Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гіпотеза трьох секторів економіки (англ. Sector Theory, Three-Sector Hypothesis) — економічна теорія, що ділить економічну діяльність на три сектори: видобуток сировини (первинний), виробництво (вторинний) і сферу послуг (третинний). Гіпотеза була розроблена Коліном Кларком і Жаном Фурастьє.
| Гіпотеза трьох секторів економіки | |
 | |
| Першовідкривач або винахідник | Аллан Джордж Барнард Фішер, Колін Кларк (економіст) і Жан Фурастьє |
|---|---|
За цією гіпотезою основний фокус економічної діяльності поступово зміщується від первинного сектора до вторинного, і далі — третинного. Жан Фурастьє оцінював цю тенденцію як позитивну.
Структурні зміни за Фурастьє
Розподіл робочої сили між трьома секторами змінюється, за Фурастьє, так:
Перша фаза: Традиційна цивілізація
Відсоток робочої сили:
- Первинний сектор: 70 %
- Вторинний сектор: 20 %
- Третинний сектор: 10 %
На цій фазі науковий розвиток суспільства ще недостатній, машини майже не використовуються. Цей рівень відповідає середньовічній Європі та сучасним країнам, що розвиваються.
Друга фаза: Перехідний період
Відсоток робочої сили:
- Первинний сектор: 20 %
- Вторинний сектор: 50 %
- Третинний сектор: 30 %
У первинному секторі на цій фазі використовуються машини, що зменшує потребу в робітниках. Внаслідок цього зростає попит на виробництво машин, що є вотчиною вторинного сектора. Перехідний період починається з індустріалізації. Водночас зростає частка третинного сектора, зокрема фінансів, а також сила держави в економіці.
Третя фаза: Третинна цивілізація
Відсоток робочої сили:
- Первинний сектор: 10 %
- Вторинний сектор: 20 %
- Третинний сектор: 70 %
На цій фазі автоматизація первинного і вторинного секторів досягає такого рівня, що потреба в робочій силі значно зменшується. Водночас зростає попит на робочу силу в третинному секторі. Ця ситуація відповідає сучасним промислово розвинутим країнам та майбутньому постіндустріальному суспільству.
Розвиток третинного сектора на цій стадії настільки значний, що в ньому іноді далі виділяють додаткові сектори: четвертинний, зосереджений навколо інформаційних технологій та — сектор послуг, неорієнтованих на прибуток.
Див. також
Література
- Bernhard Schäfers: Sozialstruktur und sozialer Wandel in Deutschland. («Social Structure and Social Change in Germany») Lucius und Lucius, Stuttgart 7th edition 2002
- Rainer Geißler: Entwicklung zur Dienstleistungsgesellschaft. In: Informationen zur politischen Bildung. Nr. 269: Sozialer Wandel in Deutschland, 2000, p. 19f.
- Jean Fourastié: Die große Hoffnung des 20. Jahrhunderts. («The Great Hope of the 20th Century») Köln-Deutz 1954
- Hans Joachim Pohl: Kritik der Drei-Sektoren-Theorie. («Criticism of the Three Sector Theory») In: Mitteilungen aus der Arbeitsmarkt- und Berufsforschung. Issue 4/Year 03/1970, p. 313-325
- Stefan Nährlich: Dritter Sektor: «Organisationen zwischen Markt und Staat.» («Third Sector: Organizations Between Market and State»). From «Theorie der Bürgergesellschaft» des Rundbriefes Aktive Bürgerschaft («Theory of the Civil Society» of the newsletter «Active Civil Society») 4/2003
- Uwe Staroske: Die Drei-Sektoren-Hypothese: Darstellung und kritische Würdigung aus heutiger Sicht («The Three-Sector-Hypothesis: Presentation and Critical Appraisal from a Contemporary View»). Roderer Verlag, Regensburg 1995
 | Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gipoteza troh sektoriv ekonomiki angl Sector Theory Three Sector Hypothesis ekonomichna teoriya sho dilit ekonomichnu diyalnist na tri sektori vidobutok sirovini pervinnij virobnictvo vtorinnij i sferu poslug tretinnij Gipoteza bula rozroblena Kolinom Klarkom i Zhanom Furastye Gipoteza troh sektoriv ekonomiki Pershovidkrivach abo vinahidnikAllan Dzhordzh Barnard Fisher Kolin Klark ekonomist i Zhan Furastye Za ciyeyu gipotezoyu osnovnij fokus ekonomichnoyi diyalnosti postupovo zmishuyetsya vid pervinnogo sektora do vtorinnogo i dali tretinnogo Zhan Furastye ocinyuvav cyu tendenciyu yak pozitivnu Strukturni zmini za FurastyeRozpodil robochoyi sili mizh troma sektorami zminyuyetsya za Furastye tak Persha faza Tradicijna civilizaciya Vidsotok robochoyi sili Pervinnij sektor 70 Vtorinnij sektor 20 Tretinnij sektor 10 Na cij fazi naukovij rozvitok suspilstva she nedostatnij mashini majzhe ne vikoristovuyutsya Cej riven vidpovidaye serednovichnij Yevropi ta suchasnim krayinam sho rozvivayutsya Druga faza Perehidnij period Vidsotok robochoyi sili Pervinnij sektor 20 Vtorinnij sektor 50 Tretinnij sektor 30 U pervinnomu sektori na cij fazi vikoristovuyutsya mashini sho zmenshuye potrebu v robitnikah Vnaslidok cogo zrostaye popit na virobnictvo mashin sho ye votchinoyu vtorinnogo sektora Perehidnij period pochinayetsya z industrializaciyi Vodnochas zrostaye chastka tretinnogo sektora zokrema finansiv a takozh sila derzhavi v ekonomici Tretya faza Tretinna civilizaciya Vidsotok robochoyi sili Pervinnij sektor 10 Vtorinnij sektor 20 Tretinnij sektor 70 Na cij fazi avtomatizaciya pervinnogo i vtorinnogo sektoriv dosyagaye takogo rivnya sho potreba v robochij sili znachno zmenshuyetsya Vodnochas zrostaye popit na robochu silu v tretinnomu sektori Cya situaciya vidpovidaye suchasnim promislovo rozvinutim krayinam ta majbutnomu postindustrialnomu suspilstvu Rozvitok tretinnogo sektora na cij stadiyi nastilki znachnij sho v nomu inodi dali vidilyayut dodatkovi sektori chetvertinnij zoseredzhenij navkolo informacijnih tehnologij ta sektor poslug neoriyentovanih na pributok Div takozhPervinnij sektor ekonomiki Vtorinnij sektor ekonomiki Tretinnij sektor ekonomikiLiteraturaBernhard Schafers Sozialstruktur und sozialer Wandel in Deutschland Social Structure and Social Change in Germany Lucius und Lucius Stuttgart 7th edition 2002 Rainer Geissler Entwicklung zur Dienstleistungsgesellschaft In Informationen zur politischen Bildung Nr 269 Sozialer Wandel in Deutschland 2000 p 19f Jean Fourastie Die grosse Hoffnung des 20 Jahrhunderts The Great Hope of the 20th Century Koln Deutz 1954 Hans Joachim Pohl Kritik der Drei Sektoren Theorie Criticism of the Three Sector Theory In Mitteilungen aus der Arbeitsmarkt und Berufsforschung Issue 4 Year 03 1970 p 313 325 Stefan Nahrlich Dritter Sektor Organisationen zwischen Markt und Staat Third Sector Organizations Between Market and State From Theorie der Burgergesellschaft des Rundbriefes Aktive Burgerschaft Theory of the Civil Society of the newsletter Active Civil Society 4 2003 Uwe Staroske Die Drei Sektoren Hypothese Darstellung und kritische Wurdigung aus heutiger Sicht The Three Sector Hypothesis Presentation and Critical Appraisal from a Contemporary View Roderer Verlag Regensburg 1995 Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi