Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тянь-Шань (каз. Тәңіртауы/Алатау, кит. 天山, кирг. Теңир-Тоо/Ала-Тоо, узб. Tyan-Shan) — гірська система в Центральній Азії, що простяглась на території Казахстану, Узбекистану, Киргизстану та Китаю.
Тянь-Шань | ||||
 | ||||
| Пік Перемоги | ||||
| Країна |  Киргизстан, КНР, Казахстан, Узбекистан | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 1 000 000 км2 | |||
| Довжина | 2450 км | |||
| Ширина | 350—500 км | |||
| Найвища точка | Пік Перемоги | |||
| - координати | 42°02′15″ пн. ш. 80°07′30″ сх. д. / 42.03750° пн. ш. 80.12500° сх. д. | |||
| - висота | 7439 м | |||
| Найнижча точка | Турфанська улоговина | |||
| - координати | 42°47′ пн. ш. 89°20′ зх. д. / 42.783° пн. ш. 89.333° зх. д. | |||
| - висота | -154 м | |||
 Тянь-Шань у Вікісховищі | ||||
Загальний опис
Тянь-Шань — потужна гірська система в Центральній Азії. Довжина 2450 км, ширина коливається від 350 км у центральній частині до 500 км на сході й заході, висота до 7439 м (пік Перемоги). Пік Хан-Тенгрі — 6995 м. До системи Тянь-Шаню входить понад 30 вершин висотою понад 6000 м. Льодовики загальною площею 7,3 тис. км2. Характерні пустельні, напівпустельні та степові ландшафти, а також високо підняті (3000—4000 м) вирівняні поверхні — сирти. Тянь-Шань входить до складу Урало-Монгольського (Охотського) складчастого геосинклінального пояса. Гороутворення, що створило сучасний високогірний рельєф, почалося в олігоцені і особливо виявилося в пліоцені і антропогені. Тянь-Шань — район активної сейсмічної діяльності. Родовища свинцю, цинку, нафти, газу, кам'яного вугілля, руд ртуті, стибію, олова, вольфраму, кобальту, поліметалічних руд, а також колчеданні, мідно-порфірові родовища. Багато родовищ нерудних будівельних матеріалів: мармуру, вапняків, гіпсу. Відомо понад 100 виявів прісних і мінеральних вод.
Розташування
Загальна довжина системи становить понад 2800 км. На заході Тянь-Шань починається середньовисокими (2176 м) горами Каратау на території Казахстану. При входженні в межі Киргизстану висота збільшується вдвічі і сягає у Талаському Алатау вже 4484 м — гора . Далі висота збільшується і досягає в Киргизькому хребті 4895 м. На кордоні Киргизстану та Китаю знаходиться найвища точка Тянь-Шаню — пік Перемоги (Жеңиш Чокусу) з висотою 7439 м. Друга за висотою точка гірської системи — гора Хан-Тенгрі на межі Казахстану, Киргизстану та Китаю з висотою 6995 м (з урахуванням крижаної «шапки» — 7010 м). Далі на схід, уже в межах Китаю, висота гір зменшується. У хребті вона сягає 5068 м — гора . Ще східніше Тянь-Шань суттєво звужується та знижується до 3000 м, але потім, на крайньому сході, стрімко піднімається до позначки 4925 м.
Характеристика
У геологічному відношенні гори складаються із сланцевих порід, пісковиків, вапняків, гнейсів і гранітів. На території гірської системи присутні великі тектонічні улоговини, найбільші з яких улоговина озера Іссик-Куль та Турфанська улоговина (–154 м над рівнем моря). Часті землетруси, болотно-кам'яні потоки — селі.
У Тянь-Шані починається багато великих річок, які зносять води льодовиків у навколишні посушливі регіони. Найбільшими такими річками є Нарин (твірна Сирдар'ї), Талас, Чу (Шу), Ілі, Аксу та інші.
Гірські пасма вкриті напівпустелями та сухими степами. Вище позначки 1300 м починаються альпійські луки, а в західній частині місцями зустрічаються листяні ліси з плодовими деревами. Вершини вкриті льодовики, найбільший із яких довжиною 59,5 км.
Території гірської системи охороняються низкою заповідників.
Дослідження
Першим дослідником гірської системи Тянь-Шаню вважають П. С. Семенова-Тянь-Шанського у 1856 році, який за свою роботу отримав «титул» до свого прізвища. Тянь-Шань досліджувався Н. Л. Корженевським в 1921—1932 роках. Він відкрив льодовик у верхів'ї річки . 1930 року на півночі Ферганської долини, між ущелинами Узунахмата та Атойнака (Каракульджи) було відкрито високі хребти, яких назвали (4164 м) та . В 1931—1933 роках експедиції досліджували район злиття річок Нарин та , вони відкрили гори (3700 м) з річкою , що розділяє хребти.
Населення
Тянь-Шань, розташований уздовж кордону між східним і західним Туркестаном, є домом для багатьох етнічних груп. Найчисленнішими з них є киргизи і уйгури, перші зосереджені на заході, а другі — на сході. Інші групи, які проживають по периферії ареалу, включають казахів, монголів і узбеків. Китайська частина долини річки Ілі привертає значну частину іммігрантів, включаючи біженців з інших регіонів.
У Східному Тянь-Шані існує автономний повіт для монголів, які сповідують буддизм. Сунітський іслам переважає серед киргизьких і уйгурських громад, а невеликі єврейські й російські православні громади розташовані в Урумчі і у Синьцзян-Уйгурському автономному районі Китаю. Під час Другої світової війни багато етнічних росіян, українців, євреїв, татар і представників кавказьких народів були депортовані із західної частини Радянського Союзу в радянські міста Тянь-Шаню. Зі зміцненням китайського контролю в Східному Туркестані, значно зросла кількість китайців у міських поселеннях Східного Тянь-Шаню.
Великі населені пункти є етнічно різноманітними. Міста у Ферганській долині залучають кваліфікованих іммігрантів із сусідньої території, так само як Бішкек, столиця Киргизстану, і Алмати, найбільше місто Казахстану. У східній частині гір китайці домінують у великому місті Урумчі.
Гори й озера, особливо ті, що розташовані поблизу міських центрів, приваблюють численних туристів.
Див. також
Джерела
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- (рос.) Равнины и горы Средней Азии и Казахстана. — М. : Наука, 1982.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тянь-Шань |
- Тянь-Шань // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Статті УРЕ [ 19 січня 2010 у Wayback Machine.]
- (англ.)
- PaleoKazakhstan — Центральный Тянь-Шань [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Большая Советская энциклопедия — Тянь-Шань [ 9 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyan Shan kaz Tәnirtauy Alatau kit 天山 kirg Tenir Too Ala Too uzb Tyan Shan girska sistema v Centralnij Aziyi sho prostyaglas na teritoriyi Kazahstanu Uzbekistanu Kirgizstanu ta Kitayu Tyan ShanPik PeremogiPik PeremogiKrayina Kirgizstan KNR Kazahstan UzbekistanPlosha 1 000 000 km2Dovzhina 2450 kmShirina 350 500 kmNajvisha tochka Pik Peremogi koordinati 42 02 15 pn sh 80 07 30 sh d 42 03750 pn sh 80 12500 sh d 42 03750 80 12500 visota 7439 mNajnizhcha tochka Turfanska ulogovina koordinati 42 47 pn sh 89 20 zh d 42 783 pn sh 89 333 zh d 42 783 89 333 visota 154 m Tyan Shan u VikishovishiTyan Shan z kosmosu Centralnij Tyan Shan Tyan Shan na kordoni mizh Kitayem i Kirgizstanom gora Han Tengri 6995 m u centri foto Tyan ShanZagalnij opisTyan Shan potuzhna girska sistema v Centralnij Aziyi Dovzhina 2450 km shirina kolivayetsya vid 350 km u centralnij chastini do 500 km na shodi j zahodi visota do 7439 m pik Peremogi Pik Han Tengri 6995 m Do sistemi Tyan Shanyu vhodit ponad 30 vershin visotoyu ponad 6000 m Lodoviki zagalnoyu plosheyu 7 3 tis km2 Harakterni pustelni napivpustelni ta stepovi landshafti a takozh visoko pidnyati 3000 4000 m virivnyani poverhni sirti Tyan Shan vhodit do skladu Uralo Mongolskogo Ohotskogo skladchastogo geosinklinalnogo poyasa Goroutvorennya sho stvorilo suchasnij visokogirnij relyef pochalosya v oligoceni i osoblivo viyavilosya v plioceni i antropogeni Tyan Shan rajon aktivnoyi sejsmichnoyi diyalnosti Rodovisha svincyu cinku nafti gazu kam yanogo vugillya rud rtuti stibiyu olova volframu kobaltu polimetalichnih rud a takozh kolchedanni midno porfirovi rodovisha Bagato rodovish nerudnih budivelnih materialiv marmuru vapnyakiv gipsu Vidomo ponad 100 viyaviv prisnih i mineralnih vod RoztashuvannyaZagalna dovzhina sistemi stanovit ponad 2800 km Na zahodi Tyan Shan pochinayetsya serednovisokimi 2176 m gorami Karatau na teritoriyi Kazahstanu Pri vhodzhenni v mezhi Kirgizstanu visota zbilshuyetsya vdvichi i syagaye u Talaskomu Alatau vzhe 4484 m gora Dali visota zbilshuyetsya i dosyagaye v Kirgizkomu hrebti 4895 m Na kordoni Kirgizstanu ta Kitayu znahoditsya najvisha tochka Tyan Shanyu pik Peremogi Zhenish Chokusu z visotoyu 7439 m Druga za visotoyu tochka girskoyi sistemi gora Han Tengri na mezhi Kazahstanu Kirgizstanu ta Kitayu z visotoyu 6995 m z urahuvannyam krizhanoyi shapki 7010 m Dali na shid uzhe v mezhah Kitayu visota gir zmenshuyetsya U hrebti vona syagaye 5068 m gora She shidnishe Tyan Shan suttyevo zvuzhuyetsya ta znizhuyetsya do 3000 m ale potim na krajnomu shodi strimko pidnimayetsya do poznachki 4925 m HarakteristikaU geologichnomu vidnoshenni gori skladayutsya iz slancevih porid piskovikiv vapnyakiv gnejsiv i granitiv Na teritoriyi girskoyi sistemi prisutni veliki tektonichni ulogovini najbilshi z yakih ulogovina ozera Issik Kul ta Turfanska ulogovina 154 m nad rivnem morya Chasti zemletrusi bolotno kam yani potoki seli U Tyan Shani pochinayetsya bagato velikih richok yaki znosyat vodi lodovikiv u navkolishni posushlivi regioni Najbilshimi takimi richkami ye Narin tvirna Sirdar yi Talas Chu Shu Ili Aksu ta inshi Girski pasma vkriti napivpustelyami ta suhimi stepami Vishe poznachki 1300 m pochinayutsya alpijski luki a v zahidnij chastini miscyami zustrichayutsya listyani lisi z plodovimi derevami Vershini vkriti lodoviki najbilshij iz yakih dovzhinoyu 59 5 km Teritoriyi girskoyi sistemi ohoronyayutsya nizkoyu zapovidnikiv DoslidzhennyaPershim doslidnikom girskoyi sistemi Tyan Shanyu vvazhayut P S Semenova Tyan Shanskogo u 1856 roci yakij za svoyu robotu otrimav titul do svogo prizvisha Tyan Shan doslidzhuvavsya N L Korzhenevskim v 1921 1932 rokah Vin vidkriv lodovik u verhiv yi richki 1930 roku na pivnochi Ferganskoyi dolini mizh ushelinami Uzunahmata ta Atojnaka Karakuldzhi bulo vidkrito visoki hrebti yakih nazvali 4164 m ta V 1931 1933 rokah ekspediciyi doslidzhuvali rajon zlittya richok Narin ta voni vidkrili gori 3700 m z richkoyu sho rozdilyaye hrebti NaselennyaTyan Shan roztashovanij uzdovzh kordonu mizh shidnim i zahidnim Turkestanom ye domom dlya bagatoh etnichnih grup Najchislennishimi z nih ye kirgizi i ujguri pershi zoseredzheni na zahodi a drugi na shodi Inshi grupi yaki prozhivayut po periferiyi arealu vklyuchayut kazahiv mongoliv i uzbekiv Kitajska chastina dolini richki Ili privertaye znachnu chastinu immigrantiv vklyuchayuchi bizhenciv z inshih regioniv U Shidnomu Tyan Shani isnuye avtonomnij povit dlya mongoliv yaki spoviduyut buddizm Sunitskij islam perevazhaye sered kirgizkih i ujgurskih gromad a neveliki yevrejski j rosijski pravoslavni gromadi roztashovani v Urumchi i u Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni Kitayu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bagato etnichnih rosiyan ukrayinciv yevreyiv tatar i predstavnikiv kavkazkih narodiv buli deportovani iz zahidnoyi chastini Radyanskogo Soyuzu v radyanski mista Tyan Shanyu Zi zmicnennyam kitajskogo kontrolyu v Shidnomu Turkestani znachno zrosla kilkist kitajciv u miskih poselennyah Shidnogo Tyan Shanyu Veliki naseleni punkti ye etnichno riznomanitnimi Mista u Ferganskij dolini zaluchayut kvalifikovanih immigrantiv iz susidnoyi teritoriyi tak samo yak Bishkek stolicya Kirgizstanu i Almati najbilshe misto Kazahstanu U shidnij chastini gir kitajci dominuyut u velikomu misti Urumchi Gori j ozera osoblivo ti sho roztashovani poblizu miskih centriv privablyuyut chislennih turistiv Div takozhTyanshanit Zahidnij Tyan ShanDzherelaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s ros Ravniny i gory Srednej Azii i Kazahstana M Nauka 1982 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tyan ShanTyan Shan Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Statti URE 19 sichnya 2010 u Wayback Machine angl PaleoKazakhstan Centralnyj Tyan Shan 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine ros Bolshaya Sovetskaya enciklopediya Tyan Shan 9 bereznya 2017 u Wayback Machine ros