестан
Мова комунікації	казахська
Час/дата припинення існування	1824

Приблизні території розселення (кочевищ) казахських жузів станом на початок XX століття. Території середнього жузу виділені помаранчевим кольором

Роди і племена середнього жузу

• . Проживали на Тургайскому плоскогір'ї до Чингізських гір на сході, а також та на північно-західному узбережжі озера Балхаш — на території сучасних Павлодарської, Акмолинської, Карагандинської, Костанайської і Східноказахстанської областей Казахстану.
• Кипчаки. Кочували переважно в центральному Казахстані, на південних берегах Сирдар'ї в її середній і нижній течії та на берегах Тоболу. За даними царського перепису 1897 року, вони мешкали в Кустанайському, Перовському, Павлодарському і Омському повітах.
• . Переважно заселяли території сучасних Павлодарської, Костанайської, Північноказахстанської і Східноказахстанської областей Казахстану, а також мешкали на теренах сучасних Алтайського краю, Омської і Новосибірської областей Росії, на півночі Монголії і Китаю.
• Кераїти. Мешкали в північному і східному Казахстані, на берегах Іртиша та Ішиму, в західних відрогах Алтайських гір, в Перовском, Омському, Каркаралинском, Кустанайському, Семипалатинському, Зайсанськая повітах та на території теперішньої Монголії між ріками Орхон та Херлен на схід від кочовищ найманів.
• Наймани. Займали територію переважно на сході сучасного Казахстану, на плоскогір'ях Алатайскіх гір до Джунгарского Алатау. Частина найманів кочувала в районі гір Улитау в центральному Казахстані, а також вздовж берегів Сирдар'ї. Були розселені на території Лепсінского, Капальского, Усть-Каменогорського, Зайсанського, Атбасарського, Семипалатинського, Перовського повітів.
• . Проживали на території південного Казахстану, на південних берегах Сирдар'ї в її середній течії, а також в передгір'ях Каратау. В основному вони проживали в Чімкентському, Перовському і Ташкентському повітах, в інших регіонах Середньої Азії.

Див. також

• Старший жуз
• Молодший жуз

Примітки

1. Казахское ханство. Феодальная раздробленность > Жузы. История Казахстана: имена, события, факты. (рос.)

Джерела

• * Ұлы жүз // Қазақстан : Ұлттық энциклопедия / Бас редактор Ә. Нысанбаев. — Алматы : «Қазақ энциклопедиясы», 1998. — Т. 9. — . (казах.)

• Н. Э. Масанов, Ж. Б. Абылхожин, И. В. Ерофеева, А. Н. Алексеенко, Г. С. Баратова. История Казахстана: народы и культуры : учебное пособие. — Алматы : Дайк-Пресс, 2001. — 608 + 28 (вкл.) с. — . (рос.)
• А. Т. Толеубаев, Ж. К. Касымбаев, М. К. Койгелдиниев, Е. Т. Калиева, Т. Т. Далаева, перевод с казахского языка С. Бакенова, Ф. Сугирбаева. История Казахстана. — Алматы : Мектеп, 2006. — 240 с. — . (рос.)