Костянтин Едуардович Ціолковський (5 (17) вересня 1857 — 19 вересня 1935) — російський та радянський вчений-теоретик українського походження, котрий поряд із французом Робером Есно-Пельтрі, німцями Германом Обертом і Фрітцем фон Опелем та американцем Робертом Х. Ґоддардом є одним із засновників ракетобудування та сучасної космонавтики, педагог, письменник.
Костянтин Едуардович Ціолковський | |
---|---|
Народився | 5 (17) вересня 1857 , Рязанська губернія, Російська імперія |
Помер | 19 вересня 1935 (78 років) Калуга, РРФСР |
Поховання | Калуга |
Місце проживання | Російська імперія СРСР |
Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР[1][2][…] Російська республіка |
Національність | росіяни |
Діяльність | бортінженер, математик, винахідник, письменник, письменник наукової фантастики, фізик, філософ, астроном, науковець, космолог, педагог |
Alma mater | d |
Галузь | космонавтика |
Членство | Академія наук СРСР[4] |
Відомий завдяки: | Формула Ціолковського |
У шлюбі з | Q28357677? |
Діти | d |
Нагороди | |
Автограф | |
Висловлювання у Вікіцитатах Ціолковський Костянтин Едуардович у Вікісховищі |
Автор науково-фантастичних творів, прихильник і проповідник ідей освоєння космічного простору. Його роботи надихнули таких провідних радянських ракетних інженерів, як Сергій Корольов та Валентин Глушко і зробили вагомий внесок в успіх радянської космічної програми.
Біографія
Перші роки
Народився 5 (17) вересня 1857 року у селі Іжевське під Рязанню. Предки Ціолковського — вихідці з Волині, далекі родичі гетьмана Северина Наливайка, чим вчений пишався. Його батько, (1820–1881), був польським дворянином середнього статку, мати ,[] була освіченою жінкою, дітей зазвичай виховувала вона. Саме мати навчила Костянтина читати й писати, познайомила з початками арифметики.
У віці дев'яти років Ціолковський занедужав на скарлатину. Внаслідок ускладнення хвороби він частково втратив слух. Сталося те, що згодом він назвав «найсмутнішим, найтемнішим часом [власного] життя». Приглухуватість позбавила хлопчика багатьох дитячих забав і вражень, звичних для його здорових однолітків.
1869 року він вступив до гімназії. Великими успіхами майбутній учений не відзначався. Предметів було багато, і напівглухому хлопчикові вчитися було нелегко. А от за витівки він неодноразово потрапляв до карцеру. 1870 року, коли Ціолковському було 13 років, померла його мати. Позбавлений підтримки, хлопчик вчився усе гірше. 1871 року — відрахування з гімназії із супровідною запискою «… для надходження в . Отже Ціолковський провчився в гімназії всього чотири роки, два з яких він пробув у одному класі. Більше Ціолковський ніде не навчався.
Але саме в цей час Ціолковський знайшов своє щире покликання й місце у житті. Навчаючись самостійно, він долучився до технічної й наукової творчості: самостійно виготовив астролябію (перша виміряна нею відстань — до пожежної каланчі), домашній токарний верстат, й локомотиви.
Здібності сина стали очевидними для його батька, і він вирішив послати хлопчика у столицю. Костянтин сам знайшов собі квартиру й, живучи майже на хлібі й воді (батько надсилав по десять-п'ятнадцять рублів на місяць), завзято вчився. Щоденно з десятої ранку й до трьох-чотирьох дня пополудні він вивчав наукову літературу у бібліотеці. За перший рік життя в Москві він опанував фізику і засади математики, на другому році вивчив диференціальне й інтегральне числення, вищу алгебру, аналітичну й сферичну геометрію.
Однак життя у Москві було досить дорогим, Ціолковський, попри всі зусилля, не зміг забезпечити себе достатніми засобами, отож 1876 року батько відкликав його у В'ятку. Костянтин став приватним репетитором і заробляв самостійно, а у вільний час продовжував навчатися в міській публічній бібліотеці.
Вчительське звання і наукова праця
1880 року Ціолковський склав іспити на вчительське звання й переїхав за призначеням Міністерства освіти до Боровська, розташованого за 100 кілометрів від Москви, на свою першу державну посаду. Там же він одружився з Варварою Євграфівною Соколовою. Молода пара почала жити окремо, й молодий учений продовжив фізичні досліди і технічну творчість. Перебуваючи вдалині від основних наукових центрів Росії, Ціолковський, залишаючись глухим, вирішив самостійно проводити дослідницькі роботи в галузі, що його цікавила, — аеродинаміці. Він почав з того, що розробив основи кінетичної теорії газів і надіслав свої розрахунки до Російського фізико-хімічного товариства у Петербурзі та незабаром отримав відповідь від Менделєєва: «кінетична теорія газів уже відкрита… 25 років тому».
Але Ціолковський пережив цю звістку, що стала для нього як науковця ударом, і продовжив дослідження. Тим не менш у Петербурзі зацікавилися обдарованим і неординарним учителем з В'ятки й запросили його увійти до складу вищезгаданого товариства.
1892 року Ціолковський був переведений учителем до Калуги. Там він також не забував про науку, астронавтику й аеронавтику. У Калузі Ціолковський побудував спеціальний тунель, що дозволив би вимірювати різні аеродинамічні властивості літальних апаратів. Оскільки фізико-хімічна спілка зовсім не виділила грошей на його досліди, науковцю довелося використати родинні кошти для проведення досліджень. До речі, Ціолковський на власні кошти побудував понад 100 дослідних моделей та обстежив їх, що вимагало на той час значних коштів. За якийсь час спілка все-таки зауважила калузького генія й виділила йому фінансову підтримку — 470 рублів, на які Ціолковський побудував новий, удосконалений тунель (прообраз аеродинамічної труби). Проводячи аеродинамічні випробування, Ціолковський усе більше став зважати на космічні питання.
1895 року була оприлюднена його книга «Грезы о земле и небе (Мрії про землю й небо)», а за рік вийшов допис про інші світи, розумних істот з інших планет і спілкування землян з ними. Того ж 1896 року Ціолковський приступив до написання своєї головної праці «Исследование космического пространства с помощью реактивного двигателя (Дослідження космічного простору за допомогою реактивного двигуна)». У цій книзі були порушені питання використання ракетних двигунів у космосі — навігаційні механізми, постачання й доправлення пального та інше.
Перші п'ятнадцять років XX століття були найважчими у житті вченого. 1902 року його син покінчив життя самогубством. У 1908 році під час розливу Оки будинок Ціолковського затопило, багато машин та експонатів було виведено з ладу, а численні неповторні розрахунки втрачені. У фізико-хімічній спілці не оцінили значущості та революційності наданих ним моделей. За радянської влади умови життя й роботи Ціолковського докорінно змінилися. Йому було призначено персональну пенсію й забезпечено можливість плідної діяльності. Розробки Ціолковського зацікавили нову владу і йому було організовано значну матеріальну підтримку. 1918 року Ціолковського було обрано до Соціалістичної академії суспільних наук (1923 року перейменована на комуністичну академію, 1936 року її основні інститути були передані Академії наук СРСР), а 9 листопада 1921 року науковцю було призначено довічну пенсію за заслуги перед вітчизняною й світовою наукою. Цю пенсію виплачували до 19 вересня 1935 — у той день Костянтин Едуардович Ціолковський, помер у Калузі — місті, що стало йому рідним.
Взаємовідносини К. Е. Ціолковського та Академії суспільних наук
У червні 1918 року К. Е. Ціолковський надіслав до Академії суспільних наук (АСН) при ЦВК РРФСР лист із проханням зарахувати його до Академії і докладно описав план своїх робіт із суспільного устрою. Він писав: "Все життя мене займали соціальні питання, доказом чого є книжки, видані до революції, за суворої цензури, завдяки чому і мають страшний вигляд... Мої ідеали соціалістичного устрою людства близькі до радянської конституції, але набагато докладніше вмотивовані.... Наукове заперечення установчих зборів, капіталу і власності, важливість знання і вдосконалення складають основу моєї праці".
У серпні 1918 року Ціолковського приймають у члени-змагачі АСН і рекомендують переїхати до Москви. Костянтин Едуардович відмовляється, і йому дозволяють залишитися в Калузі. Однак надійшов лист від А. Гойхбарга, ученого секретаря АСН, з умовляннями все-таки приїхати в Москву. Гойхбарг пише: "По-перше, Вам навряд чи вдалося детально ознайомитися, живучи в провінції, з усіма великими утопістами: Сен-Симоном, Фур'є, їхніми попередниками та учнями. А вони також розробляли чудові картини соціалістичного устрою суспільства. Вам необхідна бібліотека центру. По-друге, після спілкування особисто з членами академії Ви, можливо, деякі окремі сторони Вашої праці переробите. І якщо цього перероблення не буде, то ж можуть зустрітися тоді перешкоди до видання праці".
Із відповіді Ціолковського: "Я досить знайомий, хоча і не за першими джерелами, з філософією, вченнями соціалістів і утопістів... Мій твір оригінальний, і я приймаю одне головне джерело: чисту або точну науку". У чернетці була приписка: "Матеріали, що надсилаються, Ви можете змінити, переробити, скоротити або викинути, але для мене вони будуть цінними".
Ціолковського повідомили, що на зборах 1 липня 1919 року його не переобрали в члени-змагачі АСН. У відповідному листі Костянтин Едуардович подякував АСН за те, що хоч дали можливість закінчити "Етику".
Пращури
В своїй автобіографічній статті «Риси з мого життя» Костянтин Едуардович стверджує наступне: «Начебто у батька був родинний зв'язок з відомим Наливайком, і рід батька навіть носив раніше це прізвище. За сімейними переказами, пращуром роду Ціолковських був відомий бунтар Наливайко. Ось що про нього сказано в енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона: Наливайко був козацьким ватажком кінця XVI століття, борець проти польської аристократії, уродженець міста Острога».
Теорії Ціолковського
Теорія газів і суцільнометалевий дирижабль
Перші наукові дослідження Ціолковського відбулися у 1880–1881 роках. Не знаючи про вже зроблені відкриття, він написав роботу «Теория газов (Теорія газів)», у якій виклав основи кінетичної теорії газів. Друга його робота — «Механика животного организма ()» одержала схвальний відгук І. М. Сєченова, і Ціолковського було прийнято до Російської фізико-хімічної спілки. Основні роботи Ціолковського після 1884 року були пов'язані із чотирма значними питаннями: науковим обґрунтуванням , , поїзда на повітряній подушці й ракети для . Після знайомства з Миколою Жуковським, що був учнем Столєтова, Ціолковський став досліджувати , у підсумку чого ним був розроблений керований аеростат (слово «дирижабль» тоді ще не вигадали). Ціолковський першим запропонував задум суцільнометалевого дирижабля й побудував його робочу модель, створив прилад для автоматичного керування польотом дирижабля й схему керування його підіймальною силою.
Першою друкованою працею про дирижаблі, була «Аэростат металлический управляемый (Аеростат металевий керований)» (1892 рік), де дано наукове й технічне обґрунтування конструкції дирижабля з металевою оболонкою. Далекоглядний для свого часу проект дирижабля Ціолковського не був підтриманий; авторові було відмовлено в субсидії на створення моделі. Звернення Ціолковського в Генеральний штаб російської армії також не мало успіху.
Прототип літаків
1892 року він звернувся до нової й мало вивченої області літальних апаратів, важчих за повітря. Ціолковському належить задум конструкції аероплана з металевим каркасом. У дописі «Аэроплан или Птицеподобная (авиационная) летательная машина (Аероплан або Птахоподібна (авіаційна) літальна машина)» (1894 рік) надані опис й креслення моноплана, який за своїм зовнішнім виглядом й аеродинамічним улаштуванням, передбачав конструкції літаків, що з'явилися через 15-18 років. В аероплані Ціолковського крила мають товстий профіль із заокругленим переднім краєм, а фюзеляж — . Але робота над аеропланом, так само як і над дирижаблем, не одержала визнання в офіційних представників російської науки. На подальші розробки Ціолковський не мав ні коштів, ні навіть моральної підтримки. Через багато років, уже в радянський час, в 1932, він розробив теорію польоту реактивних літаків у стратосфері й схеми пристроїв літаків для польоту з гіперзвуковими швидкостями. Ціолковський побудував 1897 року, першу в Росії аеродинамічну трубу з відкритою робочою частиною, розробив методику дослідів у ній і 1900 року, на субсидію Академії наук зробив продувки найпростіших моделей та визначив , , , й інших тіл.
Дослідження реактивних апаратів
З 1896 року Ціолковський постійно досліджував . Думки про використання ракетного принципу в космосі висловлювалися Ціолковським ще в 1883, однак достеменна теорія реактивного руху, викладена ним 1896 року. Ціолковський вивів формулу (вона одержала назву «формула Ціолковського»), що встановила співвідношення між:
- швидкістю ракети в будь-який мить,
- швидкістю витікання газів із сопла,
- масою ракети,
- масою підривних речовин.
Закінчивши математичні записи, Ціолковський мимовільно поставив дату: 10 травня 1897 року, сам того не відаючи, закріпив власну першість у питаннях наукового освоєння космосу. 1903 року він оприлюднив книжку «Исследования мировых пространств реактивными приборами (Дослідження світових просторів реактивними приладами)», де вперше довів, що єдиним апаратом, здатним здійснити космічний політ, є ракета. У цій статті і її продовженнях, що представлені в (1911 і 1914 роки), він заклав основи теорії ракет і рідинного ракетного двигуна. У цій піонерській праці Ціолковський:
- повністю довів неможливість виходу в космос на аеростаті або за допомогою артилерійської гармати;
- вивів залежність між вагою пального й вагою конструкцій ракети для подолання ;
- висловив ідею за Сонцем або іншими небесними світилами;
- проаналізував поводження ракети поза атмосферою, у середовищі, вільному від тяжіння;
- вирішив питання посадки космічного апарата на поверхню планет, позбавлених атмосфери.
Результат першої публікації виявився зовсім не тим, якого очікував Ціолковський. Ні співвітчизники, ні закордонні вчені не оцінили дослідження, яким сьогодні пишається наука. Воно просто на епоху обігнало свій час. 1911 року, видано другу частину праці «Исследование мировых пространств реактивными приборами (Дослідження світових просторів реактивними приладами)». Ціолковський обчислює роботу з подолання сили земного тяжіння, визначає швидкість, необхідну для виходу апарата в Сонячну систему («друга космічна швидкість») і час польоту. Цього разу стаття Ціолковського мала великий розголос в науковому світі. У вченого з'явилося багато друзів у світі науки.
У 1926–1929 роках Ціолковський вирішив прикладне питання: скільки потрібно взяти палива у ракету, щоби досягти швидкості відриву й покинути Землю. З'ясувалося, що кінцева швидкість ракети залежить від швидкості газів, що виходять із неї, і від того, у скільки разів маса пального перевищує масу порожньої ракети. Розрахунок показав: для того, щоби ракета з людьми розвинула швидкість, необхідну для відриву й вирушила в міжпланетний політ, потрібно взяти палива в сто разів більше, ніж важить корпус ракети, двигун, механізми, прилади й пасажири, разом узяті. А це знову створило дуже серйозні перешкоди. Учений знайшов оригінальний вихід — . Він складається з багатьох ракет, з'єднаних між собою. У передній ракеті, крім палива, перебувають пасажири й спорядження. Ракети працюють по черзі, розганяючи весь потяг. Коли паливо в одній ракеті вигорить, вона скидається, водночас віддаляються спустошені баки й весь потяг стає легшим. Потім починає працювати друга ракета тощо. Передня ракета, як по естафеті, одержує швидкість, набрану всіма попередніми ракетами. У ці ж роки він оцінив вплив опору атмосфери на політ ракети й додаткові витрати палива при цьому.
Ціолковський — основоположник теорії міжпланетних сполучень
Його дослідження вперше показали можливість досягнення космічних швидкостей, довівши ймовірність міжпланетних польотів. Він першим вивчив питання про ракету — штучний супутник Землі й висловив задум створення навколоземних станцій як штучних поселень, що використають енергію Сонця, і проміжних баз для міжпланетних сполучень; розглянув медико-біологічні проблеми, що виникають під час тривалих космічних польотів.
Ціолковський висунув декілька ідей, що знайшли застосування в ракетобудуванні. Ним запропоновані:
- (із графіту) для керування польотом ракети й зміни її центра мас;
- використання складників пального для охолодження зовнішньої оболонки космічного апарату (під час входу в атмосферу Землі), стінок камери згоряння й сопла;
- насосна система подачі компонентів пального;
- оптимальні траєкторії спуску космічного апарату при поверненні з космосу й інше.
В галузі ракетного пального Ціолковський досліджував багато різних окислювачів і ; рекомендував паливні пари: рідкий кисень із воднем, кисень із вуглеводнями. Він багато й плідно працював над створенням теорії польоту реактивних літаків, винайшов власну схему ; 1927 року опублікував теорію й схему поїзда на повітряній подушці. Він першим запропонував «корпуси, що висуваються знизу шасі». Космічні польоти й дирижаблебудування були головними дослідженнями, яким він присвятив своє життя. Але говорити про Ціолковського лише як про батька космонавтики — значить збіднити його внесок у сучасну науку й техніку. Ціолковський обстоював ідею розмаїтості форм життя у Всесвіті, став першим ідеологом і теоретиком освоєння людиною космічного простору, кінцева мета якого уявлялася йому у вигляді повної перебудови біохімічної природи породжених Землею розумних істот.
Ціолковський - творець космічної філософії
Костянтин Едуардович Ціолковський відомий у всьому світі як основоположник сучасної космонавтики, який розробив теорію дирижабле- і ракетобудування. Але є й інший, маловідомий Ціолковський, який описав з позицій монізму свою точку зору на устрій Всесвіту і місце людини у виявленій ним стрункій ієрархії вселенських істот і сутностей.
Сукупність своїх ідей і гіпотез, що склали зміст філософських творів, сам Костянтин Едуардович назвав «Космічною філософією».
Про важливість цих досліджень для людства свідчить твердження Костянтина Ціолковського про те, що теорію ракетобудування він розробив лише як доповнення до своїх досліджень, присвячених пізнанню принципів функціонування Всесвіту і дослідженню на цій основі принципової можливості переселення людства із Землі та в заселенні людьми Космосу. Ракети для нього - це тільки спосіб, тільки метод проникнення в глибину космосу, але аж ніяк не самоціль.
Ціолковський уявляв склад космічної філософії так:
1. Вища фізика (метафізика), що складається з онтології (склад світу) і телеології (походження світу). Онтологію він представляв як єдність матеріального і духовного, тобто як монізм.
Бог визначається ним потрійно: як Першопричина Всесвіту, як ідея любові і солідарності, що об'єднує всіх істот, і як президент вищої організації вищих істот у Космосі.
У монізмі розвивається концепція відносності безсмертя (зокрема відносної безсмертності атомів), а також грандіозна картина багаторівневого надсвіту. Кожен атом має психічну енергію і волю. Волею володіє космос і першопричина, що створила його. Міркування про першопричину є фундаментом космічної філософії. Основи монізму і поняття про першопричину викладено в ранньому рукописі Ціолковського "Наукові основи релігії" (1898 рік).
2. Гносеологія (способи пізнання). Тут Ціолковський дотримувався єдності досвіду і розуму, їхньої однакової важливості. Особливо він виділяв питання про цінність знання.
3. Етика (наукові основи моральності). На основі монізму Костянтин Ціолковський побудував етику майбутнього, а на основі етики підійшов до суспільного устрою космічної ери.
Він був впевнений у тому, що поширення космічної філософії торкнеться розвитку суспільства в усіх його аспектах, а також стане основою для розвитку природознавства.
Письменник-фантаст
Науково-фантастичні твори Ціолковського мало відомі широкому колу читачів. Можливо, через те, що вони тісно пов'язані з його науковими працями. Дуже близька до фантастики його рання робота «Свободное пространство (Вільний простір)», написана 1883 року (оприлюднена в 1954 р.). Костянтин Едуардович Ціолковський є автором науково-фантастичних творів: «Грезы о Земле и небе (Марення про Землю й небо)» (збірник творів), «На Весте (На Весті)», повість «На Луне (На Місяці)» (уперше була надрукована в додатку до журналу «Вокруг света (Навколо світу)» в 1893 році, неодноразово перевидавалася у радянський час).
Роботи з ракетоплавства й міжпланетного зв'язку
- 1903 — «Исследование мировых пространств реактивными приборами (Дослідження світових просторів реактивними приладами)»
- 1914 — «Исследование мировых пространств реактивными приборами (Дополнение) (Дослідження світових просторів реактивними приладами (доповнення до I та II частин праці тотожного найменування)»
- 1924 — «Космический корабль (Космічний корабель)»
- 1926 — «Исследование мировых пространств реактивными приборами (Дослідження світових просторів реактивними приладами. Перевидання робіт 1903 і 1911 р. з деякими змінами та доповненнями)»
- 1927 — «Космическая ракета. Опытная подготовка (Космічна ракета. Дослідна підготовка)»
- 1928 — «Труды о космической ракете 1903—1907 гг. (Праці про космічну ракету 1903—1907 р.)»
- 1929 — «Космические ракетные поезда (Космічні ракетні потяги)»
- 1929 — «Реактивный двигатель (Реактивний двигун)»
- 1929 — «Цели звездоплавания (Цілі зореплавства)»
- 1930 — «Звездоплавателям (Зореплавцям)»
- 1932 — «Реактивное движение (Реактивний рух)»
- 1932—1933 — «Топливо для ракеты (Пальне для ракети)»
Роботи з космічної філософії
- 1883 - “Продолжительность лучеиспускания Солнца” ("Тривалість променевипускання Сонця")
- 1883 - “Свободное пространство” (“Вільний простір”)
- 1893 - “Тяготение как главнейший источник мировой энергии” ("Тяжіння як найголовніше джерело світової енергії")
- 1894 - “Грёзы о земле и небе” ("Мрії про землю та небо")
- 1898 - ”Научные основания религии" ("Наукові основи релігії")
- 1902 - "Этика или естественные основы нравственности" ("Етика або природні основи моральності")
- 1902 - “Неизвестные разумные силы” (“Невідомі розумні сили”)
- 1902 - “Существа разных периодов эволюции” (“Істоти різних періодів еволюції”)
- 1914 - "Нирвана" ("Нірвана")
- 1915 - “Будущее Земли и человека. Технический и научный прогресс будущего.” (“Майбутнє Землі та людини. Технічний і науковий прогрес майбутнього”)
- 1916 - ”Горе и гений" ("Горе і геній")
- 1917 - ”Человек. Свойства человека" ("Людина. Властивості людини")
- 1918 - "Первопричина" ("Першопричина")
- 1918 - ”Приключения атома" (“Пригоди атома”)
- 1918 - “Приключения души ” (“Пригоди душі”)
- 1918 - “Свобода воли” (“Свобода волі”)
- 1918 - “Развитие и возобновление Вселенной. Цикл Вселенной. (Звёздный цикл)” (“Розвиток і відновлення Всесвіту. Цикл Всесвіту. (Зоряний цикл)”)
- 1919 - “Богатства Вселенной” (“Багатства Всесвіту”)
- 1920 - “Воображение (или цена мысли)” (“Уява (або ціна думки)”)
- 1920 - “Картина Земли и её частей” (“Картина Землі та її частин”)
- 1920 - “Первобытная космогония” (“Первісна космогонія”)
- 1920 - “Непротивление” (“Непротивлення”)
- 1920 - “Спокойствие и радость” (“Спокій і радість”)
- 1920 - “Сколько времени существует Вселенная?” (“Скільки часу існує Всесвіт?”)
- 1920 - “Биология карликов и великанов” ("Біологія карликів і велетнів" )
- 1921 - “Пространство, время, мрак и неодушевлённая материя не могут погасить жизнь” (“Простір, час, морок і нежива матерія не можуть погасити життя”)
- 1922 - “Зарождение жизни на Земле. Возможен ли перенос жизни на Землю с иных планет” (“Зародження життя на Землі. Чи можливе перенесення життя на Землю з інших планет”)
- 1923 - “О душе, о духе и о причине” (“Про душу, про дух і про причину”)
- 1923 - “Механичность мира” (“Механічність світу”)
- 1923 - ”Живая Вселенная" (“Живий Всесвіт”)
- 1923 - “Радость без расплаты” (“Радість без розплати”)
- 1924 - “Жизнь в космическом эфире” (“Життя в космічному ефірі”)
- 1924 - “Радость и страдание” (“Радість і страждання”)
- 1925 - “Причина космоса” ("Причина космосу")
- 1925 - “Блуждание атомов” (Блукання атомів)
- 1925 - ”Монизм Вселенной" (“Монізм Всесвіту”)
- 1926 - “Новая этика (Из монизма)” (“Нова етика (З монізму)”)
- 1927 - “Будущее Земли” (“Майбутнє Землі”)
- 1928 - ”Будущее Земли и человечества" ("Майбутнє Землі та людства" )
- 1928 - “Прошедшее Земли” ("Минуле Землі" )
- 1928 - “Воля Вселенной” (“Воля Всесвіту”)
- 1928 - “Теоремы жизни” (“Теореми життя”)
- 1928 - “Эфирный остров” (“Ефірний острів”)
- 1928 - “Совершенство жизни вселенной” (“Досконалість життя всесвіту”)
- 1928 - “Ум и страсти” ("Розум і пристрасті")
- 1929 - “Самозарождение” (“Самозародження”)
- 1929 - “Животное космоса” (“Тварина космосу”)
- 1929 - “Растение будущего” (“Рослина майбутнього”)
- 1929 - “Руководители человечества” (“Керівники людства”)
- 1930 - “Научная этика” ("Наукова етика")
- 1930 - “Жизнь человечества” (“Життя людства”)
- 1931 - “Монистический материализм или Что надо знать каждому человеку” (“Моністичний матеріалізм або Що треба знати кожній людині”)
- 1932 - “Космос есть животное” (“Космос є тварина”)
- 1932 - “Условная истина” (“Умовна істина”)
- 1932 - “Высшая истина” (“Найвища істина”)
- 1932 - “Господство жизни и разума” (“Панування життя і розуму”)
- 1932 - “Есть ли Бог?” (“Чи є Бог?”)
- 1932 - “Есть ли духи?” (Чи є духи?)
- 1932 - “Органический мир вселенной” (“Органічний світ всесвіту”)
- 1932 - "Теория космических эр" ("Теорія космічних ер")
- 1932 - “Свойства космоса” (“Властивості космосу”)
- 1932 - “Ничего нет (Мысли безбожника)” (“Нічого немає (Думки безбожника)”)
- 1933 - “Граждане Вселенной” (“Громадяни Всесвіту”)
- 1933 - “Непрерывность жизни” (“Безперервність життя”)
- 1933 - “Когда погаснет Солнце” (“Коли згасне Сонце”)
- 1933 - “Разум космоса и разум его существ” (“Розум космосу і розум його істот”)
- 1933 - “Жизнь в межзвёздной среде” (“Життя в міжзоряному середовищі”)
- 1933 - “Вселенная без орудий исследования и науки” (“Всесвіт без знарядь дослідження і науки”)
- 1933 - “Вечная деятельность Вселенной.” (“Вічна діяльність Всесвіту”)
- 1933 - “Планеты заселены живыми существами” (“Планети заселені живими істотами”)
- 1933 - “Существа выше человека” (“Істоти, вищі за людину”)
- 1933 - “Вероятность рождения и вероятность высшей жизни и чувства” (“Імовірність народження та ймовірність вищого життя і почуття”)
- 1933 - “Субъективная непрерывность высшей жизни” (“Суб'єктивна безперервність вищого життя”)
- 1933 - “Простые мысли о вечности материи и чувства” (“Прості думки про вічність матерії та почуття”)
- 1933 - “Порядок космической философии и её выводы” (“Порядок космічної філософії та її висновки”)
- 1933 - “Радость смерти” (“Радість смерті”)
- 1934 - “Земная этика” (“Земна етика”)
- 1934 - “Совершенство законов вселенной” (“Досконалість законів всесвіту”)
- 1934 - “Очерки о вселенной” (“Нариси про всесвіт”)
- 1934 - “Судьба существа зависит от судьбы Вселенной" ("Доля істоти залежить від долі Всесвіту")
- 1934 - “Натуральные основы” (“Натуральні основи”)
- 1934 - “Свет и тьма поколений” (“Світло і темрява поколінь”)
- 1934 - “Сомнительность всякой философии” (“Сумнівність усілякої філософії”)
- 1934 - “Вместо злорадства — ликвидация несовершенного и эгоистическое сострадание” (“Замість зловтіхи - ліквідація недосконалого та егоїстичне співчуття”)
- 1934 - “Блуждание материи при жизни одного существа.” ("Блукання матерії за життя однієї істоти." )
- 1934 - “Вероятность жизни.” (“Імовірність життя”)
- 1934 - “Что чувствует” (“Що відчуває”)
- 1934 - “Права материи и низших существ и обязанности высших” (“Права матерії та нижчих істот і обов'язки вищих”)
- 1934 - “Ощущение, жизнь и смерть” (“Відчуття, життя і смерть”)
- 1934 - “Необходимость космической точки зрения” (“Необхідність космічної точки зору”)
- 1935 - “Непротивление или борьба” (“Непротивлення чи боротьба”)
- 1935 - “Конспект космической философии” (“Конспект космічної філософії”)
- 1935 - ”Космическая философия" (“Космічна філософія”)
Зібрання праць
- Зібрання творів філософського плану Костянтина Едуардовича Ціолковського російською мовою.
- Космічна філософія Костянтина Едуардовича Ціолковського в перекладі на українську мову.
Нагороди Ціолковського й увічнення його пам'яті
За особливі заслуги в області винаходів, що мають величезне значення для оборони Союзу РСР, Ціолковський 1932 року був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Напередодні 100-річчя від дня народження Ціолковського в 1954 році АН СРСР заснувала золоту медаль ім. К. Е. Ціолковського «3а видатні роботи в галузі міжпланетних сполучень».
У Калузі й Москві споруджені пам'ятники науковцю; створено меморіальний будинок-музей у Калузі; його ім'я носять й педагогічний інститут (нині ), школа в Калузі, . Ім'ям Ціолковського названий кратер на Місяці.
1957 року, вийшов на екрани радянський науково-фантастичний фільм «Шлях до зірок», в якому наводиться опис теорії Ціолковського.
Джерела
- http://news.bbc.co.uk/onthisday/hi/dates/stories/october/26/newsid_4045000/4045913.stm
- https://itunes.apple.com/tt/app/old-ussr-slide-films/id498733205?mt=8
- http://www.amazon.com/The-Russian-Cosmists-Esoteric-Followers/dp/0199892946
- https://megabook.ru/article/%D0%A6%D0%B8%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%20%D0%AD%D0%B4%D1%83%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
- . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
- Ціолковський К.Е. «Вільний простір» (рос). — 1883. — 198 с.
- Ціолковський К.Е. «Дослідження світових просторів реактивними приладами» (рос.). — Журнал "Науковий огляд" №5, 1903.
- Ціолковський К.Е. «Дослідження світових просторів реактивними приладами (доповнення до I та II частин праці тотожного найменування)» (рос.). — Типографія С.О.Семенова, 1914. — 22 с.
- Ціолковський К.Е. «Дослідження світових просторів реактивними приладами. Перевидання робіт 1903 і 1911 р. з деякими змінами та доповненнями» (рос.). — 1926. — 129 с.
- Ціолковський К.Е. «Цілі зореплавства» (рос.).
- Ціолковський К.Е. «Зореплавцям» (рос.). — Типографія ОСНХ, 1930. — 35 с.
- Циолковський К.Е. «Воля Всесвіту» (укр.). — 1928. — 35 с.
- Циолковський К.Е. «Чи є Бог?» Походження Світу (Телеологія) (укр.). — 1932. — 33 с.
- Циолковський К.Е. «Чи є духи?» Походження Світу (Телеологія) (укр.). — 1932. — 31 с.
- Циолковський К.Е. «Теорія космічних ер» Інтерв’ю О. Л. Чижевського з К. Е. Ціолковським (укр.). — 1932. — 36 с.
- Циолковський К.Е. «Космічна філософія» (укр.). — 1935. — 67 с.
Література
- (укр.) Ціолковський К. Е. “На місяці”. Фантастична повість. — Державне видавництво України, 1930. — 51 с.
- (укр.) Перельман Я. І. “Ціолковський. Його життя, винаходи та наукові праці.”. — Вільна Україна, 1946. — 62 с.
- (рос.) Перельман Я. И. “Циолковский. Жизнь и технические идеи”. — М. : ОНТИ, 1937. — 176 с.
- (рос.) Арлазоров М. С. “Циолковский. Жизнь замечательных людей. Серия биографий.”. — М. : Молодая гвардия, 1963. — 359 с.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ціолковський Костянтин Едуардович |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ціолковський Костянтин Едуардович |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyantin Eduardovich Ciolkovskij 5 17 veresnya 1857 18570917 19 veresnya 1935 rosijskij ta radyanskij vchenij teoretik ukrayinskogo pohodzhennya kotrij poryad iz francuzom Roberom Esno Peltri nimcyami Germanom Obertom i Fritcem fon Opelem ta amerikancem Robertom H Goddardom ye odnim iz zasnovnikiv raketobuduvannya ta suchasnoyi kosmonavtiki pedagog pismennik Kostyantin Eduardovich CiolkovskijNarodivsya5 17 veresnya 1857 1857 09 17 Ryazanska guberniya Rosijska imperiyaPomer19 veresnya 1935 1935 09 19 78 rokiv Kaluga RRFSRPohovannyaKalugaMisce prozhivannyaRosijska imperiya SRSRKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSR 1 2 Rosijska respublikaNacionalnistrosiyaniDiyalnistbortinzhener matematik vinahidnik pismennik pismennik naukovoyi fantastiki fizik filosof astronom naukovec kosmolog pedagogAlma materdGaluzkosmonavtikaChlenstvoAkademiya nauk SRSR 4 Vidomij zavdyaki Formula CiolkovskogoU shlyubi zQ28357677 DitidNagorodid 1976 AvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Ciolkovskij Kostyantin Eduardovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ciolkovskij Avtor naukovo fantastichnih tvoriv prihilnik i propovidnik idej osvoyennya kosmichnogo prostoru Jogo roboti nadihnuli takih providnih radyanskih raketnih inzheneriv yak Sergij Korolov ta Valentin Glushko i zrobili vagomij vnesok v uspih radyanskoyi kosmichnoyi programi BiografiyaPershi roki Narodivsya 5 17 veresnya 1857 roku u seli Izhevske pid Ryazannyu Predki Ciolkovskogo vihidci z Volini daleki rodichi getmana Severina Nalivajka chim vchenij pishavsya Jogo batko 1820 1881 buv polskim dvoryaninom serednogo statku mati dzherelo bula osvichenoyu zhinkoyu ditej zazvichaj vihovuvala vona Same mati navchila Kostyantina chitati j pisati poznajomila z pochatkami arifmetiki U vici dev yati rokiv Ciolkovskij zaneduzhav na skarlatinu Vnaslidok uskladnennya hvorobi vin chastkovo vtrativ sluh Stalosya te sho zgodom vin nazvav najsmutnishim najtemnishim chasom vlasnogo zhittya Prigluhuvatist pozbavila hlopchika bagatoh dityachih zabav i vrazhen zvichnih dlya jogo zdorovih odnolitkiv 1869 roku vin vstupiv do gimnaziyi Velikimi uspihami majbutnij uchenij ne vidznachavsya Predmetiv bulo bagato i napivgluhomu hlopchikovi vchitisya bulo nelegko A ot za vitivki vin neodnorazovo potraplyav do karceru 1870 roku koli Ciolkovskomu bulo 13 rokiv pomerla jogo mati Pozbavlenij pidtrimki hlopchik vchivsya use girshe 1871 roku vidrahuvannya z gimnaziyi iz suprovidnoyu zapiskoyu dlya nadhodzhennya v Otzhe Ciolkovskij provchivsya v gimnaziyi vsogo chotiri roki dva z yakih vin probuv u odnomu klasi Bilshe Ciolkovskij nide ne navchavsya Ale same v cej chas Ciolkovskij znajshov svoye shire poklikannya j misce u zhitti Navchayuchis samostijno vin doluchivsya do tehnichnoyi j naukovoyi tvorchosti samostijno vigotoviv astrolyabiyu persha vimiryana neyu vidstan do pozhezhnoyi kalanchi domashnij tokarnij verstat j lokomotivi Zdibnosti sina stali ochevidnimi dlya jogo batka i vin virishiv poslati hlopchika u stolicyu Kostyantin sam znajshov sobi kvartiru j zhivuchi majzhe na hlibi j vodi batko nadsilav po desyat p yatnadcyat rubliv na misyac zavzyato vchivsya Shodenno z desyatoyi ranku j do troh chotiroh dnya popoludni vin vivchav naukovu literaturu u biblioteci Za pershij rik zhittya v Moskvi vin opanuvav fiziku i zasadi matematiki na drugomu roci vivchiv diferencialne j integralne chislennya vishu algebru analitichnu j sferichnu geometriyu Odnak zhittya u Moskvi bulo dosit dorogim Ciolkovskij popri vsi zusillya ne zmig zabezpechiti sebe dostatnimi zasobami otozh 1876 roku batko vidklikav jogo u V yatku Kostyantin stav privatnim repetitorom i zaroblyav samostijno a u vilnij chas prodovzhuvav navchatisya v miskij publichnij biblioteci Vchitelske zvannya i naukova pracya 1880 roku Ciolkovskij sklav ispiti na vchitelske zvannya j pereyihav za priznachenyam Ministerstva osviti do Borovska roztashovanogo za 100 kilometriv vid Moskvi na svoyu pershu derzhavnu posadu Tam zhe vin odruzhivsya z Varvaroyu Yevgrafivnoyu Sokolovoyu Moloda para pochala zhiti okremo j molodij uchenij prodovzhiv fizichni doslidi i tehnichnu tvorchist Perebuvayuchi vdalini vid osnovnih naukovih centriv Rosiyi Ciolkovskij zalishayuchis gluhim virishiv samostijno provoditi doslidnicki roboti v galuzi sho jogo cikavila aerodinamici Vin pochav z togo sho rozrobiv osnovi kinetichnoyi teoriyi gaziv i nadislav svoyi rozrahunki do Rosijskogo fiziko himichnogo tovaristva u Peterburzi ta nezabarom otrimav vidpovid vid Mendelyeyeva kinetichna teoriya gaziv uzhe vidkrita 25 rokiv tomu Ale Ciolkovskij perezhiv cyu zvistku sho stala dlya nogo yak naukovcya udarom i prodovzhiv doslidzhennya Tim ne mensh u Peterburzi zacikavilisya obdarovanim i neordinarnim uchitelem z V yatki j zaprosili jogo uvijti do skladu vishezgadanogo tovaristva 1892 roku Ciolkovskij buv perevedenij uchitelem do Kalugi Tam vin takozh ne zabuvav pro nauku astronavtiku j aeronavtiku U Kaluzi Ciolkovskij pobuduvav specialnij tunel sho dozvoliv bi vimiryuvati rizni aerodinamichni vlastivosti litalnih aparativ Oskilki fiziko himichna spilka zovsim ne vidilila groshej na jogo doslidi naukovcyu dovelosya vikoristati rodinni koshti dlya provedennya doslidzhen Do rechi Ciolkovskij na vlasni koshti pobuduvav ponad 100 doslidnih modelej ta obstezhiv yih sho vimagalo na toj chas znachnih koshtiv Za yakijs chas spilka vse taki zauvazhila kaluzkogo geniya j vidilila jomu finansovu pidtrimku 470 rubliv na yaki Ciolkovskij pobuduvav novij udoskonalenij tunel proobraz aerodinamichnoyi trubi Provodyachi aerodinamichni viprobuvannya Ciolkovskij use bilshe stav zvazhati na kosmichni pitannya 1895 roku bula oprilyudnena jogo kniga Grezy o zemle i nebe Mriyi pro zemlyu j nebo a za rik vijshov dopis pro inshi sviti rozumnih istot z inshih planet i spilkuvannya zemlyan z nimi Togo zh 1896 roku Ciolkovskij pristupiv do napisannya svoyeyi golovnoyi praci Issledovanie kosmicheskogo prostranstva s pomoshyu reaktivnogo dvigatelya Doslidzhennya kosmichnogo prostoru za dopomogoyu reaktivnogo dviguna U cij knizi buli porusheni pitannya vikoristannya raketnih dviguniv u kosmosi navigacijni mehanizmi postachannya j dopravlennya palnogo ta inshe Pershi p yatnadcyat rokiv XX stolittya buli najvazhchimi u zhitti vchenogo 1902 roku jogo sin pokinchiv zhittya samogubstvom U 1908 roci pid chas rozlivu Oki budinok Ciolkovskogo zatopilo bagato mashin ta eksponativ bulo vivedeno z ladu a chislenni nepovtorni rozrahunki vtracheni U fiziko himichnij spilci ne ocinili znachushosti ta revolyucijnosti nadanih nim modelej Za radyanskoyi vladi umovi zhittya j roboti Ciolkovskogo dokorinno zminilisya Jomu bulo priznacheno personalnu pensiyu j zabezpecheno mozhlivist plidnoyi diyalnosti Rozrobki Ciolkovskogo zacikavili novu vladu i jomu bulo organizovano znachnu materialnu pidtrimku 1918 roku Ciolkovskogo bulo obrano do Socialistichnoyi akademiyi suspilnih nauk 1923 roku perejmenovana na komunistichnu akademiyu 1936 roku yiyi osnovni instituti buli peredani Akademiyi nauk SRSR a 9 listopada 1921 roku naukovcyu bulo priznacheno dovichnu pensiyu za zaslugi pered vitchiznyanoyu j svitovoyu naukoyu Cyu pensiyu viplachuvali do 19 veresnya 1935 u toj den Kostyantin Eduardovich Ciolkovskij pomer u Kaluzi misti sho stalo jomu ridnim Vzayemovidnosini K E Ciolkovskogo ta Akademiyi suspilnih nauk U chervni 1918 roku K E Ciolkovskij nadislav do Akademiyi suspilnih nauk ASN pri CVK RRFSR list iz prohannyam zarahuvati jogo do Akademiyi i dokladno opisav plan svoyih robit iz suspilnogo ustroyu Vin pisav Vse zhittya mene zajmali socialni pitannya dokazom chogo ye knizhki vidani do revolyuciyi za suvoroyi cenzuri zavdyaki chomu i mayut strashnij viglyad Moyi ideali socialistichnogo ustroyu lyudstva blizki do radyanskoyi konstituciyi ale nabagato dokladnishe vmotivovani Naukove zaperechennya ustanovchih zboriv kapitalu i vlasnosti vazhlivist znannya i vdoskonalennya skladayut osnovu moyeyi praci U serpni 1918 roku Ciolkovskogo prijmayut u chleni zmagachi ASN i rekomenduyut pereyihati do Moskvi Kostyantin Eduardovich vidmovlyayetsya i jomu dozvolyayut zalishitisya v Kaluzi Odnak nadijshov list vid A Gojhbarga uchenogo sekretarya ASN z umovlyannyami vse taki priyihati v Moskvu Gojhbarg pishe Po pershe Vam navryad chi vdalosya detalno oznajomitisya zhivuchi v provinciyi z usima velikimi utopistami Sen Simonom Fur ye yihnimi poperednikami ta uchnyami A voni takozh rozroblyali chudovi kartini socialistichnogo ustroyu suspilstva Vam neobhidna biblioteka centru Po druge pislya spilkuvannya osobisto z chlenami akademiyi Vi mozhlivo deyaki okremi storoni Vashoyi praci pererobite I yaksho cogo pereroblennya ne bude to zh mozhut zustritisya todi pereshkodi do vidannya praci Iz vidpovidi Ciolkovskogo Ya dosit znajomij hocha i ne za pershimi dzherelami z filosofiyeyu vchennyami socialistiv i utopistiv Mij tvir originalnij i ya prijmayu odne golovne dzherelo chistu abo tochnu nauku U chernetci bula pripiska Materiali sho nadsilayutsya Vi mozhete zminiti pererobiti skorotiti abo vikinuti ale dlya mene voni budut cinnimi Ciolkovskogo povidomili sho na zborah 1 lipnya 1919 roku jogo ne pereobrali v chleni zmagachi ASN U vidpovidnomu listi Kostyantin Eduardovich podyakuvav ASN za te sho hoch dali mozhlivist zakinchiti Etiku Prashuri V svoyij avtobiografichnij statti Risi z mogo zhittya Kostyantin Eduardovich stverdzhuye nastupne Nachebto u batka buv rodinnij zv yazok z vidomim Nalivajkom i rid batka navit nosiv ranishe ce prizvishe Za simejnimi perekazami prashurom rodu Ciolkovskih buv vidomij buntar Nalivajko Os sho pro nogo skazano v enciklopedichnomu slovniku Brokgauza i Yefrona Nalivajko buv kozackim vatazhkom kincya XVI stolittya borec proti polskoyi aristokratiyi urodzhenec mista Ostroga Teoriyi CiolkovskogoTeoriya gaziv i sucilnometalevij dirizhabl Pershi naukovi doslidzhennya Ciolkovskogo vidbulisya u 1880 1881 rokah Ne znayuchi pro vzhe zrobleni vidkrittya vin napisav robotu Teoriya gazov Teoriya gaziv u yakij viklav osnovi kinetichnoyi teoriyi gaziv Druga jogo robota Mehanika zhivotnogo organizma oderzhala shvalnij vidguk I M Syechenova i Ciolkovskogo bulo prijnyato do Rosijskoyi fiziko himichnoyi spilki Osnovni roboti Ciolkovskogo pislya 1884 roku buli pov yazani iz chotirma znachnimi pitannyami naukovim obgruntuvannyam poyizda na povitryanij podushci j raketi dlya Pislya znajomstva z Mikoloyu Zhukovskim sho buv uchnem Stolyetova Ciolkovskij stav doslidzhuvati u pidsumku chogo nim buv rozroblenij kerovanij aerostat slovo dirizhabl todi she ne vigadali Ciolkovskij pershim zaproponuvav zadum sucilnometalevogo dirizhablya j pobuduvav jogo robochu model stvoriv prilad dlya avtomatichnogo keruvannya polotom dirizhablya j shemu keruvannya jogo pidijmalnoyu siloyu Pershoyu drukovanoyu praceyu pro dirizhabli bula Aerostat metallicheskij upravlyaemyj Aerostat metalevij kerovanij 1892 rik de dano naukove j tehnichne obgruntuvannya konstrukciyi dirizhablya z metalevoyu obolonkoyu Dalekoglyadnij dlya svogo chasu proekt dirizhablya Ciolkovskogo ne buv pidtrimanij avtorovi bulo vidmovleno v subsidiyi na stvorennya modeli Zvernennya Ciolkovskogo v Generalnij shtab rosijskoyi armiyi takozh ne malo uspihu Prototip litakiv 1892 roku vin zvernuvsya do novoyi j malo vivchenoyi oblasti litalnih aparativ vazhchih za povitrya Ciolkovskomu nalezhit zadum konstrukciyi aeroplana z metalevim karkasom U dopisi Aeroplan ili Pticepodobnaya aviacionnaya letatelnaya mashina Aeroplan abo Ptahopodibna aviacijna litalna mashina 1894 rik nadani opis j kreslennya monoplana yakij za svoyim zovnishnim viglyadom j aerodinamichnim ulashtuvannyam peredbachav konstrukciyi litakiv sho z yavilisya cherez 15 18 rokiv V aeroplani Ciolkovskogo krila mayut tovstij profil iz zaokruglenim perednim krayem a fyuzelyazh Ale robota nad aeroplanom tak samo yak i nad dirizhablem ne oderzhala viznannya v oficijnih predstavnikiv rosijskoyi nauki Na podalshi rozrobki Ciolkovskij ne mav ni koshtiv ni navit moralnoyi pidtrimki Cherez bagato rokiv uzhe v radyanskij chas v 1932 vin rozrobiv teoriyu polotu reaktivnih litakiv u stratosferi j shemi pristroyiv litakiv dlya polotu z giperzvukovimi shvidkostyami Ciolkovskij pobuduvav 1897 roku pershu v Rosiyi aerodinamichnu trubu z vidkritoyu robochoyu chastinoyu rozrobiv metodiku doslidiv u nij i 1900 roku na subsidiyu Akademiyi nauk zrobiv produvki najprostishih modelej ta viznachiv j inshih til Doslidzhennya reaktivnih aparativ Z 1896 roku Ciolkovskij postijno doslidzhuvav Dumki pro vikoristannya raketnogo principu v kosmosi vislovlyuvalisya Ciolkovskim she v 1883 odnak dostemenna teoriya reaktivnogo ruhu vikladena nim 1896 roku Ciolkovskij viviv formulu vona oderzhala nazvu formula Ciolkovskogo sho vstanovila spivvidnoshennya mizh shvidkistyu raketi v bud yakij mit shvidkistyu vitikannya gaziv iz sopla masoyu raketi masoyu pidrivnih rechovin Kreslennya pershogo kosmichnogo korablya Ciolkovskogo z rukopisu Vilnij prostir 1883 Zakinchivshi matematichni zapisi Ciolkovskij mimovilno postaviv datu 10 travnya 1897 roku sam togo ne vidayuchi zakripiv vlasnu pershist u pitannyah naukovogo osvoyennya kosmosu 1903 roku vin oprilyudniv knizhku Issledovaniya mirovyh prostranstv reaktivnymi priborami Doslidzhennya svitovih prostoriv reaktivnimi priladami de vpershe doviv sho yedinim aparatom zdatnim zdijsniti kosmichnij polit ye raketa U cij statti i yiyi prodovzhennyah sho predstavleni v 1911 i 1914 roki vin zaklav osnovi teoriyi raket i ridinnogo raketnogo dviguna U cij pionerskij praci Ciolkovskij povnistyu doviv nemozhlivist vihodu v kosmos na aerostati abo za dopomogoyu artilerijskoyi garmati viviv zalezhnist mizh vagoyu palnogo j vagoyu konstrukcij raketi dlya podolannya visloviv ideyu za Soncem abo inshimi nebesnimi svitilami proanalizuvav povodzhennya raketi poza atmosferoyu u seredovishi vilnomu vid tyazhinnya virishiv pitannya posadki kosmichnogo aparata na poverhnyu planet pozbavlenih atmosferi Rezultat pershoyi publikaciyi viyavivsya zovsim ne tim yakogo ochikuvav Ciolkovskij Ni spivvitchizniki ni zakordonni vcheni ne ocinili doslidzhennya yakim sogodni pishayetsya nauka Vono prosto na epohu obignalo svij chas 1911 roku vidano drugu chastinu praci Issledovanie mirovyh prostranstv reaktivnymi priborami Doslidzhennya svitovih prostoriv reaktivnimi priladami Ciolkovskij obchislyuye robotu z podolannya sili zemnogo tyazhinnya viznachaye shvidkist neobhidnu dlya vihodu aparata v Sonyachnu sistemu druga kosmichna shvidkist i chas polotu Cogo razu stattya Ciolkovskogo mala velikij rozgolos v naukovomu sviti U vchenogo z yavilosya bagato druziv u sviti nauki U 1926 1929 rokah Ciolkovskij virishiv prikladne pitannya skilki potribno vzyati paliva u raketu shobi dosyagti shvidkosti vidrivu j pokinuti Zemlyu Z yasuvalosya sho kinceva shvidkist raketi zalezhit vid shvidkosti gaziv sho vihodyat iz neyi i vid togo u skilki raziv masa palnogo perevishuye masu porozhnoyi raketi Rozrahunok pokazav dlya togo shobi raketa z lyudmi rozvinula shvidkist neobhidnu dlya vidrivu j virushila v mizhplanetnij polit potribno vzyati paliva v sto raziv bilshe nizh vazhit korpus raketi dvigun mehanizmi priladi j pasazhiri razom uzyati A ce znovu stvorilo duzhe serjozni pereshkodi Uchenij znajshov originalnij vihid Vin skladayetsya z bagatoh raket z yednanih mizh soboyu U perednij raketi krim paliva perebuvayut pasazhiri j sporyadzhennya Raketi pracyuyut po cherzi rozganyayuchi ves potyag Koli palivo v odnij raketi vigorit vona skidayetsya vodnochas viddalyayutsya spustosheni baki j ves potyag staye legshim Potim pochinaye pracyuvati druga raketa tosho Perednya raketa yak po estafeti oderzhuye shvidkist nabranu vsima poperednimi raketami U ci zh roki vin ociniv vpliv oporu atmosferi na polit raketi j dodatkovi vitrati paliva pri comu Ciolkovskij osnovopolozhnik teoriyi mizhplanetnih spoluchen Jogo doslidzhennya vpershe pokazali mozhlivist dosyagnennya kosmichnih shvidkostej dovivshi jmovirnist mizhplanetnih polotiv Vin pershim vivchiv pitannya pro raketu shtuchnij suputnik Zemli j visloviv zadum stvorennya navkolozemnih stancij yak shtuchnih poselen sho vikoristayut energiyu Soncya i promizhnih baz dlya mizhplanetnih spoluchen rozglyanuv mediko biologichni problemi sho vinikayut pid chas trivalih kosmichnih polotiv Ciolkovskij visunuv dekilka idej sho znajshli zastosuvannya v raketobuduvanni Nim zaproponovani iz grafitu dlya keruvannya polotom raketi j zmini yiyi centra mas vikoristannya skladnikiv palnogo dlya oholodzhennya zovnishnoyi obolonki kosmichnogo aparatu pid chas vhodu v atmosferu Zemli stinok kameri zgoryannya j sopla nasosna sistema podachi komponentiv palnogo optimalni trayektoriyi spusku kosmichnogo aparatu pri povernenni z kosmosu j inshe V galuzi raketnogo palnogo Ciolkovskij doslidzhuvav bagato riznih okislyuvachiv i rekomenduvav palivni pari ridkij kisen iz vodnem kisen iz vuglevodnyami Vin bagato j plidno pracyuvav nad stvorennyam teoriyi polotu reaktivnih litakiv vinajshov vlasnu shemu 1927 roku opublikuvav teoriyu j shemu poyizda na povitryanij podushci Vin pershim zaproponuvav korpusi sho visuvayutsya znizu shasi Kosmichni poloti j dirizhablebuduvannya buli golovnimi doslidzhennyami yakim vin prisvyativ svoye zhittya Ale govoriti pro Ciolkovskogo lishe yak pro batka kosmonavtiki znachit zbidniti jogo vnesok u suchasnu nauku j tehniku Ciolkovskij obstoyuvav ideyu rozmayitosti form zhittya u Vsesviti stav pershim ideologom i teoretikom osvoyennya lyudinoyu kosmichnogo prostoru kinceva meta yakogo uyavlyalasya jomu u viglyadi povnoyi perebudovi biohimichnoyi prirodi porodzhenih Zemleyu rozumnih istot Ciolkovskij tvorec kosmichnoyi filosofiyi Kostyantin Eduardovich Ciolkovskij vidomij u vsomu sviti yak osnovopolozhnik suchasnoyi kosmonavtiki yakij rozrobiv teoriyu dirizhable i raketobuduvannya Ale ye j inshij malovidomij Ciolkovskij yakij opisav z pozicij monizmu svoyu tochku zoru na ustrij Vsesvitu i misce lyudini u viyavlenij nim strunkij iyerarhiyi vselenskih istot i sutnostej Sukupnist svoyih idej i gipotez sho sklali zmist filosofskih tvoriv sam Kostyantin Eduardovich nazvav Kosmichnoyu filosofiyeyu Pro vazhlivist cih doslidzhen dlya lyudstva svidchit tverdzhennya Kostyantina Ciolkovskogo pro te sho teoriyu raketobuduvannya vin rozrobiv lishe yak dopovnennya do svoyih doslidzhen prisvyachenih piznannyu principiv funkcionuvannya Vsesvitu i doslidzhennyu na cij osnovi principovoyi mozhlivosti pereselennya lyudstva iz Zemli ta v zaselenni lyudmi Kosmosu Raketi dlya nogo ce tilki sposib tilki metod proniknennya v glibinu kosmosu ale azh niyak ne samocil Ciolkovskij uyavlyav sklad kosmichnoyi filosofiyi tak 1 Visha fizika metafizika sho skladayetsya z ontologiyi sklad svitu i teleologiyi pohodzhennya svitu Ontologiyu vin predstavlyav yak yednist materialnogo i duhovnogo tobto yak monizm Bog viznachayetsya nim potrijno yak Pershoprichina Vsesvitu yak ideya lyubovi i solidarnosti sho ob yednuye vsih istot i yak prezident vishoyi organizaciyi vishih istot u Kosmosi U monizmi rozvivayetsya koncepciya vidnosnosti bezsmertya zokrema vidnosnoyi bezsmertnosti atomiv a takozh grandiozna kartina bagatorivnevogo nadsvitu Kozhen atom maye psihichnu energiyu i volyu Voleyu volodiye kosmos i pershoprichina sho stvorila jogo Mirkuvannya pro pershoprichinu ye fundamentom kosmichnoyi filosofiyi Osnovi monizmu i ponyattya pro pershoprichinu vikladeno v rannomu rukopisi Ciolkovskogo Naukovi osnovi religiyi 1898 rik 2 Gnoseologiya sposobi piznannya Tut Ciolkovskij dotrimuvavsya yednosti dosvidu i rozumu yihnoyi odnakovoyi vazhlivosti Osoblivo vin vidilyav pitannya pro cinnist znannya 3 Etika naukovi osnovi moralnosti Na osnovi monizmu Kostyantin Ciolkovskij pobuduvav etiku majbutnogo a na osnovi etiki pidijshov do suspilnogo ustroyu kosmichnoyi eri Vin buv vpevnenij u tomu sho poshirennya kosmichnoyi filosofiyi torknetsya rozvitku suspilstva v usih jogo aspektah a takozh stane osnovoyu dlya rozvitku prirodoznavstva Pismennik fantastNaukovo fantastichni tvori Ciolkovskogo malo vidomi shirokomu kolu chitachiv Mozhlivo cherez te sho voni tisno pov yazani z jogo naukovimi pracyami Duzhe blizka do fantastiki jogo rannya robota Svobodnoe prostranstvo Vilnij prostir napisana 1883 roku oprilyudnena v 1954 r Kostyantin Eduardovich Ciolkovskij ye avtorom naukovo fantastichnih tvoriv Grezy o Zemle i nebe Marennya pro Zemlyu j nebo zbirnik tvoriv Na Veste Na Vesti povist Na Lune Na Misyaci upershe bula nadrukovana v dodatku do zhurnalu Vokrug sveta Navkolo svitu v 1893 roci neodnorazovo perevidavalasya u radyanskij chas Roboti z raketoplavstva j mizhplanetnogo zv yazku1903 Issledovanie mirovyh prostranstv reaktivnymi priborami Doslidzhennya svitovih prostoriv reaktivnimi priladami 1914 Issledovanie mirovyh prostranstv reaktivnymi priborami Dopolnenie Doslidzhennya svitovih prostoriv reaktivnimi priladami dopovnennya do I ta II chastin praci totozhnogo najmenuvannya 1924 Kosmicheskij korabl Kosmichnij korabel 1926 Issledovanie mirovyh prostranstv reaktivnymi priborami Doslidzhennya svitovih prostoriv reaktivnimi priladami Perevidannya robit 1903 i 1911 r z deyakimi zminami ta dopovnennyami 1927 Kosmicheskaya raketa Opytnaya podgotovka Kosmichna raketa Doslidna pidgotovka 1928 Trudy o kosmicheskoj rakete 1903 1907 gg Praci pro kosmichnu raketu 1903 1907 r 1929 Kosmicheskie raketnye poezda Kosmichni raketni potyagi 1929 Reaktivnyj dvigatel Reaktivnij dvigun 1929 Celi zvezdoplavaniya Cili zoreplavstva 1930 Zvezdoplavatelyam Zoreplavcyam 1932 Reaktivnoe dvizhenie Reaktivnij ruh 1932 1933 Toplivo dlya rakety Palne dlya raketi Roboti z kosmichnoyi filosofiyi1883 Prodolzhitelnost lucheispuskaniya Solnca Trivalist promenevipuskannya Soncya 1883 Svobodnoe prostranstvo Vilnij prostir 1893 Tyagotenie kak glavnejshij istochnik mirovoj energii Tyazhinnya yak najgolovnishe dzherelo svitovoyi energiyi 1894 Gryozy o zemle i nebe Mriyi pro zemlyu ta nebo 1898 Nauchnye osnovaniya religii Naukovi osnovi religiyi 1902 Etika ili estestvennye osnovy nravstvennosti Etika abo prirodni osnovi moralnosti 1902 Neizvestnye razumnye sily Nevidomi rozumni sili 1902 Sushestva raznyh periodov evolyucii Istoti riznih periodiv evolyuciyi 1914 Nirvana Nirvana 1915 Budushee Zemli i cheloveka Tehnicheskij i nauchnyj progress budushego Majbutnye Zemli ta lyudini Tehnichnij i naukovij progres majbutnogo 1916 Gore i genij Gore i genij 1917 Chelovek Svojstva cheloveka Lyudina Vlastivosti lyudini 1918 Pervoprichina Pershoprichina 1918 Priklyucheniya atoma Prigodi atoma 1918 Priklyucheniya dushi Prigodi dushi 1918 Svoboda voli Svoboda voli 1918 Razvitie i vozobnovlenie Vselennoj Cikl Vselennoj Zvyozdnyj cikl Rozvitok i vidnovlennya Vsesvitu Cikl Vsesvitu Zoryanij cikl 1919 Bogatstva Vselennoj Bagatstva Vsesvitu 1920 Voobrazhenie ili cena mysli Uyava abo cina dumki 1920 Kartina Zemli i eyo chastej Kartina Zemli ta yiyi chastin 1920 Pervobytnaya kosmogoniya Pervisna kosmogoniya 1920 Neprotivlenie Neprotivlennya 1920 Spokojstvie i radost Spokij i radist 1920 Skolko vremeni sushestvuet Vselennaya Skilki chasu isnuye Vsesvit 1920 Biologiya karlikov i velikanov Biologiya karlikiv i veletniv 1921 Prostranstvo vremya mrak i neodushevlyonnaya materiya ne mogut pogasit zhizn Prostir chas morok i nezhiva materiya ne mozhut pogasiti zhittya 1922 Zarozhdenie zhizni na Zemle Vozmozhen li perenos zhizni na Zemlyu s inyh planet Zarodzhennya zhittya na Zemli Chi mozhlive perenesennya zhittya na Zemlyu z inshih planet 1923 O dushe o duhe i o prichine Pro dushu pro duh i pro prichinu 1923 Mehanichnost mira Mehanichnist svitu 1923 Zhivaya Vselennaya Zhivij Vsesvit 1923 Radost bez rasplaty Radist bez rozplati 1924 Zhizn v kosmicheskom efire Zhittya v kosmichnomu efiri 1924 Radost i stradanie Radist i strazhdannya 1925 Prichina kosmosa Prichina kosmosu 1925 Bluzhdanie atomov Blukannya atomiv 1925 Monizm Vselennoj Monizm Vsesvitu 1926 Novaya etika Iz monizma Nova etika Z monizmu 1927 Budushee Zemli Majbutnye Zemli 1928 Budushee Zemli i chelovechestva Majbutnye Zemli ta lyudstva 1928 Proshedshee Zemli Minule Zemli 1928 Volya Vselennoj Volya Vsesvitu 1928 Teoremy zhizni Teoremi zhittya 1928 Efirnyj ostrov Efirnij ostriv 1928 Sovershenstvo zhizni vselennoj Doskonalist zhittya vsesvitu 1928 Um i strasti Rozum i pristrasti 1929 Samozarozhdenie Samozarodzhennya 1929 Zhivotnoe kosmosa Tvarina kosmosu 1929 Rastenie budushego Roslina majbutnogo 1929 Rukovoditeli chelovechestva Kerivniki lyudstva 1930 Nauchnaya etika Naukova etika 1930 Zhizn chelovechestva Zhittya lyudstva 1931 Monisticheskij materializm ili Chto nado znat kazhdomu cheloveku Monistichnij materializm abo Sho treba znati kozhnij lyudini 1932 Kosmos est zhivotnoe Kosmos ye tvarina 1932 Uslovnaya istina Umovna istina 1932 Vysshaya istina Najvisha istina 1932 Gospodstvo zhizni i razuma Panuvannya zhittya i rozumu 1932 Est li Bog Chi ye Bog 1932 Est li duhi Chi ye duhi 1932 Organicheskij mir vselennoj Organichnij svit vsesvitu 1932 Teoriya kosmicheskih er Teoriya kosmichnih er 1932 Svojstva kosmosa Vlastivosti kosmosu 1932 Nichego net Mysli bezbozhnika Nichogo nemaye Dumki bezbozhnika 1933 Grazhdane Vselennoj Gromadyani Vsesvitu 1933 Nepreryvnost zhizni Bezperervnist zhittya 1933 Kogda pogasnet Solnce Koli zgasne Sonce 1933 Razum kosmosa i razum ego sushestv Rozum kosmosu i rozum jogo istot 1933 Zhizn v mezhzvyozdnoj srede Zhittya v mizhzoryanomu seredovishi 1933 Vselennaya bez orudij issledovaniya i nauki Vsesvit bez znaryad doslidzhennya i nauki 1933 Vechnaya deyatelnost Vselennoj Vichna diyalnist Vsesvitu 1933 Planety zaseleny zhivymi sushestvami Planeti zaseleni zhivimi istotami 1933 Sushestva vyshe cheloveka Istoti vishi za lyudinu 1933 Veroyatnost rozhdeniya i veroyatnost vysshej zhizni i chuvstva Imovirnist narodzhennya ta jmovirnist vishogo zhittya i pochuttya 1933 Subektivnaya nepreryvnost vysshej zhizni Sub yektivna bezperervnist vishogo zhittya 1933 Prostye mysli o vechnosti materii i chuvstva Prosti dumki pro vichnist materiyi ta pochuttya 1933 Poryadok kosmicheskoj filosofii i eyo vyvody Poryadok kosmichnoyi filosofiyi ta yiyi visnovki 1933 Radost smerti Radist smerti 1934 Zemnaya etika Zemna etika 1934 Sovershenstvo zakonov vselennoj Doskonalist zakoniv vsesvitu 1934 Ocherki o vselennoj Narisi pro vsesvit 1934 Sudba sushestva zavisit ot sudby Vselennoj Dolya istoti zalezhit vid doli Vsesvitu 1934 Naturalnye osnovy Naturalni osnovi 1934 Svet i tma pokolenij Svitlo i temryava pokolin 1934 Somnitelnost vsyakoj filosofii Sumnivnist usilyakoyi filosofiyi 1934 Vmesto zloradstva likvidaciya nesovershennogo i egoisticheskoe sostradanie Zamist zlovtihi likvidaciya nedoskonalogo ta egoyistichne spivchuttya 1934 Bluzhdanie materii pri zhizni odnogo sushestva Blukannya materiyi za zhittya odniyeyi istoti 1934 Veroyatnost zhizni Imovirnist zhittya 1934 Chto chuvstvuet Sho vidchuvaye 1934 Prava materii i nizshih sushestv i obyazannosti vysshih Prava materiyi ta nizhchih istot i obov yazki vishih 1934 Oshushenie zhizn i smert Vidchuttya zhittya i smert 1934 Neobhodimost kosmicheskoj tochki zreniya Neobhidnist kosmichnoyi tochki zoru 1935 Neprotivlenie ili borba Neprotivlennya chi borotba 1935 Konspekt kosmicheskoj filosofii Konspekt kosmichnoyi filosofiyi 1935 Kosmicheskaya filosofiya Kosmichna filosofiya Zibrannya pracZibrannya tvoriv filosofskogo planu Kostyantina Eduardovicha Ciolkovskogo rosijskoyu movoyu Kosmichna filosofiya Kostyantina Eduardovicha Ciolkovskogo v perekladi na ukrayinsku movu Nagorodi Ciolkovskogo j uvichnennya jogo pam yatiPam yatna moneta Banku Rosiyi prisvyachena 150 richchyu z dnya narodzhennya Ciolkovskogo Za osoblivi zaslugi v oblasti vinahodiv sho mayut velichezne znachennya dlya oboroni Soyuzu RSR Ciolkovskij 1932 roku buv nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Naperedodni 100 richchya vid dnya narodzhennya Ciolkovskogo v 1954 roci AN SRSR zasnuvala zolotu medal im K E Ciolkovskogo 3a vidatni roboti v galuzi mizhplanetnih spoluchen U Kaluzi j Moskvi sporudzheni pam yatniki naukovcyu stvoreno memorialnij budinok muzej u Kaluzi jogo im ya nosyat j pedagogichnij institut nini shkola v Kaluzi Im yam Ciolkovskogo nazvanij krater na Misyaci 1957 roku vijshov na ekrani radyanskij naukovo fantastichnij film Shlyah do zirok v yakomu navoditsya opis teoriyi Ciolkovskogo Dzherelahttp news bbc co uk onthisday hi dates stories october 26 newsid 4045000 4045913 stm https itunes apple com tt app old ussr slide films id498733205 mt 8 http www amazon com The Russian Cosmists Esoteric Followers dp 0199892946 https megabook ru article D0 A6 D0 B8 D0 BE D0 BB D0 BA D0 BE D0 B2 D1 81 D0 BA D0 B8 D0 B9 20 D0 9A D0 BE D0 BD D1 81 D1 82 D0 B0 D0 BD D1 82 D0 B8 D0 BD 20 D0 AD D0 B4 D1 83 D0 B0 D1 80 D0 B4 D0 BE D0 B2 D0 B8 D1 87 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 8 lipnya 2021 Ciolkovskij K E Vilnij prostir ros 1883 198 s Ciolkovskij K E Doslidzhennya svitovih prostoriv reaktivnimi priladami ros Zhurnal Naukovij oglyad 5 1903 Ciolkovskij K E Doslidzhennya svitovih prostoriv reaktivnimi priladami dopovnennya do I ta II chastin praci totozhnogo najmenuvannya ros Tipografiya S O Semenova 1914 22 s Ciolkovskij K E Doslidzhennya svitovih prostoriv reaktivnimi priladami Perevidannya robit 1903 i 1911 r z deyakimi zminami ta dopovnennyami ros 1926 129 s Ciolkovskij K E Cili zoreplavstva ros Ciolkovskij K E Zoreplavcyam ros Tipografiya OSNH 1930 35 s Ciolkovskij K E Volya Vsesvitu ukr 1928 35 s Ciolkovskij K E Chi ye Bog Pohodzhennya Svitu Teleologiya ukr 1932 33 s Ciolkovskij K E Chi ye duhi Pohodzhennya Svitu Teleologiya ukr 1932 31 s Ciolkovskij K E Teoriya kosmichnih er Interv yu O L Chizhevskogo z K E Ciolkovskim ukr 1932 36 s Ciolkovskij K E Kosmichna filosofiya ukr 1935 67 s Literatura ukr Ciolkovskij K E Na misyaci Fantastichna povist Derzhavne vidavnictvo Ukrayini 1930 51 s ukr Perelman Ya I Ciolkovskij Jogo zhittya vinahodi ta naukovi praci Vilna Ukrayina 1946 62 s ros Perelman Ya I Ciolkovskij Zhizn i tehnicheskie idei M ONTI 1937 176 s ros Arlazorov M S Ciolkovskij Zhizn zamechatelnyh lyudej Seriya biografij M Molodaya gvardiya 1963 359 s PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Ciolkovskij Kostyantin Eduardovich Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ciolkovskij Kostyantin Eduardovich