Ігор Володи́мирович Сергіє́нко (22 травня 1984, м. Сновськ, Чернігівська область — 22 вересня 2014, м. Київ) — солдат, кулеметник стрілецької роти 41-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-2» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Сергієнко Ігор Володимирович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 22 травня 1984 Сновськ, Сновський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР | |
Смерть | 22 вересня 2014 (30 років) Київ, Україна (від бойових поранень) | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Рід військ | Механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Життєпис
Народився 22 травня 1984 року в тодішньому місті Щорс. Згодом родина перебралась до Городні, де, в 2001-му році, закінчив загальноосвітню школу № 2.
У 2001—2002 роках проходив строкову службу в лавах ЗСУ водієм бронетранспортера в смт Десна, в 169 навчальному центрі Збройних сил України.
Мобілізований 15 травня 2014 року Городнянським районним військовим комісаріатом. Служив кулеметником 1-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу стрілецької роти 41-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-2» (військова частина польова пошта В3137). Учасник Антитерористичної операції на сході України з 2014 року.
14 вересня 2014 року отримав тяжке поранення під час бою біля міста Дебальцеве Донецької області. Помер 22 вересня 2014 року в Головному військово-медичному клінічному центрі у Києві.
Похований на цвинтарі в Городні 24 вересня 2014 року. Самотніми залишились дружина та донька.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 18 квітня 2019 року — орденом «За мужність» III ступеня.
- 8 травня 2015 року на будівлі Городнянської загальноосвітньої школи № 2 встановлена меморіальна дошка та встановлено пам'ятний знак на міській Алеї Героїв.
- 30 листопада 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні» .
Джерела
- Указ Президента України від 18 квітня 2019 року № 149/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
- Сергієнко Ігор Володимирович [ 7 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- Солдат Сергієнко Ігор Володимирович
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 9 лютого 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2020. Процитовано 9 лютого 2020.
- . Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 9 лютого 2020.
- . Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 30 листопада 2021.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Igor Volodi mirovich Sergiye nko 22 travnya 1984 19840522 m Snovsk Chernigivska oblast 22 veresnya 2014 m Kiyiv soldat kulemetnik strileckoyi roti 41 go bataljonu teritorialnoyi oboroni Chernigiv 2 Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Sergiyenko Igor Volodimirovich SoldatZagalna informaciyaNarodzhennya22 travnya 1984 1984 05 22 Snovsk Snovskij rajon Chernigivska oblast Ukrayinska RSR SRSRSmert22 veresnya 2014 2014 09 22 30 rokiv Kiyiv Ukrayina vid bojovih poranen Vijskova sluzhbaPrinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliRid vijsk Mehanizovani vijskaFormuvannya 41 OMPBVijni bitviVijna na shodi Ukrayini Boyi za Debalceve 2014 Nagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sergiyenko ZhittyepisNarodivsya 22 travnya 1984 roku v todishnomu misti Shors Zgodom rodina perebralas do Gorodni de v 2001 mu roci zakinchiv zagalnoosvitnyu shkolu 2 U 2001 2002 rokah prohodiv strokovu sluzhbu v lavah ZSU vodiyem bronetransportera v smt Desna v 169 navchalnomu centri Zbrojnih sil Ukrayini Mobilizovanij 15 travnya 2014 roku Gorodnyanskim rajonnim vijskovim komisariatom Sluzhiv kulemetnikom 1 go strileckogo viddilennya 3 go strileckogo vzvodu strileckoyi roti 41 go bataljonu teritorialnoyi oboroni Chernigivskoyi oblasti Chernigiv 2 vijskova chastina polova poshta V3137 Uchasnik Antiteroristichnoyi operaciyi na shodi Ukrayini z 2014 roku 14 veresnya 2014 roku otrimav tyazhke poranennya pid chas boyu bilya mista Debalceve Doneckoyi oblasti Pomer 22 veresnya 2014 roku v Golovnomu vijskovo medichnomu klinichnomu centri u Kiyevi Pohovanij na cvintari v Gorodni 24 veresnya 2014 roku Samotnimi zalishilis druzhina ta donka Nagorodi ta vshanuvannyaDoshka pam yati Igorya Sergiyenka Romana Nitchenka ta Oleksandra Najdona Za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij 18 kvitnya 2019 roku ordenom Za muzhnist III stupenya 8 travnya 2015 roku na budivli Gorodnyanskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli 2 vstanovlena memorialna doshka ta vstanovleno pam yatnij znak na miskij Aleyi Geroyiv 30 listopada 2021 roku Pochesna vidznaka Chernigivskoyi oblasnoyi radi Za muzhnist i virnist Ukrayini DzherelaUkaz Prezidenta Ukrayini vid 18 kvitnya 2019 roku 149 2019 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Sergiyenko Igor Volodimirovich 7 lyutogo 2020 u Wayback Machine PrimitkiSoldat Sergiyenko Igor Volodimirovich Arhiv originalu za 7 lyutogo 2020 Procitovano 9 lyutogo 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 25 sichnya 2020 Procitovano 9 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 25 sichnya 2020 Procitovano 9 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 2 bereznya 2022 Procitovano 30 listopada 2021 Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi