У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Хілок оригінальна назва ХілокРічка Хілок на мапі басейну Селенги52

Хілок
Хілок
	Річка Хілок на мапі басейну Селенги
52°11′29″ пн. ш. 112°48′29″ сх. д. / 52.19140000002777668° пн. ш. 112.80810000002777826° сх. д.
Витік	озеро Вітімське плоскогір'я
• координати	52°11′29″ пн. ш. 112°48′29″ сх. д. / 52.19139° пн. ш. 112.80806° сх. д.
• висота, м	965 м
Гирло	Селенга (242 км від гирла)
• координати	51°18′56″ пн. ш. 106°59′15″ сх. д. / 51.31556° пн. ш. 106.98750° сх. д.
• висота, м	522 м
Похил, м/км	0,53 м/км
Басейн	Селенга → Байкал → Ангара → Єнісей → Карське море
Країни:	Росія; Забайкальський край; (Республіка Бурятія)
Регіон	Забайкальський край
Довжина	840 км
Площа басейну:	38 500 км²
Середньорічний стік	97,6 м³/с (за 22 км від гирла)
Притоки:	d, d, d і d
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: (Хілок).

|оригінальна_назва=

Хілок (бур. Хёлго) — річка на півдні Східного Сибіру, протікає по території Забайкальського краю та (Республіки Бурятії) в Росії. Права, друга за величиною після річки Орхон, притока Селенги. Належить до водного басейну Карського моря.

Географія

Річка починає свій витік на висоті 965 м із озера (площею 58,5 км²), яке знаходяться на півдні Вітімського плоскогір'я в Забайкаллі, тече у південному напрямку, через озеро (53,6 км²), з'єднується протоками із низкою інших озер, найбільші з яких Іргень (33,2 км²) та Великий Ундугун (11,6 км²), після села Сохондо (Читинський район), повертає на південний-захід, а після села Посельє (Бичурський район) — повертає на захід, а далі після впадіння річки Топка — на північ і за 10 км на північ від села Харитоново (Селенгинський район) з правого берега впадає у річку Селенга.

В середній течії ширина русла річки становить від 54 до 125 м, а глибина — від 0,7 до 1,3 м, в нижній течії ширина доходить до 175 м, а глибина — від 1,4 до 2,2 м.

Гідрологія

Живлення річки переважно дощове. Швидкість течії у верхів'ї та середній частині русла — 0,5-0,7 м/с, місцями до 0,9 м/с, у пониззі — 1,1-1,8 м/с. Повінь з початку травня по кінець вересня.

Замерзає в кінці жовтня — початку листопада, розкривається в кінці квітня — початку травня. В середній течії перемерзає з кінця грудня по квітень. Середньорічна витрата води за 22 км від гирла становить 97,61 м³/с (максимальна середньомісячна — 220,1 м³/с; максимальна за 62 роки спостережень — 626 м³/с, спостерігалася у серпні 1938; мінімальна — 0,02 м³/с, спостерігалася у березні 1979 року).

Нижче наводиться діаграма середньомісячної витрати води (м³/с) за 62 роки спостережень (з 1936 по 1997 роки) з контрольно-вимірювальної станції Хайластуй, за 22 км від гирла (100% водозбору).

Притоки

Річка Хілок приймає більше сотні малих та середніх приток. Найбільші із них (від витоку до гирла):


Назва притоки	Довжина, (км)	Площа водозбірного басейну, (км²)	Відстань від гирла Хілку, (км)	Витрата води, (м³/с)
ліві притоки
	76		600
	164	4 480	542	11,5
	189	2320	268	11,1
	67	774	250
	91	1010	190
праві притоки
	73	1 600	711
	74	1 400	340
	98	4 640	38

Населенні пункти

На річці розташовані місто, кілька селищ та біля двох десятків сіл. Найбільші із них (від витоку до гирла): село (Сохондо), смт. (Могзон), села (Харагун), (Хушенга), (Гиршелун), , місто (Хілок), села (Жипхеген), Бада, (Хохотуй), Толбага, смт Новопавловка, села (Тарбагатай), (Малета), (Малий Куналей), , (Підлопатки), (Зурган-Дебе) та (Харитоново).

Див. також

Примітки

Річка Хилок на TopoMapper.com: витік^{[недоступне посилання]}, гирло^{[недоступне посилання]}.
Дані по водотоку річки Хилок на сайті R-Arcticnet: пункт Хайластуй (22 км) (англ.)
Всі наведені озера належать до системи .
Государственный водный реестр РФ: Река Хилок [ 3 січня 2015 у Wayback Machine.]. Процитовано: 2013-07-25 (рос.)
Дані по водотоку річок на сайті R-Arcticnet: Річка Унго [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.].

Посилання

Річка Хілок // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Річка Хілок в «Словарях и энциклопедиях на Академике» (рос.)
Річка Хілок на Panoramio [ 15 липня 2013 у Wayback Machine.]

[Хилок-1] Річка Хилок на TopoMapper.com: витік^{[недоступне посилання]}, гирло^{[недоступне посилання]}.

[Khilok-2] Дані по водотоку річки Хилок на сайті R-Arcticnet: пункт Хайластуй (22 км) (англ.)

[3] Всі наведені озера належать до системи .

[4] Государственный водный реестр РФ: Река Хилок [ 3 січня 2015 у Wayback Machine.]. Процитовано: 2013-07-25 (рос.)

[R-Arct-5] Дані по водотоку річок на сайті R-Arcticnet: Річка Унго [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.].