Бута́н (дзонґ-ке འབྲུག་ཡུལ་|brug yul|zhuk yü|; самоназва — Друк Юл, або Друк Ценден, «Країна дракона-громовержця») — королівство в південно-східній Азії.
Королівство Бутан | |||||
| |||||
Столиця (та найбільше місто) | Тхімпху country H G O | ||||
Офіційні мови | дзонг-ке | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | демократична конституційна монархія | ||||
- Король | Джігме Кхесар Намг'ял Вангчук | ||||
- Прем'єр-міністр | льонпо Джігме Тінлей | ||||
Незалежність | від Індії | ||||
- Проголошено | 8 серпня 1949 року | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 38 394 км² (135) | ||||
- Внутр. води | 1,1 % % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2017 | ▲758 288 (165) | ||||
- перепис 2005 | 634 982 | ||||
- Густота | 18 осіб/км² (154) | ||||
ВВП (ПКС) | 2010 р., оцінка | ||||
- Повний | 3 875 млрд дол. США (154) | ||||
- На душу населення | 5 429 дол. США (112) | ||||
Валюта | Нгултрум (BTN ) | ||||
Часовий пояс | EET () | ||||
Коди ISO 3166 | BT / BTN | ||||
Домен | .bt | ||||
Телефонний код | +975 | ||||
|
Бутан розташований між Китаєм (на півночі) та Індією (на заході, сході й півдні).
Загальний огляд
Бутан — одна з найменш вивчених та важкодосяжних країн у світі, оскільки уряд обмежує туризм та будь-який вплив інших країн із метою захисту традиційної культури.
- Рельєф: країна розташована на південних схилах Гімалаїв, розділена долинами приток Брахмапутри, на півдні густі ліси.
- Глава держави — король Джігме Кхесар Намг'ял Вангчук (з 2008 року).
- Глава уряду — Джігме Тінлей (з 2008 року).
- Політична система — конституційна монархія.
- Офіційна релігія — буддизм.
Експортуються: деревина, тальк, фрукти та овочі, цемент, , карбід кальцію.
Населення станом на 2005 рік — 634 982 осіб, за оцінкою на 2010 рік — 696 183 осіб, із них 75 % — нгалоп і шарчоп, 25 % — непальці. Державна мова — дзонг-ке; також присутні мови: шарчоп, бумтанг, непальська, англійська та інші.
Історія
Хоча за археологічними даними Бутан був населений ще в II тисячолітті до нашої ери, письмових свідоцтв про давні часи майже немає. Історія країни відома переважно епізодами через те, що в 1827 році згоріла найбільша бібліотека в тодішній столиці Бутану Пунакха. Буддизм проникнув у Бутан ще у II столітті н. е. Король Тибету Сронцангамбо (627 — 649), за легендами, побудував на території Бутану два монастирі (Кійчу-лакханг в Паро й в Бумтангу), які збереглися досі та є найважливішими місцями паломництва.
Хроніки детально описують кілька візитів легендарного буддійського йогина Падмасамбхави в Бутан у VIII столітті.
Монастир Такцанг-лакханг («гніздо тигриці»), у якому розташовані основні печери медитації Падмасамбхави, знаходиться біля Паро.
Пізніше в Тибеті став правити цар Тибету Ландарма (836 — 842), який заборонив буддизм і жорстоко переслідував буддійських ченців. Рятуючись від переслідувань, багато ченців і науковців знайшли притулок у Бутані.
Бутанський буддизм Друкпа Каг'ю бере початок від лами цангпо , який заснував на Тибеті монастир у місті . Ця школа зміцнилася на околицях Тибету, в Ладакху і в Бутані. Велику роль у розвитку бутанського буддизму відіграв також Пема Лінгпа, який представляв школу Ньїнгма.
Тибетський чернець і художник Шабдрунг Нгаванг Намґ'ял (1594 — 1651) став королем у 1616 році, він зміг об'єднати Бутан, і організував повсюдно будівництво укріплених фортець (дзонгів), що поступаються хіба що палацу Потала в Лхасі. Після смерті Шабдрунга Бутан занурився в громадянську війну, що не припинялася майже двісті років.
У процесі експансії Бутан зайняв підходи до річки Брахмапутра в Ассамі і Бенгалії (Дуари або «двері»).
У внутрішньобутанські конфлікти активно втручалися англійці. Відносини Бутану з Англією були складними. Були періоди союзів і конфліктів. Внаслідок цього Бутан втратив Дуари та значну територію на півдні (так званий Британський Бутан у штаті Ассам у сучасній Індії зі столицею Калімпонг).
Знову об'єднати та зміцнити Бутан зміг король Уг'єн Вангчук, який заснував у 1907 році нову династію, яка править досі. У минулому Уг'єн Вангчук брав участь у спільних з англійцями операціях, а в 1910 році перший король нової династії уклав з Англією мир, визнавши сюзеренні відносини в обмін на повну автономію і невтручання Великої Британії у внутрішні справи Бутану. З цього часу почався період ізоляції Бутану, протягом якого Бутану вдалося уникнути участі у двох світових війнах.
Після оголошення незалежності Індії в 1949 році Бутан також став незалежним. Однак через ізоляцію Бутан не був представлений в ООН і міжнародних організаціях і помилково розглядався світовою спільнотою як індійський домініон. Пізніше Бутану довелося боротися за вступ до ООН і доводити свою юридичну незалежність.
Третій король нової династії Джігме Дорджі Вангчук, який вступив на трон в 1952 році, почав політику поступової модернізації. Китайське вторгнення в Тибет змусило Бутан укласти пакт з Індією щодо захисту Бутану від китайського вторгнення, і досі безпека Бутану гарантується індійськими військами. Джігме Дорджі ввів торгівлю й активізував грошовий обіг у країні. Тільки в 1971 році Бутан вступив в ООН.
Четвертий король династії Джігме Сінг'є Вангчук вступив на трон у 1972 році та провів ряд реформ. У Бутан стали допускатися в обмеженій кількості закордонні журналісти й туристи. Король постарався забезпечити країну інфраструктурою (електрикою, телефонним та радіозв'язком, дорогами), мінімально зачіпаючи екологію. У 1998 році король передав виконавчу владу кабінету міністрів, забезпечивши змінюваність і ротацію вищих чиновників. У 2002 році в Бутані було створено національне телебачення (до цього телебачення було заборонено). Останніми роками Бутан досяг значних успіхів: добробут країни поступово підвищується, удосконалюється і модернізується інфраструктура. Проте Бутан міцно тримається традицій.
Географія
Топографія
Бутан розташований в Східних Гімалаях і не має виходу до моря, місцевість країни гірська й лісиста. Протяжність кордону з Китаєм на півночі та північному заході становить 470 км; протяжність кордону з Індією: зі штатом Сіккім на заході, Західною Бенгалією на південному заході, Ассамом на півдні та південному сході, і Аруначал-Прадеш (раніше ) на сході становить 605 км. Індійський штат Сіккім (територія шириною 88 км) відокремлює Бутан від Непалу, а індійський штат Західна Бенгалія — від Республіки Бангладеш (причому відстань від Бутану до Бангладешу всього 60 км). Відстань між східним і західним кордоном Бутану — 300 км, між північним і південним — 170 км. Площа держави — 46 500 км² (одна третина площі Непалу).
У середині 1980-х років приблизно 70 % території було покрито лісами, 10 % — цілорічним снігом і льодовиками, майже 6 % — постійно культивувалися або займалися населеними пунктами, 3 % — тимчасово культивувалися і 5 % — займалися луками та пасовищами. Решта території — скеляста місцевість, на якій неможливо культивування сільськогосподарських рослин. Перші британці, які побували в Бутані, розповідали: «Темні та вузькі полонини, вершини гір, загублені в хмарах, створюють пейзаж виняткової розкоші та величності». Територія країни — одна з найбільш важкопрохідних гірських місцевостей світу, висота якої змінюється від 160 до 7000 м над рівнем моря. Найвища точка Бутану — гора Кула Кангрі (Kula Kangri) висотою 7538 м (розташована на півночі країни на кордоні з Китаєм). Друга найвища точка — Джомолхарі (Jomolhari) висотою 7314 м (розташована біля долини Чумбі (Chumbi)). У країні налічується 19 гірських піків із висотою понад 7000 м. На півночі бутансько-китайського кордону підносяться засніжені гімалайські піки заввишки понад 7500 м, на вершинах яких панує арктичний клімат.
Вода гірських річок, що утворилися в результаті танення льодовиків, та долини в цьому регіоні створюють ідеальні умови для розведення великої рогатої худоби. Чорні гори в центральній частині Бутану утворюють природний вододіл між двома головними річковими системами країни — (Mo Chhu) і Дрангме (або Манас) (). Висота гірських вершин Чорних гір — 1500—2700 м над рівнем моря, а бурхливі гірські річки утворюють гірські ущелини.
Ліс у центральній частині Бутану — величезна цінність країни. Східний Бутан розділений південними вершинами гірської системи Донг. У західній частині Бутану знаходяться родючі культивовані долини та водосховища країни. Гірське пасмо Шивалік, Ю чи Чорні гори, передгір'я Гімалаїв, покрите лісами, алювіальними річковими долинами та горами висотою до 1500 м над рівнем моря. Височина спускається в субтропічні рівнини «дуари». Більша частина цієї рівнини лежить в Індії, але вона проникає всередину Бутану на 15 км. Рівнини «дуари» в Бутані складаються з двох частин. Північна частина — перетята місцевість з сухою пористою землею і рясною рослинністю. Південна частина — родючі землі, порослі високими травами та розлогими джунглями. На рівнині вирощується рис та інші зернові культури. Найважливіші комерційні центри країни — Пхунчолінг (Phuntsholing), Гелепху (Gelephu) і Самдруп-Джонкхар (Samdrup Jongkhar) — розташовані саме на рівнинах «дуар». Тут мешкають тигри, леопарди, слони та інші тварини.
Клімат
Клімат Бутану варіюється залежно від висоти місцевості та, як і на більшій частині Азії, перебуває під впливом мусонів. У західній частині країни через мусонні вітри випадає 60-80 % всіх опадів країни. Клімат вологий і субтропічний на південних рівнинах і передгір'ях, в гімалайських долинах південного та центрального районів клімат помірний, на півночі країни — холодний з цілорічним снігом на гімалайських вершинах.
Температура залежить від висоти. Так, в Тхімпху, що знаходиться на висоті 2200 м над рівнем моря в західній частині країни, в червні-вересні температура 15-26 °C, але в січні знижується до −4 °C, а іноді й до −16 °C. Центральна частина країни — зона прохолодного помірного клімату. На півдні країни, через жаркий, вологий клімат цілорічна температура становить +15-30 °C, при цьому температура влітку в долинах досягає іноді +40 °C.
Річний рівень опадів залежить від району. Так, в північній частині Бутану в рік випадає тільки 40 мм опадів — в основному у вигляді снігу. У центральному районі з помірним кліматом річний рівень опадів становить близько 1000 мм. На півдні (в зоні субтропіків) випадає до 7800 мм на рік. З грудня по лютий — сухий зимовий період, що триває до березня, коли випадає 20 мм опадів на місяць. У серпні рівень опадів досягає 650 мм. Весна в Бутані триває з березня до середини квітня. Літні дні починаються в середині квітня, коли рідко трапляються дощі. Сезон мусонних дощів з південного заходу — липень—вересень. Високий рівень опадів на півдні країни пояснюється тим, що мусони затримуються Гімалаями. Осінь триває з кінця вересня по кінець жовтня—листопада. З листопада по березень триває морозна і сніжна зима (на висоті від 3000 м).
Річкові системи
У Бутані чотири головні річкові системи: Манас (або Дрангме), Санкош (або Пуна-Цанг), Ванг Чу (або Чінчу) і . Всі вони беруть свій початок у Гімалаях, а потім, протікаючи в південному напрямі через долини «дуари», впадають у річку Брахмапутра, яка, своєю чергою, впадає в Ганг. Найдовша річкова система в Бутані — Дрангме, яка тече в індійський штат Аруначал-Прадеш і має три притоки: Дрангме, Мангде і Бумтанг. У районі долин «дуар», де сходяться всі 8 приток цієї річки, Дрангме має назву Манас. 320-кілометрова річка Пуна-Цанг (або Санкош) часто виходить зі своїх берегів, як і річки і , що їх утворюють. У них тече вода, що утворилася з гімалайського снігу. Вони течуть у південному напрямку до міста Пунакха, де з'єднуються, утворюючи річку Пуна-Цанг, яка, своєю чергою, тече на південь в індійський штат Західна Бенгалія. Численні притоки річки Ванг Чу довжиною 370 км беруть початок у Тибеті. Сама річка Ванг Чу тече на південний схід через західну частину Бутану і надалі проходить через «дуари». Тут вона тече в індійський штат Західна Бенгалія. Найменша річкова система країни — Торса, відома в північній частині як Амо, також бере початок у Тибеті й тече в Індію.
Льодовики
Льодовики в північному Бутані, які займають 10 % усієї території країни, є важливим джерелом води в річках Бутану. Ці льодовики містять в собі мільйони тонн прісної води, і під час літнього танення часто стають лихом для населення.
Дика природа
У Бутані в дикій природі зустрічаються понад 770 видів птахів і 5400 видів рослин, серед яких багато рідкісних видів, таких як золотий лангур.
У тропічних низинах країни й листяних лісах півдня водяться бенгальські тигри, індійські носороги, димчасті пантери, ассамські кролі та губачі. У помірному поясі серед змішаних хвойних, широколистих і соснових лісів розповсюджені сірий лангур, тигр, пардус, горал та козоріг. Бамбукові та фруктові ліси забезпечують середовище проживання для гімалайських ведмедів, малої панди, білок, замбарів, диких свиней та мунтжаків. На півдні Бутану в невеликій чисельності зустрічаються дикі буйволи, які знаходяться під загрозою зникнення.
В останні роки до списку загрожених птахів була внесена білоголова качка.
Економіка
Переваги: вирощування кардамону, яблук, апельсинів і абрикос для азійського ринку. Заготівля твердих сортів деревини на півдні під суворим контролем. Великий гідроенергетичний потенціал.
Слабкі сторони: в багатьох галузях суспільного сектора — від дорожнього будівництва до освіти — доводиться використовувати індійську робочу силу. Більшість населення живе сільським господарством, через круті гірські схили культивується лише мала площа земель. Промисловість майже відсутня. Мало природних ресурсів.
Бутан — аграрна країна. Для більш ніж 80 % населення сільське і лісове господарство є головним джерелом доходів. Крім того, уряд активно піклується про екологію (половина території Бутану оголошена національними парками, в яких, наприклад, заборонено полювання), з цієї причини розвиток промисловості не входить в плани бутанської влади. У королівстві практично відсутні великі промислові підприємства. Є кілька підприємств деревообробної та харчової промисловості (в тому числі за ліцензією випускається «Кока-кола»). Головним експортним товаром є екологічний рис, фрукти й електроенергія, що виробляється гідроелектростанціями. Товари з Бутану в основному направляються в Індію, на частку якої припадає 87,9 % експорту. Товари з Індії становлять 71,3 % імпорту. Торгових відносин з Китаєм практично немає, попри те, що Бутан межує з Тибетом. Цікаво, що на сьогодні перше місце в економіці країни займає гідроенергетика. Основний дохід становить експорт електроенергії в сусідню Індію, а дохід від експорту сільгосппродукції стоїть лише на другому місці.
Грошова одиниця — нгултрум. Курс прив'язаний до індійської рупії, яка також оголошена легальним платіжним засобом на всій території Бутану. По курсу на 8 листопада 2011 року 1 долар США коштував 48,25 нгултрумів. Інфляція у 2003 році становила 3 %. Податком обкладаються тільки доходи понад 100 000 нгултрумів на рік (приблизно 2250 $). ВНП Бутану становить приблизно 2,9 мільярда доларів на рік.
Уряд Бутану офіційно не розглядає ВНП як мірило розвитку економіки, а орієнтується на показник «валового національного щастя» (англ. Gross National Happiness). «Валове національне щастя» розглядається як ключовий елемент будівництва економіки, який би узгоджувався з буддистськими духовними цінностями. Незважаючи ні на що, уряд країни ставиться до даного показника цілком прагматично: кілька разів у Бутані проводилися міжнародні конференції, на які було запрошено багато західних економістів (включаючи нобелівських лауреатів з економіки), з метою вироблення методик розрахунку ВНЩ на основі поєднання економічної ситуації в країні й задоволеності життям населення.
У Бутані практично відсутня корупція. У рейтингу Transparency International у 2006 році Бутан займав 32 місце у світі за рівнем корупції, поступаючись в Азії лише Сінгапуру, Гонконгу, Макао і ОАЕ.
Транспорт і комунікації
Згідно з офіційною статистикою в королівстві 8050 кілометрів доріг та 426 мостів. У 2003 році було зареєстровано 25 000 транспортних засобів.
Залізниць у країні немає, але є розроблений спільно з Індійськими залізницями план будівництва залізниці в південній частині країни для включення Бутану в індійську залізничну мережу. Планується підвести три залізничні гілки до бутанських прикордонних міст з індійських штатів Ассам і Західна Бенгалія.
Єдиний міжнародний аеропорт Паро, зліт і посадка в якому вважаються одними з найскладніших і небезпечних у світі, знаходиться в однойменному місті. Біля Трашігангу на сході країни відкрито місцевий аеропорт. Розробляється система малих аеропортів по всій країні.
Туризм
Туризм займає третє місце в економіці Бутану.
Його історія почалася в 1974 році, коли уряд Бутану, з метою підвищення доходів населення, а також щоб показати унікальну культуру і традиції країни зовнішньому світу, відкрив її для іноземців. До цього потрапити в країну можна було тільки на особисте запрошення короля чи королеви.
У 1974 році Бутан відвідали 287 туристів. Відтоді кількість туристів, які відвідують країну щорічно, різко зросла від 2850 у 1992 році до 7158 в 1999 році. До кінця 1980-х років туризм давав країні понад $ 2 млн річного доходу.
Незважаючи на відкритість для іноземців, уряд усвідомлює, що туристи можуть вплинути на унікальні і практично незаймані ландшафти Бутану і його культуру. Тому він спочатку обмежив туристичну активність, віддаючи перевагу туризму вищої якості. З 1991 року діє бутанська туристична корпорація, яка реалізує політику уряду в галузі туризму. Бутанський уряд, тим не менш, приватизував корпорацію в жовтні 1991 року, сприяючи приватним інвестиціям і компаніям. В результаті в країні у 2000 році вже діяли більше ніж 75 ліцензованих туристичних компаній.
Кожен турист повинен платити досить високе мито за кожен день перебування в країні. Кількість туристів, які в'їжджають в країну, не обмежена і визначається кількістю місць у готелях.
Найважливішими центрами туризму є столиця Бутану Тхімпху, місто Паро на заході країни, недалеко від Індії. Головною туристичною визначною пам'яткою країни є монастир Таксанг-лакханг.
Основним авіаперевізником, якому дозволені польоти в Бутан, є Druk Air. Крім неї ліцензію на здійснення польотів у Паро має непальська авіакомпанія Buddha Air.
Політика
Державний устрій
18 липня 2009 року була прийнята , яка складається з преамбули, тридцяти п'яти статей, чотирьох додатків і глосарію.
Згідно зі статтею 1 Конституції Бутану верховна влада належить народу, а формою правління є «демократична конституційна монархія». Конституція оголошена вищим законом, а функції конституційного суду закріплені за Верховним судом Бутану. Влада поділяється на виконавчу, законодавчу та судову.
Головою держави й Верховним головнокомандувачем є король Бутану.
Законодавча влада належить парламенту Бутану, який складається з короля Бутану, Національної ради Бутану і Національної асамблеї Бутану.
Судову владу в Бутані покладено на Королівські суди в складі Верховного суду, Вищого суду, судів дзонгхагів, судів дунгхагів, а також судів і трибуналів, які можуть бути тимчасово засновані королем за рекомендацією Національної судової комісії.
Державні символи
На державному прапорі зображений білий дракон на червоному та помаранчевому фоні. Прапор розділений по діагоналі на два трикутники. Верхній трикутник помаранчевий, нижній — червоний. Дракон зображений у центрі й розвернутий від основи прапора. Білий дракон на прапорі символізує місцеву назву Бутану — «Країна Дракона». Він тримає у руках дорогоцінні камені, які символізують багатство. Жовтий колір символізує теократичну монархію, а помаранчевий — буддистську релігію.
Емблема Бутану знаходиться в колі, де над квіткою лотоса розміщено дві схрещені Ваджри, над якими вгорі знаходиться дорогоцінний камінь. Обабіч Ваджр розташовані два дракони чоловічої та жіночої статті, які символізують назву країни. Лотос символізує чистоту та цінність суверенної влади. Дорогоцінний камінь означає верховенство народної влади. Ваджри символізують духовні та світські традиції Королівства, які опираються на чотири духовні принципи буддизму Ваджраяни.
Гімн Бутану спочатку складався з 12 рядків, але в 1964 році був урізаний адміністрацією монархії до 6 рядків. Основою для мелодії послужили індійський і британський гімни, а також народна бутанська пісня «Три Ньяма медпа пемай три» (укр. «Одвічний трон лотоса»). Музику написав керівник військового духового оркестру країни Аку Тонгмі.
Перехід до конституційної монархії
Перехід Бутану від абсолютної монархії до конституційної був ініційований королем Джігме Сінг'є Вангчуком 2005 року і завершився у 2008 році всенародним обранням депутатів парламенту, які отримали широкі повноваження з формуванням уряду. Джігме Сінг'є Вангчук передав корону своєму синові у 2006 році.
П'ятий король Бутану, 28-річний Джігме Кхесар Намг'ял Вангчук, був коронований вранці 6 листопада 2008 року. Молодий король чекав сприятливого дня для коронації майже два роки.
Вибори в Бутані
24 березня 2008 року в Бутані почалися перші в історії вибори в нижню палату парламенту. У 2007 році король Бутану Джігме Сінг'є Вангчук добровільно передав кермо влади своєму синові, який здобув освіту на Заході, і Бутан почав перехід до демократії.
Навесні 2007 року в країні пройшли «тренувальні» вибори, направлені на те, щоб наочно продемонструвати бутанцям виборчий процес. На них жителі королівства майже одностайно підтримали монархію. Таким чином, якби вибори проходили насправді, то партія «Жовтого вогнедишного дракона», який втілює собою самодержавство, отримала б 46 з 47 місць в парламенті.
Більшість бутанців побоюються демократії, оскільки вважають її причиною нестабільності в сусідніх Непалі та Бангладешу.
Уряд
Королівський уряд Бутану (англ. Lhengye Zhungtshog) до 1999 року був під керівництвом короля Бутану. Як важливий крок у бік демократизації король у 1999 році розпустив чинний кабінет міністрів і відійшов від керівництва урядом. Були призначені шість нових міністрів, яких затвердила Національна асамблея. З цієї групи міністрів голосуванням у Національній асамблеї був обраний голова (згодом прем'єр-міністр).
На даний час уряд складається з 10 міністрів, яких називають льонпо (англ. lyonpos), і вони носять помаранчевий церемоніальний шарф кабні.
Прем'єр-міністр
Голова уряду обирається з-поміж членів уряду голосуванням в Національній асамблеї. В 1907—1952 роках уряд очолювали Головні міністри (Gongzim): раджа Уг'єн Дорджі (1907—1916) і раджа Сонам Тобгай Дорджі (1917—1952). З 1952 року уряд очолює прем'єр-міністр: Джігме Дорджі (1952—1964), Льєндуп Дорджі (1964), Сангай Нгедуп (1999—2000, 2005—2006), Єшей Зімба (2000—2001, 2004—2005), Ханду Вангчук (2001—2002, 2006—2007), Кінзанг Дорджі (2002—2003, 2007—2008), Джігме Тінлей (1998—1999, 2003—2004, з 2008). В 1964—1998 роках посада прем'єр-міністра була скасована.
Зовнішня політика
Бутан має дипломатичні відносини з 23 державами.
Бутан почав свою міжнародну діяльність в 1962 році, коли приєднався до . У 1969 році Бутан приєднався до спеціалізованої організації ООН — Всесвітнього поштового союзу. 21 вересня 1971 року Бутан вступив в ООН (рішення було ухвалено на 26-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, на 1934-му пленарному засіданні, на підставі Резолюції Ради Безпеки ООН № 292 про прийняття Бутану в ООН), хоча і не мав дипломатичних зносин із жодною з держав-членів Ради Безпеки ООН. У 1981 році Бутан став членом МВФ і Світового банку, в 1982 — ВООЗ і ЮНЕСКО, у 1985 — СААРК. В наш час[] Бутан є членом 45 міжнародних організацій.
Відносини з Україною
Збройні сили
Збройні сили Бутану складаються з Королівської бутанської армії, Королівських охоронців, ополчення і Королівської бутанської поліції. Через те, що Бутан не має виходу до моря, то у нього немає військово-морського флоту. Відсутні у Бутану і військово-повітряні сили, хоча Королівська бутанська армія і має невеликі авіаційні підрозділи, які не призначені для бою і виконують лише транспортні функції. За підготовку військ, постачання і ППО Бутану несе відповідальність Індія.
Королівська бутанська армія (КБА) — частина Збройних сил Бутану, що відповідає (згідно зі ст. 27 Конституції Бутану) за підтримку територіальної цілісності країни та захист державного суверенітету в разі зовнішніх загроз. Головнокомандувачем КБА є Король Бутану.
Прийнято (хоча і не є обов'язковим), щоб в армії служив один син з кожної бутанської сім'ї. У разі необхідності може збиратися народне ополчення.
Королівська бутанська поліція (КБП) є незалежним підрозділом Королівської бутанської армії, що відповідає за підтримання законності й правопорядку та профілактику злочинності. Начальником поліції є Максі Гом (полковник) .
Королівські охоронці Бутану — незалежний підрозділ Королівської бутанської армії, який відповідає за охорону короля і членів його сім'ї; найбільш підготовлений і найкраще озброєний підрозділ армії. Чисельність — понад тисячу осіб.
Свій високий рівень підготовки Королівські охоронці довели у 2003 році під час . Охоронці йшли в перших рядах нападних, але не зазнали ніяких втрат; не постраждав і король Джігме Сінг'є Вангчук, який особисто брав участь в боях.
Адміністративний устрій
1988 року двадцять дзонгхагів Бутану було об'єднано в чотири дзонгдеї для створення проміжної ланки управління між дзонгхагами та державою. Кожен дзонгхаг, своєю чергою, ділиться на гевоги, які іноді об'єднані в дунгхаги. Бутан також розділений на 1044 чивогів, які одночасно є виборчими дільницями.
У 1988 році дзонгхаги Бутану були об'єднані в чотири дзонгдеї для створення посередництва управління між дзонгхагами та державою.
Дзонгдей (зона) | Адм. центр | Площа км² | Чисельність населення 2005 | Питома вага | Кількість дзонгхагів |
---|---|---|---|---|---|
Західний | Тхімпху | 8345 | 281 244 | 33,7 | 5 |
Центральний | Дампху | 11 023 | 88 855 | 8,1 | 5 |
Південний | Гелепху | 8499 | 89 720 | 10,6 | 4 |
Східний | Монгар | 10 949 | 175 163 | 16,0 | 6 |
Бутан, всього | Тхімпху | 38 816 | 634 982 | 16,4 | 20 |
Населенні пункти
10 найбільших міст країни (оцінка, 2010):
# | Місто | Населення | Дзонгхаг | Примітка |
---|---|---|---|---|
1. | Тхімпху | 93 179 | Тхімпху | найбільше місто і столиця Бутану |
2. | Пхунчолінг | 22 949 | Чукха | |
3. | Пунакха | 21 500 | Пунакха | |
4. | Паро | 15 000 | Паро | міжнародний аеропорт |
5. | Гелепху | 10 073 | Сарпанг | |
6. | Вангді-Пходранг | 7 285 | Вангді-Пходранг | |
7. | Самдруп-Джонгхар | 6 496 | Самдруп-Джонгхар | |
8. | Монгар | 3 775 | Монгар | східний комерційний центр країни |
9. | Тронгса | 2 907 | Тронгса | |
10. | Сарпанг | 2 868 | Сарпанг |
Населення
За оцінкою у 2010 році населення Бутану становило 696 183 мешканці. У той же час питання про чисельність населення країни дуже суперечливе, оскільки дані урядового перепису кардинально розходяться з оцінками ООН і ЦРУ, які вважають, що в країні проживає як мінімум втричі більше людей. Втім, ні ООН, ні ЦРУ не можуть надати опис методології оцінки чисельності населення в королівстві. На офіційному порталі уряду Бутану наведена інформація, за якою населення Бутану становило 752 700 осіб у 2004 році та 683 407 осіб у 2008—2009 роках. За оцінками міжнародних організацій щільність населення становить 45 осіб на км². Якщо розрахувати щільність згідно з офіційною статистикою, вийде, що на кожен квадратний кілометр припадає приблизно 18 жителів. Такий розрахунок автоматично поставить країну за щільністю населення на один рівень з Аргентиною або Суданом (в районі 195 місця). Зростання населення — 2,11 % на рік. Згідно з офіційним переписом, населення країни швидше убуває, ніж збільшується.
Чоловіки становлять 50,5 % населення. Частка молодих (до 15-річного віку) — 42,7 %, старших 65 років — 4,2 %. Серед населення старших 15 років — грамотні 47 % (жінок — менш як 20 %).
Міське населення — 30,9 %, сільське населення — 69,1 %. Середня тривалість життя чоловіків — 66 років, жінок — 66,2 років.
50 % населення Бутану складають бхотія, 15 % — споріднені їм племена. Розмовляють на мовах, близьких до тибетської. 35 % — переселенці з Непалу та Індії, що говорять індоарійськими мовами. З початку 1990-х років число останніх зменшилося через насильницькі дії влади. У спеціальних таборах в Непалі та Індії проживають 134 тис. біженців з Бутану. У Бутані зосереджено також незначне число тибетських біженців. У 2010 році їх чисельність становила 1 298 осіб.
Мова
Усього в Бутані налічується 25 мов. Офіційною мовою в країні є дзонг-ке. Бхотія говорять на різних діалектах тибетської, непальці, відповідно, на діалектах непальської мови. На заході країни превалює мова дзонг-ке, на сході — безліч східно-бутанських мов, з приводу яких не існує чіткої класифікації, основні з них — цхангла, дзала-кха, кхенг-кха, бумтанг-кха.
Крім того, налічується близько 10 мов, якими розмовляють різні іммігрантські групи в Бутані. З них найбільш представлена ассамська мова — нею говорять близько 109 тисяч іммігрантів. До числа інших входять: аді (2 100), бантава (19 200), східний маґар (21 300), східний таманг, гінді (31 900), лімбу (63 500), санталі (13 600), шерпа (4 200), західний ґурунг (43 300).
Релігія
75 % населення країни сповідують буддизм (70 % населення країни належить до школи Друкпа Каг'ю тибетського буддизму, яка є офіційною релігією Бутану). В східній частині країни також поширена буддійська школа Ньїнґма та релігія Бон. На півдні країни розповсюджений індуїзм (22 % населення), частина бутанців сповідують іслам.
Етнічні нгалопи, нащадки тибетських іммігрантів, складають більшість населення західної та центральної частин країни й в основному належать до школи Друкпа Каг'ю, слідуючи лінії передачі від і Шабдрунга. Школа Ньїнґма поширеніша в східному і центральному Бутані, її представляє в першу чергу Пема Лінгпа.
Етнічні шарчопи, можливі нащадки первісного населення Бутану, живуть на сході. Деякі шарчопи практикують буддизм, об'єднаний з елементами традиції бон, у той час як інші практикують анімізм та індуїзм.
Уряд підтримує монастирі обох традицій буддизму — і Друкпа Каг'ю, і Ньїнґма. Королівський рід Бутану практикує поєднання цих двох течій, і багато жителів країни вірять в концепцію «Каньїн-Шунгдрел», що означає «Каг'ю і Ньїнґма одне і те ж». Глибоко шанується Падмасамбхава.
Індуси, які в основному живуть на півдні Бутану, сповідують шайвізм, вайшнавізм, шактизм, ґанапаті та інші течії. Індуїстські храми існують у Тхімпху і південних районах країни.
Бон, анімістична і шаманістська системи вірувань обертаються навколо культу природи та передували буддизму. Хоча жерці релігії бон часто беруть участь в буддійських святах і навіть включають в них ритуали своєї традиції, проте дуже мало мешканців повністю дотримуються цієї релігійної системи. Бон найбільш поширений у східному Бутані.
Християни присутні на всій території Бутану, але в дуже малій кількості. Християнські родини й окремі віряни проводять свої обряди вдома. Християнських місіонерів в країні немає.
Мусульмани мають дуже маленьку чисельність у Бутані.
Культура
Сучасна культура Бутану сягає своїм корінням у старовину. Оточений Гімалаями, він завдяки своїй географічній ізольованості був захищений від зовнішніх культурних впливів. Ця малонаселена країна, що межує з Індією на півдні та Китаєм на півночі, довго дотримувалася політики повної ізоляції, як культурної, так і економічної, з метою зберегти свою культурну спадщину і незалежність. Тільки в останні десятиліття XX століття іноземцям дозволено було відвідувати країну, і тільки в обмеженій кількості. Таким чином, Бутан зумів добре зберегти багато сторін своєї культури.
Мистецтво
Мистецтво Бутану схоже з тибетським мистецтвом. Обидва базуються на тибетському буддизмі, з його пантеоном різних божественних істот.
Головні напрями буддизму в Бутані — це Друкпа Каг'ю і Ньїнгма. Перший є гілкою школи Каг'ю і відомий картинами, на яких зображено покоління буддійських вчителів і 70-ти Дже Кхемпо. Напрямок Ньїнгма відомий зображеннями Падмасамбхави, якого пов'язують із введенням буддизму в Бутані в VII столітті. Згідно з легендою, Падмасамбхава сховав священні скарби, щоб майбутні майстри буддизму знайшли їх. Шукачі скарбів (тертони) часто зустрічаються як герої мистецтва Ньїнгма.
Кожній божеській суті відведені спеціальні форми, кольори, а також предмети, що служать як розпізнавальні знаки цих істот: лотос, раковина, блискавка, чаша для милостині. Всі ці священні зображення зроблено згідно зі строгими канонами, які залишалися незмінними цілі століття.
Мистецтво Бутану особливо багате на бронзові вироби різних видів, які відомі під загальною назвою Кхам-со («зроблені в Камі»), навіть якщо вони створені в самому Бутані, бо техніка їх виготовлення спочатку привнесена сюди зі східної частини Тибету під назвою Кхам. Настінний живопис і скульптура в цьому регіоні відображають головні та нестаріючі принципи даних видів буддійського мистецтва. Хоча їх увага до деталей йде від тибетських зразків, витоки їх можуть бути визначені без сумніву, незважаючи на багато вишиті шати і яскраві прикраси, якими щедро вкриті ці фігури. У химерному світі демонів художники, ймовірно, мали більше свободи в діях, ніж при створенні зображень божественних істот.
Одяг
Всі громадяни Бутану зобов'язані дотримуватися національного дрес-коду, відомого як Дріглам Намжа, поки знаходяться на публіці у світлий час доби. Вимоги в деяких округах (дзонгхагах) є суворішими, ніж в інших. Чоловіки носять ґхо — важкий халат довжиною до колін, який підперізують поясом. Жінки носять барвисті блузки, поверх яких надягають великий прямокутний шматок тканини, що називається кіра. Поверх кіра може носитися короткий шовковий жакет, або тего. Повсякденні ґхо і кіра робляться з бавовни або шерсті, залежно від пори року, і прикрашаються простими візерунками у вигляді смуг і клітин. У спеціальних випадках і у свята можуть носитися яскраво забарвлені шовкові кіра і, набагато рідше, ґхо. Додаткові обмеження виникають при відвідуванні дзонгів або храмів, а також при візиті до високопоставленого чиновника. Чоловіки з простих верств населення носять білий шарф (кабні), що звисає з лівого плеча до правого стегна. Колір кабні, який носять також і інші представники чоловічого населення Бутану, взагалі залежить від рангу носія. Жінки носять раху, або вузькі вишиті шматки тканини, перекинуті через ліве плече. Цей дрес-код зустрічає деякий опір з боку етнічних непальців, які живуть уздовж кордону з Індією і не охочі носити одяг іншої культури.
Кухня
В основі бутанської кухні — рис, овочі та багато гострого перцю (з недавнього часу — кукурудза). У холодну пору року бутанська кухня більшою мірою переорієнтовується на м'ясо. Розповсюджений домашній сир із пліснявою. Серед популярних місцевих напоїв варто відзначити маслянистий чай черінгма, рисове пиво і домашні настоянки (ара), що нагадують іноді рисову горілку, а іноді віскі.
Свята
В основному в Бутані широко відзначаються релігійні буддійські свята, знаменні дати та державні свята (коронація першого Друк Г'ялпо, День Незалежності), а також різні фестивалі.
Освіта
Освіту за типом західної став вводити перший король Бутану Уг'єн Вангчук (1907—1926) на початку XX століття. До 1950 року існували тільки дві світських школи в Хаа і в Бумтангу, освітою в основному завідували буддійські монастирі. Після 1950 року стали з'являтися світські школи як у приватному порядку, так і спонсоровані державою. На кінець п'ятидесятих років налічувалося 29 початкових державних шкіл і тридцять приватних, в яких навчалися 2500 дітей. Середню освіту можна було отримати тільки в Індії.
Наразі базове навчання визначається як 10-річне, а повне навчання займає 13 років: рік підготовчого класу (PP), 6 років початкової школи (PS), 2 роки середньої школи молодшого рівня (LSS), 2 роки середньої школи середнього рівня (MSS) і 2 роки в середній школі старшого рівня (HSS). Початок навчання — в шість років. Після 8, 10 і 12 класу здаються іспити. Статистика показує, що 87 % учнів, що закінчили початкову школу, йдуть далі вчитися в середню. 95 % учнів, що вступили до середньої школи, її закінчує, отримавши базову освіту. 40 % учнів, що показали високу успішність, потрапляють в старшу середню школу, ще 25 % продовжують навчання у приватній старшій середній школі. Після закінчення старшої школи учні, що показали кращу успішність, продовжують навчатись за кордоном.
Шкільна освіта безкоштовна, однак батьки несуть невеликі витрати по благоустрою школи, покупці форми, проїзду. Іноді батьки змушені забирати дітей зі школи з економічних міркувань.
Станом на 2008 рік (згідно з офіційною сторінкою Міністерства освіти Бутану) в Бутані є:
- 266 громадських початкових шкіл (CPS)
- 94 початкових школи (PS)
- 91 середня школа молодшого рівня (LSS)
- 45 середніх шкіл середнього рівня (MSS)
- 32 середні школи старшого рівня (HSS).
Крім цього існують приватні школи, які зобов'язані відповідати вимогам міністерства освіти. Всього в країні понад 500 шкіл.
На 2004 рік початкову освіту отримують 84,3 % дітей, цього року в школах навчалося 136 000 учнів, охоплення школами при цьому постійно зростає. На одного вчителя припадає в середньому 31 учень.
Архітектура
Найбільш поширеним видом споруд є дзонг — укріплена фортеця, в якій зазвичай розміщується також адміністрація і буддійський монастир. Архітектура дзонгів властива Тибету, Бутану та прилеглим до Тибету буддійським територіям.
Дзонги поєднують масивні стіни, вежі, низку внутрішніх дворів, храми, адміністративні будівлі, житло для ченців. Зазвичай дзонги розташовані в горах, захищені скелями.
Рідко дзонги можна побачити за межами Гімалаїв (наприклад, архітектура університетського містечка в Ель-Пасо).
Дзонги використовуються як військові укріплення, монастирі, університети, центри управління і культурні центри. У дзонгах проводяться щорічні релігійні свята Цечу.
Кінематограф
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2011) |
Зв'язок
Телефонні лінії та стільниковий зв'язок є переважно в містах; у сільській місцевості практично відсутні. Міжнародний телефонний код країни — 975. Міжнародний телефонний та телеграфний зв'язок здійснюється через Індію.
Перша телевізійна станція, яка належить державі, з'явилася в 1999 році. У кабельне телебачення входять в основному індійські та іноземні канали. Перша державна радіостанція з'явилася в 1973 році, приватна — у 2007 році.
У Бутані всього один інтернет-провайдер — Druknet, який належить Bhutan Telecom. Домен Бутану — .bt.
- Кількість телефонних ліній: 26 300 (2010)
- Кількість мобільних телефонів: 394 300 (2010)
- Радіостанції: 9 станцій на частоті FM, 1 короткохвильова станція, є доступ до іноземних радіостанцій (BBC, CNN)
- Кількість радіоприймачів: 37 000 (1997)
- Кількість телевізорів : 11 000 (1999)
- Кількість інтернет-користувачів: 50 000 (2009)
ЗМІ
До 2006 року в країні видавалася єдина урядова газета — Kuensel, яка виходить з періодичністю двічі на тиждень на трьох офіційних мовах: дзонг-ке, англійською та непалі. Доступна інтернет-версія газети. У квітні 2006 року держава дозволила видати першу приватну газету в країні — Bhutan Times. Bhutan Observer була першою приватною газетою в Бутані, що видавалася двома мовами. 30 жовтня 2008 року була випущена перша в країні щоденна газета — .
У 1973 році на коротких хвилях почала радіомовлення бутанська мовна служба (англ. Bhutan Broadcasting Service). У столиці мовлення ведеться на FM-частотах. Бутан виявився останньою на планеті країною, що почала телемовлення (це сталося тільки в 1999 році). Незабаром після цього в країні з'явилося і кабельне телебачення (як частина королівської програми модернізації), до цього бутанці задовольнялися приватними відеозалами.
У Бутані у 2003 році нараховувалось 109 поштових відділень, близько 15 000 інтернет-користувачів, 33 729 телефонних абонентів і 23 000 абонентів мобільного зв'язку.
Спорт
Національним видом спорту в Бутані є стрільба з лука. У Бутані також популярна командна гра на відкритому повітрі кхуру (англ. Khuru), що нагадує дартс. Іншим традиційним видом спорту в Бутані є гра дегор, схожа на спортивне штовхання ядра і кидання підкови. У країні також набрав популярність крикет, особливо після початку трансляцій індійських телеканалів. є однією з найкращих в регіоні.
Останнім часом у країні набирають популярність такі види спорту як баскетбол, волейбол, теніс і настільний теніс.
Примітки
- Bhutan (англ.) . World Gazetteer. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 10 листопада 2011.
- Population and Housing Census of Bhutan — 2005 (PPT) (англ.) . UN. 2005. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 5 січня 2010.
- Bhutan. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 20 квітня 2011.
- Padel, Ruth (2006). . Bloomsbury Publishing USA. с. 139—40. ISBN . Архів оригіналу за 14 грудня 2011. Процитовано 21 серпня 2011.
- Dr. Sailen Debnath, Essays on Cultural History of North Bengal, & Dr. Sailen Debnath, The Dooars in Historical Transition,
- Biswajyoti Das (18 декабря 2006). Bhutan's new king committed to democracy (англ.) . Hindustan Times (со ссылкой на Reuters). Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 27 січня 2011.
- Inc, Ibp (2 вересня 2013). (англ.). Int'l Business Publications. ISBN . Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
- Choudhury, A.U. (1990). Primates in Bhutan. Oryx. 24: 125.
- Choudhury, A.U. (1992). Golden langur – Distribution Confusion. Oryx. 26: 172—173.
- Choudhury, A.U. (2010). The Vanishing Herds: Wild Water Buffalo. Guwahati, India: Gibbon Books & The Rhino Foundation for Nature in North East India.
- Choudhury, A.U. (2007). White-winged duck Cairina (=Asarcornis) scutulata and Blue-tailed Bee-eater Merops philippinus: two new country records for Bhutan. Forktail. 23: 153—155.
- Tala Hydroelectric Project, Bhutan [ 3 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Royal Monetary Authority of Bhutan [ 16 січня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Gross National Happiness Commission (англ.) . Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 9 листопада 2011.
- Transparency International [ 17 грудня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 8 листопада 2011.
- India Plans to Build New Rail Lines to Bhutan and Nepal 08 October 2009 [ 6 серпня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Travel Picks: Топ-10 самых опасных аэропортов | ОБЩЕСТВО | Reuters [ 2012-06-08 у Wayback Machine.] (рос.)
- The World's Scariest Runways [ 20 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.) . kuenselonline.com. 2004-05. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 11 листопада 2011.
- Dorji, Tandi. Sustainability of Tourism in Bhutan (PDF) (англ.) . Digital Himilaya. Архів (PDF) оригіналу за 29 квітня 2012. Процитовано 28 січня 2012.
- Drukair official website [ 20 серпня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- (PDF) (англ.) . Архів оригіналу (PDF) за 4 вересня 2012. Процитовано 10 листопада 2011.
- National Symbols (англ.) . Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 26 листопада 2011.
- Dorji Penjore; Sonam Kinga. The Origin and Description of The National Flag and National Anthem of The Kingdom of Bhutan. — P. 11-13. — . з джерела 23 липня 2011 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2011. Процитовано 26 листопада 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Гімн Бутану (рос.) . Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 26 листопада 2011.
- Dorji Penjore; Sonam Kinga. The Origin and Description of The National Flag and National Anthem of The Kingdom of Bhutan. — P. 14. — . з джерела 23 липня 2011 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2011. Процитовано 26 листопада 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Lavish coronation for Bhutan king [ 24 вересня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- His Majesty, Jigme Khesar Namgyel Wangchuck [ 2 вересня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ‘Prince charming’ is now king of Bhutan (Profile, To go with: celebrations in Bhutan as new king is crowned — Lead) [ 8 квітня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Global Investment and Business Center, Inc. Bhutan Foreign Policy and Government Guide. — World Foreign Policy and Government Library, 2000. — С. 61. — .
- Список прем'єр-міністрів Бутану (англійською) . Rulers.org. Архів оригіналу за 29 квітня 2012. Процитовано 20 грудня 2011.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 травня 2014. Процитовано 18 вересня 2011.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 серпня 2011. Процитовано 18 вересня 2011.
- Royal Bhutan Army [ 24 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Bhutan: Ranks in the Royal Bhutan Army, 1991 (англ.) . Архів оригіналу за 29 квітня 2012. Процитовано 7 вересня 2011.
- Colonel Kipchu Namgyel [ 10 червня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Districts of Bhutan [ 17 грудня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Bhutan: largest cities and towns and statistics of their population (англ.) . Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 10 листопада 2011.
- Сайт уряду Бутану [ 23 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.) . Press Trust of India. 12 квітня 2010. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 17 грудня 2010.
- Национальні парламенти світу: енцикл. довід. / А. Х. Саїдов. — М. : Волтерс Клувер, 2005. — С. 253.
- Adherents.com: By Location [ 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- All about Guru Padmasambhava [ 14 травня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Bhutan [ 1 серпня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Miller, Tracy, ed. (October 2009) (PDF), Mapping the Global Muslim Population: A Report on the Size and Distribution of the World's Muslim Population [ 10 жовтня 2009 у Wayback Machine.]. Pew Research Center, стр. 31
- (англ.) . 22 жовтня 2004. Архів оригіналу за 25 лютого 2005. Процитовано 8 листопада 2011.
- Король, отмеряющий счастье (російською) . Версии.com. 4 квітня 2008. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 8 листопада 2011.
- Frank Rennie; Robin Mason. Bhutan: ways of knowing. — Information Age Publishing, Inc, 2008. — .
- Свята Бутану на державному порталі [ 19 серпня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Звіт ЮНЕСКО про систему освіти Бутану (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 вересня 2013. Процитовано 8 листопада 2011.
- Статті про дзонги Бутану [ 2 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Свята Бутану [ 15 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- (англ.) . CIA. Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 20 листопада 2011.
- Ugyen Penjore. (1 лютого 2006). Two private newspapers to start in April (англ.) . Kuensel. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 24 вересня 2011.
- Bhutan Today launched (англ.) . Bhutan Broadcasting Service. 31 жовтня 2008. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 2011-11-9.
- BBS [ 9 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- «Bhutan Telecom» [ 4 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Стрельба из лука в Бутане (російською) . Архів оригіналу за 27 серпня 2012. Процитовано 6 вересня 2011.
- (англійською) . Архів оригіналу за 10 вересня 2011. Процитовано 7 вересня 2011.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бутан |
Посилання
- БУТА́Н, Королівство Бутан [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Бутан — страна Громового Дракона [ 31 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- (англ.)
- Бутан на сайті The World Factbook (англ.)
- Бутан [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.], каталог посилань на сайті Національної бібліотеки Бутану
- Бутан, каталог посилань Open Directory Project
КНР | КНР | КНР |
Індія | Індія | |
Індія | Індія | Індія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buta n dzong ke འབ ག ཡ ལ brug yul zhuk yu samonazva Druk Yul abo Druk Cenden Krayina drakona gromoverzhcya korolivstvo v pivdenno shidnij Aziyi Korolivstvo Butan འབ ག ཡ ལ Druk Yul Prapor Emblema Roztashuvannya Butanu Stolicya ta najbilshe misto Thimphu 27 29 pn sh 89 38 sh d country H G O Oficijni movi dzong ke Forma pravlinnya demokratichna konstitucijna monarhiya Korol Dzhigme Khesar Namg yal Vangchuk Prem yer ministr lonpo Dzhigme Tinlej Nezalezhnist vid Indiyi Progolosheno 8 serpnya 1949 roku Plosha Zagalom 38 394 km 135 Vnutr vodi 1 1 Naselennya ocinka 2017 758 288 165 perepis 2005 634 982 Gustota 18 osib km 154 VVP PKS 2010 r ocinka Povnij 3 875 mlrd dol SShA 154 Na dushu naselennya 5 429 dol SShA 112 Valyuta Ngultrum a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 BTN a Chasovij poyas EET UTC 6 Kodi ISO 3166 BT BTN Domen bt Telefonnij kod 975 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Butan U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Butan znachennya Butan roztashovanij mizh Kitayem na pivnochi ta Indiyeyu na zahodi shodi j pivdni Zagalnij oglyadButan odna z najmensh vivchenih ta vazhkodosyazhnih krayin u sviti oskilki uryad obmezhuye turizm ta bud yakij vpliv inshih krayin iz metoyu zahistu tradicijnoyi kulturi Relyef krayina roztashovana na pivdennih shilah Gimalayiv rozdilena dolinami pritok Brahmaputri na pivdni gusti lisi Glava derzhavi korol Dzhigme Khesar Namg yal Vangchuk z 2008 roku Glava uryadu Dzhigme Tinlej z 2008 roku Politichna sistema konstitucijna monarhiya Oficijna religiya buddizm Eksportuyutsya derevina talk frukti ta ovochi cement karbid kalciyu Naselennya stanom na 2005 rik 634 982 osib za ocinkoyu na 2010 rik 696 183 osib iz nih 75 ngalop i sharchop 25 nepalci Derzhavna mova dzong ke takozh prisutni movi sharchop bumtang nepalska anglijska ta inshi IstoriyaDokladnishe Istoriya Butanu 17771786Dvi EIC mapi Rennella yaki pokazuyut podil Tibetu chi Butanu na okremi regioni Hocha za arheologichnimi danimi Butan buv naselenij she v II tisyacholitti do nashoyi eri pismovih svidoctv pro davni chasi majzhe nemaye Istoriya krayini vidoma perevazhno epizodami cherez te sho v 1827 roci zgorila najbilsha biblioteka v todishnij stolici Butanu Punakha Buddizm proniknuv u Butan she u II stolitti n e Korol Tibetu Sroncangambo 627 649 za legendami pobuduvav na teritoriyi Butanu dva monastiri Kijchu lakhang v Paro j v Bumtangu yaki zbereglisya dosi ta ye najvazhlivishimi miscyami palomnictva Hroniki detalno opisuyut kilka vizitiv legendarnogo buddijskogo jogina Padmasambhavi v Butan u VIII stolitti Monastir Takcang lakhang gnizdo tigrici u yakomu roztashovani osnovni pecheri meditaciyi Padmasambhavi znahoditsya bilya Paro Piznishe v Tibeti stav praviti car Tibetu Landarma 836 842 yakij zaboroniv buddizm i zhorstoko peresliduvav buddijskih chenciv Ryatuyuchis vid peresliduvan bagato chenciv i naukovciv znajshli pritulok u Butani Butanskij buddizm Drukpa Kag yu bere pochatok vid lami cangpo yakij zasnuvav na Tibeti monastir u misti Cya shkola zmicnilasya na okolicyah Tibetu v Ladakhu i v Butani Veliku rol u rozvitku butanskogo buddizmu vidigrav takozh Pema Lingpa yakij predstavlyav shkolu Nyingma Ob yednuvach Butanu Shabdrung Ngavang Namg yal Tibetskij chernec i hudozhnik Shabdrung Ngavang Namg yal 1594 1651 stav korolem u 1616 roci vin zmig ob yednati Butan i organizuvav povsyudno budivnictvo ukriplenih fortec dzongiv sho postupayutsya hiba sho palacu Potala v Lhasi Pislya smerti Shabdrunga Butan zanurivsya v gromadyansku vijnu sho ne pripinyalasya majzhe dvisti rokiv U procesi ekspansiyi Butan zajnyav pidhodi do richki Brahmaputra v Assami i Bengaliyi Duari abo dveri U vnutrishnobutanski konflikti aktivno vtruchalisya anglijci Vidnosini Butanu z Angliyeyu buli skladnimi Buli periodi soyuziv i konfliktiv Vnaslidok cogo Butan vtrativ Duari ta znachnu teritoriyu na pivdni tak zvanij Britanskij Butan u shtati Assam u suchasnij Indiyi zi stoliceyu Kalimpong Monastir Takcang lakhang Znovu ob yednati ta zmicniti Butan zmig korol Ug yen Vangchuk yakij zasnuvav u 1907 roci novu dinastiyu yaka pravit dosi U minulomu Ug yen Vangchuk brav uchast u spilnih z anglijcyami operaciyah a v 1910 roci pershij korol novoyi dinastiyi uklav z Angliyeyu mir viznavshi syuzerenni vidnosini v obmin na povnu avtonomiyu i nevtruchannya Velikoyi Britaniyi u vnutrishni spravi Butanu Z cogo chasu pochavsya period izolyaciyi Butanu protyagom yakogo Butanu vdalosya uniknuti uchasti u dvoh svitovih vijnah Pislya ogoloshennya nezalezhnosti Indiyi v 1949 roci Butan takozh stav nezalezhnim Odnak cherez izolyaciyu Butan ne buv predstavlenij v OON i mizhnarodnih organizaciyah i pomilkovo rozglyadavsya svitovoyu spilnotoyu yak indijskij dominion Piznishe Butanu dovelosya borotisya za vstup do OON i dovoditi svoyu yuridichnu nezalezhnist Tretij korol novoyi dinastiyi Dzhigme Dordzhi Vangchuk yakij vstupiv na tron v 1952 roci pochav politiku postupovoyi modernizaciyi Kitajske vtorgnennya v Tibet zmusilo Butan uklasti pakt z Indiyeyu shodo zahistu Butanu vid kitajskogo vtorgnennya i dosi bezpeka Butanu garantuyetsya indijskimi vijskami Dzhigme Dordzhi vviv torgivlyu j aktivizuvav groshovij obig u krayini Tilki v 1971 roci Butan vstupiv v OON Chetvertij korol dinastiyi Dzhigme Sing ye Vangchuk vstupiv na tron u 1972 roci ta proviv ryad reform U Butan stali dopuskatisya v obmezhenij kilkosti zakordonni zhurnalisti j turisti Korol postaravsya zabezpechiti krayinu infrastrukturoyu elektrikoyu telefonnim ta radiozv yazkom dorogami minimalno zachipayuchi ekologiyu U 1998 roci korol peredav vikonavchu vladu kabinetu ministriv zabezpechivshi zminyuvanist i rotaciyu vishih chinovnikiv U 2002 roci v Butani bulo stvoreno nacionalne telebachennya do cogo telebachennya bulo zaboroneno Ostannimi rokami Butan dosyag znachnih uspihiv dobrobut krayini postupovo pidvishuyetsya udoskonalyuyetsya i modernizuyetsya infrastruktura Prote Butan micno trimayetsya tradicij GeografiyaDokladnishe Geografiya Butanu KNR Indiya Pn Indiya Zh Butan Sh Pd Indiya Topografiya Topografichna karta Butanu Butan roztashovanij v Shidnih Gimalayah i ne maye vihodu do morya miscevist krayini girska j lisista Protyazhnist kordonu z Kitayem na pivnochi ta pivnichnomu zahodi stanovit 470 km protyazhnist kordonu z Indiyeyu zi shtatom Sikkim na zahodi Zahidnoyu Bengaliyeyu na pivdennomu zahodi Assamom na pivdni ta pivdennomu shodi i Arunachal Pradesh ranishe na shodi stanovit 605 km Indijskij shtat Sikkim teritoriya shirinoyu 88 km vidokremlyuye Butan vid Nepalu a indijskij shtat Zahidna Bengaliya vid Respubliki Bangladesh prichomu vidstan vid Butanu do Bangladeshu vsogo 60 km Vidstan mizh shidnim i zahidnim kordonom Butanu 300 km mizh pivnichnim i pivdennim 170 km Plosha derzhavi 46 500 km odna tretina ploshi Nepalu Dolina Haa U seredini 1980 h rokiv priblizno 70 teritoriyi bulo pokrito lisami 10 cilorichnim snigom i lodovikami majzhe 6 postijno kultivuvalisya abo zajmalisya naselenimi punktami 3 timchasovo kultivuvalisya i 5 zajmalisya lukami ta pasovishami Reshta teritoriyi skelyasta miscevist na yakij nemozhlivo kultivuvannya silskogospodarskih roslin Pershi britanci yaki pobuvali v Butani rozpovidali Temni ta vuzki polonini vershini gir zagubleni v hmarah stvoryuyut pejzazh vinyatkovoyi rozkoshi ta velichnosti Teritoriya krayini odna z najbilsh vazhkoprohidnih girskih miscevostej svitu visota yakoyi zminyuyetsya vid 160 do 7000 m nad rivnem morya Najvisha tochka Butanu gora Kula Kangri Kula Kangri visotoyu 7538 m roztashovana na pivnochi krayini na kordoni z Kitayem Druga najvisha tochka Dzhomolhari Jomolhari visotoyu 7314 m roztashovana bilya dolini Chumbi Chumbi U krayini nalichuyetsya 19 girskih pikiv iz visotoyu ponad 7000 m Na pivnochi butansko kitajskogo kordonu pidnosyatsya zasnizheni gimalajski piki zavvishki ponad 7500 m na vershinah yakih panuye arktichnij klimat Voda girskih richok sho utvorilisya v rezultati tanennya lodovikiv ta dolini v comu regioni stvoryuyut idealni umovi dlya rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi Chorni gori v centralnij chastini Butanu utvoryuyut prirodnij vododil mizh dvoma golovnimi richkovimi sistemami krayini Mo Chhu i Drangme abo Manas Visota girskih vershin Chornih gir 1500 2700 m nad rivnem morya a burhlivi girski richki utvoryuyut girski ushelini Lis u centralnij chastini Butanu velichezna cinnist krayini Shidnij Butan rozdilenij pivdennimi vershinami girskoyi sistemi Dong U zahidnij chastini Butanu znahodyatsya rodyuchi kultivovani dolini ta vodoshovisha krayini Girske pasmo Shivalik Yu chi Chorni gori peredgir ya Gimalayiv pokrite lisami alyuvialnimi richkovimi dolinami ta gorami visotoyu do 1500 m nad rivnem morya Visochina spuskayetsya v subtropichni rivnini duari Bilsha chastina ciyeyi rivnini lezhit v Indiyi ale vona pronikaye vseredinu Butanu na 15 km Rivnini duari v Butani skladayutsya z dvoh chastin Pivnichna chastina peretyata miscevist z suhoyu poristoyu zemleyu i ryasnoyu roslinnistyu Pivdenna chastina rodyuchi zemli porosli visokimi travami ta rozlogimi dzhunglyami Na rivnini viroshuyetsya ris ta inshi zernovi kulturi Najvazhlivishi komercijni centri krayini Phuncholing Phuntsholing Gelephu Gelephu i Samdrup Dzhonkhar Samdrup Jongkhar roztashovani same na rivninah duar Tut meshkayut tigri leopardi sloni ta inshi tvarini Klimat Klimat Butanu variyuyetsya zalezhno vid visoti miscevosti ta yak i na bilshij chastini Aziyi perebuvaye pid vplivom musoniv U zahidnij chastini krayini cherez musonni vitri vipadaye 60 80 vsih opadiv krayini Klimat vologij i subtropichnij na pivdennih rivninah i peredgir yah v gimalajskih dolinah pivdennogo ta centralnogo rajoniv klimat pomirnij na pivnochi krayini holodnij z cilorichnim snigom na gimalajskih vershinah Temperatura zalezhit vid visoti Tak v Thimphu sho znahoditsya na visoti 2200 m nad rivnem morya v zahidnij chastini krayini v chervni veresni temperatura 15 26 C ale v sichni znizhuyetsya do 4 C a inodi j do 16 C Centralna chastina krayini zona proholodnogo pomirnogo klimatu Na pivdni krayini cherez zharkij vologij klimat cilorichna temperatura stanovit 15 30 C pri comu temperatura vlitku v dolinah dosyagaye inodi 40 C Richnij riven opadiv zalezhit vid rajonu Tak v pivnichnij chastini Butanu v rik vipadaye tilki 40 mm opadiv v osnovnomu u viglyadi snigu U centralnomu rajoni z pomirnim klimatom richnij riven opadiv stanovit blizko 1000 mm Na pivdni v zoni subtropikiv vipadaye do 7800 mm na rik Z grudnya po lyutij suhij zimovij period sho trivaye do bereznya koli vipadaye 20 mm opadiv na misyac U serpni riven opadiv dosyagaye 650 mm Vesna v Butani trivaye z bereznya do seredini kvitnya Litni dni pochinayutsya v seredini kvitnya koli ridko traplyayutsya doshi Sezon musonnih doshiv z pivdennogo zahodu lipen veresen Visokij riven opadiv na pivdni krayini poyasnyuyetsya tim sho musoni zatrimuyutsya Gimalayami Osin trivaye z kincya veresnya po kinec zhovtnya listopada Z listopada po berezen trivaye morozna i snizhna zima na visoti vid 3000 m Richkovi sistemi Dokladnishe Richki Butanu U Butani chotiri golovni richkovi sistemi Manas abo Drangme Sankosh abo Puna Cang Vang Chu abo Chinchu i Vsi voni berut svij pochatok u Gimalayah a potim protikayuchi v pivdennomu napryami cherez dolini duari vpadayut u richku Brahmaputra yaka svoyeyu chergoyu vpadaye v Gang Najdovsha richkova sistema v Butani Drangme yaka teche v indijskij shtat Arunachal Pradesh i maye tri pritoki Drangme Mangde i Bumtang U rajoni dolin duar de shodyatsya vsi 8 pritok ciyeyi richki Drangme maye nazvu Manas 320 kilometrova richka Puna Cang abo Sankosh chasto vihodit zi svoyih beregiv yak i richki i sho yih utvoryuyut U nih teche voda sho utvorilasya z gimalajskogo snigu Voni techut u pivdennomu napryamku do mista Punakha de z yednuyutsya utvoryuyuchi richku Puna Cang yaka svoyeyu chergoyu teche na pivden v indijskij shtat Zahidna Bengaliya Chislenni pritoki richki Vang Chu dovzhinoyu 370 km berut pochatok u Tibeti Sama richka Vang Chu teche na pivdennij shid cherez zahidnu chastinu Butanu i nadali prohodit cherez duari Tut vona teche v indijskij shtat Zahidna Bengaliya Najmensha richkova sistema krayini Torsa vidoma v pivnichnij chastini yak Amo takozh bere pochatok u Tibeti j teche v Indiyu Lodoviki Lodoviki Butanu Lodoviki v pivnichnomu Butani yaki zajmayut 10 usiyeyi teritoriyi krayini ye vazhlivim dzherelom vodi v richkah Butanu Ci lodoviki mistyat v sobi miljoni tonn prisnoyi vodi i pid chas litnogo tanennya chasto stayut lihom dlya naselennya Dika priroda Div takozh Spisok rib Butanu Takini U Butani v dikij prirodi zustrichayutsya ponad 770 vidiv ptahiv i 5400 vidiv roslin sered yakih bagato ridkisnih vidiv takih yak zolotij langur U tropichnih nizinah krayini j listyanih lisah pivdnya vodyatsya bengalski tigri indijski nosorogi dimchasti panteri assamski kroli ta gubachi U pomirnomu poyasi sered zmishanih hvojnih shirokolistih i sosnovih lisiv rozpovsyudzheni sirij langur tigr pardus goral ta kozorig Bambukovi ta fruktovi lisi zabezpechuyut seredovishe prozhivannya dlya gimalajskih vedmediv maloyi pandi bilok zambariv dikih svinej ta muntzhakiv Na pivdni Butanu v nevelikij chiselnosti zustrichayutsya diki bujvoli yaki znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya V ostanni roki do spisku zagrozhenih ptahiv bula vnesena bilogolova kachka EkonomikaDokladnishe Ekonomika Butanu Terasove rilnictvo v dolini Punakha dzonghag Punakha Perevagi viroshuvannya kardamonu yabluk apelsiniv i abrikos dlya azijskogo rinku Zagotivlya tverdih sortiv derevini na pivdni pid suvorim kontrolem Velikij gidroenergetichnij potencial Slabki storoni v bagatoh galuzyah suspilnogo sektora vid dorozhnogo budivnictva do osviti dovoditsya vikoristovuvati indijsku robochu silu Bilshist naselennya zhive silskim gospodarstvom cherez kruti girski shili kultivuyetsya lishe mala plosha zemel Promislovist majzhe vidsutnya Malo prirodnih resursiv Butan agrarna krayina Dlya bilsh nizh 80 naselennya silske i lisove gospodarstvo ye golovnim dzherelom dohodiv Krim togo uryad aktivno pikluyetsya pro ekologiyu polovina teritoriyi Butanu ogoloshena nacionalnimi parkami v yakih napriklad zaboroneno polyuvannya z ciyeyi prichini rozvitok promislovosti ne vhodit v plani butanskoyi vladi U korolivstvi praktichno vidsutni veliki promislovi pidpriyemstva Ye kilka pidpriyemstv derevoobrobnoyi ta harchovoyi promislovosti v tomu chisli za licenziyeyu vipuskayetsya Koka kola Golovnim eksportnim tovarom ye ekologichnij ris frukti j elektroenergiya sho viroblyayetsya gidroelektrostanciyami Tovari z Butanu v osnovnomu napravlyayutsya v Indiyu na chastku yakoyi pripadaye 87 9 eksportu Tovari z Indiyi stanovlyat 71 3 importu Torgovih vidnosin z Kitayem praktichno nemaye popri te sho Butan mezhuye z Tibetom Cikavo sho na sogodni pershe misce v ekonomici krayini zajmaye gidroenergetika Osnovnij dohid stanovit eksport elektroenergiyi v susidnyu Indiyu a dohid vid eksportu silgospprodukciyi stoyit lishe na drugomu misci Ngultrum groshova odinicya Butanu Groshova odinicya ngultrum Kurs priv yazanij do indijskoyi rupiyi yaka takozh ogoloshena legalnim platizhnim zasobom na vsij teritoriyi Butanu Po kursu na 8 listopada 2011 roku 1 dolar SShA koshtuvav 48 25 ngultrumiv Inflyaciya u 2003 roci stanovila 3 Podatkom obkladayutsya tilki dohodi ponad 100 000 ngultrumiv na rik priblizno 2250 VNP Butanu stanovit priblizno 2 9 milyarda dolariv na rik source source source source source source source source track track track track track track Valove nacionalne shastya Uryad Butanu oficijno ne rozglyadaye VNP yak mirilo rozvitku ekonomiki a oriyentuyetsya na pokaznik valovogo nacionalnogo shastya angl Gross National Happiness Valove nacionalne shastya rozglyadayetsya yak klyuchovij element budivnictva ekonomiki yakij bi uzgodzhuvavsya z buddistskimi duhovnimi cinnostyami Nezvazhayuchi ni na sho uryad krayini stavitsya do danogo pokaznika cilkom pragmatichno kilka raziv u Butani provodilisya mizhnarodni konferenciyi na yaki bulo zaprosheno bagato zahidnih ekonomistiv vklyuchayuchi nobelivskih laureativ z ekonomiki z metoyu viroblennya metodik rozrahunku VNSh na osnovi poyednannya ekonomichnoyi situaciyi v krayini j zadovolenosti zhittyam naselennya U Butani praktichno vidsutnya korupciya U rejtingu Transparency International u 2006 roci Butan zajmav 32 misce u sviti za rivnem korupciyi postupayuchis v Aziyi lishe Singapuru Gonkongu Makao i OAE Transport i komunikaciyi Dokladnishe Transport u Butani Zgidno z oficijnoyu statistikoyu v korolivstvi 8050 kilometriv dorig ta 426 mostiv U 2003 roci bulo zareyestrovano 25 000 transportnih zasobiv Zaliznic u krayini nemaye ale ye rozroblenij spilno z Indijskimi zaliznicyami plan budivnictva zaliznici v pivdennij chastini krayini dlya vklyuchennya Butanu v indijsku zaliznichnu merezhu Planuyetsya pidvesti tri zaliznichni gilki do butanskih prikordonnih mist z indijskih shtativ Assam i Zahidna Bengaliya Yedinij mizhnarodnij aeroport Paro zlit i posadka v yakomu vvazhayutsya odnimi z najskladnishih i nebezpechnih u sviti znahoditsya v odnojmennomu misti Bilya Trashigangu na shodi krayini vidkrito miscevij aeroport Rozroblyayetsya sistema malih aeroportiv po vsij krayini Turizm Pasazhiri shodyat z litaka Airbus A319 kompaniyi Druk Air v aeroportu Paro Dokladnishe Turizm u Butani Turizm zajmaye tretye misce v ekonomici Butanu Jogo istoriya pochalasya v 1974 roci koli uryad Butanu z metoyu pidvishennya dohodiv naselennya a takozh shob pokazati unikalnu kulturu i tradiciyi krayini zovnishnomu svitu vidkriv yiyi dlya inozemciv Do cogo potrapiti v krayinu mozhna bulo tilki na osobiste zaproshennya korolya chi korolevi U 1974 roci Butan vidvidali 287 turistiv Vidtodi kilkist turistiv yaki vidviduyut krayinu shorichno rizko zrosla vid 2850 u 1992 roci do 7158 v 1999 roci Do kincya 1980 h rokiv turizm davav krayini ponad 2 mln richnogo dohodu Nezvazhayuchi na vidkritist dlya inozemciv uryad usvidomlyuye sho turisti mozhut vplinuti na unikalni i praktichno nezajmani landshafti Butanu i jogo kulturu Tomu vin spochatku obmezhiv turistichnu aktivnist viddayuchi perevagu turizmu vishoyi yakosti Z 1991 roku diye butanska turistichna korporaciya yaka realizuye politiku uryadu v galuzi turizmu Butanskij uryad tim ne mensh privatizuvav korporaciyu v zhovtni 1991 roku spriyayuchi privatnim investiciyam i kompaniyam V rezultati v krayini u 2000 roci vzhe diyali bilshe nizh 75 licenzovanih turistichnih kompanij Kozhen turist povinen platiti dosit visoke mito za kozhen den perebuvannya v krayini Kilkist turistiv yaki v yizhdzhayut v krayinu ne obmezhena i viznachayetsya kilkistyu misc u gotelyah Najvazhlivishimi centrami turizmu ye stolicya Butanu Thimphu misto Paro na zahodi krayini nedaleko vid Indiyi Golovnoyu turistichnoyu viznachnoyu pam yatkoyu krayini ye monastir Taksang lakhang Osnovnim aviapereviznikom yakomu dozvoleni poloti v Butan ye Druk Air Krim neyi licenziyu na zdijsnennya polotiv u Paro maye nepalska aviakompaniya Buddha Air PolitikaDokladnishe Politika Butanu Derzhavnij ustrij Dokladnishe Derzhavnij ustrij Butanu Korol Butanu Dzhigme Khesar Namg yal Vangchuk 18 lipnya 2009 roku bula prijnyata yaka skladayetsya z preambuli tridcyati p yati statej chotiroh dodatkiv i glosariyu Zgidno zi statteyu 1 Konstituciyi Butanu verhovna vlada nalezhit narodu a formoyu pravlinnya ye demokratichna konstitucijna monarhiya Konstituciya ogoloshena vishim zakonom a funkciyi konstitucijnogo sudu zakripleni za Verhovnim sudom Butanu Vlada podilyayetsya na vikonavchu zakonodavchu ta sudovu Golovoyu derzhavi j Verhovnim golovnokomanduvachem ye korol Butanu Zakonodavcha vlada nalezhit parlamentu Butanu yakij skladayetsya z korolya Butanu Nacionalnoyi radi Butanu i Nacionalnoyi asambleyi Butanu Sudovu vladu v Butani pokladeno na Korolivski sudi v skladi Verhovnogo sudu Vishogo sudu sudiv dzonghagiv sudiv dunghagiv a takozh sudiv i tribunaliv yaki mozhut buti timchasovo zasnovani korolem za rekomendaciyeyu Nacionalnoyi sudovoyi komisiyi Derzhavni simvoli Dokladnishe Prapor Butanu Emblema Butanu ta Gimn Butanu Na derzhavnomu prapori zobrazhenij bilij drakon na chervonomu ta pomaranchevomu foni Prapor rozdilenij po diagonali na dva trikutniki Verhnij trikutnik pomaranchevij nizhnij chervonij Drakon zobrazhenij u centri j rozvernutij vid osnovi prapora Bilij drakon na prapori simvolizuye miscevu nazvu Butanu Krayina Drakona Vin trimaye u rukah dorogocinni kameni yaki simvolizuyut bagatstvo Zhovtij kolir simvolizuye teokratichnu monarhiyu a pomaranchevij buddistsku religiyu Prapor Butanu Emblema Butanu znahoditsya v koli de nad kvitkoyu lotosa rozmisheno dvi shresheni Vadzhri nad yakimi vgori znahoditsya dorogocinnij kamin Obabich Vadzhr roztashovani dva drakoni cholovichoyi ta zhinochoyi statti yaki simvolizuyut nazvu krayini Lotos simvolizuye chistotu ta cinnist suverennoyi vladi Dorogocinnij kamin oznachaye verhovenstvo narodnoyi vladi Vadzhri simvolizuyut duhovni ta svitski tradiciyi Korolivstva yaki opirayutsya na chotiri duhovni principi buddizmu Vadzhrayani Gimn Butanu spochatku skladavsya z 12 ryadkiv ale v 1964 roci buv urizanij administraciyeyu monarhiyi do 6 ryadkiv Osnovoyu dlya melodiyi posluzhili indijskij i britanskij gimni a takozh narodna butanska pisnya Tri Nyama medpa pemaj tri ukr Odvichnij tron lotosa Muziku napisav kerivnik vijskovogo duhovogo orkestru krayini Aku Tongmi Perehid do konstitucijnoyi monarhiyi Perehid Butanu vid absolyutnoyi monarhiyi do konstitucijnoyi buv inicijovanij korolem Dzhigme Sing ye Vangchukom 2005 roku i zavershivsya u 2008 roci vsenarodnim obrannyam deputativ parlamentu yaki otrimali shiroki povnovazhennya z formuvannyam uryadu Dzhigme Sing ye Vangchuk peredav koronu svoyemu sinovi u 2006 roci P yatij korol Butanu 28 richnij Dzhigme Khesar Namg yal Vangchuk buv koronovanij vranci 6 listopada 2008 roku Molodij korol chekav spriyatlivogo dnya dlya koronaciyi majzhe dva roki Vibori v Butani Dokladnishe 24 bereznya 2008 roku v Butani pochalisya pershi v istoriyi vibori v nizhnyu palatu parlamentu U 2007 roci korol Butanu Dzhigme Sing ye Vangchuk dobrovilno peredav kermo vladi svoyemu sinovi yakij zdobuv osvitu na Zahodi i Butan pochav perehid do demokratiyi Navesni 2007 roku v krayini projshli trenuvalni vibori napravleni na te shob naochno prodemonstruvati butancyam viborchij proces Na nih zhiteli korolivstva majzhe odnostajno pidtrimali monarhiyu Takim chinom yakbi vibori prohodili naspravdi to partiya Zhovtogo vognedishnogo drakona yakij vtilyuye soboyu samoderzhavstvo otrimala b 46 z 47 misc v parlamenti Bilshist butanciv poboyuyutsya demokratiyi oskilki vvazhayut yiyi prichinoyu nestabilnosti v susidnih Nepali ta Bangladeshu Uryad Dokladnishe Uryad Butanu Korolivskij uryad Butanu angl Lhengye Zhungtshog do 1999 roku buv pid kerivnictvom korolya Butanu Yak vazhlivij krok u bik demokratizaciyi korol u 1999 roci rozpustiv chinnij kabinet ministriv i vidijshov vid kerivnictva uryadom Buli priznacheni shist novih ministriv yakih zatverdila Nacionalna asambleya Z ciyeyi grupi ministriv golosuvannyam u Nacionalnij asambleyi buv obranij golova zgodom prem yer ministr Na danij chas uryad skladayetsya z 10 ministriv yakih nazivayut lonpo angl lyonpos i voni nosyat pomaranchevij ceremonialnij sharf kabni Prem yer ministr Dokladnishe Spisok prem yer ministriv Butanu Golova uryadu obirayetsya z pomizh chleniv uryadu golosuvannyam v Nacionalnij asambleyi V 1907 1952 rokah uryad ocholyuvali Golovni ministri Gongzim radzha Ug yen Dordzhi 1907 1916 i radzha Sonam Tobgaj Dordzhi 1917 1952 Z 1952 roku uryad ocholyuye prem yer ministr Dzhigme Dordzhi 1952 1964 Lyendup Dordzhi 1964 Sangaj Ngedup 1999 2000 2005 2006 Yeshej Zimba 2000 2001 2004 2005 Handu Vangchuk 2001 2002 2006 2007 Kinzang Dordzhi 2002 2003 2007 2008 Dzhigme Tinlej 1998 1999 2003 2004 z 2008 V 1964 1998 rokah posada prem yer ministra bula skasovana Zovnishnya politika Dokladnishe Zovnishnya politika Butanu Butan maye diplomatichni vidnosini z 23 derzhavami Butan pochav svoyu mizhnarodnu diyalnist v 1962 roci koli priyednavsya do U 1969 roci Butan priyednavsya do specializovanoyi organizaciyi OON Vsesvitnogo poshtovogo soyuzu 21 veresnya 1971 roku Butan vstupiv v OON rishennya bulo uhvaleno na 26 j sesiyi Generalnoyi Asambleyi OON na 1934 mu plenarnomu zasidanni na pidstavi Rezolyuciyi Radi Bezpeki OON 292 pro prijnyattya Butanu v OON hocha i ne mav diplomatichnih znosin iz zhodnoyu z derzhav chleniv Radi Bezpeki OON U 1981 roci Butan stav chlenom MVF i Svitovogo banku v 1982 VOOZ i YuNESKO u 1985 SAARK V nash chas koli Butan ye chlenom 45 mizhnarodnih organizacij Vidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko butanski vidnosiniZbrojni siliPolicejskij regulyuye ruh na vulici v Thimphu Zbrojni sili Butanu skladayutsya z Korolivskoyi butanskoyi armiyi Korolivskih ohoronciv opolchennya i Korolivskoyi butanskoyi policiyi Cherez te sho Butan ne maye vihodu do morya to u nogo nemaye vijskovo morskogo flotu Vidsutni u Butanu i vijskovo povitryani sili hocha Korolivska butanska armiya i maye neveliki aviacijni pidrozdili yaki ne priznacheni dlya boyu i vikonuyut lishe transportni funkciyi Za pidgotovku vijsk postachannya i PPO Butanu nese vidpovidalnist Indiya Korolivska butanska armiya KBA chastina Zbrojnih sil Butanu sho vidpovidaye zgidno zi st 27 Konstituciyi Butanu za pidtrimku teritorialnoyi cilisnosti krayini ta zahist derzhavnogo suverenitetu v razi zovnishnih zagroz Golovnokomanduvachem KBA ye Korol Butanu Prijnyato hocha i ne ye obov yazkovim shob v armiyi sluzhiv odin sin z kozhnoyi butanskoyi sim yi U razi neobhidnosti mozhe zbiratisya narodne opolchennya Korolivska butanska policiya KBP ye nezalezhnim pidrozdilom Korolivskoyi butanskoyi armiyi sho vidpovidaye za pidtrimannya zakonnosti j pravoporyadku ta profilaktiku zlochinnosti Nachalnikom policiyi ye Maksi Gom polkovnik Korolivski ohoronci Butanu nezalezhnij pidrozdil Korolivskoyi butanskoyi armiyi yakij vidpovidaye za ohoronu korolya i chleniv jogo sim yi najbilsh pidgotovlenij i najkrashe ozbroyenij pidrozdil armiyi Chiselnist ponad tisyachu osib Svij visokij riven pidgotovki Korolivski ohoronci doveli u 2003 roci pid chas Ohoronci jshli v pershih ryadah napadnih ale ne zaznali niyakih vtrat ne postrazhdav i korol Dzhigme Sing ye Vangchuk yakij osobisto brav uchast v boyah Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij podil Butanu Administrativnij podil Butanu 1988 roku dvadcyat dzonghagiv Butanu bulo ob yednano v chotiri dzongdeyi dlya stvorennya promizhnoyi lanki upravlinnya mizh dzonghagami ta derzhavoyu Kozhen dzonghag svoyeyu chergoyu dilitsya na gevogi yaki inodi ob yednani v dunghagi Butan takozh rozdilenij na 1044 chivogiv yaki odnochasno ye viborchimi dilnicyami Bumtang Chukha Dagana Gasa Haa Lhunce Mongar Paro Pemagacel Punakha Samdrup DzhongharSamceSarpangThimphuTrashigangTrashiyangceTrongsaCirangVangdi PhodrangZhemgang U 1988 roci dzonghagi Butanu buli ob yednani v chotiri dzongdeyi dlya stvorennya poserednictva upravlinnya mizh dzonghagami ta derzhavoyu Dzongdej zona Adm centr Plosha km Chiselnist naselennya 2005 Pitoma vaga Kilkist dzonghagiv Zahidnij Thimphu 8345 281 244 33 7 5 Centralnij Damphu 11 023 88 855 8 1 5 Pivdennij Gelephu 8499 89 720 10 6 4 Shidnij Mongar 10 949 175 163 16 0 6 Butan vsogo Thimphu 38 816 634 982 16 4 20 Naselenni punkti 10 najbilshih mist krayini ocinka 2010 Misto Naselennya Dzonghag Primitka 1 Thimphu 93 179 Thimphu najbilshe misto i stolicya Butanu 2 Phuncholing 22 949 Chukha 3 Punakha 21 500 Punakha 4 Paro 15 000 Paro mizhnarodnij aeroport 5 Gelephu 10 073 Sarpang 6 Vangdi Phodrang 7 285 Vangdi Phodrang 7 Samdrup Dzhonghar 6 496 Samdrup Dzhonghar 8 Mongar 3 775 Mongar shidnij komercijnij centr krayini 9 Trongsa 2 907 Trongsa 10 Sarpang 2 868 SarpangNaselennyaPredstavnik korinnogo naselennya Butanu Za ocinkoyu u 2010 roci naselennya Butanu stanovilo 696 183 meshkanci U toj zhe chas pitannya pro chiselnist naselennya krayini duzhe superechlive oskilki dani uryadovogo perepisu kardinalno rozhodyatsya z ocinkami OON i CRU yaki vvazhayut sho v krayini prozhivaye yak minimum vtrichi bilshe lyudej Vtim ni OON ni CRU ne mozhut nadati opis metodologiyi ocinki chiselnosti naselennya v korolivstvi Na oficijnomu portali uryadu Butanu navedena informaciya za yakoyu naselennya Butanu stanovilo 752 700 osib u 2004 roci ta 683 407 osib u 2008 2009 rokah Za ocinkami mizhnarodnih organizacij shilnist naselennya stanovit 45 osib na km Yaksho rozrahuvati shilnist zgidno z oficijnoyu statistikoyu vijde sho na kozhen kvadratnij kilometr pripadaye priblizno 18 zhiteliv Takij rozrahunok avtomatichno postavit krayinu za shilnistyu naselennya na odin riven z Argentinoyu abo Sudanom v rajoni 195 miscya Zrostannya naselennya 2 11 na rik Zgidno z oficijnim perepisom naselennya krayini shvidshe ubuvaye nizh zbilshuyetsya Choloviki stanovlyat 50 5 naselennya Chastka molodih do 15 richnogo viku 42 7 starshih 65 rokiv 4 2 Sered naselennya starshih 15 rokiv gramotni 47 zhinok mensh yak 20 Miske naselennya 30 9 silske naselennya 69 1 Serednya trivalist zhittya cholovikiv 66 rokiv zhinok 66 2 rokiv 50 naselennya Butanu skladayut bhotiya 15 sporidneni yim plemena Rozmovlyayut na movah blizkih do tibetskoyi 35 pereselenci z Nepalu ta Indiyi sho govoryat indoarijskimi movami Z pochatku 1990 h rokiv chislo ostannih zmenshilosya cherez nasilnicki diyi vladi U specialnih taborah v Nepali ta Indiyi prozhivayut 134 tis bizhenciv z Butanu U Butani zoseredzheno takozh neznachne chislo tibetskih bizhenciv U 2010 roci yih chiselnist stanovila 1 298 osib MovaDokladnishe Movi Butanu Dzong ke Nepali Nepali Nepali Lepcha Usogo v Butani nalichuyetsya 25 mov Oficijnoyu movoyu v krayini ye dzong ke Bhotiya govoryat na riznih dialektah tibetskoyi nepalci vidpovidno na dialektah nepalskoyi movi Na zahodi krayini prevalyuye mova dzong ke na shodi bezlich shidno butanskih mov z privodu yakih ne isnuye chitkoyi klasifikaciyi osnovni z nih changla dzala kha kheng kha bumtang kha Krim togo nalichuyetsya blizko 10 mov yakimi rozmovlyayut rizni immigrantski grupi v Butani Z nih najbilsh predstavlena assamska mova neyu govoryat blizko 109 tisyach immigrantiv Do chisla inshih vhodyat adi 2 100 bantava 19 200 shidnij magar 21 300 shidnij tamang gindi 31 900 limbu 63 500 santali 13 600 sherpa 4 200 zahidnij gurung 43 300 ReligiyaDokladnishe Religiya v Butani Religiyi v Butani religiya vidsotok Buddizm 75 Induyizm 22 Insha 3 75 naselennya krayini spoviduyut buddizm 70 naselennya krayini nalezhit do shkoli Drukpa Kag yu tibetskogo buddizmu yaka ye oficijnoyu religiyeyu Butanu V shidnij chastini krayini takozh poshirena buddijska shkola Nyingma ta religiya Bon Na pivdni krayini rozpovsyudzhenij induyizm 22 naselennya chastina butanciv spoviduyut islam Etnichni ngalopi nashadki tibetskih immigrantiv skladayut bilshist naselennya zahidnoyi ta centralnoyi chastin krayini j v osnovnomu nalezhat do shkoli Drukpa Kag yu sliduyuchi liniyi peredachi vid i Shabdrunga Shkola Nyingma poshirenisha v shidnomu i centralnomu Butani yiyi predstavlyaye v pershu chergu Pema Lingpa Etnichni sharchopi mozhlivi nashadki pervisnogo naselennya Butanu zhivut na shodi Deyaki sharchopi praktikuyut buddizm ob yednanij z elementami tradiciyi bon u toj chas yak inshi praktikuyut animizm ta induyizm Uryad pidtrimuye monastiri oboh tradicij buddizmu i Drukpa Kag yu i Nyingma Korolivskij rid Butanu praktikuye poyednannya cih dvoh techij i bagato zhiteliv krayini viryat v koncepciyu Kanyin Shungdrel sho oznachaye Kag yu i Nyingma odne i te zh Gliboko shanuyetsya Padmasambhava Indusi yaki v osnovnomu zhivut na pivdni Butanu spoviduyut shajvizm vajshnavizm shaktizm ganapati ta inshi techiyi Induyistski hrami isnuyut u Thimphu i pivdennih rajonah krayini Bon animistichna i shamanistska sistemi viruvan obertayutsya navkolo kultu prirodi ta pereduvali buddizmu Hocha zherci religiyi bon chasto berut uchast v buddijskih svyatah i navit vklyuchayut v nih rituali svoyeyi tradiciyi prote duzhe malo meshkanciv povnistyu dotrimuyutsya ciyeyi religijnoyi sistemi Bon najbilsh poshirenij u shidnomu Butani Hristiyani prisutni na vsij teritoriyi Butanu ale v duzhe malij kilkosti Hristiyanski rodini j okremi viryani provodyat svoyi obryadi vdoma Hristiyanskih misioneriv v krayini nemaye Musulmani mayut duzhe malenku chiselnist u Butani KulturaCam ritualnij tanec v maskah yakij vikonuyut chenci pid chas buddijskih svyat Dokladnishe Kultura Butanu Suchasna kultura Butanu syagaye svoyim korinnyam u starovinu Otochenij Gimalayami vin zavdyaki svoyij geografichnij izolovanosti buv zahishenij vid zovnishnih kulturnih vpliviv Cya malonaselena krayina sho mezhuye z Indiyeyu na pivdni ta Kitayem na pivnochi dovgo dotrimuvalasya politiki povnoyi izolyaciyi yak kulturnoyi tak i ekonomichnoyi z metoyu zberegti svoyu kulturnu spadshinu i nezalezhnist Tilki v ostanni desyatilittya XX stolittya inozemcyam dozvoleno bulo vidviduvati krayinu i tilki v obmezhenij kilkosti Takim chinom Butan zumiv dobre zberegti bagato storin svoyeyi kulturi Mistectvo Dokladnishe Mistectvo Butanu iz zobrazhennyam gori Meru i vsesvitu zgidno z buddijskoyu kosmologiyeyu Trongsa dzong Butan Mistectvo Butanu shozhe z tibetskim mistectvom Obidva bazuyutsya na tibetskomu buddizmi z jogo panteonom riznih bozhestvennih istot Golovni napryami buddizmu v Butani ce Drukpa Kag yu i Nyingma Pershij ye gilkoyu shkoli Kag yu i vidomij kartinami na yakih zobrazheno pokolinnya buddijskih vchiteliv i 70 ti Dzhe Khempo Napryamok Nyingma vidomij zobrazhennyami Padmasambhavi yakogo pov yazuyut iz vvedennyam buddizmu v Butani v VII stolitti Zgidno z legendoyu Padmasambhava shovav svyashenni skarbi shob majbutni majstri buddizmu znajshli yih Shukachi skarbiv tertoni chasto zustrichayutsya yak geroyi mistectva Nyingma Kozhnij bozheskij suti vidvedeni specialni formi kolori a takozh predmeti sho sluzhat yak rozpiznavalni znaki cih istot lotos rakovina bliskavka chasha dlya milostini Vsi ci svyashenni zobrazhennya zrobleno zgidno zi strogimi kanonami yaki zalishalisya nezminnimi cili stolittya Mistectvo Butanu osoblivo bagate na bronzovi virobi riznih vidiv yaki vidomi pid zagalnoyu nazvoyu Kham so zrobleni v Kami navit yaksho voni stvoreni v samomu Butani bo tehnika yih vigotovlennya spochatku privnesena syudi zi shidnoyi chastini Tibetu pid nazvoyu Kham Nastinnij zhivopis i skulptura v comu regioni vidobrazhayut golovni ta nestariyuchi principi danih vidiv buddijskogo mistectva Hocha yih uvaga do detalej jde vid tibetskih zrazkiv vitoki yih mozhut buti viznacheni bez sumnivu nezvazhayuchi na bagato vishiti shati i yaskravi prikrasi yakimi shedro vkriti ci figuri U himernomu sviti demoniv hudozhniki jmovirno mali bilshe svobodi v diyah nizh pri stvorenni zobrazhen bozhestvennih istot Odyag Butanski zhinki odyagnuti v kira i tego Vsi gromadyani Butanu zobov yazani dotrimuvatisya nacionalnogo dres kodu vidomogo yak Driglam Namzha poki znahodyatsya na publici u svitlij chas dobi Vimogi v deyakih okrugah dzonghagah ye suvorishimi nizh v inshih Choloviki nosyat gho vazhkij halat dovzhinoyu do kolin yakij pidperizuyut poyasom Zhinki nosyat barvisti bluzki poverh yakih nadyagayut velikij pryamokutnij shmatok tkanini sho nazivayetsya kira Poverh kira mozhe nositisya korotkij shovkovij zhaket abo tego Povsyakdenni gho i kira roblyatsya z bavovni abo shersti zalezhno vid pori roku i prikrashayutsya prostimi vizerunkami u viglyadi smug i klitin U specialnih vipadkah i u svyata mozhut nositisya yaskravo zabarvleni shovkovi kira i nabagato ridshe gho Dodatkovi obmezhennya vinikayut pri vidviduvanni dzongiv abo hramiv a takozh pri viziti do visokopostavlenogo chinovnika Choloviki z prostih verstv naselennya nosyat bilij sharf kabni sho zvisaye z livogo plecha do pravogo stegna Kolir kabni yakij nosyat takozh i inshi predstavniki cholovichogo naselennya Butanu vzagali zalezhit vid rangu nosiya Zhinki nosyat rahu abo vuzki vishiti shmatki tkanini perekinuti cherez live pleche Cej dres kod zustrichaye deyakij opir z boku etnichnih nepalciv yaki zhivut uzdovzh kordonu z Indiyeyu i ne ohochi nositi odyag inshoyi kulturi Kuhnya Dokladnishe Butanska kuhnya Butanskij chervonij ris z kurkoyu ta shpinatom V osnovi butanskoyi kuhni ris ovochi ta bagato gostrogo percyu z nedavnogo chasu kukurudza U holodnu poru roku butanska kuhnya bilshoyu miroyu pereoriyentovuyetsya na m yaso Rozpovsyudzhenij domashnij sir iz plisnyavoyu Sered populyarnih miscevih napoyiv varto vidznachiti maslyanistij chaj cheringma risove pivo i domashni nastoyanki ara sho nagaduyut inodi risovu gorilku a inodi viski Svyata Dokladnishe Svyata Butanu V osnovnomu v Butani shiroko vidznachayutsya religijni buddijski svyata znamenni dati ta derzhavni svyata koronaciya pershogo Druk G yalpo Den Nezalezhnosti a takozh rizni festivali Osvita Dokladnishe Osvita v Butani Klasna kimnata v shkoli v Thimphu Osvitu za tipom zahidnoyi stav vvoditi pershij korol Butanu Ug yen Vangchuk 1907 1926 na pochatku XX stolittya Do 1950 roku isnuvali tilki dvi svitskih shkoli v Haa i v Bumtangu osvitoyu v osnovnomu zaviduvali buddijski monastiri Pislya 1950 roku stali z yavlyatisya svitski shkoli yak u privatnomu poryadku tak i sponsorovani derzhavoyu Na kinec p yatidesyatih rokiv nalichuvalosya 29 pochatkovih derzhavnih shkil i tridcyat privatnih v yakih navchalisya 2500 ditej Serednyu osvitu mozhna bulo otrimati tilki v Indiyi Narazi bazove navchannya viznachayetsya yak 10 richne a povne navchannya zajmaye 13 rokiv rik pidgotovchogo klasu PP 6 rokiv pochatkovoyi shkoli PS 2 roki serednoyi shkoli molodshogo rivnya LSS 2 roki serednoyi shkoli serednogo rivnya MSS i 2 roki v serednij shkoli starshogo rivnya HSS Pochatok navchannya v shist rokiv Pislya 8 10 i 12 klasu zdayutsya ispiti Statistika pokazuye sho 87 uchniv sho zakinchili pochatkovu shkolu jdut dali vchitisya v serednyu 95 uchniv sho vstupili do serednoyi shkoli yiyi zakinchuye otrimavshi bazovu osvitu 40 uchniv sho pokazali visoku uspishnist potraplyayut v starshu serednyu shkolu she 25 prodovzhuyut navchannya u privatnij starshij serednij shkoli Pislya zakinchennya starshoyi shkoli uchni sho pokazali krashu uspishnist prodovzhuyut navchatis za kordonom Shkilna osvita bezkoshtovna odnak batki nesut neveliki vitrati po blagoustroyu shkoli pokupci formi proyizdu Inodi batki zmusheni zabirati ditej zi shkoli z ekonomichnih mirkuvan Stanom na 2008 rik zgidno z oficijnoyu storinkoyu Ministerstva osviti Butanu v Butani ye 266 gromadskih pochatkovih shkil CPS 94 pochatkovih shkoli PS 91 serednya shkola molodshogo rivnya LSS 45 serednih shkil serednogo rivnya MSS 32 seredni shkoli starshogo rivnya HSS Krim cogo isnuyut privatni shkoli yaki zobov yazani vidpovidati vimogam ministerstva osviti Vsogo v krayini ponad 500 shkil Na 2004 rik pochatkovu osvitu otrimuyut 84 3 ditej cogo roku v shkolah navchalosya 136 000 uchniv ohoplennya shkolami pri comu postijno zrostaye Na odnogo vchitelya pripadaye v serednomu 31 uchen Arhitektura Dokladnishe Dzong Trongsa dzong Butan Najbilsh poshirenim vidom sporud ye dzong ukriplena fortecya v yakij zazvichaj rozmishuyetsya takozh administraciya i buddijskij monastir Arhitektura dzongiv vlastiva Tibetu Butanu ta prileglim do Tibetu buddijskim teritoriyam Dzongi poyednuyut masivni stini vezhi nizku vnutrishnih dvoriv hrami administrativni budivli zhitlo dlya chenciv Zazvichaj dzongi roztashovani v gorah zahisheni skelyami Ridko dzongi mozhna pobachiti za mezhami Gimalayiv napriklad arhitektura universitetskogo mistechka v El Paso Dzongi vikoristovuyutsya yak vijskovi ukriplennya monastiri universiteti centri upravlinnya i kulturni centri U dzongah provodyatsya shorichni religijni svyata Cechu Kinematograf Cej rozdil potrebuye dopovnennya listopad 2011 Zv yazok Dokladnishe Telefonni liniyi ta stilnikovij zv yazok ye perevazhno v mistah u silskij miscevosti praktichno vidsutni Mizhnarodnij telefonnij kod krayini 975 Mizhnarodnij telefonnij ta telegrafnij zv yazok zdijsnyuyetsya cherez Indiyu Persha televizijna stanciya yaka nalezhit derzhavi z yavilasya v 1999 roci U kabelne telebachennya vhodyat v osnovnomu indijski ta inozemni kanali Persha derzhavna radiostanciya z yavilasya v 1973 roci privatna u 2007 roci U Butani vsogo odin internet provajder Druknet yakij nalezhit Bhutan Telecom Domen Butanu bt Kilkist telefonnih linij 26 300 2010 Kilkist mobilnih telefoniv 394 300 2010 Radiostanciyi 9 stancij na chastoti FM 1 korotkohvilova stanciya ye dostup do inozemnih radiostancij BBC CNN Kilkist radioprijmachiv 37 000 1997 Kilkist televizoriv 11 000 1999 Kilkist internet koristuvachiv 50 000 2009 ZMI Dokladnishe Zasobi masovoyi informaciyi Butanu Do 2006 roku v krayini vidavalasya yedina uryadova gazeta Kuensel yaka vihodit z periodichnistyu dvichi na tizhden na troh oficijnih movah dzong ke anglijskoyu ta nepali Dostupna internet versiya gazeti U kvitni 2006 roku derzhava dozvolila vidati pershu privatnu gazetu v krayini Bhutan Times Bhutan Observer bula pershoyu privatnoyu gazetoyu v Butani sho vidavalasya dvoma movami 30 zhovtnya 2008 roku bula vipushena persha v krayini shodenna gazeta U 1973 roci na korotkih hvilyah pochala radiomovlennya butanska movna sluzhba angl Bhutan Broadcasting Service U stolici movlennya vedetsya na FM chastotah Butan viyavivsya ostannoyu na planeti krayinoyu sho pochala telemovlennya ce stalosya tilki v 1999 roci Nezabarom pislya cogo v krayini z yavilosya i kabelne telebachennya yak chastina korolivskoyi programi modernizaciyi do cogo butanci zadovolnyalisya privatnimi videozalami U Butani u 2003 roci narahovuvalos 109 poshtovih viddilen blizko 15 000 internet koristuvachiv 33 729 telefonnih abonentiv i 23 000 abonentiv mobilnogo zv yazku SportButanci za groyu v degor Dokladnishe Sport u Butani Nacionalnim vidom sportu v Butani ye strilba z luka U Butani takozh populyarna komandna gra na vidkritomu povitri khuru angl Khuru sho nagaduye darts Inshim tradicijnim vidom sportu v Butani ye gra degor shozha na sportivne shtovhannya yadra i kidannya pidkovi U krayini takozh nabrav populyarnist kriket osoblivo pislya pochatku translyacij indijskih telekanaliv ye odniyeyu z najkrashih v regioni Ostannim chasom u krayini nabirayut populyarnist taki vidi sportu yak basketbol volejbol tenis i nastilnij tenis PrimitkiBhutan angl World Gazetteer Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 10 listopada 2011 Population and Housing Census of Bhutan 2005 PPT angl UN 2005 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2012 Procitovano 5 sichnya 2010 Bhutan International Monetary Fund Arhiv originalu za 2 lyutogo 2012 Procitovano 20 kvitnya 2011 Padel Ruth 2006 Bloomsbury Publishing USA s 139 40 ISBN 0802715443 Arhiv originalu za 14 grudnya 2011 Procitovano 21 serpnya 2011 Dr Sailen Debnath Essays on Cultural History of North Bengal ISBN 978 81 86860 42 7 amp Dr Sailen Debnath The Dooars in Historical Transition ISBN 978 81 86860 44 1 Biswajyoti Das 18 dekabrya 2006 Bhutan s new king committed to democracy angl Hindustan Times so ssylkoj na Reuters Arhiv originalu za 11 lyutogo 2012 Procitovano 27 sichnya 2011 Inc Ibp 2 veresnya 2013 angl Int l Business Publications ISBN 9780739749227 Arhiv originalu za 10 veresnya 2017 Procitovano 10 veresnya 2017 Choudhury A U 1990 Primates in Bhutan Oryx 24 125 Choudhury A U 1992 Golden langur Distribution Confusion Oryx 26 172 173 Choudhury A U 2010 The Vanishing Herds Wild Water Buffalo Guwahati India Gibbon Books amp The Rhino Foundation for Nature in North East India Choudhury A U 2007 White winged duck Cairina Asarcornis scutulata and Blue tailed Bee eater Merops philippinus two new country records for Bhutan Forktail 23 153 155 Tala Hydroelectric Project Bhutan 3 veresnya 2013 u Wayback Machine angl Royal Monetary Authority of Bhutan 16 sichnya 2011 u Wayback Machine angl Gross National Happiness Commission angl Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 9 listopada 2011 Transparency International 17 grudnya 2006 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 28 grudnya 2010 Procitovano 8 listopada 2011 India Plans to Build New Rail Lines to Bhutan and Nepal 08 October 2009 6 serpnya 2011 u Wayback Machine angl Travel Picks Top 10 samyh opasnyh aeroportov OBShESTVO Reuters 2012 06 08 u Wayback Machine ros The World s Scariest Runways 20 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl angl kuenselonline com 2004 05 Arhiv originalu za 6 bereznya 2012 Procitovano 11 listopada 2011 Dorji Tandi Sustainability of Tourism in Bhutan PDF angl Digital Himilaya Arhiv PDF originalu za 29 kvitnya 2012 Procitovano 28 sichnya 2012 Drukair official website 20 serpnya 2012 u Wayback Machine angl PDF angl Arhiv originalu PDF za 4 veresnya 2012 Procitovano 10 listopada 2011 National Symbols angl Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 26 listopada 2011 Dorji Penjore Sonam Kinga The Origin and Description of The National Flag and National Anthem of The Kingdom of Bhutan P 11 13 ISBN 99936 14 01 7 z dzherela 23 lipnya 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 23 lipnya 2011 Procitovano 26 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Gimn Butanu ros Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 26 listopada 2011 Dorji Penjore Sonam Kinga The Origin and Description of The National Flag and National Anthem of The Kingdom of Bhutan P 14 ISBN 99936 14 01 7 z dzherela 23 lipnya 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 23 lipnya 2011 Procitovano 26 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Lavish coronation for Bhutan king 24 veresnya 2019 u Wayback Machine angl His Majesty Jigme Khesar Namgyel Wangchuck 2 veresnya 2011 u Wayback Machine angl Prince charming is now king of Bhutan Profile To go with celebrations in Bhutan as new king is crowned Lead 8 kvitnya 2014 u Wayback Machine angl Global Investment and Business Center Inc Bhutan Foreign Policy and Government Guide World Foreign Policy and Government Library 2000 S 61 ISBN 0739737198 Spisok prem yer ministriv Butanu anglijskoyu Rulers org Arhiv originalu za 29 kvitnya 2012 Procitovano 20 grudnya 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 4 travnya 2014 Procitovano 18 veresnya 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 27 serpnya 2011 Procitovano 18 veresnya 2011 Royal Bhutan Army 24 listopada 2011 u Wayback Machine angl Bhutan Ranks in the Royal Bhutan Army 1991 angl Arhiv originalu za 29 kvitnya 2012 Procitovano 7 veresnya 2011 Colonel Kipchu Namgyel 10 chervnya 2011 u Wayback Machine angl Districts of Bhutan 17 grudnya 2010 u Wayback Machine angl Bhutan largest cities and towns and statistics of their population angl Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 10 listopada 2011 Sajt uryadu Butanu 23 kvitnya 2012 u Wayback Machine angl angl Press Trust of India 12 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 17 grudnya 2010 Nacionalni parlamenti svitu encikl dovid A H Sayidov M Volters Kluver 2005 S 253 Adherents com By Location 20 zhovtnya 2011 u Wayback Machine angl All about Guru Padmasambhava 14 travnya 2018 u Wayback Machine angl Bhutan 1 serpnya 2012 u Wayback Machine angl Miller Tracy ed October 2009 PDF Mapping the Global Muslim Population A Report on the Size and Distribution of the World s Muslim Population 10 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Pew Research Center str 31 angl 22 zhovtnya 2004 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2005 Procitovano 8 listopada 2011 Korol otmeryayushij schaste rosijskoyu Versii com 4 kvitnya 2008 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 8 listopada 2011 Frank Rennie Robin Mason Bhutan ways of knowing Information Age Publishing Inc 2008 ISBN 978 1 59311 734 4 Svyata Butanu na derzhavnomu portali 19 serpnya 2010 u Wayback Machine angl Zvit YuNESKO pro sistemu osviti Butanu PDF Arhiv originalu PDF za 14 veresnya 2013 Procitovano 8 listopada 2011 Statti pro dzongi Butanu 2 listopada 2011 u Wayback Machine ros Svyata Butanu 15 bereznya 2012 u Wayback Machine ros angl CIA Arhiv originalu za 28 grudnya 2010 Procitovano 20 listopada 2011 Ugyen Penjore 1 lyutogo 2006 Two private newspapers to start in April angl Kuensel Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 24 veresnya 2011 Bhutan Today launched angl Bhutan Broadcasting Service 31 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 2011 11 9 BBS 9 listopada 2011 u Wayback Machine angl Bhutan Telecom 4 lipnya 2017 u Wayback Machine angl Strelba iz luka v Butane rosijskoyu Arhiv originalu za 27 serpnya 2012 Procitovano 6 veresnya 2011 anglijskoyu Arhiv originalu za 10 veresnya 2011 Procitovano 7 veresnya 2011 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ButanPosilannyaBUTA N Korolivstvo Butan 12 travnya 2016 u Wayback Machine ESU Butan strana Gromovogo Drakona 31 lipnya 2010 u Wayback Machine ros angl Butan na sajti The World Factbook angl Butan 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine katalog posilan na sajti Nacionalnoyi biblioteki Butanu Butan katalog posilan Open Directory Project KNR KNR KNR Indiya Indiya Indiya Indiya Indiya