Повстання Кенесари Касимова — збройний виступ казахів Середнього і Старшого жузів у 1837–1847 роках під проводом хана Кенесари Касимова проти російської колоніальної влади, найтриваліше і найбільше у XIX столітті національно-визвольне повстання в Казахстані.
Повстання казахів під проводом Кенесари Касимова | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Національно-визвольна боротьба казахського народу | |||||||
Пам'ятник Кенесари Касимову в Астані | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Казахські роди під проводом Кенесари Касимова | Оренбурзьке і Уральське козацькі війська | ||||||
Втрати | |||||||
невідомо | невідомо |
Причини повстання
У 1822 році російський імператор Олександр I видав указ про введення розробленого Михайлом Сперанським «Статуту про сибірських киргизів», яким ліквідовувалася в казахських жузах. Замість неї вводилися , до компетенції яких, також передавалися права на збір мита — ясаку з торгових караванів. Найчастіше, накази волостей в Молодшому жузі порушували маршрути кочування казахських родів, що також викликало невдоволення кочовиків.
Збройний виступ і його перебіг
Хан Кенесари вже з другої половини 1820-х років разом зі своїм батьком Касимом і братом Саржаном активно протидіяли колоніальному російському адміністративному управлінню в утворених у 1824 році Кокчетавському і Каркаралинському округах. Після смерті брата, убитого в 1836 році в Ташкенті, Кенесари продовжив спротив на території Середнього жузу.
У боротьбі проти Росії Кенесари спочатку виступав як продовжувач політичної лінії свого батька Касима і брата Саржана, убитих кокандським ханом. Після вбивства Саржана (1836) і Касима (1840) союз з кокандцями для Кенесари став неможливим. Він шукав інших союзників в особі бухарського хана, киргизів тощо. В основі дій Кенесари проти Російської імперії було прагнення зупинити її просування в глиб степу, зруйнувати збудовані на казахській землі російські фортеці і зупинити зведення нових. Спочатку, продовжуючи справу свого батька, Кенесари намагався вирішити проблеми, що виникли між Казахським ханством і Росією, дипломатичним шляхом. Збереглося кілька листів Кенесари російській владі — царю Миколі I, Оренбурзьким генерал-губернаторам Перовському і , Сибірському генерал-губернатору . Розуміючи військову і чисельну перевагу російських військ, Кенесари ретельно готувався до воєнних дій. Його військові загони постійно проходили бойову підготовку, до них були залучені біглі російські селяни і іноземні майстри збройової справи.
Вичерпавши мирні засоби вирішення казахсько-російських протиріч, Кенесари підняв збройне повстання, яке охопило більшу частину казахських земель і родів. У повстанні, крім родів Середнього жузу, взяли участь роди Молодшого жузу — шекти, тама, табин, алшин, шомекей, жаппас та інші, Старшого жузу — уйсуни, дулати тощо. У військових битвах казахів проти регулярних російських військ разом з Кенесари самовіддано боролися такі відомі батири, як , , Басигара, Ангал, Жанайдар, Жеке, Суранши, Байсеіт, Жоламан Тленшиули, , та інші.
Широку популярність в Степу Кенесари отримав у 1837 році, коли йому вдалося успішно провести операцію з захоплення каравану, що йшов з Петропавловська в Ташкент в супроводі конвою з п'ятдесяти п'яти козаків на чолі з хорунжим Олексієм Ритовим. У відповідь сибірський генерал-губернатор Горчаков організував низку операцій, координуючи свої дії з оренбурзьким генерал-губернатором Перовським — Кенесари Касимов, ухиляючись від переслідування сибірськими загонами прямував на територію казахів Оренбурзької губернії.
Активні військові дії Кенесари розпочав навесні 1838 року облогою та спаленням Акмолинського укріплення. Згодом повсталі перемістилися в район Тургая, де до них приєдналися учасники розбитої армії Ісатая Тайманова.
Аби запобігти небезпеці торгівлі Росії з середньоазійськими державами, яку складали дії Кенесари складали, росіяни організували охорону купецьких караванів загонами козаків. Влітку 1838 року за розпорядженням П. Д. Горчакова з наказів надсилалися партії козаків по півсотні шабель в місця найбільш ймовірної появи Кенесари, між Кокчетавським, Учбулакським, Акмолинським наказами були посилені пікети і . Незважаючи на це, каравани постійно піддавалися нападам і жорстоко грабувалися. Для переслідування прихильників Кенесари і повернення на місця перебування відкочувавших аулів в червні 1838 року на річку Мокур-Тургай був відправлений загін військового старшини Карбишева та із Акмоли загін полковника Щербачова, але останній змушений був повернути на Актау.
У серпні 1841 року повсталі під командуванням хана , обложили і захопили кокандські фортеці Сузак, Жана-Курган, Ак-Мечеть, . Здобуті перемоги над Кокандом сприяли збільшенню армії Кенесари і розширенню повстання.
Хан усіх казахів
У вересні 1841 року на курултаї на річці Торгай, представники усіх трьох казахських жузів обрали Кенесари ханом, проголосивши відродження єдиного Казахського ханства. Згідно всім правилам ритуалу, Кенесари був посаджений і піднятий на білій кошмі.
У період, коли повстанці відійшли від російських кордонів, положення в степу дещо стабілізувалося — прагнучи поліпшити економічне становище ханства, Кенесари суворо заборонив перешкоди і набіги на торгові каравани. Були налагоджені дипломатичне листування і прийом послів з Росією, Бухарою, Хівою. Кенесари проводив політику свого діда , що вважав, що тільки жорстокість може зробити ханську владу міцною. Свою владу він підтримував шляхом жорсткої дисципліни, яка часом межувала з терором. На захоплених землях Кенесари стверджував династичний режим. За правління хана Кенесари був відновлений суд біїв, що розбирав справи за нормами звичаєвого права казахів. У податковій політиці так само відновлювалися норми мусульманського права: для скотарських районів зберігся закят (обов'язковий річний податок — один з п'яти стовпів ісламу), для землеробських — (податок, яким оподатковувалося з осіле населення). Одночасно, жорстка внутрішня політика хана Кенесари, викликала обурення у окремих родах.
У 1842—1843 ханом казахів Кенесари визнав бухарський емір Насрулла. Частина з відповідальних за взаємини з Азією російських чиновників, зокрема оренбурзький генерал-губернатор Перовський, стали схилятися до ведення переговорів щодо створення напівавтономного утворення за прикладом Букеївської орди. Однак російський цар Миколи I у 1843 році категорично заявив щодо цих проектів «двом монархам в одному царстві не бувати» і росіяни продовжили збройні напади. Крім козаків і регулярних військ, в походах проти Кенесари взяли участь казахські султани, які обрали бік колоніального уряду. Сильно послабило позиції Кенесари в Семиріччі, який боровся за незалежність Казахстану від Росії, прийняття у 1846 році російського підданства казахами Середнього жузу.
Наприкінці 1846 року, витіснений російськими царськими військами при підтримці збройних загонів султанів-прибічників царя з території Молодшого і Середнього жузів, Кенесари-хан зайняв важкодоступний півострів в гирлі річки Ілі, звідки здійснював набіги на киргизькі землі. Потім під натиском царських військ Кенесари перейшов на територію Старшого жузу поблизу кордонів киргизьких племен. Позбавлений значної соціальної опори на нових землях, він вирішив покращити своє становище завойовницькими походами в Киргизії, які викликали жорстку відсіч киргизів. У 1847 році біля озера Іссик-Куль Кенесари Касимули був захоплений у полон і страчений сарбазами киргизького Калигула. Вожді киргизьких племен на знак відданості передали відрубану голову Кенесари російському імператору. Голову відправили в Омськ.
Див. також
Джерела
- Кенесары Касымов // Казахстан. Национальная энциклопедия. — Алматы : Қазақ энциклопедиясы, 2004. — Т. 3. — (рос.)
- Қазақстан тарихы (XVIII ғасыр — 1914 жыл). Жалпы білім беретін мектептің 8-сыныбына арналған оқулық. Қабылдинов З. Е., Қайыпбаева А. Т. Алматы: Атамүра, 2008. — 352 бет, суретті, карталы. (казах.)
- Асеев, Алексей Алексеевич (2004). Политика России в отношении восстания Кенесары Касымова 1837-1847 гг. : Региональный аспект. Научная библиотека диссертаций и авторефератов DisserCat. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya Kenesari Kasimova zbrojnij vistup kazahiv Serednogo i Starshogo zhuziv u 1837 1847 rokah pid provodom hana Kenesari Kasimova proti rosijskoyi kolonialnoyi vladi najtrivalishe i najbilshe u XIX stolitti nacionalno vizvolne povstannya v Kazahstani Povstannya kazahiv pid provodom Kenesari KasimovaNacionalno vizvolna borotba kazahskogo naroduPam yatnik Kenesari Kasimovu v Astani Pam yatnik Kenesari Kasimovu v AstaniData 1837 1847Misce Kazahstan zemli Serednogo i Starshogo zhuzivRezultat Rozgrom rosijskoyu armiyeyu i kozakamiStoroniKazahski rodi pid provodom Kenesari Kasimova Orenburzke i Uralske kozacki vijskaVtratinevidomo nevidomoPrichini povstannyaU 1822 roci rosijskij imperator Oleksandr I vidav ukaz pro vvedennya rozroblenogo Mihajlom Speranskim Statutu pro sibirskih kirgiziv yakim likvidovuvalasya v kazahskih zhuzah Zamist neyi vvodilisya do kompetenciyi yakih takozh peredavalisya prava na zbir mita yasaku z torgovih karavaniv Najchastishe nakazi volostej v Molodshomu zhuzi porushuvali marshruti kochuvannya kazahskih rodiv sho takozh viklikalo nevdovolennya kochovikiv Zbrojnij vistup i jogo perebigHan Kenesari vzhe z drugoyi polovini 1820 h rokiv razom zi svoyim batkom Kasimom i bratom Sarzhanom aktivno protidiyali kolonialnomu rosijskomu administrativnomu upravlinnyu v utvorenih u 1824 roci Kokchetavskomu i Karkaralinskomu okrugah Pislya smerti brata ubitogo v 1836 roci v Tashkenti Kenesari prodovzhiv sprotiv na teritoriyi Serednogo zhuzu U borotbi proti Rosiyi Kenesari spochatku vistupav yak prodovzhuvach politichnoyi liniyi svogo batka Kasima i brata Sarzhana ubitih kokandskim hanom Pislya vbivstva Sarzhana 1836 i Kasima 1840 soyuz z kokandcyami dlya Kenesari stav nemozhlivim Vin shukav inshih soyuznikiv v osobi buharskogo hana kirgiziv tosho V osnovi dij Kenesari proti Rosijskoyi imperiyi bulo pragnennya zupiniti yiyi prosuvannya v glib stepu zrujnuvati zbudovani na kazahskij zemli rosijski forteci i zupiniti zvedennya novih Spochatku prodovzhuyuchi spravu svogo batka Kenesari namagavsya virishiti problemi sho vinikli mizh Kazahskim hanstvom i Rosiyeyu diplomatichnim shlyahom Zbereglosya kilka listiv Kenesari rosijskij vladi caryu Mikoli I Orenburzkim general gubernatoram Perovskomu i Sibirskomu general gubernatoru Rozumiyuchi vijskovu i chiselnu perevagu rosijskih vijsk Kenesari retelno gotuvavsya do voyennih dij Jogo vijskovi zagoni postijno prohodili bojovu pidgotovku do nih buli zalucheni bigli rosijski selyani i inozemni majstri zbrojovoyi spravi Vicherpavshi mirni zasobi virishennya kazahsko rosijskih protirich Kenesari pidnyav zbrojne povstannya yake ohopilo bilshu chastinu kazahskih zemel i rodiv U povstanni krim rodiv Serednogo zhuzu vzyali uchast rodi Molodshogo zhuzu shekti tama tabin alshin shomekej zhappas ta inshi Starshogo zhuzu ujsuni dulati tosho U vijskovih bitvah kazahiv proti regulyarnih rosijskih vijsk razom z Kenesari samoviddano borolisya taki vidomi batiri yak Basigara Angal Zhanajdar Zheke Suranshi Bajseit Zholaman Tlenshiuli ta inshi Shiroku populyarnist v Stepu Kenesari otrimav u 1837 roci koli jomu vdalosya uspishno provesti operaciyu z zahoplennya karavanu sho jshov z Petropavlovska v Tashkent v suprovodi konvoyu z p yatdesyati p yati kozakiv na choli z horunzhim Oleksiyem Ritovim U vidpovid sibirskij general gubernator Gorchakov organizuvav nizku operacij koordinuyuchi svoyi diyi z orenburzkim general gubernatorom Perovskim Kenesari Kasimov uhilyayuchis vid peresliduvannya sibirskimi zagonami pryamuvav na teritoriyu kazahiv Orenburzkoyi guberniyi Aktivni vijskovi diyi Kenesari rozpochav navesni 1838 roku oblogoyu ta spalennyam Akmolinskogo ukriplennya Zgodom povstali peremistilisya v rajon Turgaya de do nih priyednalisya uchasniki rozbitoyi armiyi Isataya Tajmanova Abi zapobigti nebezpeci torgivli Rosiyi z serednoazijskimi derzhavami yaku skladali diyi Kenesari skladali rosiyani organizuvali ohoronu kupeckih karavaniv zagonami kozakiv Vlitku 1838 roku za rozporyadzhennyam P D Gorchakova z nakaziv nadsilalisya partiyi kozakiv po pivsotni shabel v miscya najbilsh jmovirnoyi poyavi Kenesari mizh Kokchetavskim Uchbulakskim Akmolinskim nakazami buli posileni piketi i Nezvazhayuchi na ce karavani postijno piddavalisya napadam i zhorstoko grabuvalisya Dlya peresliduvannya prihilnikiv Kenesari i povernennya na miscya perebuvannya vidkochuvavshih auliv v chervni 1838 roku na richku Mokur Turgaj buv vidpravlenij zagin vijskovogo starshini Karbisheva ta iz Akmoli zagin polkovnika Sherbachova ale ostannij zmushenij buv povernuti na Aktau U serpni 1841 roku povstali pid komanduvannyam hana oblozhili i zahopili kokandski forteci Suzak Zhana Kurgan Ak Mechet Zdobuti peremogi nad Kokandom spriyali zbilshennyu armiyi Kenesari i rozshirennyu povstannya Han usih kazahivU veresni 1841 roku na kurultayi na richci Torgaj predstavniki usih troh kazahskih zhuziv obrali Kenesari hanom progolosivshi vidrodzhennya yedinogo Kazahskogo hanstva Zgidno vsim pravilam ritualu Kenesari buv posadzhenij i pidnyatij na bilij koshmi U period koli povstanci vidijshli vid rosijskih kordoniv polozhennya v stepu desho stabilizuvalosya pragnuchi polipshiti ekonomichne stanovishe hanstva Kenesari suvoro zaboroniv pereshkodi i nabigi na torgovi karavani Buli nalagodzheni diplomatichne listuvannya i prijom posliv z Rosiyeyu Buharoyu Hivoyu Kenesari provodiv politiku svogo dida sho vvazhav sho tilki zhorstokist mozhe zrobiti hansku vladu micnoyu Svoyu vladu vin pidtrimuvav shlyahom zhorstkoyi disciplini yaka chasom mezhuvala z terorom Na zahoplenih zemlyah Kenesari stverdzhuvav dinastichnij rezhim Za pravlinnya hana Kenesari buv vidnovlenij sud biyiv sho rozbirav spravi za normami zvichayevogo prava kazahiv U podatkovij politici tak samo vidnovlyuvalisya normi musulmanskogo prava dlya skotarskih rajoniv zberigsya zakyat obov yazkovij richnij podatok odin z p yati stovpiv islamu dlya zemlerobskih podatok yakim opodatkovuvalosya z osile naselennya Odnochasno zhorstka vnutrishnya politika hana Kenesari viklikala oburennya u okremih rodah U 1842 1843 hanom kazahiv Kenesari viznav buharskij emir Nasrulla Chastina z vidpovidalnih za vzayemini z Aziyeyu rosijskih chinovnikiv zokrema orenburzkij general gubernator Perovskij stali shilyatisya do vedennya peregovoriv shodo stvorennya napivavtonomnogo utvorennya za prikladom Bukeyivskoyi ordi Odnak rosijskij car Mikoli I u 1843 roci kategorichno zayaviv shodo cih proektiv dvom monarham v odnomu carstvi ne buvati i rosiyani prodovzhili zbrojni napadi Krim kozakiv i regulyarnih vijsk v pohodah proti Kenesari vzyali uchast kazahski sultani yaki obrali bik kolonialnogo uryadu Silno poslabilo poziciyi Kenesari v Semirichchi yakij borovsya za nezalezhnist Kazahstanu vid Rosiyi prijnyattya u 1846 roci rosijskogo piddanstva kazahami Serednogo zhuzu Naprikinci 1846 roku vitisnenij rosijskimi carskimi vijskami pri pidtrimci zbrojnih zagoniv sultaniv pribichnikiv carya z teritoriyi Molodshogo i Serednogo zhuziv Kenesari han zajnyav vazhkodostupnij pivostriv v girli richki Ili zvidki zdijsnyuvav nabigi na kirgizki zemli Potim pid natiskom carskih vijsk Kenesari perejshov na teritoriyu Starshogo zhuzu poblizu kordoniv kirgizkih plemen Pozbavlenij znachnoyi socialnoyi opori na novih zemlyah vin virishiv pokrashiti svoye stanovishe zavojovnickimi pohodami v Kirgiziyi yaki viklikali zhorstku vidsich kirgiziv U 1847 roci bilya ozera Issik Kul Kenesari Kasimuli buv zahoplenij u polon i strachenij sarbazami kirgizkogo Kaligula Vozhdi kirgizkih plemen na znak viddanosti peredali vidrubanu golovu Kenesari rosijskomu imperatoru Golovu vidpravili v Omsk Div takozhPovstannya Sirima Datova Povstannya Isataya Tajmanova Povstannya Zholamana TlenshiuliDzherelaKenesary Kasymov Kazahstan Nacionalnaya enciklopediya Almaty Қazak enciklopediyasy 2004 T 3 ISBN 9965 9389 9 7 ros Қazakstan tarihy XVIII gasyr 1914 zhyl Zhalpy bilim beretin mekteptin 8 synybyna arnalgan okulyk Қabyldinov Z E Қajypbaeva A T Almaty Atamүra 2008 352 bet suretti kartaly ISBN 9965 34 816 2 kazah Aseev Aleksej Alekseevich 2004 Politika Rossii v otnoshenii vosstaniya Kenesary Kasymova 1837 1847 gg Regionalnyj aspekt Nauchnaya biblioteka dissertacij i avtoreferatov DisserCat ros