Франческо Гвічардіні | ||||
---|---|---|---|---|
Francesco Guicciardini | ||||
Народився | 6 березня 1483[1][2][3] Флоренція | |||
Помер | 22 травня 1540[1][2][3] (57 років) Арчетрі | |||
Поховання | d | |||
Діяльність | дипломат історик політичний діяч | |||
Alma mater | Падуанський університет | |||
Magnum opus | d[3], Q3709939?[3], d[3], d[3] і Q3973880?[3] | |||
Батько | d[4] | |||
Мати | d[4][3] | |||
Брати, сестри | d[3], d[3] і d[3] | |||
У шлюбі з | d[3] | |||
| ||||
Франческо Гвічардіні у Вікісховищі | ||||
Франческо Гвічардіні (італ. Francesco Guicciardini; *6 березня 1483, Флоренція — †22 травня 1540 Арчетрі) — відомий італійський політичний діяч, дипломат та історик часів Відродження. На рівні з Нікколо Мак'явелі вважається одним з найважливіших авторів та осіб італійського Відродження. Також вважається батьком модерної історії завдяки своїй праці «Історія Італії».
Біографія
Народився в сім'ї заможного флорентійського громадянина П'єро Гвічардіні. Навчався у Феррарському та Падуанському університетах, куди Гвічардіні-старший послав свого сина навчатися, подалі від Флоренції, в якій в той час було неспокійно. Вибір на ці, тоді не найкращі, університети випав через стабільну політичну ситуацію в цих містах. Повернувся до Флоренції в 1505 році, де почав викладати право. Отримавши звання доктора з права, почав адвокатську практику, паралельно викладаючи в різних навчальних інституціях Флоренції. Таємно одружується з Марією Сальвіаті 14 січня 1506 року, дочкою заможного роду Сальвіаті, у якого, втім, було багато ворогів у місті. Вибір Франческо не сподобався батькові. Той апелював до того, що його син міг знайти собі дружину з відомішого та політично вагомішого роду.
Як представник флорентійських аристократів 17 жовтня 1511 року був обраний великим послом до короля Іспанії Фердинанда II. З посольства Франческо повертається тільки через 2 роки. Після повернення в місто, де тепер володарював Лоренцо II Медічі на Гвічардіні зробили наклеп, мовляв він не підтримує режим, що панував у Флоренції. Після чого стосунки між правителем та послом стали набагато прохолоднішими, однак незабаром, після спростування наклепу, вони знову почали дружити.
В 1515 році Папа Лев X робить Франческо Гвічардіні, без його відома, адвокатом консисторії. Франческо приймає цю радше почесну, ніж вигідну посаду й починає працювати на папський престол.
Історії Флоренції
В «Історії Флоренції» Франческо Гвічардіні описав події від 1378 року й до 1509 року, коли була написана ця праця, тобто за два роки до іспанського посольства. Гвічардіні критично проаналізував еволюцію політичної системи Флоренції — від пополанської демократії до тиранії Медічі, прийшовши до висновку, що оптимальною формою правління для Флоренції була б олігархія, тобто «влада найкращих», в той же час беручи як приклад ідеальної держави Венеціанську республіку та її конституцію. Політичні вподобання не завадили йому, однак, чітко бачити та оцінювати ситуацію в державному житті та кулуарних настроях Флорентійської республіки, бачити зміни структури влади, боротьбу різних політичних груп за владу. Але водночас, на відміну від Мак'явеллі, свого сучасника та друга, якого він, втім, часто критикував, Гвічардіні не виправдовує авторитарну владу за жодних обставин. Він залишався вірним ідеям та принципам республіки, хоча й аристократичного забарвлення. Зокрема, свої думки з цього приводу він викладає в діалозі «Про управління Флоренцією».
Історія Італії
«Історія Італії» перша праця такого типу й перший приклад модерного історіописання. В ній Гвічардіні детально простежував політичну долю країни чи радше країн, адже тогочасна Італія ще була поділена на багато дрібних та середніх республік, князівств та герцогств, з 1492 по 1540 рік, тобто того періоду, коли вона стала ареною для міжнародних конфліктів під назвою Італійські війни, свідком яких був сам Гвічардіні. Він зважав на роль правителів, мудрі або погано продумані рішення котрих завжди відображалися на стані народу. Гвічардіні намагався зрозуміти причини політичних та військових поразок італійських держав. «Історія Італії» була опублікована через чверть століття після її закінчення (1561–1564) та принесла Гвічардіні славу найкращого історика Італії та Європи. Мак'явеллі та Гвічардіні стали піком ренесансної історіографії та політичної аналітики Італії, котрі не отримали нових імпульсів розвитку в епоху Пізнього Відродження, хоча закладені ними стандарти й традиції в європейській історіографії використовували майже до XVII ст.
Праці
Перелік праць Франческо Гвічардіні з оригінальними та українськими назвами:
- Storie fiorentine (Перша «Історія Флоренції»; 1508–1510)
- Discorso di Logrogno (1512)
- Relazione di Spagna (1514)
- Consolatoria (1527)
- Oratio defensoria (1527)
- Del reggimento di Firenze or Dialogo e discorsi del reggimento di Firenze («Про Управління Флоренцієї» 1527)
- Considerazioni intorno ai «Discorsi» del Machiavelli sopra la prima deca di Tito Livio («Зауваження до Міркуваннях про першу декаду Тіта Лівія «Мак'явеллі»; 1528 або 1530)
- Ricordi or Ricordi politici (1512–1530)
- Le cose fiorentine (Друга «Історія Флоренції»; 1528–1531)
- Storia d'Italia («Історія Італії»; 1537–1540)
Посилання
- Ґвіччардині // Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / наук. кер. проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. — Київ : Дух і літера, 2009. — Т. 1. — С. 479.
- Франческо Гвічардіні. Спогади про себе самого
- Франческо Гвічардіні.Ricordi Politici E Civili
- Ffolliott S. «Francesco Guicciardini's Report from Spain» // Allegorica: a Jounal of Medieval and Renaissance Literature 7
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- BeWeB
- Jodogne P., Benzoni G. Dizionario Biografico degli Italiani — 2004. — Vol. 61.
- Lundy D. R. The Peerage
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Franchesko GvichardiniFrancesco GuicciardiniNarodivsya6 bereznya 1483 1 2 3 FlorenciyaPomer22 travnya 1540 1 2 3 57 rokiv ArchetriPohovannyadDiyalnistdiplomat istorik politichnij diyachAlma materPaduanskij universitetMagnum opusd 3 Q3709939 3 d 3 d 3 i Q3973880 3 Batkod 4 Matid 4 3 Brati sestrid 3 d 3 i d 3 U shlyubi zd 3 Franchesko Gvichardini u VikishovishiFranchesko Gvichardini Franchesko Gvichardini ital Francesco Guicciardini 6 bereznya 1483 14830306 Florenciya 22 travnya 1540 Archetri vidomij italijskij politichnij diyach diplomat ta istorik chasiv Vidrodzhennya Na rivni z Nikkolo Mak yaveli vvazhayetsya odnim z najvazhlivishih avtoriv ta osib italijskogo Vidrodzhennya Takozh vvazhayetsya batkom modernoyi istoriyi zavdyaki svoyij praci Istoriya Italiyi BiografiyaNarodivsya v sim yi zamozhnogo florentijskogo gromadyanina P yero Gvichardini Navchavsya u Ferrarskomu ta Paduanskomu universitetah kudi Gvichardini starshij poslav svogo sina navchatisya podali vid Florenciyi v yakij v toj chas bulo nespokijno Vibir na ci todi ne najkrashi universiteti vipav cherez stabilnu politichnu situaciyu v cih mistah Povernuvsya do Florenciyi v 1505 roci de pochav vikladati pravo Otrimavshi zvannya doktora z prava pochav advokatsku praktiku paralelno vikladayuchi v riznih navchalnih instituciyah Florenciyi Tayemno odruzhuyetsya z Mariyeyu Salviati 14 sichnya 1506 roku dochkoyu zamozhnogo rodu Salviati u yakogo vtim bulo bagato vorogiv u misti Vibir Franchesko ne spodobavsya batkovi Toj apelyuvav do togo sho jogo sin mig znajti sobi druzhinu z vidomishogo ta politichno vagomishogo rodu Yak predstavnik florentijskih aristokrativ 17 zhovtnya 1511 roku buv obranij velikim poslom do korolya Ispaniyi Ferdinanda II Z posolstva Franchesko povertayetsya tilki cherez 2 roki Pislya povernennya v misto de teper volodaryuvav Lorenco II Medichi na Gvichardini zrobili naklep movlyav vin ne pidtrimuye rezhim sho panuvav u Florenciyi Pislya chogo stosunki mizh pravitelem ta poslom stali nabagato proholodnishimi odnak nezabarom pislya sprostuvannya naklepu voni znovu pochali druzhiti V 1515 roci Papa Lev X robit Franchesko Gvichardini bez jogo vidoma advokatom konsistoriyi Franchesko prijmaye cyu radshe pochesnu nizh vigidnu posadu j pochinaye pracyuvati na papskij prestol Istoriyi FlorenciyiTitulna storinka Istoriyi Italiyi V Istoriyi Florenciyi Franchesko Gvichardini opisav podiyi vid 1378 roku j do 1509 roku koli bula napisana cya pracya tobto za dva roki do ispanskogo posolstva Gvichardini kritichno proanalizuvav evolyuciyu politichnoyi sistemi Florenciyi vid popolanskoyi demokratiyi do tiraniyi Medichi prijshovshi do visnovku sho optimalnoyu formoyu pravlinnya dlya Florenciyi bula b oligarhiya tobto vlada najkrashih v toj zhe chas beruchi yak priklad idealnoyi derzhavi Veneciansku respubliku ta yiyi konstituciyu Politichni vpodobannya ne zavadili jomu odnak chitko bachiti ta ocinyuvati situaciyu v derzhavnomu zhitti ta kuluarnih nastroyah Florentijskoyi respubliki bachiti zmini strukturi vladi borotbu riznih politichnih grup za vladu Ale vodnochas na vidminu vid Mak yavelli svogo suchasnika ta druga yakogo vin vtim chasto kritikuvav Gvichardini ne vipravdovuye avtoritarnu vladu za zhodnih obstavin Vin zalishavsya virnim ideyam ta principam respubliki hocha j aristokratichnogo zabarvlennya Zokrema svoyi dumki z cogo privodu vin vikladaye v dialozi Pro upravlinnya Florenciyeyu Istoriya Italiyi Istoriya Italiyi persha pracya takogo tipu j pershij priklad modernogo istoriopisannya V nij Gvichardini detalno prostezhuvav politichnu dolyu krayini chi radshe krayin adzhe togochasna Italiya she bula podilena na bagato dribnih ta serednih respublik knyazivstv ta gercogstv z 1492 po 1540 rik tobto togo periodu koli vona stala arenoyu dlya mizhnarodnih konfliktiv pid nazvoyu Italijski vijni svidkom yakih buv sam Gvichardini Vin zvazhav na rol praviteliv mudri abo pogano produmani rishennya kotrih zavzhdi vidobrazhalisya na stani narodu Gvichardini namagavsya zrozumiti prichini politichnih ta vijskovih porazok italijskih derzhav Istoriya Italiyi bula opublikovana cherez chvert stolittya pislya yiyi zakinchennya 1561 1564 ta prinesla Gvichardini slavu najkrashogo istorika Italiyi ta Yevropi Mak yavelli ta Gvichardini stali pikom renesansnoyi istoriografiyi ta politichnoyi analitiki Italiyi kotri ne otrimali novih impulsiv rozvitku v epohu Piznogo Vidrodzhennya hocha zakladeni nimi standarti j tradiciyi v yevropejskij istoriografiyi vikoristovuvali majzhe do XVII st PraciPerelik prac Franchesko Gvichardini z originalnimi ta ukrayinskimi nazvami Storie fiorentine Persha Istoriya Florenciyi 1508 1510 Discorso di Logrogno 1512 Relazione di Spagna 1514 Consolatoria 1527 Oratio defensoria 1527 Del reggimento di Firenze or Dialogo e discorsi del reggimento di Firenze Pro Upravlinnya Florenciyeyi 1527 Considerazioni intorno ai Discorsi del Machiavelli sopra la prima deca di Tito Livio Zauvazhennya do Mirkuvannyah pro pershu dekadu Tita Liviya Mak yavelli 1528 abo 1530 Ricordi or Ricordi politici 1512 1530 Le cose fiorentine Druga Istoriya Florenciyi 1528 1531 Storia d Italia Istoriya Italiyi 1537 1540 PosilannyaGvichchardini Yevropejskij slovnik filosofij Leksikon neperekladnostej nauk ker proyektu Barbara Kassen i Konstyantin Sigov Kiyiv Duh i litera 2009 T 1 S 479 Portal Biografiyi Franchesko Gvichardini Spogadi pro sebe samogo Franchesko Gvichardini Ricordi Politici E Civili Ffolliott S Francesco Guicciardini s Report from Spain Allegorica a Jounal of Medieval and Renaissance Literature 7PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 BeWeB d Track Q77541206 Jodogne P Benzoni G Dizionario Biografico degli Italiani 2004 Vol 61 d Track Q1128537 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824