Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Самаркандська область — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, Російської республіки і РРФСР у 1887–1924.
| Самаркандська область | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 1868 |
|---|---|
| Країна |  Російська СФРР |
| Столиця | Самарканд |
| Адміністративна одиниця | Туркестанське генерал-губернаторство Туркестанська АРСР |
| Кількість населення | 860 021 осіб |
| Замінений на | Q60851360? |
| На заміну | Бухарський емірат |
| Мова комунікації | узбецька мова, таджицька мова, казахська і уйгурська мова |
| Площа | 68 962 км² |
 | |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Самаркандська область у Вікісховищі | |
Координати: 39°39′15″ пн. ш. 66°57′35″ сх. д. / 39.65416666669477763° пн. ш. 66.95972222224978054° сх. д.
Географія
Область охоплювала південно-західну частину Туркестанського генерал-губернаторства. Межувала на півночі, північному сході і північному заході з Сирдар'їнською областю, на сході — Ферганською областю, із заходу і півдня — Бухарским еміратом.
Історія
У 1866 почалася рсоійсько-бухарська війна, в якій 1868 року Бухарський емірат. наслідком цього було загальне повстання проти влади еміра Музаффар. Останньому допомогли російські війська, що придушили виступ. Наслідком цього було подальше послаблення емірату, який вимушений був поступитися своїми східними землями на користь Росії. 1868 року тут було утворено Зеравшанський округ.
У 1870-х почалося реформування російської Середньої Азії. У 1886 російським урядом було прийнято Положення про управління Туркестанским краєм, згідно з яким 13 січня 1887 року Зеравшанський округ було перетворено на Самаркандську область. До неї також було додано частину Сирдар'їнської області.
На час приєднання цих земель до Росії дехкани володіли 13,92 % землі. Згодом урядом було оголошено, що відповідно до закону 1886 року всі землі області належать державі і як багатство відносяться до державної скарбниці. Місцевому осілому населенню для користування було надано землю в якості індивідуальної власності, яку можна було передавати у спадок, а кочовому населенню для колективного користування була передана на необмежений термін. Втім впровадження нових податків призводило до розореннядрібних ісередніх господарств, збільшувалося кількість найманих працівників (чайрікьорів).
У липні 1916 внаслідок невдоволення оголошеною примусовою мобілізацію на тилові роботи в Ходженті вибухнуло повстання, що стало початком Центральноазійського повстання. Невдовзі воно охопило усю область, перекинувшись на сусідні. Незабаром частково набуло антиросійського і релігійного характеру. У Джизацькому повіті було обрано беків, які оголосили про утворення самостійних бекств і відділення їх від Російської імперії. Втім до кінця серпня повстання в Самаркандській області було придушено.
У грудні в області було встановлено владу рад. 30 квітня 1918 року область стала частиною Туркестанської АРСР. Вже з середини того ж року почалися антирадянські повстання. У 1919 році Ходжентський повіт став базою басмацтва.
27 жовтня 1924 в результаті національно-територіального розмежування Середньої Азії, більша частина Самаркандської області увійшла до складу Узбецької РСР (41 волость з 3 повітів), а також до Таджицької АРСР (12 волостей з 2 повітів), 6 волостей Джизацького повіту відійшли до Киргизької АРСР у складі РРФСР.
Адміністративний устрій
Центром було місто Самарканд. Складалася з 4 повітів: Джизацького, Катта-Курганського, Самаркандського і Ходжентського. 1917 року з Ходжентського повіту було викорелено Голодно-Степовий повіт, який передано до Сирдар'їнської області.
Протягом 1919—1921 існував Ура-Тюбінський повіт.
У 1920—1922 Ходжентський повіт було передано до Ферганської області.
На чолі стояв військовий губернатор, якому належала уся військова та цивільна справа. підпорядковувався Туркестанському генерал-губернатору. Повітами керували повітові начальники. Останнім підпорядковувалися начальники відділень на чолі із біями. В кишлаках керували аксакали.
Військові губернатори
- (1887—1891)
- (1891—1897)
- (1897—1899)
- (1899—1905)
- (1905—1908)
- (1908—1911)
- Ілля Одішелідзе (1911—1914)
- (1914—1917)
Населення
Самаркандська область була найщільніше заселеною областю туркестанського генерал-губернаторства. Згідно Першого загально російського перепису в 1897 році в області мешкало 860 021 жителів. З них узбеки становили 507 587 осіб, таджики — 230 384, казахи — 63 091, кашгарські уйгури — 19 993, сарти — 18 073, східні слов'яни (росіяни, українці, білоруси) — 14 006, перси — 1 723, поляки — 1 531, бухарські жиди — 1 312, тюрки — 460, німці — 440, вірмени — 370.
На 1905 чисельність населення трохи перевищувала 1 млн осіб.
Економіка
Основу становило сільське господарство. Вирощували переважно рис, пшеницю, дурро, ячмінь, лючерну. Також було поширено розведення льна, коноплі, тютюна, маку, баштанних культур. У 1891—1896 на власні кошти здійснив іригаційні роботи князь Микола Костянтиновича, побудувавши «Канал імператора Миколи I».
Область була одним з важливіших центрів розведення бавовника. Найбільшого розвитку вирощування бавовнику та виготовлення бавовни досягло в 1890—1900 роках. У 1900 році з області було вивезено 45 948 пудів. Виробництво бавовни в Самаркандській області збільшилася з 1888 до 1908 року майже в 3 рази. Зі збільшенням обсягів бавовника з'являються банки, що починають кредитувати виробників.
У Самаркандському та Ходентському повітах набуло поширення овочеводство і садівництво (вирощували абрикос, персик, шовковиця, черешня, волоський горіх, айву), виноградарство (зокрейма й виробництво родзинок, патоки) та виноробство (передусім в Самарканді). Виногорілчані підприємства належали переважно росіянам або українцям. З 1890-х років зайняли провідне місце по випуску продукції в Туркестанському краї. Вони спеціалізувалися на виробництві мусалласа, марочних вин і спирту.
Вирощували верблюдів, ішаків, коней, велику і дрібну рогату худобу, розвинено було вівчарство. Каракулеве вівчарство було розвинене в Самаркандському, Катта-Курганському і частково Ходжентському повітах. Наприкінці XIX століття в області стало скорочуватися конярство. Породистих коней розводили лише в Замінській волості Джизацького повіту і в Ура-Тюбе.
Загалом у 1891 році нараховувалося 795692 тис. голів худоби, вже у 1909 році — 1,352234 тис. голів. В області, згідно з відомостями 1897 року, скотарством самостійно займалося 1523 осіб. З них 213 проживало в Самаркандському, 630 — в Джизакському, 98 — в Катта-Курганському повітах. Цим займалися переважно казахи і киргизи.
Розвивається борошномельна промисловість. Значними темпанами зростає кількість водяних млинів. В 1897 році їх вже було 2078. Провідними центрами виробництва товарів широкого вжитку (кустарного і напівкустарного характеру) були Самаркандський і Ходжентський повіти.
В 1900 році в Самаркандській області діяло 87 заводів і фабрик, до 1908 року їх кількість досягло 119. Кількість робітників відповідно зросла з 1372 до 249 614. У 1917 році вже нараховувалося 175 промислових закладів. основу становили підприємства, що займалися очищенням бавовни (72,6 %).
Найважливішим торговельним центром був Самарканд. Обсяг його торгівлі досягав 15,7 млн карб. На місцеві ринки області надходила товарна продукція з європейських та кавказьких губерній Російської імперії, Афганістану, Індії, Китаю, Бухарського емірату, сусідніх областей.
1888 року до Самарканду було прокладено Середньоазійську залізницю, яка до 1898 року з'єдналася з Ташкентом і Ферганою. У 1896 році було відкрито рух залізничними лініями Джебел — Самарканд, 1899 року — Самарканд — Ташкент, — Скобелєве, Черняево — Андижан.
До часу утворення області тут почалася розробка кам'яного вугілля. У 1892 році добувалося вже 87 тис. пудів.
Освіта
На 1897 рік в Самаркандської області існувало 2 училища, в яких викладало 10 вчителів та помічників (4 чоловіків та 6 жінок), де навчалося 207 учнів (130 хлопчиків і 77 дівчаток). Створювалися також так званні російсько-туземні школи. Першу було відкрито 1870 року. На 1897 рік їх було вже 8. На 1900 рік функціонувало 4 вечірні школи для дорослих, 1 школа-інтернат, 18 училищ. На 1917 рік було 42 навчальні установи з 3332 учнями.
Базовою основою релігійної освіти виступали мусульманські школи початкового навчання — мактаби. Вони були як в містах, так і в кишлаках, а також в аулах кочового населення. У 1896 році їх кількість становило в 1300, де займалося понад 10,3 тис. дітей, в 1906 році — 2196 (учнів —17,5тис.). Середню конфесіональну освіту населення отримувало в медресе, яких на початок існування області було 81, а в 1890 року скоротилося до 50.Це було пов'язано з політикою російської колоніальної влади.
1913 року в Самарканді стали випускати газету «Самарканд» і журнал «Онна» (російською та узбецькою мовами, фарсі).
Примітки
Джерела
- Сборник материалов для статистики Самаркандской области за 1887—1888 годы. Выпуск 1. Самарканд,1890, с.249-250
- Брусина О. И. Славяне в Средней Азии: этнические и социальные процессы. Конец XIX — конец XX века. М.: Восточная литература РАН, 2001.
- Нормурадова Г. Б. Из истории населения Самаркандской области, занимавшегося земледелием и скотоводством (конец XIX — начало XX века) // Молодой ученый. — 2014. — № 1. — С. 300—302
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Самаркандська область (Російська імперія) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Samarkandska oblast administrativno teritorialna odinicya Rosijskoyi imperiyi Rosijskoyi respubliki i RRFSR u 1887 1924 Samarkandska oblast Gerb Data stvorennya zasnuvannya1868 Krayina Rosijska SFRR StolicyaSamarkand Administrativna odinicyaTurkestanske general gubernatorstvo Turkestanska ARSR Kilkist naselennya860 021 osib Zaminenij naQ60851360 Na zaminuBuharskij emirat Mova komunikaciyiuzbecka mova tadzhicka mova kazahska i ujgurska mova Plosha68 962 km Kategoriya map na Vikishovishid Samarkandska oblast u Vikishovishi Koordinati 39 39 15 pn sh 66 57 35 sh d 39 65416666669477763 pn sh 66 95972222224978054 sh d 39 65416666669477763 66 95972222224978054GeografiyaOblast ohoplyuvala pivdenno zahidnu chastinu Turkestanskogo general gubernatorstva Mezhuvala na pivnochi pivnichnomu shodi i pivnichnomu zahodi z Sirdar yinskoyu oblastyu na shodi Ferganskoyu oblastyu iz zahodu i pivdnya Buharskim emiratom IstoriyaU 1866 pochalasya rsoijsko buharska vijna v yakij 1868 roku Buharskij emirat naslidkom cogo bulo zagalne povstannya proti vladi emira Muzaffar Ostannomu dopomogli rosijski vijska sho pridushili vistup Naslidkom cogo bulo podalshe poslablennya emiratu yakij vimushenij buv postupitisya svoyimi shidnimi zemlyami na korist Rosiyi 1868 roku tut bulo utvoreno Zeravshanskij okrug U 1870 h pochalosya reformuvannya rosijskoyi Serednoyi Aziyi U 1886 rosijskim uryadom bulo prijnyato Polozhennya pro upravlinnya Turkestanskim krayem zgidno z yakim 13 sichnya 1887 roku Zeravshanskij okrug bulo peretvoreno na Samarkandsku oblast Do neyi takozh bulo dodano chastinu Sirdar yinskoyi oblasti Na chas priyednannya cih zemel do Rosiyi dehkani volodili 13 92 zemli Zgodom uryadom bulo ogolosheno sho vidpovidno do zakonu 1886 roku vsi zemli oblasti nalezhat derzhavi i yak bagatstvo vidnosyatsya do derzhavnoyi skarbnici Miscevomu osilomu naselennyu dlya koristuvannya bulo nadano zemlyu v yakosti individualnoyi vlasnosti yaku mozhna bulo peredavati u spadok a kochovomu naselennyu dlya kolektivnogo koristuvannya bula peredana na neobmezhenij termin Vtim vprovadzhennya novih podatkiv prizvodilo do rozorennyadribnih iserednih gospodarstv zbilshuvalosya kilkist najmanih pracivnikiv chajrikoriv U lipni 1916 vnaslidok nevdovolennya ogoloshenoyu primusovoyu mobilizaciyu na tilovi roboti v Hodzhenti vibuhnulo povstannya sho stalo pochatkom Centralnoazijskogo povstannya Nevdovzi vono ohopilo usyu oblast perekinuvshis na susidni Nezabarom chastkovo nabulo antirosijskogo i religijnogo harakteru U Dzhizackomu poviti bulo obrano bekiv yaki ogolosili pro utvorennya samostijnih bekstv i viddilennya yih vid Rosijskoyi imperiyi Vtim do kincya serpnya povstannya v Samarkandskij oblasti bulo pridusheno U grudni v oblasti bulo vstanovleno vladu rad 30 kvitnya 1918 roku oblast stala chastinoyu Turkestanskoyi ARSR Vzhe z seredini togo zh roku pochalisya antiradyanski povstannya U 1919 roci Hodzhentskij povit stav bazoyu basmactva 27 zhovtnya 1924 v rezultati nacionalno teritorialnogo rozmezhuvannya Serednoyi Aziyi bilsha chastina Samarkandskoyi oblasti uvijshla do skladu Uzbeckoyi RSR 41 volost z 3 povitiv a takozh do Tadzhickoyi ARSR 12 volostej z 2 povitiv 6 volostej Dzhizackogo povitu vidijshli do Kirgizkoyi ARSR u skladi RRFSR Administrativnij ustrijCentrom bulo misto Samarkand Skladalasya z 4 povitiv Dzhizackogo Katta Kurganskogo Samarkandskogo i Hodzhentskogo 1917 roku z Hodzhentskogo povitu bulo vikoreleno Golodno Stepovij povit yakij peredano do Sirdar yinskoyi oblasti Protyagom 1919 1921 isnuvav Ura Tyubinskij povit U 1920 1922 Hodzhentskij povit bulo peredano do Ferganskoyi oblasti Na choli stoyav vijskovij gubernator yakomu nalezhala usya vijskova ta civilna sprava pidporyadkovuvavsya Turkestanskomu general gubernatoru Povitami keruvali povitovi nachalniki Ostannim pidporyadkovuvalisya nachalniki viddilen na choli iz biyami V kishlakah keruvali aksakali Vijskovi gubernatori 1887 1891 1891 1897 1897 1899 1899 1905 1905 1908 1908 1911 Illya Odishelidze 1911 1914 1914 1917 NaselennyaSamarkandska oblast bula najshilnishe zaselenoyu oblastyu turkestanskogo general gubernatorstva Zgidno Pershogo zagalno rosijskogo perepisu v 1897 roci v oblasti meshkalo 860 021 zhiteliv Z nih uzbeki stanovili 507 587 osib tadzhiki 230 384 kazahi 63 091 kashgarski ujguri 19 993 sarti 18 073 shidni slov yani rosiyani ukrayinci bilorusi 14 006 persi 1 723 polyaki 1 531 buharski zhidi 1 312 tyurki 460 nimci 440 virmeni 370 Na 1905 chiselnist naselennya trohi perevishuvala 1 mln osib EkonomikaOsnovu stanovilo silske gospodarstvo Viroshuvali perevazhno ris pshenicyu durro yachmin lyuchernu Takozh bulo poshireno rozvedennya lna konopli tyutyuna maku bashtannih kultur U 1891 1896 na vlasni koshti zdijsniv irigacijni roboti knyaz Mikola Kostyantinovicha pobuduvavshi Kanal imperatora Mikoli I Oblast bula odnim z vazhlivishih centriv rozvedennya bavovnika Najbilshogo rozvitku viroshuvannya bavovniku ta vigotovlennya bavovni dosyaglo v 1890 1900 rokah U 1900 roci z oblasti bulo vivezeno 45 948 pudiv Virobnictvo bavovni v Samarkandskij oblasti zbilshilasya z 1888 do 1908 roku majzhe v 3 razi Zi zbilshennyam obsyagiv bavovnika z yavlyayutsya banki sho pochinayut kredituvati virobnikiv U Samarkandskomu ta Hodentskomu povitah nabulo poshirennya ovochevodstvo i sadivnictvo viroshuvali abrikos persik shovkovicya chereshnya voloskij gorih ajvu vinogradarstvo zokrejma j virobnictvo rodzinok patoki ta vinorobstvo peredusim v Samarkandi Vinogorilchani pidpriyemstva nalezhali perevazhno rosiyanam abo ukrayincyam Z 1890 h rokiv zajnyali providne misce po vipusku produkciyi v Turkestanskomu krayi Voni specializuvalisya na virobnictvi musallasa marochnih vin i spirtu Viroshuvali verblyudiv ishakiv konej veliku i dribnu rogatu hudobu rozvineno bulo vivcharstvo Karakuleve vivcharstvo bulo rozvinene v Samarkandskomu Katta Kurganskomu i chastkovo Hodzhentskomu povitah Naprikinci XIX stolittya v oblasti stalo skorochuvatisya konyarstvo Porodistih konej rozvodili lishe v Zaminskij volosti Dzhizackogo povitu i v Ura Tyube Zagalom u 1891 roci narahovuvalosya 795692 tis goliv hudobi vzhe u 1909 roci 1 352234 tis goliv V oblasti zgidno z vidomostyami 1897 roku skotarstvom samostijno zajmalosya 1523 osib Z nih 213 prozhivalo v Samarkandskomu 630 v Dzhizakskomu 98 v Katta Kurganskomu povitah Cim zajmalisya perevazhno kazahi i kirgizi Rozvivayetsya boroshnomelna promislovist Znachnimi tempanami zrostaye kilkist vodyanih mliniv V 1897 roci yih vzhe bulo 2078 Providnimi centrami virobnictva tovariv shirokogo vzhitku kustarnogo i napivkustarnogo harakteru buli Samarkandskij i Hodzhentskij poviti V 1900 roci v Samarkandskij oblasti diyalo 87 zavodiv i fabrik do 1908 roku yih kilkist dosyaglo 119 Kilkist robitnikiv vidpovidno zrosla z 1372 do 249 614 U 1917 roci vzhe narahovuvalosya 175 promislovih zakladiv osnovu stanovili pidpriyemstva sho zajmalisya ochishennyam bavovni 72 6 Najvazhlivishim torgovelnim centrom buv Samarkand Obsyag jogo torgivli dosyagav 15 7 mln karb Na miscevi rinki oblasti nadhodila tovarna produkciya z yevropejskih ta kavkazkih gubernij Rosijskoyi imperiyi Afganistanu Indiyi Kitayu Buharskogo emiratu susidnih oblastej 1888 roku do Samarkandu bulo prokladeno Serednoazijsku zaliznicyu yaka do 1898 roku z yednalasya z Tashkentom i Ferganoyu U 1896 roci bulo vidkrito ruh zaliznichnimi liniyami Dzhebel Samarkand 1899 roku Samarkand Tashkent Skobelyeve Chernyaevo Andizhan Do chasu utvorennya oblasti tut pochalasya rozrobka kam yanogo vugillya U 1892 roci dobuvalosya vzhe 87 tis pudiv OsvitaNa 1897 rik v Samarkandskoyi oblasti isnuvalo 2 uchilisha v yakih vikladalo 10 vchiteliv ta pomichnikiv 4 cholovikiv ta 6 zhinok de navchalosya 207 uchniv 130 hlopchikiv i 77 divchatok Stvoryuvalisya takozh tak zvanni rosijsko tuzemni shkoli Pershu bulo vidkrito 1870 roku Na 1897 rik yih bulo vzhe 8 Na 1900 rik funkcionuvalo 4 vechirni shkoli dlya doroslih 1 shkola internat 18 uchilish Na 1917 rik bulo 42 navchalni ustanovi z 3332 uchnyami Bazovoyu osnovoyu religijnoyi osviti vistupali musulmanski shkoli pochatkovogo navchannya maktabi Voni buli yak v mistah tak i v kishlakah a takozh v aulah kochovogo naselennya U 1896 roci yih kilkist stanovilo v 1300 de zajmalosya ponad 10 3 tis ditej v 1906 roci 2196 uchniv 17 5tis Serednyu konfesionalnu osvitu naselennya otrimuvalo v medrese yakih na pochatok isnuvannya oblasti bulo 81 a v 1890 roku skorotilosya do 50 Ce bulo pov yazano z politikoyu rosijskoyi kolonialnoyi vladi 1913 roku v Samarkandi stali vipuskati gazetu Samarkand i zhurnal Onna rosijskoyu ta uzbeckoyu movami farsi PrimitkiDzherelaSbornik materialov dlya statistiki Samarkandskoj oblasti za 1887 1888 gody Vypusk 1 Samarkand 1890 s 249 250 Brusina O I Slavyane v Srednej Azii etnicheskie i socialnye processy Konec XIX konec XX veka M Vostochnaya literatura RAN 2001 Normuradova G B Iz istorii naseleniya Samarkandskoj oblasti zanimavshegosya zemledeliem i skotovodstvom konec XIX nachalo XX veka Molodoj uchenyj 2014 1 S 300 302 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Samarkandska oblast Rosijska imperiya