Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Туркестанська (Кокандська) автономія — самопроголошена територіальна одиниця, існувавша на території колишнього Кокандського ханства. В період з 28 листопада 1917 по 22 лютого 1918 на сучасних землях Узбекистану, Казахстану, і Киргизстану, а в той час на територіях Семиріченської, Сирдар'їнської і Ферганської областей Туркестанського генерал-губернаторства Російської імперії. Уряд очолив казах Мустафа Шокай, уряд якого підтримували британці.
| Туркестанська автономія | |
| Прапор | |
 | |
| Дата створення / заснування | 28 листопада 1917 |
|---|---|
| Офіційна мова | узбецька мова, казахська і кигризька |
| Гімн | Гімн Туркестанської автономії |
| Континент | Азія |
| Столиця | Коканд |
| Форма правління | змішана республіка |
| Мова комунікації | узбецька мова, казахська, таджицька мова і російська |
| Час/дата припинення існування | 22 лютого 1918 |
 | |
| Офіційна релігія | сунізм |
Історія
Після Лютневої революції у Середній Азії почали утворюватися суспільно-політичні організації, які представляють корінне мусульманське населення регіону.
Одним із перших таких організацій була «Шура-і-Іслам» (Ісламська рада), заснована у березні 1917 року (за 8 місяців до Жовтневої революції більшовиків) у середовищі ліберального та демократичного руху джадидизм. Пізніше від «Шуро-і-Іслам» відколюється « Шура-і-Улема » (Рада духовенства), створена кадимістами (рух ісламських традиціоналістів ).
У березні 1917 року створюється « Союз трудящих мусульман », який відіграв важливу роль у боротьбі за Радянську владу в Туркестані та його противниками. Мусульманські групи були також у партіях меншовиків та есерів, а пізніше у партіях більшовиків та лівих есерів.
15 листопада 1917 року у Ташкенті відкрився III "ВсеТуркестанський Курултай мусульман" Туркестанського краю під керівництвом "Шуро-і-Улема". Паралельно у цьому місті проходив III «З'їзд Рад Туркестанського краю».
На «ВсеТуркестанський Курултай мусульман» було запрошено представників лівих та соціалістичних мусульманських організацій, у той же час представники «Шуро-і-Іслам» в роботі курултаю не брали участі, що ознаменувало розкол між традиціоналістами та лібералами. На конференції було вирішено звернутися до делегатів ІІІ «З'їзду Рад Туркестану» із пропозицією про створення коаліційного уряду. Але ця пропозиція була відкинута лівими есерами та більшовиками, у керівництві яких вирішальне значення мали «старі комуністи» з російських колоністів, які стояли на позиціях російського націоналізму. Таким чином до 1-го складу «Ради народних комісарів Туркестану» (РНК) не потрапили представники корінних національностей. Це рішення було засуджено ЦК партії більшовиків, які вимагали включення до складу РНК представників корінного населення регіону.
22 листопада 1917 року у Ташкенті відкрився III «Крайовий загальномусульманський з'їзд», у якому було зроблено спробу формування урядів національної автономії. Але це рішення викликало протест з боку представників лівих мусульманських рухів та партій, які виступали за Ради як єдину легітимну владу.
У відповідь створенню в Ташкенті РНК, 26 листопада 1917 року у Коканді під керівництвом «Шуро-і-Іслам» скликано IV «ВсеТуркестанський Курултай мусульман». На з'їзді було близько 200 делегатів. Вони представляли такі території:
Фергану - 150 осіб; Сирдар'їнську область - 22 особи; Самаркандську область – 21 особа; Закаспійську область – 1 особа; Бухару - 4 особи. Наступного дня, 27.11.1917 р. на курултаї Туркестан було оголошено «територіально автономним разом із федеративною демократичною Російською республікою». На курултаї також було вирішено назвати нову територіальну освіту "Туркістон мухторіаті" (Туркестанська автономія). На тому ж курултаї було обрано органи влади автономії. Представницьким та законодавчим органом мав стати «Тимчасова Народна рада» у кількості 54 осіб, виконавчим — Тимчасовий уряд, який складається з 12 осіб.
Уряд Туркестанської автономії в січні оголосив про намір 20 березня 1918 скликати свій парламент на основі загального прямого, рівного і таємного голосування. 2/3 місць у парламенті призначалися мусульманським депутатам, а 1/3 – гарантувалася представникам немусульманського населення. В утвореному в той же час у Ташкенті уряді Туркестанської Радянської Республіки (ТАРСР) з 14 його членів не було жодної людини з представників корінних народів. Голова Раднаркому Туркестанської республіки Федір Колесов , нещодавній конторник на ташкентській залізниці, заявив: «Неможливо допустити мусульман у верховні органи влади, оскільки позиція місцевого населення щодо нас не визначена». Всього до Туркестанських Установчих зборів повинні були бути обрані 234 особи.
Перший склад тимчасового уряду
До 1-го складу Тимчасового уряду Туркестанської автономії увійшли:
- Мухамеджан Тинишпаєв – міністр-голова, міністр внутрішніх справ. За національністю казах
- Шах-Іслам (Іслам) Шагіахметов - заступник міністра-голови. За національністю татарин
- Мустафа Чокай (Мустафа Шокай) - керівник відділом зовнішніх зносин (у сучасній літературі іноді його називають міністром закордонних справ). За національністю казах
- Магді Чанишев – голова Військової Ради уряду (голова збройних сил). За національністю татарин
- У. Асадуллоходжаєв — керуючий відділом народної міліції та громадської безпеки. За національністю узбек
- Хідаят-бек Юргулі-Агаєв — міністр землеустрою та водокористування. За національністю узбек
- Абіджан Махмудов - міністр продовольства. За національністю узбек
- Абдурахман-бек Уразаєв – заступник міністра внутрішніх справ. За національністю казах
- Соломон Герцфельд – міністр фінансів. За національністю єврей.
- Кічик Ергаш (у літературі часто зустрічається написання Іргаш, він же Ходжі Магомед Ібрагім Ходжієв) — начальник повітової міліції, який надалі замінив Магді Чанишева на посаді керівника збройних сил автономістів.
Незабаром у зв'язку з відходом Тинишпаєва через внутрішні розбіжності Мустафа Шокай стає головою уряду.
Туркестанська автономія мислилася у складі майбутньої Російської Федерації.
У вступній промові Мустафа Шокай сказав:
«Побудувати з ходу повнокровну державу нелегко. Для цього немає кадрів, ні досвіду. І головне — немає армії, щоби захистити майбутню автономію. Як би не була ослаблена Росія, вона набагато сильніша за нас. З Росією ми повинні жити у мирі та дружбі. Це диктує сама географія. Я не приймаю політику Рад, але вірю у руйнівну силу більшовиків»
Розгром Туркестанської автономії
У січні 1918 року у відповідь на пред'явлений ультиматум Шокай відмовився визнати владу Рад. Для ліквідації Туркестанської автономії з Москви до Ташкента прибули 11 ешелонів з військами та артилерією під командуванням Костянтина Осипова. До складу радянських військ входили також озброєні вірменські загони дашнаків. Таким чином, Туркестанська автономія була ліквідована більшовиками і дашнаками лише через 3 місяці після створення, її змінив Радянськиий Туркестан. Шокаю вдалося втекти спочатку до Ташкента, пізніше через Актюбінськ в уральських степах він приєднався до членів уряду «Алаш-Орди» і знову ввімкнувся у політичну боротьбу.
Голови
Туркестанська автономія в Коканді (28.11.1917 - 22.02.1918)
Мухамеджан Тинишпаєв (голова уряду 28.11.- 12.12.1917)
Мустафа Шокай (голова уряду 12.12.1917 - 19.02.1918)
Ергаш (Іргаш)-Курбаші (начальник міліції 28.11.1917 - 22.02.1918,
диктатор з 19.02.1918 по 22.02.1918)
Див. також
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Turkestanska Kokandska avtonomiya samoprogoloshena teritorialna odinicya isnuvavsha na teritoriyi kolishnogo Kokandskogo hanstva V period z 28 listopada 1917 po 22 lyutogo 1918 na suchasnih zemlyah Uzbekistanu Kazahstanu i Kirgizstanu a v toj chas na teritoriyah Semirichenskoyi Sirdar yinskoyi i Ferganskoyi oblastej Turkestanskogo general gubernatorstva Rosijskoyi imperiyi Uryad ocholiv kazah Mustafa Shokaj uryad yakogo pidtrimuvali britanci Turkestanska avtonomiya Prapor Data stvorennya zasnuvannya28 listopada 1917 Oficijna movauzbecka mova kazahska i kigrizka GimnGimn Turkestanskoyi avtonomiyi KontinentAziya StolicyaKokand Forma pravlinnyazmishana respublika Mova komunikaciyiuzbecka mova kazahska tadzhicka mova i rosijska Chas data pripinennya isnuvannya22 lyutogo 1918 Oficijna religiyasunizm Turkestanska avtonomiya na karti rozpadu Rosijskoyi imperiyiIstoriyaPislya Lyutnevoyi revolyuciyi u Serednij Aziyi pochali utvoryuvatisya suspilno politichni organizaciyi yaki predstavlyayut korinne musulmanske naselennya regionu Odnim iz pershih takih organizacij bula Shura i Islam Islamska rada zasnovana u berezni 1917 roku za 8 misyaciv do Zhovtnevoyi revolyuciyi bilshovikiv u seredovishi liberalnogo ta demokratichnogo ruhu dzhadidizm Piznishe vid Shuro i Islam vidkolyuyetsya Shura i Ulema Rada duhovenstva stvorena kadimistami ruh islamskih tradicionalistiv U berezni 1917 roku stvoryuyetsya Soyuz trudyashih musulman yakij vidigrav vazhlivu rol u borotbi za Radyansku vladu v Turkestani ta jogo protivnikami Musulmanski grupi buli takozh u partiyah menshovikiv ta eseriv a piznishe u partiyah bilshovikiv ta livih eseriv 15 listopada 1917 roku u Tashkenti vidkrivsya III VseTurkestanskij Kurultaj musulman Turkestanskogo krayu pid kerivnictvom Shuro i Ulema Paralelno u comu misti prohodiv III Z yizd Rad Turkestanskogo krayu Na VseTurkestanskij Kurultaj musulman bulo zaprosheno predstavnikiv livih ta socialistichnih musulmanskih organizacij u toj zhe chas predstavniki Shuro i Islam v roboti kurultayu ne brali uchasti sho oznamenuvalo rozkol mizh tradicionalistami ta liberalami Na konferenciyi bulo virisheno zvernutisya do delegativ III Z yizdu Rad Turkestanu iz propoziciyeyu pro stvorennya koalicijnogo uryadu Ale cya propoziciya bula vidkinuta livimi eserami ta bilshovikami u kerivnictvi yakih virishalne znachennya mali stari komunisti z rosijskih kolonistiv yaki stoyali na poziciyah rosijskogo nacionalizmu Takim chinom do 1 go skladu Radi narodnih komisariv Turkestanu RNK ne potrapili predstavniki korinnih nacionalnostej Ce rishennya bulo zasudzheno CK partiyi bilshovikiv yaki vimagali vklyuchennya do skladu RNK predstavnikiv korinnogo naselennya regionu 22 listopada 1917 roku u Tashkenti vidkrivsya III Krajovij zagalnomusulmanskij z yizd u yakomu bulo zrobleno sprobu formuvannya uryadiv nacionalnoyi avtonomiyi Ale ce rishennya viklikalo protest z boku predstavnikiv livih musulmanskih ruhiv ta partij yaki vistupali za Radi yak yedinu legitimnu vladu U vidpovid stvorennyu v Tashkenti RNK 26 listopada 1917 roku u Kokandi pid kerivnictvom Shuro i Islam sklikano IV VseTurkestanskij Kurultaj musulman Na z yizdi bulo blizko 200 delegativ Voni predstavlyali taki teritoriyi Ferganu 150 osib Sirdar yinsku oblast 22 osobi Samarkandsku oblast 21 osoba Zakaspijsku oblast 1 osoba Buharu 4 osobi Nastupnogo dnya 27 11 1917 r na kurultayi Turkestan bulo ogolosheno teritorialno avtonomnim razom iz federativnoyu demokratichnoyu Rosijskoyu respublikoyu Na kurultayi takozh bulo virisheno nazvati novu teritorialnu osvitu Turkiston muhtoriati Turkestanska avtonomiya Na tomu zh kurultayi bulo obrano organi vladi avtonomiyi Predstavnickim ta zakonodavchim organom mav stati Timchasova Narodna rada u kilkosti 54 osib vikonavchim Timchasovij uryad yakij skladayetsya z 12 osib Uryad Turkestanskoyi avtonomiyi v sichni ogolosiv pro namir 20 bereznya 1918 sklikati svij parlament na osnovi zagalnogo pryamogo rivnogo i tayemnogo golosuvannya 2 3 misc u parlamenti priznachalisya musulmanskim deputatam a 1 3 garantuvalasya predstavnikam nemusulmanskogo naselennya V utvorenomu v toj zhe chas u Tashkenti uryadi Turkestanskoyi Radyanskoyi Respubliki TARSR z 14 jogo chleniv ne bulo zhodnoyi lyudini z predstavnikiv korinnih narodiv Golova Radnarkomu Turkestanskoyi respubliki Fedir Kolesov neshodavnij kontornik na tashkentskij zaliznici zayaviv Nemozhlivo dopustiti musulman u verhovni organi vladi oskilki poziciya miscevogo naselennya shodo nas ne viznachena Vsogo do Turkestanskih Ustanovchih zboriv povinni buli buti obrani 234 osobi Pershij sklad timchasovogo uryaduDo 1 go skladu Timchasovogo uryadu Turkestanskoyi avtonomiyi uvijshli Muhamedzhan Tinishpayev ministr golova ministr vnutrishnih sprav Za nacionalnistyu kazah Shah Islam Islam Shagiahmetov zastupnik ministra golovi Za nacionalnistyu tatarin Mustafa Chokaj Mustafa Shokaj kerivnik viddilom zovnishnih znosin u suchasnij literaturi inodi jogo nazivayut ministrom zakordonnih sprav Za nacionalnistyu kazah Magdi Chanishev golova Vijskovoyi Radi uryadu golova zbrojnih sil Za nacionalnistyu tatarin U Asadullohodzhayev keruyuchij viddilom narodnoyi miliciyi ta gromadskoyi bezpeki Za nacionalnistyu uzbek Hidayat bek Yurguli Agayev ministr zemleustroyu ta vodokoristuvannya Za nacionalnistyu uzbek Abidzhan Mahmudov ministr prodovolstva Za nacionalnistyu uzbek Abdurahman bek Urazayev zastupnik ministra vnutrishnih sprav Za nacionalnistyu kazah Solomon Gercfeld ministr finansiv Za nacionalnistyu yevrej Kichik Ergash u literaturi chasto zustrichayetsya napisannya Irgash vin zhe Hodzhi Magomed Ibragim Hodzhiyev nachalnik povitovoyi miliciyi yakij nadali zaminiv Magdi Chanisheva na posadi kerivnika zbrojnih sil avtonomistiv Nezabarom u zv yazku z vidhodom Tinishpayeva cherez vnutrishni rozbizhnosti Mustafa Shokaj staye golovoyu uryadu Turkestanska avtonomiya mislilasya u skladi majbutnoyi Rosijskoyi Federaciyi U vstupnij promovi Mustafa Shokaj skazav Pobuduvati z hodu povnokrovnu derzhavu nelegko Dlya cogo nemaye kadriv ni dosvidu I golovne nemaye armiyi shobi zahistiti majbutnyu avtonomiyu Yak bi ne bula oslablena Rosiya vona nabagato silnisha za nas Z Rosiyeyu mi povinni zhiti u miri ta druzhbi Ce diktuye sama geografiya Ya ne prijmayu politiku Rad ale viryu u rujnivnu silu bilshovikiv Rozgrom Turkestanskoyi avtonomiyiU sichni 1918 roku u vidpovid na pred yavlenij ultimatum Shokaj vidmovivsya viznati vladu Rad Dlya likvidaciyi Turkestanskoyi avtonomiyi z Moskvi do Tashkenta pribuli 11 esheloniv z vijskami ta artileriyeyu pid komanduvannyam Kostyantina Osipova Do skladu radyanskih vijsk vhodili takozh ozbroyeni virmenski zagoni dashnakiv Takim chinom Turkestanska avtonomiya bula likvidovana bilshovikami i dashnakami lishe cherez 3 misyaci pislya stvorennya yiyi zminiv Radyanskiij Turkestan Shokayu vdalosya vtekti spochatku do Tashkenta piznishe cherez Aktyubinsk v uralskih stepah vin priyednavsya do chleniv uryadu Alash Ordi i znovu vvimknuvsya u politichnu borotbu GoloviTurkestanska avtonomiya v Kokandi 28 11 1917 22 02 1918 Muhamedzhan Tinishpayev golova uryadu 28 11 12 12 1917 Mustafa Shokaj golova uryadu 12 12 1917 19 02 1918 Ergash Irgash Kurbashi nachalnik miliciyi 28 11 1917 22 02 1918 diktator z 19 02 1918 po 22 02 1918 Div takozhGimn Turkestanskoyi avtonomiyiPrimitki