Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джиззацьке повстання — національно-визвольне 1916 року проти колонізаторів в Джиззаку та його околицях. Події відбувалися від 2 липня до 1 серпня. Складова Центральноазійського повстання.
| Джиззацьке повстання | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Центральноазійське повстання (1916) | |||||||
| |||||||
Повстання у Джиззакському повіті було одним із найяскравіших епізодів подій 1916 року в Узбекистані.
Передумови
Національно-визвольний рух другої половини 1916 року у Центральноазійській частині Російської імперії, у час її військової поразки на фронті Першої світової війни, може розглядатися як складова підготовки революційних подій 1917 року .
За економічною структурою Джиззакський повіт належав до зернових районів, площа під зерновими культурами у якому доходила до 91%. Важливе значення також мало садівництво і, особливо, виноградарство.
Утиски місцевого населеняя відбувалися шляхом захоплення земель в зв'язку з підготовкою до зрошення Голодного степу. Значну частину земель захопив представник царскої династії князь . Поряд із цим йшов наступ на населення щодо водокористування та лісокористування. Місцевому населенню забороняли навіть збирати хмиз. Режим користування гірськими лісами для пасьовиська з року в рік ставав все суворішим. Кочовому скотарству перешкоджали російські переселенці, що у Голодному степу захоплювали найцінніші угіддя кочівників.
Наближеність Джизацького повіту до великих центрів краю, його розташування по лінії залізниці та поблизу зрошуваного Голодного степу створювали для населення більшу, ніж в інших районах Узбекистану, можливість культурного та політичного розвитку. Буржуазні кола Джизака і окремі їх представники у волостях могли мати зв'язок з бухарськими панісламістами, і їх вплив на рух варто враховувати.
Варто зазначити, що за розверсткою набору в тилові загони на Самаркандську область, до якої входив Джиззакский повіт, припадало 35 тис. осіб. Внаслідок протестів представників адміністрації від бавовняних районів Туркестану, які заявляли, що набір в їх районах призведе до зриву збирання бавовни (з цього приводу били на сполох і московські текстильні фабриканти), це число було підвищено до 38 тис., причому внутрішньообласний розподіл проводився і для самої Самаркандської області таким чином, що на бавовняні райони падав менший відсоток «реквізованого» населення, ніж на зернові райони. У зв'язку з цим Джиззакской повіт, як зерновий, опинився в найбільш невигідному становищі за кількістю мобілізованих: з повіту треба було взяти 10 600 чоловік.
Розвиток подій
Повстання у Джиззакському повіті охопило головно долину річки Санзар, Заамінський та Богданський райони.
Широкі маси та міських ремісників боролись проти російського імперіалізму, що пригнічував їх. Протестний рух проти політики колонізаторів широко охопив як осідлі, так і напівкочові райони.
Посилення відібрання земель у місцевого населення і особливий лісовий режим призвели до вбивства під час повстання лісової варти і партії статистиків міністерства землеробства.
Придушення повстання
Російською владою із Ташкента та інших міст до Джиззакського повіту були спрямовані війська у складі 13 рот, 6 гармат, 3 сотень козаків і 1 роти саперів, по лінії залізниці був пущений броньований потяг. Розуміючи перевагу цієї маси військ, повстанці припинили наступ, і групами під керівництвом Назиров Ходжі Абдусалямова, Абдурахман Абдужабарова і Турадбекова поступово розійшлися по кишлаках. Частина повернулася до міста, деякі намагалися пробратися до Афганістану та Бухари. Абдурахман Абдуджабаров здався російському війську. Назиров Ходжа був спійманий в степу, де його видали кочівники-киргизи, що не приєдналися до повстання. Турадбеков зник.
Каральний загін під командою полковника Іванова напав на корінне населення повіту. Почалося жорстоке «упокорення». Один з очевидців, що пережив це упокорення розповідав:
«Іванов дав наказ стріляти, спалювати, конфіскувати домашні речі та сільськогосподарський реманент. Загони вирушили по кишлаках, речі спалювали, кого зустрічали, в того і стріляли, жінок гвалтували і чинили інші звірства. У кишлаках спалювали посіви і будинки, а готову пшеницю вивозили. Населення бігло в міста, у степ, залишаючи своє господарство. Почався голод. Жінки бігли, залишаючи дітей. Біженці голодували в далеких степах і в містах» .
Наслідки
Більшовицьке керівництво СРСР розглядало повстання 1916 року як досвід колоніальної революції в епоху імперіалізму, уроки якого можуть бути використані компартіями за кордоном СРСР, особливо в країнах Сходу .
Примітки
- Красный архив. Исторический журнал. Том пятый (шестидесятый).— М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1933.— С. 60.
- рос. русского
- Джизакское восстание 1916 г. С предисловием А. Шестакова. Документы.— В кн.: Красный архив. Исторический журнал. Том пятый (шестидесятый).— М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1933.— С. 63.
- Джизакское восстание 1916 г. С предисловием А. Шестакова. Документы.— В кн.: Красный архив. Исторический журнал. Том пятый (шестидесятый).— М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1933.— С. 61.
Джерела
- Джизакское восстание 1916 г. С предисловием А. Шестакова. Документы.— В кн.: Красный архив. Исторический журнал. Том пятый (шестидесятый).— М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1933.— С. 60—91.
- Восстание 1916 года в Средней Азии. Сборник документов //САНИИР и ЦЕНТРАРХИВ УзССР; Красный Архив Средней Азии. Выпуск I. Подготовили к печати Ф. Божко и С. Волин. Под редакцией П. Г. Галузо.— Ташкент: Госиздат УзССР, 1932.— 175 с.
- Галузо П. Г. Туркестан — колония. (Очерк истории Туркестана от завоевания русскими до революции 1917 года.— М.: Издание Коммунистического Университета Трудящихся Востока имени И. В. Сталина, 1929.— 164 с. (Труды Научно-исследовательской Ассоциации при Коммунистическом Университете Трудящихся Востока. Вып. 1.)
Посилання
- [[https://web.archive.org/web/20180226024543/http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/M.Asien/XX/1900-1920/Djizak_vosst_1916/text.htm Архівовано 26 лютого 2018 у Wayback Machine.] Восточная литература. Джизакское восстание 1916 г.]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhizzacke povstannya nacionalno vizvolne 1916 roku proti kolonizatoriv v Dzhizzaku ta jogo okolicyah Podiyi vidbuvalisya vid 2 lipnya do 1 serpnya Skladova Centralnoazijskogo povstannya Dzhizzacke povstannya Centralnoazijske povstannya 1916 Data 2 lipnya 1 serpnya 1916 Misce v Dzhizzaku ta jogo okolicyah Rezultat Visochajshe velinnya Pro zaluchennya cholovichogo inorodnickogo naselennya Imperiyi do robit po vlashtuvannyu oboronnih sporud ta vijskovih spoluchen u rajonah diyuchoyi armiyi a takozh dlya bud yakih inshih neobhidnih dlya derzhavnoyi oboroni robit Povstannya u Dzhizzakskomu poviti bulo odnim iz najyaskravishih epizodiv podij 1916 roku v Uzbekistani Karta prileglih do Dzhizzaka teritorijPeredumoviNacionalno vizvolnij ruh drugoyi polovini 1916 roku u Centralnoazijskij chastini Rosijskoyi imperiyi u chas yiyi vijskovoyi porazki na fronti Pershoyi svitovoyi vijni mozhe rozglyadatisya yak skladova pidgotovki revolyucijnih podij 1917 roku Za ekonomichnoyu strukturoyu Dzhizzakskij povit nalezhav do zernovih rajoniv plosha pid zernovimi kulturami u yakomu dohodila do 91 Vazhlive znachennya takozh malo sadivnictvo i osoblivo vinogradarstvo Utiski miscevogo naselenyaya vidbuvalisya shlyahom zahoplennya zemel v zv yazku z pidgotovkoyu do zroshennya Golodnogo stepu Znachnu chastinu zemel zahopiv predstavnik carskoyi dinastiyi knyaz Poryad iz cim jshov nastup na naselennya shodo vodokoristuvannya ta lisokoristuvannya Miscevomu naselennyu zaboronyali navit zbirati hmiz Rezhim koristuvannya girskimi lisami dlya pasoviska z roku v rik stavav vse suvorishim Kochovomu skotarstvu pereshkodzhali rosijski pereselenci sho u Golodnomu stepu zahoplyuvali najcinnishi ugiddya kochivnikiv Nablizhenist Dzhizackogo povitu do velikih centriv krayu jogo roztashuvannya po liniyi zaliznici ta poblizu zroshuvanogo Golodnogo stepu stvoryuvali dlya naselennya bilshu nizh v inshih rajonah Uzbekistanu mozhlivist kulturnogo ta politichnogo rozvitku Burzhuazni kola Dzhizaka i okremi yih predstavniki u volostyah mogli mati zv yazok z buharskimi panislamistami i yih vpliv na ruh varto vrahovuvati Varto zaznachiti sho za rozverstkoyu naboru v tilovi zagoni na Samarkandsku oblast do yakoyi vhodiv Dzhizzakskij povit pripadalo 35 tis osib Vnaslidok protestiv predstavnikiv administraciyi vid bavovnyanih rajoniv Turkestanu yaki zayavlyali sho nabir v yih rajonah prizvede do zrivu zbirannya bavovni z cogo privodu bili na spoloh i moskovski tekstilni fabrikanti ce chislo bulo pidvisheno do 38 tis prichomu vnutrishnooblasnij rozpodil provodivsya i dlya samoyi Samarkandskoyi oblasti takim chinom sho na bavovnyani rajoni padav menshij vidsotok rekvizovanogo naselennya nizh na zernovi rajoni U zv yazku z cim Dzhizzakskoj povit yak zernovij opinivsya v najbilsh nevigidnomu stanovishi za kilkistyu mobilizovanih z povitu treba bulo vzyati 10 600 cholovik Rozvitok podijPovstannya u Dzhizzakskomu poviti ohopilo golovno dolinu richki Sanzar Zaaminskij ta Bogdanskij rajoni Shiroki masi ta miskih remisnikiv borolis proti rosijskogo imperializmu sho prignichuvav yih Protestnij ruh proti politiki kolonizatoriv shiroko ohopiv yak osidli tak i napivkochovi rajoni Posilennya vidibrannya zemel u miscevogo naselennya i osoblivij lisovij rezhim prizveli do vbivstva pid chas povstannya lisovoyi varti i partiyi statistikiv ministerstva zemlerobstva Pridushennya povstannya Rosijskoyu vladoyu iz Tashkenta ta inshih mist do Dzhizzakskogo povitu buli spryamovani vijska u skladi 13 rot 6 garmat 3 soten kozakiv i 1 roti saperiv po liniyi zaliznici buv pushenij bronovanij potyag Rozumiyuchi perevagu ciyeyi masi vijsk povstanci pripinili nastup i grupami pid kerivnictvom Nazirov Hodzhi Abdusalyamova Abdurahman Abduzhabarova i Turadbekova postupovo rozijshlisya po kishlakah Chastina povernulasya do mista deyaki namagalisya probratisya do Afganistanu ta Buhari Abdurahman Abdudzhabarov zdavsya rosijskomu vijsku Nazirov Hodzha buv spijmanij v stepu de jogo vidali kochivniki kirgizi sho ne priyednalisya do povstannya Turadbekov znik Karalnij zagin pid komandoyu polkovnika Ivanova napav na korinne naselennya povitu Pochalosya zhorstoke upokorennya Odin z ochevidciv sho perezhiv ce upokorennya rozpovidav Ivanov dav nakaz strilyati spalyuvati konfiskuvati domashni rechi ta silskogospodarskij remanent Zagoni virushili po kishlakah rechi spalyuvali kogo zustrichali v togo i strilyali zhinok gvaltuvali i chinili inshi zvirstva U kishlakah spalyuvali posivi i budinki a gotovu pshenicyu vivozili Naselennya biglo v mista u step zalishayuchi svoye gospodarstvo Pochavsya golod Zhinki bigli zalishayuchi ditej Bizhenci goloduvali v dalekih stepah i v mistah Originalnij tekst ros Ivanov dal prikaz strelyat szhigat konfiskovat domashnie veshi i selskohozyajstvennye orudiya Otryady otpravilis po kishlakam veshi szhigali kogo vstrechali v togo i strelyali zhenshin nasilovali i chinili drugie zverstva V kishlakah szhigali posevy i doma a gotovuyu pshenicu uvozili Naselenie bezhalo v goroda v stepi brosaya svoe hozyajstvo Nachalsya golod Zhenshiny bezhali ostavlyaya detej Bezhency golodali v dalekih stepyah i v gorodah NaslidkiBilshovicke kerivnictvo SRSR rozglyadalo povstannya 1916 roku yak dosvid kolonialnoyi revolyuciyi v epohu imperializmu uroki yakogo mozhut buti vikoristani kompartiyami za kordonom SRSR osoblivo v krayinah Shodu PrimitkiKrasnyj arhiv Istoricheskij zhurnal Tom pyatyj shestidesyatyj M Gosudarstvennoe socialno ekonomicheskoe izdatelstvo 1933 S 60 ros russkogo Dzhizakskoe vosstanie 1916 g S predisloviem A Shestakova Dokumenty V kn Krasnyj arhiv Istoricheskij zhurnal Tom pyatyj shestidesyatyj M Gosudarstvennoe socialno ekonomicheskoe izdatelstvo 1933 S 63 Dzhizakskoe vosstanie 1916 g S predisloviem A Shestakova Dokumenty V kn Krasnyj arhiv Istoricheskij zhurnal Tom pyatyj shestidesyatyj M Gosudarstvennoe socialno ekonomicheskoe izdatelstvo 1933 S 61 DzherelaDzhizakskoe vosstanie 1916 g S predisloviem A Shestakova Dokumenty V kn Krasnyj arhiv Istoricheskij zhurnal Tom pyatyj shestidesyatyj M Gosudarstvennoe socialno ekonomicheskoe izdatelstvo 1933 S 60 91 Vosstanie 1916 goda v Srednej Azii Sbornik dokumentov SANIIR i CENTRARHIV UzSSR Krasnyj Arhiv Srednej Azii Vypusk I Podgotovili k pechati F Bozhko i S Volin Pod redakciej P G Galuzo Tashkent Gosizdat UzSSR 1932 175 s Galuzo P G Turkestan koloniya Ocherk istorii Turkestana ot zavoevaniya russkimi do revolyucii 1917 goda M Izdanie Kommunisticheskogo Universiteta Trudyashihsya Vostoka imeni I V Stalina 1929 164 s Trudy Nauchno issledovatelskoj Associacii pri Kommunisticheskom Universitete Trudyashihsya Vostoka Vyp 1 Posilannya https web archive org web 20180226024543 http www vostlit info Texts Dokumenty M Asien XX 1900 1920 Djizak vosst 1916 text htm Arhivovano26 lyutogo 2018 u Wayback Machine Vostochnaya literatura Dzhizakskoe vosstanie 1916 g Div takozhCentralnoazijske povstannya 1916