Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Осети́ни (осет. ирæттæ, дигорæнттæ) — давній народ Північного Кавказу.
| Осетини Ирæттæ | |
|---|---|
 осетинські жінки за роботою, XIX ст. | |
| Кількість | понад 700 тис. осіб |
| Ареал |  Росія:Північна Осетія  Грузія:Південна Осетія  Туреччина |
| Близькі до: | іранські народи |
| Мова | осетинська, грузинська, російська |
| Релігія | християни, Уацдін мусульмани-суніти |
Локалізація
Осетини живуть в історичній області Осетія. У цей час територіально це 2 національні автономії — Республіка Північна Осетія в складі РФ та самопроголошена держава Південна Осетія. Як і діаспори багатьох кавказьких народів, сформовані наприкінці XIX століття після російсько-кавказьких воєн, значна осетинська громада проживає на території Туреччини.
Чисельність осетинів у Росії становить 515 тис. осіб (перепис 2002); у Грузії — у Південній Осетії понад 65 тис. осіб (1989), на решті території Грузії — 38 028 осіб (перепис 2002 року); у Туреччині — понад 100 тис. осіб (оцінка, 1990-ті рр.)
Таким чином, загальна чисельність осетинів становить понад 700 тис. осіб (оцінка, 1990-ті).
Етнічна історія і основні субетноси
Сучасні осетини походять від нащадків кавказьких племен, підкорених аланами, одним із сарматських племен. Близько 200 р. н. е., аланам вдалося зберегти майже всю свою культуру, перед обличчям готської навали, — вони змогли створити державне утворення у межиріччі Дону і Волги.
 |
| Осетини |
| Осетинська мова |
| Осетинська архітектура |
| Осетинська література |
| Осетинська кухня |
Між 350 і 374 роками гуни знищили Аланське царство, але у VIII ст. централізована Аланія виникла на півнночі Кавказу, на землях теперішньої Черкесії та Північної Осетії. Вигідне розташування Аланії на Великому шовковому шляху сприяли піднесенню держави, яка у період розквіту Х—XI століть являла собою централізовану монархію і становила значну регіональну потугу. За сучасності спадщина Аланії є питанням суперечок між адигськими народами і осетинами.
У XIII ст. Аланія впала під натиском монгольської навали. Аланів відтіснили з родючих долин на південь, у гірські ущелини Центрального Кавказу. На його північних відрогах утворились 4 великі спільноти, що відповідали племінному розподілу (Дігорське, Алагірське, Куртатінське, Тагаурське), на південних — велика кількість дрібніших удільних територій, що перебували під впливом грузинських феодалів.
Саме тоді, у пізньому Середньовіччі почалось формування основних сучасних субетносів осетинів:
- (дигорон) — найзахідніші осетини, що знаходились під впливом адигів (кабардинців), від яких, зокрема, сприйняли іслам. Зараз основними місцями проживання дігорців є 2 райони у Північній Осетії (Дігорський та Ірафський). Мусульманами є лише частинами дігорців Ірафського району.
- (къуыдайраг) — південна група осетинів, у грузинському регіоні Картлі. Після анексії Грузії Російською імперією в 1801 році, ця частина осетин сформувала Осетинський округ у складі Тифліської губернії (1846—1859), а вже за СРСР — у 1922 році отримала автономію в складі Грузинської РСР як Південна Осетія. Слід зазначити, що самоназвою даного субетносу є «ірон», від північних іронців вони відокремлюються лише за мовною ознакою (Кудара-Джавський говір іронського діалекту).
- (ирон) — група осетин-християн, землі яких, як і дігорців у 1774 році були окуповані Російською імперією, а вже у 1920-х увійшли до складу новоствореної автономії в складі РРФСР Північна Осетія.
У XVIII—XIX ст. почалось переселення частини осетинів у долини.
Південні осетини мають історичне протистояння з грузинами (1918—1920), яке особливо загострилось наприкінці 1980-х — на початку 1990-х рр., й з розпадом СРСР призвело до самопроголошення самостійності Південної Осетії.
Північні осетини брали участь в Осетино-інгушському конфлікті (1991—1992).
Мова
Осетинська мова належить до іранської групи індоєвропейської родини мов. Сучасна мова осетинів представлена 2 основними групами діалектів — іронська (Ірон) на Півночі і Півдні Осетії та дігорська (Дігурон) на заході Північної Осетії, що мають подальше членування на субдіалекти (туальський, ксанський та ін.).
В основу літературної норми покладено іронський діалект, а не більш архаїчний дігорський.
Писемність осетинської мови — на основі кирилиці (з XIX ст.)
Релігія
Більшість віруючих осетин вважаються православними, що прийняли християнство з Візантії в період з IV по IX століття. Невелика частина осетин сповідують іслам сунітського спрямування, сприйнятий у XVII—XVIII століттях від кабардинців. Але значна частина осетин (50%) фактично є прихильниками традиційних осетинських вірувань.
Історія становлення традиційних вірувань
Система релігійного світогляду осетин була успадкована від далеких предків і в своїй основі має арійське коріння. Але в умовах відсутності духовенства, релігійної організації та писемності, вона з часом зазнавала значних змін .
Процес етногенезу осетин на основі кавказьких аланів за участю місцевого кавказомовного субстрату (племен кобанської культури), очевидно, став основною складовою для становлення їхніх релігійно-культових уявлень .
Духовна культура південних осетин безперервно збагачувалася за рахунок сусідства з християнською Грузією і тривалих, безперервних контактів з її населенням. Найінтенсивнішими ці процеси були за часів царювання в Грузії Цариці Тамари.
Християнські елементи в народній релігії осетин частиною успадковувалися і від самих аланів, які в період політичного розквіту Аланії в X-XI століттях активно поширювали на своїй території православ'я. Ця політика також активно підтримувалася союзною Візантією .
У результаті монгольської навали в XIII столітті, ці процеси були перервані. У наступний після краху Аланії період і аж до вступу до складу Російської імперії, осетини ізольовано жили в умовах важкодоступних гірських ущелин вже без участі в духовному житті світової цивілізації. У цих умовах відбувався процес остаточного становлення сучасної релігійної культури осетин, що нині характеризується як універсальна монотеїстична релігія православного християнства .
Сучасна форма
Народна релігія осетинів має вигляд складної системи світогляду та культів, котра базується на найдавнішій (зокрема, відображеної в осетинському Нартівському епосі), яка характеризується наявністю єдиного Бога, що має епітети великий і єдиний.
Він створив Усесвіт і все, що в ньому є, в тому числі й нижчі небесні сили, що є покровителями різних стихій, матеріального світу та сфер людської діяльності, і котрі разом становлять підвладний йому пантеон: святі покровителі, небесні ангели і земні духи .
У народному календарі осетинів є свята, що відзначаються в честь Великого Бога та більшості святих, які супроводжуються молитовними бенкетами і жертвопринесеннями, котрі часто влаштовуються у присвяченим для них святилищах.
Святилищами можуть бути як певні культові споруди, так і священні гаї, гори, печери, купи каміння, руїни древніх каплиць і церков . Деякі з них шануються лише в окремих ущелинах або населених пунктах, а деякі є спільними для всіх осетин.
Див. також
Виноски
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 11 серпня 2008.
- грузино-осетино-російський конфлікт і самопроголошення самостійності Південної Осетії крім значної еміграції, в першу чергу, грузин, також унеможливив проведення тут переписів населення. Останній такий відбувся ще за СРСР у 1989 році — тоді була зафіксована саме така кількість осетинів у республіці
- Джанайты С. Х. Три слезы Бога. — Владикавказ, 2007
- Абаев В. И. Осетинский язык и фольклор. — М.—Л., 1949
- Блиев М. М., Бзаров Р. С. История Осетии с древнейших времён до конца XIX века. — Владикавказ, 2000
- Камболов Т. Т. Языковая ситуация и языковая политика в Северной Осетии: история, современность, перспективы. Глава IV. — Владикавказ, 2007
- Дзадзиев А. Б., Дзуцев Х. В., Караев С. М. Этнография и мифология осетин. Краткий словарь. — Владикавказ, 1994
- Агънаты Г. Ирон æгъдæуттæ. — Дзæуджыхъæу, 1999
- Агнаев Г. Осетинские обычаи. — Владикавказ, 1999
 | Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oseti ni oset iraettae digoraenttae davnij narod Pivnichnogo Kavkazu Osetini Iraettaeosetinski zhinki za robotoyu XIX st Kilkist ponad 700 tis osibAreal Rosiya Pivnichna Osetiya Gruziya Pivdenna Osetiya TurechchinaBlizki do iranski narodiMova osetinska gruzinska rosijskaReligiya hristiyani Uacdin musulmani sunitiLokalizaciyaOsetini zhivut v istorichnij oblasti Osetiya U cej chas teritorialno ce 2 nacionalni avtonomiyi Respublika Pivnichna Osetiya v skladi RF ta samoprogoloshena derzhava Pivdenna Osetiya Yak i diaspori bagatoh kavkazkih narodiv sformovani naprikinci XIX stolittya pislya rosijsko kavkazkih voyen znachna osetinska gromada prozhivaye na teritoriyi Turechchini Chiselnist osetiniv u Rosiyi stanovit 515 tis osib perepis 2002 u Gruziyi u Pivdennij Osetiyi ponad 65 tis osib 1989 na reshti teritoriyi Gruziyi 38 028 osib perepis 2002 roku u Turechchini ponad 100 tis osib ocinka 1990 ti rr Takim chinom zagalna chiselnist osetiniv stanovit ponad 700 tis osib ocinka 1990 ti Etnichna istoriya i osnovni subetnosiSuchasni osetini pohodyat vid nashadkiv kavkazkih plemen pidkorenih alanami odnim iz sarmatskih plemen Blizko 200 r n e alanam vdalosya zberegti majzhe vsyu svoyu kulturu pered oblichchyam gotskoyi navali voni zmogli stvoriti derzhavne utvorennya u mezhirichchi Donu i Volgi OsetiniOsetinska movaOsetinska arhitekturaOsetinska literaturaOsetinska kuhnya Mizh 350 i 374 rokami guni znishili Alanske carstvo ale u VIII st centralizovana Alaniya vinikla na pivnnochi Kavkazu na zemlyah teperishnoyi Cherkesiyi ta Pivnichnoyi Osetiyi Vigidne roztashuvannya Alaniyi na Velikomu shovkovomu shlyahu spriyali pidnesennyu derzhavi yaka u period rozkvitu H XI stolit yavlyala soboyu centralizovanu monarhiyu i stanovila znachnu regionalnu potugu Za suchasnosti spadshina Alaniyi ye pitannyam superechok mizh adigskimi narodami i osetinami U XIII st Alaniya vpala pid natiskom mongolskoyi navali Alaniv vidtisnili z rodyuchih dolin na pivden u girski ushelini Centralnogo Kavkazu Na jogo pivnichnih vidrogah utvorilis 4 veliki spilnoti sho vidpovidali pleminnomu rozpodilu Digorske Alagirske Kurtatinske Tagaurske na pivdennih velika kilkist dribnishih udilnih teritorij sho perebuvali pid vplivom gruzinskih feodaliv Same todi u piznomu Serednovichchi pochalos formuvannya osnovnih suchasnih subetnosiv osetiniv digoron najzahidnishi osetini sho znahodilis pid vplivom adigiv kabardinciv vid yakih zokrema sprijnyali islam Zaraz osnovnimi miscyami prozhivannya digorciv ye 2 rajoni u Pivnichnij Osetiyi Digorskij ta Irafskij Musulmanami ye lishe chastinami digorciv Irafskogo rajonu kuydajrag pivdenna grupa osetiniv u gruzinskomu regioni Kartli Pislya aneksiyi Gruziyi Rosijskoyu imperiyeyu v 1801 roci cya chastina osetin sformuvala Osetinskij okrug u skladi Tifliskoyi guberniyi 1846 1859 a vzhe za SRSR u 1922 roci otrimala avtonomiyu v skladi Gruzinskoyi RSR yak Pivdenna Osetiya Slid zaznachiti sho samonazvoyu danogo subetnosu ye iron vid pivnichnih ironciv voni vidokremlyuyutsya lishe za movnoyu oznakoyu Kudara Dzhavskij govir ironskogo dialektu iron grupa osetin hristiyan zemli yakih yak i digorciv u 1774 roci buli okupovani Rosijskoyu imperiyeyu a vzhe u 1920 h uvijshli do skladu novostvorenoyi avtonomiyi v skladi RRFSR Pivnichna Osetiya U XVIII XIX st pochalos pereselennya chastini osetiniv u dolini Pivdenni osetini mayut istorichne protistoyannya z gruzinami 1918 1920 yake osoblivo zagostrilos naprikinci 1980 h na pochatku 1990 h rr j z rozpadom SRSR prizvelo do samoprogoloshennya samostijnosti Pivdennoyi Osetiyi Pivnichni osetini brali uchast v Osetino ingushskomu konflikti 1991 1992 Vidomi osetiniMovaOsetinska abetka Osetinska mova nalezhit do iranskoyi grupi indoyevropejskoyi rodini mov Suchasna mova osetiniv predstavlena 2 osnovnimi grupami dialektiv ironska Iron na Pivnochi i Pivdni Osetiyi ta digorska Diguron na zahodi Pivnichnoyi Osetiyi sho mayut podalshe chlenuvannya na subdialekti tualskij ksanskij ta in V osnovu literaturnoyi normi pokladeno ironskij dialekt a ne bilsh arhayichnij digorskij Pisemnist osetinskoyi movi na osnovi kirilici z XIX st ReligiyaBilshist viruyuchih osetin vvazhayutsya pravoslavnimi sho prijnyali hristiyanstvo z Vizantiyi v period z IV po IX stolittya Nevelika chastina osetin spoviduyut islam sunitskogo spryamuvannya sprijnyatij u XVII XVIII stolittyah vid kabardinciv Ale znachna chastina osetin 50 faktichno ye prihilnikami tradicijnih osetinskih viruvan Istoriya stanovlennya tradicijnih viruvan Sistema religijnogo svitoglyadu osetin bula uspadkovana vid dalekih predkiv i v svoyij osnovi maye arijske korinnya Ale v umovah vidsutnosti duhovenstva religijnoyi organizaciyi ta pisemnosti vona z chasom zaznavala znachnih zmin Proces etnogenezu osetin na osnovi kavkazkih alaniv za uchastyu miscevogo kavkazomovnogo substratu plemen kobanskoyi kulturi ochevidno stav osnovnoyu skladovoyu dlya stanovlennya yihnih religijno kultovih uyavlen Duhovna kultura pivdennih osetin bezperervno zbagachuvalasya za rahunok susidstva z hristiyanskoyu Gruziyeyu i trivalih bezperervnih kontaktiv z yiyi naselennyam Najintensivnishimi ci procesi buli za chasiv caryuvannya v Gruziyi Carici Tamari Hristiyanski elementi v narodnij religiyi osetin chastinoyu uspadkovuvalisya i vid samih alaniv yaki v period politichnogo rozkvitu Alaniyi v X XI stolittyah aktivno poshiryuvali na svoyij teritoriyi pravoslav ya Cya politika takozh aktivno pidtrimuvalasya soyuznoyu Vizantiyeyu U rezultati mongolskoyi navali v XIII stolitti ci procesi buli perervani U nastupnij pislya krahu Alaniyi period i azh do vstupu do skladu Rosijskoyi imperiyi osetini izolovano zhili v umovah vazhkodostupnih girskih ushelin vzhe bez uchasti v duhovnomu zhitti svitovoyi civilizaciyi U cih umovah vidbuvavsya proces ostatochnogo stanovlennya suchasnoyi religijnoyi kulturi osetin sho nini harakterizuyetsya yak universalna monoteyistichna religiya pravoslavnogo hristiyanstva Suchasna forma Narodna religiya osetiniv maye viglyad skladnoyi sistemi svitoglyadu ta kultiv kotra bazuyetsya na najdavnishij zokrema vidobrazhenoyi v osetinskomu Nartivskomu eposi yaka harakterizuyetsya nayavnistyu yedinogo Boga sho maye epiteti velikij i yedinij Vin stvoriv Usesvit i vse sho v nomu ye v tomu chisli j nizhchi nebesni sili sho ye pokrovitelyami riznih stihij materialnogo svitu ta sfer lyudskoyi diyalnosti i kotri razom stanovlyat pidvladnij jomu panteon svyati pokroviteli nebesni angeli i zemni duhi U narodnomu kalendari osetiniv ye svyata sho vidznachayutsya v chest Velikogo Boga ta bilshosti svyatih yaki suprovodzhuyutsya molitovnimi benketami i zhertvoprinesennyami kotri chasto vlashtovuyutsya u prisvyachenim dlya nih svyatilishah Svyatilishami mozhut buti yak pevni kultovi sporudi tak i svyashenni gayi gori pecheri kupi kaminnya ruyini drevnih kaplic i cerkov Deyaki z nih shanuyutsya lishe v okremih ushelinah abo naselenih punktah a deyaki ye spilnimi dlya vsih osetin Div takozhOsetiya Pivnichna Osetiya Pivdenna Osetiya Osetinska mova Narodi KavkazuVinoski Arhiv originalu za 2 lyutogo 2008 Procitovano 11 serpnya 2008 gruzino osetino rosijskij konflikt i samoprogoloshennya samostijnosti Pivdennoyi Osetiyi krim znachnoyi emigraciyi v pershu chergu gruzin takozh unemozhliviv provedennya tut perepisiv naselennya Ostannij takij vidbuvsya she za SRSR u 1989 roci todi bula zafiksovana same taka kilkist osetiniv u respublici Dzhanajty S H Tri slezy Boga Vladikavkaz 2007 Abaev V I Osetinskij yazyk i folklor M L 1949 Bliev M M Bzarov R S Istoriya Osetii s drevnejshih vremyon do konca XIX veka Vladikavkaz 2000 Kambolov T T Yazykovaya situaciya i yazykovaya politika v Severnoj Osetii istoriya sovremennost perspektivy Glava IV Vladikavkaz 2007 Dzadziev A B Dzucev H V Karaev S M Etnografiya i mifologiya osetin Kratkij slovar Vladikavkaz 1994 Agnaty G Iron aegdaeuttae Dzaeudzhyhaeu 1999 Agnaev G Osetinskie obychai Vladikavkaz 1999 Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi