Західний Тянь-Шань — гірська система у Центральної Азії, західна частина гірської системи Тянь-Шань. Розташована на території Казахстану, Узбекистану, Киргизстану та Таджикистану.
Західний Тянь-Шань | ||||
| ||||
42°30′ пн. ш. 74°35′ сх. д. / 42.500° пн. ш. 74.583° сх. д.Координати: 42°30′ пн. ш. 74°35′ сх. д. / 42.500° пн. ш. 74.583° сх. д. | ||||
Країна | Казахстан[1], Киргизстан[1] і Узбекистан[1] | |||
---|---|---|---|---|
Тип | гірський хребет і d[1] | |||
Площа | 760 623 га[2] | |||
Західний Тянь-Шань Західний Тянь-Шань (Казахстан) | ||||
Західний Тянь-Шань у Вікісховищі |
Фізико-географічна характеристика
До Західного Тянь-Шаню відносять Киргизький хребет, Таласький Ала-Тоо, Чаткальський хребет, Курамінський хребет, Пскемський хребет, [en] і Каратау.
Хребти утворені з осадових, метаморфічних і вулканічних порід періодів протерозою та палеозою: глинистих мінералів, вапняку, пісковиків, мармуру, гнейсів, гранітів, сланців, екструзійних порід тощо).
Формування гірських хребтів проходило під час герцинського горотворення. Надалі західна частина Тянь-Шаню зазнала вирівнювання. Тому в міру просування зі сходу на захід хребти поступово знижуються від 4500—5000 м до 3500—4000 м, а висота вершин Каратау не перевищує 2176 м.
Надра багаті на корисні копалини. У палеозойських і протерозойських породах виявлені поліметалеві руди (в тому числі мінерали свинцю, заліза, молібдену, ванадію), фосфорити. У міжгірських долинах у мезозойських і кайнозойських відкладеннях є родовища нафти, бурого і кам'яного вугілля. Є видобуток каоліну і виробництво будівельних матеріалів.
У Західному Тянь-Шані починаються річки Чу, Талас і Сирдар'я.
З огляду на віддаленість від океанів клімат різко континентальний. Середня температура повітря в південно-західних передгір'ях складає −3...−5 °C у січні та 20...25 °C у липні. Середня температура у верхньому поясі −10...−15 °C у січні та 10...15 °C у липні. Середньорічна кількість опадів становить 150—450 мм біля підніжжя гірських долин, 450—800 мм на середніх висотах і 800—1600 мм на великих висотах.
Чітко виражена висотна поясність ландшафтів: напівпустелі і пустельні степи змінюються гірсько-степовим поясом; вище розташовуються лукові степи, чагарникові зарості й листяні ліси; субальпійські й альпійські луки поширені в основному на півночі і не утворюють суцільного покриву. На висоті 3600—3800 м — ландшафти [ru].
У гірських долинах і схилах розвинені зрошуване землеробство і тваринництво.
Природоохоронні території
- Казахстан: Каратауський заповідник, Аксу-Джабаглинський заповідник, Саїрам-Угамський національний парк.
- Узбекистан: Чаткальський заповідник.
- Киргизстан: [en], [en], [ru].
Світова спадщина ЮНЕСКО
17 липня 2016 року під час засідання Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО до загального списку було включено транскордонний природний об'єкт «Західний Тянь-Шань». Відтепер Західний Тянь-Шань присутній у списках об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Казахстані, Узбекистані і Киргизстані.
Примітки
Посилання
- Западный Тянь-Шань // Казахстан. Национальная энциклопедия. — Алматы: Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. II. — ISBN 9965-9746-3-2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahidnij Tyan Shan girska sistema u Centralnoyi Aziyi zahidna chastina girskoyi sistemi Tyan Shan Roztashovana na teritoriyi Kazahstanu Uzbekistanu Kirgizstanu ta Tadzhikistanu Zahidnij Tyan Shan42 30 pn sh 74 35 sh d 42 500 pn sh 74 583 sh d 42 500 74 583 Koordinati 42 30 pn sh 74 35 sh d 42 500 pn sh 74 583 sh d 42 500 74 583Krayina Kazahstan 1 Kirgizstan 1 i Uzbekistan 1 Tip girskij hrebet i d 1 Plosha 760 623 ga 2 Zahidnij Tyan ShanZahidnij Tyan Shan Kazahstan Zahidnij Tyan Shan u VikishovishiFiziko geografichna harakteristikaDo Zahidnogo Tyan Shanyu vidnosyat Kirgizkij hrebet Talaskij Ala Too Chatkalskij hrebet Kuraminskij hrebet Pskemskij hrebet en i Karatau Hrebti utvoreni z osadovih metamorfichnih i vulkanichnih porid periodiv proterozoyu ta paleozoyu glinistih mineraliv vapnyaku piskovikiv marmuru gnejsiv granitiv slanciv ekstruzijnih porid tosho Formuvannya girskih hrebtiv prohodilo pid chas gercinskogo gorotvorennya Nadali zahidna chastina Tyan Shanyu zaznala virivnyuvannya Tomu v miru prosuvannya zi shodu na zahid hrebti postupovo znizhuyutsya vid 4500 5000 m do 3500 4000 m a visota vershin Karatau ne perevishuye 2176 m Nadra bagati na korisni kopalini U paleozojskih i proterozojskih porodah viyavleni polimetalevi rudi v tomu chisli minerali svincyu zaliza molibdenu vanadiyu fosforiti U mizhgirskih dolinah u mezozojskih i kajnozojskih vidkladennyah ye rodovisha nafti burogo i kam yanogo vugillya Ye vidobutok kaolinu i virobnictvo budivelnih materialiv U Zahidnomu Tyan Shani pochinayutsya richki Chu Talas i Sirdar ya Z oglyadu na viddalenist vid okeaniv klimat rizko kontinentalnij Serednya temperatura povitrya v pivdenno zahidnih peredgir yah skladaye 3 5 C u sichni ta 20 25 C u lipni Serednya temperatura u verhnomu poyasi 10 15 C u sichni ta 10 15 C u lipni Serednorichna kilkist opadiv stanovit 150 450 mm bilya pidnizhzhya girskih dolin 450 800 mm na serednih visotah i 800 1600 mm na velikih visotah Chitko virazhena visotna poyasnist landshaftiv napivpusteli i pustelni stepi zminyuyutsya girsko stepovim poyasom vishe roztashovuyutsya lukovi stepi chagarnikovi zarosti j listyani lisi subalpijski j alpijski luki poshireni v osnovnomu na pivnochi i ne utvoryuyut sucilnogo pokrivu Na visoti 3600 3800 m landshafti ru U girskih dolinah i shilah rozvineni zroshuvane zemlerobstvo i tvarinnictvo Prirodoohoronni teritoriyiKazahstan Karatauskij zapovidnik Aksu Dzhabaglinskij zapovidnik Sayiram Ugamskij nacionalnij park Uzbekistan Chatkalskij zapovidnik Kirgizstan en en ru Svitova spadshina YuNESKO17 lipnya 2016 roku pid chas zasidannya Komitetu Svitovoyi spadshini YuNESKO do zagalnogo spisku bulo vklyucheno transkordonnij prirodnij ob yekt Zahidnij Tyan Shan Vidteper Zahidnij Tyan Shan prisutnij u spiskah ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Kazahstani Uzbekistani i Kirgizstani Primitki Western Tien Shan UNESCO d Track Q7809 Western Tien Shan UNESCO d Track Q7809 Serik Sabekov 18 lipnya 2016 MIA Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2020 PosilannyaZapadnyj Tyan Shan Kazahstan Nacionalnaya enciklopediya Almaty Қazak enciklopediyasy 2005 T II ISBN 9965 9746 3 2