Степовий журавель | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Степовий журавель в Одеському зоопарку | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Anthropoides virgo Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||
Мапа поширення виду Гніздування Шляхи міграції Зимування | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Журавель степовий (Anthropoides virgo) — найменший і другий за поширеністю (після канадського журавля) журавель. Один з двох видів роду; єдиний вид роду у фауні України.
Зовнішній вигляд
Найменший вид журавлів, його висота становить близько 89 см, а вага 2-3 кг. Голова і шия в основному чорні; позаду очей добре помітні довгі пучки білого пір'я. Від основи дзьоба до потиличної частини є ділянка світло-сірого пір'я; звичайна для інших видів журавлів лисина відсутня. Дзьоб короткий, жовтуватий. Рогівка ока червонувато-оранжева. Оперення тіла голубувато-сіре. Махове пір'я другого порядку виділяється своєю довжиною і попелясто-сірим кольором. Ноги і пальці чорні. Голос — дзвінке курликання, вище і мелодійніше, ніж у сірого журавля.
Статевий диморфізм (видимі відмінності між самцем і самкою) не виражений, хоча самці виглядають дещо більше. Молоді птахи блідо-попелясто-сірі, з майже білою головою. Пучки пір'я позаду очей у них сірі і лише злегка довші. Підвидів не утворює.
Ареал виду та його поширення в Україні
Журавель степовий гніздиться в Африці (Марокко) та в Євразії у степовій, напівпустельній і пустельній зонах. Зимує на північному сході Африки та у Південній Азії. В Україні гніздиться у Херсонській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій областях та Степовому Криму.
Чисельність і причини її зміни
У світі чисельність степового журавля оцінюється в 200—240 тис. особин; європейська популяція нараховує близько 35 тис. ос. В України у гніздовий період 600—700 ос. (200—250 гніздових пар), у передміграційний період до 1000 ос. Чинники зменшення чисельності: заростання гніздових біотопів високим щільним травостоєм, зменшення місць для водопою, знищення гнізд під час випасання худоби та обробітку ланів, розлякування птахів, зростання кількості собак; вилучення з природи кладок та виводків, відстріл.
Особливості біології
Перелітний птах. Весняна міграція відбувається у березні − квітні. Моногам. Гніздиться на ділянках з розрідженим травостоєм або без рослинності, зокрема на цілинних степах, пасовищах, сільськогосподарських ланах, перелогах. Гніздо на землі. Відкладання яєць у квітні — червні. У кладці 1–3 яйця. Тривалість інкубації 27–30 діб. Підйом на крила у віці 42–49 діб. Статева зрілість з 3 року життя. Відлітає в серпні–вересні, інколи затримується до початку жовтня. Живиться безхребетними (переважно жуки, клопи, прямокрилі), вегетативними частинами трав'янистих рослин, їх квітами та зерном.
Охорона
Охороняється Конвенцією з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннською (Додаток ІІ) та Бернською (Додаток ІІ) конвенціями. Занесено до Європейського червоного переліку, Червоної книги України (1994, 2009) (статус — зникаючий).
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Посилання
- Андрющенко Ю. А. Журавель степовий // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 443.
- Журавель степовий в Червоній книзі України [ 28 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Література
- Фауна Украины. Т. 4. Птахи. Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / О. Б. Кістяківський. — К : Вид-во АН УРСР, 1957. — 432 с.
- Птицы СССР. Курообразные, Журавлеобразные / В. Д. Ильичев, В. Е. Флинт. — Л : Наука, 1987. — 528 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepovij zhuravelStepovij zhuravel v Odeskomu zooparkuOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Nadryad Kilegrudi Neognathae Ryad Zhuravlepodibni Gruiformes Rodina Zhuravlevi Gruidae Rid Stepovij zhuravel Anthropoides Vid Zhuravel stepovijBinomialna nazvaAnthropoides virgo Linnaeus 1758Mapa poshirennya vidu Gnizduvannya Shlyahi migraciyi ZimuvannyaPosilannyaVikishovishe Grus virgoVikividi Anthropoides virgoITIS 176192MSOP 22692081NCBI 9111 Zhuravel stepovij Anthropoides virgo najmenshij i drugij za poshirenistyu pislya kanadskogo zhuravlya zhuravel Odin z dvoh vidiv rodu yedinij vid rodu u fauni Ukrayini Zovnishnij viglyadNajmenshij vid zhuravliv jogo visota stanovit blizko 89 sm a vaga 2 3 kg Golova i shiya v osnovnomu chorni pozadu ochej dobre pomitni dovgi puchki bilogo pir ya Vid osnovi dzoba do potilichnoyi chastini ye dilyanka svitlo sirogo pir ya zvichajna dlya inshih vidiv zhuravliv lisina vidsutnya Dzob korotkij zhovtuvatij Rogivka oka chervonuvato oranzheva Operennya tila golubuvato sire Mahove pir ya drugogo poryadku vidilyayetsya svoyeyu dovzhinoyu i popelyasto sirim kolorom Nogi i palci chorni Golos dzvinke kurlikannya vishe i melodijnishe nizh u sirogo zhuravlya Statevij dimorfizm vidimi vidminnosti mizh samcem i samkoyu ne virazhenij hocha samci viglyadayut desho bilshe Molodi ptahi blido popelyasto siri z majzhe biloyu golovoyu Puchki pir ya pozadu ochej u nih siri i lishe zlegka dovshi Pidvidiv ne utvoryuye Areal vidu ta jogo poshirennya v UkrayiniZhuravel stepovij gnizditsya v Africi Marokko ta v Yevraziyi u stepovij napivpustelnij i pustelnij zonah Zimuye na pivnichnomu shodi Afriki ta u Pivdennij Aziyi V Ukrayini gnizditsya u Hersonskij Dnipropetrovskij Doneckij Zaporizkij oblastyah ta Stepovomu Krimu Chiselnist i prichini yiyi zminiU sviti chiselnist stepovogo zhuravlya ocinyuyetsya v 200 240 tis osobin yevropejska populyaciya narahovuye blizko 35 tis os V Ukrayini u gnizdovij period 600 700 os 200 250 gnizdovih par u peredmigracijnij period do 1000 os Chinniki zmenshennya chiselnosti zarostannya gnizdovih biotopiv visokim shilnim travostoyem zmenshennya misc dlya vodopoyu znishennya gnizd pid chas vipasannya hudobi ta obrobitku laniv rozlyakuvannya ptahiv zrostannya kilkosti sobak viluchennya z prirodi kladok ta vivodkiv vidstril Osoblivosti biologiyiYajce zhuravlya stepovogo Tuluzkij muzej Perelitnij ptah Vesnyana migraciya vidbuvayetsya u berezni kvitni Monogam Gnizditsya na dilyankah z rozridzhenim travostoyem abo bez roslinnosti zokrema na cilinnih stepah pasovishah silskogospodarskih lanah perelogah Gnizdo na zemli Vidkladannya yayec u kvitni chervni U kladci 1 3 yajcya Trivalist inkubaciyi 27 30 dib Pidjom na krila u vici 42 49 dib Stateva zrilist z 3 roku zhittya Vidlitaye v serpni veresni inkoli zatrimuyetsya do pochatku zhovtnya Zhivitsya bezhrebetnimi perevazhno zhuki klopi pryamokrili vegetativnimi chastinami trav yanistih roslin yih kvitami ta zernom OhoronaOhoronyayetsya Konvenciyeyu z mizhnarodnoyi torgivli vimirayuchimi vidami dikoyi fauni i flori CITES Dodatok II Bonnskoyu Dodatok II ta Bernskoyu Dodatok II konvenciyami Zaneseno do Yevropejskogo chervonogo pereliku Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 status znikayuchij PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 PosilannyaAndryushenko Yu A Zhuravel stepovij Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 443 Zhuravel stepovij v Chervonij knizi Ukrayini 28 lyutogo 2014 u Wayback Machine LiteraturaFauna Ukrainy T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini O B Kistyakivskij K Vid vo AN URSR 1957 432 s Pticy SSSR Kuroobraznye Zhuravleobraznye V D Ilichev V E Flint L Nauka 1987 528 s