Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ваханці самоназва khik вахи один з памірських народів Віруючі мусульмани ісмаїліти переважно нізарітського толку Ваханці

Ваханці

Ваханці

Ваханці (самоназва: khik, вахи) — один з памірських народів. Віруючі — мусульмани-ісмаїліти переважно нізарітського толку.

Ваханці
Кількість50 — 70 тис.
Ареалimage Пакистан:

10 — 40 тис.
image КНР:
15 тис.
image Афганістан:
13 тис.
image Таджикистан:

11,9 тис.
Близькі до:памірці
Мова«khikwor zik», таджицька, російська, дарі, урду, фарсі (діалект )
РелігіяІслам (ісмаїліти)
image
Ваханець — провідник експедиції Т. Е. Гордона ([en]) на березі оз. Зоркул (Вікторія), намальований самим Гордоном

Територія проживання

Ваханці розселені на територіях ряду країн:

Чисельність

Загальна чисельність ваханців становить 50 — 70 тис. осіб.

У Таджикистані — 11 900 осіб назвали рідною ваханську мову (за переписом 1989). В 21 сторіччі їх число може досягати в ГБАО 15 — 20 тис. осіб.

В Афганістані — до 13 000 осіб.

У Пакистані — 10 — 40 тис. осіб.

У СУАР КНР — до 15 000 осіб з 41 000 гірських «таджиків», відзначених саме так за переписом населення 2000 у КНР (інші в СУАР КНР — сарикольці).

Мова

Розмовляють на Ваханській мові східної групи іранської гілки індоєвропейської родини мов. Також поширені таджицька, російська, дарі, урду. Практично всі говорять на бадахшанській говірці таджицької мови.

Традиційні заняття

Належать до господарсько-культурного типу осілих орних хліборобів та скотарів високогірних зон Західного Паміру, Гіндукушу, Північних Гімалаїв та Каракоруму. Ваханська родина, що проживає в одному будинку, складається зазвичай не більше ніж з 15 осіб. Дорослі займаються землеробством, випасом худоби, різними домашніми промислами та ремеслами. Діти допомагають старшим пасти худобу та збирають хмиз і послід худоби, який у висушеному вигляді йде на паливо. Доїнням худоби та обробкою молока займаються жінки. Техніка підготовки полів до зрошування аналогічна ішкашимській, основними способами були валиковий та струменево-борозновий. Питома вага скотарства в господарстві збільшувалася із збільшенням висоти розташування селищ. Як і у інших памірців, було поширене ткацтво (чоловіче заняття), ткали шерсть дрібної рогатої худоби, а з вовни кіз і яків — на вертикальних ткацьких верстатах  — смугасті безворсові килими (скотарство). На горизонтальних ткацьких верстатах ткали вовняні тканини для традиційного одягу. Чоловіки пряли шерсть кіз і яків, а жінки — шерсть овець та верблюдів.

Великого розвитку досягло жіноче ручне гончарство.

Одяг

Жінки в'язали вовняні (до колін) шкарпетки з багатим кольоровим орнаментом, які надягали під чоботи на м'якій підошві. Влітку ходили у взутті типу сандалій, як шугнанці. Головні убори — у жінок велике покривало, тепер косинки, а у чоловіків — тюбетейка (круглої форми з прямою околичкою та плоским верхом). Деякі жінки також носили тюбетейки, як і ішкашимки. З 1950-х років повсюди увійшов у побут одяг сучасного міського покрою, фабричного виготовлення. У жінок — місцева середньоазійська сукня на кокетці з середньоазійського шовку, сатину, оксамиту, фабричного виготовлення вовняні в'язані кофти, светри, шкарпетки, панчохи, взуття. Вовняні халати, овчинні шуби, вовняні візерункові шкарпетки без п'ят і чоботи на м'якій підошві головним чином носять чабани.

Взаємовідносини

Як і у інших памірських народів, життя кишлачної громади та співіснуючі з нею патронімії ґрунтувалася багато в чому на звичайному праві. У ваханців аж до теперішнього часу зберігається багато нерозділених сімей. І малі, і нерозділені родини входять в патронімію (тухм) та пов'язані агнатною спорідненістю. Характерна взаємна допомога у господарських роботах і при різних сімейних подіях. Велику роль грав дядько — брат матері. У роки радянської влади тривав процес асиміляції ваханців таджиками, але ваханці зберігають свою етнонаціональну самосвідомість; паралельно з 2-ї половини XX століття йде процес консолідації всіх памірських народів в одну етнічну спільність.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
  2. Памирцы в России[недоступне посилання з березня 2019]
  3. Итоги переписи населения Таджикистана 2000 года: национальный, возрастной, половой, семейный и образовательный составы. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 28 лютого 2014.
  4. Или свыше 7 тысяч человек (в пределах бывшего СССР, перепись 1959 года)
  5. Badakhshan March 20, 2003 [ 18 травня 2008 у Wayback Machine.] Численность населения района Вахан (в провинции Бадахшан) — 13 тыс. чел. в 2003
  6. Бобринский 1908:35-36
  7. Бобринский 1908:24-26
  8. Камалиддинов 1996:47

Джерела

  • Горяни верхів'їв Пянджа. Ваханці та ішкаімци. М., 1908.
  • Велика радянська енциклопедія: у 30 т./гол. ред. А. М. Прохоров. — М.: Сов. вікі., 1970—1981.
  • Камаліддінов Ш. С.Історична географія Південного Согда та Тохарістана по арабомовним джерелами IX — початку XIII ст. — Ташкент: Узбекистон, 1996.
  • Стеблін-Каменський І. Н. Повсякденна та ритуальна їжа ваханців/Країни Сходу. Вип.16. Памір. — М., 1975. — С.192-202.

Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Vahanci samonazva khik vahi odin z pamirskih narodiv Viruyuchi musulmani ismayiliti perevazhno nizaritskogo tolku VahanciKilkist50 70 tis Areal Pakistan 10 40 tis KNR 15 tis Afganistan 13 tis Tadzhikistan 11 9 tis Blizki do pamirciMova khikwor zik tadzhicka rosijska dari urdu farsi dialekt ReligiyaIslam ismayiliti Vahanec providnik ekspediciyi T E Gordona en na berezi oz Zorkul Viktoriya namalovanij samim GordonomTeritoriya prozhivannyaVahanci rozseleni na teritoriyah ryadu krayin u Gorno Badahshanskij avtonomnoyi oblasti Tadzhikistanu u verhiv yah richok Pyandzh ta Pamir u Vahanskij dolini Ishkashimskogo rajonu GBAO v Afganistani u najshidnishij chastini rajon Vahan afganskoyi provinciyi Badahshan na livoberezhzhi verhnogo Pyandzhu ta na shilah Vahanskogo hrebta u Pakistani na pivnochi v dolinah richok verhnij Hunzi Ishkuman v Chitrali Pivnichno Zahidna prikordonna provinciya i v kashmirskomu rajoni Gilgit Baltistan u Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni Kitayu u verhiv yah richki Yarkend ta Sarikol zokrema v prefekturi Kashgar u tomu chisli v Tashkurgan Tadzhickomu avtonomnomu poviti ChiselnistZagalna chiselnist vahanciv stanovit 50 70 tis osib U Tadzhikistani 11 900 osib nazvali ridnoyu vahansku movu za perepisom 1989 V 21 storichchi yih chislo mozhe dosyagati v GBAO 15 20 tis osib V Afganistani do 13 000 osib U Pakistani 10 40 tis osib U SUAR KNR do 15 000 osib z 41 000 girskih tadzhikiv vidznachenih same tak za perepisom naselennya 2000 u KNR inshi v SUAR KNR sarikolci MovaRozmovlyayut na Vahanskij movi shidnoyi grupi iranskoyi gilki indoyevropejskoyi rodini mov Takozh poshireni tadzhicka rosijska dari urdu Praktichno vsi govoryat na badahshanskij govirci tadzhickoyi movi Tradicijni zanyattyaNalezhat do gospodarsko kulturnogo tipu osilih ornih hliborobiv ta skotariv visokogirnih zon Zahidnogo Pamiru Gindukushu Pivnichnih Gimalayiv ta Karakorumu Vahanska rodina sho prozhivaye v odnomu budinku skladayetsya zazvichaj ne bilshe nizh z 15 osib Dorosli zajmayutsya zemlerobstvom vipasom hudobi riznimi domashnimi promislami ta remeslami Diti dopomagayut starshim pasti hudobu ta zbirayut hmiz i poslid hudobi yakij u visushenomu viglyadi jde na palivo Doyinnyam hudobi ta obrobkoyu moloka zajmayutsya zhinki Tehnika pidgotovki poliv do zroshuvannya analogichna ishkashimskij osnovnimi sposobami buli valikovij ta strumenevo boroznovij Pitoma vaga skotarstva v gospodarstvi zbilshuvalasya iz zbilshennyam visoti roztashuvannya selish Yak i u inshih pamirciv bulo poshirene tkactvo choloviche zanyattya tkali sherst dribnoyi rogatoyi hudobi a z vovni kiz i yakiv na vertikalnih tkackih verstatah smugasti bezvorsovi kilimi skotarstvo Na gorizontalnih tkackih verstatah tkali vovnyani tkanini dlya tradicijnogo odyagu Choloviki pryali sherst kiz i yakiv a zhinki sherst ovec ta verblyudiv Velikogo rozvitku dosyaglo zhinoche ruchne goncharstvo OdyagZhinki v yazali vovnyani do kolin shkarpetki z bagatim kolorovim ornamentom yaki nadyagali pid choboti na m yakij pidoshvi Vlitku hodili u vzutti tipu sandalij yak shugnanci Golovni ubori u zhinok velike pokrivalo teper kosinki a u cholovikiv tyubetejka krugloyi formi z pryamoyu okolichkoyu ta ploskim verhom Deyaki zhinki takozh nosili tyubetejki yak i ishkashimki Z 1950 h rokiv povsyudi uvijshov u pobut odyag suchasnogo miskogo pokroyu fabrichnogo vigotovlennya U zhinok misceva serednoazijska suknya na koketci z serednoazijskogo shovku satinu oksamitu fabrichnogo vigotovlennya vovnyani v yazani kofti svetri shkarpetki panchohi vzuttya Vovnyani halati ovchinni shubi vovnyani vizerunkovi shkarpetki bez p yat i choboti na m yakij pidoshvi golovnim chinom nosyat chabani VzayemovidnosiniYak i u inshih pamirskih narodiv zhittya kishlachnoyi gromadi ta spivisnuyuchi z neyu patronimiyi gruntuvalasya bagato v chomu na zvichajnomu pravi U vahanciv azh do teperishnogo chasu zberigayetsya bagato nerozdilenih simej I mali i nerozdileni rodini vhodyat v patronimiyu tuhm ta pov yazani agnatnoyu sporidnenistyu Harakterna vzayemna dopomoga u gospodarskih robotah i pri riznih simejnih podiyah Veliku rol grav dyadko brat materi U roki radyanskoyi vladi trivav proces asimilyaciyi vahanciv tadzhikami ale vahanci zberigayut svoyu etnonacionalnu samosvidomist paralelno z 2 yi polovini XX stolittya jde proces konsolidaciyi vsih pamirskih narodiv v odnu etnichnu spilnist Primitki Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 Pamircy v Rossii nedostupne posilannya z bereznya 2019 Itogi perepisi naseleniya Tadzhikistana 2000 goda nacionalnyj vozrastnoj polovoj semejnyj i obrazovatelnyj sostavy Arhiv originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 28 lyutogo 2014 Ili svyshe 7 tysyach chelovek v predelah byvshego SSSR perepis 1959 goda Badakhshan March 20 2003 18 travnya 2008 u Wayback Machine Chislennost naseleniya rajona Vahan v provincii Badahshan 13 tys chel v 2003 Bobrinskij 1908 35 36 Bobrinskij 1908 24 26 Kamaliddinov 1996 47DzherelaGoryani verhiv yiv Pyandzha Vahanci ta ishkaimci M 1908 Velika radyanska enciklopediya u 30 t gol red A M Prohorov M Sov viki 1970 1981 Kamaliddinov Sh S Istorichna geografiya Pivdennogo Sogda ta Toharistana po arabomovnim dzherelami IX pochatku XIII st Tashkent Uzbekiston 1996 Steblin Kamenskij I N Povsyakdenna ta ritualna yizha vahanciv Krayini Shodu Vip 16 Pamir M 1975 S 192 202 Posilannya

    Дата публікації:
    Топ