Памі́р — гірська система у Центральній Азії, на території Таджикистану (Горно-Бадахшанська автономна область), Киргизстану, Пакистану, Китаю й Афганістану. Назва походить, можливо, від давньоіранського Па-і-міхр — підніжжя Митри, бога Сонця.
Памір | ||||
| ||||
39° пн. ш. 71° сх. д. / 39° пн. ш. 71° сх. д.Координати: 39° пн. ш. 71° сх. д. / 39° пн. ш. 71° сх. д. | ||||
Країна | Киргизстан, Таджикистан, КНР, Афганістан, Індія і Пакистан | |||
---|---|---|---|---|
Система | Середземноморський геосинклінальний пояс | |||
Тип | гірський хребет | |||
Висота | 7649 м | |||
Площа | 120 000 км² | |||
Памір Памір (Киргизстан) | ||||
Памір у Вікісховищі |
Назва
Іншими мовами «Памір» називається:
- киргизською: Памир тоолору;
- перською: رشته کوه های پامیر Reshte Kūh-hāye Pāmīr;
- такжикською: Кӯҳҳои Помир;
- пуштунською: د پامير غرونه;
- уйгурською: پامىر ئېگىزلىكى;
- урду: پامیر کوهستان;
- спрощеною китайською: 葱岭;
- традиційною китайською: 蔥嶺;
- піньїнь: Cōnglǐng.
Назва «Памір» використовується частіше в сучасній китайській та спрощеній китайській: 帕米尔; традиційній китайській: 帕米尔, піньїнь: Pàmǐ'ěr.
Загальна характеристика
Памір знаходиться на з'єднанні відрогів інших могутніх гірських систем центральної Азії — Гіндукуша, Куньлуня, Тянь-Шаня, Гімалаїв, Каракоруму. Памір — епігеосинклінальні й частково епіплатформові гори області Середземноморського геосинклінального поясу.
Точні межі Паміру є спірними. Розташований головним чином у Горно-Бадахшанській області Таджикистану і провінції Бадахшан, Афганістан. На півночі межує з Тянь-Шанем по Алайській долині, Киргизстан. На півдні межує з Гіндукушем по Ваханському коридору в Афганістані та Гілгіт-Балтистан в Пакистані. На сході закінчується на кордоні з Китаєм або поширюється на Конгур Таг, який іноді включають до Куньлуню.
Найвища точка Паміру — гора Конгур (7649 м), знаходиться на території Китаю. Інші найвищі вершини такі:
- Пік Ісмаїла Самані (7495 м) — він же пік Чон-тоо, Комунізму, Сталіна, Гармо. Відкритий в 1932 році. Названий спочатку Гармо, але це було помилково. Справжній пік Гармо знаходиться дещо південніше. Пізніше перейменований в пік Сталіна. З 1962 року — пік Комунізму. З 1999-го — сучасна назва.
- Пік Абу Алі ібн Сіни (7165 м) — він же пік Леніна, пік Кауфмана. Відкритий в 1871 році. Названий спочатку на честь військового інженера , учасника кримської війни та ініціатора географічних досліджень в Центральній Азії. У 1928 році перейменований на пік Леніна. У 2006 році перейменований на честь Авіценни.
- Пік Істіклол — він же пік Авіценни, Революції. Відкритий у 1928 році. Названий спочатку піком Революції. Після здобуття Таджикистаном незалежності, у 2006 році перейменований на пік Незалежності (Істіклол).
За природними особливостями Памір поділяють на Західний і Східний. Західний Памір характеризується глибоко розчленованим високогірним рельєфом, висота піків сягає понад 7000 м. Східний Памір має згладжений рельєф, плоскі днища долин і улоговин на висоті 3500—4500 м. Хребти досягають понад 6000 м.
Є родовища гірського кришталю, рідкісних металів, ртуті, бору, олова, срібла тощо. Площа льодовиків становить понад 7515 км². Найбільший — льодовик Федченка, найдовший льодовик за межами Полярного регіону.
Памір — район високої сейсмічності.
Основні хребти
- Академії Наук хребет
- Белеулі
- Богчигір
- Ванчський хребет
- Ваханський хребет
- Дарвазький хребет
- Заалайський хребет
- Зулумарт
- Ішкашимський хребет
- Музкол
- Петра Першого хребет
- Південно-Алічурський хребет
- Північний Танимас
- Північно-Алічурський хребет
- Пшартський хребет
- Рушанський хребет
- Сарикольський хребет
- Шахдаринський хребет
- Шугнанський хребет
- Язгулемський хребет
Річки
Озера
Див. також
Джерела
- Згідно з Великою Радянською Енциклопедією «Питання про природні кордони Паміру є спірними. Зазвичай Памір вважається охоплює терен від Транс-Алайського хребта на півночі, Сарикольського хребта на схід, озеро Зоркуль, річку Памір, і верхів'я річки Пяндж на півдні, і меридіональну частину долини Пянджа на заході, на північному заході Памір включає в східну частину хребтів Петра Великого і Дарваз»
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- (рос.) Равнины и горы Средней Азии и Казахстана. — М. : Наука, 1982.
Посилання
Це незавершена стаття з географії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pami r girska sistema u Centralnij Aziyi na teritoriyi Tadzhikistanu Gorno Badahshanska avtonomna oblast Kirgizstanu Pakistanu Kitayu j Afganistanu Nazva pohodit mozhlivo vid davnoiranskogo Pa i mihr pidnizhzhya Mitri boga Soncya Pamir39 pn sh 71 sh d 39 pn sh 71 sh d 39 71 Koordinati 39 pn sh 71 sh d 39 pn sh 71 sh d 39 71Krayina Kirgizstan Tadzhikistan KNR Afganistan Indiya i PakistanSistema Seredzemnomorskij geosinklinalnij poyasTip girskij hrebetVisota 7649 mPlosha 120 000 km PamirPamir Kirgizstan Pamir u Vikishovishi Orografiya PamiruNazvaInshimi movami Pamir nazivayetsya kirgizskoyu Pamir tooloru perskoyu رشته کوه های پامیر Reshte Kuh haye Pamir takzhikskoyu Kӯҳҳoi Pomir pushtunskoyu د پامير غرونه ujgurskoyu پامىر ئېگىزلىكى urdu پامیر کوهستان sproshenoyu kitajskoyu 葱岭 tradicijnoyu kitajskoyu 蔥嶺 pinyin Cōnglǐng Nazva Pamir vikoristovuyetsya chastishe v suchasnij kitajskij ta sproshenij kitajskij 帕米尔 tradicijnij kitajskij 帕米尔 pinyin Pamǐ er Zagalna harakteristikaPamir znahoditsya na z yednanni vidrogiv inshih mogutnih girskih sistem centralnoyi Aziyi Gindukusha Kunlunya Tyan Shanya Gimalayiv Karakorumu Pamir epigeosinklinalni j chastkovo epiplatformovi gori oblasti Seredzemnomorskogo geosinklinalnogo poyasu Tochni mezhi Pamiru ye spirnimi Roztashovanij golovnim chinom u Gorno Badahshanskij oblasti Tadzhikistanu i provinciyi Badahshan Afganistan Na pivnochi mezhuye z Tyan Shanem po Alajskij dolini Kirgizstan Na pivdni mezhuye z Gindukushem po Vahanskomu koridoru v Afganistani ta Gilgit Baltistan v Pakistani Na shodi zakinchuyetsya na kordoni z Kitayem abo poshiryuyetsya na Kongur Tag yakij inodi vklyuchayut do Kunlunyu Najvisha tochka Pamiru gora Kongur 7649 m znahoditsya na teritoriyi Kitayu Inshi najvishi vershini taki Pik Ismayila Samani 7495 m vin zhe pik Chon too Komunizmu Stalina Garmo Vidkritij v 1932 roci Nazvanij spochatku Garmo ale ce bulo pomilkovo Spravzhnij pik Garmo znahoditsya desho pivdennishe Piznishe perejmenovanij v pik Stalina Z 1962 roku pik Komunizmu Z 1999 go suchasna nazva Pik Abu Ali ibn Sini 7165 m vin zhe pik Lenina pik Kaufmana Vidkritij v 1871 roci Nazvanij spochatku na chest vijskovogo inzhenera uchasnika krimskoyi vijni ta iniciatora geografichnih doslidzhen v Centralnij Aziyi U 1928 roci perejmenovanij na pik Lenina U 2006 roci perejmenovanij na chest Avicenni Pik Istiklol vin zhe pik Avicenni Revolyuciyi Vidkritij u 1928 roci Nazvanij spochatku pikom Revolyuciyi Pislya zdobuttya Tadzhikistanom nezalezhnosti u 2006 roci perejmenovanij na pik Nezalezhnosti Istiklol Za prirodnimi osoblivostyami Pamir podilyayut na Zahidnij i Shidnij Zahidnij Pamir harakterizuyetsya gliboko rozchlenovanim visokogirnim relyefom visota pikiv syagaye ponad 7000 m Shidnij Pamir maye zgladzhenij relyef ploski dnisha dolin i ulogovin na visoti 3500 4500 m Hrebti dosyagayut ponad 6000 m Ye rodovisha girskogo krishtalyu ridkisnih metaliv rtuti boru olova sribla tosho Plosha lodovikiv stanovit ponad 7515 km Najbilshij lodovik Fedchenka najdovshij lodovik za mezhami Polyarnogo regionu Pamir rajon visokoyi sejsmichnosti Osnovni hrebtiPamir z litaka Tadzhikistan Akademiyi Nauk hrebet Beleuli Bogchigir Vanchskij hrebet Vahanskij hrebet Darvazkij hrebet Zaalajskij hrebet Zulumart Ishkashimskij hrebet Muzkol Petra Pershogo hrebet Pivdenno Alichurskij hrebet Pivnichnij Tanimas Pivnichno Alichurskij hrebet Pshartskij hrebet Rushanskij hrebet Sarikolskij hrebet Shahdarinskij hrebet Shugnanskij hrebet Yazgulemskij hrebetRichkiAmu Dar ya Bartang Aksu Murgab Vanch Gunt Muzkol Pamir richka Pyandzh TarimOzeraZorkul Karakul Rangkul Sarezke ozero YashilkulDiv takozhPamiro Alaj Lodovik LeninaDzherelaZgidno z Velikoyu Radyanskoyu Enciklopediyeyu Pitannya pro prirodni kordoni Pamiru ye spirnimi Zazvichaj Pamir vvazhayetsya ohoplyuye teren vid Trans Alajskogo hrebta na pivnochi Sarikolskogo hrebta na shid ozero Zorkul richku Pamir i verhiv ya richki Pyandzh na pivdni i meridionalnu chastinu dolini Pyandzha na zahodi na pivnichnomu zahodi Pamir vklyuchaye v shidnu chastinu hrebtiv Petra Velikogo i Darvaz LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 ros Ravniny i gory Srednej Azii i Kazahstana M Nauka 1982 Posilannya 1 2 Ce nezavershena stattya z geografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi