Башки рська Автоно мна Радя нська Соціалісти чна Респу бліка рос Башки рская Автоно мная Сове тская Социалисти ческая Ре

Башки́рська Автоно́мна Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (рос. Башки́рская Автоно́мная Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика; башк. Башҡорт Автономиялы Совет Социалистик Республикаhы), до 5 грудня 1936 — Автономна Башки́рська Соціалістична Радянська Республіка) — автономна республіка у складі РРФСР.

рос. Башкирская Автономная Советская Социалистическая Республика
башк. Башҡорт Автономиялы Совет Социалистик Республикаhы
Башкирська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

1922 – 1992


Прапор	Герб

Столиця

Уфа

Мови

російська, башкирська

Державний устрій

Не вказано

Історія

- Засновано

14 червня 1922

- Декларація про суверенітет
(Баш АРСР)

11 жовтня 1990

- Перейменовано у Республіку Башкортостан

25 лютого 1992

Площа

- 1989

142 927 км²

Населення

- 1989

1 219 900 осіб

Густота

8,5 осіб/км²

Валюта

рубль

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Башкирська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Башкирія (значення).

Утворена 14 червня 1922 року при об'єднанні Башкирської Республіки і Уфимській губернії.

З 31 березня 1992 року — Республіка Башкортостан у складі Російської Федерації.

Історія виникнення

Утворення Малої Башкирії

Докладніше: Мала Башкирія

20 березня 1919 року було видано «Угоду центральної Радянської влади з Башкирським урядом про Радянську Автономну Башкирію». Відповідно до «Угоди» була утворена Автономна Радянська Башкирська Республіка (АРБР). Термін «Мала Башкирія» і далі застосовувався відносно АРБР.

Утворення Великої Башкирії

Докладніше: Велика Башкирія

14 червня 1922 р. декретом ВЦВК «Про розширення меж Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки» Уфимська губернія була скасована. Уфимський, Бірський, Белебеєвський і Златоустовський повіти Уфимської губернії включені до складу Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки. До складу республіки також включені Тургаяцька, Сиростанська, Місська волості, місто Міас Міаського повіту Челябінської губернії. З Малої Башкирії в Челябінську губернію переданий Яланський кантон. Мензелінський повіт Уфимської губернії в 1920 році був включений до складу утвореної Автономної Татарської Соціалістичної Радянської Республіки.

Офіційною столицею Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки стає місто Уфа. З юридичної точки зору Уфимська губернія як адміністративна одиниця припиняє своє існування, фактично відбувається злиття Башкирської Республіки і Уфимської губернії, з домінуванням в керівництві Великої Башкирії представників останньої.

Соціально-економічний розвиток

За часів Радянської влади Башкирія з аграрний-індустріальної республіки стала індустріально-аграрною, більшість міст республіки були створені саме в цей період.

Вже до кінця 1920-х років на території Башкирії, Татарії і сусідніх областей був виявлений нафтоносний Волго-Уральський район. У травні 1932 р. почалося видобування нафти з перших свердловин у районі Ішимбая. У 1930-ті роки було поставлено завдання створити в цьому районі велику нафтову базу («Друге Баку»). Надалі це сприяло створенню нових галузей промисловості — нафтопереробної і нафтохімічної.

Адміністративно-територіальний поділ

До 1930 року існувала волосно-кантональна система. З 20 серпня 1930 року введена районна система адміністративно-територіального поділу. У травні 1952 року Башкирську АРСР було розділено на Уфимську і Стерлітамацьку області. У квітні наступного року це рішення було скасовано, а з ним обласний поділ Башкирської АРСР.

Література

История административно-территориального деления Республики Башкортостан (1708—2001). Сборник документов и материалов. — Уфа: Китап, 2003. — 536 с. —
Гатауллин Р. Ш. Динамика административно-территориального подчинения исторического Башкортостана. //Материалы IV Всероссийской научно-практической конференции Организация территории: Статика, динамика, управление. / БГПУ им. Акмуллы, Башкортостанстат. — Уфа: Башкортостанстат, 2007. — 288 с.
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.