Економіка Бутану | |
---|---|
Валюта | 1 нгултрум (BTN) = 100 четрумів |
Фінансовий рік | 1 липня — 30 червня |
Організації | SAFTA |
Статистика | |
ВВП | ▲$6,385 млрд. (2015) |
Зростання ВВП | ▲ 7,7% (2015) |
ВВП на душу населення | $8,200 (2015) |
ВВП за секторами | сільське господарство 16,8%, промисловість 40,5%, послуги 42,7% (2014) |
Інфляція (ІСЦ) | 7,2% (2015) |
Населення поза межею бідності | 12% (2012) |
Робоча сила | 348 800 (2015) |
Робоча сила за секторами | сільське господарство 57%, промисловість 21%, послуги 22% (2014) |
Безробіття | 2,6% (2014) |
Галузі виробництва | виробництво цементу, виробів з деревини, вирощування та обробка фруктів, виробництво алкогольних напоїв, виробництво карбіду кальцію, туризм |
Зовнішня діяльність | |
Експорт | $375 млн. (2015) |
Експортні товари | електрика (в Індію), кардамон, гіпс, деревина, вироби кустарного промислу, цемент, фрукти, дорогоцінні камені, спеції |
Партнери | Індія 83,8%, Гонконг 10,8%(2013) |
Імпорт | $965 млн. (2015) |
Імпортні товари | паливо і мастила, зерно, літаки, механізми і запчастини, транспортні засоби, тканини, рис |
Партнери | Індія 74,5%, Південна Корея 6% (2013) |
Державні фінанси | |
Борг | $1.855 млрд. (2014) |
Доходи | $608 млн. (2005) |
Витрати | $692,7 млн. (Індія фінансує 1/4 витрат Бутану) (2015) |
Головне джерело: CIA World Fact Book |
Загальна характеристика
Економіка Бутану, одна з найменш розвинених у світі, заснована на сільському господарстві і лісівництві, які надають основні засоби існування більше ніж 60% населення. Сільське господарство складається значною мірою з натурального господарства і тваринництва. Круті гори домінують над ландшафтом і роблять будівництво доріг та іншої інфраструктури важким і дорогим. Економіка сильно орієнтована на Індію шляхом торгівлі та кредитно-грошових відносин, що залежать від фінансової допомоги з боку Індії. Індустріальний сектор є технологічно відсталим, виробництво здебільшого надомного типу. Більшість розвиваних проєктів, таких як дорожнє будівництво, залежать від індійських мігрантів. Зразкова освіта, соціальні програми і програми довкілля реалізуються за підтримки багатопрофільних організацій розвитку. Кожна економічна програма складається з урахуванням прагнення уряду захистити довкілля країни і культурні традиції. Наприклад, уряд, поступово розширюючи туристичний сектор, заохочує відвідування країни висококласними, екологічно сумлінними туристами. Жорсткий контроль і невизначена політика в таких областях, як промислове ліцензування, торгівля, робоча сила і фінанси, продовжують перешкоджати іноземним інвестиціям. Експорт гідроелектроенергії до Індії підтримує розвиток економіки Бутану, навіть при тому, що ВВП впав в 2008 році в результаті уповільнення розвитку в Індії, торгівля з якою переважає у зовнішній торгівлі Бутану.
Переваги: вирощування кардамону, яблук, апельсинів і абрикос для азійського ринку. Рубка твердих сортів деревини на півдні під суворим контролем. Великий гідроенергетичний потенціал.
Слабкі сторони: в багатьох галузях суспільного сектора — від дорожнього будівництва до освіти — доводиться використовувати індійську робочу силу. Більшість населення живе сільським господарством, через круті гірські схили культивується лише мала площа земель. Промисловість майже відсутня. Мало природних ресурсів.
Бутан — аграрна країна. Для більш ніж 80% населення сільське і лісове господарство є головним джерелом доходів. Крім того, уряд активно піклується про екологію (половина території Бутану оголошена національними парками, в яких, наприклад, заборонено полювання), з цієї причини розвиток промисловості не входить в плани бутанського влади. У королівстві практично відсутні великі промислові підприємства. Є кілька підприємств деревообробної та харчової промисловості (в тому числі за ліцензією випускається Кока-кола). Головним експортним товаром є екологічний рис, фрукти і електроенергія, що виробляється гідроелектростанціями. В основному, товари з Бутану направляються в Індію, на частку якої припадає 87,9% експорту. Товари з Індії становлять 71,3% імпорту. Торгових відносин з Китаєм практично немає, попри те, що Бутан межує з Тибетом.
Грошова одиниця — нгултрум. Курс прив'язаний до індійської рупії, яка також оголошена легальним платіжним засобом на всій території Бутану. По курсу на 14 листопада 2006 року 1 долар США коштував 44,42 нгултрума. Інфляція у 2003 році склала 3%. Податком обкладаються тільки доходи понад 100 000 нгултрумів на рік. ВВП Бутану становить приблизно 2,9 мільярда доларів на рік.
Уряд Бутану офіційно не розглядає ВВП, як мірило розвитку економіки, а орієнтується на показник «валового національного щастя» (Gross National Happiness). Валове національне щастя розглядається як ключовий елемент будівництва економіки, яка б узгоджувалася з буддистськими духовними цінностями. Незважаючи ні на що, уряд країни ставиться до даного показника цілком прагматично: кілька разів в Бутані проводилися міжнародні конференції, на які було запрошено багато західних економістів (включаючи нобелівських лауреатів з економіки), з метою вироблення методик розрахунку ВНЩ на основі поєднання економічної ситуації в країні та задоволеності життям населення.
У Бутані практично відсутня корупція. У рейтингу «Трансперенсі Інтернешнл» 2006 року Бутан займав 32 місце у світі за рівнем корупції, поступаючись в Азії лише Сінгапуру, Гонконгу, Макао й ОАЕ.
Сільське господарство
Сільське господарство — важлива галузь в економіці Бутану. На сільське господарство припадає 22,3% ВВП (2006), однак у галузі працюють 63% (2004) зайнятого населення.
Лісове господарство
До будівництва гідроелектростанцій деревина була майже єдиним джерелом палива для опалення, приготування їжі та освітлення. Нечисленність населення і слабкий розвиток промисловості сприяли збереженню лісів. Уряд проводить природоохоронну політику, що має вирішальне значення для довкілля.
Транспорт і комунікації
Згідно з офіційною статистикою, в королівстві 4007 кілометрів доріг та 426 мостів. У 2003 році було зареєстровано 25 000 транспортних засобів. Залізниць в країні немає, але є розроблений спільно з Індійськими залізницями план будівництва залізниці в південній частині країни для включення Бутану в індійську залізничну мережу. Єдиний міжнародний аеропорт Паро (Paro (PBH)), зліт і посадка в якому вважаються одними з найскладніших у світі, знаходиться в однойменному місті.
Туризм
Туризм у Бутані досі значною мірою обмежений квотами на в'їзд іноземців і високими цінами на обслуговування туристів, встановленими урядом. Іноземний турист, що прибуває до країни не з приватним візитом, повинен внести передоплату в розмірі 200 доларів (стандартний готель 3 зірки і група не менше 4-х осіб) на кожен день перебування. Поступово обмеження знімаються або послаблюються. Допускаються приватні візити строком до двох тижнів. У 2005 році Бутан відвідало близько 13 000 осіб.
Див. також
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2010. Процитовано 13 липня 2011.
Джерела
- BHUTAN — Country economic review, Азійський банк розвитку, December 2001[недоступне посилання з квітня 2019] (англ.)
- Азійський банк розвитку, September 2005 (англ.)
- BHUTAN — Country Strategy Paper 2007—2013[недоступне посилання з квітня 2019] (англ.)
- Детальна інформація про країну: Бутан. Фотографії, карти, населення, міста, економіка, клімат, статистика, зібрана ЦРУ США / World factbook [ 1 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekonomika ButanuValyuta1 ngultrum BTN 100 chetrumivFinansovij rik1 lipnya 30 chervnyaOrganizaciyiSAFTAStatistikaVVP 6 385 mlrd 2015 Zrostannya VVP 7 7 2015 VVP na dushu naselennya 8 200 2015 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 16 8 promislovist 40 5 poslugi 42 7 2014 Inflyaciya ISC 7 2 2015 Naselennya poza mezheyu bidnosti12 2012 Robocha sila348 800 2015 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 57 promislovist 21 poslugi 22 2014 Bezrobittya2 6 2014 Galuzi virobnictvavirobnictvo cementu virobiv z derevini viroshuvannya ta obrobka fruktiv virobnictvo alkogolnih napoyiv virobnictvo karbidu kalciyu turizmZovnishnya diyalnistEksport 375 mln 2015 Eksportni tovarielektrika v Indiyu kardamon gips derevina virobi kustarnogo promislu cement frukti dorogocinni kameni speciyiPartneri Indiya 83 8 Gonkong 10 8 2013 Import 965 mln 2015 Importni tovaripalivo i mastila zerno litaki mehanizmi i zapchastini transportni zasobi tkanini risPartneri Indiya 74 5 Pivdenna Koreya 6 2013 Derzhavni finansiBorg 1 855 mlrd 2014 Dohodi 608 mln 2005 Vitrati 692 7 mln Indiya finansuye 1 4 vitrat Butanu 2015 Golovne dzherelo CIA World Fact BookZagalna harakteristikaEkonomika Butanu odna z najmensh rozvinenih u sviti zasnovana na silskomu gospodarstvi i lisivnictvi yaki nadayut osnovni zasobi isnuvannya bilshe nizh 60 naselennya Silske gospodarstvo skladayetsya znachnoyu miroyu z naturalnogo gospodarstva i tvarinnictva Kruti gori dominuyut nad landshaftom i roblyat budivnictvo dorig ta inshoyi infrastrukturi vazhkim i dorogim Ekonomika silno oriyentovana na Indiyu shlyahom torgivli ta kreditno groshovih vidnosin sho zalezhat vid finansovoyi dopomogi z boku Indiyi Industrialnij sektor ye tehnologichno vidstalim virobnictvo zdebilshogo nadomnogo tipu Bilshist rozvivanih proyektiv takih yak dorozhnye budivnictvo zalezhat vid indijskih migrantiv Zrazkova osvita socialni programi i programi dovkillya realizuyutsya za pidtrimki bagatoprofilnih organizacij rozvitku Kozhna ekonomichna programa skladayetsya z urahuvannyam pragnennya uryadu zahistiti dovkillya krayini i kulturni tradiciyi Napriklad uryad postupovo rozshiryuyuchi turistichnij sektor zaohochuye vidviduvannya krayini visokoklasnimi ekologichno sumlinnimi turistami Zhorstkij kontrol i neviznachena politika v takih oblastyah yak promislove licenzuvannya torgivlya robocha sila i finansi prodovzhuyut pereshkodzhati inozemnim investiciyam Eksport gidroelektroenergiyi do Indiyi pidtrimuye rozvitok ekonomiki Butanu navit pri tomu sho VVP vpav v 2008 roci v rezultati upovilnennya rozvitku v Indiyi torgivlya z yakoyu perevazhaye u zovnishnij torgivli Butanu Terasove rilnictvo v dolini Punakha dzonghag Punakha Butan Perevagi viroshuvannya kardamonu yabluk apelsiniv i abrikos dlya azijskogo rinku Rubka tverdih sortiv derevini na pivdni pid suvorim kontrolem Velikij gidroenergetichnij potencial Slabki storoni v bagatoh galuzyah suspilnogo sektora vid dorozhnogo budivnictva do osviti dovoditsya vikoristovuvati indijsku robochu silu Bilshist naselennya zhive silskim gospodarstvom cherez kruti girski shili kultivuyetsya lishe mala plosha zemel Promislovist majzhe vidsutnya Malo prirodnih resursiv Butan agrarna krayina Dlya bilsh nizh 80 naselennya silske i lisove gospodarstvo ye golovnim dzherelom dohodiv Krim togo uryad aktivno pikluyetsya pro ekologiyu polovina teritoriyi Butanu ogoloshena nacionalnimi parkami v yakih napriklad zaboroneno polyuvannya z ciyeyi prichini rozvitok promislovosti ne vhodit v plani butanskogo vladi U korolivstvi praktichno vidsutni veliki promislovi pidpriyemstva Ye kilka pidpriyemstv derevoobrobnoyi ta harchovoyi promislovosti v tomu chisli za licenziyeyu vipuskayetsya Koka kola Golovnim eksportnim tovarom ye ekologichnij ris frukti i elektroenergiya sho viroblyayetsya gidroelektrostanciyami V osnovnomu tovari z Butanu napravlyayutsya v Indiyu na chastku yakoyi pripadaye 87 9 eksportu Tovari z Indiyi stanovlyat 71 3 importu Torgovih vidnosin z Kitayem praktichno nemaye popri te sho Butan mezhuye z Tibetom Groshova odinicya ngultrum Kurs priv yazanij do indijskoyi rupiyi yaka takozh ogoloshena legalnim platizhnim zasobom na vsij teritoriyi Butanu Po kursu na 14 listopada 2006 roku 1 dolar SShA koshtuvav 44 42 ngultruma Inflyaciya u 2003 roci sklala 3 Podatkom obkladayutsya tilki dohodi ponad 100 000 ngultrumiv na rik VVP Butanu stanovit priblizno 2 9 milyarda dolariv na rik Uryad Butanu oficijno ne rozglyadaye VVP yak mirilo rozvitku ekonomiki a oriyentuyetsya na pokaznik valovogo nacionalnogo shastya Gross National Happiness Valove nacionalne shastya rozglyadayetsya yak klyuchovij element budivnictva ekonomiki yaka b uzgodzhuvalasya z buddistskimi duhovnimi cinnostyami Nezvazhayuchi ni na sho uryad krayini stavitsya do danogo pokaznika cilkom pragmatichno kilka raziv v Butani provodilisya mizhnarodni konferenciyi na yaki bulo zaprosheno bagato zahidnih ekonomistiv vklyuchayuchi nobelivskih laureativ z ekonomiki z metoyu viroblennya metodik rozrahunku VNSh na osnovi poyednannya ekonomichnoyi situaciyi v krayini ta zadovolenosti zhittyam naselennya U Butani praktichno vidsutnya korupciya U rejtingu Transperensi Interneshnl 2006 roku Butan zajmav 32 misce u sviti za rivnem korupciyi postupayuchis v Aziyi lishe Singapuru Gonkongu Makao j OAE Silske gospodarstvoDokladnishe Silske gospodarstvo Butanu Silske gospodarstvo vazhliva galuz v ekonomici Butanu Na silske gospodarstvo pripadaye 22 3 VVP 2006 odnak u galuzi pracyuyut 63 2004 zajnyatogo naselennya Lisove gospodarstvoDokladnishe Lisove gospodarstvo Butanu Do budivnictva gidroelektrostancij derevina bula majzhe yedinim dzherelom paliva dlya opalennya prigotuvannya yizhi ta osvitlennya Nechislennist naselennya i slabkij rozvitok promislovosti spriyali zberezhennyu lisiv Uryad provodit prirodoohoronnu politiku sho maye virishalne znachennya dlya dovkillya Transport i komunikaciyiDokladnishe Transport u Butani Budivnictvo dorogi v Butani Zgidno z oficijnoyu statistikoyu v korolivstvi 4007 kilometriv dorig ta 426 mostiv U 2003 roci bulo zareyestrovano 25 000 transportnih zasobiv Zaliznic v krayini nemaye ale ye rozroblenij spilno z Indijskimi zaliznicyami plan budivnictva zaliznici v pivdennij chastini krayini dlya vklyuchennya Butanu v indijsku zaliznichnu merezhu Yedinij mizhnarodnij aeroport Paro Paro PBH zlit i posadka v yakomu vvazhayutsya odnimi z najskladnishih u sviti znahoditsya v odnojmennomu misti TurizmDokladnishe Turizm u Butani Turizm u Butani dosi znachnoyu miroyu obmezhenij kvotami na v yizd inozemciv i visokimi cinami na obslugovuvannya turistiv vstanovlenimi uryadom Inozemnij turist sho pribuvaye do krayini ne z privatnim vizitom povinen vnesti peredoplatu v rozmiri 200 dolariv standartnij gotel 3 zirki i grupa ne menshe 4 h osib na kozhen den perebuvannya Postupovo obmezhennya znimayutsya abo poslablyuyutsya Dopuskayutsya privatni viziti strokom do dvoh tizhniv U 2005 roci Butan vidvidalo blizko 13 000 osib Div takozhPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA Arhiv originalu za 31 lipnya 2010 Procitovano 13 lipnya 2011 DzherelaBHUTAN Country economic review Azijskij bank rozvitku December 2001 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 angl Azijskij bank rozvitku September 2005 angl BHUTAN Country Strategy Paper 2007 2013 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 angl Detalna informaciya pro krayinu Butan Fotografiyi karti naselennya mista ekonomika klimat statistika zibrana CRU SShA World factbook 1 sichnya 2011 u Wayback Machine ros