Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аксу (уйгурська: ئاقسۇ|Aqsu|Ak̡su, піньїнь: Ākèsū Shì) — місто в Сіньцзяні у Китаї, столиця префектури Аксу. Назва перекладається як льодовикова вода і використовується як для позначення міста-оази, так і для річки Аксу.
| Аксу | |
 | |
| Офіційна назва | спр. китайська: 阿克苏市 уйг. ئاقسۇ |
|---|---|
| Країна |  КНР |
| Столиця | d |
| Адміністративна одиниця | Аксу |
| Часовий пояс | |
| Кількість населення | 535 657 осіб |
| Адміністративно-територіально поділяється на | d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Q10949643?, d, d |
| Площа | 14 415,16 км² |
| Поштовий індекс | 843000 |
 | |
| Місцевий телефонний код | 997 |
| Код на номерних знаках | 新N |
| Офіційний сайт | |
 Аксу у Вікісховищі | |
Координати: 41°09′59″ пн. ш. 80°15′00″ сх. д. / 41.16638900002777746° пн. ш. 80.250000000028° сх. д.
Згідно з переписом 2002 місто мало населення 560 000 осіб, з них китайців 362 000.
Економіка базується на бавовні. Також виробляється зерно, плоди, олія, буряк. Промисловість представлена ткацтвом, цементною і хімічною галузями.
Історія
З часів династії Хань (125 рік до Р.Х. до 23 від Р.Х.) до ранньої династії Тан (618-907 від Р.Х.) Аксу відоме під назвою Гумо 姑墨 . Він був важливою зупинкою на , що прямував уздовж північного краю пустелі Такла-Макан в Таримському басейні між містами Куча і Кашгар. За буддистським санскритом відомий як Бхарука (Bharuka). Древнє провідне місто Нан («Південне Місто») було ймовірно розташоване на південь від сьогоденного міста.
За часів династії Хань Гумо описується як «царство» (guo), що має 3,500 родин і 24,500 осіб, у тому числі 4,500 чоловік, здатних носити зброю. Можливо держава виробляла мідь, залізо і аурипігмент.
Китайський прочанин Сюаньцзан (Xuanzang) відвідав цю державу в 629 від Р.Х. і записав його назву як Балука (Baluka). В записах фігурують буддистські монастирі на 1 000 ченців. Він зазначив, що держава простягається на 600 лі від сходу до заходу, і 300 лі, від півночі на південь. А також, що його столиця становить 6 лі в діаметрі. Також повідомляється, що "Рідна продукція, клімат, темперамент людей, митниця, записана мова і закон, ті ж, як в країні Куча, але у мові помітні відмінності. Він також зазначив, що прекрасне бавовняне і конопляне полотно, зроблене в області, експортується у сусідні країни..
У 7-му, 8-му, і на початку 9-го століття, контроль над регіоном воювали китайська династія Тан, Тибетська імперія Туфан, і Уйгурський каганат. Тибет захопив Аксу в 670 від Р.Х., але війська династії Тан зайняли край в 692. Тибет оволодів знов Таримським басейном в кінці 720-х, але Династія Тан знову анексувала регіон в 740-х. Таласька битва призвела до подальшого вилучення Китаю з історії регіону і суперечка відбувалась між тибетцями і уйгурами.
Аксу був постійно під впливом міста Куча і займав провідне місце на Північно Таримському шовковому шляху на дорозі до долини річки Ілі.
Близько 1220 року Аксу став столицею держави (Mangalai) .
, відвідав Аксу в 1887 на його сухопутній подорожі з Пекіна до Індії. Він описав його, як найбільше місто, яке він побачив на його дорозі з Пекіна. Аксу мало близько 20,000 місцевих мешканців, без врахування гарнізону близько у 2,000 солдатів. Місто мало великі базари і караван-сараї для купців.
Клімат
| Клімат Аксу | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 7,3 | 13,7 | 25,0 | 34,5 | 35,0 | 37,0 | 39,6 | 38,4 | 34,2 | 28,0 | 20,2 | 9,5 | |
| Середній максимум, °C | −0,9 | 4,6 | 12,9 | 21,9 | 26,6 | 29,6 | 31,2 | 30,2 | 25,9 | 18,9 | 9,1 | 0,8 | 17,6 |
| Середня температура, °C | −7,8 | −2,2 | 6,3 | 14,7 | 19,2 | 22,1 | 23,8 | 22,5 | 17,8 | 10,3 | 1,8 | −5,5 | 10,3 |
| Середній мінімум, °C | −13,3 | −7,8 | 0,1 | 7,6 | 12,1 | 14,8 | 16,6 | 15,6 | 10,8 | 3,7 | −3,1 | −10 | 3,9 |
| Абсолютний мінімум, °C | −25,2 | −24,4 | −10,9 | −3,1 | 2,7 | 6,0 | 8,7 | 8,3 | 1,4 | −4,5 | −12,9 | −23,4 | |
| Норма опадів, мм | 1.6 | 2.4 | 3.5 | 2.5 | 8.9 | 14.0 | 16.0 | 14.1 | 6.2 | 2.3 | 0.5 | 2.4 | |
| Днів з опадами | 2,3 | 2,2 | 1,6 | 1,5 | 3,1 | 5,3 | 6,6 | 6,3 | 3,3 | 1,1 | 0,7 | 1,9 | |
| Джерело: Weather China | |||||||||||||
Посилання
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2008. Процитовано 12 грудня 2008.
- (1985): Indo-Scythian Studies being Khotanese Texts Volume VII. Cambridge University Press. 1985.
- Hulsewé, A. F. P. and Loewe, M. A. N. 1979. China in Central Asia: The Early Stage 125 B.C. — A.D. 23: an annotated translation of chapters 61 and 96 of the History of the Former Han Dynasty, p. 162. E. J. Brill, Leiden.
- Li, Rongxi. Translator. 1996. The Great Tang Dynasty Record of the Western Regions. Numata Center for Buddhist Translation and Research. Berkeley, California.
- Younghusband, Francis E. (1896). The Heart of a Continent, p. 154. John Murray, London. Facsimile reprint: (2005) Elbiron Classics. (pbk); (hardcover).
Джерела
- The Chinese records some information about the kingdom.
- Either the or the records 's information and a little extra.
- Hill, John E. 2003. «Annotated Translation of the Chapter on the Western Regions according to the Hou Hanshu.» 2nd Draft Edition. [1] [ 6 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Puri, B. N. Buddhism in Central Asia, Motilal Banarsidass Publishers Private Limited, Delhi, 1987. (2000 reprint).
- Stein, Aurel M. 1907. Ancient Khotan: Detailed report of archaeological explorations in Chinese Turkestan, 2 vols. Clarendon Press. Oxford. [2] [ 4 лютого 2005 у Wayback Machine.]
- Stein, Aurel M. 1921. Serindia: Detailed report of explorations in Central Asia and westernmost China, 5 vols. London & Oxford. Clarendon Press. Reprint: Delhi. Motilal Banarsidass. 1980. [3] [ 4 лютого 2005 у Wayback Machine.]
- Yu, Taishan. 2004. A History of the Relationships between the Western and Eastern Han, Wei, Jin, Northern and Southern Dynasties and the Western Regions. Sino-Platonic Papers No. 131 March, 2004. Dept. of East Asian Languages and Civilizations, University of Pennsylvania.
- Silk Road Seattle [ 20 травня 2008 у Wayback Machine.] (The Silk Road Seattle website contains many useful resources including a number of full-text historical works)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Aksu Aksu ujgurska ئاقسۇ Aqsu Ak su pinyin Akesu Shi misto v Sinczyani u Kitayi stolicya prefekturi Aksu Nazva perekladayetsya yak lodovikova voda i vikoristovuyetsya yak dlya poznachennya mista oazi tak i dlya richki Aksu AksuOficijna nazvaspr kitajska 阿克苏市 ujg ئاقسۇ Krayina KNRStolicyadAdministrativna odinicyaAksuChasovij poyasUTC 8Kilkist naselennya535 657 osibAdministrativno teritorialno podilyayetsya nad d d d d d d d d d d Q10949643 d dPlosha14 415 16 km Poshtovij indeks843000Miscevij telefonnij kod997Kod na nomernih znakah新NOficijnij sajt Aksu u Vikishovishi Koordinati 41 09 59 pn sh 80 15 00 sh d 41 16638900002777746 pn sh 80 250000000028 sh d 41 16638900002777746 80 250000000028 Zgidno z perepisom 2002 misto malo naselennya 560 000 osib z nih kitajciv 362 000 Ekonomika bazuyetsya na bavovni Takozh viroblyayetsya zerno plodi oliya buryak Promislovist predstavlena tkactvom cementnoyu i himichnoyu galuzyami IstoriyaZ chasiv dinastiyi Han 125 rik do R H do 23 vid R H do rannoyi dinastiyi Tan 618 907 vid R H Aksu vidome pid nazvoyu Gumo 姑墨 Vin buv vazhlivoyu zupinkoyu na sho pryamuvav uzdovzh pivnichnogo krayu pusteli Takla Makan v Tarimskomu basejni mizh mistami Kucha i Kashgar Za buddistskim sanskritom vidomij yak Bharuka Bharuka Drevnye providne misto Nan Pivdenne Misto bulo jmovirno roztashovane na pivden vid sogodennogo mista Za chasiv dinastiyi Han Gumo opisuyetsya yak carstvo guo sho maye 3 500 rodin i 24 500 osib u tomu chisli 4 500 cholovik zdatnih nositi zbroyu Mozhlivo derzhava viroblyala mid zalizo i auripigment Kitajskij prochanin Syuanczan Xuanzang vidvidav cyu derzhavu v 629 vid R H i zapisav jogo nazvu yak Baluka Baluka V zapisah figuruyut buddistski monastiri na 1 000 chenciv Vin zaznachiv sho derzhava prostyagayetsya na 600 li vid shodu do zahodu i 300 li vid pivnochi na pivden A takozh sho jogo stolicya stanovit 6 li v diametri Takozh povidomlyayetsya sho Ridna produkciya klimat temperament lyudej mitnicya zapisana mova i zakon ti zh yak v krayini Kucha ale u movi pomitni vidminnosti Vin takozh zaznachiv sho prekrasne bavovnyane i konoplyane polotno zroblene v oblasti eksportuyetsya u susidni krayini U 7 mu 8 mu i na pochatku 9 go stolittya kontrol nad regionom voyuvali kitajska dinastiya Tan Tibetska imperiya Tufan i Ujgurskij kaganat Tibet zahopiv Aksu v 670 vid R H ale vijska dinastiyi Tan zajnyali kraj v 692 Tibet ovolodiv znov Tarimskim basejnom v kinci 720 h ale Dinastiya Tan znovu aneksuvala region v 740 h Talaska bitva prizvela do podalshogo viluchennya Kitayu z istoriyi regionu i superechka vidbuvalas mizh tibetcyami i ujgurami Aksu buv postijno pid vplivom mista Kucha i zajmav providne misce na Pivnichno Tarimskomu shovkovomu shlyahu na dorozi do dolini richki Ili Blizko 1220 roku Aksu stav stoliceyu derzhavi Mangalai vidvidav Aksu v 1887 na jogo suhoputnij podorozhi z Pekina do Indiyi Vin opisav jogo yak najbilshe misto yake vin pobachiv na jogo dorozi z Pekina Aksu malo blizko 20 000 miscevih meshkanciv bez vrahuvannya garnizonu blizko u 2 000 soldativ Misto malo veliki bazari i karavan sarayi dlya kupciv KlimatKlimat AksuPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 7 3 13 7 25 0 34 5 35 0 37 0 39 6 38 4 34 2 28 0 20 2 9 5Serednij maksimum C 0 9 4 6 12 9 21 9 26 6 29 6 31 2 30 2 25 9 18 9 9 1 0 8 17 6Serednya temperatura C 7 8 2 2 6 3 14 7 19 2 22 1 23 8 22 5 17 8 10 3 1 8 5 5 10 3Serednij minimum C 13 3 7 8 0 1 7 6 12 1 14 8 16 6 15 6 10 8 3 7 3 1 10 3 9Absolyutnij minimum C 25 2 24 4 10 9 3 1 2 7 6 0 8 7 8 3 1 4 4 5 12 9 23 4Norma opadiv mm 1 6 2 4 3 5 2 5 8 9 14 0 16 0 14 1 6 2 2 3 0 5 2 4Dniv z opadami 2 3 2 2 1 6 1 5 3 1 5 3 6 6 6 3 3 3 1 1 0 7 1 9Dzherelo Weather ChinaPosilannya Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2008 Procitovano 12 grudnya 2008 1985 Indo Scythian Studies being Khotanese Texts Volume VII Cambridge University Press 1985 Hulsewe A F P and Loewe M A N 1979 China in Central Asia The Early Stage 125 B C A D 23 an annotated translation of chapters 61 and 96 of the History of the Former Han Dynasty p 162 E J Brill Leiden Li Rongxi Translator 1996 The Great Tang Dynasty Record of the Western Regions Numata Center for Buddhist Translation and Research Berkeley California Younghusband Francis E 1896 The Heart of a Continent p 154 John Murray London Facsimile reprint 2005 Elbiron Classics ISBN 1 4212 6551 6 pbk ISBN 1 4212 6550 8 hardcover DzherelaThe Chinese records some information about the kingdom Either the or the records s information and a little extra Hill John E 2003 Annotated Translation of the Chapter on the Western Regions according to the Hou Hanshu 2nd Draft Edition 1 6 chervnya 2011 u Wayback Machine Puri B N Buddhism in Central Asia Motilal Banarsidass Publishers Private Limited Delhi 1987 2000 reprint Stein Aurel M 1907 Ancient Khotan Detailed report of archaeological explorations in Chinese Turkestan 2 vols Clarendon Press Oxford 2 4 lyutogo 2005 u Wayback Machine Stein Aurel M 1921 Serindia Detailed report of explorations in Central Asia and westernmost China 5 vols London amp Oxford Clarendon Press Reprint Delhi Motilal Banarsidass 1980 3 4 lyutogo 2005 u Wayback Machine Yu Taishan 2004 A History of the Relationships between the Western and Eastern Han Wei Jin Northern and Southern Dynasties and the Western Regions Sino Platonic Papers No 131 March 2004 Dept of East Asian Languages and Civilizations University of Pennsylvania Silk Road Seattle 20 travnya 2008 u Wayback Machine The Silk Road Seattle website contains many useful resources including a number of full text historical works