Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українсько-маньчжурські відносини
 |  |
Український рух
Після революційних подій 1917 року в Російській імперії, значно активізувався й національно-визвольний рух українців у Маньчжурії. Провідником цього руху була Маньчжурська округа з окружною радою в Харбіні (створена 1917 p.), яка очолила організоване українське життя в Маньчжурії.
Маньчжурська окружна рада підтримувала тісні зв'язки з Києвом і після III З'їзду вирішила послати до українського уряду свою делегацію, яку очолив голова Ради Петро Твердовський. Делегація прибула до Києва наприкінці травня 1918 p. Після приїзду П.Твердовський передав від імені Маньчжурської окружної ради до Міністерства закордонних справ України таку петицію:
- Вимагати від російського уряду визнати далекосхідний Зелений Клин частиною України;
- Негайно відкликати з Зеленого Клину всі озброєні російські частини і передати наявну зброю українським властям;
- Призначити українського старосту на весь край, долучаючи сюди й смугу відчуження Маньчжурської залізниці;
- Призначити військового начальника краю, за винятком Маньчжурії;
- Призначити начальника Заамурської округи, який там був і раніше;
- Тимчасово залишити всі власті, які там були до більшовиків, до особливого розпорядження українського уряду;
- Утворити при міністерстві в Києві спеціальний відділ у справах Зеленого Клину;
- Дозволити мати своє власне військо;
- До Харбіну, як міжнародного міста, призначити українського консула;
І хоча тоді П.Твердовського було номіновано українським консулом на Далекому Сході, а головам окружних рад були надані певні консульські повноваження «по захисту прав і інтересів українських громадян у Московщині», об'єктивно військово-політична ситуація, яка складалася тоді не на користь Української держави, не сприяла вирішенню проблеми Зеленого Клину, як того хотіли маньчжурські українці.
Коли Твердовський повернувся до Харбіну, становище на було вкрай складне. Чеські підрозділи почали боротьбу з більшовиками, і влада в Сибіру опинилася в руках уряду на чолі з Вологодським. Вологодський і провід чесько-словацьких легіонів дали дозвіл Твердовському утворити на Далекому Сході українське військо з місцевих українців. Проте незабаром реакційні російські кола, що прийшли до влади в Сибіру й на Далекому Сході, почали цьому перешкоджати, а далі — й забороняти.
29 червня 1918 p. владу на Амурщині захопив російський есер Алексєєвський. Він провів арешти найактивніших українців, заборонив окружну раду.
Національний рух в Маньчжурії підтримував тісні зв'язки з представниками Зеленої України. 24 жовтня у Владивостоці відбувся IV Український далекосхідний надзвичайний з'їзд. Керував з'їздом Микола Новицький, його заступниками були Федір Стешко й , писарями — Дмитро Боровик та Степан Кукуруза. Склад представників на цьому з'їзді був непропорційний: майже не було селян, зовсім не було представників від Забайкалля; з Примор'я, за винятком Владивостока, також прибуло мало делегатів. Зате з Маньчжурії — понад третини всіх учасників. Крім того, консул П. Твердовський запросив на з'їзд двох представників козацтва.
Делегати схвалили прокламацію «До народів світу» із закликом визнати за Україною право повної національної незалежності. Крім того, вони висували свої обґрунтовані вимоги здобути собі автономні культурні права на своєму терені.
З'їзд обрав Секретаріат розширеного складу. До нього ввійшли Юрій Мова, Федір Стешко, , і .
Чимало уваги IV З'їзд приділив організації національного українського війська на Далекому Сході. Коли спроба організувати український полк на ст. Ехо в Маньчжурії не вдалася (акція консула П. Твердовського та генерала Б. Хрещатицького), Секретаріат порозумівся щодо цього з генералом , призначеним головнокомандуючим всього Далекого Сходу. Генерал Вериго дістав від Іванова-Ринова розпорядження організувати українське «Вільне Козацтво» та склав угоду з Секретаріатом, що той у справах «Вільного Козацтва» буде підпорядкований
Проте, через репресії діячів українського руху спочатку білогвардійцями, а після повної окупації Далекого Сходу більшовиками та встановлення режиму червоного терору, національно-визвольний рух було ліквідовано. Українці, яким вдалося врятуватися, здебільшого переселялися до Маньчжурії. Але активні дії зі створення національної автономії тимчасово відійшли на другий план.
ОУН на Далекому Сході
У своїй діяльності Організація Українських Націоналістів на Далекому Сході проводила власну політичну лінію, передусім опираючись на власні сили, й намагалася бути її суб'єктом та незалежним чинником формування. У взаємовідносинах між ОУН та Японією на Далекому Сході виділяються п'ять періодів, які характеризувала й активна співпраця, й протидія, й нейтралітет.
- Перший припадає на 1930–1934 роки коли відбувалося налагодження офіційних зв'язків;
- Другий період — 1934 — літо 1939: розгортання найактивнішої співпраці в боротьбі проти комунізму;
- Третій — осінь 1939 — січень 1942 протидія з боку японської адміністрації діяльності українським установам і організаціям, які перебували під контролем ОУН;
- Четвертий — літо 1943 — весна 1944: намагання японської влади включити й підпорядкувати українські структури російській еміграційній організації та використати українців у власних інтересах;
- П'ятий — травень 1944 — серпень 1945: домовленість про ведення спільної боротьби проти комунізму та про не ведення ворожої діяльності щодо однієї із сторін.
В вересні–грудні 1931 року японські війська окупували Китайську Маньчжурію. 1 березня 1932 року на захоплених територіях під протекторатом Японії була проголошена Маньчжурська держава на чолі з імператором Пу І.
На той час, у Маньчжурії українська діаспора, за різними даними, становила 20-30 тисяч осіб й була зосереджена в містах — Харбіні (проживало 15–20 тисяч осіб), Мукдені, Даляні, Гіріні. Також великі громади українців були в Шанхаю (видавали часописи — , ), Ціндао (друкували часопис «На Далекому Сході»), Тяньцзіні, Ханчжоу.
Наприкінці 1920-х на початку 1930-х років у Харбіні українці заснували (УНК) на чолі з д-р Барченком, (УНД), Українську Далекосхідну Січ (УДС), (СУМ), діяло товариство Просвіта на чолі з Іваном Паславським та видавався «Український вісник» під редакцією Івана Світа. З 1934 року в Харбіні заходами української громади було налагоджено випуск україномовних .
Полковник Євген Коновалець, нав'язавши співробітництво з японськими військовими колами в боротьбі проти комунізму, висилав через Токіо в Маньчжурію членів ОУН з завданням наладнати зв'язки з українським населенням Зеленого Клину, з вояками-українцями, що служать у Червоній армії на Далекому Сході, із політичними в'язнями радянських концтаборів. Завданням груп ОУН, висланих на Далекий Схід, було назовні — провадити громадсько-політичну діяльність серед української діаспори Маньчжурії, а насправді — налагодити зв'язок ОУН з українцями Сибіру та намагатися організовувати співпрацю на місцях із японцями. Заходами ПУНу було видано японською мовою книгу про Україну, а також здійснено деякі спроби з Японії через місто Владивосток встановити лінію зв'язку ОУН з Києвом.
Свою діяльність ОУН мала поширювати, передусім, на Зелений Клин — південну частину Далекого Сходу (Хабаровський край, (Приморська) й Амурська області СРСР) площею понад 500 тисяч км² із населенням 2,5 мільйони. З них, згідно з переписом 1926 року, українці становили 47 % (на 1 тисячу припадало — 477 українців, 160 — росіян, 32 — білоруси тощо). Українці компактно проживали в районах міста Благовіщенська та озера Ханка, а також українські поселення були розкидані на Зейсько–Буреїнській й рівнинах.
У зв'язку з цими планами діяльності ОУН на Далекому Сході Коновалець вислав 1934 року до Маньчжурії Омельяна Хмельовського — «Бориса Куркчі», а 1935 — — «Богдана Лукавенка» і Михайла Затинайка — «Романа Корду-Федоріва». М. Митлюк загинув 1936 року, переходячи радянський кордон по р. Амурі в організаційних справах. Переходи через кордон влаштовували й були відповідальними за них Юрій Олександрович Рой та М. Затинайко — «Роман Корда-Федорів».
В 1937 році прибули на Далекий Схід Михайло Гнатів–"Чорний", Григорій Купецький–"Джура" і Григорій Файда–"Бомба", що належали до вишкільної групи М. Колодзінського — «Кума». Після загибелі М. Митлюка представником ОУН на Далекому Сході став д‑р Михайло Мілько.
Велике пожвавлення серед українців Маньчжурії викликала звістка про створення Карпатської України. До УДС масово стали вступати українці, які до цього були інертними, та вимагати видачі паспортів і надання підданства Карпатської України.
У листопаді 1941 року японська військова місія у Харбіні в особі Акагі-сана проводила зустрічі з Григорієм Купецьким щодо відновлення попередньої співпраці. Вже після переговорів із полковником японської армії були досягнуті домовленості про співпрацю ОУН і Японії. Перед Різдвом 1942 року в Харбіні вийшла газета «Сурма» як офіційний орган ОУН на Далекому Сході.
Японська адміністрація Маньчжурії організувала за 20 км від Харбіна табір для втікачів-українців з СРСР (Примор'я і Забайкалля). Також представники ОУН на Далекому Сході прагнули втілити ідею незалежної Далекосхідної Зеленої України. Для цього було підготовлено плани створення й затвердження персонального складу уряду й усіляко переконувано японців, щоб на зайнятих територіях організовувати українську адміністрацію навіть там, де українці були у меншості.
Навесні 1944 року японці пішли на поступки українцям, дозволивши обрати новий провід . Його очолив інженер О. С. Вітовський, крім того, обрано Раду старійшин на чолі з Миколою Самарським, а її секретарем став Г. Купецький. Також для УНК було виділено недалеко Харбіна земельну ділянку під хутір, який отримав назву .
Восени 1944 року японська адміністрація почала організовувати військові відділи з іноземців, більшість із яких складали росіяни. Туди ж японці намагалися включати й українців, але заходами ОУН більшість українців відмовилися туди вступати. 19 серпня 1945 року радянські війська зайняли Харбін, й одразу ж були арештовані і розстріляні провідні діячі УНК — О. С. Вітковський, М. Я. Нетребенко, І. П. Шевченко, М. І. Заїка та сотні інших.
Більшість вцілілих членів ОУН виїхали з Харбіна 15 серпня 1945 року до міста Тяньцзінь, а далі до Шанхаю, де було створено Українську громаду. Її очолював член ОУН М. Гнатів — «Сергій Іванович Василів». До неї входило понад 150 дійсних членів. На її базі було створено Український Допомоговий Комітет — чиє основне завдання — вивозити українців до США, Австралії та Аргентини. До 1949 року більшість українців з Китаю УДК разом з американською організацією IRO (International Refugee Organization) переправив з Шанхаю на Філіппіни. Основну роботу в УДК щодо переправляння втікачів виконував М. Гнатів з допомогою Миколи Лебедя.
Див. також
Джерела
- Деякі аспекти діяльності Організації Українських Націоналістів на Далекому Сході [ 6 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Українці на Далекому Сході
- Становлення української державності на далекому сході у 1917—1922 рр
- Українські національно-культурні товариства на Далекому Сході[недоступне посилання з червня 2019]
- http://h.ua/story/104657/ [ 29 травня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinsko manchzhurski vidnosiniUkrayinskij ruhPislya revolyucijnih podij 1917 roku v Rosijskij imperiyi znachno aktivizuvavsya j nacionalno vizvolnij ruh ukrayinciv u Manchzhuriyi Providnikom cogo ruhu bula Manchzhurska okruga z okruzhnoyu radoyu v Harbini stvorena 1917 p yaka ocholila organizovane ukrayinske zhittya v Manchzhuriyi Manchzhurska okruzhna rada pidtrimuvala tisni zv yazki z Kiyevom i pislya III Z yizdu virishila poslati do ukrayinskogo uryadu svoyu delegaciyu yaku ocholiv golova Radi Petro Tverdovskij Delegaciya pribula do Kiyeva naprikinci travnya 1918 p Pislya priyizdu P Tverdovskij peredav vid imeni Manchzhurskoyi okruzhnoyi radi do Ministerstva zakordonnih sprav Ukrayini taku peticiyu Vimagati vid rosijskogo uryadu viznati dalekoshidnij Zelenij Klin chastinoyu Ukrayini Negajno vidklikati z Zelenogo Klinu vsi ozbroyeni rosijski chastini i peredati nayavnu zbroyu ukrayinskim vlastyam Priznachiti ukrayinskogo starostu na ves kraj doluchayuchi syudi j smugu vidchuzhennya Manchzhurskoyi zaliznici Priznachiti vijskovogo nachalnika krayu za vinyatkom Manchzhuriyi Priznachiti nachalnika Zaamurskoyi okrugi yakij tam buv i ranishe Timchasovo zalishiti vsi vlasti yaki tam buli do bilshovikiv do osoblivogo rozporyadzhennya ukrayinskogo uryadu Utvoriti pri ministerstvi v Kiyevi specialnij viddil u spravah Zelenogo Klinu Dozvoliti mati svoye vlasne vijsko Do Harbinu yak mizhnarodnogo mista priznachiti ukrayinskogo konsula I hocha todi P Tverdovskogo bulo nominovano ukrayinskim konsulom na Dalekomu Shodi a golovam okruzhnih rad buli nadani pevni konsulski povnovazhennya po zahistu prav i interesiv ukrayinskih gromadyan u Moskovshini ob yektivno vijskovo politichna situaciya yaka skladalasya todi ne na korist Ukrayinskoyi derzhavi ne spriyala virishennyu problemi Zelenogo Klinu yak togo hotili manchzhurski ukrayinci Koli Tverdovskij povernuvsya do Harbinu stanovishe na bulo vkraj skladne Cheski pidrozdili pochali borotbu z bilshovikami i vlada v Sibiru opinilasya v rukah uryadu na choli z Vologodskim Vologodskij i provid chesko slovackih legioniv dali dozvil Tverdovskomu utvoriti na Dalekomu Shodi ukrayinske vijsko z miscevih ukrayinciv Prote nezabarom reakcijni rosijski kola sho prijshli do vladi v Sibiru j na Dalekomu Shodi pochali comu pereshkodzhati a dali j zaboronyati 29 chervnya 1918 p vladu na Amurshini zahopiv rosijskij eser Aleksyeyevskij Vin proviv areshti najaktivnishih ukrayinciv zaboroniv okruzhnu radu Nacionalnij ruh v Manchzhuriyi pidtrimuvav tisni zv yazki z predstavnikami Zelenoyi Ukrayini 24 zhovtnya u Vladivostoci vidbuvsya IV Ukrayinskij dalekoshidnij nadzvichajnij z yizd Keruvav z yizdom Mikola Novickij jogo zastupnikami buli Fedir Steshko j pisaryami Dmitro Borovik ta Stepan Kukuruza Sklad predstavnikiv na comu z yizdi buv neproporcijnij majzhe ne bulo selyan zovsim ne bulo predstavnikiv vid Zabajkallya z Primor ya za vinyatkom Vladivostoka takozh pribulo malo delegativ Zate z Manchzhuriyi ponad tretini vsih uchasnikiv Krim togo konsul P Tverdovskij zaprosiv na z yizd dvoh predstavnikiv kozactva Delegati shvalili proklamaciyu Do narodiv svitu iz zaklikom viznati za Ukrayinoyu pravo povnoyi nacionalnoyi nezalezhnosti Krim togo voni visuvali svoyi obgruntovani vimogi zdobuti sobi avtonomni kulturni prava na svoyemu tereni Z yizd obrav Sekretariat rozshirenogo skladu Do nogo vvijshli Yurij Mova Fedir Steshko i Chimalo uvagi IV Z yizd pridiliv organizaciyi nacionalnogo ukrayinskogo vijska na Dalekomu Shodi Koli sproba organizuvati ukrayinskij polk na st Eho v Manchzhuriyi ne vdalasya akciya konsula P Tverdovskogo ta generala B Hreshatickogo Sekretariat porozumivsya shodo cogo z generalom priznachenim golovnokomanduyuchim vsogo Dalekogo Shodu General Verigo distav vid Ivanova Rinova rozporyadzhennya organizuvati ukrayinske Vilne Kozactvo ta sklav ugodu z Sekretariatom sho toj u spravah Vilnogo Kozactva bude pidporyadkovanij Prote cherez represiyi diyachiv ukrayinskogo ruhu spochatku bilogvardijcyami a pislya povnoyi okupaciyi Dalekogo Shodu bilshovikami ta vstanovlennya rezhimu chervonogo teroru nacionalno vizvolnij ruh bulo likvidovano Ukrayinci yakim vdalosya vryatuvatisya zdebilshogo pereselyalisya do Manchzhuriyi Ale aktivni diyi zi stvorennya nacionalnoyi avtonomiyi timchasovo vidijshli na drugij plan OUN na Dalekomu ShodiGerb OUN Presova vistava nacionalistichnoyi organizaciyi Dalekoshidna Sich m Harbin U svoyij diyalnosti Organizaciya Ukrayinskih Nacionalistiv na Dalekomu Shodi provodila vlasnu politichnu liniyu peredusim opirayuchis na vlasni sili j namagalasya buti yiyi sub yektom ta nezalezhnim chinnikom formuvannya U vzayemovidnosinah mizh OUN ta Yaponiyeyu na Dalekomu Shodi vidilyayutsya p yat periodiv yaki harakterizuvala j aktivna spivpracya j protidiya j nejtralitet Pershij pripadaye na 1930 1934 roki koli vidbuvalosya nalagodzhennya oficijnih zv yazkiv Drugij period 1934 lito 1939 rozgortannya najaktivnishoyi spivpraci v borotbi proti komunizmu Tretij osin 1939 sichen 1942 protidiya z boku yaponskoyi administraciyi diyalnosti ukrayinskim ustanovam i organizaciyam yaki perebuvali pid kontrolem OUN Chetvertij lito 1943 vesna 1944 namagannya yaponskoyi vladi vklyuchiti j pidporyadkuvati ukrayinski strukturi rosijskij emigracijnij organizaciyi ta vikoristati ukrayinciv u vlasnih interesah P yatij traven 1944 serpen 1945 domovlenist pro vedennya spilnoyi borotbi proti komunizmu ta pro ne vedennya vorozhoyi diyalnosti shodo odniyeyi iz storin V veresni grudni 1931 roku yaponski vijska okupuvali Kitajsku Manchzhuriyu 1 bereznya 1932 roku na zahoplenih teritoriyah pid protektoratom Yaponiyi bula progoloshena Manchzhurska derzhava na choli z imperatorom Pu I Na toj chas u Manchzhuriyi ukrayinska diaspora za riznimi danimi stanovila 20 30 tisyach osib j bula zoseredzhena v mistah Harbini prozhivalo 15 20 tisyach osib Mukdeni Dalyani Girini Takozh veliki gromadi ukrayinciv buli v Shanhayu vidavali chasopisi Cindao drukuvali chasopis Na Dalekomu Shodi Tyanczini Hanchzhou Naprikinci 1920 h na pochatku 1930 h rokiv u Harbini ukrayinci zasnuvali UNK na choli z d r Barchenkom UND Ukrayinsku Dalekoshidnu Sich UDS SUM diyalo tovaristvo Prosvita na choli z Ivanom Paslavskim ta vidavavsya Ukrayinskij visnik pid redakciyeyu Ivana Svita Z 1934 roku v Harbini zahodami ukrayinskoyi gromadi bulo nalagodzheno vipusk ukrayinomovnih Polkovnik Yevgen Konovalec nav yazavshi spivrobitnictvo z yaponskimi vijskovimi kolami v borotbi proti komunizmu visilav cherez Tokio v Manchzhuriyu chleniv OUN z zavdannyam naladnati zv yazki z ukrayinskim naselennyam Zelenogo Klinu z voyakami ukrayincyami sho sluzhat u Chervonij armiyi na Dalekomu Shodi iz politichnimi v yaznyami radyanskih konctaboriv Zavdannyam grup OUN vislanih na Dalekij Shid bulo nazovni provaditi gromadsko politichnu diyalnist sered ukrayinskoyi diaspori Manchzhuriyi a naspravdi nalagoditi zv yazok OUN z ukrayincyami Sibiru ta namagatisya organizovuvati spivpracyu na miscyah iz yaponcyami Zahodami PUNu bulo vidano yaponskoyu movoyu knigu pro Ukrayinu a takozh zdijsneno deyaki sprobi z Yaponiyi cherez misto Vladivostok vstanoviti liniyu zv yazku OUN z Kiyevom Svoyu diyalnist OUN mala poshiryuvati peredusim na Zelenij Klin pivdennu chastinu Dalekogo Shodu Habarovskij kraj Primorska j Amurska oblasti SRSR plosheyu ponad 500 tisyach km iz naselennyam 2 5 miljoni Z nih zgidno z perepisom 1926 roku ukrayinci stanovili 47 na 1 tisyachu pripadalo 477 ukrayinciv 160 rosiyan 32 bilorusi tosho Ukrayinci kompaktno prozhivali v rajonah mista Blagovishenska ta ozera Hanka a takozh ukrayinski poselennya buli rozkidani na Zejsko Bureyinskij j rivninah U zv yazku z cimi planami diyalnosti OUN na Dalekomu Shodi Konovalec vislav 1934 roku do Manchzhuriyi Omelyana Hmelovskogo Borisa Kurkchi a 1935 Bogdana Lukavenka i Mihajla Zatinajka Romana Kordu Fedoriva M Mitlyuk zaginuv 1936 roku perehodyachi radyanskij kordon po r Amuri v organizacijnih spravah Perehodi cherez kordon vlashtovuvali j buli vidpovidalnimi za nih Yurij Oleksandrovich Roj ta M Zatinajko Roman Korda Fedoriv V 1937 roci pribuli na Dalekij Shid Mihajlo Gnativ Chornij Grigorij Kupeckij Dzhura i Grigorij Fajda Bomba sho nalezhali do vishkilnoyi grupi M Kolodzinskogo Kuma Pislya zagibeli M Mitlyuka predstavnikom OUN na Dalekomu Shodi stav d r Mihajlo Milko Velike pozhvavlennya sered ukrayinciv Manchzhuriyi viklikala zvistka pro stvorennya Karpatskoyi Ukrayini Do UDS masovo stali vstupati ukrayinci yaki do cogo buli inertnimi ta vimagati vidachi pasportiv i nadannya piddanstva Karpatskoyi Ukrayini U listopadi 1941 roku yaponska vijskova misiya u Harbini v osobi Akagi sana provodila zustrichi z Grigoriyem Kupeckim shodo vidnovlennya poperednoyi spivpraci Vzhe pislya peregovoriv iz polkovnikom yaponskoyi armiyi buli dosyagnuti domovlenosti pro spivpracyu OUN i Yaponiyi Pered Rizdvom 1942 roku v Harbini vijshla gazeta Surma yak oficijnij organ OUN na Dalekomu Shodi Yaponska administraciya Manchzhuriyi organizuvala za 20 km vid Harbina tabir dlya vtikachiv ukrayinciv z SRSR Primor ya i Zabajkallya Takozh predstavniki OUN na Dalekomu Shodi pragnuli vtiliti ideyu nezalezhnoyi Dalekoshidnoyi Zelenoyi Ukrayini Dlya cogo bulo pidgotovleno plani stvorennya j zatverdzhennya personalnogo skladu uryadu j usilyako perekonuvano yaponciv shob na zajnyatih teritoriyah organizovuvati ukrayinsku administraciyu navit tam de ukrayinci buli u menshosti Navesni 1944 roku yaponci pishli na postupki ukrayincyam dozvolivshi obrati novij provid Jogo ocholiv inzhener O S Vitovskij krim togo obrano Radu starijshin na choli z Mikoloyu Samarskim a yiyi sekretarem stav G Kupeckij Takozh dlya UNK bulo vidileno nedaleko Harbina zemelnu dilyanku pid hutir yakij otrimav nazvu Voseni 1944 roku yaponska administraciya pochala organizovuvati vijskovi viddili z inozemciv bilshist iz yakih skladali rosiyani Tudi zh yaponci namagalisya vklyuchati j ukrayinciv ale zahodami OUN bilshist ukrayinciv vidmovilisya tudi vstupati 19 serpnya 1945 roku radyanski vijska zajnyali Harbin j odrazu zh buli areshtovani i rozstrilyani providni diyachi UNK O S Vitkovskij M Ya Netrebenko I P Shevchenko M I Zayika ta sotni inshih Bilshist vcililih chleniv OUN viyihali z Harbina 15 serpnya 1945 roku do mista Tyanczin a dali do Shanhayu de bulo stvoreno Ukrayinsku gromadu Yiyi ocholyuvav chlen OUN M Gnativ Sergij Ivanovich Vasiliv Do neyi vhodilo ponad 150 dijsnih chleniv Na yiyi bazi bulo stvoreno Ukrayinskij Dopomogovij Komitet chiye osnovne zavdannya vivoziti ukrayinciv do SShA Avstraliyi ta Argentini Do 1949 roku bilshist ukrayinciv z Kitayu UDK razom z amerikanskoyu organizaciyeyu IRO International Refugee Organization perepraviv z Shanhayu na Filippini Osnovnu robotu v UDK shodo perepravlyannya vtikachiv vikonuvav M Gnativ z dopomogoyu Mikoli Lebedya Div takozhUkrayinsko kitajski vidnosini Ukrayinsko yaponski vidnosini Ukrayinci v Kitayi Odinec VolodimirDzherelaDeyaki aspekti diyalnosti Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv na Dalekomu Shodi 6 sichnya 2012 u Wayback Machine Ukrayinci na Dalekomu Shodi Stanovlennya ukrayinskoyi derzhavnosti na dalekomu shodi u 1917 1922 rr Ukrayinski nacionalno kulturni tovaristva na Dalekomu Shodi nedostupne posilannya z chervnya 2019 http h ua story 104657 29 travnya 2012 u Wayback Machine