Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Черво ний теро р насильницькі заходи що здійснювалися більшовиками проти широких соціальних груп які були оголошені клас

Червоний терор

Червоний терор

Черво́ний теро́р — насильницькі заходи, що здійснювалися більшовиками проти широких соціальних груп, які були оголошені «класовими ворогами», включно з робітниками та селянами, та звинувачувалися в «контрреволюційній діяльності».

Червоний терор
image
Країна image Російська СФРР, image Українська СРР, image Латвійська Соціалістична Радянська Республіка, image Литовська радянська республіка, image Комуна трудового народу Естонії і image Фінська Соціалістична Робітнича Республіка
image Червоний терор у Вікісховищі
image
«Більшовицька свобода» — польський пропагандистський плакат з карикатурою на Лева Троцького

Історичні аспекти

Терор та насильство,— включно із масовою конфіскацією (грабунком) приватної власності, арештами, розстрілами, примусовими роботами, примусовою мобілізацією, організацією голоду тощо,— широко застосовувалися у Радянській Росії під керівництвом В. І. Ульянова (Леніна) одразу після захоплення більшовиками влади восени 1917 року. Тобто ще значно раніше дати прийняття Декрету «про червоний терор» від 5 вересня 1918 року. Необхідність застосування терору та насильства для захоплення та утримання більшовиками влади була теоретично обґрунтована Леніним у його працях до узурпації влади восени 1917 року..

Згідно з Декретом «про червоний терор» від 5 вересня 1918 року, «червоний терор» ставив перед собою завдання боротьби з контрреволюцією, спекуляцією й злочинами за посадою шляхом ізолювання «класових ворогів» у концентраційних таборах і шляхом фізичного знищення «всіх осіб, причетних до білогвардійських організацій, змов і заколотів».

Більшовики, прийнявши Декрет «про червоний терор» після терористичних актів соціалістів-революціонерів — колишніх союзників більшовиків, проти більшовицьких лідерів, в основному вбивали людей, які не мали жодного стосунку до партії лівих соціалістів-революціонерів.

Російські історики, як правило, розглядають «червоний терор» лише в межах Радянської Росії у роки Громадянської війни (1917—1923). Таку позицію не можна вважати правильною, оскільки відомо, що органи більшовицької влади, включно з відділами ВНК РНК, діяли також і за межами Росії, зокрема у Києві, Харкові, Мінську та інших містах, що пізніше опинилися у складі СРСР. Українські історики поширюють термін «червоний терор» і на сталінські репресії в СРСР до 1953 року.

Термін «червоний терор» застосовують також щодо діяльності комуністів Угорщини (1919), республіканців Іспанії (1936—1939) та комуністичної військової хунти Ефіопії (1977—1979).

Обґрунтування червоного терору

Російські революціонери широко застосовували терор вже починаючи з 1901 року. Початком терору вважають убивство есерівським бойовиком міністра народної освіти Миколи Боголепова. Усього з 1901 по 1911 р. жертвами революційного терору стали близько 17 тисяч чоловік (з них 9 тисяч припадають на період революції 1905—1907 р.).

Сам же термін «червоний терор» ввела есерка [ru], яка заявила на суді в 1906

Партія вирішила на білий, але кривавий терор уряду, відповісти червоним терором…

Згодом Лев Троцький сформулював «червоний терор» як

знаряддя, застосовуване проти приреченого на загибель класу, що не хоче гинути.

Володимир Ленін також вважав терор необхідним, зокрема у вересні 1917 року він писав:

…без страти стосовно визискувачів (тобто поміщиків і капіталістів) навряд чи обійдеться жоден революційний уряд

Пізніше досить ґрунтовно сутність червоного терору визначив чекіст М. І. Лацис:

Ми не ведемо війни проти окремих осіб. Ми винищуємо буржуазію як клас. Не шукайте на слідстві матеріалів і доказів того, що обвинувачуваний діяв ділом або словом проти радянської влади. Перше питання, яке ми повинні йому поставити, - до якого класу він належить, якого він походження, виховання, освіти або професії. Ці питання й повинні визначити долю обвинувачуваного. У цьому - зміст і сутність червоного терору.

Ленін пов'язував необхідність терору з встановленням диктатури пролетаріату, яку він характеризував так:

“Диктатура означает — примите это раз навсегда к сведению, господа кадеты, — неограниченную, опирающуюся на силу, а не на закон, власть. Во время гражданской войны всякая победившая власть может быть только диктатурой. Но дело в том, что бывает диктатура меньшинства над большинст­вом, полицейской кучки над народом, и бывает диктатура гигантского большинства на­рода над кучкой насильников, грабителей и узурпаторов народной власти.”.
“Неограниченная, внезаконная, опирающаяся на силу, в самом прямом смысле слова, власть — это и есть диктатура”.
“Научное понятие диктатуры означает не что иное, как ничем не ограниченную, никакими законами, никакими абсолютно правилами не стесненную, непосредственно на насилие опирающуюся власть. Не что иное, кап это, означает понятие: "диктатура", — запомните хорошень­ко, гг. кадеты. Далее, во взятом нами примере мы видим диктатуру именно народа, ибо народ, масса населения, неоформленная, "случайно" собравшаяся в данном месте, сама и непосредственно выступает на сцену, сама чинит суд и расправу, применяет власть, творит новое революционное право. Наконец, это есть диктатура именно революцион­ного народа.” .

Політика терору в Радянській Росії

image
Газетне повідомлення про червоний терор у Вітебську

З приходом в результаті Жовтневого перевороту до влади більшовиків, червоний терор поступово стає офіційною політикою Радянської Росії.

Вже 24 листопада 1917 року Рада Народних Комісарів Росії (РНК) видала , відповідно до якого були створені робочі й селянські революційні трибунали «для боротьби проти контр-революційних сил у видах вживання заходів огородження від них революції та її завоювань, а також для рішення справ щодо боротьби з мародерством і хижацтвом, саботажем та іншими зловживаннями торговців, промисловців, чиновників й інших осіб». Характерно, що про мародерство та хижацтво комуністів та пролетаріїв тут не йдеться.

7 грудня 1917 року при Раді народних комісарів РРФСР була створена надзвичайна комісія по боротьбі з контрреволюцією й саботажем (скорочено ВНК — рос. всероссийская чрезвычайная комиссия), яку очолив Ф. Е. Дзержинський. Ця комісія була наділена широкими правами: робити арешти й конфіскації, виселяти злочинні елементи, позбавляти продовольчих карток, публікувати списки ворогів народу тощо.

Хоча рішенням Другого Всеросійського з'їзду рад робочих і солдатських депутатів смертна кара була скасована 26 жовтня 1917 року, російські лідери продовжували відкрито заявляти про необхідність терору і вбивств. Так, Лев Троцький 17 грудня 1917 заявив про те, що

не пізніше ніж через місяць терор прийме дуже сильні форми за прикладом великих французьких революціонерів. Ворогів наших буде чекати гільйотина, а не тільки в'язниця.

Володимир Ленін, засуджуючи «м'якотілість» у відповідях на дії «контрреволюціонерів», закликав 26 червня 1918 року:

заохочувати енергію й масовидність терору проти контрреволюціонерів.

Широко відомим стало формулювання першого голови Революційного військового трибуналу К. Данишевського:

image Військові трибунали не керуються й не повинні керуватися ніякими юридичними нормами. Це караючі органи, створені в процесі напруженої революційної боротьби, які постановляють свої вироки, керуючись принципом політичної доцільності й правосвідомістю комуністів». image

Декрет «Соціалістична Вітчизна в небезпеці» від 21 лютого 1918 безпосередньо містив вказівку здійснювати розстріли:

В ці батальйони для риття окопів повинні бути включені всі працездатні члени буржуазного класу, мужчини і жінки, під наглядом червоноармійців; ті, які чинять опір - розстрілювати...

Ворожі агенти, спекулянти, громили, хулігани, контрреволюційні агітатори, німецькі шпигуни розстрілюються на місці злочину.

Закріплення терору у постановах і декретах

13 червня 1918 р. був прийнятий декрет про відновлення смертної кари. З цього моменту розстріл міг офіційно застосовуватися за вироком революційних трибуналів. Як і раніше, В. І. Ленін дає вказівки щодо посилення терору на місцях. Наприклад, у листі від 8 серпня Г. Ф. Федорову він пише:

У Нижньому, явно, готується білогвардійське повстання. Треба напружити всі сили, скласти трійку диктаторів (Вас, Маркіна й ін.), навести негайно масовий терор, розстріляти й вивезти сотні повій, що згуртовують солдатів, колишніх офіцерів і т.п. Ні хвилини зволікання... Треба діяти щосили: масові обшуки. Розстріли за зберігання зброї. Масовий вивіз меншовиків і ненадійних.

В телеграмі Леніна від 9 серпня 1918 року до Пензенського виконкому містяться такі вказівки:

Необхідно зробити нещадний масовий терор проти куркулів, попів і білогвардійців; сумнівних замкнути в концентраційний табір поза містом...

Через рік в телеграмі Леніна від 26 травня 1919 року:

...Декретуйте й запроваджуйте в життя повне обеззброєння населення, розстрілюйте на місці нещадно за всяку приховану гвинтівку.

Серед заходів щодо наведення порядку й попередженню опору, саботування й контрреволюції пропонувалися також операції з узяття заручників і здійснення погроз і шантажу. 10 серпня 1918 року В. І. Ленін пропонував:

заручників... призначити поіменно по волостях. Ціль призначення саме багатії, тому що вони відповідають за контрибуцію, відповідають життям за негайний збір і зсипання надлишків хліба в кожній волості.
image
Плакат з написом російською «Смерть буржуазії і її прихвосням. Хай живе червоний терор.», біля могили Мойсея Урицького, Петроград, 1918

2 вересня 1918 року Яків Свердлов оголосив про початок червоного терору ВЦВК. Цього ж дня у Постанові РНК видав постанову, а 5 вересня — «Декрет про червоний терор», де було сказано:

Рада Народних Комісарів... знаходить, що при даній ситуації забезпечення тилу шляхом терору є прямою необхідністю; що для посилення діяльності Всеросійської Надзвичайної Комісії з боротьби з контрреволюцією, спекуляцією й злочином за посадою й внесеннями в неї більшої планомірності необхідно направити туди можливо більше число відповідальних партійних товаришів; що необхідно забезпечити Радянську Республіку від класових ворогів шляхом ізолювання їх у концентраційних таборах, що підлягають розстрілу всі особи, причетні до білогвардійських організацій, змов і заколотів; що необхідно опубліковувати імена всіх розстріляних, а також підстави застосування до них цієї міри..

3 вересня Народний комісар внутрішніх справ Г. І. Петровський у своєму розпорядженні заявляє про невідповідне виконання вказівок революційної влади, оскільки розстріли відбуваються недостатньо масово й незважаючи на «масові розстріли десятками тисяч наших товаришів», усе ще не уведений масовий терор проти «есерів, білогвардійців і буржуазії». Видається й потім публікується в Щотижневику ВНК наступна вказівка:

Розхитаності й міндальничанню повинен бути негайно покладений кінець. Всі відомі праві есери повинні бути негайно арештовані. З буржуазії й офіцерства повинне бути взяте значна кількість заручників. При найменших спробах опору повинен застосовуватися масовий розстріл. Місцеві губвиконкоми повинні виявити в цьому напрямку особливу ініціативу. Відділи міліції й надзвичайних комісій повинні прийняти всі міри до з'ясування й арешту всіх підозрюваних з безумовним розстрілом всіх замішаних у контрреволюційній і білогвардійській роботі.Про всілякі нерішучі в цьому напрямку дії тих або інших органів місцевих рад Завуправи виконкомів зобов'язані негайно донести народному комісаріату Внутрішніх Справ. ...Тил наших армій повинен бути, нарешті, остаточно очищений від усякої білогвардійщини й всіх підлих змовників проти влади робітничого класу й найбіднішого селянства. Ні найменших коливань, ні найменшої нерішучості в застосуванні масового терору!

У 1921 році керівництво радянських республік проголосило Нову економічну політику, що мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму. У 1922 році ВНК була реорганізована в Державне політичне управління (рос. — ГПУ), очільником якої залишився Ф. Дзержинський. ГПУ продовжувало застосувати терористичні методи репресій і нелегальних санкцій; воно удосконалило методу царської поліції, т. зв. «зубатовщину» (творення поліцією фіктивних революційних організацій, з метою виловлювати ворогів режиму). Сам же В. І. Ленін наголошував:

image "Найбільша помилка думати, що НЕП поклав кінець терору. Ми ще повернемося до терору й до терору економічного" image

Ленін виступав за узаконення терору, за допомогою якого партія більшовиків прийшла до влади:

Суд должен не устранить террор; обещать это было бы самообманом или обманом, а обосновать и узаконить его принципиально, ясно, без фальши и без прикрас. Формулировать надо как можно шире, ибо только революционное правосознание и революционная совесть поставят условия применения на деле, более или менее широкого.

Масштаби терору

Відповідно до відомостей, опублікованим особисто начальником відділу ВНК по боротьбі з контрреволюцією М. Лацисом, в 1918 році і за 7 місяців 1919 року були розстріляні 8 389 чоловік, з них: Петроградської ЧК — 1206; Московської — 234; Київської — 825; ВНК 781 чоловік, ув'язнено в концтаборах 9 496 чоловік, у в'язницях — 34 334; узято в заручники 13 111 чоловік й арештовані 86 893 чоловік. Сам М. Я. Лацис вважав ці цифри скромними:

...Якщо можна в чому-небудь обвинуватити ЧК, то не в зайвій запопадливості до розстрілів, а в недостатності застосування вищої міри покарання.

Противники більшовиків з Особливої комісії генерала Денікіна з розслідування більшовицьких злочинів, скоєних різними структурами більшовицької влади тільки в період 1918—1919 р., оцінювали кількість загиблих у 1 766 118 осіб, з них 28 єпископів, 1215 священнослужителів, 6 775 професорів і вчителів, 8 800 докторів, 54 650 офіцерів, 260 000 солдат, 10 500 поліцейських, 48 650 поліцейських агентів, 12 950 поміщиків, 355 250 представників інтелігенції, 193 350 робітників, 815 000 селян.

Радянський історик О. Мозохін на основі статистичних даних оцінює кількість жертв червоного терору тільки органів ВНК до 50 тисяч. При цьому слід пам'ятати, що червоний терор здійснювався не тільки органами ВНК.

Червоний терор в Україні

image
Трупи заручників, знайдені в херсонській ЧК у підвалі будинку Тюльпанова
image
Двір харківської губчека (вулиця Садова, 5) з трупами страчених
image
Розкопки братських могил біля будівлі харківської ЧК

На території України червоний терор розпочався у січні 1918 року із вторгненням червоногвардійських загонів Муравйова, який під час і після штурму Києва влаштував у Києві різанину. За різними підрахунками жертвами різанини стали від 2 до 5 тисяч осіб. Під час штурму Києва більшовики використали отруйні гази. З цього моменту насильство і терор стали основними методами утвердження тут Радянської влади.. За висловом В. Г. Короленка, арешти і позасудові розстріли політичних опонентів під приводом боротьби з контрреволюціонерами тут стали звичним, «побутовим явищем» радянської дійсності.

Дії червоногвардійців в Україні відрізнялися особливою жорстокістю. Наприклад, Харківське ЧК використовувало скальпування і «знімання рукавичок з кистей рук», в Полтаві і Кременчуці священнослужителів саджали на кіл. У Катеринославі застосовували розп'яття й побивання каміннями, в Одесі офіцерів прив'язували ланцюгами до дощок, вставляючи в топлення й смажачи, або розривали навпіл колесами лебідок, або опускали по черзі в казан з окропом й у море.

Мельгунов приводить такий опис так званих «людських боєнь» у Києві:

Вся ... підлога великого гаража була залита вже... кров'ю, що стояла на кілька дюймів, змішаної в жахаючу масу з мозком, черепними кістками, жмутами волосся й іншими людськими залишками .... стіни були заляпані кров'ю, на них поруч із тисячами дір від куль налипнули частки мозку й шматки головної шкіри... жолоб у чверть метра ширини й глибини й приблизно в 10 метрів довжини... був на всьому протязі до верху наповнений кров'ю... Поруч із цим місцем жахів у саду того ж будинку лежали поспіхом поверхово зариті 127 трупів останньої бійні... у всіх трупів розтрощені черепи, у багатьох навіть геть розплющені голови... Деякі були зовсім без голови, але голови не відрубувалися, а... відривалися...

Преса про червоний терор

Чисельною є група матеріалів преси про діяльність ВНК або червоний терор більшовиків в Україні 1919 р. Про розстріли в Києві, Харкові, Вінниці, Житомирі та інших містах України, про жертви «чрезвичайки», як називали цю комісію в народі, свідчили майже всі періодичні видання в Україні. Єврейські погроми в Україні були явищем, повз яке не могла пройти жодна газета.

Жертвами більшовицького терору в Києві, Одесі та інших містах стали: ректор Української академії мистецтва Олександр Мурашко, письменник Дмитро Маркович, поет Григорій Чупринка, композитор Микола Леонтович, актор і письменник Олелько Островський й тисячі інших, про що писала газета «Рідне слово» в статті «Жертви „чрезвичайки“ серед українців».

«Середньовічним жахом лунає від звісток і дій „чрезвичайки“, які доходять до нас з Харкова», — так починається стаття «Страхіття Харківської ЧК» в газеті «Шлях». А в публікації "Розкриття Київської «чрезвичайки» після баченого автор твердить, що в камерах будинку по Садовій, 5 "творилось не звичайне вбивство, тут панував «червоний терор». Так, на стіні однієї з тюремних жіночих камер був зроблений напис: «О, як страшно вмирати! Марія Шляпина. 26.08.1919 р.».

Інші газети наводять факти діяльності ВНК в Україні за даними Головної ліквідаційно-слідчої комісії, яка була створена при Уряді Директорії в 1919 році. Так, в замітках «Жертви більшовизму» та «Розкопки могил розстріляних більшовиками» газета «Громадянин» вказувала, що «за приблизними підрахунками у Вінниці більшовицькою „чрезвичайкою“ було розстріляно до 3 тис. чол.». Про розстріли в Києві та постанови Київської губернської «чрезвичайки» інформує також газета «Трудова громада» та інші видання.

Розстріли в Криму

Докладніше: Червоний терор у Криму

Після розгрому російської армії Врангеля 1920 року новий московський режим Троцького-Ульянова санкціонував масові розстріли росіян та українців у Криму, які деякі історики розглядають як геноцид слов'янського населення. Начальник Особливого відділу Південного фронту Є. Г. Євдокимов, що керував проведенням цієї операції, був нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора з таким обґрунтуванням:

Під час розгрому армії ген. Врангеля в Криму тов. Євдокімов з експедицією очистив Кримський півострів від білих офіцерів, що залишилися там для підпілля, і контррозвідників, вилучивши до 30 губернаторів, 50 генералів, понад 300 полковників, стільки ж контррозвідників і загалом до 12 000 білого елемента, чим попередив можливість появи в Криму білих банд

Бела Кун 14 листопада 1920 затверджений у складі надзвичайного органу більшовицької влади: Кримського революційного комітету (Кримревкому). Наступного дня отримав телеграму від заступника Троцького по РВР Є. Склянського: «Війна продовжиться, поки в Червоному Криму залишиться хоча б один білий офіцер». 16 листопада наказ про початок операції з очистки Криму від «контрреволюціонерів» віддав голова ВНК Ф. Дзержинський шифровкою на ім'я начальника особливого відділу Південного фронту В. Манцева. Для загального керівництва акцією до Криму прибув Георгій Пятаков.

17 листопада Кримревком ухвалив наказ № 4, в якому зазначалося: всі іноземні піддані, всі особи, що прибули на територію Криму з червня 1919 р. (разом з Добровольчою армією), а також «всі офіцери, чиновники воєнного часу, робітники в установах Добрармії повинні з'явитися для реєстрації в триденний термін. Ті, хто не з'являться, будуть розглядатися як шпигуни, які підлягають вищій мірі покарання за всією суворістю воєнного часу». На той час бойові дії вже закінчилися. В Державному архіві Служби безпеки України зберігаються опитувальні листи тих, хто був заарештований. У графі «У чому обвинувачується?» слідчі особливих трійок писали: «козак», «дворянин», «юнкер», «чиновник воєнного часу», «штабс-капітан», «доброволець», «учасник армії Врангеля» Питання в опитувальному листі ставилися з єзуїтською підступністю. Так, в ньому були такі питання: «хто може підтвердити що все те, що Ви написали правда?», «де мешкають Ваші рідні?», «хто в більшовицькому уряді добре Вас знає?» та інші. Якщо опитувальний був досить наївним й надавав потрібну владі інформацію, тим самим спрямовував всіх тих, чиї прізвища вказував у зазначених графах, до рук надзвичайних органів. Нові заарештовані, в свою чергу, заповнювали нові опитувальні листи, в яких писали нові прізвища. І цей процес йшов далі. Заповнюючи опитувальний лист, син лікаря Ілля Островерхов на запитання про своє відношення до радянської влади відповів «визнаю і підкоряюся». Рішення щодо нього було прийняте стандартне — розстріляти як «прихованого ворога».

21 листопада 1920 відбулося утворення кримської ударної групи на чолі з заступником начальника особового відділу Південного та Південно-Західного фронтів Ю. Євдокімовим для знищення білогвардійців, які залишилися в Криму; протягом наступних місяців тільки цією групою було розстріляно до 12 000 чоловік. Кінцем 1920 року у спеціальному зведенні Кримревкому за грудень місяць зазначалося, що тільки Особливим відділом Чорноморського узбережжя було затримано близько 10 тисяч осіб, із котрих 60 % виявилися білогвардійськими офіцерами. Доля цих «затриманих» була цілком прогнозована.

5 грудня у газеті «Красний Крим» була надрукована програмна стаття «Білий та червоний терор», в якій зазначалося: «Нещадним мечем червоного терору ми пройдемо по всьому Криму й очистимо його від усіх катів, поневолювачів, мучителів робітничого класу… Ми були занадто великодушні після жовтневого перевороту. Ми, навчені гірким досвідом, уже зараз великодушничати не станемо… Червоний терор досягає цілі, тому що діє проти класу, приреченого самою долею на смерть, він прискорює його загибель, він наблизить годину його смерті! Ми переходимо у наступ!».

2 січня 1921 на об'єднаному засіданні Кримського ОК РКП(б) та Кримревкому була прийнята постанова, згідно з якою родини тих, кого було розстріляно, висилалися з Криму. Серед тих, кого вислали, був і есерівський лідер .

Навесні 1921 р. Кримревком розповсюдив серед відділів юстиції міст півострову телеграму за підписом заступника голови Г. Шидарєва: «виходячи з положення про реввійськтрибунали… вироки та постанови реввійськтрибуналів остаточні, оскарженню не підлягають і повинні приводитися негайно до виконання».

Прізвища Б. Куна та Рози Землячки (Кривава Роза) в ті часи у Криму стали синонімами терору. Поет М. Волошин розповідав про те, що Бела Кун демонстрував списки заарештованих, яких присудили до розстрілу, і дозволяв йому викреслювати кожне десяте прізвище, а одного разу, зі сміхом, викреслив з такого списку прізвище самого Волошина. На думку Волошина, завдяки терору з кожних трьох кримських інтелігентів загинули двоє.

М. Султан-Галієв в березні 1921 у доповіді «Про становище в Криму»: «Дуже великою помилкою є надто широке використання в Криму червоного терору. За відгуками самих кримських працівників, кількість врангелівських офіцерів, яких розстріляли по всьому Криму, досягає 20-25 тисяч. Вказують, що лише в одному Сімферополі розстріляно до 12 тисяч. Народний поголос збільшує цю цифру для всього Криму до 70 тисяч…» Доповідь М. Султан-Галієва викликала в Москві ефект бомби, що розірвалася. Він порушив неписаний партійний етикет — викрив свавілля, котре творилося у Криму, назвав прізвища та конкретні факти. Ні про що подібне не згадували М. Фрунзе, М. Бухарін, М. Ульянова, Д. Ульянов, які вже побували на півострові.

У травні-червні 1921 у відповідь на червоний терор сплеск антибільшовицького збройного руху в Криму досяг таких розмірів, що майже цілком припинилося сполучення між повітами. У бюлетені інформаційного бюро Наркомату закордонних справ УСРР та Закордота ЦК КП(б)У від 14 червня 1921: «Перевал між Сімферополем і Алуштою та гірські ущелини між Алуштою і Ялтою повні „зеленими“ офіцерами… Сюди тягнуться з міст зневірені у всьому люди, що бояться переслідування, а з сіл — татарська молодь… щоб вигнати більшовиків. Тут постійно відбуваються криваві сутички між радянськими частинами і зеленими, причому часом сутички приймають характер формальних битв на широкому просторі. У війну з більшовиками утягуються цілі села, що жорстоко розплачуються при перемозі більшовиків. Хутора і татарські села охоче постачають повстанців продовольством і озброєнням. Дійшло до того, що в Ялту з Сімферополя доводилося добиратися через Севастополь, морем». На пленумі Кримського обкому Велі Ібраїмов 22 серпня 1921:"…Уся тактика місцевої влади в Криму спиралася на ЧК та Червону Армію, чим остаточно тероризувалося робітниче та татарське населення". Новий голова РНК Кримської АРСР Саїд-Галієв (з осені 1921) теж розглядав Крим як «плацдарм для революцій в ісламському світі».

Відомі постаті, що стали жертвами терору

Серед жертв червоного терору кінця 1910-х — початку 1920-х років — чимало відомих діячів Російської імперії. Так, у ніч із 16 на 17 липня 1918 року більшовиками був розстріляний російський імператор Микола II та члени його сім'ї (жінка і п'ятеро дітей). Всі вони були канонізовані Російською православною церквою закордоном, а потім і Російською православною церквою. Наступної ночі більшовики розстріляли ще 8 членів Дому Романових, вони також були канонізовані Російською православною церквою закордоном за рубежем як .

Серед розстріляних також царські міністри А. Н. Хвостов, Н. А. Маклаков, А. А. Макаров, А. Г. Булигін, Б. В. Штюрмер, А. Д. Протопопов, И. Г. Щегловітов, С. С. Манухін, генерали Н. Н. Духонін, Я. Г. Жилінський, Н. В. Рузський, Радко Дмітрієв, Ренненкампф, А. Е. Еверт, адмірали Н. А. Непенін, Р. Н. Вірен, А. М. Щастний, В. К. Гірс.

Потерпіли також і визначні діячі культури. 23 січня 1921 року агентом ВНК був вбитий український композитор Микола Леонтович, а у серпні 1921 російський поет Микола Гумільов. Три тижні під арештом ЧК знаходився російський вчений Костянтин Ціолковський.

Продовження терору в СРСР

Див. також: Сталінські репресії

У 1926 році поняття «контрреволюція» входить до карного кодексу РРФСР. Стаття 58 цього кодексу визначає контрреволюцію, як «Протидію нормальній діяльності державних установ і підприємств або відповідне використання їх для руйнування й підриву державної промисловості, торгівлі й транспорту, з метою здійснення дій, передбачених статтею 58.1», і передбачає смертну кару для звинувачених у контрреволюційній діяльності. Першими жертвами, звинуваченими у контрреволюційній діяльності виявилися колишні ідеологи терору — «троцькисти» та «зінов'євці».

Й. В. Сталін, який очолив ЦК ВКП(б) у 1922 році став за його ж власним визначенням «гідним продовжувачем справи Леніна». Нова хвиля терору розпочинається після згортання НЕПу.

У 1929 році Сталін закликав до «ліквідації куркульства як класу», що ознаменувало початок розкуркулення, від якого, за сучасними даними СБУ постраждало близько 500 тис. осіб..

Протягом перших років своєї диктатури більшовицька влада офіційно визнавала терор та взяття у заручники як спосіб свого правління. Наприклад, більшість осіб, знищених на Соловках та при будівництві Біломоро-Балтійського каналу (ББК), були оформлені як заручники або особи, які «перевиховуються». Тобто, т.з. РСФСР із самого початку свого існування само-визначила себе як терористичне державне утворення, яке не має правового відношення до знищеної ними Республіки Росія та Російської імперії.

Масштабною спланованою акцією радянського керівництва став голодомор 1932—1933 років, жертвами якого стало від 6 до 8 млн чоловік. Найбільше постраждав від голоду український народ, втративши 4-5 млн чоловік

Найпотужніша хвиля репресій в СРСР припадає на зміні в правлячій верхівці СРСР та відповідний терор 1937—1938 років, коли НКВС очолював Микола Єжов. Лише за 2 роки Єжовщини було розстріляно за офіційними даними понад 700 тис. чоловік. У ці роки було страчено й найкращих представників української інтелігенції, а також старих більшовиків та бундівців.

Після захоплення протягом 1939—1940 років радянськими військами Галичини, Буковини та держав Балтії, радянський терор поширився і на ці краї. Сотні тисяч осіб здебільшого польського населення було депортовано до початку війни у віддалені райони СРСР.У перші місяці радянсько-німецької війни 1941—1945 р. НКВС без належного окремого слідства та суду, яке вимагалося згідно з тогочасним радянським законодавством, розстріляло десятки тисяч в'язнів тюрем НКВС в Західній Україні, котрі ще раніше були під слідством або відбували строки по різним статтям Кримінального кодексу СРСР. Після закінчення другої світової війни значну частину українського населення цих районів було депортовано в Сибір. В західних областях України з 1944 по 1952 р. зазнало різних видів репресій до 500 тисяч осіб, в тому числі арештовано понад 134 тисячі, вбито понад 153 тис., вислано назавжди з УРСР понад 203 тисячі осіб.

Терор тривав і після приходу до влади Хрущова, який, засуджуючи Сталіна за його необмежений терор, не засудив, однак, самого принципу державного терору. Боячись вимушеної лібералізації і відкритого виступу опозиційних сил, комуністи і надалі користувалися терором як легітимним засобом влади і суспільного контролю, хоча й більш селективно, індивідуалізовано та рафіновано, ніж у попередні часи. При режимі Хрущова частина раніш засуджених ворогів Радянської влади була вимушено «реабілітована», хоча об'єктивних причин для розглядання основних верств населення як прихильників їх режиму не існувало.

У часи правління наступних диктаторів у т.з. СРСР, методи терору широко застосувалися у відкритих та гібрідних війнах в Афганістані, В'єтнамі, Камбоджі, тощо.

Пам'ять жертв та організаторів терору

Докладніше: Ленінопад
Докладніше: Декомунізація в Україні

На території колишнього СРСР існують пам'ятники як жертвам, так і організаторам червоного терору.

image
Пам'ятник Леніну в Києві (травень 2009)

Імена таких провідників червоного терору, як В. І. Ленін, Ф. Е. Дзержинський, Я. М. Свердлов, Г. І. Петровський увічнені у назвах населених пунктів, зокрема: Дніпропетровськ (нині Дніпро), Дніпродзержинськ (тепер Кам'янське) (Дніпропетровська область), три міста Дзержинськ (в Донецькій (нині Торецьк), Мінській (Білорусь) та Нижньогородській (Росія) областях), Свердловськ (нині Довжанськ) у Луганській області, Ленінськ у Волгоградській області. Раніше ім'я В. І. Леніна мали також міста Ленінград, Ленінабад, Ленінакан, однак з розвалом СРСР цим містам було повернуто історичні назви. Іменами цих діячів названі також вулиці і площі, їм споруджено численні пам'ятники, зокрема лише в Київській області на державному обліку до 2017 року було 6 пам'ятників В. І. Леніну національного значення та 184 — місцевого. Увічнені також і імена багатьох діячів кінця 1910-х-1920-х років, що боролися за встановлення радянської влади, зокрема їх імена мали українські міста Кропивницький, Подільськ, Покров, Сновськ та інші.

Загалом за підрахунками активістів тільки в Україні станом на 2009 рік існувало понад 2 тисячі пам'ятників діячам тоталітарної доби, у більш ніж 7 тисячах населених пунктів збереглися назви вулиць, районів та окремих об'єктів, які уславлюють радянський лад.

image
Меморіальний хрест «Мільйонами вбитих голодом 1920-23, 1932-33, 1946-47; політв'язням і репресованим України, знищених в концтаборах СРСР комуністичною владою 1917—1991 рр.» у Дніпрі

У той же час, порушення та проведення судових справ щодо конкретних організаторів та виконавців червоного терору, а також оприлюднення результатів таких справ проведені лише частково, включаючи кримінальну діяльність НКВС-КДБ.

Разом з тим у 1990-ті — 2000-ні роки було споруджено багато пам'ятників жертвам репресій комуністичної епохи. Загалом на території колишнього СРСР активісти нараховують 1213 пам'ятників та пам'ятних дощок. В України безпосередньо подіям кінця 1910-х — початку 1920-х присвячено Меморіальний пам'яті жертв більшовицького терору 1921 р. [ 20 квітня 2008 у Wayback Machine.] у с. Базар Народицького р-ну Житомирської області та каплиця в ім'я ікони Знамення Пресвятої Богородиці на місці масових розстрілів жителів Ялти. В Росії подіям тих років присвячено Пам'ятник жертвам політичних репресій, розстріляним в 1921—1926 р. [ 20 квітня 2008 у Wayback Machine.] у Москві, в Білорусі — пам'ятний хрест учасникам Слуцького повстання [ 20 квітня 2008 у Wayback Machine.] (Мінська область).

image
Пам'ятник «борцям за волю України, жертвам комуно-фашистського терору 1939-54р.» в Яремче

Численні пам'ятники присвячені жертвам терору і репресій періоду 1920-х — 1950-х років, особливо багато пам'ятників жертвам терору на територіях, що увійшли до СРСР у 1939-40-х роках (як правило, на цих пам'ятниках вказується історичний період від моменту входження території його розташування в СРСР). Пам'ятні знаки жертвам терору розташовані і безпосередньо в місцях колишніх концтаборів та місцях захоронення, зокрема на Соловецьких островах [ 20 квітня 2008 у Wayback Machine.], Магаданській області [ 20 квітня 2008 у Wayback Machine.], у Биківні (біля Києва). Численні пам'ятники присвячені жертвам голодоморів, більшість із них розташовано в Україні, проте існують такі пам'ятники і на території Краснодарського краю та Пензенської області Росії, а також закладний камінь в Алмати (Казахстан).

У Дніпрі поруч із пам'ятником очільникові НКВС Г. Петровському (скинутому в 2016 році) поставлено пам'ятний хрест «мільйонами вбитих голодом 1920-23, 1932-33, 1946-47; політв'язням і репресованим України, знищених в концтаборах СРСР комуністичною владою 1917—1991 рр.».

image
Пам'ятник жертвам Голодоморів і політичних репресій в м. Знам'янка

У 2018 році на державному рівні в Україні відзначається День пам'яті — 100 років з дня початку «червоного терору» — злочинної репресивної політики комуністичного режиму (05.09.1918).

Див. також

Виноски

  1. . Архів оригіналу за 22 червня 2012. Процитовано 6 червня 2012.
  2. Тезисы закона о конфискации домов с сдаваемми в наем квартирами. В. И. Ленин: ПСС. — Т. 35. — С. 108. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 4 жовтня 2013.
  3. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 10 серпня 2017.
  4. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 10 серпня 2017.
  5. Записка Ф. Э. Дзержинскому с проектом Декрета о борьбе с контрреволюционерами и саботажниками. В. И. Ленин: ПСС. — Т. 35. — С. 156. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 4 жовтня 2013.
  6. . Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 7 червня 2012.
  7. Буровский Андрей. Россия, умытая кровью. Самая страшная русская трагедия. Эксмо, Яуза. 2011. -640с.(рос.)
  8. Несчастных топили живыми и жгли в топке [ 29 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
  9. . Архів оригіналу за 11 листопада 2011. Процитовано 10 червня 2012.
  10. Декрет про червоний терор у Вікіджерелах
  11. рос. Декрет о красном терроре
  12. «Еженедельник ВЧК». 1918. № 1. С. 11.
  13. Напр. С. П. Мельгунов, А. Л. Литвин
  14. Напр. Іван Білас
  15. Ольга Морозова.И красный мак и белая ромашка растут на проклятой земле [ 15 квітня 2008 у Wayback Machine.]
  16. Троцкий Л. «Терроризм и коммунизм.» С. 64. // Аким Арутюнов «Досье Ленина без ретуши»
  17. (В. И. Ленин, ПСС, т. 34, стр. 174)
  18. Лацис М.И. «Красный террор». 01.11.1918, Казань
  19. . Архів оригіналу за 15 серпня 2010. Процитовано 18 квітня 2012.
  20. . Архів оригіналу за 15 серпня 2010. Процитовано 18 квітня 2012.
  21. . Архів оригіналу за 15 серпня 2010. Процитовано 18 квітня 2012.
  22. Декрет СНК РСФСР «О суде» от 24 ноября 1917 года[недоступне посилання з травня 2019]
  23. . Архів оригіналу за 27 травня 2008. Процитовано 31 липня 2009.
  24. Ланцов С. А.Террор и террористы: Словарь.. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. — 187 с.
  25. Г. Е. Зиновьеву. 26/VI. 1918. Также Лашевичу и другим членам Τ TTC. В. И. Ленин: ПСС. — Т. 50. — С. 106 [ 10 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  26. . Архів оригіналу за 6 січня 2010. Процитовано 31 липня 2009.
  27. Юрій Хорунжий. Червоний терор як метод вироблення комуністичного людства з людського матеріалу капіталістичної епохи[недоступне посилання з серпня 2019]
  28. текст декрету [ 19 червня 2008 у Wayback Machine.], вивірено за виданням: Декреты Советской власти. Т.I. М., Гос.изд-во полит.литературы, 1957.
  29. К. Валиуллин. Р.Зарипова: «История России. XX век» // гл.3
  30. В. И. Ленин, ПСС, т. 50, с. 143. [ 24 лютого 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  31. Розин Э. Ленинская мифология государства. — М.: Юристъ, 1996. — 320 с., с. 248 [ 18 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  32. В. И. Ленин, ПСС, т. 50, с. 324. [ 24 лютого 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  33. В. И. Ленин, ПСС, т. 50, с. 145 [ 24 лютого 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  34. Дмитрий Волкогонов. Ленин. с. 413 [ 16 лютого 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  35. Газета «Известия», 4 сентября 1918г.
  36. История России. 1917 — 1940. Хрестоматия / Сост. В.А. Мазур и др.; под редакцией М.Е. Главацкого. Екатеринбург, 1993.
  37. В.И.Ленин ПСС (пятое издание) т.44 стр. 428[недоступне посилання з травня 2019]
  38. Ленин В. И. Собрание сочинений (4-е издание) т. 45, С. 190–191[недоступне посилання з травня 2019]
  39. Лацис М. И. «Два года борьбы на внутреннем фронте». // Москва — 1920. с. 75, с.76.
  40. М. Лацис, цит. соч., с. 25
  41. . Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 1 серпня 2009.
  42. . Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 18 квітня 2012.
  43. . Архів оригіналу за 22 червня 2012. Процитовано 6 червня 2012.
  44. О. Мозохин Правовое регулирование внесудебных полномочий ВЧК [ 12 квітня 2009 у Wayback Machine.]
  45. Савченко В. А. Первая война большевиков против Украинской Народной Республики (декабрь 1917 — февраль 1918) [ 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] / Двенадцать войн за Украину [ 6 липня 2021 у Wayback Machine.]. — Харьков: Фолио, 2006. — 415 с. — . (рос.)
  46. В. Я. Ревегук. Повстанський рух на Полтавщині. Червоний терор
  47. С. П. Мельгунов. «Красный террор» в Россіи 1918 — 1923
  48. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2015. Процитовано 7 листопада 2010.
  49. Рідне слово. — 1919. — 30 вересня.
  50. Страхіття Харківської ЧК // Шлях. — 1919. — 3 жовтня.
  51. Страхіття Харківської ЧК // Шлях. — 1919. — 9 жовтня.
  52. Жертви більшовизму // Громадянин. — 1919. — 28 серпня; Там же. — 5 вересня
  53. Трудова громада (Кам'янець-Подільський). — 1920. — 18 лютого
  54. . Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 1 серпня 2009.
  55. . Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 1 серпня 2009.
  56. Оцінка енциклопедії «Британіка», стаття про історію України представлена редактором канадської «Енциклопедії України» Андрієм Макух (Andriy Makuch)
  57. Revolution from Abroad: The Soviet Conquest of Poland's Western Ukraine and Western Belorussia by Jan T. Gross
  58. Постановление Президиума ЦК КПСС о политическом и хозяйственном положении западных областей Украинской ССР 23 мая 1953 г.
  59. . Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  60. . Архів оригіналу за 11 липня 2009. Процитовано 2 серпня 2009.
  61. Повний список на сайті Музею ім. Сахарова. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 2 серпня 2009.
  62. . Архів оригіналу за 30 листопада 2011. Процитовано 2 серпня 2009.
  63. . Українська правда. Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
  64. . Архів оригіналу за 15.03.2018. Процитовано 14.03.2018.

Джерела

  • .
  • Репресивно-каральна система в Україні. 1917—1953. Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: У 2 кн. — К., 1994.
  • Білас I.: .
  • Мельгунов С. П. Красный террор в России. 1918—1922. Берлін, 1924 (сучасне видання — М., 1990)
  • Солженицын А И Архипелаг ГУЛАГ [ 1 серпня 2009 у Wayback Machine.](Художня книга)
  • С. Куртуа, Н. Верт, Ж.-Л. Панне, А. Пачковски, К. Бартошек, Ж.-Л. Марголен, при участии Р. Коффер, П. Ригуло, П. Фонтен, И. Сантамария, С. Булук Чёрная книга коммунизма: преступления, террор, репрессии. Справочное издание. — Ч.1. Государство против своего народа [ 14 квітня 2009 у Wayback Machine.]
  • Репресії в Україні (1917—1990 рр.): Науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Авт.-упор. Є. К. Бабич, В. В. Патока; авт. Вступ. Статті С. І. Білокінь. — К.: Смолоскип, 2007. — 519 с.
  • / Под редакцией док. ист. наук Ю. Г. Фельштинского и докт. ист. наук Г. И. Чернявского.
  • Чичерюкин-Мейнгардт В. Г.
  • Абраменко Л. М.
  • Толстой-Милославский Н. Д.
  • Литвин А. Л.  — М.: Эксмо, 2004
  • Т. Б. Бикова Створення Кримської АСРР (1917—1921 рр.)
  • Красный террор глазами очевидцев [ 25 грудня 2013 у Wayback Machine.]: Антология — Айрис-Пресс, 2009 — С.: 448 (рос.)

Посилання

  • Сергій Білокінь
  • Сергій Білокінь. Механізм масового терору [ 2 червня 2017 у Wayback Machine.]
  • Червоний терор як інструмент знищення ворожих соціальних груп [ 17 листопада 2011 у Wayback Machine.]
  • С. П. Мельгунов. «Красный террор» в России 1918—1923 [ 22 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Латышев А. Г. Рассекреченный Ленин [ 18 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Л. Е. Балашов. Критика марксизма и коммунизма. Ленин: террор, заложники. стр. 21 [ 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  • В Євросоюзі хочуть заборонити заперечення злочинів комунізму[недоступне посилання з вересня 2019]
  • Політичні репресії: історія появи методу політичної дискримінації [ 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  • Тарас Вінцковський (14 березня 2018). . http://www.dsnews.ua/. Ділова столиця. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
  • Сергій Громенко (23 лютого 2018). . http://www.dsnews.ua/. Ділова столиця. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chervo nij tero r nasilnicki zahodi sho zdijsnyuvalisya bilshovikami proti shirokih socialnih grup yaki buli ogolosheni klasovimi vorogami vklyuchno z robitnikami ta selyanami ta zvinuvachuvalisya v kontrrevolyucijnij diyalnosti Chervonij terorKrayina Rosijska SFRR Ukrayinska SRR Latvijska Socialistichna Radyanska Respublika Litovska radyanska respublika Komuna trudovogo narodu Estoniyi i Finska Socialistichna Robitnicha Respublika Chervonij teror u Vikishovishi Bilshovicka svoboda polskij propagandistskij plakat z karikaturoyu na Leva TrockogoIstorichni aspektiTeror ta nasilstvo vklyuchno iz masovoyu konfiskaciyeyu grabunkom privatnoyi vlasnosti areshtami rozstrilami primusovimi robotami primusovoyu mobilizaciyeyu organizaciyeyu golodu tosho shiroko zastosovuvalisya u Radyanskij Rosiyi pid kerivnictvom V I Ulyanova Lenina odrazu pislya zahoplennya bilshovikami vladi voseni 1917 roku Tobto she znachno ranishe dati prijnyattya Dekretu pro chervonij teror vid 5 veresnya 1918 roku Neobhidnist zastosuvannya teroru ta nasilstva dlya zahoplennya ta utrimannya bilshovikami vladi bula teoretichno obgruntovana Leninim u jogo pracyah do uzurpaciyi vladi voseni 1917 roku Zgidno z Dekretom pro chervonij teror vid 5 veresnya 1918 roku chervonij teror staviv pered soboyu zavdannya borotbi z kontrrevolyuciyeyu spekulyaciyeyu j zlochinami za posadoyu shlyahom izolyuvannya klasovih vorogiv u koncentracijnih taborah i shlyahom fizichnogo znishennya vsih osib prichetnih do bilogvardijskih organizacij zmov i zakolotiv Bilshoviki prijnyavshi Dekret pro chervonij teror pislya teroristichnih aktiv socialistiv revolyucioneriv kolishnih soyuznikiv bilshovikiv proti bilshovickih lideriv v osnovnomu vbivali lyudej yaki ne mali zhodnogo stosunku do partiyi livih socialistiv revolyucioneriv Rosijski istoriki yak pravilo rozglyadayut chervonij teror lishe v mezhah Radyanskoyi Rosiyi u roki Gromadyanskoyi vijni 1917 1923 Taku poziciyu ne mozhna vvazhati pravilnoyu oskilki vidomo sho organi bilshovickoyi vladi vklyuchno z viddilami VNK RNK diyali takozh i za mezhami Rosiyi zokrema u Kiyevi Harkovi Minsku ta inshih mistah sho piznishe opinilisya u skladi SRSR Ukrayinski istoriki poshiryuyut termin chervonij teror i na stalinski represiyi v SRSR do 1953 roku Termin chervonij teror zastosovuyut takozh shodo diyalnosti komunistiv Ugorshini 1919 respublikanciv Ispaniyi 1936 1939 ta komunistichnoyi vijskovoyi hunti Efiopiyi 1977 1979 Obgruntuvannya chervonogo teroruRosijski revolyucioneri shiroko zastosovuvali teror vzhe pochinayuchi z 1901 roku Pochatkom teroru vvazhayut ubivstvo eserivskim bojovikom ministra narodnoyi osviti Mikoli Bogolepova Usogo z 1901 po 1911 r zhertvami revolyucijnogo teroru stali blizko 17 tisyach cholovik z nih 9 tisyach pripadayut na period revolyuciyi 1905 1907 r Sam zhe termin chervonij teror vvela eserka ru yaka zayavila na sudi v 1906 Partiya virishila na bilij ale krivavij teror uryadu vidpovisti chervonim terorom Zgodom Lev Trockij sformulyuvav chervonij teror yak znaryaddya zastosovuvane proti prirechenogo na zagibel klasu sho ne hoche ginuti Volodimir Lenin takozh vvazhav teror neobhidnim zokrema u veresni 1917 roku vin pisav bez strati stosovno viziskuvachiv tobto pomishikiv i kapitalistiv navryad chi obijdetsya zhoden revolyucijnij uryad Piznishe dosit gruntovno sutnist chervonogo teroru viznachiv chekist M I Lacis Mi ne vedemo vijni proti okremih osib Mi vinishuyemo burzhuaziyu yak klas Ne shukajte na slidstvi materialiv i dokaziv togo sho obvinuvachuvanij diyav dilom abo slovom proti radyanskoyi vladi Pershe pitannya yake mi povinni jomu postaviti do yakogo klasu vin nalezhit yakogo vin pohodzhennya vihovannya osviti abo profesiyi Ci pitannya j povinni viznachiti dolyu obvinuvachuvanogo U comu zmist i sutnist chervonogo teroru Lenin pov yazuvav neobhidnist teroru z vstanovlennyam diktaturi proletariatu yaku vin harakterizuvav tak Diktatura oznachaet primite eto raz navsegda k svedeniyu gospoda kadety neogranichennuyu opirayushuyusya na silu a ne na zakon vlast Vo vremya grazhdanskoj vojny vsyakaya pobedivshaya vlast mozhet byt tolko diktaturoj No delo v tom chto byvaet diktatura menshinstva nad bolshinst vom policejskoj kuchki nad narodom i byvaet diktatura gigantskogo bolshinstva na roda nad kuchkoj nasilnikov grabitelej i uzurpatorov narodnoj vlasti Neogranichennaya vnezakonnaya opirayushayasya na silu v samom pryamom smysle slova vlast eto i est diktatura Nauchnoe ponyatie diktatury oznachaet ne chto inoe kak nichem ne ogranichennuyu nikakimi zakonami nikakimi absolyutno pravilami ne stesnennuyu neposredstvenno na nasilie opirayushuyusya vlast Ne chto inoe kap eto oznachaet ponyatie diktatura zapomnite horoshen ko gg kadety Dalee vo vzyatom nami primere my vidim diktaturu imenno naroda ibo narod massa naseleniya neoformlennaya sluchajno sobravshayasya v dannom meste sama i neposredstvenno vystupaet na scenu sama chinit sud i raspravu primenyaet vlast tvorit novoe revolyucionnoe pravo Nakonec eto est diktatura imenno revolyucion nogo naroda Politika teroru v Radyanskij RosiyiGazetne povidomlennya pro chervonij teror u Vitebsku Z prihodom v rezultati Zhovtnevogo perevorotu do vladi bilshovikiv chervonij teror postupovo staye oficijnoyu politikoyu Radyanskoyi Rosiyi Vzhe 24 listopada 1917 roku Rada Narodnih Komisariv Rosiyi RNK vidala vidpovidno do yakogo buli stvoreni robochi j selyanski revolyucijni tribunali dlya borotbi proti kontr revolyucijnih sil u vidah vzhivannya zahodiv ogorodzhennya vid nih revolyuciyi ta yiyi zavoyuvan a takozh dlya rishennya sprav shodo borotbi z maroderstvom i hizhactvom sabotazhem ta inshimi zlovzhivannyami torgovciv promislovciv chinovnikiv j inshih osib Harakterno sho pro maroderstvo ta hizhactvo komunistiv ta proletariyiv tut ne jdetsya 7 grudnya 1917 roku pri Radi narodnih komisariv RRFSR bula stvorena nadzvichajna komisiya po borotbi z kontrrevolyuciyeyu j sabotazhem skorocheno VNK ros vserossijskaya chrezvychajnaya komissiya yaku ocholiv F E Dzerzhinskij Cya komisiya bula nadilena shirokimi pravami robiti areshti j konfiskaciyi viselyati zlochinni elementi pozbavlyati prodovolchih kartok publikuvati spiski vorogiv narodu tosho Hocha rishennyam Drugogo Vserosijskogo z yizdu rad robochih i soldatskih deputativ smertna kara bula skasovana 26 zhovtnya 1917 roku rosijski lideri prodovzhuvali vidkrito zayavlyati pro neobhidnist teroru i vbivstv Tak Lev Trockij 17 grudnya 1917 zayaviv pro te sho ne piznishe nizh cherez misyac teror prijme duzhe silni formi za prikladom velikih francuzkih revolyucioneriv Vorogiv nashih bude chekati giljotina a ne tilki v yaznicya Volodimir Lenin zasudzhuyuchi m yakotilist u vidpovidyah na diyi kontrrevolyucioneriv zaklikav 26 chervnya 1918 roku zaohochuvati energiyu j masovidnist teroru proti kontrrevolyucioneriv Shiroko vidomim stalo formulyuvannya pershogo golovi Revolyucijnogo vijskovogo tribunalu K Danishevskogo Vijskovi tribunali ne keruyutsya j ne povinni keruvatisya niyakimi yuridichnimi normami Ce karayuchi organi stvoreni v procesi napruzhenoyi revolyucijnoyi borotbi yaki postanovlyayut svoyi viroki keruyuchis principom politichnoyi docilnosti j pravosvidomistyu komunistiv Dekret Socialistichna Vitchizna v nebezpeci vid 21 lyutogo 1918 bezposeredno mistiv vkazivku zdijsnyuvati rozstrili V ci bataljoni dlya rittya okopiv povinni buti vklyucheni vsi pracezdatni chleni burzhuaznogo klasu muzhchini i zhinki pid naglyadom chervonoarmijciv ti yaki chinyat opir rozstrilyuvati Vorozhi agenti spekulyanti gromili huligani kontrrevolyucijni agitatori nimecki shpiguni rozstrilyuyutsya na misci zlochinu Zakriplennya teroru u postanovah i dekretah 13 chervnya 1918 r buv prijnyatij dekret pro vidnovlennya smertnoyi kari Z cogo momentu rozstril mig oficijno zastosovuvatisya za virokom revolyucijnih tribunaliv Yak i ranishe V I Lenin daye vkazivki shodo posilennya teroru na miscyah Napriklad u listi vid 8 serpnya G F Fedorovu vin pishe U Nizhnomu yavno gotuyetsya bilogvardijske povstannya Treba napruzhiti vsi sili sklasti trijku diktatoriv Vas Markina j in navesti negajno masovij teror rozstrilyati j vivezti sotni povij sho zgurtovuyut soldativ kolishnih oficeriv i t p Ni hvilini zvolikannya Treba diyati shosili masovi obshuki Rozstrili za zberigannya zbroyi Masovij viviz menshovikiv i nenadijnih V telegrami Lenina vid 9 serpnya 1918 roku do Penzenskogo vikonkomu mistyatsya taki vkazivki Neobhidno zrobiti neshadnij masovij teror proti kurkuliv popiv i bilogvardijciv sumnivnih zamknuti v koncentracijnij tabir poza mistom Cherez rik v telegrami Lenina vid 26 travnya 1919 roku Dekretujte j zaprovadzhujte v zhittya povne obezzbroyennya naselennya rozstrilyujte na misci neshadno za vsyaku prihovanu gvintivku Sered zahodiv shodo navedennya poryadku j poperedzhennyu oporu sabotuvannya j kontrrevolyuciyi proponuvalisya takozh operaciyi z uzyattya zaruchnikiv i zdijsnennya pogroz i shantazhu 10 serpnya 1918 roku V I Lenin proponuvav zaruchnikiv priznachiti poimenno po volostyah Cil priznachennya same bagatiyi tomu sho voni vidpovidayut za kontribuciyu vidpovidayut zhittyam za negajnij zbir i zsipannya nadlishkiv hliba v kozhnij volosti Plakat z napisom rosijskoyu Smert burzhuaziyi i yiyi prihvosnyam Haj zhive chervonij teror bilya mogili Mojseya Urickogo Petrograd 1918 2 veresnya 1918 roku Yakiv Sverdlov ogolosiv pro pochatok chervonogo teroru VCVK Cogo zh dnya u Postanovi RNK vidav postanovu a 5 veresnya Dekret pro chervonij teror de bulo skazano Rada Narodnih Komisariv znahodit sho pri danij situaciyi zabezpechennya tilu shlyahom teroru ye pryamoyu neobhidnistyu sho dlya posilennya diyalnosti Vserosijskoyi Nadzvichajnoyi Komisiyi z borotbi z kontrrevolyuciyeyu spekulyaciyeyu j zlochinom za posadoyu j vnesennyami v neyi bilshoyi planomirnosti neobhidno napraviti tudi mozhlivo bilshe chislo vidpovidalnih partijnih tovarishiv sho neobhidno zabezpechiti Radyansku Respubliku vid klasovih vorogiv shlyahom izolyuvannya yih u koncentracijnih taborah sho pidlyagayut rozstrilu vsi osobi prichetni do bilogvardijskih organizacij zmov i zakolotiv sho neobhidno opublikovuvati imena vsih rozstrilyanih a takozh pidstavi zastosuvannya do nih ciyeyi miri 3 veresnya Narodnij komisar vnutrishnih sprav G I Petrovskij u svoyemu rozporyadzhenni zayavlyaye pro nevidpovidne vikonannya vkazivok revolyucijnoyi vladi oskilki rozstrili vidbuvayutsya nedostatno masovo j nezvazhayuchi na masovi rozstrili desyatkami tisyach nashih tovarishiv use she ne uvedenij masovij teror proti eseriv bilogvardijciv i burzhuaziyi Vidayetsya j potim publikuyetsya v Shotizhneviku VNK nastupna vkazivka Rozhitanosti j mindalnichannyu povinen buti negajno pokladenij kinec Vsi vidomi pravi eseri povinni buti negajno areshtovani Z burzhuaziyi j oficerstva povinne buti vzyate znachna kilkist zaruchnikiv Pri najmenshih sprobah oporu povinen zastosovuvatisya masovij rozstril Miscevi gubvikonkomi povinni viyaviti v comu napryamku osoblivu iniciativu Viddili miliciyi j nadzvichajnih komisij povinni prijnyati vsi miri do z yasuvannya j areshtu vsih pidozryuvanih z bezumovnim rozstrilom vsih zamishanih u kontrrevolyucijnij i bilogvardijskij roboti Pro vsilyaki nerishuchi v comu napryamku diyi tih abo inshih organiv miscevih rad Zavupravi vikonkomiv zobov yazani negajno donesti narodnomu komisariatu Vnutrishnih Sprav Til nashih armij povinen buti nareshti ostatochno ochishenij vid usyakoyi bilogvardijshini j vsih pidlih zmovnikiv proti vladi robitnichogo klasu j najbidnishogo selyanstva Ni najmenshih kolivan ni najmenshoyi nerishuchosti v zastosuvanni masovogo teroru U 1921 roci kerivnictvo radyanskih respublik progolosilo Novu ekonomichnu politiku sho mala na meti vidnovlennya narodnogo gospodarstva i podalshij perehid do socializmu U 1922 roci VNK bula reorganizovana v Derzhavne politichne upravlinnya ros GPU ochilnikom yakoyi zalishivsya F Dzerzhinskij GPU prodovzhuvalo zastosuvati teroristichni metodi represij i nelegalnih sankcij vono udoskonalilo metodu carskoyi policiyi t zv zubatovshinu tvorennya policiyeyu fiktivnih revolyucijnih organizacij z metoyu vilovlyuvati vorogiv rezhimu Sam zhe V I Lenin nagoloshuvav Najbilsha pomilka dumati sho NEP poklav kinec teroru Mi she povernemosya do teroru j do teroru ekonomichnogo Lenin vistupav za uzakonennya teroru za dopomogoyu yakogo partiya bilshovikiv prijshla do vladi Sud dolzhen ne ustranit terror obeshat eto bylo by samoobmanom ili obmanom a obosnovat i uzakonit ego principialno yasno bez falshi i bez prikras Formulirovat nado kak mozhno shire ibo tolko revolyucionnoe pravosoznanie i revolyucionnaya sovest postavyat usloviya primeneniya na dele bolee ili menee shirokogo Masshtabi teroruVidpovidno do vidomostej opublikovanim osobisto nachalnikom viddilu VNK po borotbi z kontrrevolyuciyeyu M Lacisom v 1918 roci i za 7 misyaciv 1919 roku buli rozstrilyani 8 389 cholovik z nih Petrogradskoyi ChK 1206 Moskovskoyi 234 Kiyivskoyi 825 VNK 781 cholovik uv yazneno v konctaborah 9 496 cholovik u v yaznicyah 34 334 uzyato v zaruchniki 13 111 cholovik j areshtovani 86 893 cholovik Sam M Ya Lacis vvazhav ci cifri skromnimi Yaksho mozhna v chomu nebud obvinuvatiti ChK to ne v zajvij zapopadlivosti do rozstriliv a v nedostatnosti zastosuvannya vishoyi miri pokarannya Protivniki bilshovikiv z Osoblivoyi komisiyi generala Denikina z rozsliduvannya bilshovickih zlochiniv skoyenih riznimi strukturami bilshovickoyi vladi tilki v period 1918 1919 r ocinyuvali kilkist zagiblih u 1 766 118 osib z nih 28 yepiskopiv 1215 svyashennosluzhiteliv 6 775 profesoriv i vchiteliv 8 800 doktoriv 54 650 oficeriv 260 000 soldat 10 500 policejskih 48 650 policejskih agentiv 12 950 pomishikiv 355 250 predstavnikiv inteligenciyi 193 350 robitnikiv 815 000 selyan Radyanskij istorik O Mozohin na osnovi statistichnih danih ocinyuye kilkist zhertv chervonogo teroru tilki organiv VNK do 50 tisyach Pri comu slid pam yatati sho chervonij teror zdijsnyuvavsya ne tilki organami VNK Chervonij teror v Ukrayini Trupi zaruchnikiv znajdeni v hersonskij ChK u pidvali budinku TyulpanovaDvir harkivskoyi gubcheka vulicya Sadova 5 z trupami strachenihRozkopki bratskih mogil bilya budivli harkivskoyi ChK Na teritoriyi Ukrayini chervonij teror rozpochavsya u sichni 1918 roku iz vtorgnennyam chervonogvardijskih zagoniv Muravjova yakij pid chas i pislya shturmu Kiyeva vlashtuvav u Kiyevi rizaninu Za riznimi pidrahunkami zhertvami rizanini stali vid 2 do 5 tisyach osib Pid chas shturmu Kiyeva bilshoviki vikoristali otrujni gazi Z cogo momentu nasilstvo i teror stali osnovnimi metodami utverdzhennya tut Radyanskoyi vladi Za vislovom V G Korolenka areshti i pozasudovi rozstrili politichnih oponentiv pid privodom borotbi z kontrrevolyucionerami tut stali zvichnim pobutovim yavishem radyanskoyi dijsnosti Diyi chervonogvardijciv v Ukrayini vidriznyalisya osoblivoyu zhorstokistyu Napriklad Harkivske ChK vikoristovuvalo skalpuvannya i znimannya rukavichok z kistej ruk v Poltavi i Kremenchuci svyashennosluzhiteliv sadzhali na kil U Katerinoslavi zastosovuvali rozp yattya j pobivannya kaminnyami v Odesi oficeriv priv yazuvali lancyugami do doshok vstavlyayuchi v toplennya j smazhachi abo rozrivali navpil kolesami lebidok abo opuskali po cherzi v kazan z okropom j u more Melgunov privodit takij opis tak zvanih lyudskih boyen u Kiyevi Vsya pidloga velikogo garazha bula zalita vzhe krov yu sho stoyala na kilka dyujmiv zmishanoyi v zhahayuchu masu z mozkom cherepnimi kistkami zhmutami volossya j inshimi lyudskimi zalishkami stini buli zalyapani krov yu na nih poruch iz tisyachami dir vid kul nalipnuli chastki mozku j shmatki golovnoyi shkiri zholob u chvert metra shirini j glibini j priblizno v 10 metriv dovzhini buv na vsomu protyazi do verhu napovnenij krov yu Poruch iz cim miscem zhahiv u sadu togo zh budinku lezhali pospihom poverhovo zariti 127 trupiv ostannoyi bijni u vsih trupiv roztrosheni cherepi u bagatoh navit get rozplyusheni golovi Deyaki buli zovsim bez golovi ale golovi ne vidrubuvalisya a vidrivalisya Presa pro chervonij teror Chiselnoyu ye grupa materialiv presi pro diyalnist VNK abo chervonij teror bilshovikiv v Ukrayini 1919 r Pro rozstrili v Kiyevi Harkovi Vinnici Zhitomiri ta inshih mistah Ukrayini pro zhertvi chrezvichajki yak nazivali cyu komisiyu v narodi svidchili majzhe vsi periodichni vidannya v Ukrayini Yevrejski pogromi v Ukrayini buli yavishem povz yake ne mogla projti zhodna gazeta Zhertvami bilshovickogo teroru v Kiyevi Odesi ta inshih mistah stali rektor Ukrayinskoyi akademiyi mistectva Oleksandr Murashko pismennik Dmitro Markovich poet Grigorij Chuprinka kompozitor Mikola Leontovich aktor i pismennik Olelko Ostrovskij j tisyachi inshih pro sho pisala gazeta Ridne slovo v statti Zhertvi chrezvichajki sered ukrayinciv Serednovichnim zhahom lunaye vid zvistok i dij chrezvichajki yaki dohodyat do nas z Harkova tak pochinayetsya stattya Strahittya Harkivskoyi ChK v gazeti Shlyah A v publikaciyi Rozkrittya Kiyivskoyi chrezvichajki pislya bachenogo avtor tverdit sho v kamerah budinku po Sadovij 5 tvorilos ne zvichajne vbivstvo tut panuvav chervonij teror Tak na stini odniyeyi z tyuremnih zhinochih kamer buv zroblenij napis O yak strashno vmirati Mariya Shlyapina 26 08 1919 r Inshi gazeti navodyat fakti diyalnosti VNK v Ukrayini za danimi Golovnoyi likvidacijno slidchoyi komisiyi yaka bula stvorena pri Uryadi Direktoriyi v 1919 roci Tak v zamitkah Zhertvi bilshovizmu ta Rozkopki mogil rozstrilyanih bilshovikami gazeta Gromadyanin vkazuvala sho za pribliznimi pidrahunkami u Vinnici bilshovickoyu chrezvichajkoyu bulo rozstrilyano do 3 tis chol Pro rozstrili v Kiyevi ta postanovi Kiyivskoyi gubernskoyi chrezvichajki informuye takozh gazeta Trudova gromada ta inshi vidannya Rozstrili v Krimu Dokladnishe Chervonij teror u Krimu Pislya rozgromu rosijskoyi armiyi Vrangelya 1920 roku novij moskovskij rezhim Trockogo Ulyanova sankcionuvav masovi rozstrili rosiyan ta ukrayinciv u Krimu yaki deyaki istoriki rozglyadayut yak genocid slov yanskogo naselennya Nachalnik Osoblivogo viddilu Pivdennogo frontu Ye G Yevdokimov sho keruvav provedennyam ciyeyi operaciyi buv nagorodzhenij ordenom Bojovogo Chervonogo Prapora z takim obgruntuvannyam Pid chas rozgromu armiyi gen Vrangelya v Krimu tov Yevdokimov z ekspediciyeyu ochistiv Krimskij pivostriv vid bilih oficeriv sho zalishilisya tam dlya pidpillya i kontrrozvidnikiv viluchivshi do 30 gubernatoriv 50 generaliv ponad 300 polkovnikiv stilki zh kontrrozvidnikiv i zagalom do 12 000 bilogo elementa chim poperediv mozhlivist poyavi v Krimu bilih band Bela Kun 14 listopada 1920 zatverdzhenij u skladi nadzvichajnogo organu bilshovickoyi vladi Krimskogo revolyucijnogo komitetu Krimrevkomu Nastupnogo dnya otrimav telegramu vid zastupnika Trockogo po RVR Ye Sklyanskogo Vijna prodovzhitsya poki v Chervonomu Krimu zalishitsya hocha b odin bilij oficer 16 listopada nakaz pro pochatok operaciyi z ochistki Krimu vid kontrrevolyucioneriv viddav golova VNK F Dzerzhinskij shifrovkoyu na im ya nachalnika osoblivogo viddilu Pivdennogo frontu V Manceva Dlya zagalnogo kerivnictva akciyeyu do Krimu pribuv Georgij Pyatakov 17 listopada Krimrevkom uhvaliv nakaz 4 v yakomu zaznachalosya vsi inozemni piddani vsi osobi sho pribuli na teritoriyu Krimu z chervnya 1919 r razom z Dobrovolchoyu armiyeyu a takozh vsi oficeri chinovniki voyennogo chasu robitniki v ustanovah Dobrarmiyi povinni z yavitisya dlya reyestraciyi v tridennij termin Ti hto ne z yavlyatsya budut rozglyadatisya yak shpiguni yaki pidlyagayut vishij miri pokarannya za vsiyeyu suvoristyu voyennogo chasu Na toj chas bojovi diyi vzhe zakinchilisya V Derzhavnomu arhivi Sluzhbi bezpeki Ukrayini zberigayutsya opituvalni listi tih hto buv zaareshtovanij U grafi U chomu obvinuvachuyetsya slidchi osoblivih trijok pisali kozak dvoryanin yunker chinovnik voyennogo chasu shtabs kapitan dobrovolec uchasnik armiyi Vrangelya Pitannya v opituvalnomu listi stavilisya z yezuyitskoyu pidstupnistyu Tak v nomu buli taki pitannya hto mozhe pidtverditi sho vse te sho Vi napisali pravda de meshkayut Vashi ridni hto v bilshovickomu uryadi dobre Vas znaye ta inshi Yaksho opituvalnij buv dosit nayivnim j nadavav potribnu vladi informaciyu tim samim spryamovuvav vsih tih chiyi prizvisha vkazuvav u zaznachenih grafah do ruk nadzvichajnih organiv Novi zaareshtovani v svoyu chergu zapovnyuvali novi opituvalni listi v yakih pisali novi prizvisha I cej proces jshov dali Zapovnyuyuchi opituvalnij list sin likarya Illya Ostroverhov na zapitannya pro svoye vidnoshennya do radyanskoyi vladi vidpoviv viznayu i pidkoryayusya Rishennya shodo nogo bulo prijnyate standartne rozstrilyati yak prihovanogo voroga 21 listopada 1920 vidbulosya utvorennya krimskoyi udarnoyi grupi na choli z zastupnikom nachalnika osobovogo viddilu Pivdennogo ta Pivdenno Zahidnogo frontiv Yu Yevdokimovim dlya znishennya bilogvardijciv yaki zalishilisya v Krimu protyagom nastupnih misyaciv tilki ciyeyu grupoyu bulo rozstrilyano do 12 000 cholovik Kincem 1920 roku u specialnomu zvedenni Krimrevkomu za gruden misyac zaznachalosya sho tilki Osoblivim viddilom Chornomorskogo uzberezhzhya bulo zatrimano blizko 10 tisyach osib iz kotrih 60 viyavilisya bilogvardijskimi oficerami Dolya cih zatrimanih bula cilkom prognozovana 5 grudnya u gazeti Krasnij Krim bula nadrukovana programna stattya Bilij ta chervonij teror v yakij zaznachalosya Neshadnim mechem chervonogo teroru mi projdemo po vsomu Krimu j ochistimo jogo vid usih kativ ponevolyuvachiv muchiteliv robitnichogo klasu Mi buli zanadto velikodushni pislya zhovtnevogo perevorotu Mi navcheni girkim dosvidom uzhe zaraz velikodushnichati ne stanemo Chervonij teror dosyagaye cili tomu sho diye proti klasu prirechenogo samoyu doleyu na smert vin priskoryuye jogo zagibel vin nablizit godinu jogo smerti Mi perehodimo u nastup 2 sichnya 1921 na ob yednanomu zasidanni Krimskogo OK RKP b ta Krimrevkomu bula prijnyata postanova zgidno z yakoyu rodini tih kogo bulo rozstrilyano visilalisya z Krimu Sered tih kogo vislali buv i eserivskij lider Navesni 1921 r Krimrevkom rozpovsyudiv sered viddiliv yusticiyi mist pivostrovu telegramu za pidpisom zastupnika golovi G Shidaryeva vihodyachi z polozhennya pro revvijsktribunali viroki ta postanovi revvijsktribunaliv ostatochni oskarzhennyu ne pidlyagayut i povinni privoditisya negajno do vikonannya Prizvisha B Kuna ta Rozi Zemlyachki Krivava Roza v ti chasi u Krimu stali sinonimami teroru Poet M Voloshin rozpovidav pro te sho Bela Kun demonstruvav spiski zaareshtovanih yakih prisudili do rozstrilu i dozvolyav jomu vikreslyuvati kozhne desyate prizvishe a odnogo razu zi smihom vikresliv z takogo spisku prizvishe samogo Voloshina Na dumku Voloshina zavdyaki teroru z kozhnih troh krimskih inteligentiv zaginuli dvoye M Sultan Galiyev v berezni 1921 u dopovidi Pro stanovishe v Krimu Duzhe velikoyu pomilkoyu ye nadto shiroke vikoristannya v Krimu chervonogo teroru Za vidgukami samih krimskih pracivnikiv kilkist vrangelivskih oficeriv yakih rozstrilyali po vsomu Krimu dosyagaye 20 25 tisyach Vkazuyut sho lishe v odnomu Simferopoli rozstrilyano do 12 tisyach Narodnij pogolos zbilshuye cyu cifru dlya vsogo Krimu do 70 tisyach Dopovid M Sultan Galiyeva viklikala v Moskvi efekt bombi sho rozirvalasya Vin porushiv nepisanij partijnij etiket vikriv svavillya kotre tvorilosya u Krimu nazvav prizvisha ta konkretni fakti Ni pro sho podibne ne zgaduvali M Frunze M Buharin M Ulyanova D Ulyanov yaki vzhe pobuvali na pivostrovi U travni chervni 1921 u vidpovid na chervonij teror splesk antibilshovickogo zbrojnogo ruhu v Krimu dosyag takih rozmiriv sho majzhe cilkom pripinilosya spoluchennya mizh povitami U byuleteni informacijnogo byuro Narkomatu zakordonnih sprav USRR ta Zakordota CK KP b U vid 14 chervnya 1921 Pereval mizh Simferopolem i Alushtoyu ta girski ushelini mizh Alushtoyu i Yaltoyu povni zelenimi oficerami Syudi tyagnutsya z mist znevireni u vsomu lyudi sho boyatsya peresliduvannya a z sil tatarska molod shob vignati bilshovikiv Tut postijno vidbuvayutsya krivavi sutichki mizh radyanskimi chastinami i zelenimi prichomu chasom sutichki prijmayut harakter formalnih bitv na shirokomu prostori U vijnu z bilshovikami utyaguyutsya cili sela sho zhorstoko rozplachuyutsya pri peremozi bilshovikiv Hutora i tatarski sela ohoche postachayut povstanciv prodovolstvom i ozbroyennyam Dijshlo do togo sho v Yaltu z Simferopolya dovodilosya dobiratisya cherez Sevastopol morem Na plenumi Krimskogo obkomu Veli Ibrayimov 22 serpnya 1921 Usya taktika miscevoyi vladi v Krimu spiralasya na ChK ta Chervonu Armiyu chim ostatochno terorizuvalosya robitniche ta tatarske naselennya Novij golova RNK Krimskoyi ARSR Sayid Galiyev z oseni 1921 tezh rozglyadav Krim yak placdarm dlya revolyucij v islamskomu sviti Vidomi postati sho stali zhertvami teroru Sered zhertv chervonogo teroru kincya 1910 h pochatku 1920 h rokiv chimalo vidomih diyachiv Rosijskoyi imperiyi Tak u nich iz 16 na 17 lipnya 1918 roku bilshovikami buv rozstrilyanij rosijskij imperator Mikola II ta chleni jogo sim yi zhinka i p yatero ditej Vsi voni buli kanonizovani Rosijskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu zakordonom a potim i Rosijskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu Nastupnoyi nochi bilshoviki rozstrilyali she 8 chleniv Domu Romanovih voni takozh buli kanonizovani Rosijskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu zakordonom za rubezhem yak Sered rozstrilyanih takozh carski ministri A N Hvostov N A Maklakov A A Makarov A G Buligin B V Shtyurmer A D Protopopov I G Sheglovitov S S Manuhin generali N N Duhonin Ya G Zhilinskij N V Ruzskij Radko Dmitriyev Rennenkampf A E Evert admirali N A Nepenin R N Viren A M Shastnij V K Girs Poterpili takozh i viznachni diyachi kulturi 23 sichnya 1921 roku agentom VNK buv vbitij ukrayinskij kompozitor Mikola Leontovich a u serpni 1921 rosijskij poet Mikola Gumilov Tri tizhni pid areshtom ChK znahodivsya rosijskij vchenij Kostyantin Ciolkovskij Prodovzhennya teroru v SRSRDiv takozh Stalinski represiyi U 1926 roci ponyattya kontrrevolyuciya vhodit do karnogo kodeksu RRFSR Stattya 58 cogo kodeksu viznachaye kontrrevolyuciyu yak Protidiyu normalnij diyalnosti derzhavnih ustanov i pidpriyemstv abo vidpovidne vikoristannya yih dlya rujnuvannya j pidrivu derzhavnoyi promislovosti torgivli j transportu z metoyu zdijsnennya dij peredbachenih statteyu 58 1 i peredbachaye smertnu karu dlya zvinuvachenih u kontrrevolyucijnij diyalnosti Pershimi zhertvami zvinuvachenimi u kontrrevolyucijnij diyalnosti viyavilisya kolishni ideologi teroru trockisti ta zinov yevci J V Stalin yakij ocholiv CK VKP b u 1922 roci stav za jogo zh vlasnim viznachennyam gidnim prodovzhuvachem spravi Lenina Nova hvilya teroru rozpochinayetsya pislya zgortannya NEPu U 1929 roci Stalin zaklikav do likvidaciyi kurkulstva yak klasu sho oznamenuvalo pochatok rozkurkulennya vid yakogo za suchasnimi danimi SBU postrazhdalo blizko 500 tis osib Protyagom pershih rokiv svoyeyi diktaturi bilshovicka vlada oficijno viznavala teror ta vzyattya u zaruchniki yak sposib svogo pravlinnya Napriklad bilshist osib znishenih na Solovkah ta pri budivnictvi Bilomoro Baltijskogo kanalu BBK buli oformleni yak zaruchniki abo osobi yaki perevihovuyutsya Tobto t z RSFSR iz samogo pochatku svogo isnuvannya samo viznachila sebe yak teroristichne derzhavne utvorennya yake ne maye pravovogo vidnoshennya do znishenoyi nimi Respubliki Rosiya ta Rosijskoyi imperiyi Masshtabnoyu splanovanoyu akciyeyu radyanskogo kerivnictva stav golodomor 1932 1933 rokiv zhertvami yakogo stalo vid 6 do 8 mln cholovik Najbilshe postrazhdav vid golodu ukrayinskij narod vtrativshi 4 5 mln cholovik Najpotuzhnisha hvilya represij v SRSR pripadaye na zmini v pravlyachij verhivci SRSR ta vidpovidnij teror 1937 1938 rokiv koli NKVS ocholyuvav Mikola Yezhov Lishe za 2 roki Yezhovshini bulo rozstrilyano za oficijnimi danimi ponad 700 tis cholovik U ci roki bulo stracheno j najkrashih predstavnikiv ukrayinskoyi inteligenciyi a takozh starih bilshovikiv ta bundivciv Pislya zahoplennya protyagom 1939 1940 rokiv radyanskimi vijskami Galichini Bukovini ta derzhav Baltiyi radyanskij teror poshirivsya i na ci krayi Sotni tisyach osib zdebilshogo polskogo naselennya bulo deportovano do pochatku vijni u viddaleni rajoni SRSR U pershi misyaci radyansko nimeckoyi vijni 1941 1945 r NKVS bez nalezhnogo okremogo slidstva ta sudu yake vimagalosya zgidno z togochasnim radyanskim zakonodavstvom rozstrilyalo desyatki tisyach v yazniv tyurem NKVS v Zahidnij Ukrayini kotri she ranishe buli pid slidstvom abo vidbuvali stroki po riznim stattyam Kriminalnogo kodeksu SRSR Pislya zakinchennya drugoyi svitovoyi vijni znachnu chastinu ukrayinskogo naselennya cih rajoniv bulo deportovano v Sibir V zahidnih oblastyah Ukrayini z 1944 po 1952 r zaznalo riznih vidiv represij do 500 tisyach osib v tomu chisli areshtovano ponad 134 tisyachi vbito ponad 153 tis vislano nazavzhdi z URSR ponad 203 tisyachi osib Teror trivav i pislya prihodu do vladi Hrushova yakij zasudzhuyuchi Stalina za jogo neobmezhenij teror ne zasudiv odnak samogo principu derzhavnogo teroru Boyachis vimushenoyi liberalizaciyi i vidkritogo vistupu opozicijnih sil komunisti i nadali koristuvalisya terorom yak legitimnim zasobom vladi i suspilnogo kontrolyu hocha j bilsh selektivno individualizovano ta rafinovano nizh u poperedni chasi Pri rezhimi Hrushova chastina ranish zasudzhenih vorogiv Radyanskoyi vladi bula vimusheno reabilitovana hocha ob yektivnih prichin dlya rozglyadannya osnovnih verstv naselennya yak prihilnikiv yih rezhimu ne isnuvalo U chasi pravlinnya nastupnih diktatoriv u t z SRSR metodi teroru shiroko zastosuvalisya u vidkritih ta gibridnih vijnah v Afganistani V yetnami Kambodzhi tosho Pam yat zhertv ta organizatoriv teroruDokladnishe Leninopad Dokladnishe Dekomunizaciya v Ukrayini Na teritoriyi kolishnogo SRSR isnuyut pam yatniki yak zhertvam tak i organizatoram chervonogo teroru Pam yatnik Leninu v Kiyevi traven 2009 Imena takih providnikiv chervonogo teroru yak V I Lenin F E Dzerzhinskij Ya M Sverdlov G I Petrovskij uvichneni u nazvah naselenih punktiv zokrema Dnipropetrovsk nini Dnipro Dniprodzerzhinsk teper Kam yanske Dnipropetrovska oblast tri mista Dzerzhinsk v Doneckij nini Toreck Minskij Bilorus ta Nizhnogorodskij Rosiya oblastyah Sverdlovsk nini Dovzhansk u Luganskij oblasti Leninsk u Volgogradskij oblasti Ranishe im ya V I Lenina mali takozh mista Leningrad Leninabad Leninakan odnak z rozvalom SRSR cim mistam bulo povernuto istorichni nazvi Imenami cih diyachiv nazvani takozh vulici i ploshi yim sporudzheno chislenni pam yatniki zokrema lishe v Kiyivskij oblasti na derzhavnomu obliku do 2017 roku bulo 6 pam yatnikiv V I Leninu nacionalnogo znachennya ta 184 miscevogo Uvichneni takozh i imena bagatoh diyachiv kincya 1910 h 1920 h rokiv sho borolisya za vstanovlennya radyanskoyi vladi zokrema yih imena mali ukrayinski mista Kropivnickij Podilsk Pokrov Snovsk ta inshi Zagalom za pidrahunkami aktivistiv tilki v Ukrayini stanom na 2009 rik isnuvalo ponad 2 tisyachi pam yatnikiv diyacham totalitarnoyi dobi u bilsh nizh 7 tisyachah naselenih punktiv zbereglisya nazvi vulic rajoniv ta okremih ob yektiv yaki uslavlyuyut radyanskij lad Memorialnij hrest Miljonami vbitih golodom 1920 23 1932 33 1946 47 politv yaznyam i represovanim Ukrayini znishenih v konctaborah SRSR komunistichnoyu vladoyu 1917 1991 rr u Dnipri U toj zhe chas porushennya ta provedennya sudovih sprav shodo konkretnih organizatoriv ta vikonavciv chervonogo teroru a takozh oprilyudnennya rezultativ takih sprav provedeni lishe chastkovo vklyuchayuchi kriminalnu diyalnist NKVS KDB Razom z tim u 1990 ti 2000 ni roki bulo sporudzheno bagato pam yatnikiv zhertvam represij komunistichnoyi epohi Zagalom na teritoriyi kolishnogo SRSR aktivisti narahovuyut 1213 pam yatnikiv ta pam yatnih doshok V Ukrayini bezposeredno podiyam kincya 1910 h pochatku 1920 h prisvyacheno Memorialnij pam yati zhertv bilshovickogo teroru 1921 r 20 kvitnya 2008 u Wayback Machine u s Bazar Narodickogo r nu Zhitomirskoyi oblasti ta kaplicya v im ya ikoni Znamennya Presvyatoyi Bogorodici na misci masovih rozstriliv zhiteliv Yalti V Rosiyi podiyam tih rokiv prisvyacheno Pam yatnik zhertvam politichnih represij rozstrilyanim v 1921 1926 r 20 kvitnya 2008 u Wayback Machine u Moskvi v Bilorusi pam yatnij hrest uchasnikam Sluckogo povstannya 20 kvitnya 2008 u Wayback Machine Minska oblast Pam yatnik borcyam za volyu Ukrayini zhertvam komuno fashistskogo teroru 1939 54r v Yaremche Chislenni pam yatniki prisvyacheni zhertvam teroru i represij periodu 1920 h 1950 h rokiv osoblivo bagato pam yatnikiv zhertvam teroru na teritoriyah sho uvijshli do SRSR u 1939 40 h rokah yak pravilo na cih pam yatnikah vkazuyetsya istorichnij period vid momentu vhodzhennya teritoriyi jogo roztashuvannya v SRSR Pam yatni znaki zhertvam teroru roztashovani i bezposeredno v miscyah kolishnih konctaboriv ta miscyah zahoronennya zokrema na Soloveckih ostrovah 20 kvitnya 2008 u Wayback Machine Magadanskij oblasti 20 kvitnya 2008 u Wayback Machine u Bikivni bilya Kiyeva Chislenni pam yatniki prisvyacheni zhertvam golodomoriv bilshist iz nih roztashovano v Ukrayini prote isnuyut taki pam yatniki i na teritoriyi Krasnodarskogo krayu ta Penzenskoyi oblasti Rosiyi a takozh zakladnij kamin v Almati Kazahstan U Dnipri poruch iz pam yatnikom ochilnikovi NKVS G Petrovskomu skinutomu v 2016 roci postavleno pam yatnij hrest miljonami vbitih golodom 1920 23 1932 33 1946 47 politv yaznyam i represovanim Ukrayini znishenih v konctaborah SRSR komunistichnoyu vladoyu 1917 1991 rr Pam yatnik zhertvam Golodomoriv i politichnih represij v m Znam yanka U 2018 roci na derzhavnomu rivni v Ukrayini vidznachayetsya Den pam yati 100 rokiv z dnya pochatku chervonogo teroru zlochinnoyi represivnoyi politiki komunistichnogo rezhimu 05 09 1918 Div takozhTeror Velikij teror Stalinski represiyi Desyatihatniki Chorna kniga komunizmu Kupala film u yakomu visvitlyuyetsya tema zaboron biloruskoyi movi uryadom Rosijskoyi imperiyi radyanskoyu vladoyu ta rusifikaciyiVinoski Arhiv originalu za 22 chervnya 2012 Procitovano 6 chervnya 2012 Tezisy zakona o konfiskacii domov s sdavaemmi v naem kvartirami V I Lenin PSS T 35 S 108 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 4 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 10 serpnya 2017 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 10 serpnya 2017 Zapiska F E Dzerzhinskomu s proektom Dekreta o borbe s kontrrevolyucionerami i sabotazhnikami V I Lenin PSS T 35 S 156 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 4 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 18 travnya 2013 Procitovano 7 chervnya 2012 Burovskij Andrej Rossiya umytaya krovyu Samaya strashnaya russkaya tragediya Eksmo Yauza 2011 640s ros Neschastnyh topili zhivymi i zhgli v topke 29 sichnya 2022 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 11 listopada 2011 Procitovano 10 chervnya 2012 Dekret pro chervonij teror u Vikidzherelah ros Dekret o krasnom terrore Ezhenedelnik VChK 1918 1 S 11 Napr S P Melgunov A L Litvin Napr Ivan Bilas Olga Morozova I krasnyj mak i belaya romashka rastut na proklyatoj zemle 15 kvitnya 2008 u Wayback Machine Trockij L Terrorizm i kommunizm S 64 Akim Arutyunov Dose Lenina bez retushi V I Lenin PSS t 34 str 174 Lacis M I Krasnyj terror 01 11 1918 Kazan Arhiv originalu za 15 serpnya 2010 Procitovano 18 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 15 serpnya 2010 Procitovano 18 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 15 serpnya 2010 Procitovano 18 kvitnya 2012 Dekret SNK RSFSR O sude ot 24 noyabrya 1917 goda nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 27 travnya 2008 Procitovano 31 lipnya 2009 Lancov S A Terror i terroristy Slovar SPb Izd vo S Peterb un ta 2004 187 s G E Zinovevu 26 VI 1918 Takzhe Lashevichu i drugim chlenam T TTC V I Lenin PSS T 50 S 106 10 veresnya 2018 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 6 sichnya 2010 Procitovano 31 lipnya 2009 Yurij Horunzhij Chervonij teror yak metod viroblennya komunistichnogo lyudstva z lyudskogo materialu kapitalistichnoyi epohi nedostupne posilannya z serpnya 2019 tekst dekretu 19 chervnya 2008 u Wayback Machine vivireno za vidannyam Dekrety Sovetskoj vlasti T I M Gos izd vo polit literatury 1957 K Valiullin R Zaripova Istoriya Rossii XX vek gl 3 V I Lenin PSS t 50 s 143 24 lyutogo 2018 u Wayback Machine ros Rozin E Leninskaya mifologiya gosudarstva M Yurist 1996 320 s s 248 18 veresnya 2018 u Wayback Machine ros V I Lenin PSS t 50 s 324 24 lyutogo 2018 u Wayback Machine ros V I Lenin PSS t 50 s 145 24 lyutogo 2018 u Wayback Machine ros Dmitrij Volkogonov Lenin s 413 16 lyutogo 2018 u Wayback Machine ros Gazeta Izvestiya 4 sentyabrya 1918g Istoriya Rossii 1917 1940 Hrestomatiya Sost V A Mazur i dr pod redakciej M E Glavackogo Ekaterinburg 1993 V I Lenin PSS pyatoe izdanie t 44 str 428 nedostupne posilannya z travnya 2019 Lenin V I Sobranie sochinenij 4 e izdanie t 45 S 190 191 nedostupne posilannya z travnya 2019 Lacis M I Dva goda borby na vnutrennem fronte Moskva 1920 s 75 s 76 M Lacis cit soch s 25 Arhiv originalu za 18 grudnya 2013 Procitovano 1 serpnya 2009 Arhiv originalu za 4 chervnya 2012 Procitovano 18 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 22 chervnya 2012 Procitovano 6 chervnya 2012 O Mozohin Pravovoe regulirovanie vnesudebnyh polnomochij VChK 12 kvitnya 2009 u Wayback Machine Savchenko V A Pervaya vojna bolshevikov protiv Ukrainskoj Narodnoj Respubliki dekabr 1917 fevral 1918 12 serpnya 2017 u Wayback Machine Dvenadcat vojn za Ukrainu 6 lipnya 2021 u Wayback Machine Harkov Folio 2006 415 s ISBN 966 03 2921 0 ros V Ya Reveguk Povstanskij ruh na Poltavshini Chervonij teror S P Melgunov Krasnyj terror v Rossii 1918 1923 PDF Arhiv originalu PDF za 10 chervnya 2015 Procitovano 7 listopada 2010 Ridne slovo 1919 30 veresnya Strahittya Harkivskoyi ChK Shlyah 1919 3 zhovtnya Strahittya Harkivskoyi ChK Shlyah 1919 9 zhovtnya Zhertvi bilshovizmu Gromadyanin 1919 28 serpnya Tam zhe 5 veresnya Trudova gromada Kam yanec Podilskij 1920 18 lyutogo Arhiv originalu za 4 grudnya 2008 Procitovano 1 serpnya 2009 Arhiv originalu za 13 travnya 2011 Procitovano 1 serpnya 2009 Ocinka enciklopediyi Britanika stattya pro istoriyu Ukrayini predstavlena redaktorom kanadskoyi Enciklopediyi Ukrayini Andriyem Makuh Andriy Makuch Revolution from Abroad The Soviet Conquest of Poland s Western Ukraine and Western Belorussia by Jan T Gross Postanovlenie Prezidiuma CK KPSS o politicheskom i hozyajstvennom polozhenii zapadnyh oblastej Ukrainskoj SSR 23 maya 1953 g Arhiv originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 27 listopada 2021 Arhiv originalu za 11 lipnya 2009 Procitovano 2 serpnya 2009 Povnij spisok na sajti Muzeyu im Saharova Arhiv originalu za 1 grudnya 2012 Procitovano 2 serpnya 2009 Arhiv originalu za 30 listopada 2011 Procitovano 2 serpnya 2009 Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 9 lyutogo 2018 Procitovano 8 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 15 03 2018 Procitovano 14 03 2018 Dzherela ISBN 978 966 7048 89 1 Represivno karalna sistema v Ukrayini 1917 1953 Suspilno politichnij ta istoriko pravovij analiz U 2 kn K 1994 Bilas I Melgunov S P Krasnyj terror v Rossii 1918 1922 Berlin 1924 suchasne vidannya M 1990 Solzhenicyn A I Arhipelag GULAG 1 serpnya 2009 u Wayback Machine Hudozhnya kniga S Kurtua N Vert Zh L Panne A Pachkovski K Bartoshek Zh L Margolen pri uchastii R Koffer P Rigulo P Fonten I Santamariya S Buluk Chyornaya kniga kommunizma prestupleniya terror repressii Spravochnoe izdanie Ch 1 Gosudarstvo protiv svoego naroda 14 kvitnya 2009 u Wayback Machine Represiyi v Ukrayini 1917 1990 rr Naukovo dopomizhnij bibliografichnij pokazhchik Avt upor Ye K Babich V V Patoka avt Vstup Statti S I Bilokin K Smoloskip 2007 519 s Pod redakciej dok ist nauk Yu G Felshtinskogo i dokt ist nauk G I Chernyavskogo Chicheryukin Mejngardt V G Abramenko L M Tolstoj Miloslavskij N D Litvin A L M Eksmo 2004 T B Bikova Stvorennya Krimskoyi ASRR 1917 1921 rr Krasnyj terror glazami ochevidcev 25 grudnya 2013 u Wayback Machine Antologiya Ajris Press 2009 S 448 ros PosilannyaSergij Bilokin Sergij Bilokin Mehanizm masovogo teroru 2 chervnya 2017 u Wayback Machine Chervonij teror yak instrument znishennya vorozhih socialnih grup 17 listopada 2011 u Wayback Machine S P Melgunov Krasnyj terror v Rossii 1918 1923 22 chervnya 2012 u Wayback Machine ros Latyshev A G Rassekrechennyj Lenin 18 travnya 2013 u Wayback Machine ros L E Balashov Kritika marksizma i kommunizma Lenin terror zalozhniki str 21 6 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros V Yevrosoyuzi hochut zaboroniti zaperechennya zlochiniv komunizmu nedostupne posilannya z veresnya 2019 Politichni represiyi istoriya poyavi metodu politichnoyi diskriminaciyi 22 grudnya 2018 u Wayback Machine Taras Vinckovskij 14 bereznya 2018 http www dsnews ua Dilova stolicya Arhiv originalu za 15 bereznya 2018 Procitovano 15 bereznya 2018 Sergij Gromenko 23 lyutogo 2018 http www dsnews ua Dilova stolicya Arhiv originalu za 16 bereznya 2018 Procitovano 15 bereznya 2018

Дата публікації:
Топ