Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ферганська область (рос. Ферганская область) — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, Російської республіки і РРФСР у 1876–1924 роках.
| Ферганська область | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 5 (17) березня 1876 |
|---|---|
| Офіційна назва | рос. Ферганская область |
| Країна |  СРСР |
| Столиця | Коканд |
| Адміністративна одиниця | Туркестанська АРСР Узбецька Радянська Соціалістична Республіка |
| Кількість населення | 1 572 214 осіб[1] |
| Замінений на | Ферганська область |
| На заміну | Кокандське ханство |
| Площа | 137 870 572 100 квадратний метр |
 | |
 Ферганська область у Вікісховищі | |
Координати: 40°31′43″ пн. ш. 70°56′33″ сх. д. / 40.52861111113877257° пн. ш. 70.94250000002777767° сх. д.
Географія
Охоплювала південно-східну частину Туркестанського генерал-губернаторства. До її склади входили гори Паміру. На півночі і північному заході межувала з Сирдар'їнською областю, на північному сході — з Семиріченською областю, на півдні — Авганістаном, на заході — з Бухарським еміратом і Самаркандською областю, на сході — з Китаєм (по Сарикольському хребту).
Історія
У 1876 до Російської імперії було приєднано Кокандське ханство. 5 (17) березня того ж року рішенням Урядуючого Сенату було утворено Ферганську область. До 1894 року тривало протистоянням з китайською імперією Цін в Східному Памірі. Остаточно кордон було встановлено в 1894.
Впровадження російської системи оподаткування викликало у 1878 і 1882 року повстання у Ферганській долині.
У 1885 місцеве населення знову повстало в Ошському, Андижанському і Маргеланському повітах. Очільником був дервіш-хан. Втім збурення було швидко придушено колоніальною владою.
У 1891, 1892 і 1893 відбувалися нові повстання проти росіян під гаслами газавату в Кокандському, Ошському і Андижанському повітах.
Водночас розпочинається переселення християнського населення до області. 1893 року виникло перше російське поселення — село Покровське. У 1897 році до складу області була остаточно включена територія Східного Паміру, що складалася з двох волостей — Памірської і Оршорської.
1898 року відбулося Адижанське повстання. На меті його очільників було відновлення Кокандського ханства та боротьба з надмірними податками. В липні 1916 року внаслідок спротиву царського наказу щодо примусової мобілізації почалося нове повстання. Втім його до кінця місяця було придушено.
27 листопада 1917 року на IV надзвичайному Всемусульманському з'їзді, який відбувався в Коканді було оголошено про створення Туркестанської автономії, яку очолила Туркестанська тимчасова рада. У січні 1918 року після того, як у відповідь на пред'явлений ультиматум Шокай відмовився визнати владу Рад для знищення Туркестанської автономії з Москви в Ташкент прибуло 11 ешелонів з військами та артилерією. Оскільки Кокандська автономія не мала власної армії, тож після 64-денного існування 13 лютого 1918 року була розгромлена. 30 квітня 1918 року область стала частиною Туркестанської АРСР.
В 1918 році Ферганська область стала одним з центрів басмацтва, яких тут очолювали Мадамін-бек і Хал-Ходжа. У 1919 році радянська влада трималася лише в містах. До 1920 року область була місцем боротьби військ Туркестанської АРСР, яка створила Ферганський фронт, басмачів, Селянської армії Фергани. У вересні дві останні групи оголосили про створення Тимчасового автономного уряду Фергани. Лише у 1920 році владу захопила Туркестанська АРСР. Втім боротьба з басмацтвом тривала до 1930-х років.
27 жовтня 1924 року в результаті національно-територіального розмежування Ферганська область була розділена між Кара-Киргизькою автономною областю і Узбецькою РСР.
Адміністративний устрій
Спочатку центром був Коканд, потім Новий Маргелан. Область до 1887 року поділялася на 6 повітів — Маргеланській, Андижанський, Кокандський, Наманганський, Ошський, Чустський, а також Памір. 1887 року Чустський повіт увійшов до складу Наманганського.
На чолі стояв військовий губернатор, якому належала уся військова та цивільна справа. підпорядковувався туркестанському генерал-губернатору. Повітами керували повітові начальники. Останнім підпорядковувалися начальники відділень на чолі із біями.
Керував памірськими волостями начальник Змінного Памірського загону, штаб-квартира якого розташовувалася з 1891 року в Маргелані, з 1893 року — на Памірському Посту, з 1899 року — в Хорозі.
Військові губернатори
- Михайло Скобелєв (1876—1877)
- Олександр Абрамов (1877—1883)
- (1883—1887)
- Микола Корольков (1887—1893)
- Олександр Повало-Швейковський (1893—1898)
- (1898—1901)
- Георгій Арандаренко (1901—1904)
- Василь Покотило (1904—1907)
- (1907—1911)
- (1911—1917)
Населення
Основу становили сарти, узбеки, киргизи і таджики. На 1897 рік мешкало в області 1 572 214 осіб, з яких сарти становили 788 989, киргизи — 201 579, узбеки — 153 780, таджики — 114 081, кашгарські уйгури — 14 915, тюркські кочові народи — 268 818, «росіян» (за них російський імперський уряд рахував росіян, білорусів та українців не розділяючи), за винятком військ, було 9750 осіб, бухарських жидів — 3113.
У 1905 в Ферганській області нараховувалося 1 млн. 794 тис. 700 жителів. На 1907 рік в Ферганськійобласті мешкало 24346 росіян, білорусів й українців, прицьому 2/3 — у містах. В 1917 року чисельність населення області склала 2 221 604 осіб.
Населення переважно мешкало у Ферганській долині. Найчисельнішими були Андижанський і Ошський повіти. Гори були населені значно слабкіше, а високогірні місцевості — Алай і Памір — залишалися майже безлюдні. На 1 км у всій області припадало 9,7 осіб, без урахування Паміру — 17, в оазисах — в середньому 135; на Памірі на 1 жителя припадало близько 26 км² території. Основними містами були Коканд, Андижан, Ош, Старий і Новий Маргелан, Чуст, Наманган.
Економіка
Основу становило сільське господарство. Загальна площа оброблюваних земель становила 937 тис. га, з яких близько 690 було постійно оброблюваної, а решта — 200 га — в посушливі роки залишалися невикористаними за браком води для зрошення. Вирощували переважно пшеницю, рис, дурро, ячмінь і просо, а також кунжут, льон, рижій, мак, бобові рослини, тютюн, люцерну. Розвивалось шовківництво, шовк використовувався як місцевих потреб, так і йшов на експорт.
Ферганська область була одним з найважливіших центрів розведення бавовнику. У 1899 під американським бавовником у Ферганській області було 157 000 га, під місцевим — 12 000, з яких отримували близько 131 000 тон бавовни-сирцю, або понад 47 тонн чистого волокна. У 1900 році під бавовником було 205 га зі збором 64 тонни чистого волокна. Найбільша площа посівів бавовником була в Андижанському повіті. Бавовна очищався від насіння на водяних або парових заводах, яких в 1880 році було 2, а вже в 1890 році стало 21, в 1899 році — 93. Вартість отриманого щорічно бавовняного волокна становила близько 30 млн карб. Вивозу бавовни сприяло проведення 1899 року Середньоазійської залізниці. Криза в цій галузі настала в часи Першої світової війни, коли ціна на бавовну впала.
Сприятливі ґрунти й кліматичні умови сприяли вирощуванні у великій кількості баштанних культур, розвитку садівництва. Найбільші площі займали абрикоси, персики, айва та виноград.
Скотарство було слабко розвинено. Тому доводилося закупляти худобу у сусідніх областях, насамперед Сирдар'їнській й Семиріченській.
Більшість корисних копалень не розроблялося, незважаючи на відомості про них. Перші свердловини пробурено 1885 року. Систематична розробка нафтових родовищ почалася лише в кінці 1901 року, хоча окремі свердловини існували і раніше. 1908 року ферганські нафтовики об'єдналися з ташкентськими у Середньоазійське нафтове торгове товариство. Кам'яне вугілля зустрічався також у багатьох місцях; не відрізняючись якістю, він йшов тільки на паливо.
Промисловість, окрім обробки бавовни, була слабко розвинена. Основу складали ремісничо-кустарні підприємства, зокрема борошномельні, маслоробні і ткацькі, керамічні. Разом з тим Коканд став знаним банківським центром, перевищивши за кількістю банків Ташкент.
Окрім худоби до області завозили мануфактурні товари, метали, галантерейні і колоніальні товари, зокрема чай.
На Сирдар'ї було створено 15 поромних переправ для населення та переправлення вантажів. Сполучення з Алаєм, Паміром, Каратегіном, Кашгаром і Семиріччям здійснювалося в'ючних шляхом стежками, що йшли частково через високі, доступні лише протягом літнього часу перевали.
Пошта
Поштові тракти проходили між містами Ош — Андижан, Наманган — Чуст — Коканд і Новий Маргелан — Наманган.
Статистика
З 1889 по 1901 року щорічно видавалися збірки «Огляду Ферганській області», а у 1902—1904 роках — «Щорічник Ферганської області», з 1905 до 1916 року — збірки «Статистичного огляду Ферганській області», присвяченні населенню і господарству.
Медицина
У 1899 в області було 14 лікарів, 36 фельдшерів і фельдшерських, 9 повитух, 11 лікувальних закладів на 155 ліжок, 3 аптеки (без врахування військових). У 1899 році в Новому Маргелані діяло Ферганське медичне товариство, яке складалося з 43 членів.
На Хазрет-аюбських мінеральних джерелах в Андижанськоу повіті поблизу села Джалал-Абад в 1885 році була влаштована санітарна станція, на час сезону відкривався лазарет на 25 осіб.
Релігія й освіта
Практично усе населення (99 %) сповідувало сунізм, 1 % слов'ян-переселенців були православними. Останні мали 7 храмів.
Освіта поділялася для росіян та місцевого населення. Для перших в 1899 році існувало 3 училища, жіноча прогімназія, 7 парафіяльних однокласних училищ, 2 жіночі парафіяльні училища. Для дітей місцевого населення функціонувало 7 початкових шкіл з вечірніми курсами для дорослих.
Примітки
Джерела
- Массальский В. И. Ферганская область // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Брусина О. И. Славяне в Средней Азии: этнические и социальные процессы. Конец XIX — конец XX века. М.: Восточная литература РАН, 2001.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ферганська область (Російська імперія) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ferganska oblast ros Ferganskaya oblast administrativno teritorialna odinicya Rosijskoyi imperiyi Rosijskoyi respubliki i RRFSR u 1876 1924 rokah Ferganska oblast Gerb Data stvorennya zasnuvannya5 17 bereznya 1876 Oficijna nazvaros Ferganskaya oblast Krayina SRSR StolicyaKokand Administrativna odinicyaTurkestanska ARSR Uzbecka Radyanska Socialistichna Respublika Kilkist naselennya1 572 214 osib 1 Zaminenij naFerganska oblast Na zaminuKokandske hanstvo Plosha137 870 572 100 kvadratnij metr Ferganska oblast u Vikishovishi Koordinati 40 31 43 pn sh 70 56 33 sh d 40 52861111113877257 pn sh 70 94250000002777767 sh d 40 52861111113877257 70 94250000002777767GeografiyaOhoplyuvala pivdenno shidnu chastinu Turkestanskogo general gubernatorstva Do yiyi skladi vhodili gori Pamiru Na pivnochi i pivnichnomu zahodi mezhuvala z Sirdar yinskoyu oblastyu na pivnichnomu shodi z Semirichenskoyu oblastyu na pivdni Avganistanom na zahodi z Buharskim emiratom i Samarkandskoyu oblastyu na shodi z Kitayem po Sarikolskomu hrebtu IstoriyaU 1876 do Rosijskoyi imperiyi bulo priyednano Kokandske hanstvo 5 17 bereznya togo zh roku rishennyam Uryaduyuchogo Senatu bulo utvoreno Fergansku oblast Do 1894 roku trivalo protistoyannyam z kitajskoyu imperiyeyu Cin v Shidnomu Pamiri Ostatochno kordon bulo vstanovleno v 1894 Vprovadzhennya rosijskoyi sistemi opodatkuvannya viklikalo u 1878 i 1882 roku povstannya u Ferganskij dolini U 1885 misceve naselennya znovu povstalo v Oshskomu Andizhanskomu i Margelanskomu povitah Ochilnikom buv dervish han Vtim zburennya bulo shvidko pridusheno kolonialnoyu vladoyu U 1891 1892 i 1893 vidbuvalisya novi povstannya proti rosiyan pid gaslami gazavatu v Kokandskomu Oshskomu i Andizhanskomu povitah Vodnochas rozpochinayetsya pereselennya hristiyanskogo naselennya do oblasti 1893 roku viniklo pershe rosijske poselennya selo Pokrovske U 1897 roci do skladu oblasti bula ostatochno vklyuchena teritoriya Shidnogo Pamiru sho skladalasya z dvoh volostej Pamirskoyi i Orshorskoyi 1898 roku vidbulosya Adizhanske povstannya Na meti jogo ochilnikiv bulo vidnovlennya Kokandskogo hanstva ta borotba z nadmirnimi podatkami V lipni 1916 roku vnaslidok sprotivu carskogo nakazu shodo primusovoyi mobilizaciyi pochalosya nove povstannya Vtim jogo do kincya misyacya bulo pridusheno 27 listopada 1917 roku na IV nadzvichajnomu Vsemusulmanskomu z yizdi yakij vidbuvavsya v Kokandi bulo ogolosheno pro stvorennya Turkestanskoyi avtonomiyi yaku ocholila Turkestanska timchasova rada U sichni 1918 roku pislya togo yak u vidpovid na pred yavlenij ultimatum Shokaj vidmovivsya viznati vladu Rad dlya znishennya Turkestanskoyi avtonomiyi z Moskvi v Tashkent pribulo 11 esheloniv z vijskami ta artileriyeyu Oskilki Kokandska avtonomiya ne mala vlasnoyi armiyi tozh pislya 64 dennogo isnuvannya 13 lyutogo 1918 roku bula rozgromlena 30 kvitnya 1918 roku oblast stala chastinoyu Turkestanskoyi ARSR V 1918 roci Ferganska oblast stala odnim z centriv basmactva yakih tut ocholyuvali Madamin bek i Hal Hodzha U 1919 roci radyanska vlada trimalasya lishe v mistah Do 1920 roku oblast bula miscem borotbi vijsk Turkestanskoyi ARSR yaka stvorila Ferganskij front basmachiv Selyanskoyi armiyi Fergani U veresni dvi ostanni grupi ogolosili pro stvorennya Timchasovogo avtonomnogo uryadu Fergani Lishe u 1920 roci vladu zahopila Turkestanska ARSR Vtim borotba z basmactvom trivala do 1930 h rokiv 27 zhovtnya 1924 roku v rezultati nacionalno teritorialnogo rozmezhuvannya Ferganska oblast bula rozdilena mizh Kara Kirgizkoyu avtonomnoyu oblastyu i Uzbeckoyu RSR Administrativnij ustrijPodil ferganskoyi oblasti Spochatku centrom buv Kokand potim Novij Margelan Oblast do 1887 roku podilyalasya na 6 povitiv Margelanskij Andizhanskij Kokandskij Namanganskij Oshskij Chustskij a takozh Pamir 1887 roku Chustskij povit uvijshov do skladu Namanganskogo Na choli stoyav vijskovij gubernator yakomu nalezhala usya vijskova ta civilna sprava pidporyadkovuvavsya turkestanskomu general gubernatoru Povitami keruvali povitovi nachalniki Ostannim pidporyadkovuvalisya nachalniki viddilen na choli iz biyami Keruvav pamirskimi volostyami nachalnik Zminnogo Pamirskogo zagonu shtab kvartira yakogo roztashovuvalasya z 1891 roku v Margelani z 1893 roku na Pamirskomu Postu z 1899 roku v Horozi Vijskovi gubernatori Mihajlo Skobelyev 1876 1877 Oleksandr Abramov 1877 1883 1883 1887 Mikola Korolkov 1887 1893 Oleksandr Povalo Shvejkovskij 1893 1898 1898 1901 Georgij Arandarenko 1901 1904 Vasil Pokotilo 1904 1907 1907 1911 1911 1917 NaselennyaOsnovu stanovili sarti uzbeki kirgizi i tadzhiki Na 1897 rik meshkalo v oblasti 1 572 214 osib z yakih sarti stanovili 788 989 kirgizi 201 579 uzbeki 153 780 tadzhiki 114 081 kashgarski ujguri 14 915 tyurkski kochovi narodi 268 818 rosiyan za nih rosijskij imperskij uryad rahuvav rosiyan bilorusiv ta ukrayinciv ne rozdilyayuchi za vinyatkom vijsk bulo 9750 osib buharskih zhidiv 3113 U 1905 v Ferganskij oblasti narahovuvalosya 1 mln 794 tis 700 zhiteliv Na 1907 rik v Ferganskijoblasti meshkalo 24346 rosiyan bilorusiv j ukrayinciv pricomu 2 3 u mistah V 1917 roku chiselnist naselennya oblasti sklala 2 221 604 osib Naselennya perevazhno meshkalo u Ferganskij dolini Najchiselnishimi buli Andizhanskij i Oshskij poviti Gori buli naseleni znachno slabkishe a visokogirni miscevosti Alaj i Pamir zalishalisya majzhe bezlyudni Na 1 km u vsij oblasti pripadalo 9 7 osib bez urahuvannya Pamiru 17 v oazisah v serednomu 135 na Pamiri na 1 zhitelya pripadalo blizko 26 km teritoriyi Osnovnimi mistami buli Kokand Andizhan Osh Starij i Novij Margelan Chust Namangan EkonomikaOsnovu stanovilo silske gospodarstvo Zagalna plosha obroblyuvanih zemel stanovila 937 tis ga z yakih blizko 690 bulo postijno obroblyuvanoyi a reshta 200 ga v posushlivi roki zalishalisya nevikoristanimi za brakom vodi dlya zroshennya Viroshuvali perevazhno pshenicyu ris durro yachmin i proso a takozh kunzhut lon rizhij mak bobovi roslini tyutyun lyucernu Rozvivalos shovkivnictvo shovk vikoristovuvavsya yak miscevih potreb tak i jshov na eksport Ferganska oblast bula odnim z najvazhlivishih centriv rozvedennya bavovniku U 1899 pid amerikanskim bavovnikom u Ferganskij oblasti bulo 157 000 ga pid miscevim 12 000 z yakih otrimuvali blizko 131 000 ton bavovni sircyu abo ponad 47 tonn chistogo volokna U 1900 roci pid bavovnikom bulo 205 ga zi zborom 64 tonni chistogo volokna Najbilsha plosha posiviv bavovnikom bula v Andizhanskomu poviti Bavovna ochishavsya vid nasinnya na vodyanih abo parovih zavodah yakih v 1880 roci bulo 2 a vzhe v 1890 roci stalo 21 v 1899 roci 93 Vartist otrimanogo shorichno bavovnyanogo volokna stanovila blizko 30 mln karb Vivozu bavovni spriyalo provedennya 1899 roku Serednoazijskoyi zaliznici Kriza v cij galuzi nastala v chasi Pershoyi svitovoyi vijni koli cina na bavovnu vpala Spriyatlivi grunti j klimatichni umovi spriyali viroshuvanni u velikij kilkosti bashtannih kultur rozvitku sadivnictva Najbilshi ploshi zajmali abrikosi persiki ajva ta vinograd Skotarstvo bulo slabko rozvineno Tomu dovodilosya zakuplyati hudobu u susidnih oblastyah nasampered Sirdar yinskij j Semirichenskij Bilshist korisnih kopalen ne rozroblyalosya nezvazhayuchi na vidomosti pro nih Pershi sverdlovini probureno 1885 roku Sistematichna rozrobka naftovih rodovish pochalasya lishe v kinci 1901 roku hocha okremi sverdlovini isnuvali i ranishe 1908 roku ferganski naftoviki ob yednalisya z tashkentskimi u Serednoazijske naftove torgove tovaristvo Kam yane vugillya zustrichavsya takozh u bagatoh miscyah ne vidriznyayuchis yakistyu vin jshov tilki na palivo Promislovist okrim obrobki bavovni bula slabko rozvinena Osnovu skladali remisnicho kustarni pidpriyemstva zokrema boroshnomelni maslorobni i tkacki keramichni Razom z tim Kokand stav znanim bankivskim centrom perevishivshi za kilkistyu bankiv Tashkent Okrim hudobi do oblasti zavozili manufakturni tovari metali galanterejni i kolonialni tovari zokrema chaj Na Sirdar yi bulo stvoreno 15 poromnih pereprav dlya naselennya ta perepravlennya vantazhiv Spoluchennya z Alayem Pamirom Karateginom Kashgarom i Semirichchyam zdijsnyuvalosya v yuchnih shlyahom stezhkami sho jshli chastkovo cherez visoki dostupni lishe protyagom litnogo chasu perevali Poshta Poshtovi trakti prohodili mizh mistami Osh Andizhan Namangan Chust Kokand i Novij Margelan Namangan Statistika Z 1889 po 1901 roku shorichno vidavalisya zbirki Oglyadu Ferganskij oblasti a u 1902 1904 rokah Shorichnik Ferganskoyi oblasti z 1905 do 1916 roku zbirki Statistichnogo oglyadu Ferganskij oblasti prisvyachenni naselennyu i gospodarstvu MedicinaU 1899 v oblasti bulo 14 likariv 36 feldsheriv i feldsherskih 9 povituh 11 likuvalnih zakladiv na 155 lizhok 3 apteki bez vrahuvannya vijskovih U 1899 roci v Novomu Margelani diyalo Ferganske medichne tovaristvo yake skladalosya z 43 chleniv Na Hazret ayubskih mineralnih dzherelah v Andizhanskou poviti poblizu sela Dzhalal Abad v 1885 roci bula vlashtovana sanitarna stanciya na chas sezonu vidkrivavsya lazaret na 25 osib Religiya j osvitaPraktichno use naselennya 99 spoviduvalo sunizm 1 slov yan pereselenciv buli pravoslavnimi Ostanni mali 7 hramiv Osvita podilyalasya dlya rosiyan ta miscevogo naselennya Dlya pershih v 1899 roci isnuvalo 3 uchilisha zhinocha progimnaziya 7 parafiyalnih odnoklasnih uchilish 2 zhinochi parafiyalni uchilisha Dlya ditej miscevogo naselennya funkcionuvalo 7 pochatkovih shkil z vechirnimi kursami dlya doroslih PrimitkiDzherelaMassalskij V I Ferganskaya oblast Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Brusina O I Slavyane v Srednej Azii etnicheskie i socialnye processy Konec XIX konec XX veka M Vostochnaya literatura RAN 2001 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ferganska oblast Rosijska imperiya