Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лібаво Роменська залізниця залізниця в Російській імперії побудована впродовж 1871 1874 років на кошти приватного капіта

Лібаво-Роменська залізниця

Лібаво-Роменська залізниця

Лібаво-Роменська залізниця — залізниця в Російській імперії, побудована впродовж 1871—1874 років на кошти приватного капіталу — Товариства Ландварово-Роменської залізниці. З 1 травня 1891 року — казенна.

Лібаво-Роменська залізниця
image
Віленський (Лібаво-Роменський) вокзал у Мінську
Типзалізнична лінія
Статусісторична,
ділянки в різних країнах.
Засновано1876
Штаб-квартираМінськ
Роки функціонування1874—1919
Країнабалтійські і українські губернії імперії →
image УНР/image БНР/image Литва/image Латвія →
image УРСР/image Білоруська РСР/image Польща →
image Україна/image Білорусь/image Литва/image Латвія
Експлуатаційна довжина колій718 верст
Ширина колії1520 мм
Власник(и)Російська імперія
Материнська компаніяТов. Л.-Р.з. → МШС
image Лібаво-Роменська залізниця у Вікісховищі

Розташування

Прокладена територіями Віленської, Мінської, Могилівської, Чернігівської та Полтавської губерній. Одна з приватних залізниць, побудована Карлом Федоровичем фон Мекком, належала родині фон Мекк, пізніше стала казенною.

Історія

1 та 24 березня 1870 року Лібаво-Роменська залізниця увійшла до складу ліній, що визнані найважливішими і затвердженими журналами Комітету залізниць. Лінія повинна була з'єднати Лібавську залізницю з «малоросією». Проєктні дослідження були проведені у тому ж 1870 році. Проєкт нормальної концесії затверджений 9 травня 1871 року.

Лібаво-Роменська лінія повинна була відгалузитись від Петербурзько-Варшавської залізниці, до якої прилягала й Лібавська, між станціями Ландварово та Вільно, попрямувати на південний схід; розминутись шляхопроводом з Московсько-Берестейською залізницею у Мінську і перетнути Московсько-Києво-Воронезьку на станції Бахмач, але вже на одному рівні та звідси прокладсти далі до станції Ромни.

Довжина головного шляху становила 718 верст, крім того у Мінську передбачалося будівництво сполучної гілки до Московсько-Берестейської залізниці завдожкию 2 версти. Земляне полотно для однієї колії передбачалось шириною 2,6 сажня. Передбачалось 108 паровозів рухомого складу, 82 вагонів пасажирських, 4 арештантських, 762 вантажних і багажних та 1000 платформ.

image
Будівля управління Лібаво-Роменською залізницею в Мінску (вул. Кірова, 11)

Для побудови залізниці засновувалось акціонерне товариство з терміном володіння на 81 рік, а сама залізниця повинна була побудована протягом трьох років.

На відбір кандидатів з будівництва дороги подали заявки: інженер-капітан Яфімович з віденським банкіром Вейкерсгеймом, статський радник Герстфельд, полковник Жирар-де-Сукантон, купець Варгунін з почесним громадянином Гінцбургом, торговий дім Гладіна, інженер-полковник Фалькенгаген, представник Гамбурзького північного банку, статський радник фон-Мекк і комерції радник Варшавський.

За угодою Міністерства шляхів сполучення та Міністерства фінансів, засновником акціонерного товариства був обраний Статський радник фон-Мекк, на ім'я якого 29 липня 1871 була видана концесія. Статут товариства затверджений 25 грудня 1871 року. Згодом, за клопотанням правління Товариства, на підставі затвердженого 7 березня 1872 року журналу Комітету Залізниць напрямок Ландварово-Роменської лінії дещо змінено, при чому пункт її з'єднання з Петербургзько-Варшавською залізницею встановлено за 8 верст на схід від Вільно, на правому березі річки Вілейки.

Загальна довжина залізниці склала 711,1 верст. Біля Бобруйська, Жлобина і Гомеля побудовані три гілки до річок: Березини, Дніпра і Сожу.

image
Гомельський залізничний вокзал

Рух залізницею відкривався окремими дільницями:

1876 року Ландварово-Роменська залізниця об'єднана з побудованою у 1871 році безприбутковою Лібаво-Кошедарською залізницею в Лібаво-Роменську залізницю.

У 1881 році, після викупу казною, Харківсько-Миколаївської залізниці розпочато будівництво продовження на 200 верст від станції Ромни до вузлових станцій Ромодан та Кременчук. 1 жовтня 1888 року залізниця об'єднана з Харківсько-Миколаївською залізницею.

1 травня 1891 року залізниця придбана казною і підпорядкована Міністерству шляхів сполучення.

У 1913 році довжина залізниці становила 1434 км (у тому числі 195 км — двоколійні ділянки).

У 1918 році основна лінія була включена до складу Західних залізниць.

Головні станції

Джерела

  • Російський державний історичний архів, ф. 331, оп. 1-792. 1870—1891 гг. Правление Общества Либаво-Роменской железной дороги.
  • Російський державний історичний архів, ф. 446, оп. 26, д. 18. Доклад № 76. 26 июня 1871 г. «О внесении в Комитет министров Уставов Ландварово-Роменской и Лозово-Севастопольской ж. д. и об учреждении концессий на этих дорогах».
  • Устав Общества Ландварово-Роменской железной дороги (Утвержден 25 декабря 1871 г.) Технические условия для построения Ландварово-Роменской железной дороги. СПб. 1871 г.
  • Записка о наивыгоднейшем направлении продолжения Ландварово-Роменской железной дороги в пределах Малороссии. Полтавское губернское земство. СПб. 1871 г.
  • Общая инструкция служащим общества Ландварово-Роменской железной дороги. СПб. 1872 г.
  • Ландварово-Роменская ж. д. Прямое восточно-немецкое-силезско-русское товарное сообщение, действующее с 1 апреля 1872 г. Москва. 1873 г.
  • Инструкция для паровозной прислуги Ландварово-Роменской железной дороги. СПб. 1873 г.
  • Отчёт Правления Общества Ландварово-Роменской железной дороги об эксплуатации за 1873—1875 гг. М. 1874—1876 гг.
  • Смета прихода и расхода по эксплуатации Ландварово-Роменской железной дороги на 1876 год. М. 1875 г.
  • Тариф Ландварово-Роменской и Либавской железных дорог, вступающий в действие с 15 января 1877 г. М. 1877 г.
  • Ландварово-Роменская ж. д. Положение о счетоводстве и отчётности станций. (Утв. 12 ноября 1877 г.) СПб. 1878 г.
  • Несколько соображений об акциях Ландварово-Роменской железной дороги. СПб.: тип. Балашева. 1888 г.
  • Либаво-Роменская железная дорога // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Примітки

  1. РГИА. Ф. 446. Оп. 26. Д. 19.
  2. РГИА. Ф. 446. Оп. 27. Д. 3, докл. 146.
  3. РГИА. Ф. 446. Оп. 27. Д. 3, докл. 185.


image Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Libavo Romenska zaliznicya zaliznicya v Rosijskij imperiyi pobudovana vprodovzh 1871 1874 rokiv na koshti privatnogo kapitalu Tovaristva Landvarovo Romenskoyi zaliznici Z 1 travnya 1891 roku kazenna Libavo Romenska zaliznicyaVilenskij Libavo Romenskij vokzal u MinskuTipzaliznichna liniyaStatusistorichna dilyanki v riznih krayinah Zasnovano1876Shtab kvartiraMinskRoki funkcionuvannya1874 1919Krayinabaltijski i ukrayinski guberniyi imperiyi UNR BNR Litva Latviya URSR Biloruska RSR Polsha Ukrayina Bilorus Litva LatviyaEkspluatacijna dovzhina kolij718 verstShirina koliyi1520 mmVlasnik i Rosijska imperiyaMaterinska kompaniyaTov L R z MShS Libavo Romenska zaliznicya u VikishovishiRoztashuvannyaProkladena teritoriyami Vilenskoyi Minskoyi Mogilivskoyi Chernigivskoyi ta Poltavskoyi gubernij Odna z privatnih zaliznic pobudovana Karlom Fedorovichem fon Mekkom nalezhala rodini fon Mekk piznishe stala kazennoyu Istoriya1 ta 24 bereznya 1870 roku Libavo Romenska zaliznicya uvijshla do skladu linij sho viznani najvazhlivishimi i zatverdzhenimi zhurnalami Komitetu zaliznic Liniya povinna bula z yednati Libavsku zaliznicyu z malorosiyeyu Proyektni doslidzhennya buli provedeni u tomu zh 1870 roci Proyekt normalnoyi koncesiyi zatverdzhenij 9 travnya 1871 roku Libavo Romenska liniya povinna bula vidgaluzitis vid Peterburzko Varshavskoyi zaliznici do yakoyi prilyagala j Libavska mizh stanciyami Landvarovo ta Vilno popryamuvati na pivdennij shid rozminutis shlyahoprovodom z Moskovsko Berestejskoyu zalizniceyu u Minsku i peretnuti Moskovsko Kiyevo Voronezku na stanciyi Bahmach ale vzhe na odnomu rivni ta zvidsi prokladsti dali do stanciyi Romni Dovzhina golovnogo shlyahu stanovila 718 verst krim togo u Minsku peredbachalosya budivnictvo spoluchnoyi gilki do Moskovsko Berestejskoyi zaliznici zavdozhkiyu 2 versti Zemlyane polotno dlya odniyeyi koliyi peredbachalos shirinoyu 2 6 sazhnya Peredbachalos 108 parovoziv ruhomogo skladu 82 vagoniv pasazhirskih 4 areshtantskih 762 vantazhnih i bagazhnih ta 1000 platform Budivlya upravlinnya Libavo Romenskoyu zalizniceyu v Minsku vul Kirova 11 Dlya pobudovi zaliznici zasnovuvalos akcionerne tovaristvo z terminom volodinnya na 81 rik a sama zaliznicya povinna bula pobudovana protyagom troh rokiv Na vidbir kandidativ z budivnictva dorogi podali zayavki inzhener kapitan Yafimovich z videnskim bankirom Vejkersgejmom statskij radnik Gerstfeld polkovnik Zhirar de Sukanton kupec Vargunin z pochesnim gromadyaninom Gincburgom torgovij dim Gladina inzhener polkovnik Falkengagen predstavnik Gamburzkogo pivnichnogo banku statskij radnik fon Mekk i komerciyi radnik Varshavskij Za ugodoyu Ministerstva shlyahiv spoluchennya ta Ministerstva finansiv zasnovnikom akcionernogo tovaristva buv obranij Statskij radnik fon Mekk na im ya yakogo 29 lipnya 1871 bula vidana koncesiya Statut tovaristva zatverdzhenij 25 grudnya 1871 roku Zgodom za klopotannyam pravlinnya Tovaristva na pidstavi zatverdzhenogo 7 bereznya 1872 roku zhurnalu Komitetu Zaliznic napryamok Landvarovo Romenskoyi liniyi desho zmineno pri chomu punkt yiyi z yednannya z Peterburgzko Varshavskoyu zalizniceyu vstanovleno za 8 verst na shid vid Vilno na pravomu berezi richki Vilejki Zagalna dovzhina zaliznici sklala 711 1 verst Bilya Bobrujska Zhlobina i Gomelya pobudovani tri gilki do richok Berezini Dnipra i Sozhu Gomelskij zaliznichnij vokzal Ruh zalizniceyu vidkrivavsya okremimi dilnicyami Nova Vilnya Minsk 173 versti 14 grudnya 1873 roku Minsk Bobrujsk 139 5 verst 16 veresnya 1873 roku Bobrujsk Gomel 141 8 verst 17 listopada 1873 roku Gomel Bahmach 184 versti 12 grudnya 1874 roku Bahmach Romni 72 versti 15 lipnya 1874 roku 1876 roku Landvarovo Romenska zaliznicya ob yednana z pobudovanoyu u 1871 roci bezpributkovoyu Libavo Koshedarskoyu zalizniceyu v Libavo Romensku zaliznicyu U 1881 roci pislya vikupu kaznoyu Harkivsko Mikolayivskoyi zaliznici rozpochato budivnictvo prodovzhennya na 200 verst vid stanciyi Romni do vuzlovih stancij Romodan ta Kremenchuk 1 zhovtnya 1888 roku zaliznicya ob yednana z Harkivsko Mikolayivskoyu zalizniceyu 1 travnya 1891 roku zaliznicya pridbana kaznoyu i pidporyadkovana Ministerstvu shlyahiv spoluchennya U 1913 roci dovzhina zaliznici stanovila 1434 km u tomu chisli 195 km dvokolijni dilyanki U 1918 roci osnovna liniya bula vklyuchena do skladu Zahidnih zaliznic Golovni stanciyiNova Vilnya Minsk Bobrujsk Gomel Bahmach DzherelaRosijskij derzhavnij istorichnij arhiv f 331 op 1 792 1870 1891 gg Pravlenie Obshestva Libavo Romenskoj zheleznoj dorogi Rosijskij derzhavnij istorichnij arhiv f 446 op 26 d 18 Doklad 76 26 iyunya 1871 g O vnesenii v Komitet ministrov Ustavov Landvarovo Romenskoj i Lozovo Sevastopolskoj zh d i ob uchrezhdenii koncessij na etih dorogah Ustav Obshestva Landvarovo Romenskoj zheleznoj dorogi Utverzhden 25 dekabrya 1871 g Tehnicheskie usloviya dlya postroeniya Landvarovo Romenskoj zheleznoj dorogi SPb 1871 g Zapiska o naivygodnejshem napravlenii prodolzheniya Landvarovo Romenskoj zheleznoj dorogi v predelah Malorossii Poltavskoe gubernskoe zemstvo SPb 1871 g Obshaya instrukciya sluzhashim obshestva Landvarovo Romenskoj zheleznoj dorogi SPb 1872 g Landvarovo Romenskaya zh d Pryamoe vostochno nemeckoe silezsko russkoe tovarnoe soobshenie dejstvuyushee s 1 aprelya 1872 g Moskva 1873 g Instrukciya dlya parovoznoj prislugi Landvarovo Romenskoj zheleznoj dorogi SPb 1873 g Otchyot Pravleniya Obshestva Landvarovo Romenskoj zheleznoj dorogi ob ekspluatacii za 1873 1875 gg M 1874 1876 gg Smeta prihoda i rashoda po ekspluatacii Landvarovo Romenskoj zheleznoj dorogi na 1876 god M 1875 g Tarif Landvarovo Romenskoj i Libavskoj zheleznyh dorog vstupayushij v dejstvie s 15 yanvarya 1877 g M 1877 g Landvarovo Romenskaya zh d Polozhenie o schetovodstve i otchyotnosti stancij Utv 12 noyabrya 1877 g SPb 1878 g Neskolko soobrazhenij ob akciyah Landvarovo Romenskoj zheleznoj dorogi SPb tip Balasheva 1888 g Libavo Romenskaya zheleznaya doroga Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PrimitkiRGIA F 446 Op 26 D 19 RGIA F 446 Op 27 D 3 dokl 146 RGIA F 446 Op 27 D 3 dokl 185 Ce nezavershena stattya pro zaliznichnij transport Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ