Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Я́ків Христофо́рович Пе́терс (3 грудня 1886, Брінкенська волость Газенпотського повіту Курляндської губернії, тепер Латвія — розстріляний 25 квітня 1938, місто Москва) — професійний революціонер, один з творців і перших керівників ВЧК. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1923—1934 роках. Член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у 1934—1937 роках.
| Петерс Яків Христофорович | |||
|---|---|---|---|
| латис. Jēkabs Peterss | |||
 | |||
| Народився | 21 листопада (3 грудня) 1886 Айзпуте, Курляндська губернія, Російська імперія[2] | ||
| Помер | 25 квітня 1938[1](51 рік) Розстрільний полігон «Комунарка», Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР | ||
| Поховання | Розстрільний полігон «Комунарка» | ||
| Країна |  Латвія СРСР[3][4][5] | ||
| Діяльність | військовослужбовець | ||
| Членство | Всеросійський центральний виконавчий комітет і Всесоюзне товариство старих більшовиків | ||
| Партія | КПРС, d і Британська соціалістична партія | ||
| Нагороди |
| ||
| |||
Ранні роки
Народився 21 листопада (3 грудня) 1886 року в родині багатого селянина, але в анкетах писав «з родини батрака». Закінчив два класи міністерського училища в Брінкенській волості Курляндської губернії. З 1896 по 1901 рік працював пастухом у Брінкенській волості. У 1901—1904 роках — наймит у маєтку в Курляндській губернії.
У 1904 році переїхав в Лібаву, де у травні 1904 року вступив в Латвійську соціал-демократичну робітничу партію. Член РСДРП(б) з 1906 року.
З 1904 по 1907 рік працював робітником порту в Лібаві, з 1907 по 1908 рік був робітником Ризького порту та Ризького олійного заводу. Під час російської революції 1905—1907, згідно з анкетою, вів агітацію серед селян і батраків. У березні 1907 був заарештований, до листопада 1908 року перебував у в'язницях Риги та Лібави. Звинувачувався в замаху на життя директора заводу під час страйку, але був у листопаді 1908 року виправданий Ризьким військовим судом.
У листопаді 1908 — квітні 1909 року — робітник лісорозробок в Курляндській губернії.
З квітня 1909 по квітень 1917 року — на еміграції в місті Гамбурзі (Німеччина) та Лондоні (Велика Британія) (з 1910 року), був членом Лондонської групи Соціал-демократії Латиського краю (СДЛК), Британської соціалістичної партії і латиського Комуністичного клубу.
23 грудня 1910 року заарештований лондонською поліцією за підозрою в причетності до вбивства поліцейських під час спроби пограбування в Хаундсдітч вночі 16—17 грудня 1910 року. Яків Петерс провів 5 місяців у Лондонській в'язниці, після чого в травні 1911 був виправданий судом через брак доказів.
Одружився з дочкою британського банкіра Мейзі Фрімен. У 1914 році народилася дочка Петерса, Мей. Перед Лютневою революцією 1917 року Яків Петерс працював керівником відділу імпорту великої англійської торгівельної компанії. У квітні 1917 року повернувся в Росію.
У травні — жовтні 1917 року — пропагандист ЦК Латиської СДРП серед військових частин на Північному фронті в місті Ризі, представник Латиської СДРП при ЦК РСДРП(б). З серпня по жовтень 1917 року — член військово-революційного комітету 12-ї російської армії.
Після зайняття німцями Риги в 1917 році, залишив місто і відступаючи разом з російськими військами, зупинився у Вольмарі, де працював одним з редакторів газети «Циня». Був посланий як представник від селян Ліфляндської губернії на Демократичну нараду, скликану Керенським.
У жовтневі дні 1917 року — член Петроградського військово-революційного комітету, делегат 2-го Всеросійського з'їзду Рад, член ВЦВК. Готував військові частини для Жовтневого перевороту.
З 8(21) грудня 1917 року — помічник голови, скарбник та член колегії Всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК) при РНК Російської Радянської Республіки.
22 серпня 1918 — 27 березня 1919 року — заступник голови ВЧК при РНК РРФСР. 7 липня — 22 серпня 1918 року — т.в.о. голови ВЧК при РНК РРФСР.
Керував ліквідацією «Союзу захисту батьківщини і свободи» Б. Савінкова в Москві і Казані. Брав участь в розкритті змови Локкарта, керував ліквідацією лівоесерівського заколоту 1918 року. Практикував масові арешти і «добував» свідчення побоями. Вів слідство по справі Фанні Каплан, що звинувачувалася в замаху на Леніна, причетний до приховання обставин цієї справи. У січні 1919 Яків Петерс ухвалив смертний вирок членам царської родини.
26 грудня 1918 — 12 червня 1919 року — голова Московського міського революційного трибуналу.
З травня 1919 року — надзвичайний комісар міста Петрограда, член Особливого комітету з проведення воєнного стану на залізницях, комендант Петроградського укріпленого району. Разом із Сталіном керував подавленням заколоту на форті «Червона Гірка».
З серпня 1919 року — комендант Київського укріпленого району і начальник Київського гарнізону.
З жовтня 1919 року — член Військової ради Тульського укріпленого району.
З січня 1920 — повноважний представник ВЧК при РНК РРФСР на Північному Кавказі.
У серпні 1920 — 6 лютого 1922 року — повноважний представник ВЧК при РНК РРФСР по Туркестану, член Туркестанського бюро ЦК РКП(б) у місті Ташкенті. Керував операціями проти антибільшовицьких військ Дутова, Анненкова, Енвер-паші.
У червні 1922 — 1930 року — член колегії та начальник Східного відділу ДПУ НКВС РРФСР (ОДПУ при РНК СРСР). Східний відділ ОДПУ об'єднував роботу чекістів на Кавказі, в Туркестані, Башкирській, Татарській і Кримській автономних республіках, Бухарській і Хівінській народних республіках.
Одночасно, з 1923 по листопад 1924 року — член колегії Верховного суду РРФСР.
У кінці 1929 року Петерс керував комісією з чищення співробітників установ Академії наук СРСР. З 259 академіків і членів-кореспондентів були вигнані 71, в основному, учені гуманітарного профілю. Багато хто з них був заарештований у так званій «Академічній справі».
19 грудня 1927 — 26 червня 1930 року — кандидат у члени президії Центральної контрольної комісії ВКП(б). 13 липня 1930 — 26 січня 1934 року — член президії Центральної контрольної комісії ВКП(б).
14 червня 1930 — 16 січня 1934 року — голова Московської обласної контрольної комісії ВКП(б) — робітничо-селянської інспекції.
Одночасно, 14 лютого — 25 лютого 1931 року — заступник голови виконавчого комітету Московської обласної ради та заступник голови Московської міської ради.
У лютому 1934 — листопаді 1937 року — керівник групи легкої промисловості та член Бюро Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б).
26 листопада 1937 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 25 квітня 1938 року до страти, розстріляний того ж дня. Похований на полігоні «Коммунарка» біля Москви.
3 березня 1956 року реабілітований, 24 квітня 1956 року посмертно відновлений у партії.
Нагороди
Кіновтілення
- Едуардс Павулс у радянському історико-пригодницькому фільмі «Змова послів» 1965 року.
- Олег Мокшанцев в історико-революційному кіно «Шосте липня» 1968 року.
- Гіртс Яковлев у радянській біографічній стрічці «Петерс» 1972 року.
- Володимир Семіонічев в історико-революційному фільмі «Бій на перехресті» 1982 року.
Примітки
- Петерс Яков Христофорович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- http://spartacus-educational.com/Yakov_Peters.htm
- http://www.executedtoday.com/category/who/executioners-who/
- http://www.mos.ru/en/about/history/residence/index.php?id_4=129
- http://www.jstor.org/stable/152594
Посилання
- Довідник з історії КПРС [ 19 травня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Архів О.Яковлєва [ 4 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Петерс на сайті «Хронос» [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Петерс на сайті «protivpytok.org» [ 4 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya kiv Hristofo rovich Pe ters 3 grudnya 1886 18861203 Brinkenska volost Gazenpotskogo povitu Kurlyandskoyi guberniyi teper Latviya rozstrilyanij 25 kvitnya 1938 misto Moskva profesijnij revolyucioner odin z tvorciv i pershih kerivnikiv VChK Chlen Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi VKP b u 1923 1934 rokah Chlen Komisiyi partijnogo kontrolyu pri CK VKP b u 1934 1937 rokah Peters Yakiv Hristoforovichlatis Jekabs PeterssNarodivsya21 listopada 3 grudnya 1886 Ajzpute Kurlyandska guberniya Rosijska imperiya 2 Pomer25 kvitnya 1938 1938 04 25 1 51 rik Rozstrilnij poligon Komunarka Leninskij rajon Moskovska oblast RRFSR SRSRPohovannyaRozstrilnij poligon Komunarka Krayina Latviya SRSR 3 4 5 DiyalnistvijskovosluzhbovecChlenstvoVserosijskij centralnij vikonavchij komitet i Vsesoyuzne tovaristvo starih bilshovikivPartiyaKPRS d i Britanska socialistichna partiyaNagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Peters Ranni rokiNarodivsya 21 listopada 3 grudnya 1886 roku v rodini bagatogo selyanina ale v anketah pisav z rodini batraka Zakinchiv dva klasi ministerskogo uchilisha v Brinkenskij volosti Kurlyandskoyi guberniyi Z 1896 po 1901 rik pracyuvav pastuhom u Brinkenskij volosti U 1901 1904 rokah najmit u mayetku v Kurlyandskij guberniyi U 1904 roci pereyihav v Libavu de u travni 1904 roku vstupiv v Latvijsku social demokratichnu robitnichu partiyu Chlen RSDRP b z 1906 roku Z 1904 po 1907 rik pracyuvav robitnikom portu v Libavi z 1907 po 1908 rik buv robitnikom Rizkogo portu ta Rizkogo olijnogo zavodu Pid chas rosijskoyi revolyuciyi 1905 1907 zgidno z anketoyu viv agitaciyu sered selyan i batrakiv U berezni 1907 buv zaareshtovanij do listopada 1908 roku perebuvav u v yaznicyah Rigi ta Libavi Zvinuvachuvavsya v zamahu na zhittya direktora zavodu pid chas strajku ale buv u listopadi 1908 roku vipravdanij Rizkim vijskovim sudom U listopadi 1908 kvitni 1909 roku robitnik lisorozrobok v Kurlyandskij guberniyi Z kvitnya 1909 po kviten 1917 roku na emigraciyi v misti Gamburzi Nimechchina ta Londoni Velika Britaniya z 1910 roku buv chlenom Londonskoyi grupi Social demokratiyi Latiskogo krayu SDLK Britanskoyi socialistichnoyi partiyi i latiskogo Komunistichnogo klubu 23 grudnya 1910 roku zaareshtovanij londonskoyu policiyeyu za pidozroyu v prichetnosti do vbivstva policejskih pid chas sprobi pograbuvannya v Haundsditch vnochi 16 17 grudnya 1910 roku Yakiv Peters proviv 5 misyaciv u Londonskij v yaznici pislya chogo v travni 1911 buv vipravdanij sudom cherez brak dokaziv Odruzhivsya z dochkoyu britanskogo bankira Mejzi Frimen U 1914 roci narodilasya dochka Petersa Mej Pered Lyutnevoyu revolyuciyeyu 1917 roku Yakiv Peters pracyuvav kerivnikom viddilu importu velikoyi anglijskoyi torgivelnoyi kompaniyi U kvitni 1917 roku povernuvsya v Rosiyu U travni zhovtni 1917 roku propagandist CK Latiskoyi SDRP sered vijskovih chastin na Pivnichnomu fronti v misti Rizi predstavnik Latiskoyi SDRP pri CK RSDRP b Z serpnya po zhovten 1917 roku chlen vijskovo revolyucijnogo komitetu 12 yi rosijskoyi armiyi Pislya zajnyattya nimcyami Rigi v 1917 roci zalishiv misto i vidstupayuchi razom z rosijskimi vijskami zupinivsya u Volmari de pracyuvav odnim z redaktoriv gazeti Cinya Buv poslanij yak predstavnik vid selyan Liflyandskoyi guberniyi na Demokratichnu naradu sklikanu Kerenskim U zhovtnevi dni 1917 roku chlen Petrogradskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu delegat 2 go Vserosijskogo z yizdu Rad chlen VCVK Gotuvav vijskovi chastini dlya Zhovtnevogo perevorotu Z 8 21 grudnya 1917 roku pomichnik golovi skarbnik ta chlen kolegiyi Vserosijskoyi nadzvichajnoyi komisiyi VChK pri RNK Rosijskoyi Radyanskoyi Respubliki 22 serpnya 1918 27 bereznya 1919 roku zastupnik golovi VChK pri RNK RRFSR 7 lipnya 22 serpnya 1918 roku t v o golovi VChK pri RNK RRFSR Keruvav likvidaciyeyu Soyuzu zahistu batkivshini i svobodi B Savinkova v Moskvi i Kazani Brav uchast v rozkritti zmovi Lokkarta keruvav likvidaciyeyu livoeserivskogo zakolotu 1918 roku Praktikuvav masovi areshti i dobuvav svidchennya poboyami Viv slidstvo po spravi Fanni Kaplan sho zvinuvachuvalasya v zamahu na Lenina prichetnij do prihovannya obstavin ciyeyi spravi U sichni 1919 Yakiv Peters uhvaliv smertnij virok chlenam carskoyi rodini 26 grudnya 1918 12 chervnya 1919 roku golova Moskovskogo miskogo revolyucijnogo tribunalu Z travnya 1919 roku nadzvichajnij komisar mista Petrograda chlen Osoblivogo komitetu z provedennya voyennogo stanu na zaliznicyah komendant Petrogradskogo ukriplenogo rajonu Razom iz Stalinom keruvav podavlennyam zakolotu na forti Chervona Girka Z serpnya 1919 roku komendant Kiyivskogo ukriplenogo rajonu i nachalnik Kiyivskogo garnizonu Z zhovtnya 1919 roku chlen Vijskovoyi radi Tulskogo ukriplenogo rajonu Z sichnya 1920 povnovazhnij predstavnik VChK pri RNK RRFSR na Pivnichnomu Kavkazi U serpni 1920 6 lyutogo 1922 roku povnovazhnij predstavnik VChK pri RNK RRFSR po Turkestanu chlen Turkestanskogo byuro CK RKP b u misti Tashkenti Keruvav operaciyami proti antibilshovickih vijsk Dutova Annenkova Enver pashi U chervni 1922 1930 roku chlen kolegiyi ta nachalnik Shidnogo viddilu DPU NKVS RRFSR ODPU pri RNK SRSR Shidnij viddil ODPU ob yednuvav robotu chekistiv na Kavkazi v Turkestani Bashkirskij Tatarskij i Krimskij avtonomnih respublikah Buharskij i Hivinskij narodnih respublikah Odnochasno z 1923 po listopad 1924 roku chlen kolegiyi Verhovnogo sudu RRFSR U kinci 1929 roku Peters keruvav komisiyeyu z chishennya spivrobitnikiv ustanov Akademiyi nauk SRSR Z 259 akademikiv i chleniv korespondentiv buli vignani 71 v osnovnomu ucheni gumanitarnogo profilyu Bagato hto z nih buv zaareshtovanij u tak zvanij Akademichnij spravi 19 grudnya 1927 26 chervnya 1930 roku kandidat u chleni prezidiyi Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi VKP b 13 lipnya 1930 26 sichnya 1934 roku chlen prezidiyi Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi VKP b 14 chervnya 1930 16 sichnya 1934 roku golova Moskovskoyi oblasnoyi kontrolnoyi komisiyi VKP b robitnicho selyanskoyi inspekciyi Odnochasno 14 lyutogo 25 lyutogo 1931 roku zastupnik golovi vikonavchogo komitetu Moskovskoyi oblasnoyi radi ta zastupnik golovi Moskovskoyi miskoyi radi U lyutomu 1934 listopadi 1937 roku kerivnik grupi legkoyi promislovosti ta chlen Byuro Komisiyi partijnogo kontrolyu pri CK VKP b 26 listopada 1937 roku zaareshtovanij organami NKVS Zasudzhenij Voyennoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR 25 kvitnya 1938 roku do strati rozstrilyanij togo zh dnya Pohovanij na poligoni Kommunarka bilya Moskvi 3 bereznya 1956 roku reabilitovanij 24 kvitnya 1956 roku posmertno vidnovlenij u partiyi Nagorodiorden Chervonogo PraporaKinovtilennyaEduards Pavuls u radyanskomu istoriko prigodnickomu filmi Zmova posliv 1965 roku Oleg Mokshancev v istoriko revolyucijnomu kino Shoste lipnya 1968 roku Girts Yakovlev u radyanskij biografichnij strichci Peters 1972 roku Volodimir Semionichev v istoriko revolyucijnomu filmi Bij na perehresti 1982 roku PrimitkiPeters Yakov Hristoforovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 http spartacus educational com Yakov Peters htm http www executedtoday com category who executioners who http www mos ru en about history residence index php id 4 129 http www jstor org stable 152594PosilannyaDovidnik z istoriyi KPRS 19 travnya 2011 u Wayback Machine ros Arhiv O Yakovlyeva 4 lipnya 2015 u Wayback Machine ros Peters na sajti Hronos 24 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Peters na sajti protivpytok org 4 lipnya 2015 u Wayback Machine ros