Непа́льці (самоназва непалі, кхаси, парбатія «гірський», гуркхі) — індоарійський народ у Непалі та Індії.
Непальці | |
---|---|
Непальська жінка в народному костюмі | |
Кількість | понад 11,5 млн осіб (оцінка, поч. 1990-х рр.) |
Ареал | Непал Індія Бутан |
Мова | непалі |
Релігія | Індуїзм |
Територія проживання, чисельність, мова і релігія
Непальці проживають по всій території Непалу і Бутану і на північному сході Індії, переважно у штаті Сіккім.
У Непалі непальців — понад 9 млн осіб (оцінка на поч. 1990-х рр., така ж кількість у 1988 році), в Індії — понад 2 млн осіб (1988 — 1.8 млн осіб), у Бутані — понад 400 тис. осіб. Т.ч. оціночно на поч. 1990-х рр. непальців у світі понад 11,5 млн осіб.
Непальці розмовляють мовою непалі (найпалі, кхас-кура, горкхалі, парбатія) індоарійської групи індоєвропейської сім'ї мов, що має істотне діалектне членування. Непалі є мовою міжнаціонального спілкування у Непалі. Серед непальців також частково поширена англійська.
Писемність непалі — на основі деванагарі.
За віросповіданням переважна більшість непальців є індуїстами.
Етнічна історія
Пращури непальців — кхас, згадуються вже в індійських джерелах 1-го тис. до н.е.. Формування кхасів пов'язане з міграціями індоарійського населення з Індії.
У період ХІІІ — XIV ст. на основі змішання частково магарів, гурунгів та ін. племінних груп склався кхаський етнос, що став ядром формування гуркхів. Представники нижчих каст сучасних непальців, імовірно, ведуть своє походження від автохтонного місцевого населення.
З об'єднанням Непалу конфедерацією гуркхів у 2-й пол. XVIII ст. сформувався власне непальський етнос.
Процеси національної консолідації непальців посилились з сер. ХХ століття.
Господарство і суспільство
Основне заняття — поливне і богарне, рівнинне і терасне орне землеробство.
Характерне сільсько-господарське знаряддя — кхукрі, що являє собою важкий ніж з широким вигнутим лезом, що окрім побутового значення, правив також і зброєю.
Непальці розводять буйволів, зебу, кіз, птахів.
Розвинуті ремесла — ткацтво, гончарство, ковальство, золотарство.
У непальському суспільстві доволі сильно виражені кастові заборони і обмеження. Існувала система міжкастового обміну (джаджмані). Вищі касти поділяються на екзогамні патрилінійні групи (калани, готри та ін.).
Родина — велика, патріархальна. У заможних непальців відомими є випадки полігамії.
Матеріальна і духовна культура
Традиційні поселення — розкиданого планування.
Житло — дво- і триповерхове, з обпаленої або необпаленої цегли, верхній поверх жилий, побілений вапном, має дерев'яну галерею і незасклені вікна, нижній поверх — двокамерний, включає кухню з вогнищем без димаря і господарські приміщення — майстерню, комору, хлів тощо.
Чоловічий одяг непальців складається з двобортної, сильно приталеної сорочки (даура) з прямими довгими або короткими рукавами, стоячим коміром, боковими розрізами внизу і складною системою зав'язок, штанів (сурувал), широких у стегнах і вузьких при гомілці, довгого паска (патука), жилетки, до цього всього часто додається піджак європейського крою. За поясом, зазвичай, заткнутий ніж кхукрі. На голові — кругла або овальна шапочка (топі).
Жінки носять несшиту запашну спідницю (пхарія), вільну кофтину з прямими застібками і прямими ж довгими рукавами і маленьким відкладним коміром (чоло), пояс, численні прикраси (сережки, металічні і скляні браслети на руках і ногах, кільця, намиста), голову і плечі непалки покривають шаликом. У містах непальські жінки нерідко обирають як вбрання загальноіндійське сарі.
Традиційна їжа — варений рис з овочами і гострими приправами, хлібці з рисового, пшеничного і кукурудзяного борошна, боби, топлене масло з молока буйволиць (гхіу), коров'яче молоко і кисле молоко (дахі), з подрібненим рисом (дахі-чіура), чорний чай з молоком, фрукти. М'ясо вживали на свята і для жертвоприношень.
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Непальські прислів'я |
У духовній культурі непальців переважають культи шиваїстських божеств, відчутним є також вплив буддизму. У непальців багатий фольклор — особливо багатий на чарівні казки і сказання, часто з введенням дидактичних сентенцій, прислів'їв тощо.
Джерела і література
- Бобылёва О.Н. Непальцы // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 331 (рос.)
- Этнические процессы в странах Южной Азии, М., 1976 (рос.)
- Краснодембская Н.Г., Мазурина В.Н. Непальская одежда // в кн. Одежда народов Зарубежной Азии., Л., 1977, стор. 26—38 (рос.)
- Габорио М. Непал и его жители (переклад з франц.)., М., 1985 (рос.)
- Fuerer-Haimendorf Chr. von, Unity and Diversity of the Chetri Caste in Nepal. // в кн. Caste and kin in Nepal, India and Ceilon, Bombay, 1966 (англ.)
- Caplan A.P. Priests and Cobblers. A study of social change in Hindu village in Western Nepal., L., 1972 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nepa lci samonazva nepali khasi parbatiya girskij gurkhi indoarijskij narod u Nepali ta Indiyi NepalciNepalska zhinka v narodnomu kostyumiKilkist ponad 11 5 mln osib ocinka poch 1990 h rr Areal Nepal Indiya ButanMova nepaliReligiya InduyizmTeritoriya prozhivannya chiselnist mova i religiyaNepalci prozhivayut po vsij teritoriyi Nepalu i Butanu i na pivnichnomu shodi Indiyi perevazhno u shtati Sikkim U Nepali nepalciv ponad 9 mln osib ocinka na poch 1990 h rr taka zh kilkist u 1988 roci v Indiyi ponad 2 mln osib 1988 1 8 mln osib u Butani ponad 400 tis osib T ch ocinochno na poch 1990 h rr nepalciv u sviti ponad 11 5 mln osib Nepalci rozmovlyayut movoyu nepali najpali khas kura gorkhali parbatiya indoarijskoyi grupi indoyevropejskoyi sim yi mov sho maye istotne dialektne chlenuvannya Nepali ye movoyu mizhnacionalnogo spilkuvannya u Nepali Sered nepalciv takozh chastkovo poshirena anglijska Pisemnist nepali na osnovi devanagari Za virospovidannyam perevazhna bilshist nepalciv ye induyistami Etnichna istoriyakhas male from Nepal at 1860s wearing traditional Khukuri weapon Prashuri nepalciv khas zgaduyutsya vzhe v indijskih dzherelah 1 go tis do n e Formuvannya khasiv pov yazane z migraciyami indoarijskogo naselennya z Indiyi U period HIII XIV st na osnovi zmishannya chastkovo magariv gurungiv ta in pleminnih grup sklavsya khaskij etnos sho stav yadrom formuvannya gurkhiv Predstavniki nizhchih kast suchasnih nepalciv imovirno vedut svoye pohodzhennya vid avtohtonnogo miscevogo naselennya Z ob yednannyam Nepalu konfederaciyeyu gurkhiv u 2 j pol XVIII st sformuvavsya vlasne nepalskij etnos Procesi nacionalnoyi konsolidaciyi nepalciv posililis z ser HH stolittya Gospodarstvo i suspilstvoNepalskij nizh talisman khukri Osnovne zanyattya polivne i bogarne rivninne i terasne orne zemlerobstvo Harakterne silsko gospodarske znaryaddya khukri sho yavlyaye soboyu vazhkij nizh z shirokim vignutim lezom sho okrim pobutovogo znachennya praviv takozh i zbroyeyu Nepalci rozvodyat bujvoliv zebu kiz ptahiv Rozvinuti remesla tkactvo goncharstvo kovalstvo zolotarstvo U nepalskomu suspilstvi dovoli silno virazheni kastovi zaboroni i obmezhennya Isnuvala sistema mizhkastovogo obminu dzhadzhmani Vishi kasti podilyayutsya na ekzogamni patrilinijni grupi kalani gotri ta in Rodina velika patriarhalna U zamozhnih nepalciv vidomimi ye vipadki poligamiyi Materialna i duhovna kulturaTradicijni poselennya rozkidanogo planuvannya Zhitlo dvo i tripoverhove z obpalenoyi abo neobpalenoyi cegli verhnij poverh zhilij pobilenij vapnom maye derev yanu galereyu i nezaskleni vikna nizhnij poverh dvokamernij vklyuchaye kuhnyu z vognishem bez dimarya i gospodarski primishennya majsternyu komoru hliv tosho Cholovichij odyag nepalciv skladayetsya z dvobortnoyi silno pritalenoyi sorochki daura z pryamimi dovgimi abo korotkimi rukavami stoyachim komirom bokovimi rozrizami vnizu i skladnoyu sistemoyu zav yazok shtaniv suruval shirokih u stegnah i vuzkih pri gomilci dovgogo paska patuka zhiletki do cogo vsogo chasto dodayetsya pidzhak yevropejskogo kroyu Za poyasom zazvichaj zatknutij nizh khukri Na golovi krugla abo ovalna shapochka topi Zhinki nosyat nesshitu zapashnu spidnicyu phariya vilnu koftinu z pryamimi zastibkami i pryamimi zh dovgimi rukavami i malenkim vidkladnim komirom cholo poyas chislenni prikrasi serezhki metalichni i sklyani brasleti na rukah i nogah kilcya namista golovu i plechi nepalki pokrivayut shalikom U mistah nepalski zhinki neridko obirayut yak vbrannya zagalnoindijske sari Tradicijna yizha varenij ris z ovochami i gostrimi pripravami hlibci z risovogo pshenichnogo i kukurudzyanogo boroshna bobi toplene maslo z moloka bujvolic ghiu korov yache moloko i kisle moloko dahi z podribnenim risom dahi chiura chornij chaj z molokom frukti M yaso vzhivali na svyata i dlya zhertvoprinoshen Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Nepalski prisliv ya U duhovnij kulturi nepalciv perevazhayut kulti shivayistskih bozhestv vidchutnim ye takozh vpliv buddizmu U nepalciv bagatij folklor osoblivo bagatij na charivni kazki i skazannya chasto z vvedennyam didaktichnih sentencij prisliv yiv tosho Dzherela i literaturaBobylyova O N Nepalcy Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya 1988 stor 331 ros Etnicheskie processy v stranah Yuzhnoj Azii M 1976 ros Krasnodembskaya N G Mazurina V N Nepalskaya odezhda v kn Odezhda narodov Zarubezhnoj Azii L 1977 stor 26 38 ros Gaborio M Nepal i ego zhiteli pereklad z franc M 1985 ros Fuerer Haimendorf Chr von Unity and Diversity of the Chetri Caste in Nepal v kn Caste and kin in Nepal India and Ceilon Bombay 1966 angl Caplan A P Priests and Cobblers A study of social change in Hindu village in Western Nepal L 1972 angl