Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тибе́т (тиб. བོད་; bod [pʰø̀ʔ]; кит. 西藏, пін. Xīzàng) — історико-географічний регіон в Центральній Азії, територіально охоплює Тибетське нагір'я. Також охоплює Китай. У квітні 1951 року Китаєм. Опозиційні сили роблять спроби відновити суверенність. Історичною столицею Тибету є місто Лхаса.
| Тибет | |
 | |
| Катойконім | Tibetan і Tibetano |
|---|---|
| Країна |  КНР |
| Адміністративна одиниця | Тибетський автономний район Тибет |
| У межах природно-географічного об'єкта | d, Китай |
| Найвища точка | Джомолунгма |
| Кількість населення | 3 002 166 осіб |
| Висота над рівнем моря | 4380 м |
| Площа | 2 500 000 км² |
 | |
 | |
| Географія теми | Клімат Тибету |
| Економіка теми | d |
| Демографія теми | d |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Тибет у Вікісховищі | |
Координати: 29°39′ пн. ш. 91°06′ сх. д. / 29.650° пн. ш. 91.100° сх. д.
На сьогодні уряд Тибету знаходиться у вигнанні і перебуває в індійському місті Дхарамсала. Головою уряду до 2002 року був Далай-лама XIV.
Географія
Загальна площа території Тибету становить 1,2 млн км².
Рельєф гористий, середня висота над рівнем моря — 4000 м. Тут знаходиться найвища точка земної кулі — гора Еверест (Джомолунгма) з висотою 8848,43 м.
На території Тибету беруть початок багато великих річок Євразії, зокрема Янцзи (Муруй-Ус, Джи-Чу, Цзіньшацзян), Брахмапутра (Мацінг, Дамчог-Дзангбо, Ярлунг-Дзангбо, Цангпо), Хуанхе, Інд, Салуїн (Наг-Чу, Нуцзян), Меконг (Дза-Чу, Ланьцанцзян) та ін.
В гірських долинах знаходяться багато озер, які є священними для тибетців. Це (Тенгрі-Нур), , , (Монкальм), (Орін-Нур), (Джарін-Нур), , , Пангонг-Цо, .
Середня температура липня +14 °C, січня −4 °C. Опадів випадає на заході від 1 мм в січні та 25 мм в липні, на сході 30 мм в січні та 80 мм в липні.
Територія Тибету досить багата на різні корисні копалини. Тут поширені 126 різних мінералів, серед яких уран, залізо, хроміт, золото, літій, боксит, мідь, вугілля, сіль, слюда, олово, нафта та інші.
Історія
Тибет став єдиною державою з VII ст. Об'єднав Тибет цемпо (імператор) Сронцангамбо. Його держава розпалася у IX ст. Після цього існували різні за розміром держави на території Тибету. Цей період відображено у літописі та «Блакитному літописі» (автор , 1478 рік).
Перелік імператорів всього Тибету (представники Ярлуг):
- Сронцангамбо (580—650)
- Манронманцан (650—679)
- Дудсрон (679—703)
- Меагцом (703—755)
- Тисрондецан (755—797)
- Мунецанбо (797—798)
- Мутігцанбо (798—804)
- Тідесронцан (804—817)
- Ралпачан (817—841)
- Дарма (841—845)
Після смерті імператора Дарми Тибетська держава розпадається на Західнотибетське та Центральнотибетське царства, які, у свою чергу, протягом X ст. розпалися на менші князівства, відбувалося подальше подрібнення Тибету. Водночас все більшої влади набували буддійські монахи.
З XIII ст. в складі Монгольської імперії та монгольської династії Юань. У 1254 році Хубілай надав право на володіння Тибетом Саг'я Пагбі-ламі, лідеру ламаїстів. З середини XIV Тибет звільнився від влади монголів. До середини XVI ст. владу у країні перебирають на себе Далай-лами. У 1642 році Далай-лама V стає світським та релігійним володарем у країні. Тоді вводиться посада заступника Далай-лами — панчен-лами.
У 1751 році за часів імператора Цяньлуна з династії Цін Тибет — васал Китаю. З початком сінхайської революції у Китаї (1911 рік) Тибет знову стає незалежним.
У квітні 1951 року під тиском китайського уряду уклали угоду зі 17 пунктів з КНР, включаючи анексію Тибету. У березні 1959 року відбулося масове повстання народу проти китайської влади.
Тибетська опозиція розцінює політику китайської влади в регіоні, як геноцид проти тибетців. У минулому Тибет поділявся на кілька провінцій, які нині зберігають традиційну назву:
Сучасний китайський Тибетський автономний район займає тільки територію провінції У-Цанг та західну частину провінції Кхам. Східна ж частина Кхам та провінція Амдо зараз перебувають у межах китайських провінцій Юньнань, Сичуань, Цінхай та Ганьсу.
Населення
Корінним населенням регіону є тибетці, які займаються в основному сільським господарством.
Уряд Тибету наводить кількість етнічних тибетців, що проживають в регіоні, на рівні 6 млн осіб, в той час як китайців — 7,5 млн. Китайська влада подає інші дані — 5,2 млн тибетців, 3,6 млн китайців та 1,6 млн осіб інших національностей (за даними перепису 2000 року).
За межами Тибету проживає також близько 134 тисяч тибетців, в тому числі в Індії 100 тис., Непалі 20 тис., США 8 тис., Європі 2,4 тис. (Швейцарії — 2 тис.), Бутані 1,5 тис., Канаді 1,2 тис., Австралії та Новій Зеландії 0,2 тис.
Рівень писемності серед етнічних народів становить менше 50 %.
Культура
Своєрідністю відзначається тибетська музика, заснована на стародавніх традиціях. Також особливістю відзначається так звана тибетська опера.
Цікаві факти
- у 1920-х роках у Тибеті існував податок на вуха та ніс;
- У 2001—2006 роках було збудовано ділянку залізниці Голмуд-Лхаса. З 1142 км ділянки — 969 км пролягають на висоті більш ніж 4 км над рівнем моря, також є залізнична станція, котра перебуває на висоті 5 км над рівнем моря. В пасажирські вагони на високогірних ділянках подають кисень, як через систему кондиціонування, так і індивідуально для кожного місця.
Дипломати Тибету
- Темпа Церінг (Tempa Tsering)
- (Dicki Chhoyang)
- (Lodi Gyari)
- (Tenzin Tethong)
- Таші Вангді (Tashi Wangdi)
Примітки
- Tsepon Wangchuk Deden Shakabpa (October 2009). One Hundred Thousand Moons: An Advanced Political History of Tibet. BRILL. с. 953, 955. ISBN .
Джерела
- Цендина А. Д. …и страна зовётся Тибетом. Москва, 2006 (рос.).
Посилання
- Тибет // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тибет |
- (англ.) Тибетський портал.
- (англ.) Сайт уряду Тибету.
- (рос.) Російський тибетський портал — культура, медицина, буддизм, традиції, тури, розповіді туристів.
- (англ.) (фр.) (нім.) (кит.) Китайський тибетський портал
- (рос.) Подорож Вадима Куріка Тибетом.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tibe t tib བ ད bod pʰo ʔ kit 西藏 pin Xizang istoriko geografichnij region v Centralnij Aziyi teritorialno ohoplyuye Tibetske nagir ya Takozh ohoplyuye Kitaj U kvitni 1951 roku Kitayem Opozicijni sili roblyat sprobi vidnoviti suverennist Istorichnoyu stoliceyu Tibetu ye misto Lhasa TibetKatojkonimTibetan i TibetanoKrayina KNRAdministrativna odinicyaTibetskij avtonomnij rajon TibetU mezhah prirodno geografichnogo ob yektad KitajNajvisha tochkaDzhomolungmaKilkist naselennya3 002 166 osibVisota nad rivnem morya4380 mPlosha2 500 000 km Geografiya temiKlimat TibetuEkonomika temidDemografiya temidKategoriya map na Vikishovishid Tibet u Vikishovishi Koordinati 29 39 pn sh 91 06 sh d 29 650 pn sh 91 100 sh d 29 650 91 100U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tibet znachennya Prapor TibetuIstorichna mapa regioniv Tibetu proyasniti Tradicijni tibetski krayevidiTradicijne poselennya tibetciv Na sogodni uryad Tibetu znahoditsya u vignanni i perebuvaye v indijskomu misti Dharamsala Golovoyu uryadu do 2002 roku buv Dalaj lama XIV GeografiyaZagalna plosha teritoriyi Tibetu stanovit 1 2 mln km Relyef goristij serednya visota nad rivnem morya 4000 m Tut znahoditsya najvisha tochka zemnoyi kuli gora Everest Dzhomolungma z visotoyu 8848 43 m Na teritoriyi Tibetu berut pochatok bagato velikih richok Yevraziyi zokrema Yanczi Muruj Us Dzhi Chu Czinshaczyan Brahmaputra Macing Damchog Dzangbo Yarlung Dzangbo Cangpo Huanhe Ind Saluyin Nag Chu Nuczyan Mekong Dza Chu Lancanczyan ta in V girskih dolinah znahodyatsya bagato ozer yaki ye svyashennimi dlya tibetciv Ce Tengri Nur Monkalm Orin Nur Dzharin Nur Pangong Co Serednya temperatura lipnya 14 C sichnya 4 C Opadiv vipadaye na zahodi vid 1 mm v sichni ta 25 mm v lipni na shodi 30 mm v sichni ta 80 mm v lipni Teritoriya Tibetu dosit bagata na rizni korisni kopalini Tut poshireni 126 riznih mineraliv sered yakih uran zalizo hromit zoloto litij boksit mid vugillya sil slyuda olovo nafta ta inshi IstoriyaTibetska imperiya 780 ti 790 ti rr Tibet stav yedinoyu derzhavoyu z VII st Ob yednav Tibet cempo imperator Sroncangambo Jogo derzhava rozpalasya u IX st Pislya cogo isnuvali rizni za rozmirom derzhavi na teritoriyi Tibetu Cej period vidobrazheno u litopisi Svitle svichado carskih rodovodiv ta Blakitnomu litopisi avtor 1478 rik Perelik imperatoriv vsogo Tibetu predstavniki Yarlug Sroncangambo 580 650 Manronmancan 650 679 Dudsron 679 703 Meagcom 703 755 Tisrondecan 755 797 Munecanbo 797 798 Mutigcanbo 798 804 Tidesroncan 804 817 Ralpachan 817 841 Darma 841 845 Pislya smerti imperatora Darmi Tibetska derzhava rozpadayetsya na Zahidnotibetske ta Centralnotibetske carstva yaki u svoyu chergu protyagom X st rozpalisya na menshi knyazivstva vidbuvalosya podalshe podribnennya Tibetu Vodnochas vse bilshoyi vladi nabuvali buddijski monahi Z XIII st v skladi Mongolskoyi imperiyi ta mongolskoyi dinastiyi Yuan U 1254 roci Hubilaj nadav pravo na volodinnya Tibetom Sag ya Pagbi lami lideru lamayistiv Z seredini XIV Tibet zvilnivsya vid vladi mongoliv Do seredini XVI st vladu u krayini perebirayut na sebe Dalaj lami U 1642 roci Dalaj lama V staye svitskim ta religijnim volodarem u krayini Todi vvoditsya posada zastupnika Dalaj lami panchen lami U 1751 roci za chasiv imperatora Cyanluna z dinastiyi Cin Tibet vasal Kitayu Z pochatkom sinhajskoyi revolyuciyi u Kitayi 1911 rik Tibet znovu staye nezalezhnim Dokladnishe Tibet u Novij chas 1642 1912 Istorichni provinciyi Tibetu U kvitni 1951 roku pid tiskom kitajskogo uryadu uklali ugodu zi 17 punktiv z KNR vklyuchayuchi aneksiyu Tibetu U berezni 1959 roku vidbulosya masove povstannya narodu proti kitajskoyi vladi Tibetska opoziciya rozcinyuye politiku kitajskoyi vladi v regioni yak genocid proti tibetciv U minulomu Tibet podilyavsya na kilka provincij yaki nini zberigayut tradicijnu nazvu U Cang Kham Amdo Suchasnij kitajskij Tibetskij avtonomnij rajon zajmaye tilki teritoriyu provinciyi U Cang ta zahidnu chastinu provinciyi Kham Shidna zh chastina Kham ta provinciya Amdo zaraz perebuvayut u mezhah kitajskih provincij Yunnan Sichuan Cinhaj ta Gansu Tibetski administrativno teritorialni odinici v skladi KNRNaselennyaYuni tibetski monahiDokladnishe Tibetci Korinnim naselennyam regionu ye tibetci yaki zajmayutsya v osnovnomu silskim gospodarstvom Uryad Tibetu navodit kilkist etnichnih tibetciv sho prozhivayut v regioni na rivni 6 mln osib v toj chas yak kitajciv 7 5 mln Kitajska vlada podaye inshi dani 5 2 mln tibetciv 3 6 mln kitajciv ta 1 6 mln osib inshih nacionalnostej za danimi perepisu 2000 roku Za mezhami Tibetu prozhivaye takozh blizko 134 tisyach tibetciv v tomu chisli v Indiyi 100 tis Nepali 20 tis SShA 8 tis Yevropi 2 4 tis Shvejcariyi 2 tis Butani 1 5 tis Kanadi 1 2 tis Avstraliyi ta Novij Zelandiyi 0 2 tis Riven pisemnosti sered etnichnih narodiv stanovit menshe 50 KulturaSvoyeridnistyu vidznachayetsya tibetska muzika zasnovana na starodavnih tradiciyah Takozh osoblivistyu vidznachayetsya tak zvana tibetska opera Cikavi faktiu 1920 h rokah u Tibeti isnuvav podatok na vuha ta nis U 2001 2006 rokah bulo zbudovano dilyanku zaliznici Golmud Lhasa Z 1142 km dilyanki 969 km prolyagayut na visoti bilsh nizh 4 km nad rivnem morya takozh ye zaliznichna stanciya kotra perebuvaye na visoti 5 km nad rivnem morya V pasazhirski vagoni na visokogirnih dilyankah podayut kisen yak cherez sistemu kondicionuvannya tak i individualno dlya kozhnogo miscya Diplomati TibetuTempa Cering Tempa Tsering Dicki Chhoyang Lodi Gyari Tenzin Tethong Tashi Vangdi Tashi Wangdi PrimitkiTsepon Wangchuk Deden Shakabpa October 2009 One Hundred Thousand Moons An Advanced Political History of Tibet BRILL s 953 955 ISBN 90 04 17732 9 DzherelaCendina A D i strana zovyotsya Tibetom Moskva 2006 ros PosilannyaTibet Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tibet angl Tibetskij portal angl Sajt uryadu Tibetu ros Rosijskij tibetskij portal kultura medicina buddizm tradiciyi turi rozpovidi turistiv angl fr nim kit Kitajskij tibetskij portal ros Podorozh Vadima Kurika Tibetom