Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сновськ (у 1935—2016 — Щорс) — місто в Україні, адміністративний центр Сновської міської громади Корюківського району Чернігівської області, на березі річки Снов. До 2020 року — адміністраційний центр ліквідованого Сновського району. Населення станом на 1 січня 2022 року — 10 620 особа.
| Сновськ | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Регіон | Чернігівська область | ||||||||
| Район |  Корюківський район | ||||||||
| Громада | Сновська міська громада | ||||||||
| Код КАТОТТГ | UA74020050010092446 | ||||||||
| Засноване | 1860 (164 роки) | ||||||||
| Статус міста | від 1924 року | ||||||||
| Населення | ▼ 10 620 особа(01.01.2022) | ||||||||
| - повне | ▼ 10 620 особа(01.01.2022) | ||||||||
| Площа | 12,8 км² | ||||||||
| Поштові індекси | 15200—15203 | ||||||||
| Телефонний код | +380-4654 | ||||||||
| Координати | 51°49′13″ пн. ш. 31°57′03″ сх. д. / 51.82028° пн. ш. 31.95083° сх. д.Координати: 51°49′13″ пн. ш. 31°57′03″ сх. д. / 51.82028° пн. ш. 31.95083° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 119 м | ||||||||
| Водойма | р. Снов | ||||||||
| Назва мешканців | сновча́нин сновча́нка сновача́ни | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Сновськ | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - автошляхами | 69 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - автошляхами | 210 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 15200, Чернігівська обл., Корюківський р-н, м. Сновськ, вул. Банкова, 5 | ||||||||
|
| |||||||||
Загальні відомості
Засноване у 1860-ті роки під первинною назвою Коржівка як робітниче селище під час будівництва Лібаво-Роменської залізниці. У 1924 році отримало статус міста. Населення у 1897 році налічувалось 2 200 мешканців, 1926 року — 6 850 (35,5 % становили українці, 35,3 % євреї, 16,0 % росіяни; станом на 1939 рік: 60, 36,4 % відповідно).
У Сновську розташовані підприємства для обслуговування залізничного транспорту, мебльова фабрика, а також розвинена харчова промисловість. У місті на залізничній станції Сновськ діє пункт контролю «Сновськ» на кордоні з Білоруссю.
Історична довідка
Край веде свій літопис з далеких часів. Протягом декількох століть за право володіти Чернігово-Сіверщиною воювали між собою Литва, Польща, Московська держава. За століття свого існування у складі Чернігівщини, територія району входила до Городнянського та Сосницького повітів. Села відносились до Великощимельської, Новоборовицької, Староруднянської (Городнянського повіту) та Охрамієвицької і Синявської волостей (Сосницького повіту).
7 березня 1923 року, після утворення УСРР, Президія ВУЦВК прийняла постанову «Про новий адміністративно-територіальний поділ Чернігівщини». В ході проведення реформи було виділено Сновський район і Сновська округа.
До Сновського району увійшли 18 навколишніх сіл, а до Сновської округи — територія 11 районів (Городнянський, Добрянський, Корюківський, Менський, Охрамієвицький, Синявський, Сновський, Сосницький, Тупичівський, Холминський, Чорнотицький). Сновська округа проіснувла до серпня 1925 року.
У березні 1923 року Сновськ як значний (за кількістю населення, станом розвитку промисловості, торгівлі) населений пункт був віднесений до категорії міст з населенням 7676 чоловік.
Виділення Сновська як міста, окружного і районного центру відіграло позитивну роль у розвитку нашого краю. У 1920-х роках в промисловості Сновська провідну роль відігравало локомотивне депо та залізнична станція, де працювала третина дорослого населення міста. Крім депо, у Сновську діяли 3 лісопильних заводи, майстерні протипожежного устаткування, торговельні підприємства. Всього — 37 державних і приватних підприємств. Житловий фонд міста становив 719 будинків. У селах району промисловість була представлена Петрівським винокурним заводом, Тихоновицьким лісозаводом, Новоборовицьким винокурним заводом.
У 1920-х роках у Сновську створюється перша народна лікарня на 35 ліжок (до цього обслуговуванням населення займався фельдшерсько-акушерський пункт). Працювали 3 лікарі та 17 медичних працівників.
У 1924 році із закладів освіти та культури у Сновську побудовані 3 школи: 2 трудових семирічних та 1 залізнична, 1 лікнеп, 1 школа фабзавучу, яка була створена для підготовки кваліфікованих кадрів робітників промислових підприємств, 1 бібліотека, 4 клуби, 2 театри. У кожному селі Сновської округи діяли неповні школи, а в Рогізках таких шкіл було 3. У Нових Боровичах діяла семирічна школа.
Впродовж 1930-х років продовжувалась подальша розбудова Сновська як міста і районного центру. Відкривалися нові промислові підприємства: обозоремонтний і шкіряний заводи, артіль «Червоний тартак», ділянка лісосплаву, МТС тощо.
За 15 років існування Сновська як самостійної адміністративної одиниці змін зазнала соціально-культурна галузь. Збільшилась кількість медичних закладів (діяла районна і залізнична лікарні, поліклініка, дитяча консультація, санепідемстанція, тубдиспансер). Медперсонал міста налічував уже 15 лікарів і 49 медпрацівників. Збільшення кількості середнього медперсоналу стало можливим завдяки відкриттю в місті у 1936 році школи медсестер. Крім того, 1935 року була відкрита залізнично-технічна школа, яка готувала паровозних машиністів, інших спеціалістів середньої ланки для роботи в депо, інших залізничних службах. Збільшилась кількість вчителів, які викладали в 3-х середніх школах до 81, а кількість учнів становила 1920. Місто нараховувало 9 бібліотек з фондом понад 20 тис. екземплярів. У 1939 році було відкрито музей.
У 1935 році Постановою ЦВК місто Сновськ перейменовано в місто Щорс, а Сновський район — у Щорський на честь Миколи Щорса. Подальший розвиток міста і району був перерваний у 1941 році початком німецько-радянської війни. Район було окуповано в кінці серпня — на початку вересня 1941 року і відновлено радянську владу у вересні 1943. За два роки німецької окупації та чотири роки німецько-радянської війни Сновщина зазнала тяжких втрат та матеріальних збитків. 9959 чоловік воювали на фронтах, 4874 з них — загинуло. У Німеччину на примусові роботи вивезено 3429 жителів, за період окупації розстріляно 6596 чоловік мирного населення. Загалом вартість нанесених збитків району становила 476 млн крб. Одразу після реокупації 27 вересня 1943 року міськвиконком ухвалив рішення про мобілізацію всіх ресурсів для відбудови. Протягом 1943-44 років у місті було відновлено роботу всіх життєзабезпечуючих підприємств: пекарні, водонапірної башти, електростанції, школи. Через місяць після "звільнення" відкрився рух через станцію Сновська.
У 1950—1980 років чимало робіт здійснювалось з благоустрою міста та сіл району. Сновськ поступово перетворився на ошатне поліське містечко, славне своїми людьми та досягненнями. У грудні 1961 року відкрилася музична школа.
6 березня 1992 року до складу Сновська приєднано село Носівка.
27 вересня 2016 року, в ході децентралізації, утворена Сновська міська громада.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сновського району, місто увійшло до складу Корюківського району.
Під час російського вторгнення в Україну Сновськ був тимчасово окупований російськими загарбниками. 25 березня 2022 року окупанти взяли у полон міського голову через принципову позицію і відмову йти на співпрацю з ними. 28 березня 2022 року Сновськ звільнений від російських окупантів, а 3 квітня 2022 року міського голову звільнено із російського полону.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 78,0% |
| російська | 21,7% |
| білоруська | 0,2% |
| інші/не визначилися | 0,1% |
Відомі особи
У Сновську народилися:
- Ададуров Іван Євграфович — хімік, доктор технічних наук, професор.
- Брижинський Дмитро Володимирович — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни, в період повномасштабного російського вторгнення на Чернігівщину (у лютому-березні 2022 року) керував обороною міста Чернігів, вмілими діями не допустив захоплення міста.
- Рахлін Натан Григорович (1906—1979) — український диригент.
- Россол Олег Анатолійович (нар. 1986) — український спортсмен, майстер спорту міжнародного класу України з вільної боротьби, срібний призер юніорського чемпіонату Європи з боротьби 2006 року та срібний призер юніорського чемпіонату світу з боротьби 2006 року, тренер відділення вільної боротьби Корюківської ДЮСШ.
- Слісаренко Ігор Юрійович — український журналіст і телеведучий.
- Сергієнко Ігор Володимирович (1984—2014) — солдат, кулеметник стрілецької роти 41-го окремого мотопіхотного батальйону Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Щорс Микола Олександрович (1895—1919) — радянський військовий діяч періоду радянсько-української війни (1917—1921).
Галерея
Див. також
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- . УНІАН. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- (рус) . Радио Соль. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 08.02.2017.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сновськ |
- ЩОРС. Офіційний вебсайт управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації [ 17 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Сновський район. Загальна інформація про район [ 23 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- Сновський р-н. Можливості проведення відпочинку та дозвілля [ 11 листопада 2014 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (березень 2012) |
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (червень 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Snovsk u 1935 2016 Shors misto v Ukrayini administrativnij centr Snovskoyi miskoyi gromadi Koryukivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti na berezi richki Snov Do 2020 roku administracijnij centr likvidovanogo Snovskogo rajonu Naselennya stanom na 1 sichnya 2022 roku 10 620 osoba SnovskGerb Snovska PraporVokzal stanciyi SnovskOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Chernigivska oblastRajon Koryukivskij rajonGromada Snovska miska gromadaKod KATOTTG UA74020050010092446Zasnovane 1860 164 roki Status mista vid 1924 rokuNaselennya 10 620 osoba 01 01 2022 povne 10 620 osoba 01 01 2022 Plosha 12 8 km Poshtovi indeksi 15200 15203Telefonnij kod 380 4654Koordinati 51 49 13 pn sh 31 57 03 sh d 51 82028 pn sh 31 95083 sh d 51 82028 31 95083 Koordinati 51 49 13 pn sh 31 57 03 sh d 51 82028 pn sh 31 95083 sh d 51 82028 31 95083Visota nad rivnem morya 119 mVodojma r SnovNazva meshkanciv snovcha nin snovcha nka snovacha niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya SnovskDo obl resp centru avtoshlyahami 69 kmDo Kiyeva avtoshlyahami 210 kmMiska vladaAdresa 15200 Chernigivska obl Koryukivskij r n m Snovsk vul Bankova 5 Snovsk u Vikishovishi MapaSnovskSnovskU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Snovsk znachennya Ne plutati z istorichnim mistom Snovsk Zagalni vidomostiZasnovane u 1860 ti roki pid pervinnoyu nazvoyu Korzhivka yak robitniche selishe pid chas budivnictva Libavo Romenskoyi zaliznici U 1924 roci otrimalo status mista Naselennya u 1897 roci nalichuvalos 2 200 meshkanciv 1926 roku 6 850 35 5 stanovili ukrayinci 35 3 yevreyi 16 0 rosiyani stanom na 1939 rik 60 36 4 vidpovidno U Snovsku roztashovani pidpriyemstva dlya obslugovuvannya zaliznichnogo transportu meblova fabrika a takozh rozvinena harchova promislovist U misti na zaliznichnij stanciyi Snovsk diye punkt kontrolyu Snovsk na kordoni z Bilorussyu Istorichna dovidkaKraj vede svij litopis z dalekih chasiv Protyagom dekilkoh stolit za pravo voloditi Chernigovo Sivershinoyu voyuvali mizh soboyu Litva Polsha Moskovska derzhava Za stolittya svogo isnuvannya u skladi Chernigivshini teritoriya rajonu vhodila do Gorodnyanskogo ta Sosnickogo povitiv Sela vidnosilis do Velikoshimelskoyi Novoborovickoyi Starorudnyanskoyi Gorodnyanskogo povitu ta Ohramiyevickoyi i Sinyavskoyi volostej Sosnickogo povitu 7 bereznya 1923 roku pislya utvorennya USRR Prezidiya VUCVK prijnyala postanovu Pro novij administrativno teritorialnij podil Chernigivshini V hodi provedennya reformi bulo vidileno Snovskij rajon i Snovska okruga Do Snovskogo rajonu uvijshli 18 navkolishnih sil a do Snovskoyi okrugi teritoriya 11 rajoniv Gorodnyanskij Dobryanskij Koryukivskij Menskij Ohramiyevickij Sinyavskij Snovskij Sosnickij Tupichivskij Holminskij Chornotickij Snovska okruga proisnuvla do serpnya 1925 roku U berezni 1923 roku Snovsk yak znachnij za kilkistyu naselennya stanom rozvitku promislovosti torgivli naselenij punkt buv vidnesenij do kategoriyi mist z naselennyam 7676 cholovik Vidilennya Snovska yak mista okruzhnogo i rajonnogo centru vidigralo pozitivnu rol u rozvitku nashogo krayu U 1920 h rokah v promislovosti Snovska providnu rol vidigravalo lokomotivne depo ta zaliznichna stanciya de pracyuvala tretina doroslogo naselennya mista Krim depo u Snovsku diyali 3 lisopilnih zavodi majsterni protipozhezhnogo ustatkuvannya torgovelni pidpriyemstva Vsogo 37 derzhavnih i privatnih pidpriyemstv Zhitlovij fond mista stanoviv 719 budinkiv U selah rajonu promislovist bula predstavlena Petrivskim vinokurnim zavodom Tihonovickim lisozavodom Novoborovickim vinokurnim zavodom U 1920 h rokah u Snovsku stvoryuyetsya persha narodna likarnya na 35 lizhok do cogo obslugovuvannyam naselennya zajmavsya feldshersko akusherskij punkt Pracyuvali 3 likari ta 17 medichnih pracivnikiv U 1924 roci iz zakladiv osviti ta kulturi u Snovsku pobudovani 3 shkoli 2 trudovih semirichnih ta 1 zaliznichna 1 liknep 1 shkola fabzavuchu yaka bula stvorena dlya pidgotovki kvalifikovanih kadriv robitnikiv promislovih pidpriyemstv 1 biblioteka 4 klubi 2 teatri U kozhnomu seli Snovskoyi okrugi diyali nepovni shkoli a v Rogizkah takih shkil bulo 3 U Novih Borovichah diyala semirichna shkola Vprodovzh 1930 h rokiv prodovzhuvalas podalsha rozbudova Snovska yak mista i rajonnogo centru Vidkrivalisya novi promislovi pidpriyemstva obozoremontnij i shkiryanij zavodi artil Chervonij tartak dilyanka lisosplavu MTS tosho Za 15 rokiv isnuvannya Snovska yak samostijnoyi administrativnoyi odinici zmin zaznala socialno kulturna galuz Zbilshilas kilkist medichnih zakladiv diyala rajonna i zaliznichna likarni poliklinika dityacha konsultaciya sanepidemstanciya tubdispanser Medpersonal mista nalichuvav uzhe 15 likariv i 49 medpracivnikiv Zbilshennya kilkosti serednogo medpersonalu stalo mozhlivim zavdyaki vidkrittyu v misti u 1936 roci shkoli medsester Krim togo 1935 roku bula vidkrita zaliznichno tehnichna shkola yaka gotuvala parovoznih mashinistiv inshih specialistiv serednoyi lanki dlya roboti v depo inshih zaliznichnih sluzhbah Zbilshilas kilkist vchiteliv yaki vikladali v 3 h serednih shkolah do 81 a kilkist uchniv stanovila 1920 Misto narahovuvalo 9 bibliotek z fondom ponad 20 tis ekzemplyariv U 1939 roci bulo vidkrito muzej U 1935 roci Postanovoyu CVK misto Snovsk perejmenovano v misto Shors a Snovskij rajon u Shorskij na chest Mikoli Shorsa Podalshij rozvitok mista i rajonu buv perervanij u 1941 roci pochatkom nimecko radyanskoyi vijni Rajon bulo okupovano v kinci serpnya na pochatku veresnya 1941 roku i vidnovleno radyansku vladu u veresni 1943 Za dva roki nimeckoyi okupaciyi ta chotiri roki nimecko radyanskoyi vijni Snovshina zaznala tyazhkih vtrat ta materialnih zbitkiv 9959 cholovik voyuvali na frontah 4874 z nih zaginulo U Nimechchinu na primusovi roboti vivezeno 3429 zhiteliv za period okupaciyi rozstrilyano 6596 cholovik mirnogo naselennya Zagalom vartist nanesenih zbitkiv rajonu stanovila 476 mln krb Odrazu pislya reokupaciyi 27 veresnya 1943 roku miskvikonkom uhvaliv rishennya pro mobilizaciyu vsih resursiv dlya vidbudovi Protyagom 1943 44 rokiv u misti bulo vidnovleno robotu vsih zhittyezabezpechuyuchih pidpriyemstv pekarni vodonapirnoyi bashti elektrostanciyi shkoli Cherez misyac pislya zvilnennya vidkrivsya ruh cherez stanciyu Snovska U 1950 1980 rokiv chimalo robit zdijsnyuvalos z blagoustroyu mista ta sil rajonu Snovsk postupovo peretvorivsya na oshatne poliske mistechko slavne svoyimi lyudmi ta dosyagnennyami U grudni 1961 roku vidkrilasya muzichna shkola 6 bereznya 1992 roku do skladu Snovska priyednano selo Nosivka 27 veresnya 2016 roku v hodi decentralizaciyi utvorena Snovska miska gromada 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Snovskogo rajonu misto uvijshlo do skladu Koryukivskogo rajonu Pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Snovsk buv timchasovo okupovanij rosijskimi zagarbnikami 25 bereznya 2022 roku okupanti vzyali u polon miskogo golovu cherez principovu poziciyu i vidmovu jti na spivpracyu z nimi 28 bereznya 2022 roku Snovsk zvilnenij vid rosijskih okupantiv a 3 kvitnya 2022 roku miskogo golovu zvilneno iz rosijskogo polonu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 78 0 rosijska 21 7 biloruska 0 2 inshi ne viznachilisya 0 1 Vidomi osobiU Snovsku narodilisya Adadurov Ivan Yevgrafovich himik doktor tehnichnih nauk profesor Brizhinskij Dmitro Volodimirovich polkovnik Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni v period povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya na Chernigivshinu u lyutomu berezni 2022 roku keruvav oboronoyu mista Chernigiv vmilimi diyami ne dopustiv zahoplennya mista Rahlin Natan Grigorovich 1906 1979 ukrayinskij dirigent Rossol Oleg Anatolijovich nar 1986 ukrayinskij sportsmen majster sportu mizhnarodnogo klasu Ukrayini z vilnoyi borotbi sribnij prizer yuniorskogo chempionatu Yevropi z borotbi 2006 roku ta sribnij prizer yuniorskogo chempionatu svitu z borotbi 2006 roku trener viddilennya vilnoyi borotbi Koryukivskoyi DYuSSh Slisarenko Igor Yurijovich ukrayinskij zhurnalist i televeduchij Sergiyenko Igor Volodimirovich 1984 2014 soldat kulemetnik strileckoyi roti 41 go okremogo motopihotnogo bataljonu Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Shors Mikola Oleksandrovich 1895 1919 radyanskij vijskovij diyach periodu radyansko ukrayinskoyi vijni 1917 1921 GalereyaPam yatnik geroyam Nebesnoyi Sotni Avtostanciya Snovska Vokzal stanciyi Snovsk Poyizd Snovsk YeS u lokomotivnomu depo Traktor Universal na teritoriyi silgosptehniki vul 30 rokiv Peremogi 37 Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF UNIAN Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 12 travnya 2016 Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 12 travnya 2016 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih rus Radio Sol Arhiv originalu za 11 lyutogo 2017 Procitovano 08 02 2017 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SnovskShORS Oficijnij vebsajt upravlinnya kulturi i turizmu Chernigivskoyi oblderzhadministraciyi 17 chervnya 2008 u Wayback Machine Snovskij rajon Zagalna informaciya pro rajon 23 veresnya 2009 u Wayback Machine Snovskij r n Mozhlivosti provedennya vidpochinku ta dozvillya 11 listopada 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2012 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2013