Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Їжатець індійський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Hystrix indica Kerr, 1758 | ||||||||||||||||||
 Мапа розповсюдженості виду Hystrix indica | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Їжатець індійський (Hystrix indica) — вид гризунів із родини їжатцеві роду їжатець (Hystrix).
Поширення
Населяє ліси, скелясті пагорби, чагарники тропічних і помірних широт, луки, орні землі, плантації, сади та яри у країнах близького сходу, південної та центральної Азії, в тому числі на острові Шрі-Ланка. У Гімалаях вони досягають висоти до 2400 метрів. Назва indica стосується Індії, де цей вид був вперше описаний. Каріотип: 2n=60.
Зовнішня морфологія
Морфометрія Довжина голови й тіла: 70–90 сантиметрів, довжина хвоста: 8–10 см, вага: 10–17 кг.
Опис Тіло кремезне й добре пристосоване до копання з широкими ступнями й довгими кігтями. Поверхня спини вкрита голками які сягають в довжину 30–40 см. Під довшими й тоншими голками лежить шар коротких й товстих. Кожна голка має коричневий або чорний колір, зі смугами білого кольору. Колючки різняться по довжині; на шиї та плечах голки найдовші, досягаючи 15–30 см в довжину. Хвіст покритий коротшими та білішими колючками. Серед них є довші, порожнисті; їжатець трясе ними, щоб попередити потенційних хижаків.
Відтворення
Вагітність для виду, в середньому, триває 240 днів; може відбуватись раз на рік. Розмір потомства від двох до чотирьох. Молодь народжуються з відкритими очима, а тіло покрите короткими м'якими колючками. Як правило індійський їжатець моногамний; потомство залишається з обома батьками протягом року.
Поведінка
Він проводить велику частину дня у своїй норі, виходячи за продовольством уночі, або при потребі у сутінках. Притулок знаходить у печерах, між скель, або в норах. Нори, як правило, побудовані ним самим, з довгим вхідним тунелем, кількома виходами та великою внутрішньою камерою. Обгризені кістки та більшість викопаної землі, як правило, залишає біля входу. Бурчання індійського їжатця нагадує бурчання свині.
Поведінка при загрозі
При роздратуванні чи стривожені індійський їжатець підіймає колючки та гримить порожнистими колючками на хвості. Якщо порушення спокою триває, він атакує задом наперед і б'є спиною ворога. Це занурює голки глибоко у супротивника, що часто призводить до тяжких травм або смерті. Більшість пошкоджень робиться короткими голками, що приховане під довшими, тоншими голками на хвості й спині. Досить часто ці голки вбивають і залишаються в жертві.
Місце в харчовому ланцюзі
Основним джерелом їжі для індійського їжатця є рослинний матеріал усіх видів, включаючи фрукти, зерно і коріння, в тому числі сільськогосподарські культури. Відомо також, що вони жують кістки задля корисних речовин (наприклад, кальцію), які потрібні для росту хребта. Іншими основними хижаками для нього є великі кішки. Іноді знаходять тигрів і леопардів, які загинули від голок індійського їжатця, який захищався.
Відносини з людиною
Місцеві жителі вважають, що H. indica може кидати свої голки в нападників як дротик, проте це помилкове уявлення. Стривожені, вони брязкають голками, щоб зробити попереджувальний звук. У ході цього процесу деякі зі старих голок можуть впасти, що може призвели до цієї віри. Ці тварини вважаються сільськогосподарськими шкідниками на думку місцевих жителів, які також використовують їх для харчування. Аль Мнейсах, село в північній частині Йорданії, отримало назву від назви цього виду. Зображення цього виду розміщено на пам'ятній нейзильберовій монеті в 50 тенге.
Примітки
- (англ.) Lunde, D., Aplin, K. & Molur, S. (2008). Hystrix brachyura. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 5 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
Джерела
- Вебсайт МСОП: [1] [ 10 червня 2011 у Wayback Machine.]
- R.L.Kotpal Modern Text Book of Zoology: Vertebrates, 1992, p.504
- Вебсайт музею зоології Мічиганського університету [ 23 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Qumsiyeh, M. B. Mammals of the holy land. — Texas Tech University Press, 1996. — С. 310–313.
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yizhatec indijskijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Grizuni Rodentia Pidryad Yizhatcevidi Hystricomorpha Rodina Yizhatcevi Hystricidae Rid yizhatec Hystrix Vid Yizhatec indijskijBinomialna nazvaHystrix indica Kerr 1758Mapa rozpovsyudzhenosti vidu Hystrix indicaPosilannyaVikishovishe Hystrix indicaVikividi Hystrix indicaEOL 326522ITIS 584682MSOP 10751NCBI 192883 Yizhatec indijskij Hystrix indica vid grizuniv iz rodini yizhatcevi rodu yizhatec Hystrix PoshirennyaNaselyaye lisi skelyasti pagorbi chagarniki tropichnih i pomirnih shirot luki orni zemli plantaciyi sadi ta yari u krayinah blizkogo shodu pivdennoyi ta centralnoyi Aziyi v tomu chisli na ostrovi Shri Lanka U Gimalayah voni dosyagayut visoti do 2400 metriv Nazva indica stosuyetsya Indiyi de cej vid buv vpershe opisanij Kariotip 2n 60 Zovnishnya morfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tila 70 90 santimetriv dovzhina hvosta 8 10 sm vaga 10 17 kg Opis Tilo kremezne j dobre pristosovane do kopannya z shirokimi stupnyami j dovgimi kigtyami Poverhnya spini vkrita golkami yaki syagayut v dovzhinu 30 40 sm Pid dovshimi j tonshimi golkami lezhit shar korotkih j tovstih Kozhna golka maye korichnevij abo chornij kolir zi smugami bilogo koloru Kolyuchki riznyatsya po dovzhini na shiyi ta plechah golki najdovshi dosyagayuchi 15 30 sm v dovzhinu Hvist pokritij korotshimi ta bilishimi kolyuchkami Sered nih ye dovshi porozhnisti yizhatec tryase nimi shob poperediti potencijnih hizhakiv VidtvorennyaVagitnist dlya vidu v serednomu trivaye 240 dniv mozhe vidbuvatis raz na rik Rozmir potomstva vid dvoh do chotiroh Molod narodzhuyutsya z vidkritimi ochima a tilo pokrite korotkimi m yakimi kolyuchkami Yak pravilo indijskij yizhatec monogamnij potomstvo zalishayetsya z oboma batkami protyagom roku PovedinkaVin provodit veliku chastinu dnya u svoyij nori vihodyachi za prodovolstvom unochi abo pri potrebi u sutinkah Pritulok znahodit u pecherah mizh skel abo v norah Nori yak pravilo pobudovani nim samim z dovgim vhidnim tunelem kilkoma vihodami ta velikoyu vnutrishnoyu kameroyu Obgrizeni kistki ta bilshist vikopanoyi zemli yak pravilo zalishaye bilya vhodu Burchannya indijskogo yizhatcya nagaduye burchannya svini Povedinka pri zagroziPri rozdratuvanni chi strivozheni indijskij yizhatec pidijmaye kolyuchki ta grimit porozhnistimi kolyuchkami na hvosti Yaksho porushennya spokoyu trivaye vin atakuye zadom napered i b ye spinoyu voroga Ce zanuryuye golki gliboko u suprotivnika sho chasto prizvodit do tyazhkih travm abo smerti Bilshist poshkodzhen robitsya korotkimi golkami sho prihovane pid dovshimi tonshimi golkami na hvosti j spini Dosit chasto ci golki vbivayut i zalishayutsya v zhertvi Misce v harchovomu lancyuziOsnovnim dzherelom yizhi dlya indijskogo yizhatcya ye roslinnij material usih vidiv vklyuchayuchi frukti zerno i korinnya v tomu chisli silskogospodarski kulturi Vidomo takozh sho voni zhuyut kistki zadlya korisnih rechovin napriklad kalciyu yaki potribni dlya rostu hrebta Inshimi osnovnimi hizhakami dlya nogo ye veliki kishki Inodi znahodyat tigriv i leopardiv yaki zaginuli vid golok indijskogo yizhatcya yakij zahishavsya Vidnosini z lyudinoyuMiscevi zhiteli vvazhayut sho H indica mozhe kidati svoyi golki v napadnikiv yak drotik prote ce pomilkove uyavlennya Strivozheni voni bryazkayut golkami shob zrobiti poperedzhuvalnij zvuk U hodi cogo procesu deyaki zi starih golok mozhut vpasti sho mozhe prizveli do ciyeyi viri Ci tvarini vvazhayutsya silskogospodarskimi shkidnikami na dumku miscevih zhiteliv yaki takozh vikoristovuyut yih dlya harchuvannya Al Mnejsah selo v pivnichnij chastini Jordaniyi otrimalo nazvu vid nazvi cogo vidu Zobrazhennya cogo vidu rozmisheno na pam yatnij nejzilberovij moneti v 50 tenge Primitki angl Lunde D Aplin K amp Molur S 2008 Hystrix brachyura 2008 Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP 2008 Pereglyanuto 5 sichnya 2009 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 28 listopada 2015 DzherelaVebsajt MSOP 1 10 chervnya 2011 u Wayback Machine R L Kotpal Modern Text Book of Zoology Vertebrates 1992 p 504 Vebsajt muzeyu zoologiyi Michiganskogo universitetu 23 travnya 2010 u Wayback Machine Qumsiyeh M B Mammals of the holy land Texas Tech University Press 1996 S 310 313 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi