Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Центральноазійське повстання — національно-визвольне 1916 року проти колоніальної політики Російської імперії та . Перша велика колоніальна революція XX століття .
| Центральноазійське повстання | |
| Країна |  Російська імперія |
|---|---|
| Місце розташування | Центральна Азія |
| Дата й час | лютий 1917 |
Розпочавшись із протесту проти набору до тилових частин діючої армії, рух переріс у національно-визвольне збройне повстання, що продовжувалось у деяких місцевостях кілька місяців та примусило владу для його придушення відтягти військові частини з фронту.
За весь час панування у середньоазійських колоніях Російська імперія не знала повстання такого розмаху.
Революційний вибух охопив у 1916 ряд районів Узбекистану, Киргизстану, Казахстану і перекинувся на території повітів Сибіру, Нижнього Поволжя (Калмикія) та Північного Кавказу.
Передумови
Російська експансія
Планомірний наступ російського війська на Центральну Азію був розгорнутий у 30-х — 40-хі роках 19-го ст. після захоплення північних провінцій Персії та досягнення панування на Каспійському морі (Гюлістанська (1813) та Туркманчайська (1828) угоди).
У 1853 захоплена Ак-Мечеть, 1865 — Ташкент. З 1868, після взяття Самарканда, бухарський емір став васалом російського царя. Від 1873 року Хівинське ханство підкорилася Росії, а 1876 року було приєднане Кокандське ханство (Фергана) .
Національно-визвольний рух
Національно-визвольний рух другої половини 1916 року у Центральноазійській частині Російської імперії, у час військової поразки її на фронті Першої світової війни, може розглядатися як складова підготовки революційних подій 1917 року, що випливає із характеру та перебігу подій, коли широкі маси селянства та ремісничі верстви населення міст повстали проти російського владарювання на територіях, заселених неросійськими народами, де діяли подібні форми й характер експлуатації корінного населення .
Свідок і учасник подій 1916 року у киргизьких землях, Григорій Бройдо, зазначив у своїх показаннях прокуророві Ташкентської Судової Палати 3 вересня 1916 року :
Офіційна і ліберальна дореволюційна Росія висувала різні пояснення цього повстання. Зображували цей рух, як націоналістично-релігійний рух, пояснювали його підступами Туреччини і т. ін. Деякі ліберали, як, напр., Керенський, навіть наважувалися вказувати на земельну політику Переселенського Управління, яка, мовляв, «занадто вже багато» забрала у киргизів землі. Але основне і головне - безпосередня діяльність влади, спрямована на те, щоб викликати, провокувати повстання для знищення людського матеріалу Киргизії і для розчищення землі для нових колонізацій - ця обставина ретельно затушовувалася.
Оригінальний текст (рос.)Официальная и либеральная дореволюционная Россия выдвигала разные об'яснения этого восстания. Рисовали это движение, как националистически-религиозное движение, об'ясняли его происками Турции и т. п.Некоторые либералы, как, напр., Керенский, даже решались указывать на земельную политику Переселенческого Управления, которая, дескать, «слишком уж много» забрала у киргиз земли.
Но основное и главное — непосредственная деятельность власти, направленная на то, чтобы вызвать, провоцировать восстание для уничтожения человеческого материала Киргизии и для расчистки земли для новых колонизации — это обстоятельство тщательно затушевывалось.
Безпосереднім приводом до подій 1916 року стали заходи, вжиті місцевою владою на виконання «Височайшого веління» «Про залучення чоловічого інородницького населення Імперії до робіт по влаштуванню оборонних споруд та військових сполучень у районах діючої армії, а також для будь-яких інших, необхідних для державної оборони робіт». Внаслідок традиційної безкарності та корумпованості колоніальної влади заходи були вжиті з порушенням діючого законодавства, що загострило ситуацію.
Наслідки
Більшовицьке керівництво СРСР розглядало повстання 1916 року як досвід колоніальної революції в епоху імперіалізму, уроки якого можуть бути використані компартіями за кордонами СРСР, особливо в країнах Сходу .
Вшанування
На державному рівні
2 листопада 2017 року Жогорку Кенеш Киргизстану . Президент Атамбаєв Алмазбек підписав Указ «Про встановлення Днів історії та пам'яті предків».
Примітки
- Красный архив. Исторический журнал. Том пятый (шестидесятый).— М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1933.— С. 60.
- Большая Советская Энциклопедия. Том тридцать третий: Классы — Конкуренция // Гл. ред. О. Ю. Шмидт. Зам. гл. ред. Ф. Н. Петров.— М.: Государственный институт «Советская Энциклопедия», ОГИЗ РСФСР, 1938.— Стб. 444.
- Красный архив. Исторический журнал. Том пятый (шестидесятый).— М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1933.— С. 60—61.
- Бройдо Г. И. Восстание киргиз в 1916 г. (Мое показание прокурору Ташкентской судебной палаты, данное 3-го сентября 1916 г.).— М.: Научная ассоциация востоковедение при Ц. И. К. С. С. С. Р., 1925.— С. 1.
- Джизакское восстание 1916 г. С предисловием А. Шестакова. Документы.— В кн.: Красный архив. Исторический журнал. Том пятый (шестидесятый).— М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1933.— С. 61.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 25 грудня 2018.
Джерела
- Абаза К. К. Завоеваніе Туркестана. Разсказы изъ военной исторіи. Очерки природы, быта и нравовъ туземцевъ — в общедоступномъ изложеніи. Съ рисунками картами и планомъ текинской крѣпости Деонгиль-тепе. Составилъ К. К. Абаза.— С.-Петербургъ. Типографія М. М. Стасюлевича, 1902.— 312 с.
- Бройдо Г. И. Восстание киргиз в 1916 г. (Мое показание прокурору Ташкентской судебной палаты, данное 3-го сентября 1916 г.).— М.: Научная ассоциация востоковедение при Ц. И. К. С. С. С. Р., 1925.— 28 с. [ 5 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Восстание 1916 г. в Средней Азии. Из дневника А. Н. Куропаткина.— Красный Архив. Исторический журнал. Том третий (тридцать четвертый), 1929.— М.— Л.: Государственное издательство.— С. 39—94.
- Восстание 1916 года в Средней Азии. Сборник документов //САНИИР и ЦЕНТРАРХИВ УзССР; Красный Архив Средней Азии. Выпуск I. Подготовили к печати Ф. Божко и С. Волин. Под редакцией П. Г. Галузо.— Ташкент: Госиздат УзССР, 1932.— 175 с.
- Восстание 1916 года в Средней Азии и Казахстане: Сборник документов / Академия наук Казахской ССР.— М.: Изд-во Академии Наук СССР, 1960.— 796 с.
- Восстание 1916 года в Туркестане: документальные свидетельства общей трагедии: сб. док. и материалов / МГУ им. М. В. Ломоносова, Ин-т всеобщ. истории РАН ; [сост., авт. предисл., вступ. ст. и коммент. Т. В. Котюкова].– М.: Марджани, 2016.– 468 с.
- Галузо П. Г. Туркестан — колония. (Очерк истории Туркестана от завоевания русскими до революции 1917 года.— М.: Издание Коммунистического Университета Трудящихся Востока имени И. В. Сталина, 1929.— 164 с. (Труды Научно-исследовательской Ассоциации при Коммунистическом Университете Трудящихся Востока. Вып. 1.)
- Джизакское восстание 1916 г. С предисловием А. Шестакова. Документы.— В кн.: Красный архив. Исторический журнал. Том пятый (шестидесятый).— М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1933.— С. 60—91.
- Историческій обзоръ Туркестана и наступательнаго движенія въ него русскихъ. Составилъ А. И. Макшеевъ.- С.-Петербургъ. Военная типографія, 1890.- 370 с.+ 7 л. илл.
- Международное научное совещание «Переосмысление восстания 1916 года в Центральной Азии»: сб. статей. — Бишкек: Нео Принт, 2017. — 180 с.
- Рыскулов Турар. Восстание туземцев Средней Азии в 1916 году. В двух частях.— Кзыл-Орда: Государственное издательство К. С. С. Р., 1927.— 125 с. [ 6 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Посилання
- Восстание 1916 года в Средней Азии и Казахстане: Сборник документов / Академия наук Казахской ССР.- М.: Издательство Академии Наук СССР, 1960.- 796 с. [ 10 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Интернет-проект «События в Семиречье 1916 года по документам российских архивов» Федерального архивного агентства РФ. Перечень документов [ 5 січня 2019 у Wayback Machine.]
Див. також
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centralnoazijske povstannya nacionalno vizvolne 1916 roku proti kolonialnoyi politiki Rosijskoyi imperiyi ta Persha velika kolonialna revolyuciya XX stolittya Centralnoazijske povstannya Krayina Rosijska imperiya Misce roztashuvannyaCentralna Aziya Data j chaslyutij 1917 Visochajshe velinnya Pro zaluchennya cholovichogo inorodnickogo naselennya Imperiyi do robit po vlashtuvannyu oboronnih sporud ta vijskovih spoluchen u rajonah diyuchoyi armiyi a takozh dlya bud yakih inshih neobhidnih dlya derzhavnoyi oboroni robit Vityag z promovi chlena Derzhavnoyi dumi A F Kerenskogo pro stanovishe v Turkestani i Stepovij oblasti 13 grudnya 1916 Rozpochavshis iz protestu proti naboru do tilovih chastin diyuchoyi armiyi ruh pereris u nacionalno vizvolne zbrojne povstannya sho prodovzhuvalos u deyakih miscevostyah kilka misyaciv ta primusilo vladu dlya jogo pridushennya vidtyagti vijskovi chastini z frontu Za ves chas panuvannya u serednoazijskih koloniyah Rosijska imperiya ne znala povstannya takogo rozmahu Revolyucijnij vibuh ohopiv u 1916 ryad rajoniv Uzbekistanu Kirgizstanu Kazahstanu i perekinuvsya na teritoriyi povitiv Sibiru Nizhnogo Povolzhya Kalmikiya ta Pivnichnogo Kavkazu PeredumoviRosijska ekspansiya Div takozh Serednoazijski volodinnya Rosijskoyi imperiyi Planomirnij nastup rosijskogo vijska na Centralnu Aziyu buv rozgornutij u 30 h 40 hi rokah 19 go st pislya zahoplennya pivnichnih provincij Persiyi ta dosyagnennya panuvannya na Kaspijskomu mori Gyulistanska 1813 ta Turkmanchajska 1828 ugodi U 1853 zahoplena Ak Mechet 1865 Tashkent Z 1868 pislya vzyattya Samarkanda buharskij emir stav vasalom rosijskogo carya Vid 1873 roku Hivinske hanstvo pidkorilasya Rosiyi a 1876 roku bulo priyednane Kokandske hanstvo Fergana Nacionalno vizvolnij ruh Nacionalno vizvolnij ruh drugoyi polovini 1916 roku u Centralnoazijskij chastini Rosijskoyi imperiyi u chas vijskovoyi porazki yiyi na fronti Pershoyi svitovoyi vijni mozhe rozglyadatisya yak skladova pidgotovki revolyucijnih podij 1917 roku sho viplivaye iz harakteru ta perebigu podij koli shiroki masi selyanstva ta remisnichi verstvi naselennya mist povstali proti rosijskogo vladaryuvannya na teritoriyah zaselenih nerosijskimi narodami de diyali podibni formi j harakter ekspluataciyi korinnogo naselennya Svidok i uchasnik podij 1916 roku u kirgizkih zemlyah Grigorij Brojdo zaznachiv u svoyih pokazannyah prokurorovi Tashkentskoyi Sudovoyi Palati 3 veresnya 1916 roku Oficijna i liberalna dorevolyucijna Rosiya visuvala rizni poyasnennya cogo povstannya Zobrazhuvali cej ruh yak nacionalistichno religijnij ruh poyasnyuvali jogo pidstupami Turechchini i t in Deyaki liberali yak napr Kerenskij navit navazhuvalisya vkazuvati na zemelnu politiku Pereselenskogo Upravlinnya yaka movlyav zanadto vzhe bagato zabrala u kirgiziv zemli Ale osnovne i golovne bezposerednya diyalnist vladi spryamovana na te shob viklikati provokuvati povstannya dlya znishennya lyudskogo materialu Kirgiziyi i dlya rozchishennya zemli dlya novih kolonizacij cya obstavina retelno zatushovuvalasya Originalnij tekst ros Oficialnaya i liberalnaya dorevolyucionnaya Rossiya vydvigala raznye ob yasneniya etogo vosstaniya Risovali eto dvizhenie kak nacionalisticheski religioznoe dvizhenie ob yasnyali ego proiskami Turcii i t p Nekotorye liberaly kak napr Kerenskij dazhe reshalis ukazyvat na zemelnuyu politiku Pereselencheskogo Upravleniya kotoraya deskat slishkom uzh mnogo zabrala u kirgiz zemli No osnovnoe i glavnoe neposredstvennaya deyatelnost vlasti napravlennaya na to chtoby vyzvat provocirovat vosstanie dlya unichtozheniya chelovecheskogo materiala Kirgizii i dlya raschistki zemli dlya novyh kolonizacii eto obstoyatelstvo tshatelno zatushevyvalos Bezposerednim privodom do podij 1916 roku stali zahodi vzhiti miscevoyu vladoyu na vikonannya Visochajshogo velinnya Pro zaluchennya cholovichogo inorodnickogo naselennya Imperiyi do robit po vlashtuvannyu oboronnih sporud ta vijskovih spoluchen u rajonah diyuchoyi armiyi a takozh dlya bud yakih inshih neobhidnih dlya derzhavnoyi oboroni robit Vnaslidok tradicijnoyi bezkarnosti ta korumpovanosti kolonialnoyi vladi zahodi buli vzhiti z porushennyam diyuchogo zakonodavstva sho zagostrilo situaciyu NaslidkiOleksij Kuropatkin Bilshovicke kerivnictvo SRSR rozglyadalo povstannya 1916 roku yak dosvid kolonialnoyi revolyuciyi v epohu imperializmu uroki yakogo mozhut buti vikoristani kompartiyami za kordonami SRSR osoblivo v krayinah Shodu VshanuvannyaNa derzhavnomu rivni 2 listopada 2017 roku Zhogorku Kenesh Kirgizstanu Prezident Atambayev Almazbek pidpisav Ukaz Pro vstanovlennya Dniv istoriyi ta pam yati predkiv PrimitkiKrasnyj arhiv Istoricheskij zhurnal Tom pyatyj shestidesyatyj M Gosudarstvennoe socialno ekonomicheskoe izdatelstvo 1933 S 60 Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya Tom tridcat tretij Klassy Konkurenciya Gl red O Yu Shmidt Zam gl red F N Petrov M Gosudarstvennyj institut Sovetskaya Enciklopediya OGIZ RSFSR 1938 Stb 444 Krasnyj arhiv Istoricheskij zhurnal Tom pyatyj shestidesyatyj M Gosudarstvennoe socialno ekonomicheskoe izdatelstvo 1933 S 60 61 Brojdo G I Vosstanie kirgiz v 1916 g Moe pokazanie prokuroru Tashkentskoj sudebnoj palaty dannoe 3 go sentyabrya 1916 g M Nauchnaya associaciya vostokovedenie pri C I K S S S R 1925 S 1 Dzhizakskoe vosstanie 1916 g S predisloviem A Shestakova Dokumenty V kn Krasnyj arhiv Istoricheskij zhurnal Tom pyatyj shestidesyatyj M Gosudarstvennoe socialno ekonomicheskoe izdatelstvo 1933 S 61 Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 25 grudnya 2018 DzherelaAbaza K K Zavoevanie Turkestana Razskazy iz voennoj istorii Ocherki prirody byta i nravov tuzemcev v obshedostupnom izlozhenii S risunkami kartami i planom tekinskoj krѣposti Deongil tepe Sostavil K K Abaza S Peterburg Tipografiya M M Stasyulevicha 1902 312 s Brojdo G I Vosstanie kirgiz v 1916 g Moe pokazanie prokuroru Tashkentskoj sudebnoj palaty dannoe 3 go sentyabrya 1916 g M Nauchnaya associaciya vostokovedenie pri C I K S S S R 1925 28 s 5 grudnya 2018 u Wayback Machine Vosstanie 1916 g v Srednej Azii Iz dnevnika A N Kuropatkina Krasnyj Arhiv Istoricheskij zhurnal Tom tretij tridcat chetvertyj 1929 M L Gosudarstvennoe izdatelstvo S 39 94 Vosstanie 1916 goda v Srednej Azii Sbornik dokumentov SANIIR i CENTRARHIV UzSSR Krasnyj Arhiv Srednej Azii Vypusk I Podgotovili k pechati F Bozhko i S Volin Pod redakciej P G Galuzo Tashkent Gosizdat UzSSR 1932 175 s Vosstanie 1916 goda v Srednej Azii i Kazahstane Sbornik dokumentov Akademiya nauk Kazahskoj SSR M Izd vo Akademii Nauk SSSR 1960 796 s Vosstanie 1916 goda v Turkestane dokumentalnye svidetelstva obshej tragedii sb dok i materialov MGU im M V Lomonosova In t vseobsh istorii RAN sost avt predisl vstup st i komment T V Kotyukova M Mardzhani 2016 468 s ISBN 978 5 903715 99 2 Galuzo P G Turkestan koloniya Ocherk istorii Turkestana ot zavoevaniya russkimi do revolyucii 1917 goda M Izdanie Kommunisticheskogo Universiteta Trudyashihsya Vostoka imeni I V Stalina 1929 164 s Trudy Nauchno issledovatelskoj Associacii pri Kommunisticheskom Universitete Trudyashihsya Vostoka Vyp 1 Dzhizakskoe vosstanie 1916 g S predisloviem A Shestakova Dokumenty V kn Krasnyj arhiv Istoricheskij zhurnal Tom pyatyj shestidesyatyj M Gosudarstvennoe socialno ekonomicheskoe izdatelstvo 1933 S 60 91 Istoricheskij obzor Turkestana i nastupatelnago dvizheniya v nego russkih Sostavil A I Maksheev S Peterburg Voennaya tipografiya 1890 370 s 7 l ill Mezhdunarodnoe nauchnoe soveshanie Pereosmyslenie vosstaniya 1916 goda v Centralnoj Azii sb statej Bishkek Neo Print 2017 180 s ISBN 978 9967 32 194 6 Ryskulov Turar Vosstanie tuzemcev Srednej Azii v 1916 godu V dvuh chastyah Kzyl Orda Gosudarstvennoe izdatelstvo K S S R 1927 125 s 6 grudnya 2018 u Wayback Machine PosilannyaVosstanie 1916 goda v Srednej Azii i Kazahstane Sbornik dokumentov Akademiya nauk Kazahskoj SSR M Izdatelstvo Akademii Nauk SSSR 1960 796 s 10 grudnya 2018 u Wayback Machine Internet proekt Sobytiya v Semireche 1916 goda po dokumentam rossijskih arhivov Federalnogo arhivnogo agentstva RF Perechen dokumentov 5 sichnya 2019 u Wayback Machine Div takozhDzhizzacke povstannya 1916 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi