Індоєвропейці — носії індоєвропейських мов.
До індоєвропейців належить багато давніх і сучасних народів: вірмени, балти, германці, греки, іллірійці, індійці, іранці, італіки, кельти, слов'яни, тохари, фракійці, фригійці, хетти.
При цьому до балтів належать сучасні латвійці та литовці, а також давні прусси та деякі інші племена, сучасні германські народи — це австрійці, англійці, данці, голландці, німці, норвежці, фризи, шведи, ісландці, давні готи, вандали та багато інших давньогерманських племен.
Іранське походження мають белуджі, гілянці, перси, курди, мазендаранці, осетини, памірські народи, сарикольці, таджики, талиші, язгулямці.
До італіків належали латини (предки римлян, від латинської мови яких походять романські мови, що включають італійську, французьку, провансальську, ретороманську, іспанську, каталонську, португальську, румунську, мови), та умбри.
Нащадками кельтів є шотландці, ірландці, бретонці та інші.
До слов'ян належать сучасні українці, білоруси, болгари, лужичани, македонці, поляки, росіяни, серби, словенці, словаки, хорвати, чорногорці, чехи, давні полабські та . Нащадками іллірійців є сучасні албанці.
Походження індоєвропейців
Найрозповсюдженіша серед лінгвістів та археологів «курганна гіпотеза» передбачає, що прабатьківщиною індоєвропейців була територія Північного Причорномор'я в межиріччі Дніпра та Волги, а самі вони були напівкочовим населенням степових районів сучасних сходу України та півдня Росії, що жило в цих місцях в V—IV тис. до н. е. З предками індоєвропейців, відповідно до цієї гіпотези, ідентифікується населення, що відносилося до середньостогівської, самарської та ямної культури. Надалі через перехід цих племен до бронзової доби та прирученням коня почались інтенсивні міграції індоєвропейських племен у різних напрямках. При цьому проходила мовна асиміляція індоєвропейцями місцевого доіндоєвропейського населення, що призводило до того, що сучасні носії індоєвропейських мов значно відрізняються за расово-антропологічним типом.
В епоху Великих географічних відкриттів та наступній масовій європейській колонізації індоєвропейські мови розповсюдились в Америці, Південній Африці, Австралії, Новій Зеландії та інших районах.
Існує також «анатолійська» та «навколочорноморська» гіпотези походження індоєвропейців.
Див. також
Примітки
- Існує гіпотеза, що індоєвропейські мови належать до макросім'ї ностратичних мов
Джерела та література
- Ю. В. Павленко. Індоєвропейська спільність [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 464. — .
- К. М. Тищенко. Індоєвропейська спільність [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Indoyevropejci nosiyi indoyevropejskih mov Do indoyevropejciv nalezhit bagato davnih i suchasnih narodiv virmeni balti germanci greki illirijci indijci iranci italiki kelti slov yani tohari frakijci frigijci hetti Pri comu do baltiv nalezhat suchasni latvijci ta litovci a takozh davni prussi ta deyaki inshi plemena suchasni germanski narodi ce avstrijci anglijci danci gollandci nimci norvezhci frizi shvedi islandci davni goti vandali ta bagato inshih davnogermanskih plemen Iranske pohodzhennya mayut beludzhi gilyanci persi kurdi mazendaranci osetini pamirski narodi sarikolci tadzhiki talishi yazgulyamci Do italikiv nalezhali latini predki rimlyan vid latinskoyi movi yakih pohodyat romanski movi sho vklyuchayut italijsku francuzku provansalsku retoromansku ispansku katalonsku portugalsku rumunsku movi ta umbri Nashadkami keltiv ye shotlandci irlandci bretonci ta inshi Do slov yan nalezhat suchasni ukrayinci bilorusi bolgari luzhichani makedonci polyaki rosiyani serbi slovenci slovaki horvati chornogorci chehi davni polabski ta Nashadkami illirijciv ye suchasni albanci Pohodzhennya indoyevropejcivShema migracij indoyevropejciv v 4000 1000 rr do n e zgidno z kurgannoyu gipotezoyu Rozheva oblast vidpovidaye prabatkivshini indoyevropejciv samarska ta serednostogivska kulturi Pomarancheva oblast vidpovidaye teritoriyi rozselennya nosiyiv indoyevropejskih mov v 1000 r do n e Najrozpovsyudzhenisha sered lingvistiv ta arheologiv kurganna gipoteza peredbachaye sho prabatkivshinoyu indoyevropejciv bula teritoriya Pivnichnogo Prichornomor ya v mezhirichchi Dnipra ta Volgi a sami voni buli napivkochovim naselennyam stepovih rajoniv suchasnih shodu Ukrayini ta pivdnya Rosiyi sho zhilo v cih miscyah v V IV tis do n e Z predkami indoyevropejciv vidpovidno do ciyeyi gipotezi identifikuyetsya naselennya sho vidnosilosya do serednostogivskoyi samarskoyi ta yamnoyi kulturi Nadali cherez perehid cih plemen do bronzovoyi dobi ta priruchennyam konya pochalis intensivni migraciyi indoyevropejskih plemen u riznih napryamkah Pri comu prohodila movna asimilyaciya indoyevropejcyami miscevogo doindoyevropejskogo naselennya sho prizvodilo do togo sho suchasni nosiyi indoyevropejskih mov znachno vidriznyayutsya za rasovo antropologichnim tipom V epohu Velikih geografichnih vidkrittiv ta nastupnij masovij yevropejskij kolonizaciyi indoyevropejski movi rozpovsyudilis v Americi Pivdennij Africi Avstraliyi Novij Zelandiyi ta inshih rajonah Isnuye takozh anatolijska ta navkolochornomorska gipotezi pohodzhennya indoyevropejciv Div takozhMigraciyi indoyevropejcivPrimitkiIsnuye gipoteza sho indoyevropejski movi nalezhat do makrosim yi nostratichnih movDzherela ta literaturaYu V Pavlenko Indoyevropejska spilnist 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 464 ISBN 966 00 0610 1 K M Tishenko Indoyevropejska spilnist 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X