Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Падуанський університет лат Universitas Patavina італ Università degli Studi di Padova давньоукр Патавська академія унів

Падуанський університет

Падуанський університет

Падуанський університет (лат. Universitas Patavina; італ. Università degli Studi di Padova, давньоукр. Патавська академія) — університет в італійському місті Падуя, заснований у 1222 році. Є другим найстарішим університетом в Італії та п'ятим найстарішим університетом у світі. Другий найкращий університет серед італійських вищих навчальних закладів із понад 40 000 студентів згідно з Інститутом Censis і серед 200 найкращих університетів світу згідно з ARWU.

Падуанський університет

UNIPD
image
image
45°25′12″ пн. ш. 11°52′12″ сх. д. / 45.42000000002777682° пн. ш. 11.87000000002777611° сх. д. / 45.42000000002777682; 11.87000000002777611Координати: 45°25′12″ пн. ш. 11°52′12″ сх. д. / 45.42000000002777682° пн. ш. 11.87000000002777611° сх. д. / 45.42000000002777682; 11.87000000002777611
Назва латиною Universitas Studii Paduani
Тип державний
Країна image Італія
Розташування Падуя
Гасло лат. Universa Universis Patavina Libertas (Свобода Падуї, загальна і для всіх)
Засновано 1222
Ректор Джузеппе Закарія
Студентів 61 361 (2008)
Інтернів 2 326 (2008)
Професорів 2 396
Членство у
  • Союз середземноморських університетів, Асоціація інженерних університетів Європи, Коїмбрська група, ORCID[d][2][3], d[4], Асоціація університетів Європи[5], d[6], d[7] і d[8]
    • Мова викладання італійська
    Випускники
    Штаб-квартира Падуя
    Адреса Падуя, Італія
    Сайт unipd.it
    Нагороди
    image
    image University of Padua у Вікісховищі

    Історія

    До заснування університету в Падуї вже існували церковні школи, що належали переважно монастирям і де вивчали канонічне право і теологію. Існували також приватні школи вільних мистецтв, а з XII століття — правничі й нотаріальні школи.

    У 1222 році єпископ Джордано та міський староста Джованні Руска надали в місті притулок викладачам та студентам, які покинули Болонський університет через конфлікт з керівництвом (домагалися більшої свободи викладання — Libertas scholastica). Цього ж року болонці заснували в Падуї університет. До них долучилися також викладачі з Віченци, де в 1209 році було закрито вищу школу. Завдяки духу свободи, що панував у Падуї, а також відкритості й заможності городян університет швидко утвердився. Розвиткові університету сприяли також домініканці, які в 1226 році заснували в місті свій монастир.

    У середні віки в Падуї вчилися студенти з усієї Європи, розділені на «нації» (земляцтва) за місцем походження. З 1339 по 1813 роки університет складався з двох частин — Universitas Iuristarum (Університет юристів), де викладалося цивільне і канонічне право і богослов'я, та Universitas Artistarum (Університет художників (гуманітаріїв)), де викладалися астрономія, діалектика, філософія, граматика, медицина і риторика.

    Падуанський університет став одним із центрів науки (астрономія, медицина, право) епохи Відродження, йому протегувала Венеційська республіка, яка забезпечувала дух незалежності від схоластичної догматики і впливів Риму.

    У 1592 році на місце Джузеппе Молетті на кафедрі математики прийшов викладати Галілео Галілей. Галілей працював в університеті 18 років й незадовго до того, як полишив Падую, він опублікував першу серію своїх робіт з астрономії. У 1872 році університет зайняв приміщення колишнього монастиря Святої Марії. З часом окремо розмістилися й університетські клініки.

    У епоху Відродження та раннього Нового часу в університеті навчалися й викладали численні видатні постаті італійської та європейської культури, окрім вже згаданого Галілея, Піко делла Мірандола, Микола Кузанський, Коперник, один із засновників італійської літературної мови П'єтро Бембо, Торквато Тассо, , білоруський першодрукар Франциск Скорина. У 1678 році ступінь доктора філософії вперше у світі отримала жінка — Елена Корнаро Піскопія.

    У XVII—XVIII століттях університет пережив період занепаду. У XIX столітті число студентів знову стало зростати. Старий корпус —  — вже не вміщав усіх, хто навчався в університеті.

    У XIX—XX ст. спостерігалася тенденція до децентралізації університету й до виникнення лабораторій і кампусів за межами Падуї. 8 лютого 1848 року під час революції 1848—1849 років відбулося повстання студентів проти австрійського панування, після чого університет був закритий до 1850 р.

    У 1995 році прийнято новий статут, який дає університету більше незалежності. Зараз університет вважається одним з найпрестижніших в Італії. У 2001—2007 роках Падуанський університет шість разів поспіль був визнаний найкращим італійським університетом. Особливо сильними є факультети економіки, математики, фізики, природничих наук та сільського господарства.

    Факультети

    Університет пропонує широкий спектр навчання на тринадцяти факультетах:

    • Сільськогосподарський факультет
    • Факультет економіки
    • Фармацевтичний факультет
    • Юридичний факультет
    • Факультет машинобудування
    • Факультет гуманітарних наук
    • Факультет медицини та хірургії
    • Факультет ветеринарної медицини
    • Факультет психології
    • Факультет педагогічних наук
    • Факультет математичних, фізичних і природничих наук
    • Факультет політології
    • Факультет статистики

    Університетська бібліотека

    Докладніше: Бібліотека Падуанського університету
    image
    Головний корпус університетської бібліотеки

    Бібліотека Падуанського університету є найстарішою університетською бібліотекою Італії. Вона була заснована 1629 року. Фонд бібліотеки становить понад 700 000 томів, з яких 2700 давніх рукописів, 1500 інкунабул, понад 10 000 стародруків XVI століття. Бібліотека має велику колекцію періодичних видань епохи Старого ладу.

    Університетські музеї

    • Музей антропології
    • Ботанічний музей
    • Музей педагогіки
    • Музей геології та палеонтології
    • Музей автомобілів «Енріко Бернарді»
    • Музей мінералогії
    • Археологічний музей науки і мистецтва
    • Музей історії фізики
    • Музей історії медицини та охорони здоров'я
    • Музей астрономічних інструментів
    • Музей зоології

    Ботанічний сад

    Університетський ботанічний сад (Orto Botanico) — найстаріший у світі з постійно діючих Ботанічних садів. Був заснований в 1545 році рішенням Венеційського Сенату з метою вирощування «лікувальних трав» для Медичного факультету Падуанського Університету.

    Нині університетський Орто-Ботаніко займає площу 22 тис. м². і може похвалитися найстаршими в Європі зразками магнолії і гінкго. У 1997 році Падуанський ботанічний сад як «прототип всіх ботанічних садів» був занесений ЮНЕСКО до числа пам'яток Світової спадщини.

    Обсерваторія

    Докладніше: Обсерваторія Азіаго

    У структуру університету входить також Астрофізична обсерваторія Азіаго, заснована 1942 року на Плато Азіаго в провінції Віченца, Італія.

    Видатні студенти

    image
    П'єтро Бембо, портрет Тіціана
    image
    Миколай Коперник
    image
    Ян Кохановський
    image
    Елена Піскопія

    Видатні викладачі

    image
    Галілео Галілей

    Кафедра анатомії

    Кафедра астрономії

    Кафедра математики

    Галерея

    • image
      Палаццо Бо, один зі старих корпусів університету
    • image
      Університетський дворик
    • image
      Ліворуч Палаццо Бо і вхід до університету
    • image
      Ботанічний сад університету

    Примітки

    1. http://www.unipd.it/unipdWAR/page/unipd_en/governance_en1/en_Book12_Page8
    2. https://orcid.org/members/001G000001qlQMHIA2-universita-degli-studi-di-padova
    5. https://eua.eu/about/member-directory.html
    8. https://eosc.eu/members/
    9. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 жовтня 2015.
    10. I periodici dell'ancien régime (secoli XVII—XVIII). Catalogo a cura di Lia Cavaliere e Paolo Maggiolo. Padova, Biblioteca Universitaria di Padova, 1989.

    Джерела

    Посилання

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Падуанський університет
    • Офіційна сторінка [ 22 липня 2011 у Wayback Machine.]
    • Сторінка університетських музеїв [ 13 червня 2011 у Wayback Machine.]

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Paduanskij universitet lat Universitas Patavina ital Universita degli Studi di Padova davnoukr Patavska akademiya universitet v italijskomu misti Paduya zasnovanij u 1222 roci Ye drugim najstarishim universitetom v Italiyi ta p yatim najstarishim universitetom u sviti Drugij najkrashij universitet sered italijskih vishih navchalnih zakladiv iz ponad 40 000 studentiv zgidno z Institutom Censis i sered 200 najkrashih universitetiv svitu zgidno z ARWU Paduanskij universitetUNIPD den universitetu riven akreditaciyi45 25 12 pn sh 11 52 12 sh d 45 42000000002777682 pn sh 11 87000000002777611 sh d 45 42000000002777682 11 87000000002777611 Koordinati 45 25 12 pn sh 11 52 12 sh d 45 42000000002777682 pn sh 11 87000000002777611 sh d 45 42000000002777682 11 87000000002777611Nazva latinoyu Universitas Studii PaduaniTip derzhavnijKrayina ItaliyaRoztashuvannya PaduyaGaslo lat Universa Universis Patavina Libertas Svoboda Paduyi zagalna i dlya vsih Zasnovano 1222Rektor Dzhuzeppe ZakariyaStudentiv 61 361 2008 Interniv 2 326 2008 Profesoriv 2 396Chlenstvo u Soyuz seredzemnomorskih universitetiv Asociaciya inzhenernih universitetiv Yevropi Koyimbrska grupa ORCID d 2 3 d 4 Asociaciya universitetiv Yevropi 5 d 6 d 7 i d 8 Mova vikladannya italijskaVipuskniki Kategoriya Vipuskniki Paduanskogo universitetuShtab kvartira PaduyaAdresa Paduya ItaliyaSajt unipd itNagorodi University of Padua u VikishovishiIstoriyaDo zasnuvannya universitetu v Paduyi vzhe isnuvali cerkovni shkoli sho nalezhali perevazhno monastiryam i de vivchali kanonichne pravo i teologiyu Isnuvali takozh privatni shkoli vilnih mistectv a z XII stolittya pravnichi j notarialni shkoli U 1222 roci yepiskop Dzhordano ta miskij starosta Dzhovanni Ruska nadali v misti pritulok vikladacham ta studentam yaki pokinuli Bolonskij universitet cherez konflikt z kerivnictvom domagalisya bilshoyi svobodi vikladannya Libertas scholastica Cogo zh roku bolonci zasnuvali v Paduyi universitet Do nih doluchilisya takozh vikladachi z Vichenci de v 1209 roci bulo zakrito vishu shkolu Zavdyaki duhu svobodi sho panuvav u Paduyi a takozh vidkritosti j zamozhnosti gorodyan universitet shvidko utverdivsya Rozvitkovi universitetu spriyali takozh dominikanci yaki v 1226 roci zasnuvali v misti svij monastir U seredni viki v Paduyi vchilisya studenti z usiyeyi Yevropi rozdileni na naciyi zemlyactva za miscem pohodzhennya Z 1339 po 1813 roki universitet skladavsya z dvoh chastin Universitas Iuristarum Universitet yuristiv de vikladalosya civilne i kanonichne pravo i bogoslov ya ta Universitas Artistarum Universitet hudozhnikiv gumanitariyiv de vikladalisya astronomiya dialektika filosofiya gramatika medicina i ritorika Paduanskij universitet stav odnim iz centriv nauki astronomiya medicina pravo epohi Vidrodzhennya jomu proteguvala Venecijska respublika yaka zabezpechuvala duh nezalezhnosti vid sholastichnoyi dogmatiki i vpliviv Rimu U 1592 roci na misce Dzhuzeppe Moletti na kafedri matematiki prijshov vikladati Galileo Galilej Galilej pracyuvav v universiteti 18 rokiv j nezadovgo do togo yak polishiv Paduyu vin opublikuvav pershu seriyu svoyih robit z astronomiyi U 1872 roci universitet zajnyav primishennya kolishnogo monastirya Svyatoyi Mariyi Z chasom okremo rozmistilisya j universitetski kliniki U epohu Vidrodzhennya ta rannogo Novogo chasu v universiteti navchalisya j vikladali chislenni vidatni postati italijskoyi ta yevropejskoyi kulturi okrim vzhe zgadanogo Galileya Piko della Mirandola Mikola Kuzanskij Kopernik odin iz zasnovnikiv italijskoyi literaturnoyi movi P yetro Bembo Torkvato Tasso biloruskij pershodrukar Francisk Skorina U 1678 roci stupin doktora filosofiyi vpershe u sviti otrimala zhinka Elena Kornaro Piskopiya U XVII XVIII stolittyah universitet perezhiv period zanepadu U XIX stolitti chislo studentiv znovu stalo zrostati Starij korpus vzhe ne vmishav usih hto navchavsya v universiteti U XIX XX st sposterigalasya tendenciya do decentralizaciyi universitetu j do viniknennya laboratorij i kampusiv za mezhami Paduyi 8 lyutogo 1848 roku pid chas revolyuciyi 1848 1849 rokiv vidbulosya povstannya studentiv proti avstrijskogo panuvannya pislya chogo universitet buv zakritij do 1850 r U 1995 roci prijnyato novij statut yakij daye universitetu bilshe nezalezhnosti Zaraz universitet vvazhayetsya odnim z najprestizhnishih v Italiyi U 2001 2007 rokah Paduanskij universitet shist raziv pospil buv viznanij najkrashim italijskim universitetom Osoblivo silnimi ye fakulteti ekonomiki matematiki fiziki prirodnichih nauk ta silskogo gospodarstva FakultetiUniversitet proponuye shirokij spektr navchannya na trinadcyati fakultetah Silskogospodarskij fakultet Fakultet ekonomiki Farmacevtichnij fakultet Yuridichnij fakultet Fakultet mashinobuduvannya Fakultet gumanitarnih nauk Fakultet medicini ta hirurgiyi Fakultet veterinarnoyi medicini Fakultet psihologiyi Fakultet pedagogichnih nauk Fakultet matematichnih fizichnih i prirodnichih nauk Fakultet politologiyi Fakultet statistikiUniversitetska bibliotekaDokladnishe Biblioteka Paduanskogo universitetu Golovnij korpus universitetskoyi biblioteki Biblioteka Paduanskogo universitetu ye najstarishoyu universitetskoyu bibliotekoyu Italiyi Vona bula zasnovana 1629 roku Fond biblioteki stanovit ponad 700 000 tomiv z yakih 2700 davnih rukopisiv 1500 inkunabul ponad 10 000 starodrukiv XVI stolittya Biblioteka maye veliku kolekciyu periodichnih vidan epohi Starogo ladu Universitetski muzeyiMuzej antropologiyi Botanichnij muzej Muzej pedagogiki Muzej geologiyi ta paleontologiyi Muzej avtomobiliv Enriko Bernardi Muzej mineralogiyi Arheologichnij muzej nauki i mistectva Muzej istoriyi fiziki Muzej istoriyi medicini ta ohoroni zdorov ya Muzej astronomichnih instrumentiv Muzej zoologiyiBotanichnij sadUniversitetskij botanichnij sad Orto Botanico najstarishij u sviti z postijno diyuchih Botanichnih sadiv Buv zasnovanij v 1545 roci rishennyam Venecijskogo Senatu z metoyu viroshuvannya likuvalnih trav dlya Medichnogo fakultetu Paduanskogo Universitetu Nini universitetskij Orto Botaniko zajmaye ploshu 22 tis m i mozhe pohvalitisya najstarshimi v Yevropi zrazkami magnoliyi i ginkgo U 1997 roci Paduanskij botanichnij sad yak prototip vsih botanichnih sadiv buv zanesenij YuNESKO do chisla pam yatok Svitovoyi spadshini ObservatoriyaDokladnishe Observatoriya Aziago U strukturu universitetu vhodit takozh Astrofizichna observatoriya Aziago zasnovana 1942 roku na Plato Aziago v provinciyi Vichenca Italiya Vidatni studentiP yetro Bembo portret TicianaMikolaj KopernikYan KohanovskijElena PiskopiyaLeon Battista Alberti italijskij pismennik i mitec Franchesko Gvichardini italijskij istorik epohi Vidrodzhennya italijskij pismennik epohi Renesansu Benyamino Andreatta italijskij politik Roberto Belarmino inkvizitor i katolickij svyatij P yetro Bembo italijskij pismennik kardinal Yevgenij Bulgaris greckij teolog diyach Novogreckogo Prosvitnictva Dzhulio Chezare Vanini 1585 1619 italijskij filosof panteyist prihilnik uchennya Mikolaya Kopernika Tommazo Kampanella italijskij dominikanec pismennik i filosof italijskij filosof gumanist italijskij pismennik perekladach diplomat Dzhirolamo Kardano italijskij fizik matematik filosof vinahidnik kardannogo mehanizmu italijskij matematik Mikolaj Kopernik 1473 1543 polskij astronom Vittorino da Feltre italijskij filosof gumanist i pedagog 1758 1819 italijskij himik agronom ta politik 1528 1592 italijskij kardinal Rodzher Menners 1576 1612 graf Retlend iz Britaniyi Leonardo Donato 1536 1612 90 j venecijskij dozh 1606 1612 Ugo Foskolo italijskij pismennik italijskij filosof istorik i diplomat Vilyam Garvej 1578 1657 anglijskij likar i prirodoznavec zasnovnik suchasnoyi fiziologiyi ta embriologiyi anglijskij anglikanskij pismennik Yan Kohanovskij 1530 1584 polskij poet Mikola Kuzanskij 1401 1464 nimeckij kardinal filosof yurist matematik Dzhovanni Piko della Mirandola italijskij filosof gumanist Stanislav Morozenko vijskovo politichnij diyach Hmelnichchini Yan Nepomuckij bl 1340 1393 cheskij katolickij svyatij muchenik Elena Lukreciya Kornaro Piskopiya 1646 1684 italijska filosofinya matematik persha zhinka u sviti yaka zdobula doktorskij stupin Franchesko della Rovere stav papoyu rimskim Sikstom IV italijskij istorik Francisk Skorina biloruskij pershodrukar prosvititel perekladach mitec grafik odin iz zasnovnikiv kirilichnogo knigodrukuvannya Kazimir Lev Sapiga 1609 1656 derzhavnij i vijskovij diyach Velikogo knyazivstva Litovskogo Ostafij Bogdanovich Volovich blizko 1520 1587 vipusknik odin z avtoriv Litovskogo Statutu Torkvato Tasso italijskij pismennik 1807 1886 italijskij politik Bernardino Telezio italijskij filosof epohi Vidrodzhennya Paolo Toskanelli italijskij astronom kartograf i medik Francisk Salezkij katolickij svyatij Vitelo silezkij chernec vidomij svoyim traktatom z optiki Yakiv Sedovskij lviv yanin davnoukrayinskij pismennik poet XVII stolittya lviv yanin doktor filosofiyi Paduanskogo universitetu Vidatni vikladachiGalileo GalilejKafedra anatomiyi 1514 1564 1510 1559 drug Mikelandzhelo 1523 1562 Kafedra astronomiyi Galileo Galilej 1592 1610 1683 1761 Kafedra matematiki Franchesko Severi 1879 1961 GalereyaPalacco Bo odin zi starih korpusiv universitetu Universitetskij dvorik Livoruch Palacco Bo i vhid do universitetu Botanichnij sad universitetuPrimitkihttp www unipd it unipdWAR page unipd en governance en1 en Book12 Page8 https orcid org members 001G000001qlQMHIA2 universita degli studi di padova https eua eu about member directory html https eosc eu members Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 29 zhovtnya 2015 I periodici dell ancien regime secoli XVII XVIII Catalogo a cura di Lia Cavaliere e Paolo Maggiolo Padova Biblioteca Universitaria di Padova 1989 DzherelaKiku V Paduanskij universitet 25 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 19 ISBN 978 966 00 1142 7 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Paduanskij universitetOficijna storinka 22 lipnya 2011 u Wayback Machine Storinka universitetskih muzeyiv 13 chervnya 2011 u Wayback Machine

    Дата публікації:
    Топ