Нострат́ичні мо́ви (від лат. noster — наш) — гіпотетична макрородина мов, що поєднує кілька мовних родин і мов Європи, Азії й Африки, у тому числі алтайські, дравідійські, індоєвропейські, (уральські і юкагиро-чуванські) мови й ескімосько-алеутські. Згідно з гіпотезою Сергія Старостіна, родина виникла 15 тисяч років тому. Всі ностратичні мови походять від єдиної ностратичної прамови.
| | | |||
| | | |||
| | |
Відповідно до іншої, менш обґрунтованої гіпотези, висунутої останнім часом низкою дослідників, всі ностратичні мови належать до надродини вищого рівня (так званих ).
Пошуки ностратичної прамови
Автором гіпотези про ностратичні мови став у 1903 данський лінгвіст . На початку 1960-х ностратичну теорію істотно розвинув московський славіст В. М. Ілліч-Світич, надалі нею активно займалися російські вчені А. Б. Долгопольський, В. А. Дибо й С. А. Старостін.
Одностайності щодо реальності існування такої надсім'ї мов серед науковців нема, але визнання її зростає. В. М. Ілліч-Світич дослідив лексичні, словотворчі і морфологічні подібності шести великих мовних сімей Старого Світу: алтайської, уральської, дравідійської, індоєвропейської, картвельської і семіто-хамітської. Він стверджує, що ці подібності отримують тлумачення лише в рамках теорії, яка постулює генетичну спорідненість згаданих мовних сімей, тобто їхню належність до одного ширшого угруповання, котре він називає ностратичним.
В. М. Ілліч-Світич й А. Б. Долгопольський відносили до ностратичних також , однак, на думку С. А. Старостіна й , афроазійські мови являють собою окрему родину, того ж віку, що й ностратична.
Існують гіпотези про належність до ностратичних мов , , етруської мов (останню С. Старостін відносить до сино-кавказьких, а Ґрінберґ — до кавказьких мов). Дещо схожа на ностратичну гіпотеза Дж. Ґрінберґа, за якою індоевропейські, алтайські і уральські мови утворюють еврастичну мовну філу. Певною предтечею цих концепцій була урало-алтайська теорія Страленберґа, що об'єднувала лише ці дві сім'ї.
Класифікація ностратичних мов
Ностратичні мови поділяються на:
- Західно-ностратичні мови:
- Індоєвропейські мови;
- Афразійські мови (ряд дослідників виділяють в окрему надродину);
- Картвельські мови;
- Східно-ностратичні мови:
Західно-ностратичні мови
Розвили системи вокалічних чергувань — аблаут.
Деякими дослідниками вважаються найбільш близькими до картвельської родини. Інші вважають змішаною мовою, на яку вплинула якась аглютинативна мова типу уральської [можливо, нею була етруська]. Є думка й про її первісний ізолюючий тоновий стан. Про це говорять і строгі правила формування індоєвропейського кореня.
Час розпаду — (Наводять і набагато більш ранню дату — ).
Вважаються найближче спорідненими з ностратичною макрородиною. Раніше відносились до західної гілки ностратичних мов (поряд з індоєвропейською й картвельської прасім'ями).
Час розпаду — XII—X тисячоліття до н. е. (Раніше наводили набагато пізнішу дату — IX—VIII тисячоліття до н. е.).
Найближчі до індоєвропейської родини. Пракартвельську мову деякі дослідники називають «північнокавказькою» праіндоевропейською (можливо, обидві прамови походять від індокартвельської).
Час розпаду — ІІІ тисячоліття до н.е.
Східно-ностратичні мови
Зберегли стабільний первісний вокалізм кореня.
Подібність із урало-алтайськими — аглютинація. Особлива подібність із уральськими — фонетична (відсутні або варіативні дзвінкі і є глухі гемінати — так само, як й в етруській та хаттській).
Час розпаду — IV тисячоліття до н.е.
Проміжне положення між алтайськими й уральськими займають юкагіро-чуванські мови, у зв'язку із чим вони поєднуються в уральсько-юкагірську прасім'ю. Ймовірно, піднялись з Південного Туркменістану по східно-каспійському узбережжю до ріки Урал і далі розділилися на східно-уральську й західно-уральську гілки, освоюючи території по обидва боки від Уральських гір. В Угорщині популярні гіпотези етрусько-угорського зближення. Це виправдано подібністю фонетики, деякої лексики й граматики. Можливо, етруська мова займає проміжне положення між праіндоевропейською і прауральскою.
Час розпаду — V-ІІІ тисячоліття до н. е.
Алтайські мови діляться на тюркську, тунгусо-маньчжурську, монгольську (західноалтайські), корейську і японську групи (східноалтайські). Існування цієї родини як генетичної єдності піддається сумніву одними вченими (що говорять про мовний союз) і активно підтримується іншими. Деякі вчені вважають, що в ностратичну родину входять окремо тюркські, монгольські та ін. прамови, які не утворюють окремої алтайської підродини.
Час розпаду — VI тисячоліття до н. е.
Критика
Серед західних лінгвістів теорія ностратичних мов нерідко критично відкидається. Основним аргументом є те, що на настільки великій часовій глибині методи порівняльно-історичного мовознавства (що виходять до того ж з подань про дивергенції мов у рамках багато в чому спрощеної моделі «родовідного дерева») незастосовні.
Різко негативно до ностратики ставиться відомий типолог і фахівець із австралійських мов (R.M.W. Dixon) у своїй книзі «The rise and fall of languages, 1997». Критичні зауваження як за методикою в цілому, так і по окремих реконструкціях зокрема висловлювали також відомі фахівці Лайл Кемпбелл, й ін.
Література
- Материалы к сравнительному словарю ностратических языков. В. М. Иллич-Свитыч 1965
- Лингвистический энциклопедический словарь. Ностратические языки. В. А. Дыбо. В. А. Терентьев.
- Marek STACHOWSKI, .(pdf) — LingVaria 6/1 (2011): 241—274.
- Аллан Р. Бомхард. Ностратична теорія в 2014 році [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Спеціальний випуск до 80-тиріччя Владислава Марковича Ілліч-Світича [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.]. — Київ, 2014/2015.
Посилання
- Старостин — У человечества был единый праязык [ 21 травня 2006 у Wayback Machine.]
- Где могла быть родина ностратиков? [ 9 квітня 2007 у Wayback Machine.]
- http://de.geocities.com/valentyn_ua/3aNostra.doc[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nostrat ichni mo vi vid lat noster nash gipotetichna makrorodina mov sho poyednuye kilka movnih rodin i mov Yevropi Aziyi j Afriki u tomu chisli altajski dravidijski indoyevropejski uralski i yukagiro chuvanski movi j eskimosko aleutski Zgidno z gipotezoyu Sergiya Starostina rodina vinikla 15 tisyach rokiv tomu Vsi nostratichni movi pohodyat vid yedinoyi nostratichnoyi pramovi Mapa suchasnogo rozpovsyudzhennya movnih Nostratichna Dene kavkazka Austrichna Amerindska Kojsanska Papuaska Avstralijska Andamanska Vidpovidno do inshoyi mensh obgruntovanoyi gipotezi visunutoyi ostannim chasom nizkoyu doslidnikiv vsi nostratichni movi nalezhat do nadrodini vishogo rivnya tak zvanih Poshuki nostratichnoyi pramoviDokladnishe Avtorom gipotezi pro nostratichni movi stav u 1903 danskij lingvist Na pochatku 1960 h nostratichnu teoriyu istotno rozvinuv moskovskij slavist V M Illich Svitich nadali neyu aktivno zajmalisya rosijski vcheni A B Dolgopolskij V A Dibo j S A Starostin Odnostajnosti shodo realnosti isnuvannya takoyi nadsim yi mov sered naukovciv nema ale viznannya yiyi zrostaye V M Illich Svitich doslidiv leksichni slovotvorchi i morfologichni podibnosti shesti velikih movnih simej Starogo Svitu altajskoyi uralskoyi dravidijskoyi indoyevropejskoyi kartvelskoyi i semito hamitskoyi Vin stverdzhuye sho ci podibnosti otrimuyut tlumachennya lishe v ramkah teoriyi yaka postulyuye genetichnu sporidnenist zgadanih movnih simej tobto yihnyu nalezhnist do odnogo shirshogo ugrupovannya kotre vin nazivaye nostratichnim V M Illich Svitich j A B Dolgopolskij vidnosili do nostratichnih takozh odnak na dumku S A Starostina j afroazijski movi yavlyayut soboyu okremu rodinu togo zh viku sho j nostratichna Isnuyut gipotezi pro nalezhnist do nostratichnih mov etruskoyi mov ostannyu S Starostin vidnosit do sino kavkazkih a Grinberg do kavkazkih mov Desho shozha na nostratichnu gipoteza Dzh Grinberga za yakoyu indoevropejski altajski i uralski movi utvoryuyut evrastichnu movnu filu Pevnoyu predtecheyu cih koncepcij bula uralo altajska teoriya Stralenberga sho ob yednuvala lishe ci dvi sim yi Klasifikaciya nostratichnih movShema pohodzhennya movnih simej Nostratichnoyi makro sim yi Nostratichni movi podilyayutsya na Zahidno nostratichni movi Indoyevropejski movi Afrazijski movi ryad doslidnikiv vidilyayut v okremu nadrodinu Kartvelski movi Shidno nostratichni movi Uralski movi Dravidijski movi Altajski movi Zahidno nostratichni movi Rozvili sistemi vokalichnih cherguvan ablaut Indoyevropejski movi Deyakimi doslidnikami vvazhayutsya najbilsh blizkimi do kartvelskoyi rodini Inshi vvazhayut zmishanoyu movoyu na yaku vplinula yakas aglyutinativna mova tipu uralskoyi mozhlivo neyu bula etruska Ye dumka j pro yiyi pervisnij izolyuyuchij tonovij stan Pro ce govoryat i strogi pravila formuvannya indoyevropejskogo korenya Chas rozpadu Navodyat i nabagato bilsh rannyu datu Afrazijski movi Vvazhayutsya najblizhche sporidnenimi z nostratichnoyu makrorodinoyu Ranishe vidnosilis do zahidnoyi gilki nostratichnih mov poryad z indoyevropejskoyu j kartvelskoyi prasim yami Chas rozpadu XII X tisyacholittya do n e Ranishe navodili nabagato piznishu datu IX VIII tisyacholittya do n e Kartvelski movi Najblizhchi do indoyevropejskoyi rodini Prakartvelsku movu deyaki doslidniki nazivayut pivnichnokavkazkoyu praindoevropejskoyu mozhlivo obidvi pramovi pohodyat vid indokartvelskoyi Chas rozpadu III tisyacholittya do n e Shidno nostratichni movi Zberegli stabilnij pervisnij vokalizm korenya Dravidijski movi Podibnist iz uralo altajskimi aglyutinaciya Osobliva podibnist iz uralskimi fonetichna vidsutni abo variativni dzvinki i ye gluhi geminati tak samo yak j v etruskij ta hattskij Chas rozpadu IV tisyacholittya do n e Uralski movi Promizhne polozhennya mizh altajskimi j uralskimi zajmayut yukagiro chuvanski movi u zv yazku iz chim voni poyednuyutsya v uralsko yukagirsku prasim yu Jmovirno pidnyalis z Pivdennogo Turkmenistanu po shidno kaspijskomu uzberezhzhyu do riki Ural i dali rozdililisya na shidno uralsku j zahidno uralsku gilki osvoyuyuchi teritoriyi po obidva boki vid Uralskih gir V Ugorshini populyarni gipotezi etrusko ugorskogo zblizhennya Ce vipravdano podibnistyu fonetiki deyakoyi leksiki j gramatiki Mozhlivo etruska mova zajmaye promizhne polozhennya mizh praindoevropejskoyu i prauralskoyu Chas rozpadu V III tisyacholittya do n e Altajski movi Altajski movi dilyatsya na tyurksku tunguso manchzhursku mongolsku zahidnoaltajski korejsku i yaponsku grupi shidnoaltajski Isnuvannya ciyeyi rodini yak genetichnoyi yednosti piddayetsya sumnivu odnimi vchenimi sho govoryat pro movnij soyuz i aktivno pidtrimuyetsya inshimi Deyaki vcheni vvazhayut sho v nostratichnu rodinu vhodyat okremo tyurkski mongolski ta in pramovi yaki ne utvoryuyut okremoyi altajskoyi pidrodini Chas rozpadu VI tisyacholittya do n e KritikaSered zahidnih lingvistiv teoriya nostratichnih mov neridko kritichno vidkidayetsya Osnovnim argumentom ye te sho na nastilki velikij chasovij glibini metodi porivnyalno istorichnogo movoznavstva sho vihodyat do togo zh z podan pro divergenciyi mov u ramkah bagato v chomu sproshenoyi modeli rodovidnogo dereva nezastosovni Rizko negativno do nostratiki stavitsya vidomij tipolog i fahivec iz avstralijskih mov R M W Dixon u svoyij knizi The rise and fall of languages 1997 Kritichni zauvazhennya yak za metodikoyu v cilomu tak i po okremih rekonstrukciyah zokrema vislovlyuvali takozh vidomi fahivci Lajl Kempbell j in LiteraturaMaterialy k sravnitelnomu slovaryu nostraticheskih yazykov V M Illich Svitych 1965 Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar Nostraticheskie yazyki V A Dybo V A Terentev Marek STACHOWSKI pdf LingVaria 6 1 2011 241 274 Allan R Bomhard Nostratichna teoriya v 2014 roci 30 veresnya 2021 u Wayback Machine Specialnij vipusk do 80 tirichchya Vladislava Markovicha Illich Sviticha 30 veresnya 2021 u Wayback Machine Kiyiv 2014 2015 PosilannyaStarostin U chelovechestva byl edinyj prayazyk 21 travnya 2006 u Wayback Machine Gde mogla byt rodina nostratikov 9 kvitnya 2007 u Wayback Machine http de geocities com valentyn ua 3aNostra doc nedostupne posilannya z lipnya 2019