Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фе́лікс Едму́ндович Дзержи́нський (пол. Feliks Dzierżyński, рос. Фе́ликс Эдму́ндович Дзержи́нский; 30 серпня (11 вересня) 1877, маєток Дзержиново, Ошмлянський повіт, Віленська губернія, Російська імперія, тепер Воложинського району Мінської області Білорусі — 20 липня 1926, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянський політичний та державний діяч польського походження. Засновник і голова ВНК, один з організаторів «червоного терору» в Радянській Росії. У радянському оточенні мав прізвиська Залізний Фе́лікс, ФД, та партійні псевдоніми: Я́цек, Я́куб, Палітурник, Фра́нек, Астроно́м, Ю́зеф, Дома́нский. За походженням польський шляхтич гербу «Сулима». Член ЦК РСДРП(б) у 1906—1912 роках. Член вузького складу ЦК РСДРП (б) у серпні — жовтні 1917 року. Член ЦК РКП(б) у 1917—1926 роках. Член Контрольної комісії РКП(б) у 1920—1921 роках. Член Організаційного бюро ЦК РКП(б) 13 серпня 1919 — 29 березня 1920 року і 8 серпня 1921 — 23 травня 1924 року. Кандидат у члени Організаційного бюро ЦК РКП(б) 16 березня — 8 серпня 1921 року і 2 червня 1924 — 18 грудня 1925 року. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК ВКП(б) 2 червня 1924 — 20 липня 1926 року. Старший брат Владислава Дзержинського.
| Фелікс Едмундович Дзержинський | |||
|---|---|---|---|
| пол. Feliks Dzierżyński | |||
 Фелікс Дзержинський, 1918 | |||
| 1-й Голова ВНК | |||
| 20 грудня 1917 — 7 липня 1918 | |||
| Попередник | посада затверджена | ||
| Наступник | Яків Петерс | ||
| 3-й Голова ВНК | |||
| 22 серпня 1918 — 6 лютого 1922 | |||
| Попередник | Яків Петерс | ||
| Наступник | посада скасована | ||
| | |||
| Народився | 11 вересня 1877[1][2][…] d, Віленська губернія, Російська імперія | ||
| Помер | 20 липня 1926[4][5][…](48 років) Москва, РСФРР, СРСР[4] | ||
| Похований | Некрополь біля Кремлівської стіни | ||
| Відомий як | політик, революціонер | ||
| Країна | Російська імперія[7][6], РСФРР і СРСР[8] | ||
| Національність | поляк | ||
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет | ||
| Політична партія | Литовська соціал-демократична партія, (1895—1900), ВКП(б) (з 1917) | ||
| Батько | Дзержинський Едмунд Йосипович | ||
| Мати | Дзержинська Елена Гнатівна | ||
| У шлюбі з | Дзержинська Софія Сигізмундовна | ||
| Діти | Дзержинський Ян Феліксович | ||
| Рідня | Дзержинський Фелікс Янович (внук), Дзержинський Федір Янович (внук), Альдона (сестра), Ванда (сестра), Ядвіга (сестра) | ||
| Брати | Владислав, Станіслав, Ігнат, Казимир | ||
| Релігія | католик, що не сповідує віру | ||
| Нагороди |
| ||
 | |||
 Роботи у Вікіджерелах | |||
 Висловлювання у Вікіцитатах | |||
 Медіафайли у Вікісховищі | |||
Біографія
Народився в родовому маєтку, тепер Дзержиново за 15 км від міського селища Івенець Воложинського району Мінської області Білорусі. за тодішнім адмінподілом — Ошмянський повіт, Віленська губернія, Російська імперія.
З 1887 року по 1895 рік навчався в гімназії, там же восени 1895 року став членом Литовської соціал-демократичної організації (підпільна кличка Астроном).
Із документів випливає, що він двічі відсидів у першому класі, а восьмий закінчив, отримавши на руки свідоцтво з приписом: «Дзержинський Фелікс, який мав від роду 18 років, віросповідання католицького, при задовільній увазі та задовільній старанності показав такі успіхи в науках», а саме: закон Божий — — «добре», логіка, латинська мова, алгебра, геометрія, математична географія, фізика, історія, французька — «задовільно», російська та грецька мови — «незадовільно». Маршал Польщі Юзеф Пілсудський, який навчався в тій самій гімназії, але декількома класами старше, згадував: «Гімназист Дзержинський — сірість, посередність, без будь-яких яскравих здібностей».
Вів пропаганду в гуртках ремісничих і фабричних учнів. У липні 1897 був заарештований за доносом і поміщений у Ковенську в'язницю, де пробув майже рік. У 1898 році висланий на 3 роки під нагляд поліції до В'ятської губернії (місто Нолинськ), де працював набивачем на тютюновій фабриці і вів пропаганду серед робітників. За це його заслали на 500 верст на північ від Нолинська в село Кай, звідки він у серпні 1899 року втік на човні і пробрався у Вільно, потім — до Варшави.
Після втечі з заслання став професійним революціонером. Був прихильником вступу Литовської соціал-демократичної партії в Російську соціал-демократичну робітничу партію і послідовником Рози Люксембург у національному питанні. У 1900 році брав участь у роботі першого з'їзду Соціал-демократії Королівства Польського і Литви (СДКПіЛ).
У січні 1900 року заарештований і ув'язнений у Варшавську цитадель, пізніше у Седлецьку в'язницю. У 1902 році висланий на 5 років до Вілюйська, деякий час перебував у пересильній в'язниці Олександрівського централу. По дорозі до місця поселення в червні 1902 року втік на човні із Верхоленська та емігрував; на конференції СДКПіЛ в Берліні обраний секретарем закордонного комітету партії. Працював також у Швейцарії. Організував видання газети «Червони Штандар» («Червоний Прапор») і транспортування нелегальної літератури з Кракова в Царство Польське. Делегат 4-го з'їзду СДКПіЛ (липень 1903), обраний членом її Головного правління.
Початок політичної діяльності
Під час революційних подій 1905 року очолив першотравневу демонстрацію, діяв у військово-революційній організації. У липні 1905 року заарештований у Варшаві, в жовтні 1905 року звільнений за амністією.
На 4-му з'їзді РСДРП (1906, Стокгольм) СДКПіЛ увійшла в РСДРП як територіальна організація. Дзержинський був делегатом 4-го з'їзду РСДРП, був введений до редакції центрального органу партії, став представником польських соціал-демократів у військово-революційній організації РСДРП. З липня по вересень 1906 року перебував у Санкт-Петербурзі, потім знову у Варшаві, де в грудні 1906 року був заарештований; у червні 1907 року звільнений під заставу.
На 5-му з'їзді РСДРП (1907) заочно обраний членом ЦК РСДРП. У квітні 1908 року у Варшаві знову заарештований. У 1909 році засуджений до позбавлення всіх станових прав і довічного поселення в Сибір (село Бєльське, потім Сухово і Тасєєво Канського повіту Єнісейської губернії), звідки втік у листопаді 1909 року на Капрі до Максима Горького. У 1910 році переїхав до Кракова, звідки нелегально приїздив у російську частину Польщі.
У березні 1910 року як секретар і скарбник головного правління партії працював у Кракові, де одружився з С. Мушкат. Після нелегального повернення в січні 1912 року до Варшави був у вересні 1912 року знову арештований і в квітні 1914 року засуджений до 3 років каторжних робіт; відбував їх в Орловському централі. Додатково засуджений у 1916 році ще на 6 років каторги, відбував її в Бутирській в'язниці Москви, звідки був звільнений 1 березня 1917 роки після Лютневої революції.
У березні 1917 року обраний членом Московського комітету РСДРП і виконавчого комітету Московської ради. Був делегатом 7-ї (Квітневої) Всеросійської конференції РСДРП (б), де виступив проти права націй на самовизначення; і 6-го з'їзду РСДРП (б), на якому обраний до ЦК РСДРП (б) і Секретаріат ЦК. З 6 (19) серпня 1917 по 6 березня 1918 року — секретар ЦК РСДРП(б). Учасник Демократичної наради (вересень 1917 року).
Революційна діяльність
Вів активну підготовку жовтневого перевороту, організовував загони Червоної гвардії в Москві. 10 (23) жовтня 1917 брав участь у засіданні ЦК РСДРП, яке ухвалило рішення про збройне захоплення влади, введений до складу Військово-революційного центру (Петроградського військово-революційного комітету), займався організацією перевороту. Брав участь у роботі 2-го Всеросійського з'їзду рад, обраний членом ВЦВК і Президії ВЦВК, а 21 жовтня 1917 року — членом виконавчого комітету Петроградської ради. Виступав проти угоди з Вікжелем про розширення партійного складу Радянського уряду. Під час перевороту 25 жовтня 1917 року керував захопленням Головного поштамту і телеграфу в Петрограді. З листопада 1917 по 30 березня 1919 року — член колегії Народного комісаріату внутрішніх справ Російської РФСР.
Голова ВНК
6 (19) грудня 1917 року Рада народних комісарів РРФСР, обговорюючи питання «Про можливість страйку службовців в урядових установах у всеросійському масштабі», доручила Дзержинському «створити особливу комісію для з'ясування можливостей боротьби з таким страйком шляхом найенергійніших революційних заходів», і вже наступного дня на засіданні РНК Дзержинський доповів «Про організацію і склад комісії з боротьби з саботажем». Тоді ж була створена Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем, яку очолив Дзержинський.
7 (20) грудня 1917 — 7 липня 1918 року — голова ВНК при РНК Російської Радянської Республіки (РРФСР).
Дзержинський був ключовою фігурою при проведенні більшовиками «Червоного терору». Як лівий комуніст виступав у ЦК проти підписання Брестського миру, але, вважаючи неприпустимим розкол партії, при голосуванні 23 лютого 1918 року утримався.
7 липня 1918 року пішов у відставку з поста голови ВНК як свідок у справі про вбивство співробітниками ВНК німецького посла В. Мірбаха. Деякий час був під арештом. 22 серпня 1918 року знову призначений головою ВНК. На початку жовтня 1918 року з документами на ім'я Фелікса Доманського здійснив поїздку до Швейцарії в міста Берн і Лугано для зустрічі з дружиною і сином. Наприкінці жовтня 1918 року повернувся в Москву.
22 серпня 1918 — 6 лютого 1922 року — голова ВНК при РНК РРФСР. Одночасно 17 листопада 1918 — 11 червня 1920 року — голова Московської міської ЧК.
25 березня 1919 — 6 липня 1923 року — народний комісар внутрішніх справ РРФСР.
18 серпня 1919 — 20 липня 1920 року — начальник Особливого відділу ВНК при РНК РРФСР. У вересні 1919 року — голова Комітету оборони Москви. 21 жовтня 1919 — 1 березня 1922 року — голова Військової ради військ внутрішньої охорони (військ внутрішньої служби) ВНК при РНК РРФСР.
З 19 лютого 1920 року — голова Головного комітету у справах загальної трудової повинності при РНК РРФСР.
29 травня — 23 липня 1920 року — начальник тилу Південно-Західного фронту РСЧА. Керував боротьбою з повстанським рухом в Україні.
11 червня 1920 — 3 січня 1921 року — голова Московської губернської ЧК.
З липня по вересень 1920 року — член Польського бюро ЦК РКП(б), член Тимчасового військово-революційного комітету Польщі.
9 серпня — 10 вересня 1920 року — член Революційної військової ради Західного фронту РСЧА.
У жовтні 1920 року — голова Комітету оборони Москви.
У листопаді 1920 — 1 березня 1922 року — начальник Відділу охорони кордонів ВНК при РНК РРФСР.
14 квітня 1921 — 6 липня 1923 року — народний комісар шляхів сполучення РРФСР.
У 1921—1923 роках — голова Дитячої комісії при Президії ВЦВК.
6 лютого 1922 — 2 листопада 1923 року — голова Державного політичного управління (ДПУ) при НКВС РРФСР.
З 26 квітня 1923 року — представник ЦК РКП(б) в Центральної контрольної комісії РКП(б).
6 липня 1923 — 2 лютого 1924 року — народний комісар шляхів сполучення СРСР.
З 17 липня 1923 по 20 липня 1926 року — член Ради праці і оборони СРСР.
2 листопада 1923 — 20 липня 1926 року — голова Об'єднаного державного політичного управління (ОДПУ) при РНК СРСР.
2 лютого 1924 — 20 липня 1926 року — голова Вищої ради народного господарства (ВРНГ) СРСР. Одночасно 18 січня — 3 лютого 1926 року — в.о. голови Вищої ради народного господарства (ВРНГ) РРФСР.
Смерть і похорон
Помер 20 липня 1926 року в Москві під час двогодинної різко критичної промови на пленумі ЦК, присвяченій стану економіки країни. У той же день через нервовий зрив йому стало погано, і він помер від серцевого нападу. Похований 22 липня 1926 року на Красній площі в Москві біля Кремлівської стіни.
Дзержинський і Київ
У 1920 як начальник тилу Південно-Західного фронту відвідав Київ. 1939 на його честь названо проїзд Дзержинського, який у 1970-х рр. перейменовано на провулок (нині — провулок Івана Козловського). У 1956 — площу Дзержинського (нині — Либідська площа), в 1984 — станцію метро (нині — «Либідська»). У 1977—1984 роках — Предславинська вулиця також називалась його іменем.
Родина
Батько — Дзержинський Едмунд Йосипович (1838—1882)
Мати — Дзержинська Гелена Ігнатівна
Брати:
- Дзержинський Владислав Едмундович (1881—1942) — польський лікар, невролог, розстріляний нацистами в 1942.
- Дзержинський Станіслав Едмундович (1872—1917) — вбитий в липні 1917.
- Дзержинський Ігнат Едмундович (1879—1953) — польський вчитель географії в гімназії Варшави.
- Дзержинський Казимир Едмундович (1875—1943) — розстріляний нацистами 24 липня 1943 за активну участь в складі Армії Крайової.
Сестри:
- Дзержинська (Булгак) Альдона Едмундівна (1870—1966)
- Дзержинська Ванда Едмундівна (1876—1888)
- Дзержинська Ядвіга Едмундівна (1871—1949)
Дружина: Дзержинська (Мушкат) Софія Сигізмундівна (1882—1968)
- Син — Дзержинський Ян Феліксович (1911—1960)
- Внук — Дзержинський Фелікс Янович (1937—2015) — російський зоолог, орнітолог, доктор біологічних наук (1994), професор (2004).
- Дзержинський Федір Янович (1947) — російський інженер-програміст.
Нагороди і звання
- орден Червоного Прапора (28.01.1920)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118527584 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Find a Grave — 1996.
- Енциклопедія Брокгауз
- Дзержинский Феликс Эдмундович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- http://www.nndb.com/gov/019/000065821/
- Encyclopædia Britannica
- http://www.ed.ac.uk/schools-departments/history-classics-archaeology/about-us/staff-profiles?uun=ilaughla&search=5¶ms=&cw_xml=profile_tab5_academic.php
- http://www.nndb.com/gov/940/000065745/
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 23 вересня 2016.
Джерела та література
- О. М. Мовчан. Дзержинський Фелікс Едмундович [ 17 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 377. — .
- Ю. І. Шаповал. Дзержинський Фелікс Едмундович [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Кредов Сергей. Дзержинский. — Москва : Молодая гвардия, 2013. — 359[9] с. — (Жизнь замечательных людей: Малая серия: сер. биогр.; вып. 51) — 5000 прим. — .
Посилання
- Електронна енциклопедія Києва [ 10 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- Дзержинский Феликс Эдмундович [ 8 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ф. Е. Дзержинський в енциклопедії «Кругосвет» [ 13 серпня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fe liks Edmu ndovich Dzerzhi nskij pol Feliks Dzierzynski ros Fe liks Edmu ndovich Dzerzhi nskij 30 serpnya 11 veresnya 1877 18770911 mayetok Dzerzhinovo Oshmlyanskij povit Vilenska guberniya Rosijska imperiya teper Volozhinskogo rajonu Minskoyi oblasti Bilorusi 20 lipnya 1926 Moskva Rosijska RFSR SRSR radyanskij politichnij ta derzhavnij diyach polskogo pohodzhennya Zasnovnik i golova VNK odin z organizatoriv chervonogo teroru v Radyanskij Rosiyi U radyanskomu otochenni mav prizviska Zaliznij Fe liks FD ta partijni psevdonimi Ya cek Ya kub Paliturnik Fra nek Astrono m Yu zef Doma nskij Za pohodzhennyam polskij shlyahtich gerbu Sulima Chlen CK RSDRP b u 1906 1912 rokah Chlen vuzkogo skladu CK RSDRP b u serpni zhovtni 1917 roku Chlen CK RKP b u 1917 1926 rokah Chlen Kontrolnoyi komisiyi RKP b u 1920 1921 rokah Chlen Organizacijnogo byuro CK RKP b 13 serpnya 1919 29 bereznya 1920 roku i 8 serpnya 1921 23 travnya 1924 roku Kandidat u chleni Organizacijnogo byuro CK RKP b 16 bereznya 8 serpnya 1921 roku i 2 chervnya 1924 18 grudnya 1925 roku Kandidat u chleni Politichnogo byuro CK VKP b 2 chervnya 1924 20 lipnya 1926 roku Starshij brat Vladislava Dzerzhinskogo Feliks Edmundovich Dzerzhinskijpol Feliks DzierzynskiFeliks Edmundovich DzerzhinskijFeliks Dzerzhinskij 19181 j Golova VNK20 grudnya 1917 7 lipnya 1918Poperednik posada zatverdzhenaNastupnik Yakiv Peters3 j Golova VNK22 serpnya 1918 6 lyutogo 1922Poperednik Yakiv PetersNastupnik posada skasovanaNarodivsya 11 veresnya 1877 1877 09 11 1 2 d Vilenska guberniya Rosijska imperiyaPomer 20 lipnya 1926 1926 07 20 4 5 48 rokiv Moskva RSFRR SRSR 4 Pohovanij Nekropol bilya Kremlivskoyi stiniVidomij yak politik revolyucionerKrayina Rosijska imperiya 7 6 RSFRR i SRSR 8 Nacionalnist polyakAlma mater Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetPolitichna partiya Litovska social demokratichna partiya 1895 1900 VKP b z 1917 Batko Dzerzhinskij Edmund JosipovichMati Dzerzhinska Elena GnativnaU shlyubi z Dzerzhinska Sofiya SigizmundovnaDiti Dzerzhinskij Yan FeliksovichRidnya Dzerzhinskij Feliks Yanovich vnuk Dzerzhinskij Fedir Yanovich vnuk Aldona sestra Vanda sestra Yadviga sestra Brati Vladislav Stanislav Ignat KazimirReligiya katolik sho ne spoviduye viruNagorodi Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dzerzhinskij BiografiyaNarodivsya v rodovomu mayetku teper Dzerzhinovo za 15 km vid miskogo selisha Ivenec Volozhinskogo rajonu Minskoyi oblasti Bilorusi za todishnim adminpodilom Oshmyanskij povit Vilenska guberniya Rosijska imperiya Z 1887 roku po 1895 rik navchavsya v gimnaziyi tam zhe voseni 1895 roku stav chlenom Litovskoyi social demokratichnoyi organizaciyi pidpilna klichka Astronom Iz dokumentiv viplivaye sho vin dvichi vidsidiv u pershomu klasi a vosmij zakinchiv otrimavshi na ruki svidoctvo z pripisom Dzerzhinskij Feliks yakij mav vid rodu 18 rokiv virospovidannya katolickogo pri zadovilnij uvazi ta zadovilnij starannosti pokazav taki uspihi v naukah a same zakon Bozhij dobre logika latinska mova algebra geometriya matematichna geografiya fizika istoriya francuzka zadovilno rosijska ta grecka movi nezadovilno Marshal Polshi Yuzef Pilsudskij yakij navchavsya v tij samij gimnaziyi ale dekilkoma klasami starshe zgaduvav Gimnazist Dzerzhinskij sirist poserednist bez bud yakih yaskravih zdibnostej Gramota pro prisudzhennya F E Dzerzhinskomu zvannya pochesnogo chekista Viv propagandu v gurtkah remisnichih i fabrichnih uchniv U lipni 1897 buv zaareshtovanij za donosom i pomishenij u Kovensku v yaznicyu de probuv majzhe rik U 1898 roci vislanij na 3 roki pid naglyad policiyi do V yatskoyi guberniyi misto Nolinsk de pracyuvav nabivachem na tyutyunovij fabrici i viv propagandu sered robitnikiv Za ce jogo zaslali na 500 verst na pivnich vid Nolinska v selo Kaj zvidki vin u serpni 1899 roku vtik na chovni i probravsya u Vilno potim do Varshavi Pislya vtechi z zaslannya stav profesijnim revolyucionerom Buv prihilnikom vstupu Litovskoyi social demokratichnoyi partiyi v Rosijsku social demokratichnu robitnichu partiyu i poslidovnikom Rozi Lyuksemburg u nacionalnomu pitanni U 1900 roci brav uchast u roboti pershogo z yizdu Social demokratiyi Korolivstva Polskogo i Litvi SDKPiL U sichni 1900 roku zaareshtovanij i uv yaznenij u Varshavsku citadel piznishe u Sedlecku v yaznicyu U 1902 roci vislanij na 5 rokiv do Vilyujska deyakij chas perebuvav u peresilnij v yaznici Oleksandrivskogo centralu Po dorozi do miscya poselennya v chervni 1902 roku vtik na chovni iz Verholenska ta emigruvav na konferenciyi SDKPiL v Berlini obranij sekretarem zakordonnogo komitetu partiyi Pracyuvav takozh u Shvejcariyi Organizuvav vidannya gazeti Chervoni Shtandar Chervonij Prapor i transportuvannya nelegalnoyi literaturi z Krakova v Carstvo Polske Delegat 4 go z yizdu SDKPiL lipen 1903 obranij chlenom yiyi Golovnogo pravlinnya Pochatok politichnoyi diyalnosti Pid chas revolyucijnih podij 1905 roku ocholiv pershotravnevu demonstraciyu diyav u vijskovo revolyucijnij organizaciyi U lipni 1905 roku zaareshtovanij u Varshavi v zhovtni 1905 roku zvilnenij za amnistiyeyu Na 4 mu z yizdi RSDRP 1906 Stokgolm SDKPiL uvijshla v RSDRP yak teritorialna organizaciya Dzerzhinskij buv delegatom 4 go z yizdu RSDRP buv vvedenij do redakciyi centralnogo organu partiyi stav predstavnikom polskih social demokrativ u vijskovo revolyucijnij organizaciyi RSDRP Z lipnya po veresen 1906 roku perebuvav u Sankt Peterburzi potim znovu u Varshavi de v grudni 1906 roku buv zaareshtovanij u chervni 1907 roku zvilnenij pid zastavu Na 5 mu z yizdi RSDRP 1907 zaochno obranij chlenom CK RSDRP U kvitni 1908 roku u Varshavi znovu zaareshtovanij U 1909 roci zasudzhenij do pozbavlennya vsih stanovih prav i dovichnogo poselennya v Sibir selo Byelske potim Suhovo i Tasyeyevo Kanskogo povitu Yenisejskoyi guberniyi zvidki vtik u listopadi 1909 roku na Kapri do Maksima Gorkogo U 1910 roci pereyihav do Krakova zvidki nelegalno priyizdiv u rosijsku chastinu Polshi U berezni 1910 roku yak sekretar i skarbnik golovnogo pravlinnya partiyi pracyuvav u Krakovi de odruzhivsya z S Mushkat Pislya nelegalnogo povernennya v sichni 1912 roku do Varshavi buv u veresni 1912 roku znovu areshtovanij i v kvitni 1914 roku zasudzhenij do 3 rokiv katorzhnih robit vidbuvav yih v Orlovskomu centrali Dodatkovo zasudzhenij u 1916 roci she na 6 rokiv katorgi vidbuvav yiyi v Butirskij v yaznici Moskvi zvidki buv zvilnenij 1 bereznya 1917 roki pislya Lyutnevoyi revolyuciyi U berezni 1917 roku obranij chlenom Moskovskogo komitetu RSDRP i vikonavchogo komitetu Moskovskoyi radi Buv delegatom 7 yi Kvitnevoyi Vserosijskoyi konferenciyi RSDRP b de vistupiv proti prava nacij na samoviznachennya i 6 go z yizdu RSDRP b na yakomu obranij do CK RSDRP b i Sekretariat CK Z 6 19 serpnya 1917 po 6 bereznya 1918 roku sekretar CK RSDRP b Uchasnik Demokratichnoyi naradi veresen 1917 roku Revolyucijna diyalnist Viv aktivnu pidgotovku zhovtnevogo perevorotu organizovuvav zagoni Chervonoyi gvardiyi v Moskvi 10 23 zhovtnya 1917 brav uchast u zasidanni CK RSDRP yake uhvalilo rishennya pro zbrojne zahoplennya vladi vvedenij do skladu Vijskovo revolyucijnogo centru Petrogradskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu zajmavsya organizaciyeyu perevorotu Brav uchast u roboti 2 go Vserosijskogo z yizdu rad obranij chlenom VCVK i Prezidiyi VCVK a 21 zhovtnya 1917 roku chlenom vikonavchogo komitetu Petrogradskoyi radi Vistupav proti ugodi z Vikzhelem pro rozshirennya partijnogo skladu Radyanskogo uryadu Pid chas perevorotu 25 zhovtnya 1917 roku keruvav zahoplennyam Golovnogo poshtamtu i telegrafu v Petrogradi Z listopada 1917 po 30 bereznya 1919 roku chlen kolegiyi Narodnogo komisariatu vnutrishnih sprav Rosijskoyi RFSR Golova VNK 6 19 grudnya 1917 roku Rada narodnih komisariv RRFSR obgovoryuyuchi pitannya Pro mozhlivist strajku sluzhbovciv v uryadovih ustanovah u vserosijskomu masshtabi doruchila Dzerzhinskomu stvoriti osoblivu komisiyu dlya z yasuvannya mozhlivostej borotbi z takim strajkom shlyahom najenergijnishih revolyucijnih zahodiv i vzhe nastupnogo dnya na zasidanni RNK Dzerzhinskij dopoviv Pro organizaciyu i sklad komisiyi z borotbi z sabotazhem Todi zh bula stvorena Vserosijska nadzvichajna komisiya z borotbi z kontrrevolyuciyeyu i sabotazhem yaku ocholiv Dzerzhinskij 7 20 grudnya 1917 7 lipnya 1918 roku golova VNK pri RNK Rosijskoyi Radyanskoyi Respubliki RRFSR Dzerzhinskij buv klyuchovoyu figuroyu pri provedenni bilshovikami Chervonogo teroru Yak livij komunist vistupav u CK proti pidpisannya Brestskogo miru ale vvazhayuchi nepripustimim rozkol partiyi pri golosuvanni 23 lyutogo 1918 roku utrimavsya 7 lipnya 1918 roku pishov u vidstavku z posta golovi VNK yak svidok u spravi pro vbivstvo spivrobitnikami VNK nimeckogo posla V Mirbaha Deyakij chas buv pid areshtom 22 serpnya 1918 roku znovu priznachenij golovoyu VNK Na pochatku zhovtnya 1918 roku z dokumentami na im ya Feliksa Domanskogo zdijsniv poyizdku do Shvejcariyi v mista Bern i Lugano dlya zustrichi z druzhinoyu i sinom Naprikinci zhovtnya 1918 roku povernuvsya v Moskvu 22 serpnya 1918 6 lyutogo 1922 roku golova VNK pri RNK RRFSR Odnochasno 17 listopada 1918 11 chervnya 1920 roku golova Moskovskoyi miskoyi ChK 25 bereznya 1919 6 lipnya 1923 roku narodnij komisar vnutrishnih sprav RRFSR 18 serpnya 1919 20 lipnya 1920 roku nachalnik Osoblivogo viddilu VNK pri RNK RRFSR U veresni 1919 roku golova Komitetu oboroni Moskvi 21 zhovtnya 1919 1 bereznya 1922 roku golova Vijskovoyi radi vijsk vnutrishnoyi ohoroni vijsk vnutrishnoyi sluzhbi VNK pri RNK RRFSR Z 19 lyutogo 1920 roku golova Golovnogo komitetu u spravah zagalnoyi trudovoyi povinnosti pri RNK RRFSR 29 travnya 23 lipnya 1920 roku nachalnik tilu Pivdenno Zahidnogo frontu RSChA Keruvav borotboyu z povstanskim ruhom v Ukrayini 11 chervnya 1920 3 sichnya 1921 roku golova Moskovskoyi gubernskoyi ChK Z lipnya po veresen 1920 roku chlen Polskogo byuro CK RKP b chlen Timchasovogo vijskovo revolyucijnogo komitetu Polshi 9 serpnya 10 veresnya 1920 roku chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi Zahidnogo frontu RSChA U zhovtni 1920 roku golova Komitetu oboroni Moskvi U listopadi 1920 1 bereznya 1922 roku nachalnik Viddilu ohoroni kordoniv VNK pri RNK RRFSR 14 kvitnya 1921 6 lipnya 1923 roku narodnij komisar shlyahiv spoluchennya RRFSR U 1921 1923 rokah golova Dityachoyi komisiyi pri Prezidiyi VCVK 6 lyutogo 1922 2 listopada 1923 roku golova Derzhavnogo politichnogo upravlinnya DPU pri NKVS RRFSR Z 26 kvitnya 1923 roku predstavnik CK RKP b v Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi RKP b 6 lipnya 1923 2 lyutogo 1924 roku narodnij komisar shlyahiv spoluchennya SRSR Z 17 lipnya 1923 po 20 lipnya 1926 roku chlen Radi praci i oboroni SRSR 2 listopada 1923 20 lipnya 1926 roku golova Ob yednanogo derzhavnogo politichnogo upravlinnya ODPU pri RNK SRSR 2 lyutogo 1924 20 lipnya 1926 roku golova Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG SRSR Odnochasno 18 sichnya 3 lyutogo 1926 roku v o golovi Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG RRFSR Smert i pohoron Pomer 20 lipnya 1926 roku v Moskvi pid chas dvogodinnoyi rizko kritichnoyi promovi na plenumi CK prisvyachenij stanu ekonomiki krayini U toj zhe den cherez nervovij zriv jomu stalo pogano i vin pomer vid sercevogo napadu Pohovanij 22 lipnya 1926 roku na Krasnij ploshi v Moskvi bilya Kremlivskoyi stini Dzerzhinskij i KiyivU 1920 yak nachalnik tilu Pivdenno Zahidnogo frontu vidvidav Kiyiv 1939 na jogo chest nazvano proyizd Dzerzhinskogo yakij u 1970 h rr perejmenovano na provulok nini provulok Ivana Kozlovskogo U 1956 ploshu Dzerzhinskogo nini Libidska plosha v 1984 stanciyu metro nini Libidska U 1977 1984 rokah Predslavinska vulicya takozh nazivalas jogo imenem RodinaBatko Dzerzhinskij Edmund Josipovich 1838 1882 Mati Dzerzhinska Gelena Ignativna Brati Dzerzhinskij Vladislav Edmundovich 1881 1942 polskij likar nevrolog rozstrilyanij nacistami v 1942 Dzerzhinskij Stanislav Edmundovich 1872 1917 vbitij v lipni 1917 Dzerzhinskij Ignat Edmundovich 1879 1953 polskij vchitel geografiyi v gimnaziyi Varshavi Dzerzhinskij Kazimir Edmundovich 1875 1943 rozstrilyanij nacistami 24 lipnya 1943 za aktivnu uchast v skladi Armiyi Krajovoyi Sestri Dzerzhinska Bulgak Aldona Edmundivna 1870 1966 Dzerzhinska Vanda Edmundivna 1876 1888 Dzerzhinska Yadviga Edmundivna 1871 1949 Druzhina Dzerzhinska Mushkat Sofiya Sigizmundivna 1882 1968 Sin Dzerzhinskij Yan Feliksovich 1911 1960 Vnuk Dzerzhinskij Feliks Yanovich 1937 2015 rosijskij zoolog ornitolog doktor biologichnih nauk 1994 profesor 2004 Dzerzhinskij Fedir Yanovich 1947 rosijskij inzhener programist Nagorodi i zvannyaorden Chervonogo Prapora 28 01 1920 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118527584 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Dzerzhinskij Feliks Edmundovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 http www nndb com gov 019 000065821 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 http www ed ac uk schools departments history classics archaeology about us staff profiles uun ilaughla amp search 5 amp params amp cw xml profile tab5 academic php http www nndb com gov 940 000065745 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 23 veresnya 2016 Dzherela ta literaturaO M Movchan Dzerzhinskij Feliks Edmundovich 17 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 377 ISBN 966 00 0405 2 Yu I Shapoval Dzerzhinskij Feliks Edmundovich 24 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Kredov Sergej Dzerzhinskij Moskva Molodaya gvardiya 2013 359 9 s Zhizn zamechatelnyh lyudej Malaya seriya ser biogr vyp 51 5000 prim ISBN 978 5 235 03647 5 PosilannyaElektronna enciklopediya Kiyeva 10 serpnya 2007 u Wayback Machine ros Dzerzhinskij Feliks Edmundovich 8 travnya 2021 u Wayback Machine ros F E Dzerzhinskij v enciklopediyi Krugosvet 13 serpnya 2007 u Wayback Machine ros ros