Сергій Анатолійович Старостін 24 березня 1953 Москва СРСР 30 вересня 2005 Москва Росія радянський та російський лінгвіст

Сергій Анатолійович Старостін (24 березня 1953, Москва, СРСР — 30 вересня 2005, Москва, Росія) — радянський та російський лінгвіст. Спеціаліст в галузі сходознавства, індоєвропеїстики та компаративістики.

Сергій Анатолійович Старостін

Народився	24 березня 1953(1953-03-24) Москва, СРСР
Помер	30 вересня 2005(2005-09-30) (52 роки) Москва, Росія ·інфаркт міокарда
Поховання	Нове Донське кладовище
Країна	СРСР, Росія
Діяльність	мовознавець
Alma mater	Московський державний університет
Галузь	лінгвістика
Заклад	Інститут Санта-Фе
Вчене звання	^d
Науковий ступінь	доктор філологічних наук
Відомі учні	^d Старостін Георгій Сергійович
Аспіранти, докторанти	^d ^d Старостін Георгій Сергійович
Батько	Q4440674?
Діти	Старостін Георгій Сергійович
Нагороди	^d (2005)
Старостін Сергій Анатолійович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Старостін.

Біографія

Старостін зацікавився лінгвістикою в школі. На шкільній Олімпіаді з мовознавства та математики для учнів 8-11 класів він став одним із переможців, коли навчався лише у п'ятому класі.

Закінчив відділення структурної та прикладної лінгвістики філологічного факультету МДУ. В студентські роки Сергій Старостін опублікував роботу з реконструкції японської прамови. Під час навчання регулярно брав участь в лінгвістичних експедиціях на Північний Кавказ.

Після закінчення університету Старостін вступив до аспірантури Інституту сходознавства АН СРСР. Кандидатська дисертація (1979): «Реконструкція давньокитайської фонологічної системи». Докторська дисертація (1992) присвячена алтайським мовам.