Сарти — загальна назва частини населення Середньої Азії в XV-XIX століттях. Згідно з Великою радянською енциклопедією до Жовтневого перевороту року назву «сарт» щодо осілих узбеків і, частково, рівнинних таджиків вживали, переважно, напівкочова частина узбеків та казахи. В Ташкентській, Ферганській та Хорезмській оазах та Південному Казахстані вона була самоназвою осілого населення.
Сарти являють собою змішаний тип, який походить від злиття стародавнього іранського населення Туркестану з пізнішими завойовниками й переселенцями тюрсько-монгольського походження. Сарти фізично зберегли іранський тип та зовнішньо дуже схожі на таджиків, проте на відміну від останніх, які зберегли свою перську мову, сарти розмовляють на специфічному тюркському говорі, відомому під назвою сарт-тілі. Його можна вважати продовженням чи різновидом чагатайської мови.
Згідно з першим загальним переписом населення Російської імперії 1897 року нараховувалося 968 655 сартів. Для порівняння: сумарна кількість сартів перевищувала кількість узбеків (726 534 особи) та серед інших народів імперії, що розмовляли тюркськими мовами була четвертою за числом поступаючись лише киргиз-кайсакам (4 084 139 осіб), татарам (3 737 627 осіб) та башкирам (1 321 363 особи).
Примітки
- Перший загальний перепис населення Російської імперії 1897 р. Розподіл населення по рідній мові, губерніям та областям. (рос.)
Ця стаття не містить . (вересень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sarti zagalna nazva chastini naselennya Serednoyi Aziyi v XV XIX stolittyah Zgidno z Velikoyu radyanskoyu enciklopediyeyu do Zhovtnevogo perevorotu roku nazvu sart shodo osilih uzbekiv i chastkovo rivninnih tadzhikiv vzhivali perevazhno napivkochova chastina uzbekiv ta kazahi V Tashkentskij Ferganskij ta Horezmskij oazah ta Pivdennomu Kazahstani vona bula samonazvoyu osilogo naselennya Sarti Cholovik ta hlopchiki Turkestan Serednya Aziya Pochatok XX st Sarti yavlyayut soboyu zmishanij tip yakij pohodit vid zlittya starodavnogo iranskogo naselennya Turkestanu z piznishimi zavojovnikami j pereselencyami tyursko mongolskogo pohodzhennya Sarti fizichno zberegli iranskij tip ta zovnishno duzhe shozhi na tadzhikiv prote na vidminu vid ostannih yaki zberegli svoyu persku movu sarti rozmovlyayut na specifichnomu tyurkskomu govori vidomomu pid nazvoyu sart tili Jogo mozhna vvazhati prodovzhennyam chi riznovidom chagatajskoyi movi Zgidno z pershim zagalnim perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku narahovuvalosya 968 655 sartiv Dlya porivnyannya sumarna kilkist sartiv perevishuvala kilkist uzbekiv 726 534 osobi ta sered inshih narodiv imperiyi sho rozmovlyali tyurkskimi movami bula chetvertoyu za chislom postupayuchis lishe kirgiz kajsakam 4 084 139 osib tataram 3 737 627 osib ta bashkiram 1 321 363 osobi PrimitkiPershij zagalnij perepis naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 r Rozpodil naselennya po ridnij movi guberniyam ta oblastyam ros Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2015