Територіальна автономія — особливий різновид автономії, за якого певному територіальному утворенню у складі держави надаються окремі самоврядні повноваження у політичній та/або адміністративній (управлінській) сфері, що здійснюються в рамках загальнодержавного законодавства, під наглядом центральних органів влади. Статус таких суб'єктів закріплюється на законодавчому рівні.
Територіальна автономія | |
Територіальна автономія у Вікісховищі |
Територіальна автономія як різновид автономії
Іноді у складі унітарної держави існує певна автономна територія (о. Корсика у Франції, Фарерські острови та о. Гренландія у Данії, автономія народу саами в Швеції, Аландські острови у Фінляндії, 5 областей в Італії, Північна Ірландія у Великій Британії, Азорські острови в Португалії, префектури в Японії, 2 округи в Нікарагуа, Курдистан в Іраці, Республіка Каракалпакстан в Узбекистані, Республіка Нахічевань в Азербайджані, Горно-Бадахшанська автономна область в Таджикистані, 2 округи в Молдові та деякі інші). Також яскравим прикладом є Україна, де Автономній Республіці Крим надано статус територіальної автономії (на даний момент тимчасово окупована Російською Федерацією); в історичному аспекті — Молдавська АРСР.
Такі утворення виникають в багатонаціональних унітарних та федеративних державах, як один зі способів вирішення трьох основних проблем, що проявляються під час державного будівництва та подальшого існування: децентралізація влади, врегулювання відносин між національностями та захист їхніх культурних цінностей.
Більшість дослідників виділяє два основні варіанти автономних утворень:
- Територіальні;
- Культурні (екстериторіальні).
Характеристика та види
Територіальна автономія
Суть територіальної автономії полягає в тому, що за певних обставин одне чи кілька територіальних утворень держави наділяються набагато ширшими повноваженнями у вирішенні питань внутрішнього самоуправління, аніж решта територій Головною характеристикою такого автономного утворення є наявність набагато ширшого предмета відання, ніж в органів місцевого самоврядування.
В Конституції України в статті 137 зазначено, що до компетенції АРК належить нормативне регулювання питань сільського господарства і лісів, меліорації та кар'єрів, громадських робіт, ремесел та промислів, благодійництва, житлового господарства і містобудування, туризму, готельної справи і ярмарків, різноманітних закладів культури, історико-культурних заповідників, транспорту загального користування, автошляхів, водопроводів, мисливства, рибальства, санітарії, лікарняної служби та інших питань, передбачених законами України. Перелік повноважень, що знаходяться у віданні АРК закріплює стаття 138
. Специфіка правового положення таких автономних утворень полягає у тому, що їхній статус визначається на законодавчому рівні; вони виступають адміністративно-територіальною одиницею унітарної держави; виникають лише після наділення їх визначеними повноваженнями за рішенням центральних органів; їм не властиві ознаки суверенітету; у них формується власна публічна влада, її організація, структура та компетенція автономії визначаються центральними органами і закріплюються в загальнодержавній конституції та одночасно в конституції автономного суб'єкта, якщо така наявна; у них відсутнє право самостійної зміни свого правового статусу; по суті виступають одним зі способів здійснення децентралізації влади
. У світовій практиці прийнято вважати, що територіальна автономія виникає як механізм захисту та задоволення прав меншин, але їхнє утворення по суті є необхідним заходом запобігання відокремлення, або сецесії відповідної території, порушення цілісності держави. Часто такі процеси стимулюються однією чи кількома державами, зацікавленими у цьому. Особливо це характерно для країн Східної та Центральної Європи Існує декілька критеріїв для класифікації територіальної автономії:.
Підстави утворення автономій
- Національно-територіальні чи етнотериторіальні ознаки. Виникають в місцевості, де компактно мешкають групи населення з відповідними специфічними ознаками (народи, народності, нації, національності).
- Особливості історичних традицій, релігійних вірувань, звичаїв населення, яке проживає в окремій місцевості.
- Певні історичні обставини, які стали підставою формування специфічних відносин політичного та економічного характеру.
- Здійснення принципу територіальної організації влади.
Обсяги повноважень
- Політичні (державні або законодавчі), коли автономія надається окремому державному утворенню, яке перебуває у складі держави. Найвищий ступінь автономізації. Статус автономного суб'єкта закріплюється через наявність власної Конституції, законодавства, представницьких органів та, навіть, уряду, повноважень вирішувати певні питання адміністративно-національного устрою та низки інших, які мають політичний характер.
- Напівполітичні, з набагато вужчим обсягом повноважень в економічній та політико-правовій сферах та у взаємовідносинах з рештою суб'єктів держави. Зокрема до компетенції такого автономного утворення належить організація інститутів місцевого самоврядування, питання територій та місцевого господарства, розвитку культури та соціального благополуччя та стабільності. Хоча ознаки державності напівполітичній автономії також властиві. Можуть існувати власна Конституція, органи публічної влади та предмет відання.
- Адміністративні, коли певній території (регіону) надаються деякі самоврядні повноваження в адміністративній (управлінській) сфері, що спрямовано на забезпечення ефективного управління в регіоні. По суті, вона виступає просто одним із видів децентралізації влади в унітарній державі.
Діяльність суб'єктів здійснюється під наглядом центральних органів. Для цього тут призначаються свої представники, закони суб'єктів можуть бути скасовані, якщо вони вступають в конфлікт із загальнодержавними інтересами.
Територіальна автономія та інститут федералізму
Не слід ототожнювати з явищем автономії інститут федералізму, що виступає окремою категорією. Врахувавши характеристику федеративної держави, можна зробити висновок, що за допомогою автономії відбувається лише децентралізація державної влади, вона надається саме державою, але хоч вона і має певні ознаки державності (власні законодавчі та виконавчі органи, законодавство, статут, внутрішнє громадянство, символи), та все ж її статус відмінний від статусу суб'єкту федерації. Наслідком надання автономних прав є утворення автономного округу чи регіону, а не республіки (як це було властиво для СРСР).
Примітки
- Оніщенко К. О. Класифікація та особливості політико-правового статусу територіальних автономій// Держава і право. — № 45.- с. 632–640
- Оніщенко К. О. автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин//Держава і право. — № 49. — с. 764–769
- Конституція України. — Х.: ФО-П Стеценко І. І., 2013. — 48 с.
- Конституційне право України/ За ред. В. П. Колісника та Ю. Г. Барабаша. — Х.: Право, 2008. — 416 с.
- Мяловицька Н. А. поняття, принципи, класифікація. — с. 93-97
Джерела
- Адміністративно-територіальна реформа в Україні: політико-правові проблеми / За ред. І. О. Кресіної. — К.: Логос, 2009. — 269 с.
- Конституція Автономної Республіки Крим: проблеми прийняття, затвердження, реалізації. — К.: Таксон, 2001. — 362 с.
- Конституційне право України / За ред. В. П. Колісника та Ю. Г. Барабаша. — Х.: Право, 2008. — 416 с.
- Конституція України. — Х.: ФО-П Стеценко І. І., 2013. — 48 с.
- Мяловицька Н. А. Автономія: поняття, принципи, класифікація. — С. 93-97.
- Оніщенко К. О. Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин // Держава і право. — № 49. — С. 764–769.
- Оніщенко К. О. Класифікація та особливості політико-правового статусу територіальних автономій // Держава і право. — № 45. — С. 632–640.
- В. Явір . Автономія// Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 10. — .
- І. Кресіна, В. Явір . Автономія національно-територіальна // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 11. — .
Посилання
- Національно-територіальна автономія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teritorialna avtonomiya osoblivij riznovid avtonomiyi za yakogo pevnomu teritorialnomu utvorennyu u skladi derzhavi nadayutsya okremi samovryadni povnovazhennya u politichnij ta abo administrativnij upravlinskij sferi sho zdijsnyuyutsya v ramkah zagalnoderzhavnogo zakonodavstva pid naglyadom centralnih organiv vladi Status takih sub yektiv zakriplyuyetsya na zakonodavchomu rivni Teritorialna avtonomiya Teritorialna avtonomiya u VikishovishiTeritorialna avtonomiya yak riznovid avtonomiyiInodi u skladi unitarnoyi derzhavi isnuye pevna avtonomna teritoriya o Korsika u Franciyi Farerski ostrovi ta o Grenlandiya u Daniyi avtonomiya narodu saami v Shveciyi Alandski ostrovi u Finlyandiyi 5 oblastej v Italiyi Pivnichna Irlandiya u Velikij Britaniyi Azorski ostrovi v Portugaliyi prefekturi v Yaponiyi 2 okrugi v Nikaragua Kurdistan v Iraci Respublika Karakalpakstan v Uzbekistani Respublika Nahichevan v Azerbajdzhani Gorno Badahshanska avtonomna oblast v Tadzhikistani 2 okrugi v Moldovi ta deyaki inshi Takozh yaskravim prikladom ye Ukrayina de Avtonomnij Respublici Krim nadano status teritorialnoyi avtonomiyi na danij moment timchasovo okupovana Rosijskoyu Federaciyeyu v istorichnomu aspekti Moldavska ARSR Taki utvorennya vinikayut v bagatonacionalnih unitarnih ta federativnih derzhavah yak odin zi sposobiv virishennya troh osnovnih problem sho proyavlyayutsya pid chas derzhavnogo budivnictva ta podalshogo isnuvannya decentralizaciya vladi vregulyuvannya vidnosin mizh nacionalnostyami ta zahist yihnih kulturnih cinnostej Bilshist doslidnikiv vidilyaye dva osnovni varianti avtonomnih utvoren Teritorialni Kulturni eksteritorialni Harakteristika ta vidiTeritorialna avtonomiya Sut teritorialnoyi avtonomiyi polyagaye v tomu sho za pevnih obstavin odne chi kilka teritorialnih utvoren derzhavi nadilyayutsya nabagato shirshimi povnovazhennyami u virishenni pitan vnutrishnogo samoupravlinnya anizh reshta teritorij Golovnoyu harakteristikoyu takogo avtonomnogo utvorennya ye nayavnist nabagato shirshogo predmeta vidannya nizh v organiv miscevogo samovryaduvannya V Konstituciyi Ukrayini v statti 137 zaznacheno sho do kompetenciyi ARK nalezhit normativne regulyuvannya pitan silskogo gospodarstva i lisiv melioraciyi ta kar yeriv gromadskih robit remesel ta promisliv blagodijnictva zhitlovogo gospodarstva i mistobuduvannya turizmu gotelnoyi spravi i yarmarkiv riznomanitnih zakladiv kulturi istoriko kulturnih zapovidnikiv transportu zagalnogo koristuvannya avtoshlyahiv vodoprovodiv mislivstva ribalstva sanitariyi likarnyanoyi sluzhbi ta inshih pitan peredbachenih zakonami Ukrayini Perelik povnovazhen sho znahodyatsya u vidanni ARK zakriplyuye stattya 138 Specifika pravovogo polozhennya takih avtonomnih utvoren polyagaye u tomu sho yihnij status viznachayetsya na zakonodavchomu rivni voni vistupayut administrativno teritorialnoyu odiniceyu unitarnoyi derzhavi vinikayut lishe pislya nadilennya yih viznachenimi povnovazhennyami za rishennyam centralnih organiv yim ne vlastivi oznaki suverenitetu u nih formuyetsya vlasna publichna vlada yiyi organizaciya struktura ta kompetenciya avtonomiyi viznachayutsya centralnimi organami i zakriplyuyutsya v zagalnoderzhavnij konstituciyi ta odnochasno v konstituciyi avtonomnogo sub yekta yaksho taka nayavna u nih vidsutnye pravo samostijnoyi zmini svogo pravovogo statusu po suti vistupayut odnim zi sposobiv zdijsnennya decentralizaciyi vladi U svitovij praktici prijnyato vvazhati sho teritorialna avtonomiya vinikaye yak mehanizm zahistu ta zadovolennya prav menshin ale yihnye utvorennya po suti ye neobhidnim zahodom zapobigannya vidokremlennya abo secesiyi vidpovidnoyi teritoriyi porushennya cilisnosti derzhavi Chasto taki procesi stimulyuyutsya odniyeyu chi kilkoma derzhavami zacikavlenimi u comu Osoblivo ce harakterno dlya krayin Shidnoyi ta Centralnoyi Yevropi Isnuye dekilka kriteriyiv dlya klasifikaciyi teritorialnoyi avtonomiyi Pidstavi utvorennya avtonomij Nacionalno teritorialni chi etnoteritorialni oznaki Vinikayut v miscevosti de kompaktno meshkayut grupi naselennya z vidpovidnimi specifichnimi oznakami narodi narodnosti naciyi nacionalnosti Osoblivosti istorichnih tradicij religijnih viruvan zvichayiv naselennya yake prozhivaye v okremij miscevosti Pevni istorichni obstavini yaki stali pidstavoyu formuvannya specifichnih vidnosin politichnogo ta ekonomichnogo harakteru Zdijsnennya principu teritorialnoyi organizaciyi vladi Obsyagi povnovazhen Politichni derzhavni abo zakonodavchi koli avtonomiya nadayetsya okremomu derzhavnomu utvorennyu yake perebuvaye u skladi derzhavi Najvishij stupin avtonomizaciyi Status avtonomnogo sub yekta zakriplyuyetsya cherez nayavnist vlasnoyi Konstituciyi zakonodavstva predstavnickih organiv ta navit uryadu povnovazhen virishuvati pevni pitannya administrativno nacionalnogo ustroyu ta nizki inshih yaki mayut politichnij harakter Napivpolitichni z nabagato vuzhchim obsyagom povnovazhen v ekonomichnij ta politiko pravovij sferah ta u vzayemovidnosinah z reshtoyu sub yektiv derzhavi Zokrema do kompetenciyi takogo avtonomnogo utvorennya nalezhit organizaciya institutiv miscevogo samovryaduvannya pitannya teritorij ta miscevogo gospodarstva rozvitku kulturi ta socialnogo blagopoluchchya ta stabilnosti Hocha oznaki derzhavnosti napivpolitichnij avtonomiyi takozh vlastivi Mozhut isnuvati vlasna Konstituciya organi publichnoyi vladi ta predmet vidannya Administrativni koli pevnij teritoriyi regionu nadayutsya deyaki samovryadni povnovazhennya v administrativnij upravlinskij sferi sho spryamovano na zabezpechennya efektivnogo upravlinnya v regioni Po suti vona vistupaye prosto odnim iz vidiv decentralizaciyi vladi v unitarnij derzhavi Diyalnist sub yektiv zdijsnyuyetsya pid naglyadom centralnih organiv Dlya cogo tut priznachayutsya svoyi predstavniki zakoni sub yektiv mozhut buti skasovani yaksho voni vstupayut v konflikt iz zagalnoderzhavnimi interesami Teritorialna avtonomiya ta institut federalizmuNe slid ototozhnyuvati z yavishem avtonomiyi institut federalizmu sho vistupaye okremoyu kategoriyeyu Vrahuvavshi harakteristiku federativnoyi derzhavi mozhna zrobiti visnovok sho za dopomogoyu avtonomiyi vidbuvayetsya lishe decentralizaciya derzhavnoyi vladi vona nadayetsya same derzhavoyu ale hoch vona i maye pevni oznaki derzhavnosti vlasni zakonodavchi ta vikonavchi organi zakonodavstvo statut vnutrishnye gromadyanstvo simvoli ta vse zh yiyi status vidminnij vid statusu sub yektu federaciyi Naslidkom nadannya avtonomnih prav ye utvorennya avtonomnogo okrugu chi regionu a ne respubliki yak ce bulo vlastivo dlya SRSR PrimitkiOnishenko K O Klasifikaciya ta osoblivosti politiko pravovogo statusu teritorialnih avtonomij Derzhava i pravo 45 s 632 640 Onishenko K O avtonomiya yak institut zabezpechennya vimog nacionalnih menshin Derzhava i pravo 49 s 764 769 Konstituciya Ukrayini H FO P Stecenko I I 2013 48 s Konstitucijne pravo Ukrayini Za red V P Kolisnika ta Yu G Barabasha H Pravo 2008 416 s Myalovicka N A ponyattya principi klasifikaciya s 93 97DzherelaAdministrativno teritorialna reforma v Ukrayini politiko pravovi problemi Za red I O Kresinoyi K Logos 2009 269 s Konstituciya Avtonomnoyi Respubliki Krim problemi prijnyattya zatverdzhennya realizaciyi K Takson 2001 362 s Konstitucijne pravo Ukrayini Za red V P Kolisnika ta Yu G Barabasha H Pravo 2008 416 s Konstituciya Ukrayini H FO P Stecenko I I 2013 48 s Myalovicka N A Avtonomiya ponyattya principi klasifikaciya S 93 97 Onishenko K O Teritorialna avtonomiya yak institut zabezpechennya vimog nacionalnih menshin Derzhava i pravo 49 S 764 769 Onishenko K O Klasifikaciya ta osoblivosti politiko pravovogo statusu teritorialnih avtonomij Derzhava i pravo 45 S 632 640 V Yavir Avtonomiya Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 10 ISBN 978 966 611 818 2 I Kresina V Yavir Avtonomiya nacionalno teritorialna Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 11 ISBN 978 966 611 818 2 PosilannyaNacionalno teritorialna avtonomiya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4