Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (жовтень 2021) |
Турфан (кит. 吐鲁番, пін. Tulufán, уйг. تۇرپان ۋىلايىتى) — міський округ у північно-східній частині Сіньцзян-Уйгурського автономного району КНР. Площа округу Турфан — 69 324 км². Населення — близько 570 000 жителів (2004). Адміністративний центр — місто Турфан.
| Турфан спр. китайська: 吐鲁番市 уйг. تۇرپان شەھىرى | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 42°57′00″ пн. ш. 89°10′56″ сх. д. / 42.9500000000277779577118054° пн. ш. 89.18222222224977713° сх. д.Координати: 42°57′00″ пн. ш. 89°10′56″ сх. д. / 42.9500000000277779577118054° пн. ш. 89.18222222224977713° сх. д. | ||||
| Країна |  КНР | |||
| Адмінодиниця | Сіньцзян-Уйгурський автономний район | |||
| Поділ | | |||
| Площа | 69 759,31 км² | |||
| Населення | 622 903 осіб (2010) | |||
| Клімат | Аридний клімат | |||
| Телефонний код | (+86) 995 | |||
| Часовий пояс | ||||
| Номери автомобілів | 新K | |||
| GeoNames | 1529113 | |||
| OSM | r2747197 ·R | |||
| Поштові індекси | 838000 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | tlf.gov.cn | |||
| Мапа | ||||
  Турфан Турфан (Китайська Народна Республіка) | ||||
 Турфан Турфан (Сіньцзян) | ||||
| | ||||
| | ||||
 Турфан у Вікісховищі | ||||
Історія
Турфанська долина була заселена людиною ще у період раннього неоліту в 6-7 тисячолітті до н. е. Основними заняттями племен у ті часи були мисливство і збиральництво. З переходом до феодальних відносин та розвитком сільського господарства і засобів виробництва люди поступово перейшли до осілого способу життя. Як свідчать китайські літописні джерела, першими відомими мешканцями Турфанської улоговини були — стародавній східноіранський етнос. Согдійці добре знали техніку кяризного зрошування, а тому успішно володіли майстерністю оживлення пустель. Проникнення китайців у регіон сучасної Турфанської оази розпочалося тільки у II ст. до н. е. Тут вони зіткнулися з нечисленним самостійним народом, який отримав назву чеши.
У Турфанській оазі виявлено могильники І тисячоліття до нашої ери, як-от: Айдін'ю та Субаші. У китайських писемних джерелах до н. е. згадується царство (车 师) з центром у Турфані. 67 року до н. е. оаза тимчасово була завойована Китаєм, а 10 р. н. е. місто знову потрапило під владу Хунну, проте незабаром повернуло собі незалежність. У перші століття нашої ери народ Турфана говорив у більшості тохарською мовою, проте тут також проживали і китайці та согдійці. З 5 до 7 століття Турфан був під владою тюрків, а 640 року був окупований Китаєм, якого у 790 році змінили тибетці. З 843 року Турфанська оаза стала частиною уйгурської ідикутської держави Куча. Тоді поруч з державною релігією буддизмом набуло поширення і християнство, та маніхейство.
У першому тисячолітті після Різдва Христового Турфан став важливим осередком торгівлі на Великому шовковому шляху, тут виявлено значні археологічні знахідки. Столицею держави турфанських ідикутів було місто Куча, сьогодні це Гаочан (高昌, Гаочан). Його столична територія охоплювала 2,3 км² і була обмежена прямокутним, заввишки до 20 м, у деяких місцях подвійним муром. Усередині міста знаходилися майже виключно гробниці і культові будівлі, світських споруд було дуже мало. До наших днів від них дійшли документи на різних мовах, зокрема, тексти державного характеру періоду династії Тан, коли Турфан був під владою Китаю. У цих документах висловлені цінні висновки щодо господарства та суспільства. Надалі давнє місто розташовувалося на оточеному скелями високому плато, де є сьогоднішній Ярхото (Yarxoto), ймовірно, центр держави Цзуші ханського періоду, а пізніше — столиця Уйгурської держави. Також Ярхото був основним храмовим містом. Крім того на околицях цих обох місць знаходяться численні буддійські храми, серед них і печерний монастир Безеклік.
Визначні місця
Турфанська долина має багате культурно-історичне минуле. Тут знаходяться понад 200 історичних пам'яток та місць з великим культурним надбанням. Поміж них один об'єкт державного значення (категорія 4A), 6 охоронюваних культурно-історичних об'єктів державного рівня, 32 охоронюваних об'єкта на рівні автономного району.
Визначними пам'ятками оази є насамперед: руїни міст і Гаочан, стародавній печерний монастир Безеклік з фресками 9 сторіччя та .
Городище (交河故城). Розміщене за 10 км від Турфана. Засновниками стародавнього міста були чеши, перші жителі Турфанської улоговини. Знаходиться на у місці роздвоєння річки. Знищено монголами у 13 столітті.
Городище Гаочан (高昌 故城). На місці сьогоднішнього міста Гаочан розташовувалося стародавнє місто. Городище знаходиться за 30 км на північний захід від сучасного Турфана. Гаочан був заснований у 1 столітті до н. е. Знищений пожежею під час війни у 14 столітті.
Мінарет Іміна (苏 公 塔 або 额 敏塔) Пам'ятка мусульманської архітектури. Будівництво мінарету було завершено 1778 року за часів правління Сулеймана, сина Іміна. Мінарет Іміна оголошений охоронюваною пам'яткою державного значення.
Безеклікські печери (柏孜克里克 千佛洞). Безеклікські печери тисячі Будд розташовані на відстані 45 км від Турфана. Виникли вони у 5-9 століття н. е. між містами Турфан і Шаньшань (Ловлань) на північному сході пустелі Такла-Макан. Колись існувало понад 80 печер, з яких збереглися тільки 40, 6 з яких відкриті для відвідувачів. У печерах збереглася велика кількість фресок, мотиви які свідчать про тогочасне життя монахів. На початку 20 ст. ці буддійські пам'ятки були частково знищені, велика частина фресок розграбовано.
Географія
Префектура знаходиться у Турфанській западині у східних передгір'ях Тянь-Шаню і простягається приблизно від 41 ° 12 ' до 43 ° 40' північної широти, від 87 ° 16 ' до 91 ° 55' східної довготи. Найнижча точка Турфанської улоговини розташована на березі озера Айдинкьоль (Айдинколь) і розміщена на 154,50 метра нижче рівня моря. Таким чином, це друга найглибша долина у світі (після западини Мертвого моря). Територія улоговини обмежена гірськими хребтами Тянь-Шаню, на півночі горами Богдо-Ула, на півдні та південному заході — . Зі сходу та південного сходу долина виходить до Гашунської Гобі (див також Хамійська пустеля).
Клімат
У Турфанській оазі панує континентальний клімат з різко спекотним літом та холодною зимою, річна сума опадів становить 16 мм. Літній максимум температури — 49 °С у тіні. Через вплив западини у Турфані нерідко зустрічаються дуже сильні вітри. Регулярні піщані бурі.
Економіка
Нині в Турфанському окрузі виявлено понад 60 видів корисних копалин, у тому числі нафту, природний газ, кам'яне вугілля, золото, залізо, мідь, мірабіліт (глауберова сіль), граніт, калійну селітру(нітрат калію), натрієву селітру та інші. Турфансько-Хамійське нафтогазове родовище є одним з трьох найбільших нафтогазових родовищ Китаю. Турфансько-Хамійське вугільне родовище входить до складу 10 найбільших у світі вугільних басейнів, запаси вугілля басейну сягають 500 мільярдів тонн. Загальна площа нафтогазоносних пластів Турфанського округу досягає 25 тисяч км². У 2004 році валовий внутрішній продукт округу склав близько 9759 млн юанів.
Головне місце в аграрному секторі префектури Турфан, як і у цілому по Сіньцзяну займає оазове сільське господарство, можливості якого обмежені специфічними кліматичними умовами регіону. У Турфанській оазі успішно розвиваються бавовництво і виноградництво. Найбільший Турфанський білий виноград з виноградної долини відрізняється високим вмістом цукру (близько 20-22 %) і відмінними смаковими якостями. 75 % валового виробництва родзинок Китаю йде звідси, з Турфанської оази, родзинки вдало експортуються в різні країни світу і приваблюють туристів чи гостей долини. Також округ славиться своїми соковитими .
Адміністративний поділ
Округ Турфан поділяється на 1 міський повіт, 2 повіти:
| № | Назва | Китайська | Піньїнь | Уйгурська (kona yezik̡) | Уйгурська (латинь) (yengi yezik̡) | Населення (2003 р.) | Територія (км²) | Густота (/км²) |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Міський повіт Турфан | 吐鲁番市 | Tǔlǔfān Shì | تۇرپان شەھىرى | Turpan Shehiri | 260,000 | 13,690 | 19 |
| 2 | повіт Пічан (Шаньшань) | 鄯善县 | Shànshàn Xiàn | پىچان ناھىيىسى | Pichan Nahiyisi | 210,000 | 39,759 | 5 |
| 3 | повіт Токсун | 托克逊县 | Tuōkèxùn Xiàn | توقسۇن ناھىيىسى | Toqsun Nahiyisi | 110,000 | 16,171 | 7 |
Населення
За переписом населення 2000 року в окрузі Турфан проживало 550 731 мешканців. На уйгурів (див. турфанські уйгури) припадало 70,01 % усього населення префектури. Щільність населення становила 7,94 чол/км².
Розподіл населення за етнічною ознакою:
| Національність | Кількість | Частка |
|---|---|---|
| Уйгури | 385.546 | 70,01 % |
| Ханьці | 128.313 | 23,3 % |
| Хуейцзу | 35.140 | 6,38 % |
| Казахи | 321 | 0,06 % |
| Туцзяни | 274 | 0,05 % |
| Маньчжури | 254 | 0,04 % |
| Монголи | 158 | 0,03 % |
| Ту | 154 | 0,03 % |
| Тибетці | 105 | 0,02 % |
| Мяо | 98 | 0,02 % |
| Чжуани | 88 | 0,02 % |
| 79 | 0,01 % | |
| Інші | 201 | 0,04 % |
 | Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Sixth National Population Census of the People's Republic of China
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2021 Turfan kit 吐鲁番 pin Tulufan ujg تۇرپان ۋىلايىتى miskij okrug u pivnichno shidnij chastini Sinczyan Ujgurskogo avtonomnogo rajonu KNR Plosha okrugu Turfan 69 324 km Naselennya blizko 570 000 zhiteliv 2004 Administrativnij centr misto Turfan Turfan spr kitajska 吐鲁番市 ujg تۇرپان شەھىرى Osnovni dani42 57 00 pn sh 89 10 56 sh d 42 9500000000277779577118054 pn sh 89 18222222224977713 sh d 42 9500000000277779577118054 89 18222222224977713 Koordinati 42 57 00 pn sh 89 10 56 sh d 42 9500000000277779577118054 pn sh 89 18222222224977713 sh d 42 9500000000277779577118054 89 18222222224977713 Krayina KNRAdminodinicya Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajonPodil Gaochan Pichan ToksunPlosha 69 759 31 km Naselennya 622 903 osib 2010 Klimat Aridnij klimatTelefonnij kod 86 995Chasovij poyas UTC 8Nomeri avtomobiliv 新KGeoNames 1529113OSM r2747197 RPoshtovi indeksi 838000 Miska vlada Vebsajt tlf gov cn Mapa TurfanTurfan Kitajska Narodna Respublika TurfanTurfan Sinczyan Turfan u VikishovishiIstoriyaRuyini mista Turfanska zapadina Starodavnye misto Gaochan Turfanska dolina bula zaselena lyudinoyu she u period rannogo neolitu v 6 7 tisyacholitti do n e Osnovnimi zanyattyami plemen u ti chasi buli mislivstvo i zbiralnictvo Z perehodom do feodalnih vidnosin ta rozvitkom silskogo gospodarstva i zasobiv virobnictva lyudi postupovo perejshli do osilogo sposobu zhittya Yak svidchat kitajski litopisni dzherela pershimi vidomimi meshkancyami Turfanskoyi ulogovini buli starodavnij shidnoiranskij etnos Sogdijci dobre znali tehniku kyariznogo zroshuvannya a tomu uspishno volodili majsternistyu ozhivlennya pustel Proniknennya kitajciv u region suchasnoyi Turfanskoyi oazi rozpochalosya tilki u II st do n e Tut voni zitknulisya z nechislennim samostijnim narodom yakij otrimav nazvu cheshi U Turfanskij oazi viyavleno mogilniki I tisyacholittya do nashoyi eri yak ot Ajdin yu ta Subashi U kitajskih pisemnih dzherelah do n e zgaduyetsya carstvo 车 师 z centrom u Turfani 67 roku do n e oaza timchasovo bula zavojovana Kitayem a 10 r n e misto znovu potrapilo pid vladu Hunnu prote nezabarom povernulo sobi nezalezhnist U pershi stolittya nashoyi eri narod Turfana govoriv u bilshosti toharskoyu movoyu prote tut takozh prozhivali i kitajci ta sogdijci Z 5 do 7 stolittya Turfan buv pid vladoyu tyurkiv a 640 roku buv okupovanij Kitayem yakogo u 790 roci zminili tibetci Z 843 roku Turfanska oaza stala chastinoyu ujgurskoyi idikutskoyi derzhavi Kucha Todi poruch z derzhavnoyu religiyeyu buddizmom nabulo poshirennya i hristiyanstvo ta manihejstvo Minaret emira Imina Turfan U pershomu tisyacholitti pislya Rizdva Hristovogo Turfan stav vazhlivim oseredkom torgivli na Velikomu shovkovomu shlyahu tut viyavleno znachni arheologichni znahidki Stoliceyu derzhavi turfanskih idikutiv bulo misto Kucha sogodni ce Gaochan 高昌 Gaochan Jogo stolichna teritoriya ohoplyuvala 2 3 km i bula obmezhena pryamokutnim zavvishki do 20 m u deyakih miscyah podvijnim murom Useredini mista znahodilisya majzhe viklyuchno grobnici i kultovi budivli svitskih sporud bulo duzhe malo Do nashih dniv vid nih dijshli dokumenti na riznih movah zokrema teksti derzhavnogo harakteru periodu dinastiyi Tan koli Turfan buv pid vladoyu Kitayu U cih dokumentah vislovleni cinni visnovki shodo gospodarstva ta suspilstva Nadali davnye misto roztashovuvalosya na otochenomu skelyami visokomu plato de ye sogodnishnij Yarhoto Yarxoto jmovirno centr derzhavi Czushi hanskogo periodu a piznishe stolicya Ujgurskoyi derzhavi Takozh Yarhoto buv osnovnim hramovim mistom Krim togo na okolicyah cih oboh misc znahodyatsya chislenni buddijski hrami sered nih i pechernij monastir Bezeklik Viznachni miscyaFreski Bezeklika Turfanska dolina maye bagate kulturno istorichne minule Tut znahodyatsya ponad 200 istorichnih pam yatok ta misc z velikim kulturnim nadbannyam Pomizh nih odin ob yekt derzhavnogo znachennya kategoriya 4A 6 ohoronyuvanih kulturno istorichnih ob yektiv derzhavnogo rivnya 32 ohoronyuvanih ob yekta na rivni avtonomnogo rajonu Viznachnimi pam yatkami oazi ye nasampered ruyini mist i Gaochan starodavnij pechernij monastir Bezeklik z freskami 9 storichchya ta Gorodishe 交河故城 Rozmishene za 10 km vid Turfana Zasnovnikami starodavnogo mista buli cheshi pershi zhiteli Turfanskoyi ulogovini Znahoditsya na u misci rozdvoyennya richki Znisheno mongolami u 13 stolitti Gorodishe Gaochan 高昌 故城 Na misci sogodnishnogo mista Gaochan roztashovuvalosya starodavnye misto Gorodishe znahoditsya za 30 km na pivnichnij zahid vid suchasnogo Turfana Gaochan buv zasnovanij u 1 stolitti do n e Znishenij pozhezheyu pid chas vijni u 14 stolitti Minaret Imina 苏 公 塔 abo 额 敏塔 Pam yatka musulmanskoyi arhitekturi Budivnictvo minaretu bulo zaversheno 1778 roku za chasiv pravlinnya Sulejmana sina Imina Minaret Imina ogoloshenij ohoronyuvanoyu pam yatkoyu derzhavnogo znachennya Bezeklikski pecheri 柏孜克里克 千佛洞 Bezeklikski pecheri tisyachi Budd roztashovani na vidstani 45 km vid Turfana Vinikli voni u 5 9 stolittya n e mizh mistami Turfan i Shanshan Lovlan na pivnichnomu shodi pusteli Takla Makan Kolis isnuvalo ponad 80 pecher z yakih zbereglisya tilki 40 6 z yakih vidkriti dlya vidviduvachiv U pecherah zbereglasya velika kilkist fresok motivi yaki svidchat pro togochasne zhittya monahiv Na pochatku 20 st ci buddijski pam yatki buli chastkovo znisheni velika chastina fresok rozgrabovano GeografiyaPalayuchi gori Prefektura znahoditsya u Turfanskij zapadini u shidnih peredgir yah Tyan Shanyu i prostyagayetsya priblizno vid 41 12 do 43 40 pivnichnoyi shiroti vid 87 16 do 91 55 shidnoyi dovgoti Najnizhcha tochka Turfanskoyi ulogovini roztashovana na berezi ozera Ajdinkol Ajdinkol i rozmishena na 154 50 metra nizhche rivnya morya Takim chinom ce druga najglibsha dolina u sviti pislya zapadini Mertvogo morya Teritoriya ulogovini obmezhena girskimi hrebtami Tyan Shanyu na pivnochi gorami Bogdo Ula na pivdni ta pivdennomu zahodi Zi shodu ta pivdennogo shodu dolina vihodit do Gashunskoyi Gobi div takozh Hamijska pustelya Klimat U Turfanskij oazi panuye kontinentalnij klimat z rizko spekotnim litom ta holodnoyu zimoyu richna suma opadiv stanovit 16 mm Litnij maksimum temperaturi 49 S u tini Cherez vpliv zapadini u Turfani neridko zustrichayutsya duzhe silni vitri Regulyarni pishani buri EkonomikaNini v Turfanskomu okruzi viyavleno ponad 60 vidiv korisnih kopalin u tomu chisli naftu prirodnij gaz kam yane vugillya zoloto zalizo mid mirabilit glauberova sil granit kalijnu selitru nitrat kaliyu natriyevu selitru ta inshi Turfansko Hamijske naftogazove rodovishe ye odnim z troh najbilshih naftogazovih rodovish Kitayu Turfansko Hamijske vugilne rodovishe vhodit do skladu 10 najbilshih u sviti vugilnih basejniv zapasi vugillya basejnu syagayut 500 milyardiv tonn Zagalna plosha naftogazonosnih plastiv Turfanskogo okrugu dosyagaye 25 tisyach km U 2004 roci valovij vnutrishnij produkt okrugu sklav blizko 9759 mln yuaniv Golovne misce v agrarnomu sektori prefekturi Turfan yak i u cilomu po Sinczyanu zajmaye oazove silske gospodarstvo mozhlivosti yakogo obmezheni specifichnimi klimatichnimi umovami regionu U Turfanskij oazi uspishno rozvivayutsya bavovnictvo i vinogradnictvo Najbilshij Turfanskij bilij vinograd z vinogradnoyi dolini vidriznyayetsya visokim vmistom cukru blizko 20 22 i vidminnimi smakovimi yakostyami 75 valovogo virobnictva rodzinok Kitayu jde zvidsi z Turfanskoyi oazi rodzinki vdalo eksportuyutsya v rizni krayini svitu i privablyuyut turistiv chi gostej dolini Takozh okrug slavitsya svoyimi sokovitimi Administrativnij podilOkrug Turfan podilyayetsya na 1 miskij povit 2 poviti Nazva Kitajska Pinyin Ujgurska kona yezik Ujgurska latin yengi yezik Naselennya 2003 r Teritoriya km Gustota km 1 Miskij povit Turfan 吐鲁番市 Tǔlǔfan Shi تۇرپان شەھىرى Turpan Shehiri 260 000 13 690 19 2 povit Pichan Shanshan 鄯善县 Shanshan Xian پىچان ناھىيىسى Pichan Nahiyisi 210 000 39 759 5 3 povit Toksun 托克逊县 Tuōkexun Xian توقسۇن ناھىيىسى Toqsun Nahiyisi 110 000 16 171 7NaselennyaZa perepisom naselennya 2000 roku v okruzi Turfan prozhivalo 550 731 meshkanciv Na ujguriv div turfanski ujguri pripadalo 70 01 usogo naselennya prefekturi Shilnist naselennya stanovila 7 94 chol km Rozpodil naselennya za etnichnoyu oznakoyu Nacionalnist Kilkist Chastka Ujguri 385 546 70 01 Hanci 128 313 23 3 Huejczu 35 140 6 38 Kazahi 321 0 06 Tuczyani 274 0 05 Manchzhuri 254 0 04 Mongoli 158 0 03 Tu 154 0 03 Tibetci 105 0 02 Myao 98 0 02 Chzhuani 88 0 02 79 0 01 Inshi 201 0 04 Ce nezavershena stattya z geografiyi KNR Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Sixth National Population Census of the People s Republic of China d Track Q1578884