Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

О роки самоназва ульта на ні малочисельна народність на Далекому Сході Азії та в Україні Ороки Ульта НаниОзброєні ороки

Ороки

Ороки

О́роки (самоназва ульта́, на́ні) — малочисельна народність на Далекому Сході Азії та в Україні.

Ороки
Ульта, Нани
image
Озброєні ороки, Південний Сахалін, 1-а пол. ХХ ст.
Кількістьбл. 1300 чол.
Ареалimage Україна: 959 (2001)
image Росія: 346 (2002)
image Японія: бл. 20 (1989)
Близькі до:тунгусо-маньчжурські народи
Моваросійська, українська, орокська
РелігіяПравослав'я, частково традиційні вірування

Територія проживання і чисельність

Ороки є корінним народом Далекого Сходу Азії, зокрема, вони проживають на сході острова Сахалін (Російська Федерація) і на півночі острова Хоккайдо (Японія).

За даними перепису населення Російської Федерації 2002 року, в країні проживало тільки 346 осіб орокської національності. Про чисельність ороків у Японії сучасні дані відсутні, однак відомо, що в 1989 році в околиці м. Абасірі на о-ві Хоккайдо існувала орокська громада у складі 20 осіб.

Цікава ситуація склалася в Україні за результатами першого перепису населення після розпаду СРСР у 2001 році — було зафіксовано проживання 959 осіб, які самоідентифікували себе як ороки, щоправда, тільки 12 з них (тобто трохи більше відсотка) назвали орокську мову рідною, ще 179 осіб (бл. 1/5) рідною вважають українську, решта — переважно російську.

Дані з мови та етнічної спорідненості

Орокська мова належить до тунгусо-маньжурської мовної групи. Серед ороків поширена російська мова, лише невелика частка з них володіє рідною мовою.

Мовно і культурно ороки близькі до інших тунгусо-маньжурських народів Приамур'я — нанайців, ульчів, орочів, удегейців; щодо господарської діяльності відрізняються від них розведенням оленів.

Дані з господарства і етнографії

У минулому основну роль у житті ороків відігравало рибальство, а оленярство мало підсобне,транспортне, значення.

Традиційне житло ороків узимку — конічний чум (подібний до евенкійського), за літнє житло правив близький за типом до орочського двосхилий намет, критий корою дерев.

Ороки поділялися на екзогамні патрилінійні роди.

У радянський час майже всі ороки, що проживали на північному сході Сахаліну, були об'єднані в одному оленярському колгоспі.

Виноски

  1. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 листопада 2015.
  2. Перепис населення в Росії 2002 року (рос.). Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 4 травня 2008.
  3. . Архів оригіналу за 17 червня 2009. Процитовано 18 грудня 2008.
  4. . Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 21 грудня 2011.

Література

  • Новикова К., Сем Л. Орокский язык // Языки мира: Тунгусо-маньчжурские языки. М., 1997. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

O roki samonazva ulta na ni malochiselna narodnist na Dalekomu Shodi Aziyi ta v Ukrayini Oroki Ulta NaniOzbroyeni oroki Pivdennij Sahalin 1 a pol HH st Kilkistbl 1300 chol Areal Ukrayina 959 2001 Rosiya 346 2002 Yaponiya bl 20 1989 Blizki do tunguso manchzhurski narodiMovarosijska ukrayinska orokskaReligiyaPravoslav ya chastkovo tradicijni viruvannyaTeritoriya prozhivannya i chiselnistOroki ye korinnim narodom Dalekogo Shodu Aziyi zokrema voni prozhivayut na shodi ostrova Sahalin Rosijska Federaciya i na pivnochi ostrova Hokkajdo Yaponiya Za danimi perepisu naselennya Rosijskoyi Federaciyi 2002 roku v krayini prozhivalo tilki 346 osib orokskoyi nacionalnosti Pro chiselnist orokiv u Yaponiyi suchasni dani vidsutni odnak vidomo sho v 1989 roci v okolici m Abasiri na o vi Hokkajdo isnuvala orokska gromada u skladi 20 osib Cikava situaciya sklalasya v Ukrayini za rezultatami pershogo perepisu naselennya pislya rozpadu SRSR u 2001 roci bulo zafiksovano prozhivannya 959 osib yaki samoidentifikuvali sebe yak oroki shopravda tilki 12 z nih tobto trohi bilshe vidsotka nazvali oroksku movu ridnoyu she 179 osib bl 1 5 ridnoyu vvazhayut ukrayinsku reshta perevazhno rosijsku Dani z movi ta etnichnoyi sporidnenostiOrokska mova nalezhit do tunguso manzhurskoyi movnoyi grupi Sered orokiv poshirena rosijska mova lishe nevelika chastka z nih volodiye ridnoyu movoyu Movno i kulturno oroki blizki do inshih tunguso manzhurskih narodiv Priamur ya nanajciv ulchiv orochiv udegejciv shodo gospodarskoyi diyalnosti vidriznyayutsya vid nih rozvedennyam oleniv Dani z gospodarstva i etnografiyiU minulomu osnovnu rol u zhitti orokiv vidigravalo ribalstvo a olenyarstvo malo pidsobne transportne znachennya Tradicijne zhitlo orokiv uzimku konichnij chum podibnij do evenkijskogo za litnye zhitlo praviv blizkij za tipom do orochskogo dvoshilij namet kritij koroyu derev Oroki podilyalisya na ekzogamni patrilinijni rodi U radyanskij chas majzhe vsi oroki sho prozhivali na pivnichnomu shodi Sahalinu buli ob yednani v odnomu olenyarskomu kolgospi Vinoski Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 5 listopada 2015 Perepis naselennya v Rosiyi 2002 roku ros Arhiv originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 4 travnya 2008 Arhiv originalu za 17 chervnya 2009 Procitovano 18 grudnya 2008 Arhiv originalu za 23 lipnya 2020 Procitovano 21 grudnya 2011 LiteraturaNovikova K Sem L Orokskij yazyk Yazyki mira Tunguso manchzhurskie yazyki M 1997 ros

Дата публікації:
Топ