Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Чумиза | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Setaria italica subsp. italica (L.) P.Beauv., 1812 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| * Setaria italica subsp. maximaa L. | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Чумиза, італійське просо (Setária itálica subsp. italica L.) — зернова культура, одна з найстаріших хлібних культур Східної Азії. Культурний підвид мишія італійського (Setaria italica) з родини тонконогових (Poaceae).
Назва
У Китаї чумизу називають «гуцзой», а крупу чумизи «сяоміцзой». Назва культури «чумиза» походить від зміненого китайського «сяоміцза». В Індії чумизу називають «кунгу», в Японії — «ава», у Грузії — «гомі», у Вірменії — «мчаді», у Молдові та Україні — «бор» чи головчасте просо, у Казахстані «кунак», в Англії — «Turkestan millet» (туркестанське просо), «Italian millet» (італійське просо).
Біологія
Стебло прямостояче, міцне, 60–120 см заввишки. На стеблах 10–13 листків. Листя завдовжки 25–24 см і 2-З см завширшки.
Суцвіття — щільна колосоподібна волоть до 50 см завдовжки. Мітличка лопастна до 30 см довжини, щетинки слабо виражені.
Плід — дрібна зернівка. Одна мітличка в середньому містить 7500 зерен цегляно-червоного кольору, округло-еліпсоподібної форми, низької плівчастості (9–10 %). Вага 1000 зерен 2,8 г. Насіння добре проростає при температурі повітря вище +6…+10 °С, не проростає при температурі нижче +5 °С.
Чумиза є рослиною короткого дня, відносно середньостепова, теплолюбива. Проте більш стійка до весняних ніж просо, сходи витримують короткочасні заморозки до -2…-4 °С. Саме тому чумиза висівається з просом і кукурудзою в пізніші строки. Чумиза добре протистоїть повітряній та ґрунтовій посусі, добре переносить високі температури повітря та тимчасову недостачу вологи в ґрунті, так як володіє властивістю витягувати вологу з більш глибоких шарів, економно витрачати її в різні періоди свого розвитку. У період кущіння і викиду мітлички чумиза добре відзивається на додаткове зволоження, у період проростання насіння задовольняється дуже обмеженою кількістю вологи.
Надмірне зволоження ґрунту в післяпосівний період може спричинити загибель проростків чи зарідження сходів з наступним пригніченням їх унаслідок поганого розвитку кореневої системи від недостачі в ґрунті повітря й тепла. Найкращими ґрунтами будуть чорноземи, супіщані, суглинисті ґрунти. Солонцюваті і засолені ґрунти для чумизи не придатні.
Вегетаційний період в середньому становить 115 днів. Від викиду мітлички до дозрівання проходить період 35–40 днів. За добрих умов коефіцієнт кущення — від 1 до 12.
Врожайність у виробничих умовах: зелена маса — 350–400 цнт/га, сіно — 85–90 цнт/га, зерно — 85–90 цнт/га.
Чумиза відрізняєтья засухостійкістю, стійкістю до осипання, мало піддатлива захворюванням, чим вигідно відрізняється від багатьох інших культур, практично не вражається головнею та .
Історія
У країні традиційного вирощування, в Китаї, продукти з цієї культури вважають високопоживними, такими, що позитивно впливають на організм людини. Чумиза є однією з основних продовольчих культур Китаю. Із зерна чумизи виготовляєть різноманітні продукти харчування. З крупи чумизи варять різні каші, з борошна випікають пампушки, млинці, особливі китайські макарони. Також зерно чумизи використовують як вихідну сировину при виготовленні спирту, пива та інших продуктів. Чумиза слугує високопоживним кормом для тваринництва Китаю, у хід йдуть практично всі частини рослини від корінців до мітлички з зерном.
Широке поширення в Росії чумиза отримала після російсько-японської війни 1904–1905 років, коли російські військові завезли насіння цієї культури з Маньчжурії. Використання чумизи для потреб харчування російськими військами дало можливість оцінити економічні переваги культури. Відсутність акліматизованих сортів чумизи, незнання особливостей біології й агротехніки затребували проведення досліджень з переселення цієї рослини в європейську частину Росії. Широкому поширенню чумизи в Росії сприяв селекціонер з Коломни М. В. Цуканов, який вивів новий високоврожайний сорт — Коломенський.
В Україні в післявоєнні роки було виділено в селекціонування кілька сортів чумизи — Дніпропетровська, Херсонська, Українська тощо. Через те, що за врожайністю вони майже не відрізнялися від проса, чумиза, як продовольча культура, була виведена з реєстру рослин та виключена з ГОСТів. Проте народна селекція за 48 років дала цінні результати. У результаті багаторічних селекційних експериментів виведений авторський сорт Дніпровська, що успадкував від російського сорту Коломенська високу врожайність. Це єдиний в Україні сорт чумизи, що пройшов сортовипробування і занесений 2001 року до , рекомендований для вирощування і характеризується високою врожайністю й унікальним змістом біологічно активних речовин.
Поживна цінність
Чумиза відрізняється високим вмістом вуглеводів (крохмалю до 70 %), білків, незамінних амінокислот (лізину). Чумиза є гарним доповненням корму для птиці, концентрованого і зеленого корму для продуктивних тварин. Чумизу можна розглядати і як продовольчу круп'яну культуру.
Хімічний склад (до абсолютно сухої речовини): сирий протеїн — 19,5 %, цукор — 8 %, клітковина — 20 %. У 100 кг зеленого корму міститься 66 кормових одиниць, 39,7 . Зелена маса має гарну листяність (72 %).
Хімічний склад сіна: вода — 15 %, зола — 9,6 %, органічні речовини — 75,5 % (8–9 % білків і 2 % жиру). Сіно чумизи містить, у перерахунку на суху речовину — 14–16 % , що значно перевищує вміст в сіні багаторічних злакових трав (7–12 %), проса, вівса; цукор — 8 %; клітковина — 20 %.
Хімічний склад зерна: вода — 14 %, протеїни — 7 %, жири — 5,2 %, клітковина — 7 %, зола — 2 %, безазотисті екстрактивні речовини 57,9 %. Крупа чумизи є продуктом з високим вмістом вітамінів.
Хімічний склад крупи: жири — 5,4 %, білки — 14,4 %, вуглеводи — 69,6 %. Енергетична цінність — 369 ккал. Крупа чумизи має дієтичні, лікувально-профілактичні властивості та зумовлює позитивний вплив на організм людини, є природним сорбентом який добре поглинає радіонукліди цезію та стронцію.
Агротехнологія вирощування
Економічна ефективність вирощування
Вирощування чумизи, у порівнянні з найближчою зерно-круп'яною культурою, просом, економічно вигідніше для сільгоспвиробників степового регіону (затрати на вирощування практично однакові, а віддача з гектара більша майже на порядок):
- насіннєвого матеріалу витрачається в 5 разів менше: проса на 1 га приблизно 20–25 кг; чумизи на 1 га приблизно 3,6–5 кг;
- врожайність чумизи вища за врожайність проса в середньому в 3 рази: просо — 1,4 т/га; чумизи — від 4 т/га.
Стимулюючим фактором для виробництва чумизи є висока технологічність зерна і культури в цілому. Культура, маючи унікальний серед зернових коефіцієнт розмноження, дозволяє значно збільшити віддачу з гектару.
Попередники і сівозміни
| Культура | Степ | Лісостеп | Полісся |
|---|---|---|---|
| Озима пшениця | 2-3 | 2-3 | 2-3 |
| Озиме жито | 1-2 | 1-2 | 1-2 |
| Озимий ячмінь | 1-2 | 1-2 | 1-2 |
| Овес | 1-2 | 1-2 | 1-2 |
| Гречка | 1-2 | 1-2 | 1-2 |
| Просо | 3-4 | 3-4 | 3-4 |
| Зернобобові | 3-4 | 3-4 | 3-4 |
| Ріпак | 3-4 | 3-4 | 3-4 |
| Цукрові буряки | 3-4 | 3-4 | 3-4 |
| Картопля | 1-2 | 1-2 | 1-2 |
| Соняшник | 8-9 | 7-9 | - |
| Еспарцет | 2-3 | 2-3 | - |
| Конюшина | - | 3-4 | 3-4 |
| Люцерна | 3-4 | 3-4 | 3-4 |
| Багаторічні трави | 3-4 | 3-4 | 3-4 |
| Суданка | 3 | 3 | 3 |
| Сорго | 3-4 | 3-4 | 3-4 |
| Чорний пар | 5-10 | 10 | - |
| Кукурудза | 0-5 | 0-5 | 0-5 |
| Чумиза | 1-2 | 1-2 | 1-2 |
Найкращі попередники: пласт багаторічних трав та оборот пласта, просапні культури, коренеплоди, овочі. Хороші попередники: озимі культури, зернобобові. Неприпустимий попередник: соняшник, яровий овес і ячмінь. Сама чумиза є хорошим попередником для інших сільгоспкультур, так як вона порівняно мало висушує ґрунт. Широкорядні посіви, після зімкнення рядків, своїм потужним травостоєм самостійно заглушають бур'яни.
Розміщувати чумизу бажано на полях віддалених від населених пунктів, так як горобці та гризуни, розкуштував смакові якості чумизи, стануть причиною непередбачених втрат врожаю.
Обробіток ґрунту
Обробіток ґрунту починають з , яке створює сприятливі умови для проростання бур'янів, які знищуються пізнішою . Передпосівна обробка ґрунту складається з боронування ранньою весною для закриття вологи і дво- триразової культивації з боронуванням. Перша культивація проводиться на початку польових робіт культиватором на глибину 8–10 см; через 10–15 днів проводиться друга культивація на глибину посіву насіння. Точний час другої культивації визначається проростанням бур'янів. На засмічених ґрунтах проводять боронування важкими боронами між першою та передпосівною культивацією. Такою передпосівною обробкою добре очищається поле від бур'янів і створюється сприятливий водний і повітряний режим ґрунту. Важливо не допускати розриву в часі між останньою культивацією та посівом.
Посів
Висів чумизи необхідно проводити в оптимальні строки в добре прогрітий ґрунт (+10…+12 °С). Насіння проростає за 4–5 днів. Висів проводять сівалками точного посіву або овочевими, трав'яними сівалками на глибину 3–5 см в залежності від типу ґрунту і його вологості. При недостачі ґрунтової вологи застосовують післяпосівне прикатування. Способи посіву:
- широкорядний (45–70 см) при нормі висіву 1,2–1,5 млн зерен кондиційного насіння на 1 га (3,4–4,3 кг/га) забезпечує найбільш високий врожай зерна;
- суцільний рядовий (15 см), норма висіву 2,5–З млн зерен на 1 га (7–8,4 кг/га);
- на зелену масу й сіно норму посіву збільшують до 4 млн кондиційних зерен (11 кг/га).
Культивація
Посіви чумизи необхідно підтримувати в рихлому й чистому від бур'янів стані до повного затінення рослинами міжряддів. На широкорядних посівах, протягом вегетаційного періоду повинно бути зроблено не менше двох міжрядних культивацій й одне окучування, яке дає змогу, за рахунок розвитку придаткової кореневої системи з нижніх вузлів стебла, збільшити кількість продуктивних стебел, що помітно впливає на врожайність. Окучування проводять в фазі 6–7-го повноцінного листка.
Добрива і гербіциди
Чумиза чутлива на внесення мінеральних добрив NPK під передпосівну культивацію з розрахунку 60 кг/га діючої речовини. Це забезпечує підвищення врожаю зерна й зеленої маси в 2,5 рази.
У фазі 6–7-го повноцінного листка можливий обробіток посівів гербіцидами (амінова сіль 2,4Д або аналогічні з розрахунку 0,7 кг/га діючої речовини).
Збирання
При вирощуванні на зерно, збирати чумизу потрібно комбайном при досяганні повної зрілості, методом високого зрізу. Оберти барабану комбайна регулюють як на збирання проса. На зелену масу й сіно, чумизу скошують кормозбиральними машинами. Збирати на сіно бажано на початку викиду мітлички, а на зелений корм — на 10–15 днів раніше. Скошують чумизу на висоті не нижче 8-10 см, завдяки чому забезпечується добре відростання отави для збирання зеленої маси. Збір на силос проводять на початку дозрівання головних мітличок.
Примітки
- Чумиза // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Чумиза (італійське просо). — Днпрдз. : ТОВ Консул, 2004.
- 01.1-30378663-001-2002 Насіння чумизи. Сортові та посівні якості. Технічні умови. — Технічні умови України, 23 грудня 2002 року.
- 15.6-30378663-003-2002 Крупа чумизи. — Технічні умови України, 23 грудня 2002 року.
- 01.1-30378663-002-2002 Чумиза. Вимоги при заготівлі та поставках. Технічні умови. — Технічні умови України, 23 грудня 2002 року.
Див. також
Література
- Чумиза — забута й врожайна. [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chumiza Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Viddil Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Odnodolni Liliopsida Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Tonkonogovi Poaceae Rid Mishij Setaria Vid Mishij italijskij Pidvid Chumiza Binomialna nazva Setaria italica subsp italica L P Beauv 1812 Sinonimi Setaria italica subsp maximaa L Posilannya Vikishovishe Setaria italica Vikividi Setaria italica IPNI 1207294 2 ITIS 530348 The Plant List kew 442451 Chumiza italijske proso Setaria italica subsp italica L zernova kultura odna z najstarishih hlibnih kultur Shidnoyi Aziyi Kulturnij pidvid mishiya italijskogo Setaria italica z rodini tonkonogovih Poaceae NazvaU Kitayi chumizu nazivayut guczoj a krupu chumizi syaomiczoj Nazva kulturi chumiza pohodit vid zminenogo kitajskogo syaomicza V Indiyi chumizu nazivayut kungu v Yaponiyi ava u Gruziyi gomi u Virmeniyi mchadi u Moldovi ta Ukrayini bor chi golovchaste proso u Kazahstani kunak v Angliyi Turkestan millet turkestanske proso Italian millet italijske proso BiologiyaSteblo pryamostoyache micne 60 120 sm zavvishki Na steblah 10 13 listkiv Listya zavdovzhki 25 24 sm i 2 Z sm zavshirshki Sucvittya shilna kolosopodibna volot do 50 sm zavdovzhki Mitlichka lopastna do 30 sm dovzhini shetinki slabo virazheni Plid dribna zernivka Odna mitlichka v serednomu mistit 7500 zeren ceglyano chervonogo koloru okruglo elipsopodibnoyi formi nizkoyi plivchastosti 9 10 Vaga 1000 zeren 2 8 g Nasinnya dobre prorostaye pri temperaturi povitrya vishe 6 10 S ne prorostaye pri temperaturi nizhche 5 S Chumiza ye roslinoyu korotkogo dnya vidnosno serednostepova teplolyubiva Prote bilsh stijka do vesnyanih nizh proso shodi vitrimuyut korotkochasni zamorozki do 2 4 S Same tomu chumiza visivayetsya z prosom i kukurudzoyu v piznishi stroki Chumiza dobre protistoyit povitryanij ta gruntovij posusi dobre perenosit visoki temperaturi povitrya ta timchasovu nedostachu vologi v grunti tak yak volodiye vlastivistyu vityaguvati vologu z bilsh glibokih shariv ekonomno vitrachati yiyi v rizni periodi svogo rozvitku U period kushinnya i vikidu mitlichki chumiza dobre vidzivayetsya na dodatkove zvolozhennya u period prorostannya nasinnya zadovolnyayetsya duzhe obmezhenoyu kilkistyu vologi Nadmirne zvolozhennya gruntu v pislyaposivnij period mozhe sprichiniti zagibel prorostkiv chi zaridzhennya shodiv z nastupnim prignichennyam yih unaslidok poganogo rozvitku korenevoyi sistemi vid nedostachi v grunti povitrya j tepla Najkrashimi gruntami budut chornozemi supishani suglinisti grunti Soloncyuvati i zasoleni grunti dlya chumizi ne pridatni Vegetacijnij period v serednomu stanovit 115 dniv Vid vikidu mitlichki do dozrivannya prohodit period 35 40 dniv Za dobrih umov koeficiyent kushennya vid 1 do 12 Vrozhajnist u virobnichih umovah zelena masa 350 400 cnt ga sino 85 90 cnt ga zerno 85 90 cnt ga Chumiza vidriznyayetya zasuhostijkistyu stijkistyu do osipannya malo piddatliva zahvoryuvannyam chim vigidno vidriznyayetsya vid bagatoh inshih kultur praktichno ne vrazhayetsya golovneyu ta IstoriyaU krayini tradicijnogo viroshuvannya v Kitayi produkti z ciyeyi kulturi vvazhayut visokopozhivnimi takimi sho pozitivno vplivayut na organizm lyudini Chumiza ye odniyeyu z osnovnih prodovolchih kultur Kitayu Iz zerna chumizi vigotovlyayet riznomanitni produkti harchuvannya Z krupi chumizi varyat rizni kashi z boroshna vipikayut pampushki mlinci osoblivi kitajski makaroni Takozh zerno chumizi vikoristovuyut yak vihidnu sirovinu pri vigotovlenni spirtu piva ta inshih produktiv Chumiza sluguye visokopozhivnim kormom dlya tvarinnictva Kitayu u hid jdut praktichno vsi chastini roslini vid korinciv do mitlichki z zernom Shiroke poshirennya v Rosiyi chumiza otrimala pislya rosijsko yaponskoyi vijni 1904 1905 rokiv koli rosijski vijskovi zavezli nasinnya ciyeyi kulturi z Manchzhuriyi Vikoristannya chumizi dlya potreb harchuvannya rosijskimi vijskami dalo mozhlivist ociniti ekonomichni perevagi kulturi Vidsutnist aklimatizovanih sortiv chumizi neznannya osoblivostej biologiyi j agrotehniki zatrebuvali provedennya doslidzhen z pereselennya ciyeyi roslini v yevropejsku chastinu Rosiyi Shirokomu poshirennyu chumizi v Rosiyi spriyav selekcioner z Kolomni M V Cukanov yakij viviv novij visokovrozhajnij sort Kolomenskij V Ukrayini v pislyavoyenni roki bulo vidileno v selekcionuvannya kilka sortiv chumizi Dnipropetrovska Hersonska Ukrayinska tosho Cherez te sho za vrozhajnistyu voni majzhe ne vidriznyalisya vid prosa chumiza yak prodovolcha kultura bula vivedena z reyestru roslin ta viklyuchena z GOSTiv Prote narodna selekciya za 48 rokiv dala cinni rezultati U rezultati bagatorichnih selekcijnih eksperimentiv vivedenij avtorskij sort Dniprovska sho uspadkuvav vid rosijskogo sortu Kolomenska visoku vrozhajnist Ce yedinij v Ukrayini sort chumizi sho projshov sortoviprobuvannya i zanesenij 2001 roku do rekomendovanij dlya viroshuvannya i harakterizuyetsya visokoyu vrozhajnistyu j unikalnim zmistom biologichno aktivnih rechovin Pozhivna cinnistKrupa chumizi bila ekspoziciya istorichnogo muzeyu Chumiza vidriznyayetsya visokim vmistom vuglevodiv krohmalyu do 70 bilkiv nezaminnih aminokislot lizinu Chumiza ye garnim dopovnennyam kormu dlya ptici koncentrovanogo i zelenogo kormu dlya produktivnih tvarin Chumizu mozhna rozglyadati i yak prodovolchu krup yanu kulturu Himichnij sklad do absolyutno suhoyi rechovini sirij proteyin 19 5 cukor 8 klitkovina 20 U 100 kg zelenogo kormu mistitsya 66 kormovih odinic 39 7 Zelena masa maye garnu listyanist 72 Himichnij sklad sina voda 15 zola 9 6 organichni rechovini 75 5 8 9 bilkiv i 2 zhiru Sino chumizi mistit u pererahunku na suhu rechovinu 14 16 sho znachno perevishuye vmist v sini bagatorichnih zlakovih trav 7 12 prosa vivsa cukor 8 klitkovina 20 Himichnij sklad zerna voda 14 proteyini 7 zhiri 5 2 klitkovina 7 zola 2 bezazotisti ekstraktivni rechovini 57 9 Krupa chumizi ye produktom z visokim vmistom vitaminiv Himichnij sklad krupi zhiri 5 4 bilki 14 4 vuglevodi 69 6 Energetichna cinnist 369 kkal Krupa chumizi maye diyetichni likuvalno profilaktichni vlastivosti ta zumovlyuye pozitivnij vpliv na organizm lyudini ye prirodnim sorbentom yakij dobre poglinaye radionuklidi ceziyu ta stronciyu Agrotehnologiya viroshuvannyaPosivi chumizi Ekonomichna efektivnist viroshuvannya Viroshuvannya chumizi u porivnyanni z najblizhchoyu zerno krup yanoyu kulturoyu prosom ekonomichno vigidnishe dlya silgospvirobnikiv stepovogo regionu zatrati na viroshuvannya praktichno odnakovi a viddacha z gektara bilsha majzhe na poryadok nasinnyevogo materialu vitrachayetsya v 5 raziv menshe prosa na 1 ga priblizno 20 25 kg chumizi na 1 ga priblizno 3 6 5 kg vrozhajnist chumizi visha za vrozhajnist prosa v serednomu v 3 razi proso 1 4 t ga chumizi vid 4 t ga Stimulyuyuchim faktorom dlya virobnictva chumizi ye visoka tehnologichnist zerna i kulturi v cilomu Kultura mayuchi unikalnij sered zernovih koeficiyent rozmnozhennya dozvolyaye znachno zbilshiti viddachu z gektaru Poperedniki i sivozmini Termin periodu povernennya kulturi na poperednye misce v rokah Kultura Step Lisostep Polissya Ozima pshenicya 2 3 2 3 2 3 Ozime zhito 1 2 1 2 1 2 Ozimij yachmin 1 2 1 2 1 2 Oves 1 2 1 2 1 2 Grechka 1 2 1 2 1 2 Proso 3 4 3 4 3 4 Zernobobovi 3 4 3 4 3 4 Ripak 3 4 3 4 3 4 Cukrovi buryaki 3 4 3 4 3 4 Kartoplya 1 2 1 2 1 2 Sonyashnik 8 9 7 9 Esparcet 2 3 2 3 Konyushina 3 4 3 4 Lyucerna 3 4 3 4 3 4 Bagatorichni travi 3 4 3 4 3 4 Sudanka 3 3 3 Sorgo 3 4 3 4 3 4 Chornij par 5 10 10 Kukurudza 0 5 0 5 0 5 Chumiza 1 2 1 2 1 2 Najkrashi poperedniki plast bagatorichnih trav ta oborot plasta prosapni kulturi koreneplodi ovochi Horoshi poperedniki ozimi kulturi zernobobovi Nepripustimij poperednik sonyashnik yarovij oves i yachmin Sama chumiza ye horoshim poperednikom dlya inshih silgospkultur tak yak vona porivnyano malo visushuye grunt Shirokoryadni posivi pislya zimknennya ryadkiv svoyim potuzhnim travostoyem samostijno zaglushayut bur yani Rozmishuvati chumizu bazhano na polyah viddalenih vid naselenih punktiv tak yak gorobci ta grizuni rozkushtuvav smakovi yakosti chumizi stanut prichinoyu neperedbachenih vtrat vrozhayu Obrobitok gruntu Obrobitok gruntu pochinayut z yake stvoryuye spriyatlivi umovi dlya prorostannya bur yaniv yaki znishuyutsya piznishoyu Peredposivna obrobka gruntu skladayetsya z boronuvannya rannoyu vesnoyu dlya zakrittya vologi i dvo trirazovoyi kultivaciyi z boronuvannyam Persha kultivaciya provoditsya na pochatku polovih robit kultivatorom na glibinu 8 10 sm cherez 10 15 dniv provoditsya druga kultivaciya na glibinu posivu nasinnya Tochnij chas drugoyi kultivaciyi viznachayetsya prorostannyam bur yaniv Na zasmichenih gruntah provodyat boronuvannya vazhkimi boronami mizh pershoyu ta peredposivnoyu kultivaciyeyu Takoyu peredposivnoyu obrobkoyu dobre ochishayetsya pole vid bur yaniv i stvoryuyetsya spriyatlivij vodnij i povitryanij rezhim gruntu Vazhlivo ne dopuskati rozrivu v chasi mizh ostannoyu kultivaciyeyu ta posivom Posiv Visiv chumizi neobhidno provoditi v optimalni stroki v dobre progritij grunt 10 12 S Nasinnya prorostaye za 4 5 dniv Visiv provodyat sivalkami tochnogo posivu abo ovochevimi trav yanimi sivalkami na glibinu 3 5 sm v zalezhnosti vid tipu gruntu i jogo vologosti Pri nedostachi gruntovoyi vologi zastosovuyut pislyaposivne prikatuvannya Sposobi posivu shirokoryadnij 45 70 sm pri normi visivu 1 2 1 5 mln zeren kondicijnogo nasinnya na 1 ga 3 4 4 3 kg ga zabezpechuye najbilsh visokij vrozhaj zerna sucilnij ryadovij 15 sm norma visivu 2 5 Z mln zeren na 1 ga 7 8 4 kg ga na zelenu masu j sino normu posivu zbilshuyut do 4 mln kondicijnih zeren 11 kg ga Kultivaciya Posivi chumizi neobhidno pidtrimuvati v rihlomu j chistomu vid bur yaniv stani do povnogo zatinennya roslinami mizhryaddiv Na shirokoryadnih posivah protyagom vegetacijnogo periodu povinno buti zrobleno ne menshe dvoh mizhryadnih kultivacij j odne okuchuvannya yake daye zmogu za rahunok rozvitku pridatkovoyi korenevoyi sistemi z nizhnih vuzliv stebla zbilshiti kilkist produktivnih stebel sho pomitno vplivaye na vrozhajnist Okuchuvannya provodyat v fazi 6 7 go povnocinnogo listka Dobriva i gerbicidi Chumiza chutliva na vnesennya mineralnih dobriv NPK pid peredposivnu kultivaciyu z rozrahunku 60 kg ga diyuchoyi rechovini Ce zabezpechuye pidvishennya vrozhayu zerna j zelenoyi masi v 2 5 razi U fazi 6 7 go povnocinnogo listka mozhlivij obrobitok posiviv gerbicidami aminova sil 2 4D abo analogichni z rozrahunku 0 7 kg ga diyuchoyi rechovini Zbirannya Pri viroshuvanni na zerno zbirati chumizu potribno kombajnom pri dosyaganni povnoyi zrilosti metodom visokogo zrizu Oberti barabanu kombajna regulyuyut yak na zbirannya prosa Na zelenu masu j sino chumizu skoshuyut kormozbiralnimi mashinami Zbirati na sino bazhano na pochatku vikidu mitlichki a na zelenij korm na 10 15 dniv ranishe Skoshuyut chumizu na visoti ne nizhche 8 10 sm zavdyaki chomu zabezpechuyetsya dobre vidrostannya otavi dlya zbirannya zelenoyi masi Zbir na silos provodyat na pochatku dozrivannya golovnih mitlichok PrimitkiChumiza Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Chumiza italijske proso Dnprdz TOV Konsul 2004 01 1 30378663 001 2002 Nasinnya chumizi Sortovi ta posivni yakosti Tehnichni umovi Tehnichni umovi Ukrayini 23 grudnya 2002 roku 15 6 30378663 003 2002 Krupa chumizi Tehnichni umovi Ukrayini 23 grudnya 2002 roku 01 1 30378663 002 2002 Chumiza Vimogi pri zagotivli ta postavkah Tehnichni umovi Tehnichni umovi Ukrayini 23 grudnya 2002 roku Div takozhMishij italijskij MogarLiteraturaChumiza zabuta j vrozhajna 19 veresnya 2016 u Wayback Machine