Удеге́йці (самоназва — удее, удеге, удіге; застаріла російська назва — удіхейці; рос. удихейцы) — нечисленна тунгусо-маньчжурська народність Приамур'я та Примор'я (Росія).
Удегейці Удиӡ | |
---|---|
Удегеєць біля намету, поч. XX ст. | |
Кількість | 1,7 тис. осіб |
Ареал | Росія: Приамур'я, Примор'я: 1657 осіб (2002) Україна: 42 особи (2001) |
Близькі до: | Маньчжури, нанайці, ульчі, евенки, евени |
Мова | удегейська і російська мови |
Релігія | Шаманізм |
Етноніми
До кінця XIX — початку ХХ століття дослідники (російські та західні) не розділяли удегейців і орочів, вважаючи їх одним народом (нерідко під назвою орочони). Першим, хто обґрунтував їхню етнічну окремішність, був С. Н. Браїловський. Він же першим ввів в ужиток етнонім удіхе, удіхейці (рос. удээ, удэхэ, удихэ), що став офіційним, зокрема й автоетнонімом уже в 30-ті роки XX століття. До того часу спільної самоназви удегейці не мали. Кожна територіальна група мала власну самоназву: хунгарійська — хунгаке, бікінська — бікінка, анюйська — унінка тощо.
Також відомим є екзонім удегейців кекарі (рос. кекари) — так називали удегейців сусідні народи, переважно орочі та маньчжури, і цей термін подеколи зустрічається в західній і російській літературі.
Територія проживання та чисельність
На початок ХХ століття удегейці займали суцільну територію по обидва схили Сіхоте-Аліня. Її межа на сході доходила до узбережжя Японського моря (у міжріччі Ботчі і Такема), а на заході — сягала середньої течії правих приток Уссурі (річки Хор, Бікін, Іман/Уссурка). На північному сході удегейці межували з орочами Імператорської гавані, на півночі — з найхінськими нанайцями, на півдні — з тазами. Удегейці проживали також на північ і північний захід від своєї основної території — по притоках Амура Анюю, Хунгарі та Урмі, в оточенні найхінських і кур-урмійських нанайців.
Однак у зв'язку з колективізацією та укрупненням поселень, від якого потерпіли чи не всі північні російські народи, у 1930-ті роки такої ж біди зазнали і поселення удегейців. В результаті на початок 1940-х років удегейці остаточно втратили єдність етнічної території і були зосереджені в 9 укрупнених селищах (див. мапу), які «нічим не відрізнялися від російських», і адміністративно належать до Приморського і Хабаровського країв Російської Федерації.
Рік | Чисельність, осіб |
---|---|
1896 | 2407 |
1926 | 1357 |
1959 | 1444 |
1970 | 1469 |
1979 | 1551 |
1989 | 2011 |
2002 | 1657 |
Зміни у чисельності російських удегейців за даними переписів, хоча ранні статистичні дані чисельності удегейців, як і решти народів Приамур'я, хибують на неточності, наведено у Таблиці чисельності удегейців (1896—2002):
За даними перепису чисельності населення Росії 2002 року кількість ульчів склала 1657 осіб.
Після розпаду СРСР в Україні за даними перепису населення 2001 року виявилось, що в країні проживало 42 особи, що самоідентифікували себе як удегейці, з числа яких тільки 8 осіб (19 %) вказали удегейську рідною мовою, тоді як українську такою назвали 6 осіб, решта — іншу, переважно російську (19 осіб).
Таким чином, загальна чисельність удегейців у Росії та Україні становить 1,7 тис. осіб.
Чисельність удегейців у СРСР/Росії
Мова, субетноси і релігія
Удегейці розмовляють удегейською мовою південної (амурської) підгрупи тунгусо-маньчжурської групи мов алтайської мовної родини. Найбільшу спорідненість удегейська має з орочською мовою.
В удегейській мові виокремлюють три діалекти: хорсько-анюйський, бікінсько-іманський і самаргінсько-хунгарійський, про ступінь спорідненості і взаємозрозумілості між носіями яких єдиної думки серед фахівців немає. Прикметним є той факт, що ще в 1960—1970-ті роки серед удегейців зберігався розподіл на субетнічні групи, і, таким чином, остаточної етнічної консолідації так і не відбулося.
Чисельність носіїв удегейської мови постійно зменшується — так, під час останнього перепису населення Росії удегейську рідною назвали тільки 1/4 всіх російських удегейців (бл. 400 осіб); повсюдною є російськомовність удегейців.
Удегейська мова має писемність на основі кирилиці (першу писемність для удегейців створено Є. Р. Шнейдером у 1930-ті роки на основі хорінського діалекту, з використанням латиниці — саме за її допомогою удегейці навчались рідної мови у 1930—1940-ві роки), орфографія якої, переведена на кирилицю, у 1980—1990-ті роки корегувалася для потреб точного відображення фонетичної структури удегейської мови. Нарешті, в січні 1989 року Хабаровським крайвиконкомом офіційно затверджено нову удегейську орфографію, розроблену М. Д. Сімоновим і В. Т. Кялундзюгою.
Удегейською мовою існує література (зачинателем є Д.Кімонко) і відносно незначна книжкова продукція. Особливий внесок у розвиток, точніше збереження національної ідентичності, а також вивчення мови і фольклору удегейців робить удегейська вчена Валентина Кялундзюга (*1936).
Етногенез та історія
Етногенез
Вчені виділяють три основні складові, на базі яких сформувався удегейський етнос: автохтонний палеоазійський, представлений янковською і близькими до неї за виглядом археологічними культурами Кореї і Приамур'я; австронезійський в особі мігрантів з узбережжя Жовтого і Східно-Китайського морів сушенів (кроунівська археологічна культура) і тунгуський, основу якого спершу склали піші мисливці ілоу, що прийшли з Забайкалля (ольгінська археологічна культура). В процесі взаємодії ілоу з місцевими племенами до VII ст. на півдні Далекого Сходу сформувалась нова тунгусомовна спільнота мукрі, подальший розвиток якої відбувався в складних етнополітичних умовах і в нерозривному зв'язку з історією та культурою сусідніх країн і народів — особливо значний вплив на неї мало давньотюркські і давньомонгольські народи, що зрештою призвело до утворення сучасних етносів південно-тунгуської мовної групи, в тому числі і удегейців.
Взагалі на етногенез удегейців вплинули численні етнічні контакти впродовж їхньої історії — особливо інтенсивними вони були з орочами, також з нанайцями і евенками, пізніше — з маньчжурами і китайськими переселенцями, а вже за сучасності — з росіянами (і українцями).
Етнічна територія удегейців (подеколи зустрічається така назва — країна Удеге), тобто землі компактного проживання, здавна містилась на північному сході Приморського краю і південному сході Хабаровського краю, переважно, в горах і передгір'ях Сіхоте-Аліня і вздовж правих приток річки Уссурі та Амуру.
Етнічна історія — від першої документальної згадки до сьогодення
У китайській Цзінь ши («Історії імперії Цзінь», складеній в 1345 році) мовиться, що на крайньому північному сході Імперії Цзінь мешкали дикі люди удегай. Власне це є першою документальною згадкою про удегейців, та ще й з їхньою сучасною назвою.
Від маньчжурів (і китайців), данниками яких були удегейці, принаймні точно від утворення Маньчжуро-Китайської імперії в XVII ст., вони перейняли чимало в побуті, мові і культурі (наприклад, особливий крій верхнього одягу — традиційних халатів з застібкою праворуч, звичай споживати їжу паличками, будування фанз осідлими удегейцями тощо).
Першими європейцями, що відвідали Примор'я і навіть описали звичаї і побут місцевих «орочів» (des orotchys, тобто орочів і удегейців спільно), імовірно, були відомий французький мандрівник-дослідник Ж. Ф. Лаперуз і член його команди військовий хірург п. Лаво (Lavaux; останній навіть склав своєрідний словничок тубільних слів) під час своєї навколосвітньої мандрівки у 1787 році. Взагалі саме з само́го кін. XVIII ст. Уссурійський край в числі інших земель Маньчжурії починають відвідувати єзуїти, що спершу прибували до Пекіну.
З поч. XIX ст. Південне Примор'я з новою силою охопила міграційна хвиля китайських переселенців (переважно торговці і карні втікачі), так що майже на всій удегейській території існували розрізнені поселення китайців-переселенців.
З приєднанням Уссурійського краю до Російської імперії у 1860-ті рр. у Примор'ї та Приамур'ї починають з'являтися російські (і українські) переселенці (в тому числі і ті, що ввійшли до складу уссурійських козаків, що офіційно затверджені 1889 року), а наукові товариства (не тільки російські) організують низку дослідницьких експедицій до регіону і його мешканців. Особливе місце у вивченні удегейців належить дослідженням першого десятиліття ХХ ст. В. К. Арсеньєва.
До 1920-х рр. більшість удегейців жили в крайній бідності, зазнаючи гніту, як від місцевої російської адміністрації, так і від російських промисловиків, китайців і маньчжурів перекупників і торговців.
1920—1930-ті рр. з їх колективізацією та політикою укрупнення національних поселень на Півночі призвели до знищення єдності етнічної території удегейців, а позірні блага грамотності, колективної праці і переорієнтування з традиційної господарки на землеробство обернулися тотальною русифікацією та знищенням традиційного укладу життя, що ще негативнішого забарвлення набуває у зв'язку з поширенням соціальних бід і шкідливих звичок сучасності. У сталінські 1930-ті рр. нищівної шкоди зазнала фундаментальна, в першу чергу, гуманітарна наука взагалі, і вивчення народів Сибіру і Далекого Сходу зокрема (це і репресії учених, згортання і спрощення програм вивчення, неприпустима ідеологізація в трактуванні історичних подій і розвитку цілих народів). Для удегейців це обернулося як гуманітарною катастрофою — їхня мова лишалась безписемною впродовж півстоліття (з кін. 1930-х до кін. 1980-х рр.), так і суто екзистенційною — наразі народ на грані вимирання, а більшість його духовної і матеріальної спадщини втрачено назавжди.
У теперішній час одними з найгостріших проблем удегейців лишаються безробіття і алкоголізм. Наразі погіршилась також екологічна ситуація в місцях проживання удегейців у зв'язку з лісозаготівлею великими компаніями на їхніх територіях, що у 1990-ті рр. навіть призводило до соціального напруження.
Господарство і ремесла
Традиційну основу господарства удегейців складали мисливство (, олень, лось, хутрові звірі, птахи тощо) і рибальство.
Знаряддя полювання — лук, спис, зашморги, самостріли, сіті, пізніше вогнепальна зброя (рушниці), традиційні різноманітні пастки тощо. Найчастіше звіря вистежували за слідом. Найулюбленіші лови — методом переслідування звіря на лижвах по глибокому снігу або весняному насту. У цьому разі найчастіше використовували спис (гіда) або лук зі стрілами. Популярними були також лови з використанням самострілів (бейсіґу). На ізюбря і лося полювали з човнів-оморочок в річних запрудах, куди звірі приходили поласувати водоростями. Восени під час гону ізюбрів підманювали за допомогою берестяного манка (буніка).
Полювання хутрових звірів набуло поширення лише в останній чверті XIX ст., коли в краї з'явилися численні скупники звірячих шкурок і хутра. Здобували єнотів, колонків, видр і особливо соболів, переважно за допомогою різноманітних пасток.
Рибу (лососеві, карпові та ін.) били з човнів гарпуном, острогою, ловили сітями. Основу удегейського рибальства становило здобування кети восени і горбуші влітку.
Деякі південні групи удегейців займалися збиранням женьшеню (в тому числі і як товар для розрахунку з боргами з китайськими і маньчжурськими гендлярами), примітивним землеробством (пшениця, ячмінь, гаолян, чумиза), городництвом (картопля, цибуля, часник, подеколи кукурудза та ін.)
З ремесел були розвинуті ковальство, обробка шкір, обробка дерева (різьблення) і берести (плетіння), виготовлення човнів-довбанок (оморочки), лижв, нартів — в чоловіків, вишивання, аплікації та мозаїки і пошиття одягу, виготовлення прикрас, фарбування — у жінок. Чимало виробів майстрів і мастринь удегейців, безперечно, є витворами народного декоративно-ужиткового мистецтва, зокрема, багато оздоблені предмети побуту і знаряддя праці, культові предмети. В народному образотворчому мистецтві і скульптурі чільне місце посідало зображення духів. В цілому удегейське народне мистецтво має спільну основу з мистецтвом інших тунгусо-маньчжурських народів.
Суспільство і родина
Суспільним традиціям удегейців притаманно чимало архаїчних рис — так, ще в сер. XIX ст. панівними в удегейців були родові відносини. Кожен член роду знав свою родову приналежність, яка вкупі з «законом» (традиційним правом) найчастіше цілком визначала (контролювала і обмежувала) не тільки його «компетенцію» (сукупність сімейних і професійно-промислових взаємин), а й особисту свободу.
На чолі роду стояв старійшина (саґдімзі; інакше заньґіа — «князь»), що обирався з найстаріших і найавторитетніших чоловіків роду. Саме він був наділений владними повноваженнями, він же стежив за дотриманням «закону» (колі), тобто традиційного права, і провадив суд у разі його порушення.
У разі виникнення міжродового конфлікту (наприклад, вбивства), на суд збиралися старійшини всіх родів, щоб на основі традиційного ж права вирішити спільно, на чиєму боці «закон».
Значну роль у традиційному суспільстві відігравав також шаман — не тільки провадячи культові дії (камлання), а й нерідко виступаючи посередником в залагодженні соціальних конфліктів.
Чимало архаїчних рис притаманно са́ме сімейним і міжособистісним відносинам у суспільстві удегейців. Так, діяло безліч поведінкових (вчинкових), в тому числі мовних табу (сондо́), скажімо дружині не можна було переступати через особисті речі чоловіка (існує думка, що взагалі взагалі торкатися); було заборонено встромляти ніж у вогнище, питати ім'я небіжчика тощо. Табуйованими були всі сфери життя людини, в тому числі і господарська — наприклад, робити човен з дерева, поваленого бурею, було зась.
Основою патріархального (у деяких віруваннях удегейців, в яких простежуються дошаманські пласти, як то культи хазяйки хатнього вогнища Пудя і заступниці жіноцтва Саґди Мами, також відчутними є релікти матріархату) удегейського суспільства була мала сім'я. У родині панували батьківське право і чіткий розподіл чоловічих і жіночих обов'язків і трудової діяльності. Чоловік дбає про захист і забезпечення родини їжею, виготовлення основних знарядь праці тощо, на жінку ж покладались обов'язки хатньої господарки, виховання дітей, підсобні, але часто нагально необхідні господарські функції (виготовлення одягу і взуття, хатнього начиння, збирання дикоросів тощо).
Увесь виховний процес в удегейській родині був спрямований на швидке формування з хлопців справжніх мисливців і рибалок як майбутніх годувальників сім'ї з чітким і послідовним виробленням і розвитком відповідних знань і навичок (в тому числі і в ігровій формі), дівчинку ж фактично з народження готували до функції берегині сімейного вогнища і продовжувачки роду.
Шлюби в удегейців були екзогамні — міжродові. За «законом» (традиційним правом) дівчинку ще змалку призначали в дружини хлопчику з іншого роду, навзаєм же з цього роду отримували дівчинку в майбутні дружини одного зі своїх хлопчаків. Вік, у якому дівчинка переходила в рід свого майбутнього чоловіка, залежав від «угоди» між батьками, і міг варіюатися від 3—5 років (тоді дівчина відразу ж починала працювати на батьків свого майбутнього чоловіка до шлюбу) до 12 років (звичайний шлюбний вік для дівчат).
В удегейців практикувався покупний шлюб (як одна з ранніх його форм) — калим (тьої) як відкуп за наречену. Зазвичай таке віно включало в себе шкурки тварин (на раніших етапах), посуд (особливо покупний з металу), тканини (також покупний китайський шовк), пізніше — гроші.
Народжували удегейські жінки в старі часи, уходячи в спеціальні «пологові намети» (йатау), що знаходились у віддаленому від стійбища місці (зазвичай у лісовій глушині). Увесь час породілля перебувала там сама, навідувати її мала право лише повивальна бабка. Нерідко пуповину перерізала також сама породілля.
Поховальні традиції удегейців — сплав вірувань і практичності. В разі смерті удегейця, небіжчика загортали в матерію, робили труну (оґдіе; видовбана зі стовбура тополі, рідше кедра колода, що накривалася зверху меншою; інколи у формі човна, адже вірили, що на шляху в потойбіччя душа небіжчика перепливатиме моря і ріки), далі труну забивали дошками і загортали берестою. У старі часи труну не закопували в землю. Якщо небіжчик був дорослою людиною або дитиною старше 3 років, то його труну відносили і залишали посередині спеціально зведеного навіддаль від стійбища (часто в лісових хащах) намету. Небіжчика споряджали у «довгу дорогу» в потойбіччя — лишали трохи їжі (тільки крупи), одяг, спис, сокиру і ніж (усі з затупленими вістрями), у пізніші часи — навіть сірники, махорку, трохи металічних грошей («для купівлі у потойбіччі нареченої»). Якщо помирала дитина до 3 років, її гробик поміщали в гілки дерева, бо вважалось, що душа дитини «має повернутися у гніздо (оміє), що охороняє Велика Бабка» (В. Т. Кялундзюга). Після смерті будь-кого з роду, весь рід завжди відкочовував до іншого стійбища.
Матеріальна і духовна культура
Фактично до поч. XX ст. в удегейців зберігався патріархальний суспільний уклад, а більшість матеріальної і духовної культури (остання навіть попри сякі-такі спроби християнізувати удегейців) лишалась традиційною.
Матеріальна культура: житло, побут, одяг і кухня
Типи жител
В удегейців існувало три типи поселень-стійбищ: постійні (зимові), сезонні і тимчасові.
Постійні поселення влаштовувались у захищених від зимових вітрів сопках, неподалік від звичних місць промислу і могли існувати протягом десятиліть. До найдавніших, що нараховують 100 і понад цього років, належать стійбища хорських удегейців Джоонго і Чукен, самаргінських — Зава та Ісім, бікінських — Олон і Сяїн, анюйських — Біра.
Сезонні і тимчасові поселення удегейці найчастіше влаштовували по берегах річок.
Найпоширеніше зимове житло удегейців (для декількох родин) — напівземлянка (туедзі) з грубих жердин з двосхилим дахом-стінами. Серед решти зимових жител можна відмітити конічний чум (тоза) і намет з кори дерева (кава). Удегейський чум за своєю конструкцією аналогічний евенкійському. Літники (сезонні і тимчасові житла) — берестяні намети (аньа), чуми. У осідлих землеробів зустрічалась також маленька фанза (на китайський манер).
Побут і транспортні засоби
Удегейське житло поділялось на чоловічу і жіночу половини. Посередині напівземлянки розташовувалось вогнище (у пізніші часи в південніших груп хунгарців та іманців ставили на корейський манер кан). Вздовж стін напівземлянки ставились нари, вкриті берестою і/або шкурами. Взимку в туедзі відгороджували стінкою ближчу до дверей половину — у цій холоднішій нежилій частині складали дрова. Особливо почесним і популярним місцем в напівземлянці була задня глуха стіна (малу, мальта) — саме туди садовили шанованих гостей, там було прийнято частуватись (ставити м'ясо), там також розміщали спис (щоб був завжди напоготові), севехі, кошик із речами чоловіка-хазяїна тощо.
Господарські будівлі в удегейців представлені коморами (амбарами залі) на палях, вішалами (для юколи; деґуме), помістами тощо.
Основні матеріали для виготовлення одягу та взуття в удегейців в минулому — звірячі і риб'яча шкури.
Посуд в удегейців був як власного виробництва — берестяні і з кори дерев (переважно осики) кошики (хаса), відра (мулехі), туєси (камісі), скрині (конзьо), казанки (йохо), черпаки (соу), так і покупним — чавунові казани (лонько).
Жіноча шкатулка для шиття (інмеґдусу) являла свобою берестяний кошик з овальним днищем і вертикальними стінками, в якій окрім приналежностей для шиття (ножиць, ниток, голок, наперстка тощо) поміщались усілякі дещиці — обгортки від цукерок, гвіздки, ґудзики тощо. За свідченнями дослідників поч. XX ст., удегейки з задоволенням рилися у своїх «скарбничках», перебираючи цей непотріб.
Влітку удегейці пересувались на човнах-довбанках, що за конструкцією носової частини та деякими іншими деталями поділялися на 2 основні типи: оморочка (утунґіє) і човен із кормою у вигляді заступу ана (або бат). Оморочка відрізнялась від бата овальним днищем, загостреною кормою і носом. Керували човнами за допомогою жердин і весол. У бат іноді впрягали собак. Вже з сер. XX ст. удегйці перестали робити традиційні човни, виготовляючи їх переважно з дощок.
Взимку за основний транспортний засіб удегейцям правили лижви 2 типів: голиці (кінґіле) і з хутріною підбивкою суґала. На лижвах ходили з дрючком, нижня частина якого мала кістяне довершення і обмежувальне кільце. Верхівка мала вид невеликої лопатки. Спускаючись з гори, мисливець сідав на лижну палицю і спритно скочувався долі. Для перевезення вантажів користувались низькою прямокопильною нартою без дуг, у яку звичайно впрягали собак.
Традиційні одяг та їжа
Національний костюм (чоловічий і жіночий) — розпашний халат (теґе) з риб'ячої шкури (у бідняків) і тканини (переважно китайського шовку — в заможніших удегейців) з орнаментованим краєм лівої поли і біля коміра. Чоловічий халат сягав колін, жіночий зазвичай був набагато довшим і більш оздобленим. Під халатом носили натазники (ґокоґі хеїґі) і довгі штани з ноговицями (амухі), нарукавники (адапті) для захисту від мошкари влітку, від снігу — взимку. Костюм доповнювали накидка на голову і плечі, навушники, шапка, хутряні шкарпетки зі взуттям та рукавиці (кольо). На лови чоловіки надягали хутрові куртки із шкіряними зав'язками попереду.
Взуття — з риб'ячої, лосячої або оленячої шкури, короткі чобітки з окремою голівкою на евенкійський манер.
Головні убори — берестяні шапки-капори або у формі каптура влітку, а взимку — хутряна шапочка з султаном на маківці.
У їжі жителів приток Амура і в приморських удегейців переважала риба (в будь-якому вигляді, в тому числі і дуже популярною була юкола — як для споживання людьми (мала), так і для годівлі їздових собак (секу)), у мешканців приток Уссурі в раціоні найзначнішу роль відігравало м'ясо дичини.
Характерна улюблена страва солімі́ — порізане на дрібні шматки сушене або в'ялене м'ясо (або риба), залите підігрітим лоєм ізюбря. Простіший варіант — з найпоширенішим в удегейців видом жиру — риб'ячим (який узагалі споживали у великих кількостях). Від китайців удегейці засвоїли приготування булочок на пару (пампух манту від кит. маньтоу).
Духовна культура: вірування і фольклор
Вірування і шаманізм
В удегейців збереглися архаїчні вірування, що виражаються в реліктах віри спорідненості людей і ведмедів та уссурійських тигрів (наприклад, удегейці молилися на сліди тигра; вполювавши ведмедя, влаштовували спільний бенкет тощо). Взагалі релігійні вірування суттєво різнилися в удегейців різних територіальних груп. Наприклад, амурські удегейці вшановували духів води — касатку (їй приносили пожертви), духа-хазяїна риб, хазяйку лососевих Мамаса давані тощо. Повсюдного поширення набуло вшанування Буа — духа-хазяїна Всесвіту; духа тайги, гір Онку. У житті, в тому числі і духовному, в удегейців було безліч табу. Особливо табуйованим був культ духа вогню і домашнього вогнища Пудя.
Від хазяйки хатнього вогнища Пудя залежало не лише благополуччя в хаті і родині, але й мисливський промисел. Її влада поширювалась на лісові угіддя. Виказати неповагу до Пудя, а тим більше образити чи скривдити її якимись словами чи вчинками, неминуче передрікало родину до лиха і голоду (неуспішного полювання). Вшанування Пудя включало «годування» вогнища і суворе дотримання різноманітних заборон і обмежень.
Щоправда нині лише у віддаленних районах зберігаються шаманізм і вірування в духів лісу і гір, культ предків. Раніше ж шаманізм відігравав значну роль у житті удегейців. Спочатку існував лише родинний шаманізм, що з часом почав витіснятися професійним.
Шаманське камлання — синкретичне дійство, що об'єднувало всі види мистецтв: зображувальне у вигляді малюнків і вишивок ритуального призначення на шаманському костюмі, маски; мистецтво слова, оформленого зазвичай у музичній формі; спів, танець під ритмічні ударяння по шаманському бубну. Все це становило драматичну дію, в якій розігрувались або похід шамана у потойбіччя з метою супроводу душі небіжчика, або зустріч шамана з лихими духами і жорстока боротьба з ними, або політ у якісь інші землі, де жили удегейці колись і там лишились їхні родичі, і багато іншого. |
Кожний шаман мав своїх особистих духів — заступників і помічників, які зображалися у вигляді чоловічків, звірів, риб, птахів і комах. Шаманське дарування успадковувалось з покоління в покоління.
З діяльністю шамана були пов'язані ритуальні предмети: велика кількість зооморфних і антропоморфних зображень, фігурок духів (севехі́, севохі́) у самого́ шамана та інших осіб (тим, для кого він шаманив), шаманських стовпів (). Атрибутами шамана були шаманський бубон (уньту) і спеціальний одяг, чільне місце у якому посідали шаманські маска (сама деґдіні) і пасок (йаньпа).
У рядових членів роду крім власних севехі були амулети (міаванькі, мяонкі) — щось простіше за севехі, і талісмани (бобої) — знайдені де-небудь у природі якісь рідкісні предмети (інколи живі істоти), що приносили тому, хто їх знайшов, добру вдачу. Амулети і талісмани відрізнялися не лише за природою походження, а й тим, що перші власник завжди носив з собою (зазвичай, біля грудей), а другі були сховані деінде (при собі чи в хаті) і від стороннього ока, і щоб порідше діставати їх (В. Т. Кялундзюга).
Фольклор
Музична культура удегейців представлена, крім специфічних шаманських бубнів, такими музичними інструментами — круглими брязкальцями з держаками, однострунними скрипками, флейтами, сопілками тощо.
Музично-наративній традиції удегейців притаманні значна мобільність і своєрідна синкретичність, тобто один і той са́мий сюжет може бути представлений і як міфологічне сказання, і як пісня-казка.
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Удегейські прислів'я |
Власне пісням (єхе́), що посідають особливе місце в фольклорі удегейців, характерна імпровізація. Ще одна специфічна риса пісень — журливі мотиви і монотонність. Найпоширенішими були переривчасті горлові співи. Пісні виконували сидячи, жестикулюючи або похитуючи головою і/або тілом.
Танцювальний фольклор удегейців розвивався, здебільшого, у рамках шаманського. Але в жодному разу хореографічне мистецтво удегейців не зводиться лише до шаманського. Поряд з обрядовими танцями, відомими є і промислові, ігрові тощо. Так, танці влаштовували з нагоди вдалого полювання. Танцювали жінки і шаман. Дійство відбувалось біля (навколо) вогнища. Шаманські танці — сольна імпровізація, що складалася з ілюстративно-зображувальних, набору дублюючих мисливські дії рухів, що нерідко переростали у справжню пантоміму, решта учасників такої «вистави» імітували рухи звірів.
Усний фольклор удегейців представлений майже всіма жанрами, особливо ж через свою синкретичність багатий на міфологічні оповідки. Згідно з оригінальною (власною) класифікацією жанрів удегейського фольклору у ньому виділяють 2 основних жанри:
- німанку́ — чарівні казки, часто міфологічні, наприклад, з етіологічним підґрунтям;
- телунґу́ — оповідки про старе життя (народні оповідання, бувальщини, родові перекази, випадки з життя реальних людей тощо), сюди ж примикають паремії.
На відміну від нанайців, скажімо, в удегейців не вдалося записати скільки-небудь цілісного епосу (можливо, через пізній час спроб у часи вимирання і фольклору, і мови й самого народу); також одиничними є зразки удегейського шаманського фольклору, в першу чергу, камлань, (через ідеологізацію поглядів на шаманство та його культурні надбання у радянський час і знову ж таки пізній час фіксації артефактів традиційної культури уде). Удегейські паремії, здебільшого, представлені забронами, прикметами і загадками, тоді як жанр прислів'їв не до кінця сформований.
Першим академічним двомовним (в оригіналі і з російським синхронним перекладом) виданням удегейського фольклору, що включило тексти різних жанрів (казки, історичні і чарівні перекази, пісні, загадки, заборони), супроводжуваним розлогою передмовою і численними науковими коментарями, бібліографією, аудіододатком тощо, є «Фольклор удэгейцев. Ниманку. Тэлунгу. Ехэ.» (Нб.: «Наука», 1998) і вийшло в чудовій науковій серії «Памятники фольклора народов Сибири и Дальнего Востока» (Том № 18).
Цікаві факти, пов'язані з удегейцями
- Удегейці юридично належать до корінних народів Півночі, хоча навіть північна межа їхньої етнічної території розташована на географічній широті Києва, а влітку на більшій її частині тепліше, ніж у Москві.
- У 1914 році за дорученням Національного музею США на Амур прибув польський етнограф С. Понятовський (пол. Stanisław Poniatowski), що вивчав приамурські народності (в тому числі і удегейців) у зв'язку з гіпотезою про азійське походження північно-американських індіанців. Зібрані ним на Хунгарі матеріали ввійшли до виданих «Матеріалів до Словника амурських гольдів» (Варшава, 1923) і «Щоденнику подорожі (до краю гольдів і орочонів 1914 року)» (Варшава, 1966).
- Слово амба удегейською (як й ін. південними тунгусо-маньчжурськими мовами, наприклад, ульчською) означає не тільки «злий дух, дідько», а й «уссурійський тигр». На початку 2007 року саме так назвав свій альбом модний російський поп-гурт «Мумій Тролль» (мати соліста гурту Іллі Лагутенка родом з Владивостока), де використано деякі са́ме удегейські мотиви (в оформленні промо-сайту і самого диску).
- За давнини в удегейців панувало уявлення (що походить ще з доби матріархату) про те, що поява (народження) дитини в жінки є не результатом шлюбних стосунків з чоловіком, а дії прародительниці Саґди Мами — начебто ця стара-стара жінка з міфічного простору посилає жінці «дитячу душу», після чого та вагітніє і народжує.
Виноски
- Удегейці на Вебпроекті з підтримки корінних народів Сибіру, проект Новосибірського державного університету [ 13 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Арсеньев В. К. Китайцы в Уссурийском крае. Очерк историко-этнографический // Записки Рус. геогр. о-ва., Хабаровск, 1914, Т.10, вип. 1, сто. 34—35 (рос.)
- Удэгейские ниманку, тэлунгу, ехэ (передмова) // Фольклор удэгейцев. Ниманку. Тэлунгу. Ехэ., Нб.: «Наука», 1998, стор. 13 (рос.)
- Старцев А. Ф. Приёмы охоты и снаряжение удэгейского охотника // Этнография и фольклор народов Дальнего Востока СССР., Владивосток, 1983, стор. 20 (рос.)
- чисельність «орочонів», тобто удегейців разом з орочами, т.ч. чисельність власне удегейців є невідомою
- Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою(укр.)
- Суник О. П. Удэгейский язык // Языки народов СССР. Т 5., Л., 1968, стор. 54 (рос.)
- Удегейці на www.sati.archaeology.nsc.ru, Історико-етнографічний атлас Сибіру [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Про удегейців на сайті Комітету Ради Федерації Росії у справах Півночі і малочисельних народів (рос.)
- Удэгейские ниманку, тэлунгу, ехэ (передмова) // Фольклор удэгейцев. Ниманку. Тэлунгу. Ехэ., Нб.: «Наука», 1998, стор. 20 (рос.)
- Кимонко Д. Там, где бежит Сукпай: Повести, очерк и стихи., Якутск: Книжное изд-во, стор. 338 (рос.)
- * Алотова Г. Твої люди, Удеге. Про Валентину Кялундзюгу (рос.)
- Чжурчжені і чжурчженські держави // стаття ДВГИ ДВО РАН (рос.)
- Voyage de La Pérouse autour du monde, publié conformément au decret du 22 avril 1791 et rédigé par M.L. Milet-Mureau., P., 1797, T.3, Ch.19
- Арсеньев В. К. Китайцы в Уссурийском крае. Очерк историко-этнографический // Записки Рус. геогр. общ-ва, Хабаровск, 1914, стор. 33—34 (рос.)
- Удэгейские ниманку, тэлунгу, ехэ (Примітки) // Фольклор удэгейцев. Ниманку. Тэлунгу. Ехэ., Нб.: «Наука», 1998, стор. 409
- История и культура удэгейцев (під ред. А. І. Крушанова)., Л.: «Наука», 1989 (рос.)
- Арсеньев В. К. Лесные люди удэхейцы, Владивосток, 1926, стор. 27 (рос.)
- Удэгейские ниманку, тэлунгу, ехэ (Словник удегейських етнографічних термінів) // Фольклор удэгейцев. Ниманку. Тэлунгу. Ехэ., Нб.: «Наука», 1998. — С. 520.
- Кимонко Д. Там, где бежит Сукпай: Повести, очерк и стихи., Якутск: Книжное изд-во, стор. 316 (рос.)
- Арсеньев В. К. Лесные люди удэхейцы, Владивосток, 1926, стор. 46—47 (рос.)
- існує думка, що звичай в удегейців (та ін. тунгусо-маньчжурів) поміщати тіло померлого немовляти або дитини до 3 років на дерево, є відгомоном давнішої традиції, коли в такий же спосіб ховали всіх небіжчиків.
- Удэгейские ниманку, тэлунгу, ехэ (Коментарі) // Фольклор удэгейцев. Ниманку. Тэлунгу. Ехэ., Нб.: «Наука», 1998, стор. 388
- Удэгейские ниманку, тэлунгу, ехэ (Словник удегейських етнографічних термінів) // Фольклор удэгейцев. Ниманку. Тэлунгу. Ехэ., Нб.: «Наука», 1998, стор. 516—530
- Лопатин И.А. Лето среди орочей и гольдов // Далёкая окраина, Владивосток, 1913, стор. 7 (рос.)
- http://wx-terney.narod.ru/
- Удэгейские ниманку, тэлунгу, ехэ (Передмова) // Фольклор удэгейцев. Ниманку. Тэлунгу. Ехэ., Нб.: «Наука», 1998, стор. 33 (рос.)
- Лебедева Е.П., Хасанова М.М. Фольклор удэ, Удэгейские ниманку, тэлунгу, ехэ (вступна стаття) // Фольклор удэгейцев. Ниманку. Тэлунгу. Ехэ., Нб.: «Наука», 1998, стор. 32 (рос.)
- Удэгейские ниманку, тэлунгу, ехэ (Коментарі) // Фольклор удэгейцев. Ниманку. Тэлунгу. Ехэ., Нб.: «Наука», 1998, стор. 363—364, 410—411 (рос.)
- вона в цілому близька до такої ж у інших амурських народів, наприклад, нанайців
- Удэгейские ниманку, тэлунгу, ехэ (Передмова) // Фольклор удэгейцев. Ниманку. Тэлунгу. Ехэ., Нб.: «Наука», 1998, стор. 20—40 (рос.)
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 28 січня 2009.
- Лебедева Е. П., Хасанова М. М. Фольклор удэ, Удэгейские ниманку, тэлунгу, ехэ (вступна стаття) // Фольклор удэгейцев. Ниманку. Тэлунгу. Ехэ., Нб.: «Наука», 1998, стор. 32 (рос.)
Джерела, посилання і література
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Удегейські прислів'я |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Udeghe |
- Удегейці // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 11. кн.1, К., 1984, стор. 435
- Смоляк А. В. Удэгейцы // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», стор. 475—476 (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
- Про удегейців на сайті Комітету Ради Федерації Росії у справах Півночі і малочисельних народів (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
- Народы Сибири, М.—Л., 1956 (рос.)
- Арсеньев В. К. Лесные люди удэхейцы, Владивосток, 1926 (рос.)
- История и культура удэгейцев (під ред. А. І. Крушанова)., Л.: «Наука», 1989 (рос.)
- Ларькин В. Г. Удэгейцы, Владивосток, 1958 (рос.)
- История и культура удэгейцев, М., 1989 (рос.)
- Фадеев А. А. Последний из Удэге (рос.)
- Алотова Г. Твої люди, Удеге. Про Валентину Кялундзюгу (рос.)
- Суник О. П. Удэгейский язык // Языки народов СССР. Т 5., Л., 1968, стор. 53—67 (рос.)
- (відео) Удегейський танець. Фестиваль «Живая нить времен»
- (відео) Удегейська пісня. Фестиваль «Живая нить времен»
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Udege jci samonazva udee udege udige zastarila rosijska nazva udihejci ros udihejcy nechislenna tunguso manchzhurska narodnist Priamur ya ta Primor ya Rosiya Udegejci UdiӡUdegeyec bilya nametu poch XX st Kilkist 1 7 tis osibAreal Rosiya Priamur ya Primor ya 1657 osib 2002 Ukrayina 42 osobi 2001 Blizki do Manchzhuri nanajci ulchi evenki eveniMova udegejska i rosijska moviReligiya ShamanizmEtnonimiDo kincya XIX pochatku HH stolittya doslidniki rosijski ta zahidni ne rozdilyali udegejciv i orochiv vvazhayuchi yih odnim narodom neridko pid nazvoyu orochoni Pershim hto obgruntuvav yihnyu etnichnu okremishnist buv S N Brayilovskij Vin zhe pershim vviv v uzhitok etnonim udihe udihejci ros udee udehe udihe sho stav oficijnim zokrema j avtoetnonimom uzhe v 30 ti roki XX stolittya Do togo chasu spilnoyi samonazvi udegejci ne mali Kozhna teritorialna grupa mala vlasnu samonazvu hungarijska hungake bikinska bikinka anyujska uninka tosho Takozh vidomim ye ekzonim udegejciv kekari ros kekari tak nazivali udegejciv susidni narodi perevazhno orochi ta manchzhuri i cej termin podekoli zustrichayetsya v zahidnij i rosijskij literaturi Teritoriya prozhivannya ta chiselnistMapa rozselennya udegejciv naseleni punkti prozhivannya na Priamur yi Rosiya Chastka udegejskogo naselennya rajonu u zagalnij chiselnosti udegejciv v RF Na pochatok HH stolittya udegejci zajmali sucilnu teritoriyu po obidva shili Sihote Alinya Yiyi mezha na shodi dohodila do uzberezhzhya Yaponskogo morya u mizhrichchi Botchi i Takema a na zahodi syagala serednoyi techiyi pravih pritok Ussuri richki Hor Bikin Iman Ussurka Na pivnichnomu shodi udegejci mezhuvali z orochami Imperatorskoyi gavani na pivnochi z najhinskimi nanajcyami na pivdni z tazami Udegejci prozhivali takozh na pivnich i pivnichnij zahid vid svoyeyi osnovnoyi teritoriyi po pritokah Amura Anyuyu Hungari ta Urmi v otochenni najhinskih i kur urmijskih nanajciv Odnak u zv yazku z kolektivizaciyeyu ta ukrupnennyam poselen vid yakogo poterpili chi ne vsi pivnichni rosijski narodi u 1930 ti roki takoyi zh bidi zaznali i poselennya udegejciv V rezultati na pochatok 1940 h rokiv udegejci ostatochno vtratili yednist etnichnoyi teritoriyi i buli zoseredzheni v 9 ukrupnenih selishah div mapu yaki nichim ne vidriznyalisya vid rosijskih i administrativno nalezhat do Primorskogo i Habarovskogo krayiv Rosijskoyi Federaciyi Chiselnist udegejciv 1896 2002 Rik Chiselnist osib 1896 2407 1926 1357 1959 1444 1970 1469 1979 1551 1989 2011 2002 1657 Zmini u chiselnosti rosijskih udegejciv za danimi perepisiv hocha ranni statistichni dani chiselnosti udegejciv yak i reshti narodiv Priamur ya hibuyut na netochnosti navedeno u Tablici chiselnosti udegejciv 1896 2002 Za danimi perepisu chiselnosti naselennya Rosiyi 2002 roku kilkist ulchiv sklala 1657 osib Pislya rozpadu SRSR v Ukrayini za danimi perepisu naselennya 2001 roku viyavilos sho v krayini prozhivalo 42 osobi sho samoidentifikuvali sebe yak udegejci z chisla yakih tilki 8 osib 19 vkazali udegejsku ridnoyu movoyu todi yak ukrayinsku takoyu nazvali 6 osib reshta inshu perevazhno rosijsku 19 osib Takim chinom zagalna chiselnist udegejciv u Rosiyi ta Ukrayini stanovit 1 7 tis osib Chiselnist udegejciv u SRSR RosiyiMova subetnosi i religiyaUdegejci rozmovlyayut udegejskoyu movoyu pivdennoyi amurskoyi pidgrupi tunguso manchzhurskoyi grupi mov altajskoyi movnoyi rodini Najbilshu sporidnenist udegejska maye z orochskoyu movoyu V udegejskij movi viokremlyuyut tri dialekti horsko anyujskij bikinsko imanskij i samarginsko hungarijskij pro stupin sporidnenosti i vzayemozrozumilosti mizh nosiyami yakih yedinoyi dumki sered fahivciv nemaye Prikmetnim ye toj fakt sho she v 1960 1970 ti roki sered udegejciv zberigavsya rozpodil na subetnichni grupi i takim chinom ostatochnoyi etnichnoyi konsolidaciyi tak i ne vidbulosya Chiselnist nosiyiv udegejskoyi movi postijno zmenshuyetsya tak pid chas ostannogo perepisu naselennya Rosiyi udegejsku ridnoyu nazvali tilki 1 4 vsih rosijskih udegejciv bl 400 osib povsyudnoyu ye rosijskomovnist udegejciv Udegejska mova maye pisemnist na osnovi kirilici pershu pisemnist dlya udegejciv stvoreno Ye R Shnejderom u 1930 ti roki na osnovi horinskogo dialektu z vikoristannyam latinici same za yiyi dopomogoyu udegejci navchalis ridnoyi movi u 1930 1940 vi roki orfografiya yakoyi perevedena na kirilicyu u 1980 1990 ti roki koreguvalasya dlya potreb tochnogo vidobrazhennya fonetichnoyi strukturi udegejskoyi movi Nareshti v sichni 1989 roku Habarovskim krajvikonkomom oficijno zatverdzheno novu udegejsku orfografiyu rozroblenu M D Simonovim i V T Kyalundzyugoyu Udegejskoyu movoyu isnuye literatura zachinatelem ye D Kimonko i vidnosno neznachna knizhkova produkciya Osoblivij vnesok u rozvitok tochnishe zberezhennya nacionalnoyi identichnosti a takozh vivchennya movi i folkloru udegejciv robit udegejska vchena Valentina Kyalundzyuga 1936 Etnogenez ta istoriyaEtnogenez Vcheni vidilyayut tri osnovni skladovi na bazi yakih sformuvavsya udegejskij etnos avtohtonnij paleoazijskij predstavlenij yankovskoyu i blizkimi do neyi za viglyadom arheologichnimi kulturami Koreyi i Priamur ya avstronezijskij v osobi migrantiv z uzberezhzhya Zhovtogo i Shidno Kitajskogo moriv susheniv krounivska arheologichna kultura i tunguskij osnovu yakogo spershu sklali pishi mislivci ilou sho prijshli z Zabajkallya olginska arheologichna kultura V procesi vzayemodiyi ilou z miscevimi plemenami do VII st na pivdni Dalekogo Shodu sformuvalas nova tungusomovna spilnota mukri podalshij rozvitok yakoyi vidbuvavsya v skladnih etnopolitichnih umovah i v nerozrivnomu zv yazku z istoriyeyu ta kulturoyu susidnih krayin i narodiv osoblivo znachnij vpliv na neyi malo davnotyurkski i davnomongolski narodi sho zreshtoyu prizvelo do utvorennya suchasnih etnosiv pivdenno tunguskoyi movnoyi grupi v tomu chisli i udegejciv Vzagali na etnogenez udegejciv vplinuli chislenni etnichni kontakti vprodovzh yihnoyi istoriyi osoblivo intensivnimi voni buli z orochami takozh z nanajcyami i evenkami piznishe z manchzhurami i kitajskimi pereselencyami a vzhe za suchasnosti z rosiyanami i ukrayincyami Etnichna teritoriya udegejciv podekoli zustrichayetsya taka nazva krayina Udege tobto zemli kompaktnogo prozhivannya zdavna mistilas na pivnichnomu shodi Primorskogo krayu i pivdennomu shodi Habarovskogo krayu perevazhno v gorah i peredgir yah Sihote Alinya i vzdovzh pravih pritok richki Ussuri ta Amuru Etnichna istoriya vid pershoyi dokumentalnoyi zgadki do sogodennya U kitajskij Czin shi Istoriyi imperiyi Czin skladenij v 1345 roci movitsya sho na krajnomu pivnichnomu shodi Imperiyi Czin meshkali diki lyudi udegaj Vlasne ce ye pershoyu dokumentalnoyu zgadkoyu pro udegejciv ta she j z yihnoyu suchasnoyu nazvoyu V K Arsenyev v udegejskih shatah Vid manchzhuriv i kitajciv dannikami yakih buli udegejci prinajmni tochno vid utvorennya Manchzhuro Kitajskoyi imperiyi v XVII st voni perejnyali chimalo v pobuti movi i kulturi napriklad osoblivij krij verhnogo odyagu tradicijnih halativ z zastibkoyu pravoruch zvichaj spozhivati yizhu palichkami buduvannya fanz osidlimi udegejcyami tosho Pershimi yevropejcyami sho vidvidali Primor ya i navit opisali zvichayi i pobut miscevih orochiv des orotchys tobto orochiv i udegejciv spilno imovirno buli vidomij francuzkij mandrivnik doslidnik Zh F Laperuz i chlen jogo komandi vijskovij hirurg p Lavo Lavaux ostannij navit sklav svoyeridnij slovnichok tubilnih sliv pid chas svoyeyi navkolosvitnoyi mandrivki u 1787 roci Vzagali same z samo go kin XVIII st Ussurijskij kraj v chisli inshih zemel Manchzhuriyi pochinayut vidviduvati yezuyiti sho spershu pribuvali do Pekinu Z poch XIX st Pivdenne Primor ya z novoyu siloyu ohopila migracijna hvilya kitajskih pereselenciv perevazhno torgovci i karni vtikachi tak sho majzhe na vsij udegejskij teritoriyi isnuvali rozrizneni poselennya kitajciv pereselenciv Z priyednannyam Ussurijskogo krayu do Rosijskoyi imperiyi u 1860 ti rr u Primor yi ta Priamur yi pochinayut z yavlyatisya rosijski i ukrayinski pereselenci v tomu chisli i ti sho vvijshli do skladu ussurijskih kozakiv sho oficijno zatverdzheni 1889 roku a naukovi tovaristva ne tilki rosijski organizuyut nizku doslidnickih ekspedicij do regionu i jogo meshkanciv Osoblive misce u vivchenni udegejciv nalezhit doslidzhennyam pershogo desyatilittya HH st V K Arsenyeva Do 1920 h rr bilshist udegejciv zhili v krajnij bidnosti zaznayuchi gnitu yak vid miscevoyi rosijskoyi administraciyi tak i vid rosijskih promislovikiv kitajciv i manchzhuriv perekupnikiv i torgovciv 1920 1930 ti rr z yih kolektivizaciyeyu ta politikoyu ukrupnennya nacionalnih poselen na Pivnochi prizveli do znishennya yednosti etnichnoyi teritoriyi udegejciv a pozirni blaga gramotnosti kolektivnoyi praci i pereoriyentuvannya z tradicijnoyi gospodarki na zemlerobstvo obernulisya totalnoyu rusifikaciyeyu ta znishennyam tradicijnogo ukladu zhittya sho she negativnishogo zabarvlennya nabuvaye u zv yazku z poshirennyam socialnih bid i shkidlivih zvichok suchasnosti U stalinski 1930 ti rr nishivnoyi shkodi zaznala fundamentalna v pershu chergu gumanitarna nauka vzagali i vivchennya narodiv Sibiru i Dalekogo Shodu zokrema ce i represiyi uchenih zgortannya i sproshennya program vivchennya nepripustima ideologizaciya v traktuvanni istorichnih podij i rozvitku cilih narodiv Dlya udegejciv ce obernulosya yak gumanitarnoyu katastrofoyu yihnya mova lishalas bezpisemnoyu vprodovzh pivstolittya z kin 1930 h do kin 1980 h rr tak i suto ekzistencijnoyu narazi narod na grani vimirannya a bilshist jogo duhovnoyi i materialnoyi spadshini vtracheno nazavzhdi U teperishnij chas odnimi z najgostrishih problem udegejciv lishayutsya bezrobittya i alkogolizm Narazi pogirshilas takozh ekologichna situaciya v miscyah prozhivannya udegejciv u zv yazku z lisozagotivleyu velikimi kompaniyami na yihnih teritoriyah sho u 1990 ti rr navit prizvodilo do socialnogo napruzhennya Gospodarstvo i remeslaUdegejskij chum u viglyadi dvoshilogo dahu zroblenogo z yalinovoyi kori Pochatok XX stolittya Tradicijnu osnovu gospodarstva udegejciv skladali mislivstvo olen los hutrovi zviri ptahi tosho i ribalstvo Udegejski spis gida i futlyar gida tekpuni do nogo Habarov krayeznavch muzej Znaryaddya polyuvannya luk spis zashmorgi samostrili siti piznishe vognepalna zbroya rushnici tradicijni riznomanitni pastki tosho Najchastishe zvirya vistezhuvali za slidom Najulyublenishi lovi metodom peresliduvannya zvirya na lizhvah po glibokomu snigu abo vesnyanomu nastu U comu razi najchastishe vikoristovuvali spis gida abo luk zi strilami Populyarnimi buli takozh lovi z vikoristannyam samostriliv bejsigu Na izyubrya i losya polyuvali z chovniv omorochok v richnih zaprudah kudi zviri prihodili polasuvati vodorostyami Voseni pid chas gonu izyubriv pidmanyuvali za dopomogoyu berestyanogo manka bunika Polyuvannya hutrovih zviriv nabulo poshirennya lishe v ostannij chverti XIX st koli v krayi z yavilisya chislenni skupniki zviryachih shkurok i hutra Zdobuvali yenotiv kolonkiv vidr i osoblivo soboliv perevazhno za dopomogoyu riznomanitnih pastok Ribu lososevi karpovi ta in bili z chovniv garpunom ostrogoyu lovili sityami Osnovu udegejskogo ribalstva stanovilo zdobuvannya keti voseni i gorbushi vlitku Deyaki pivdenni grupi udegejciv zajmalisya zbirannyam zhenshenyu v tomu chisli i yak tovar dlya rozrahunku z borgami z kitajskimi i manchzhurskimi gendlyarami primitivnim zemlerobstvom pshenicya yachmin gaolyan chumiza gorodnictvom kartoplya cibulya chasnik podekoli kukurudza ta in Z remesel buli rozvinuti kovalstvo obrobka shkir obrobka dereva rizblennya i beresti pletinnya vigotovlennya chovniv dovbanok omorochki lizhv nartiv v cholovikiv vishivannya aplikaciyi ta mozayiki i poshittya odyagu vigotovlennya prikras farbuvannya u zhinok Chimalo virobiv majstriv i mastrin udegejciv bezperechno ye vitvorami narodnogo dekorativno uzhitkovogo mistectva zokrema bagato ozdobleni predmeti pobutu i znaryaddya praci kultovi predmeti V narodnomu obrazotvorchomu mistectvi i skulpturi chilne misce posidalo zobrazhennya duhiv V cilomu udegejske narodne mistectvo maye spilnu osnovu z mistectvom inshih tunguso manchzhurskih narodiv Suspilstvo i rodinaSuspilnim tradiciyam udegejciv pritamanno chimalo arhayichnih ris tak she v ser XIX st panivnimi v udegejciv buli rodovi vidnosini Kozhen chlen rodu znav svoyu rodovu prinalezhnist yaka vkupi z zakonom tradicijnim pravom najchastishe cilkom viznachala kontrolyuvala i obmezhuvala ne tilki jogo kompetenciyu sukupnist simejnih i profesijno promislovih vzayemin a j osobistu svobodu Na choli rodu stoyav starijshina sagdimzi inakshe zangia knyaz sho obiravsya z najstarishih i najavtoritetnishih cholovikiv rodu Same vin buv nadilenij vladnimi povnovazhennyami vin zhe stezhiv za dotrimannyam zakonu koli tobto tradicijnogo prava i provadiv sud u razi jogo porushennya U razi viniknennya mizhrodovogo konfliktu napriklad vbivstva na sud zbiralisya starijshini vsih rodiv shob na osnovi tradicijnogo zh prava virishiti spilno na chiyemu boci zakon Znachnu rol u tradicijnomu suspilstvi vidigravav takozh shaman ne tilki provadyachi kultovi diyi kamlannya a j neridko vistupayuchi poserednikom v zalagodzhenni socialnih konfliktiv Udegejska rodina poch XX st Chimalo arhayichnih ris pritamanno sa me simejnim i mizhosobistisnim vidnosinam u suspilstvi udegejciv Tak diyalo bezlich povedinkovih vchinkovih v tomu chisli movnih tabu sondo skazhimo druzhini ne mozhna bulo perestupati cherez osobisti rechi cholovika isnuye dumka sho vzagali vzagali torkatisya bulo zaboroneno vstromlyati nizh u vognishe pitati im ya nebizhchika tosho Tabujovanimi buli vsi sferi zhittya lyudini v tomu chisli i gospodarska napriklad robiti choven z dereva povalenogo bureyu bulo zas Osnovoyu patriarhalnogo u deyakih viruvannyah udegejciv v yakih prostezhuyutsya doshamanski plasti yak to kulti hazyajki hatnogo vognisha Pudya i zastupnici zhinoctva Sagdi Mami takozh vidchutnimi ye relikti matriarhatu udegejskogo suspilstva bula mala sim ya U rodini panuvali batkivske pravo i chitkij rozpodil cholovichih i zhinochih obov yazkiv i trudovoyi diyalnosti Cholovik dbaye pro zahist i zabezpechennya rodini yizheyu vigotovlennya osnovnih znaryad praci tosho na zhinku zh pokladalis obov yazki hatnoyi gospodarki vihovannya ditej pidsobni ale chasto nagalno neobhidni gospodarski funkciyi vigotovlennya odyagu i vzuttya hatnogo nachinnya zbirannya dikorosiv tosho Uves vihovnij proces v udegejskij rodini buv spryamovanij na shvidke formuvannya z hlopciv spravzhnih mislivciv i ribalok yak majbutnih goduvalnikiv sim yi z chitkim i poslidovnim viroblennyam i rozvitkom vidpovidnih znan i navichok v tomu chisli i v igrovij formi divchinku zh faktichno z narodzhennya gotuvali do funkciyi beregini simejnogo vognisha i prodovzhuvachki rodu Shlyubi v udegejciv buli ekzogamni mizhrodovi Za zakonom tradicijnim pravom divchinku she zmalku priznachali v druzhini hlopchiku z inshogo rodu navzayem zhe z cogo rodu otrimuvali divchinku v majbutni druzhini odnogo zi svoyih hlopchakiv Vik u yakomu divchinka perehodila v rid svogo majbutnogo cholovika zalezhav vid ugodi mizh batkami i mig variyuatisya vid 3 5 rokiv todi divchina vidrazu zh pochinala pracyuvati na batkiv svogo majbutnogo cholovika do shlyubu do 12 rokiv zvichajnij shlyubnij vik dlya divchat V udegejciv praktikuvavsya pokupnij shlyub yak odna z rannih jogo form kalim toyi yak vidkup za narechenu Zazvichaj take vino vklyuchalo v sebe shkurki tvarin na ranishih etapah posud osoblivo pokupnij z metalu tkanini takozh pokupnij kitajskij shovk piznishe groshi Narodzhuvali udegejski zhinki v stari chasi uhodyachi v specialni pologovi nameti jatau sho znahodilis u viddalenomu vid stijbisha misci zazvichaj u lisovij glushini Uves chas porodillya perebuvala tam sama naviduvati yiyi mala pravo lishe povivalna babka Neridko pupovinu pererizala takozh sama porodillya Pohovalni tradiciyi udegejciv splav viruvan i praktichnosti V razi smerti udegejcya nebizhchika zagortali v materiyu robili trunu ogdie vidovbana zi stovbura topoli ridshe kedra koloda sho nakrivalasya zverhu menshoyu inkoli u formi chovna adzhe virili sho na shlyahu v potojbichchya dusha nebizhchika pereplivatime morya i riki dali trunu zabivali doshkami i zagortali berestoyu U stari chasi trunu ne zakopuvali v zemlyu Yaksho nebizhchik buv dorosloyu lyudinoyu abo ditinoyu starshe 3 rokiv to jogo trunu vidnosili i zalishali poseredini specialno zvedenogo naviddal vid stijbisha chasto v lisovih hashah nametu Nebizhchika sporyadzhali u dovgu dorogu v potojbichchya lishali trohi yizhi tilki krupi odyag spis sokiru i nizh usi z zatuplenimi vistryami u piznishi chasi navit sirniki mahorku trohi metalichnih groshej dlya kupivli u potojbichchi narechenoyi Yaksho pomirala ditina do 3 rokiv yiyi grobik pomishali v gilki dereva bo vvazhalos sho dusha ditini maye povernutisya u gnizdo omiye sho ohoronyaye Velika Babka V T Kyalundzyuga Pislya smerti bud kogo z rodu ves rid zavzhdi vidkochovuvav do inshogo stijbisha Materialna i duhovna kulturaFaktichno do poch XX st v udegejciv zberigavsya patriarhalnij suspilnij uklad a bilshist materialnoyi i duhovnoyi kulturi ostannya navit popri syaki taki sprobi hristiyanizuvati udegejciv lishalas tradicijnoyu Materialna kultura zhitlo pobut odyag i kuhnya Tipi zhitel Udegejske zimove zhitlo napivzemlyanka tuedzi V udegejciv isnuvalo tri tipi poselen stijbish postijni zimovi sezonni i timchasovi Postijni poselennya vlashtovuvalis u zahishenih vid zimovih vitriv sopkah nepodalik vid zvichnih misc promislu i mogli isnuvati protyagom desyatilit Do najdavnishih sho narahovuyut 100 i ponad cogo rokiv nalezhat stijbisha horskih udegejciv Dzhoongo i Chuken samarginskih Zava ta Isim bikinskih Olon i Syayin anyujskih Bira Sezonni i timchasovi poselennya udegejci najchastishe vlashtovuvali po beregah richok Najposhirenishe zimove zhitlo udegejciv dlya dekilkoh rodin napivzemlyanka tuedzi z grubih zherdin z dvoshilim dahom stinami Sered reshti zimovih zhitel mozhna vidmititi konichnij chum toza i namet z kori dereva kava Udegejskij chum za svoyeyu konstrukciyeyu analogichnij evenkijskomu Litniki sezonni i timchasovi zhitla berestyani nameti ana chumi U osidlih zemlerobiv zustrichalas takozh malenka fanza na kitajskij maner Pobut i transportni zasobi Udegejske zhitlo podilyalos na cholovichu i zhinochu polovini Poseredini napivzemlyanki roztashovuvalos vognishe u piznishi chasi v pivdennishih grup hungarciv ta imanciv stavili na korejskij maner kan Vzdovzh stin napivzemlyanki stavilis nari vkriti berestoyu i abo shkurami Vzimku v tuedzi vidgorodzhuvali stinkoyu blizhchu do dverej polovinu u cij holodnishij nezhilij chastini skladali drova Osoblivo pochesnim i populyarnim miscem v napivzemlyanci bula zadnya gluha stina malu malta same tudi sadovili shanovanih gostej tam bulo prijnyato chastuvatis staviti m yaso tam takozh rozmishali spis shob buv zavzhdi napogotovi sevehi koshik iz rechami cholovika hazyayina tosho Udegejskij berestyanij koshik hasa Gospodarski budivli v udegejciv predstavleni komorami ambarami zali na palyah vishalami dlya yukoli degume pomistami tosho Osnovni materiali dlya vigotovlennya odyagu ta vzuttya v udegejciv v minulomu zviryachi i rib yacha shkuri Posud v udegejciv buv yak vlasnogo virobnictva berestyani i z kori derev perevazhno osiki koshiki hasa vidra mulehi tuyesi kamisi skrini konzo kazanki joho cherpaki sou tak i pokupnim chavunovi kazani lonko Zhinocha shkatulka dlya shittya inmegdusu yavlyala svoboyu berestyanij koshik z ovalnim dnishem i vertikalnimi stinkami v yakij okrim prinalezhnostej dlya shittya nozhic nitok golok naperstka tosho pomishalis usilyaki deshici obgortki vid cukerok gvizdki gudziki tosho Za svidchennyami doslidnikiv poch XX st udegejki z zadovolennyam rilisya u svoyih skarbnichkah perebirayuchi cej nepotrib Vlitku udegejci peresuvalis na chovnah dovbankah sho za konstrukciyeyu nosovoyi chastini ta deyakimi inshimi detalyami podilyalisya na 2 osnovni tipi omorochka utungiye i choven iz kormoyu u viglyadi zastupu ana abo bat Omorochka vidriznyalas vid bata ovalnim dnishem zagostrenoyu kormoyu i nosom Keruvali chovnami za dopomogoyu zherdin i vesol U bat inodi vpryagali sobak Vzhe z ser XX st udegjci perestali robiti tradicijni chovni vigotovlyayuchi yih perevazhno z doshok Vzimku za osnovnij transportnij zasib udegejcyam pravili lizhvi 2 tipiv golici kingile i z hutrinoyu pidbivkoyu sugala Na lizhvah hodili z dryuchkom nizhnya chastina yakogo mala kistyane dovershennya i obmezhuvalne kilce Verhivka mala vid nevelikoyi lopatki Spuskayuchis z gori mislivec sidav na lizhnu palicyu i spritno skochuvavsya doli Dlya perevezennya vantazhiv koristuvalis nizkoyu pryamokopilnoyu nartoyu bez dug u yaku zvichajno vpryagali sobak Tradicijni odyag ta yizha Udegejskij cholovichij halat ninta tegeni Nacionalnij kostyum cholovichij i zhinochij rozpashnij halat tege z rib yachoyi shkuri u bidnyakiv i tkanini perevazhno kitajskogo shovku v zamozhnishih udegejciv z ornamentovanim krayem livoyi poli i bilya komira Cholovichij halat syagav kolin zhinochij zazvichaj buv nabagato dovshim i bilsh ozdoblenim Pid halatom nosili natazniki gokogi heyigi i dovgi shtani z nogovicyami amuhi narukavniki adapti dlya zahistu vid moshkari vlitku vid snigu vzimku Kostyum dopovnyuvali nakidka na golovu i plechi navushniki shapka hutryani shkarpetki zi vzuttyam ta rukavici kolo Na lovi choloviki nadyagali hutrovi kurtki iz shkiryanimi zav yazkami poperedu Vzuttya z rib yachoyi losyachoyi abo olenyachoyi shkuri korotki chobitki z okremoyu golivkoyu na evenkijskij maner Golovni ubori berestyani shapki kapori abo u formi kaptura vlitku a vzimku hutryana shapochka z sultanom na makivci U yizhi zhiteliv pritok Amura i v primorskih udegejciv perevazhala riba v bud yakomu viglyadi v tomu chisli i duzhe populyarnoyu bula yukola yak dlya spozhivannya lyudmi mala tak i dlya godivli yizdovih sobak seku u meshkanciv pritok Ussuri v racioni najznachnishu rol vidigravalo m yaso dichini Harakterna ulyublena strava solimi porizane na dribni shmatki sushene abo v yalene m yaso abo riba zalite pidigritim loyem izyubrya Prostishij variant z najposhirenishim v udegejciv vidom zhiru rib yachim yakij uzagali spozhivali u velikih kilkostyah Vid kitajciv udegejci zasvoyili prigotuvannya bulochok na paru pampuh mantu vid kit mantou Duhovna kultura viruvannya i folklor Obladunok udegejskogo shamana sama tegeni v tomu chisli maska i pasok Habarovskij krayeznavchij muzej Viruvannya i shamanizm V udegejciv zbereglisya arhayichni viruvannya sho virazhayutsya v reliktah viri sporidnenosti lyudej i vedmediv ta ussurijskih tigriv napriklad udegejci molilisya na slidi tigra vpolyuvavshi vedmedya vlashtovuvali spilnij benket tosho Vzagali religijni viruvannya suttyevo riznilisya v udegejciv riznih teritorialnih grup Napriklad amurski udegejci vshanovuvali duhiv vodi kasatku yij prinosili pozhertvi duha hazyayina rib hazyajku lososevih Mamasa davani tosho Povsyudnogo poshirennya nabulo vshanuvannya Bua duha hazyayina Vsesvitu duha tajgi gir Onku U zhitti v tomu chisli i duhovnomu v udegejciv bulo bezlich tabu Osoblivo tabujovanim buv kult duha vognyu i domashnogo vognisha Pudya Vid hazyajki hatnogo vognisha Pudya zalezhalo ne lishe blagopoluchchya v hati i rodini ale j mislivskij promisel Yiyi vlada poshiryuvalas na lisovi ugiddya Vikazati nepovagu do Pudya a tim bilshe obraziti chi skrivditi yiyi yakimis slovami chi vchinkami neminuche peredrikalo rodinu do liha i golodu neuspishnogo polyuvannya Vshanuvannya Pudya vklyuchalo goduvannya vognisha i suvore dotrimannya riznomanitnih zaboron i obmezhen Shopravda nini lishe u viddalennih rajonah zberigayutsya shamanizm i viruvannya v duhiv lisu i gir kult predkiv Ranishe zh shamanizm vidigravav znachnu rol u zhitti udegejciv Spochatku isnuvav lishe rodinnij shamanizm sho z chasom pochav vitisnyatisya profesijnim Shamanske kamlannya sinkretichne dijstvo sho ob yednuvalo vsi vidi mistectv zobrazhuvalne u viglyadi malyunkiv i vishivok ritualnogo priznachennya na shamanskomu kostyumi maski mistectvo slova oformlenogo zazvichaj u muzichnij formi spiv tanec pid ritmichni udaryannya po shamanskomu bubnu Vse ce stanovilo dramatichnu diyu v yakij rozigruvalis abo pohid shamana u potojbichchya z metoyu suprovodu dushi nebizhchika abo zustrich shamana z lihimi duhami i zhorstoka borotba z nimi abo polit u yakis inshi zemli de zhili udegejci kolis i tam lishilis yihni rodichi i bagato inshogo Kozhnij shaman mav svoyih osobistih duhiv zastupnikiv i pomichnikiv yaki zobrazhalisya u viglyadi cholovichkiv zviriv rib ptahiv i komah Shamanske daruvannya uspadkovuvalos z pokolinnya v pokolinnya Z diyalnistyu shamana buli pov yazani ritualni predmeti velika kilkist zoomorfnih i antropomorfnih zobrazhen figurok duhiv sevehi sevohi u samogo shamana ta inshih osib tim dlya kogo vin shamaniv shamanskih stovpiv Atributami shamana buli shamanskij bubon untu i specialnij odyag chilne misce u yakomu posidali shamanski maska sama degdini i pasok janpa U ryadovih chleniv rodu krim vlasnih sevehi buli amuleti miavanki myaonki shos prostishe za sevehi i talismani boboyi znajdeni de nebud u prirodi yakis ridkisni predmeti inkoli zhivi istoti sho prinosili tomu hto yih znajshov dobru vdachu Amuleti i talismani vidriznyalisya ne lishe za prirodoyu pohodzhennya a j tim sho pershi vlasnik zavzhdi nosiv z soboyu zazvichaj bilya grudej a drugi buli shovani deinde pri sobi chi v hati i vid storonnogo oka i shob poridshe distavati yih V T Kyalundzyuga Folklor Muzichna kultura udegejciv predstavlena krim specifichnih shamanskih bubniv takimi muzichnimi instrumentami kruglimi bryazkalcyami z derzhakami odnostrunnimi skripkami flejtami sopilkami tosho Muzichno narativnij tradiciyi udegejciv pritamanni znachna mobilnist i svoyeridna sinkretichnist tobto odin i toj sa mij syuzhet mozhe buti predstavlenij i yak mifologichne skazannya i yak pisnya kazka Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Udegejski prisliv ya Vlasne pisnyam yehe sho posidayut osoblive misce v folklori udegejciv harakterna improvizaciya She odna specifichna risa pisen zhurlivi motivi i monotonnist Najposhirenishimi buli pererivchasti gorlovi spivi Pisni vikonuvali sidyachi zhestikulyuyuchi abo pohituyuchi golovoyu i abo tilom Tancyuvalnij folklor udegejciv rozvivavsya zdebilshogo u ramkah shamanskogo Ale v zhodnomu razu horeografichne mistectvo udegejciv ne zvoditsya lishe do shamanskogo Poryad z obryadovimi tancyami vidomimi ye i promislovi igrovi tosho Tak tanci vlashtovuvali z nagodi vdalogo polyuvannya Tancyuvali zhinki i shaman Dijstvo vidbuvalos bilya navkolo vognisha Shamanski tanci solna improvizaciya sho skladalasya z ilyustrativno zobrazhuvalnih naboru dublyuyuchih mislivski diyi ruhiv sho neridko pererostali u spravzhnyu pantomimu reshta uchasnikiv takoyi vistavi imituvali ruhi zviriv Usnij folklor udegejciv predstavlenij majzhe vsima zhanrami osoblivo zh cherez svoyu sinkretichnist bagatij na mifologichni opovidki Zgidno z originalnoyu vlasnoyu klasifikaciyeyu zhanriv udegejskogo folkloru u nomu vidilyayut 2 osnovnih zhanri nimanku charivni kazki chasto mifologichni napriklad z etiologichnim pidgruntyam telungu opovidki pro stare zhittya narodni opovidannya buvalshini rodovi perekazi vipadki z zhittya realnih lyudej tosho syudi zh primikayut paremiyi Na vidminu vid nanajciv skazhimo v udegejciv ne vdalosya zapisati skilki nebud cilisnogo eposu mozhlivo cherez piznij chas sprob u chasi vimirannya i folkloru i movi j samogo narodu takozh odinichnimi ye zrazki udegejskogo shamanskogo folkloru v pershu chergu kamlan cherez ideologizaciyu poglyadiv na shamanstvo ta jogo kulturni nadbannya u radyanskij chas i znovu zh taki piznij chas fiksaciyi artefaktiv tradicijnoyi kulturi ude Udegejski paremiyi zdebilshogo predstavleni zabronami prikmetami i zagadkami todi yak zhanr prisliv yiv ne do kincya sformovanij Pershim akademichnim dvomovnim v originali i z rosijskim sinhronnim perekladom vidannyam udegejskogo folkloru sho vklyuchilo teksti riznih zhanriv kazki istorichni i charivni perekazi pisni zagadki zaboroni suprovodzhuvanim rozlogoyu peredmovoyu i chislennimi naukovimi komentaryami bibliografiyeyu audiododatkom tosho ye Folklor udegejcev Nimanku Telungu Ehe Nb Nauka 1998 i vijshlo v chudovij naukovij seriyi Pamyatniki folklora narodov Sibiri i Dalnego Vostoka Tom 18 Cikavi fakti pov yazani z udegejcyamiUdegejci yuridichno nalezhat do korinnih narodiv Pivnochi hocha navit pivnichna mezha yihnoyi etnichnoyi teritoriyi roztashovana na geografichnij shiroti Kiyeva a vlitku na bilshij yiyi chastini teplishe nizh u Moskvi U 1914 roci za doruchennyam Nacionalnogo muzeyu SShA na Amur pribuv polskij etnograf S Ponyatovskij pol Stanislaw Poniatowski sho vivchav priamurski narodnosti v tomu chisli i udegejciv u zv yazku z gipotezoyu pro azijske pohodzhennya pivnichno amerikanskih indianciv Zibrani nim na Hungari materiali vvijshli do vidanih Materialiv do Slovnika amurskih goldiv Varshava 1923 i Shodenniku podorozhi do krayu goldiv i orochoniv 1914 roku Varshava 1966 Slovo amba udegejskoyu yak j in pivdennimi tunguso manchzhurskimi movami napriklad ulchskoyu oznachaye ne tilki zlij duh didko a j ussurijskij tigr Na pochatku 2007 roku same tak nazvav svij albom modnij rosijskij pop gurt Mumij Troll mati solista gurtu Illi Lagutenka rodom z Vladivostoka de vikoristano deyaki sa me udegejski motivi v oformlenni promo sajtu i samogo disku Za davnini v udegejciv panuvalo uyavlennya sho pohodit she z dobi matriarhatu pro te sho poyava narodzhennya ditini v zhinki ye ne rezultatom shlyubnih stosunkiv z cholovikom a diyi praroditelnici Sagdi Mami nachebto cya stara stara zhinka z mifichnogo prostoru posilaye zhinci dityachu dushu pislya chogo ta vagitniye i narodzhuye VinoskiUdegejci na Vebproekti z pidtrimki korinnih narodiv Sibiru proekt Novosibirskogo derzhavnogo universitetu 13 bereznya 2012 u Wayback Machine ros Arsenev V K Kitajcy v Ussurijskom krae Ocherk istoriko etnograficheskij Zapiski Rus geogr o va Habarovsk 1914 T 10 vip 1 sto 34 35 ros Udegejskie nimanku telungu ehe peredmova Folklor udegejcev Nimanku Telungu Ehe Nb Nauka 1998 stor 13 ros Starcev A F Priyomy ohoty i snaryazhenie udegejskogo ohotnika Etnografiya i folklor narodov Dalnego Vostoka SSSR Vladivostok 1983 stor 20 ros chiselnist orochoniv tobto udegejciv razom z orochami t ch chiselnist vlasne udegejciv ye nevidomoyu Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 roku Nacionalnij sklad naselennya gromadyanstvo Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu ukr Sunik O P Udegejskij yazyk Yazyki narodov SSSR T 5 L 1968 stor 54 ros Udegejci na www sati archaeology nsc ru Istoriko etnografichnij atlas Sibiru 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Pro udegejciv na sajti Komitetu Radi Federaciyi Rosiyi u spravah Pivnochi i malochiselnih narodiv ros Udegejskie nimanku telungu ehe peredmova Folklor udegejcev Nimanku Telungu Ehe Nb Nauka 1998 stor 20 ros Kimonko D Tam gde bezhit Sukpaj Povesti ocherk i stihi Yakutsk Knizhnoe izd vo stor 338 ros Alotova G Tvoyi lyudi Udege Pro Valentinu Kyalundzyugu ros Chzhurchzheni i chzhurchzhenski derzhavi stattya DVGI DVO RAN ros Voyage de La Perouse autour du monde publie conformement au decret du 22 avril 1791 et redige par M L Milet Mureau P 1797 T 3 Ch 19 Arsenev V K Kitajcy v Ussurijskom krae Ocherk istoriko etnograficheskij Zapiski Rus geogr obsh va Habarovsk 1914 stor 33 34 ros Udegejskie nimanku telungu ehe Primitki Folklor udegejcev Nimanku Telungu Ehe Nb Nauka 1998 stor 409 Istoriya i kultura udegejcev pid red A I Krushanova L Nauka 1989 ros Arsenev V K Lesnye lyudi udehejcy Vladivostok 1926 stor 27 ros Udegejskie nimanku telungu ehe Slovnik udegejskih etnografichnih terminiv Folklor udegejcev Nimanku Telungu Ehe Nb Nauka 1998 S 520 Kimonko D Tam gde bezhit Sukpaj Povesti ocherk i stihi Yakutsk Knizhnoe izd vo stor 316 ros Arsenev V K Lesnye lyudi udehejcy Vladivostok 1926 stor 46 47 ros isnuye dumka sho zvichaj v udegejciv ta in tunguso manchzhuriv pomishati tilo pomerlogo nemovlyati abo ditini do 3 rokiv na derevo ye vidgomonom davnishoyi tradiciyi koli v takij zhe sposib hovali vsih nebizhchikiv Udegejskie nimanku telungu ehe Komentari Folklor udegejcev Nimanku Telungu Ehe Nb Nauka 1998 stor 388 Udegejskie nimanku telungu ehe Slovnik udegejskih etnografichnih terminiv Folklor udegejcev Nimanku Telungu Ehe Nb Nauka 1998 stor 516 530 Lopatin I A Leto sredi orochej i goldov Dalyokaya okraina Vladivostok 1913 stor 7 ros http wx terney narod ru Udegejskie nimanku telungu ehe Peredmova Folklor udegejcev Nimanku Telungu Ehe Nb Nauka 1998 stor 33 ros Lebedeva E P Hasanova M M Folklor ude Udegejskie nimanku telungu ehe vstupna stattya Folklor udegejcev Nimanku Telungu Ehe Nb Nauka 1998 stor 32 ros Udegejskie nimanku telungu ehe Komentari Folklor udegejcev Nimanku Telungu Ehe Nb Nauka 1998 stor 363 364 410 411 ros vona v cilomu blizka do takoyi zh u inshih amurskih narodiv napriklad nanajciv Udegejskie nimanku telungu ehe Peredmova Folklor udegejcev Nimanku Telungu Ehe Nb Nauka 1998 stor 20 40 ros Arhiv originalu za 7 lyutogo 2009 Procitovano 28 sichnya 2009 Lebedeva E P Hasanova M M Folklor ude Udegejskie nimanku telungu ehe vstupna stattya Folklor udegejcev Nimanku Telungu Ehe Nb Nauka 1998 stor 32 ros Dzherela posilannya i literaturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Udegejski prisliv ya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Udeghe Udegejci Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 11 kn 1 K 1984 stor 435 Smolyak A V Udegejcy Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya stor 475 476 ros ros ros ros Pro udegejciv na sajti Komitetu Radi Federaciyi Rosiyi u spravah Pivnochi i malochiselnih narodiv ros ros ros Narody Sibiri M L 1956 ros Arsenev V K Lesnye lyudi udehejcy Vladivostok 1926 ros Istoriya i kultura udegejcev pid red A I Krushanova L Nauka 1989 ros Larkin V G Udegejcy Vladivostok 1958 ros Istoriya i kultura udegejcev M 1989 ros Fadeev A A Poslednij iz Udege ros Alotova G Tvoyi lyudi Udege Pro Valentinu Kyalundzyugu ros Sunik O P Udegejskij yazyk Yazyki narodov SSSR T 5 L 1968 stor 53 67 ros video Udegejskij tanec Festival Zhivaya nit vremen video Udegejska pisnya Festival Zhivaya nit vremen Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi