Флоре́нція (італ. Firenze) — місто в Італії, регіоні Тоскана, Флорентійській провінції. Адміністративний центр провінції та регіону. Колишня столиця Флорентійської Республіки (1115–1532), Флорентійського герцогства (1532–1569) і Великого герцогства Тосканського (1569–1860). Зробило грандіозний внесок у розвиток європейської та світової цивілізації. Місто дало світові таких гігантів, як Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Данте і Галілей. Місцевий діалект ліг в основу літературної італійської мови, флорентійська монета стала еталоном для всієї Європи, флорентійські художники розробили закони перспективи, флорентійські мислителі започаткували епоху Відродження, а флорентійський мореплавець Амеріго Веспуччі дав своє ім'я двом континентам (хоча це і сталося несправедливо щодо їхнього першовідкривача). День міста — 24 червня. Покровитель — Іван Хреститель. Місто-побратим Києва. Населення — 381 037 осіб (2014).
Флоренція Firenze | |||
---|---|---|---|
Комуна | |||
| |||
Країна | Італія | ||
Регіон | Тоскана | ||
Провінція | Флоренція | ||
Код ISTAT | 048017 | ||
Поштові індекси | 50100 | ||
Телефонний код | 055 | ||
Координати | 43°47′00″ пн. ш. 11°15′00″ сх. д. / 43.78333° пн. ш. 11.25000° сх. д.Координати: 43°47′00″ пн. ш. 11°15′00″ сх. д. / 43.78333° пн. ш. 11.25000° сх. д. | ||
Висота | 50 м.н.р.м. | ||
Площа | 102,41 км² | ||
Населення | 360 930 (01-01-2023) | ||
Густота | 3524,36 ос./км² | ||
Розміщення | |||
| |||
Мапа | |||
Влада | |||
Мер | Даріо Нарделла (3.6.2014) | ||
Офіційна сторінка |
Назва
- Флоре́нція (італ. Fiorenza, [fjoˈrεnʦa], від лат. Florentia) — латинська назва.
- Фіренце (італ. Firenze, МФА: [fiˈrεnʦe]; ) — сучасна італійська назва.
- Нові Атени / Афіни — поетична назва Флоренції як «столиці Відродження».
Географія
Географічно Флоренція розбудована в улоговині, навсебіч оточеній пагорбами (передгір'я Центральних Апеннін), і розташована на 240 км на північний захід від Рима. По території протікають річки Арно, , Терцоле і Ґреве.
Сусідні муніципалітети: Баньйо-а-Риполі, Кампі-Бізенціо, Фієзоле, Імпрунета, Скандіччі, Сесто-Фіорентіно.
Історія
Стародавність
Флорентійська рівнина та навколишні пагорби були заселені ще з доісторичних часів, про що свідчать археологічні знахідки в цій місцевості.
Першим постійним поселенням було село на палях, побудоване приблизно в 9 столітті до нашої ери етрусками у вілланованський період, біля броду на річці Арно, в центрі родючої рівнини. Близько 150 року до нашої ери етруски із сусіднього міста Вісула (сьогоднішнього Фієзоле), розташованого високо на пагорбі, заснували поблизу Арно «місто-супутник», вдало використавши наявність водного шляху, і побудували перший дерев'яний міст.
Вже в етруську епоху місто називали іменем Флоренція, латиною - мовою, яка утвердилася в долині, якою проходили численні мандрівники.
- 568–774: лангобардське герцогство Тускія (Tuscia)
- 774—846: Франкське королівство
- 843—846: Середнє Франкське королівство
- 846–1197: Тосканська марка у складі Італійського королівства Священної Римської імперії.
- 1115—1120: Флоренція як вільна комуна.
- 1160—1173: відновлено імперську адміністрацію.
- 1173—1195: Флоренція як вільна комуна.
- 1195—1197: відновлено імперську адміністрацію.
- 1195—1250: Флоренція як вільна комуна.
Флорентійська республіка
- 1250: Флоренція проголошена Флорентійською Республікою (італ. Repubblica di Firenze, лат. Respublica Florentina).
- 16 вересня 1260 — 11 листопада 1266: окупована Сицилійським (Неаполітанським) королівством.
- 1293: створено посаду Гонфалоньєр юстиції (Gonfaloniere di giustizia).
- 5 листопада 1301 — 12 квітня 1302: окупована Французьким королівством.
- липень 1313 — 28 грудня 1327: окупована Сицилійським (Неаполітанським) королівством.
- 6 грудня 1384: приєднано Ареццо.
- 1404: приєднано Монтепульчано.
- 30 серпня 1405: приєднано Пізанську республіку (до 9 листопада 1494).
- 18 січня 1411: куплено Кортонську сеньйорію.
- 28 серпня 1421: куплено Ліворно у Генуезької республіки.
- 1427: приєднано Вольтерру.
- 6 березня 1477: приєднано Фівіцаннський ексклав (до 5 жовтня 1847).
- 26 вересня 1484: приєднано П'єтразантський ексклав (до 5 жовтня 1847, з перервою 1496 — 1516).
- 9 листопада 1494: втрачено Пізанську республіку.
- 28 листопада 1494: домініканець Джироламо Савонарола та його послідовники виганяють з Флоренції правлячий рід Медічі й встановлюють Флорентійську народну (теократичну) республіку.
- 8 червня 1509: повторно приєднано Пізанську республіку.
- 11 травня 1527: рід Медічі знову вигнано з Флоренції (до 1530).
- 4 серпня 1530 — 6 липня 1531: Священна Римська імперія окуповує Флорентійську республіку.
- 27 жовтня 1530: Медічі повертаються до Флоренції й очолюють її.
- 6 липня 1531: Алессандро Медічі проголошений правителями Флоренції указом Карла V, імператора Священної Римської імперії.
- 27 квітня 1532: Флорентійська сеньйорія і гонфалоньєрство поступаються Алессандро як спадковому герцогу.
В епоху Відродження тут діяла Неоплатонівська академія.
Саме у Флоренції, починаючи з Джотто, творили найяскравіші майстри малярства, архітектури й усіх кунштовних мистецтв. До кінця XV століття місто вже набуло тих неповторних і прекрасних рис, які й досі привертають увагу людей. Уже були збудовані чудові храми й палаци, вже були написані унікальні фрески, і на майданах міста встановили дивовижні статуї. Приблизно в цю ж добу у Флоренції працювали Леонардо да Вінчі, і Мікеланджело, і Рафаель.
Флорентійська республіка існувала з XII століття (з 1434 року була фактично диктатурою — одноосібною сеньйорією банкірського роду Медічі). До неї належали також такі міста як Піза, Ареццо, Пістоя та Ліворно. Із Флоренцією пов'язане життя відомого харизматичного домініканського ченця та антимодерніста Джироламо Савонароли, який наприкінці XV століття перетворив Флорентійську сеньйорію диктаторів Медічі на теократичну Другу Флорентійську республіку, королем якої проголошено Христа.
Герцогства
- 1 травня 1532: набуває чинності імператорський указ про створення Флорентійського герцогства Священної Римської імперії. Ним править дім Медіді (до 1737).
- 3 липня 1557: укладено договір про передачу Сієни.
- 19 липня 1557: приєднано Сієну.
- 27 серпня 1569: згідно з папською буллою Флорентійське герцогство стає Великим герцогством Тосканським.
- 18 лютого 1570: герцог коронований на велике герцогство.
- 9 червня 1604: приєднано Пітільянське графство.
- 18 вересня 1650: приєднано Понтремольський ексклав (до 17 грудня 1847).
- 9 липня 1737: згідно з імператорським указом Велике герцогство Тосканське передане лотаринзькому герцогу з Габсбурзького дому.
- 25 березня 1799: окуповане Французькою Республікою.
- 27 березня: перетворене на Етруську Республіку.
- 7 липня 1799: відновлене як Велике герцогство Тосканське.
- 9 лютого 1801: великий герцог детронізований згідно з Люневільським миром (ратифікований 16 березня 1801).
- 2 сепрня 1801: створено Етрурське королівство (італ. Regno di Etruria).
- 10 грудня 1807: Етрурія анексована Французькою імперією (до 1 лютого 1814).
- 24 травня 1808: терени Етрурії поділені на департаменти Арно, Середземноморський і Омброн.
- 1 лютого 1814: Етрурія окупована Сицилійським (Неаполітанським) королівством.
- 27 квітня 1814: відновлено Велике герцогство Тосканське.
- 5 жовтня 1847: приєднано Лукку, а Фівіццано віддано Моденському герцогству.
- 17 грудня 1847: Понтремолі віддано Пармському герцогству.
- 8 лютого 1849: створено тимчасовий уряд Великого герцогства Тосканського.
- 18 лютого 1849: тимчасовий уряд проголосив Флорентійську республіку.
- 12 квітня 1849: внаслідок перевороту відновлено Велике герцогство Тосканське.
- 25 травня 1849: австрійська інтервенція відновлює владу великих герцогів Габсбурзького дому.
- 27 квітня 1859: вигнано великого герцога; владу перейняв тимчасовий уряд.
- 11 травня 1859: управління Великим герцогством Тосканським прийняло Сардинське королівство.
- 16 серпня 1859: великий герцог тосканський детронізований парламентом.
- 21 грудня 1859: призначений генерал-губернатором об'єднаних центрально-італійських провінцій, з метою приєднання Тоскани, Модени, Парми і Романьї до Сардинського королівства.
- 22 березня 1860: Флоренція з Тосканою приєднана до Сардинського королівства, але зберігала широку автономію.
- 18 березня 1861: Флоренція стає частиною об'єднаного Італійського королівства.
- 23 жовтня 1861: скасовано тосканську автономію.
Демографія
Населення за роками:
Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживало 54 970 іноземців з 156 країн, серед них 10577 громадян країн Євросоюзу та 1316 громадян України.
Клімат
Флоренція | Місяці | Пора | Рік | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Зим | Вес | Літ | Осі | ||
Темп. макс. (°C) | 10.1 | 12.0 | 15.0 | 18.8 | 23.4 | 27.3 | 31.1 | 30.6 | 26.6 | 21.1 | 14.9 | 10.4 | 10.8 | 19.1 | 29.7 | 20.9 | 20.1 |
Темп. мін. (°C) | 1.4 | 2.8 | 4.9 | 7.7 | 11.3 | 14.7 | 17.2 | 17.0 | 14.2 | 10.0 | 5.5 | 2.4 | 2.2 | 8 | 16.3 | 9.9 | 9.1 |
Темп. макс. іст. (°C) | 19 (1985) | 23 (1990) | 26.1 (1968) | 29 (1968) | 34 (1979) | 40 (1990) | 42.6 (1983) | 41.1 (2003) | 36.4 (1971) | 31 (1956) | 27 (2004) | 20.4 (1989) | 23 | 34 | 42.6 | 36.4 | 42.6 |
Темп. мін. іст. (°C) | -23.2 (1985) | -11.4 (1956) | -8 (1973) | -3.2 (2003) | 1 (1962) | 5.6 (1975) | 7.8 (1970) | 9 (1963) | 3.9 (1977) | -1.4 (1974) | -6 (1983) | -10 (2005) | -23.2 | -8 | 5.6 | -6 | -23.2 |
Опади (мм) | 73.1 | 69.2 | 80.1 | 77.5 | 72.6 | 54.7 | 39.6 | 76.1 | 77.5 | 87.8 | 111.2 | 91.3 | 233.6 | 230.2 | 170.4 | 276.5 | 910.7 |
Дні опадів (≥ 1 мм) | 9 | 8 | 9 | 9 | 9 | 6 | 4 | 6 | 6 | 7 | 10 | 9 | 26 | 27 | 16 | 23 | 92 |
Архітектура
Церкви
- собор Санта-Марія-дель-Фйоре (Cattedrale di Santa Maria del Fiore)
- Баптистерій
- Базиліка Сан-Лоренцо (Basilica di San Lorenzo)
- Базиліка Сан-Марко (Basilica di San Marco)
- Санта-Кроче (базиліка) (Basilica di Santa Croce)
- Базиліка Санта-Марія-дель-Карміне (Флоренція)
- Базиліка Пресвятої Трійці (Basilica di Santa Trinita)
- Базиліка Сан Міньято аль Монте
- (Chiesa di Ognissanti)
- Церква Орсанмікеле
- (Basilica della Santissima Annunziata)
- Церква Сан-Сальві
- Базиліка Санто-Спіріто (Basilica di Santo Spirito)
- Палаццо Пітті
- Палаццо Герарді
- Палаццо Ручеллаї
- Палаццо Строцці
- Палаццо Барджелло
-
- Палаццо Пітті, курдонер
- Палаццо Строцці, внутрішній дворик
-
Музеї
- Галерея Уффіці з колекцією автопортретів відомих митців минулого
- Палаццо Пітті (Палатинська галерея)
- Музей натюрмортів
- Сади Боболі
- Національний археологічний музей Флоренції
- Національний музей Сан Марко
- Каплиця Медичі, (Cappelle Medicee)
- Галерея Академії
- Національний музей Барджелло
- Музей Флорентійського собору
- Галерея сучасного мистецтва
- (Каза Буонарроті — приватний музей)
- Вілла Поджо а Кайано, (Villa di Poggio a Caiano)
- (приватний музей)
- (приватний музей)
- Палаццо Строцці (приватний музей)
- Ріккардіанська бібліотека (бібліотека-музей)
Мости
Спорт
У Флоренції розташовано відомий стадіон Артеміо Франкі, на якому домашні матчі проводить легендарний футбольний клуб Фіорентина.
Поблизу міста розташовано автодром Муджелло.
Галерея зображень
-
Міст Санта Триніта (Св. Трійці) -
Понте Веккіо (Старий міст) -
-
-
Краєвид з верхівки соборної дзвіниці -
Історичний центр міста -
-
Палаццо Веккіо, Старий палац -
Куточок міста -
Дзвіниця Джотто -
П'яцца делла Републіка - Погляд на базиліку Санта Кроче з Башти Джотто
- Погляд на церкву Св. Марії дель Карміне і пагорб Беллосгуардо з Башти Джотто
- Вигляд Флоренції від базиліки Сан-Міньято-аль-Монте
-
-
-
-
-
-
-
-
Statua di Dante in -
Via de'Pecori -
veduta dal giardino -
-
-
-
-
- — Lato sud
-->
У культурі
Література
Бенвенуто Челліні про походження міста Флоренція (переклав Анатоль Перепадя): «Мав Юлій Цезар славетного воєначальника, котрого звали Фйоріно з Челліно, є такий замок, за дві милі від Монте Ф'ясконі. Цей Фйоріно якось отаборився під Ф'єзоле, там, де нині Флоренція, щоб бути ближче до річки Арно, так для війська зручніше, і всі ці вояки та інші, хто мав справу з командиром, казали: „Підемо до Флоренції“, а все тому, що самого начальника звали Фйоріно, а потім, у тій місцині, де стояв табір, росла сила-силенна квітів, латиною „флорес“, така там була родюча земля.
Отож при заснуванні міста Юлію Цезарю ця назва здалася гарною і влучною, а що квіти приносять щастя, він назвав згадане місто Флоренцією. Цим він хотів воднораз ушанувати свого хороброго воєначальника. Він йому тим більше зичив добра, що підняв його з самих низів і зробив героєм. Деякі вчені вигадники і вигадливі вчені, любителі до всього доскіпуватися, твердять, що місто Флоренція від слова Флуенція, тобто Текуча, бо через неї тече річка Арно. По-моєму, це неправильно. Адже і Рим стоїть на Тібрі, і Феррара стоїть на По, і Ліон стоїть на Сені. А проте назви у них різні і походять з іншого кореня. Нам думається, ба навіть ми переконані, що ця назва від імені видатного мужа.» («Життєпис Бенвенуто, сина Маестро Джованні Челліні, Флорентинця, написаний ним самим у Флоренції»).
Див. також
Персоналії
- Чімабуе (1240—1302) — іконописець 13 ст.
- Арнольфо ді Камбіо (бл. 1245—1302) — геніальний архітектор доби готики
- Данте Аліґ'єрі (1265—1321) — поет доби протовідродження, письменник і політик
- Джотто (1267—1337) — геніальний художник 12-13 ст.
- Джованні Бокаччо (1313—1375) — письменник і поет епохи протовідродження
- Якопо делла Кверча (1374—1438) — скульптор епохи проторенессанс
- Філліппо Брунеллескі (1377—1446) — геніальний архітектор і інженер епохи Відродження
- Донателло (близько 1386 — 1466) — скульптор епохи Відродження, основоположник індивідуалізованого скульптурного портрету
- Мазаччо (1401—1428) — геніальний художник 15 століття
- Альберті Леон-Баттіста (1404—1472) — архітектор, вчений, письменник, теоретик і музикант епохи Відродження
- Філіппо Ліппі (1406—1469) — художник епохи Відродження
- Андреа дель Кастаньо (1421—1457) — художник 15 століття
- Алессо Бальдовінетті (бл. 1425—1499)— художник 15 століття
- Андреа Верроккйо (1435—1488) — ювелір, художник, скульптор, голова художньої майстерні
- Козімо Росселлі (1439 — близько 1507) — художник 15 століття
- Сандро Боттічеллі (1444—1510) — геніальний художник, декоратор Сикстинської каплиці
- П'єтро Перуджино (1446—1523) — художник 15 століття, декоратор Сикстинської каплиці
- Доменіко Гірляндайо (1449—1494) — художник 15 століття, декоратор Сикстинської каплиці
- Джіроламо Савонарола (1452—1498) — релігійний і політичний діяч, проповідник, монах-домініканець
- Леонардо да Вінчі (1452—1519) — скульптор, художник, дослідник і інженер епохи Відродження
- Філіппіно Ліппі (1457—1504) — художник епохи Відродження
- Лоренцо ді Креді (1459—1537) — художник 15 століття
- (1462—1521) — художник епохи Відродження
- Нікколо Макіавеллі (1469—1527) — політичний діяч, письменник
- Фра Бартоломео (1472—1517) — художник епохи Відродження
- Мікеланджело Буонарроті (1475—1564) — скульптор, художник, архітектор і інженер епохи Відродження
- (1478—1534) — папа римський Климент VII
- Рафаель Санті (1483—1520) — геніальний художник, архітектор
- Франческо Гвічардіні (1483—1540) — відомий італійський політичний діяч, дипломат та історик часів Відродження
- Андреа дель Сарто (1486—1531) — художник доби маньєризму
- Россо Фйорентино (1494—1540) — художник доби маньєризму
- Понтормо (1494—1557) — художник доби маньєризму
- Франческо Берні (1497—1535) — комедійний поет
- Ніколо Тріболо (1500—1550), архітектор, скульптор, садівник
- Джованні Батиста Тассо (1500—1555) — різьбяр та архітектор епохи Відродження
- Бенвенуто Челліні (1500 — 1571) — ювелір, скульптор доби маньєризму
- Бронзіно (1503—1572) — художник, театральний декоратор доби маньєризму
- Джованні-Анжело Монторсолі (1507 −1563) — скульптор доби маньєризму
- Франческо Сальвіаті (1510—1563) — художник доби маньєризму
- Джорджо Вазарі (1511 — 1574) — художник і архітектор доби маньєризму, автор відомого твору «Життєписи найвідоміших художників, скульпторів і архітекторів»
- Бартоломео Амманаті (1511—1592) — скульптор, садівник і архітектор доби маньєризму
- Катерина Медічі (1519—1589) — французька королева-матір, дружина короля Франції Генріха II
- Вінченцо Галілей (1520—1591) — композитор, , музичний теоретик, батько науковця Галілео Галілея
- (?) — скульптор, художник, дослідник, мандрівник, майстер ливарної справи, носій таємничих знань
- Лоренцо Гіберті (?) — скульптор епохи Відродження
- Джованні да Болонья (1529—1609) — скульптор доби маньєризму
- Якопо да Емполі (1551—1640) — художник, майстер натюрмортів
- Галілео Галілей (1564—1642) — фізик, астроном, математик, один із засновників сучасного експериментально-теоретичного природознавства, поет і літературний критик
- (1577—1640) — скульптор доби бароко
- Сальватор Роза (1615—1673) — художник доби бароко
- Карло Дольчі (1616—1686) — художник доби бароко
- Джузеппе Марія Креспі (1665—1747) — художник доби бароко
- Лука Джордано (1634—1705) — художник доби бароко
- Крістофоро Мунарі (1667—1720) — художник доби бароко
- Алессандро Маньяско (1667—1749) — художник доби бароко
- Карло Бартоломео Растреллі(1675—1744) — скульптор, майстер ливарної справи, садівник, архітектор доби бароко
- Луїджі Керубіні (1760—1842) — оперний композитор, викладач
- Карло Коллоді (1826—1890) — письменник
- Арнольд Беклін (1827—1901) — художник символіст
- Чайковський Петро Ілліч (1840—1893) — композитор, закінчив у місті оперу «Пікова дама»
- Достоєвський Федір Михайлович (1821—1881) — російський письменник, закінчував у місті роман «Ідіот»
- Роберто Лонгі (1890—1970) — мистецтвознавець, критик, історик мистецтва, мистецький експерт 20 століття
- Джино Коррадо (1893—1982) — італійський кіноактор.
- Франко Дзефіреллі (1923—2019) — італійський кінорежисер та сценарист
- Тарковський Андрій Арсенійович (1932—1986) — російський кінорежисер
- Лорелла де Лука (1940-2014) — італійська актриса
- Маріна Мальфатті (1940—2016) — італійська актриса
- Дарія Ніколоді (1950—2020) — італійська акторка та сценарист.
Рейтинги
За результатами опитування, що провів журнал Forbes серед фахівців 2010 року, Флоренція потрапила до дванадцяти найгарніших міст світу.
Примітки
- . ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014.(італ.)
- Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- Tuscany (Florence) // Italian states to 1861.
- Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
- Resident population by sex, municipality and citizenship [Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством] (англ.) . ISTAT. Процитовано 12 червня 2024.
- . Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 25 травня 2019.
- World's Most Beautiful Cities / «Forbes», 22.01.2010
Література
- Флоренція, що квітне у віках. Пам'ятки архітектури і твори мистецтва : [фотоальбом] / [упоряд.: В. Волошин, О. Петрук, Я. Петрук, Н. Семеген]. – Л.; Флоренція : Дизайн-Студія "Папуга", 2013. – 300 с. : іл.
- Флоренція // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Флоренція
- Tuscany (Florence) [ 21 березня 2021 у Wayback Machine.] // Italian states to 1861.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Florenciya znachennya ta Novi Afini Flore nciya ital Firenze misto v Italiyi regioni Toskana Florentijskij provinciyi Administrativnij centr provinciyi ta regionu Kolishnya stolicya Florentijskoyi Respubliki 1115 1532 Florentijskogo gercogstva 1532 1569 i Velikogo gercogstva Toskanskogo 1569 1860 Zrobilo grandioznij vnesok u rozvitok yevropejskoyi ta svitovoyi civilizaciyi Misto dalo svitovi takih gigantiv yak Leonardo da Vinchi Mikelandzhelo Dante i Galilej Miscevij dialekt lig v osnovu literaturnoyi italijskoyi movi florentijska moneta stala etalonom dlya vsiyeyi Yevropi florentijski hudozhniki rozrobili zakoni perspektivi florentijski misliteli zapochatkuvali epohu Vidrodzhennya a florentijskij moreplavec Amerigo Vespuchchi dav svoye im ya dvom kontinentam hocha ce i stalosya nespravedlivo shodo yihnogo pershovidkrivacha Den mista 24 chervnya Pokrovitel Ivan Hrestitel Misto pobratim Kiyeva Naselennya 381 037 osib 2014 Florenciya FirenzeKomunaKrayina ItaliyaRegion ToskanaProvinciya FlorenciyaKod ISTAT 048017Poshtovi indeksi 50100Telefonnij kod 055Koordinati 43 47 00 pn sh 11 15 00 sh d 43 78333 pn sh 11 25000 sh d 43 78333 11 25000 Koordinati 43 47 00 pn sh 11 15 00 sh d 43 78333 pn sh 11 25000 sh d 43 78333 11 25000Visota 50 m n r m Plosha 102 41 km Naselennya 360 930 01 01 2023 Gustota 3524 36 os km Rozmishennya MapaVladaMer Dario Nardella 3 6 2014 Oficijna storinkaNazvaFlore nciya ital Fiorenza fjoˈrenʦa vid lat Florentia latinska nazva Firence ital Firenze MFA fiˈrenʦe suchasna italijska nazva Novi Ateni Afini poetichna nazva Florenciyi yak stolici Vidrodzhennya GeografiyaGeografichno Florenciya rozbudovana v ulogovini navsebich otochenij pagorbami peredgir ya Centralnih Apennin i roztashovana na 240 km na pivnichnij zahid vid Rima Po teritoriyi protikayut richki Arno Tercole i Greve Susidni municipaliteti Banjo a Ripoli Kampi Bizencio Fiyezole Impruneta Skandichchi Sesto Fiorentino IstoriyaStarodavnist Florentijska rivnina ta navkolishni pagorbi buli zaseleni she z doistorichnih chasiv pro sho svidchat arheologichni znahidki v cij miscevosti Pershim postijnim poselennyam bulo selo na palyah pobudovane priblizno v 9 stolitti do nashoyi eri etruskami u villanovanskij period bilya brodu na richci Arno v centri rodyuchoyi rivnini Blizko 150 roku do nashoyi eri etruski iz susidnogo mista Visula sogodnishnogo Fiyezole roztashovanogo visoko na pagorbi zasnuvali poblizu Arno misto suputnik vdalo vikoristavshi nayavnist vodnogo shlyahu i pobuduvali pershij derev yanij mist Vzhe v etrusku epohu misto nazivali imenem Florenciya latinoyu movoyu yaka utverdilasya v dolini yakoyu prohodili chislenni mandrivniki 568 774 langobardske gercogstvo Tuskiya Tuscia 774 846 Frankske korolivstvo 843 846 Serednye Frankske korolivstvo 846 1197 Toskanska marka u skladi Italijskogo korolivstva Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1115 1120 Florenciya yak vilna komuna 1160 1173 vidnovleno impersku administraciyu 1173 1195 Florenciya yak vilna komuna 1195 1197 vidnovleno impersku administraciyu 1195 1250 Florenciya yak vilna komuna Florentijska respublika Dokladnishe Florentijska respublika Gerb Florenciyi pislya 1251 r z gerbom kvitkoyu floroyu 1250 Florenciya progoloshena Florentijskoyu Respublikoyu ital Repubblica di Firenze lat Respublica Florentina 16 veresnya 1260 11 listopada 1266 okupovana Sicilijskim Neapolitanskim korolivstvom 1293 stvoreno posadu Gonfalonyer yusticiyi Gonfaloniere di giustizia 5 listopada 1301 12 kvitnya 1302 okupovana Francuzkim korolivstvom lipen 1313 28 grudnya 1327 okupovana Sicilijskim Neapolitanskim korolivstvom 6 grudnya 1384 priyednano Arecco 1404 priyednano Montepulchano 30 serpnya 1405 priyednano Pizansku respubliku do 9 listopada 1494 18 sichnya 1411 kupleno Kortonsku senjoriyu 28 serpnya 1421 kupleno Livorno u Genuezkoyi respubliki 1427 priyednano Volterru 6 bereznya 1477 priyednano Fivicannskij eksklav do 5 zhovtnya 1847 26 veresnya 1484 priyednano P yetrazantskij eksklav do 5 zhovtnya 1847 z perervoyu 1496 1516 9 listopada 1494 vtracheno Pizansku respubliku 28 listopada 1494 dominikanec Dzhirolamo Savonarola ta jogo poslidovniki viganyayut z Florenciyi pravlyachij rid Medichi j vstanovlyuyut Florentijsku narodnu teokratichnu respubliku 8 chervnya 1509 povtorno priyednano Pizansku respubliku 11 travnya 1527 rid Medichi znovu vignano z Florenciyi do 1530 4 serpnya 1530 6 lipnya 1531 Svyashenna Rimska imperiya okupovuye Florentijsku respubliku 27 zhovtnya 1530 Medichi povertayutsya do Florenciyi j ocholyuyut yiyi 6 lipnya 1531 Alessandro Medichi progoloshenij pravitelyami Florenciyi ukazom Karla V imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 27 kvitnya 1532 Florentijska senjoriya i gonfalonyerstvo postupayutsya Alessandro yak spadkovomu gercogu V epohu Vidrodzhennya tut diyala Neoplatonivska akademiya Same u Florenciyi pochinayuchi z Dzhotto tvorili najyaskravishi majstri malyarstva arhitekturi j usih kunshtovnih mistectv Do kincya XV stolittya misto vzhe nabulo tih nepovtornih i prekrasnih ris yaki j dosi privertayut uvagu lyudej Uzhe buli zbudovani chudovi hrami j palaci vzhe buli napisani unikalni freski i na majdanah mista vstanovili divovizhni statuyi Priblizno v cyu zh dobu u Florenciyi pracyuvali Leonardo da Vinchi i Mikelandzhelo i Rafael Florentijska respublika isnuvala z XII stolittya z 1434 roku bula faktichno diktaturoyu odnoosibnoyu senjoriyeyu bankirskogo rodu Medichi Do neyi nalezhali takozh taki mista yak Piza Arecco Pistoya ta Livorno Iz Florenciyeyu pov yazane zhittya vidomogo harizmatichnogo dominikanskogo chencya ta antimodernista Dzhirolamo Savonaroli yakij naprikinci XV stolittya peretvoriv Florentijsku senjoriyu diktatoriv Medichi na teokratichnu Drugu Florentijsku respubliku korolem yakoyi progolosheno Hrista Gercogstva Dokladnishe Florentijske gercogstvo ta Velike gercogstvo Toskanske Gerb Medichi yak gerb Florentijskogo gercogsta i Velikogo gercogstva Toskanskogo1 travnya 1532 nabuvaye chinnosti imperatorskij ukaz pro stvorennya Florentijskogo gercogstva Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Nim pravit dim Medidi do 1737 3 lipnya 1557 ukladeno dogovir pro peredachu Siyeni 19 lipnya 1557 priyednano Siyenu 27 serpnya 1569 zgidno z papskoyu bulloyu Florentijske gercogstvo staye Velikim gercogstvom Toskanskim 18 lyutogo 1570 gercog koronovanij na velike gercogstvo 9 chervnya 1604 priyednano Pitilyanske grafstvo 18 veresnya 1650 priyednano Pontremolskij eksklav do 17 grudnya 1847 9 lipnya 1737 zgidno z imperatorskim ukazom Velike gercogstvo Toskanske peredane lotarinzkomu gercogu z Gabsburzkogo domu 25 bereznya 1799 okupovane Francuzkoyu Respublikoyu 27 bereznya peretvorene na Etrusku Respubliku 7 lipnya 1799 vidnovlene yak Velike gercogstvo Toskanske 9 lyutogo 1801 velikij gercog detronizovanij zgidno z Lyunevilskim mirom ratifikovanij 16 bereznya 1801 2 seprnya 1801 stvoreno Etrurske korolivstvo ital Regno di Etruria 10 grudnya 1807 Etruriya aneksovana Francuzkoyu imperiyeyu do 1 lyutogo 1814 24 travnya 1808 tereni Etruriyi podileni na departamenti Arno Seredzemnomorskij i Ombron 1 lyutogo 1814 Etruriya okupovana Sicilijskim Neapolitanskim korolivstvom 27 kvitnya 1814 vidnovleno Velike gercogstvo Toskanske 5 zhovtnya 1847 priyednano Lukku a Fiviccano viddano Modenskomu gercogstvu 17 grudnya 1847 Pontremoli viddano Parmskomu gercogstvu 8 lyutogo 1849 stvoreno timchasovij uryad Velikogo gercogstva Toskanskogo 18 lyutogo 1849 timchasovij uryad progolosiv Florentijsku respubliku 12 kvitnya 1849 vnaslidok perevorotu vidnovleno Velike gercogstvo Toskanske 25 travnya 1849 avstrijska intervenciya vidnovlyuye vladu velikih gercogiv Gabsburzkogo domu 27 kvitnya 1859 vignano velikogo gercoga vladu perejnyav timchasovij uryad 11 travnya 1859 upravlinnya Velikim gercogstvom Toskanskim prijnyalo Sardinske korolivstvo 16 serpnya 1859 velikij gercog toskanskij detronizovanij parlamentom 21 grudnya 1859 priznachenij general gubernatorom ob yednanih centralno italijskih provincij z metoyu priyednannya Toskani Modeni Parmi i Romanyi do Sardinskogo korolivstva 22 bereznya 1860 Florenciya z Toskanoyu priyednana do Sardinskogo korolivstva ale zberigala shiroku avtonomiyu 18 bereznya 1861 Florenciya staye chastinoyu ob yednanogo Italijskogo korolivstva 23 zhovtnya 1861 skasovano toskansku avtonomiyu DemografiyaNaselennya za rokami Stanom na 1 sichnya 2023 roku v municipaliteti oficijno prozhivalo 54 970 inozemciv z 156 krayin sered nih 10577 gromadyan krayin Yevrosoyuzu ta 1316 gromadyan Ukrayini KlimatFlorenciya Misyaci Pora RikSich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Zim Ves Lit OsiTemp maks C 10 1 12 0 15 0 18 8 23 4 27 3 31 1 30 6 26 6 21 1 14 9 10 4 10 8 19 1 29 7 20 9 20 1Temp min C 1 4 2 8 4 9 7 7 11 3 14 7 17 2 17 0 14 2 10 0 5 5 2 4 2 2 8 16 3 9 9 9 1Temp maks ist C 19 1985 23 1990 26 1 1968 29 1968 34 1979 40 1990 42 6 1983 41 1 2003 36 4 1971 31 1956 27 2004 20 4 1989 23 34 42 6 36 4 42 6Temp min ist C 23 2 1985 11 4 1956 8 1973 3 2 2003 1 1962 5 6 1975 7 8 1970 9 1963 3 9 1977 1 4 1974 6 1983 10 2005 23 2 8 5 6 6 23 2Opadi mm 73 1 69 2 80 1 77 5 72 6 54 7 39 6 76 1 77 5 87 8 111 2 91 3 233 6 230 2 170 4 276 5 910 7Dni opadiv 1 mm 9 8 9 9 9 6 4 6 6 7 10 9 26 27 16 23 92ArhitekturaCerkvi sobor Santa Mariya del Fjore Cattedrale di Santa Maria del Fiore Baptisterij Bazilika San Lorenco Basilica di San Lorenzo Bazilika San Marko Basilica di San Marco Santa Kroche bazilika Basilica di Santa Croce Bazilika Santa Mariya del Karmine Florenciya Bazilika Presvyatoyi Trijci Basilica di Santa Trinita Bazilika San Minyato al Monte Chiesa di Ognissanti Cerkva Orsanmikele Basilica della Santissima Annunziata Cerkva San Salvi Bazilika Santo Spirito Basilica di Santo Spirito Palacco Pitti Palacco Gerardi Palacco Ruchellayi Palacco Strocci Palacco BardzhelloPalacco Vekkio Palacco Pitti kurdoner Palacco Strocci vnutrishnij dvorik Bardzhello Muzeyi Dokladnishe Muzeyi Florenciyi Galereya AkademiyiKaplicya delyi Princhiri v c vi San LorencoKaplicya Medichi nova fasadiGalereya Uffici z kolekciyeyu avtoportretiv vidomih mitciv minulogo Palacco Pitti Palatinska galereya Muzej natyurmortiv Sadi Boboli Nacionalnij arheologichnij muzej Florenciyi Nacionalnij muzej San Marko Kaplicya Medichi Cappelle Medicee Galereya Akademiyi Nacionalnij muzej Bardzhello Muzej Florentijskogo soboru Galereya suchasnogo mistectva Kaza Buonarroti privatnij muzej Villa Podzho a Kajano Villa di Poggio a Caiano privatnij muzej privatnij muzej Palacco Strocci privatnij muzej Rikkardianska biblioteka biblioteka muzej Mosti Viglyad richki Arno z Galereyi Uffici Na pershomu plani Ponte Vekkio z koridorom Vazari dali Ponte Santa Trinita Ponte alla Karrajya Ponte Amerigo Vespuchchi i Ponte alla VittoriyaPonte di Varlungo Ponte Dzhovanni da Verraccano Ponte di San Nikkolo Ponte alle Graciye Ponte Vekkio Ponte Santa Trinita Ponte alla Karrajya Ponte Amerigo Vespuchchi Ponte alla Vittoriya Ponte della tramvia Passerella dell Isolotto Ponte al Indiano Ponte dell autostrada A1 Ponte RossoSportU Florenciyi roztashovano vidomij stadion Artemio Franki na yakomu domashni matchi provodit legendarnij futbolnij klub Fiorentina Poblizu mista roztashovano avtodrom Mudzhello Galereya zobrazhenMist Santa Trinita Sv Trijci Ponte Vekkio Starij mist Ponte alle Graciye Ponte alla Karrajya Krayevid z verhivki sobornoyi dzvinici Istorichnij centr mista Kaplicya Pacci Palacco Vekkio Starij palac Kutochok mista Dzvinicya Dzhotto P yacca della Republika Poglyad na baziliku Santa Kroche z Bashti Dzhotto Poglyad na cerkvu Sv Mariyi del Karmine i pagorb Bellosguardo z Bashti Dzhotto Viglyad Florenciyi vid baziliki San Minyato al Monte Statua di Dante in Via de Pecori veduta dal giardino Lato sud gt U kulturiLiteratura Benvenuto Chellini pro pohodzhennya mista Florenciya pereklav Anatol Perepadya Mav Yulij Cezar slavetnogo voyenachalnika kotrogo zvali Fjorino z Chellino ye takij zamok za dvi mili vid Monte F yaskoni Cej Fjorino yakos otaborivsya pid F yezole tam de nini Florenciya shob buti blizhche do richki Arno tak dlya vijska zruchnishe i vsi ci voyaki ta inshi hto mav spravu z komandirom kazali Pidemo do Florenciyi a vse tomu sho samogo nachalnika zvali Fjorino a potim u tij miscini de stoyav tabir rosla sila silenna kvitiv latinoyu flores taka tam bula rodyucha zemlya Otozh pri zasnuvanni mista Yuliyu Cezaryu cya nazva zdalasya garnoyu i vluchnoyu a sho kviti prinosyat shastya vin nazvav zgadane misto Florenciyeyu Cim vin hotiv vodnoraz ushanuvati svogo horobrogo voyenachalnika Vin jomu tim bilshe zichiv dobra sho pidnyav jogo z samih niziv i zrobiv geroyem Deyaki vcheni vigadniki i vigadlivi vcheni lyubiteli do vsogo doskipuvatisya tverdyat sho misto Florenciya vid slova Fluenciya tobto Tekucha bo cherez neyi teche richka Arno Po moyemu ce nepravilno Adzhe i Rim stoyit na Tibri i Ferrara stoyit na Po i Lion stoyit na Seni A prote nazvi u nih rizni i pohodyat z inshogo korenya Nam dumayetsya ba navit mi perekonani sho cya nazva vid imeni vidatnogo muzha Zhittyepis Benvenuto sina Maestro Dzhovanni Chellini Florentincya napisanij nim samim u Florenciyi Div takozhSpisok municipalitetiv metropolijnogo mista FlorenciyaPersonaliyiChimabue 1240 1302 ikonopisec 13 st Arnolfo di Kambio bl 1245 1302 genialnij arhitektor dobi gotiki Dante Alig yeri 1265 1321 poet dobi protovidrodzhennya pismennik i politik Dzhotto 1267 1337 genialnij hudozhnik 12 13 st Dzhovanni Bokachcho 1313 1375 pismennik i poet epohi protovidrodzhennya Yakopo della Kvercha 1374 1438 skulptor epohi protorenessans Fillippo Brunelleski 1377 1446 genialnij arhitektor i inzhener epohi Vidrodzhennya Donatello blizko 1386 1466 skulptor epohi Vidrodzhennya osnovopolozhnik individualizovanogo skulpturnogo portretu Mazachcho 1401 1428 genialnij hudozhnik 15 stolittya Alberti Leon Battista 1404 1472 arhitektor vchenij pismennik teoretik i muzikant epohi Vidrodzhennya Filippo Lippi 1406 1469 hudozhnik epohi Vidrodzhennya Andrea del Kastano 1421 1457 hudozhnik 15 stolittya Alesso Baldovinetti bl 1425 1499 hudozhnik 15 stolittya Andrea Verrokkjo 1435 1488 yuvelir hudozhnik skulptor golova hudozhnoyi majsterni Kozimo Rosselli 1439 blizko 1507 hudozhnik 15 stolittya Sandro Bottichelli 1444 1510 genialnij hudozhnik dekorator Sikstinskoyi kaplici P yetro Perudzhino 1446 1523 hudozhnik 15 stolittya dekorator Sikstinskoyi kaplici Domeniko Girlyandajo 1449 1494 hudozhnik 15 stolittya dekorator Sikstinskoyi kaplici Dzhirolamo Savonarola 1452 1498 religijnij i politichnij diyach propovidnik monah dominikanec Leonardo da Vinchi 1452 1519 skulptor hudozhnik doslidnik i inzhener epohi Vidrodzhennya Filippino Lippi 1457 1504 hudozhnik epohi Vidrodzhennya Lorenco di Kredi 1459 1537 hudozhnik 15 stolittya 1462 1521 hudozhnik epohi Vidrodzhennya Nikkolo Makiavelli 1469 1527 politichnij diyach pismennik Fra Bartolomeo 1472 1517 hudozhnik epohi Vidrodzhennya Mikelandzhelo Buonarroti 1475 1564 skulptor hudozhnik arhitektor i inzhener epohi Vidrodzhennya 1478 1534 papa rimskij Kliment VII Rafael Santi 1483 1520 genialnij hudozhnik arhitektor Franchesko Gvichardini 1483 1540 vidomij italijskij politichnij diyach diplomat ta istorik chasiv Vidrodzhennya Andrea del Sarto 1486 1531 hudozhnik dobi manyerizmu Rosso Fjorentino 1494 1540 hudozhnik dobi manyerizmu Pontormo 1494 1557 hudozhnik dobi manyerizmu Franchesko Berni 1497 1535 komedijnij poet Nikolo Tribolo 1500 1550 arhitektor skulptor sadivnik Dzhovanni Batista Tasso 1500 1555 rizbyar ta arhitektor epohi Vidrodzhennya Benvenuto Chellini 1500 1571 yuvelir skulptor dobi manyerizmu Bronzino 1503 1572 hudozhnik teatralnij dekorator dobi manyerizmu Dzhovanni Anzhelo Montorsoli 1507 1563 skulptor dobi manyerizmu Franchesko Salviati 1510 1563 hudozhnik dobi manyerizmu Dzhordzho Vazari 1511 1574 hudozhnik i arhitektor dobi manyerizmu avtor vidomogo tvoru Zhittyepisi najvidomishih hudozhnikiv skulptoriv i arhitektoriv Bartolomeo Ammanati 1511 1592 skulptor sadivnik i arhitektor dobi manyerizmu Katerina Medichi 1519 1589 francuzka koroleva matir druzhina korolya Franciyi Genriha II Vinchenco Galilej 1520 1591 kompozitor muzichnij teoretik batko naukovcya Galileo Galileya skulptor hudozhnik doslidnik mandrivnik majster livarnoyi spravi nosij tayemnichih znan Lorenco Giberti skulptor epohi Vidrodzhennya Dzhovanni da Bolonya 1529 1609 skulptor dobi manyerizmu Yakopo da Empoli 1551 1640 hudozhnik majster natyurmortiv Galileo Galilej 1564 1642 fizik astronom matematik odin iz zasnovnikiv suchasnogo eksperimentalno teoretichnogo prirodoznavstva poet i literaturnij kritik 1577 1640 skulptor dobi baroko Salvator Roza 1615 1673 hudozhnik dobi baroko Karlo Dolchi 1616 1686 hudozhnik dobi baroko Dzhuzeppe Mariya Krespi 1665 1747 hudozhnik dobi baroko Luka Dzhordano 1634 1705 hudozhnik dobi baroko Kristoforo Munari 1667 1720 hudozhnik dobi baroko Alessandro Manyasko 1667 1749 hudozhnik dobi baroko Karlo Bartolomeo Rastrelli 1675 1744 skulptor majster livarnoyi spravi sadivnik arhitektor dobi baroko Luyidzhi Kerubini 1760 1842 opernij kompozitor vikladach Karlo Kollodi 1826 1890 pismennik Arnold Beklin 1827 1901 hudozhnik simvolist Chajkovskij Petro Illich 1840 1893 kompozitor zakinchiv u misti operu Pikova dama Dostoyevskij Fedir Mihajlovich 1821 1881 rosijskij pismennik zakinchuvav u misti roman Idiot Roberto Longi 1890 1970 mistectvoznavec kritik istorik mistectva misteckij ekspert 20 stolittya Dzhino Korrado 1893 1982 italijskij kinoaktor Franko Dzefirelli 1923 2019 italijskij kinorezhiser ta scenarist Tarkovskij Andrij Arsenijovich 1932 1986 rosijskij kinorezhiser Lorella de Luka 1940 2014 italijska aktrisa Marina Malfatti 1940 2016 italijska aktrisa Dariya Nikolodi 1950 2020 italijska aktorka ta scenarist RejtingiZa rezultatami opituvannya sho proviv zhurnal Forbes sered fahivciv 2010 roku Florenciya potrapila do dvanadcyati najgarnishih mist svitu Primitki ISTAT Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 25 grudnya 2014 ital Fizichni vidstani ta napryamki rozrahovani za koordinatami municipalitetiv Tuscany Florence Italian states to 1861 Navedeno za italijskoyu vikipediyeyu 30 05 2024 Resident population by sex municipality and citizenship Postijne naselennya za stattyu municipalitetom i gromadyanstvom angl ISTAT Procitovano 12 chervnya 2024 Arhiv originalu za 1 bereznya 2021 Procitovano 25 travnya 2019 World s Most Beautiful Cities Forbes 22 01 2010LiteraturaFlorenciya sho kvitne u vikah Pam yatki arhitekturi i tvori mistectva fotoalbom uporyad V Voloshin O Petruk Ya Petruk N Semegen L Florenciya Dizajn Studiya Papuga 2013 300 s il Florenciya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Florenciya Tuscany Florence 21 bereznya 2021 u Wayback Machine Italian states to 1861