Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Орокська мова (самоназва: уйльта, ульта) — мова ороків, яка належить до тунгусо-маньчжурських мов, близька до нанайської та удегейської мови.
| Орокська мова | |
|---|---|
| Поширена в | Росія |
| Регіон | Сахалін |
| Носії | 47 (2010) |
| Місце | на межі зникнення |
| Писемність | кирилиця |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | oac |
Поширення
Орокська мова поширена на Сахаліні, у Поронайському та Ноглицькому районах. Ороки також мешкають на острові Хоккайдо в Японії, станом на 1989 рік близько 20 осіб, проте кількість мовців невідома. Загальна чисельність мовців у Росії, згідно з переписом 2010, становить 47 осіб, у 2002 році було 64 мовці, а в 1979 році орокською мовою володіли 450 осіб.
Цікава ситуація склалася в Україні, за результатами першого перепису населення 2001 року, було зафіксовано 959 осіб, які самоідентифікували себе, як ороки, щоправда, тільки 12 з них (тобто трохи більше відсотка) назвали орокську мову рідною, ще 179 осіб (бл. 1/5) рідною вважають українську, решта — переважно російську. Проте за переписом населення СРСР 1989 року в УРСР налічувалося тільки 2 ороки.
Діалекти
Орокска мова включає два діалекти: північний (східносахалінський) та південний (поронайський). Мова ороків острова Хоккайдо належить до південного діалекту.
Орокська абетка
Орокська мова довший час писемності не мала. Абетку, створену на кирилиці, було введено у 2007 році. Був опублікований буквар, а мову викладають ентузіасти у початковій школі села Вал на острові Сахалін.
Соціолінгвістична ситуація
Ситуація з функціонуванням та розвитком орокської мови, як й для інших мов корінних малих народів Півночі та Далекого Сходу Росії, є несприятливою. Ороки фактично повністю асимільовані, серед них поширена російська мова, лише невелика частка з них володіє рідною мовою, яку використовують для спілкування між собою представники найстаршого покоління. Орокською мовою також володіють кілька людей вікової групи від 40 до 50 років.
Дослідження
Видатний японський дослідник [en] (1818–1888) був першим, хто зробив перші записи про орокську мову. Він записав близько 350 орокських слів японською мовою, у тому числі близько 200 слів із граматичними зауваженнями та короткими текстами.
Література
- Лариса Озолиня. Грамматика орокского языка / Под ред. д. ф. н. Б. В. Болдырева. Институт филологии СО РАН. — Новосибирск: Гео, 2013. — 372 с. (рос.)
- Т. И. Петрова. Язык ороков (ульта) / Под ред. О. П. Суника и В. И. Цисиус. — Ленинград: Наука, 1967. — 153 с. (рос.)
- [pl]. Отчет по командировке к айнам и орокам о. Сахалина в 1903 — 1905 гг. // Изв. Рус. комитета для изучения Средней и Восточной Азии. 1905. № 5. 1907. № 7 (рос.)
Примітки
- Перепис-2010(рос.)
- 136 мов народів Росії під загрозою Радіо Свобода
- Перелік мов для розроблення даних Всеукраїнського перепису населення про етнічний та склад населення України
- Язык уйльта (орокский язык)
- Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. Генеалогічна класифікація
- Перепис населення в Україні 2001 року
- Всесоюзний перепис населення 1989 року. Національний склад населення по республіках СРСР(рос.)
- M. Paul Lewis, Gary F. Simons, Charles D. Fennig (red.). Ethnologue: Languages of the World(англ.)
Посилання
- ЮНЕСКО (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orokska mova samonazva ujlta ulta mova orokiv yaka nalezhit do tunguso manchzhurskih mov blizka do nanajskoyi ta udegejskoyi movi Orokska movaPoshirena v RosiyaRegion SahalinNosiyi 47 2010 Misce na mezhi zniknennyaPisemnist kirilicyaKlasifikaciya Altajska sim ya Tunguso manchzhurska gilkaAmurska grupa dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 3 oacPoshirennyaOrokska mova poshirena na Sahalini u Poronajskomu ta Noglickomu rajonah Oroki takozh meshkayut na ostrovi Hokkajdo v Yaponiyi stanom na 1989 rik blizko 20 osib prote kilkist movciv nevidoma Zagalna chiselnist movciv u Rosiyi zgidno z perepisom 2010 stanovit 47 osib u 2002 roci bulo 64 movci a v 1979 roci orokskoyu movoyu volodili 450 osib Cikava situaciya sklalasya v Ukrayini za rezultatami pershogo perepisu naselennya 2001 roku bulo zafiksovano 959 osib yaki samoidentifikuvali sebe yak oroki shopravda tilki 12 z nih tobto trohi bilshe vidsotka nazvali oroksku movu ridnoyu she 179 osib bl 1 5 ridnoyu vvazhayut ukrayinsku reshta perevazhno rosijsku Prote za perepisom naselennya SRSR 1989 roku v URSR nalichuvalosya tilki 2 oroki DialektiOrokska mova vklyuchaye dva dialekti pivnichnij shidnosahalinskij ta pivdennij poronajskij Mova orokiv ostrova Hokkajdo nalezhit do pivdennogo dialektu Orokska abetkaOrokska mova dovshij chas pisemnosti ne mala Abetku stvorenu na kirilici bulo vvedeno u 2007 roci Buv opublikovanij bukvar a movu vikladayut entuziasti u pochatkovij shkoli sela Val na ostrovi Sahalin Sociolingvistichna situaciyaSituaciya z funkcionuvannyam ta rozvitkom orokskoyi movi yak j dlya inshih mov korinnih malih narodiv Pivnochi ta Dalekogo Shodu Rosiyi ye nespriyatlivoyu Oroki faktichno povnistyu asimilovani sered nih poshirena rosijska mova lishe nevelika chastka z nih volodiye ridnoyu movoyu yaku vikoristovuyut dlya spilkuvannya mizh soboyu predstavniki najstarshogo pokolinnya Orokskoyu movoyu takozh volodiyut kilka lyudej vikovoyi grupi vid 40 do 50 rokiv DoslidzhennyaVidatnij yaponskij doslidnik en 1818 1888 buv pershim hto zrobiv pershi zapisi pro oroksku movu Vin zapisav blizko 350 orokskih sliv yaponskoyu movoyu u tomu chisli blizko 200 sliv iz gramatichnimi zauvazhennyami ta korotkimi tekstami LiteraturaLarisa Ozolinya Grammatika orokskogo yazyka Pod red d f n B V Boldyreva Institut filologii SO RAN Novosibirsk Geo 2013 372 s ISBN 978 5 906284 33 4 ros T I Petrova Yazyk orokov ulta Pod red O P Sunika i V I Cisius Leningrad Nauka 1967 153 s ros pl Otchet po komandirovke k ajnam i orokam o Sahalina v 1903 1905 gg Izv Rus komiteta dlya izucheniya Srednej i Vostochnoj Azii 1905 5 1907 7 ros PrimitkiPerepis 2010 ros 136 mov narodiv Rosiyi pid zagrozoyu Radio Svoboda Perelik mov dlya rozroblennya danih Vseukrayinskogo perepisu naselennya pro etnichnij ta sklad naselennya Ukrayini Yazyk ujlta orokskij yazyk Kochergan M P Vstup do movoznavstva Genealogichna klasifikaciya Perepis naselennya v Ukrayini 2001 roku Vsesoyuznij perepis naselennya 1989 roku Nacionalnij sklad naselennya po respublikah SRSR ros M Paul Lewis Gary F Simons Charles D Fennig red Ethnologue Languages of the World angl PosilannyaYuNESKO ros