Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| каз. Қарата́у мемлекетті́к табиғи́ қорығы́ | |
|---|---|
 | |
| 43°43′ пн. ш. 68°43′ сх. д. / 43.717° пн. ш. 68.717° сх. д.Координати: 43°43′ пн. ш. 68°43′ сх. д. / 43.717° пн. ш. 68.717° сх. д. | |
| Країна |  Казахстан |
| Розташування | Туркестанська область |
| Найближче місто | Кентау |
| Площа | 34 300 га і 17 490 га |
| Засновано | 1 березня 2004 |
| Оператор | Комітет лісового господарства та тваринного світу, |
| Об'єкт №: | 1490-001 |
| Статус: | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
  Каратауський заповідник (Казахстан) | |
 Каратауський заповідник у Вікісховищі | |
Каратауський державний природний заповідник (каз. Қарата́у мемлекетті́к табиғи́ қорығы́) організований відповідно до постанови Уряду Республіки Казахстан від 1 березня 2004 року № 249 "Про створення державної установи «Каратауський державний природний заповідник» Комітету лісового та мисливського господарства . Заповідник має статус юридичної особи у формі державної установи. Уповноваженим органом заповідника є Комітет лісового господарства та тваринного світу .
Каратауський заповідник є наймолодшим заповідником у Республіці Казахстан. Основною метою створення заповідника — це вивчення та збереження чисельності флори та фауни каратауського архара. На території заповідника було створено музей етнографії та виставляються макети ссавців, які проживають на хребті Каратау.
Місце розташування
Каратауський заповідник розташований у центральній частині хребта Каратау, який є відгалуженням північно-західних дуг Тянь-Шаню на території Туркестанської області. Межує з пустелями Мойинкум, Кизилкум, Бетпак-Дала. Площа заповідника займає 34300 га. Хребет має асиметричну будову. Південно-західний схил його широкий та порівняльно-пологий. Північно-східний та північний схили відрізняються значною крутістю. Найвища точка хребта — гора Минжилки — верхів'я Бессаз із відміткою 2 176 м. Схили хребта розчленовані глибокими долинами численних річок та тимчасовими водотоками, що мають майже всюди сезонний поверхневий стік. Порівняно великі річки — Баялдир, Біресік, Хантагі, Талдибулак. Жодна їх не доносить свої води до головної водної артерії річки Сирдар'я, втрачаючи стік біля підніжжя схилів. Площа охоронної зони становить 17490 га. Протяжність території заповідника у меридіональному напрямку становить 28,3 км, у широтному напрямку — 23,6 км. Центральна садиба розташована в місті Кентау, за 40 км від міста Туркестан із залізничною станцією. Ці міста пов'язані автомагістраллю. Найближча відстань від центральної садиби до території заповідника — 17 км.
Флора і фауна
Тваринний світ заповідної території, як і загалом хребта Каратау, за останнє століття зазнав істотних змін. У цей період тут були знищені тяньшанський бурий ведмідь і сніговий барс, а багато промислових видів (кабан, сарна азійська, архар, заєць-толай тощо) стали надзвичайно рідкісними.
На території Каратауського заповідника трапляються 3 види ссавців, які занесені до Червоної книги РК: , їжатець індійський і куниця кам'яна. Орнітофауна містить 118 видів. З-поміж рідкісних, ареал яких скорочується, і перебувають під загрозою зникнення 12 видів птахів занесені до Червоної книги Казахстану (1996 р.): білий лелека, чорний лелека, змієяд, орел-карлик, степовий орел, беркут, бородач, стерв'ятник, балабан, степовий журавель, джек, пугач.
На сьогоднішній день ентомофауна містить понад 152 види, з числа рідкісних комах 2 види є ендеміками Каратау та Середньої Азії, 1 вид реліктовий, 8 занесені до Червоної книги СРСР (1984 р.) та Червону Книгу Казахстану.
Флора Каратауського хребта на всій площі містить понад 1600 видів вищих судинних рослин. Маловивченою залишається флора нижчих та вищих спорових рослин. За кількістю ендемічних видів Сирдар'їнський Каратау посідає чільне місце у флорі Казахстану. На території створеного заповідника приблизно зростає 600—700 видів, з яких за даними вчених 76 видів належать до ендеміків. За останнє десятиліття є відомості про 65 ендем, місцезнаходження багатьох з них, за останніми науковими даними з місць первинного збору дослідників, не було виявлено.
Примітки
- Официальный сайт Правительства Республики Казахстан. (рос.). Архів оригіналу за 19 листопада 2011. Процитовано 25 серпня 2009.
- Каратауский заповедник - полное информация от начало до конца. kentuki.kz. оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 30 квітня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karatauskij zapovidnikkaz Қarata u memleketti k tabigi korygy 43 43 pn sh 68 43 sh d 43 717 pn sh 68 717 sh d 43 717 68 717 Koordinati 43 43 pn sh 68 43 sh d 43 717 pn sh 68 717 sh d 43 717 68 717Krayina KazahstanRoztashuvannyaTurkestanska oblastNajblizhche mistoKentauPlosha34 300 ga i 17 490 gaZasnovano1 bereznya 2004OperatorKomitet lisovogo gospodarstva ta tvarinnogo svitu Ob yekt 1490 001Status chastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d Karatauskij zapovidnik Kazahstan Karatauskij zapovidnik u Vikishovishi Karatauskij derzhavnij prirodnij zapovidnik kaz Қarata u memleketti k tabigi korygy organizovanij vidpovidno do postanovi Uryadu Respubliki Kazahstan vid 1 bereznya 2004 roku 249 Pro stvorennya derzhavnoyi ustanovi Karatauskij derzhavnij prirodnij zapovidnik Komitetu lisovogo ta mislivskogo gospodarstva Zapovidnik maye status yuridichnoyi osobi u formi derzhavnoyi ustanovi Upovnovazhenim organom zapovidnika ye Komitet lisovogo gospodarstva ta tvarinnogo svitu Karatauskij zapovidnik ye najmolodshim zapovidnikom u Respublici Kazahstan Osnovnoyu metoyu stvorennya zapovidnika ce vivchennya ta zberezhennya chiselnosti flori ta fauni karatauskogo arhara Na teritoriyi zapovidnika bulo stvoreno muzej etnografiyi ta vistavlyayutsya maketi ssavciv yaki prozhivayut na hrebti Karatau Misce roztashuvannyaKaratauskij zapovidnik roztashovanij u centralnij chastini hrebta Karatau yakij ye vidgaluzhennyam pivnichno zahidnih dug Tyan Shanyu na teritoriyi Turkestanskoyi oblasti Mezhuye z pustelyami Mojinkum Kizilkum Betpak Dala Plosha zapovidnika zajmaye 34300 ga Hrebet maye asimetrichnu budovu Pivdenno zahidnij shil jogo shirokij ta porivnyalno pologij Pivnichno shidnij ta pivnichnij shili vidriznyayutsya znachnoyu krutistyu Najvisha tochka hrebta gora Minzhilki verhiv ya Bessaz iz vidmitkoyu 2 176 m Shili hrebta rozchlenovani glibokimi dolinami chislennih richok ta timchasovimi vodotokami sho mayut majzhe vsyudi sezonnij poverhnevij stik Porivnyano veliki richki Bayaldir Biresik Hantagi Taldibulak Zhodna yih ne donosit svoyi vodi do golovnoyi vodnoyi arteriyi richki Sirdar ya vtrachayuchi stik bilya pidnizhzhya shiliv Plosha ohoronnoyi zoni stanovit 17490 ga Protyazhnist teritoriyi zapovidnika u meridionalnomu napryamku stanovit 28 3 km u shirotnomu napryamku 23 6 km Centralna sadiba roztashovana v misti Kentau za 40 km vid mista Turkestan iz zaliznichnoyu stanciyeyu Ci mista pov yazani avtomagistrallyu Najblizhcha vidstan vid centralnoyi sadibi do teritoriyi zapovidnika 17 km Flora i faunaTvarinnij svit zapovidnoyi teritoriyi yak i zagalom hrebta Karatau za ostannye stolittya zaznav istotnih zmin U cej period tut buli znisheni tyanshanskij burij vedmid i snigovij bars a bagato promislovih vidiv kaban sarna azijska arhar zayec tolaj tosho stali nadzvichajno ridkisnimi Na teritoriyi Karatauskogo zapovidnika traplyayutsya 3 vidi ssavciv yaki zaneseni do Chervonoyi knigi RK yizhatec indijskij i kunicya kam yana Ornitofauna mistit 118 vidiv Z pomizh ridkisnih areal yakih skorochuyetsya i perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya 12 vidiv ptahiv zaneseni do Chervonoyi knigi Kazahstanu 1996 r bilij leleka chornij leleka zmiyeyad orel karlik stepovij orel berkut borodach sterv yatnik balaban stepovij zhuravel dzhek pugach Na sogodnishnij den entomofauna mistit ponad 152 vidi z chisla ridkisnih komah 2 vidi ye endemikami Karatau ta Serednoyi Aziyi 1 vid reliktovij 8 zaneseni do Chervonoyi knigi SRSR 1984 r ta Chervonu Knigu Kazahstanu Flora Karatauskogo hrebta na vsij ploshi mistit ponad 1600 vidiv vishih sudinnih roslin Malovivchenoyu zalishayetsya flora nizhchih ta vishih sporovih roslin Za kilkistyu endemichnih vidiv Sirdar yinskij Karatau posidaye chilne misce u flori Kazahstanu Na teritoriyi stvorenogo zapovidnika priblizno zrostaye 600 700 vidiv z yakih za danimi vchenih 76 vidiv nalezhat do endemikiv Za ostannye desyatilittya ye vidomosti pro 65 endem misceznahodzhennya bagatoh z nih za ostannimi naukovimi danimi z misc pervinnogo zboru doslidnikiv ne bulo viyavleno PrimitkiOficialnyj sajt Pravitelstva Respubliki Kazahstan ros Arhiv originalu za 19 listopada 2011 Procitovano 25 serpnya 2009 Karatauskij zapovednik polnoe informaciya ot nachalo do konca kentuki kz originalu za 5 travnya 2019 Procitovano 30 kvitnya 2022