Тоскана (італ. Toscana) — регіон Італії. Розташований у центрі країни. Площа близько 23 000 км2 та населенням близько 3.8 млн осіб. Столицею регіону є місто Флоренція.
Тоскана | |||||
---|---|---|---|---|---|
італ. Toscana | |||||
| |||||
Регіон Італії | |||||
Адм. центр | Флоренція | ||||
Найбільше місто | Флоренція | ||||
Країна | Італія | ||||
Провінції | Ареццо, Флоренція, Ґроссето, Ліворно, Лукка, Масса-Каррара, Піза, Пістоя, Прато, Сієна | ||||
| |||||
Комуни | 287 | ||||
Офіційна мова | італійська | ||||
Населення | |||||
- повне | 3 745 983 (9) | ||||
- густота | 163 особи/км² (11) | ||||
Площа | |||||
- повна | 22 987 км² (4) | ||||
- ширина | 210 км | ||||
- довжина | 235 км | ||||
Висота | |||||
- середня | 279 м | ||||
- максимальна | 1946 м (гора Монте-Пізаніно) | ||||
- мінімальна | 279 м | ||||
Часовий пояс | (взимку), (влітку) | ||||
ВВП | 106 млрд. євро (6) | ||||
- на душу населення | 29 000 євро | ||||
Президент | Енріко Россі (демократи) з 16.04.2010 | ||||
Вебсайт | www.regione.toscana.it | ||||
- ISO 3166-2 | IT-52 | ||||
- NUTS | ITE1 | ||||
- ISTAT | 09 | ||||
|
Тоскана відома своїми краєвидами, традиціями, історією, культурною спадщиною та її впливом на елітарну культуру. Тоскану вважають колискою відродження. З цього регіону походять багато митців та вчених, серед яких Леонардо да Вінчі, Данте Аліг'єрі, Галілео Галілей та Амеріго Веспуччі. У регіоні розташовано багато культурних пам'яток, серед них галерея Уффіці та Палаццо Пітті. Також Тоскана відома своїми винами. Тут виробляються такі сорти вин, як Chianti, Vino Nobile di Montepulciano, Morellino di Scansano, Brunello di Montalcino. Регіон має великі лінгвістичні та культурні відмінності від іншої Італії, тому його іноді вважають «нацією в нації».
Сім об'єктів у Тоскані були визнані об'єктами Світової спадщини ЮНЕСКО: історичні центри Флоренції, Сієни, Сан-Джиміньяно та П'єнци, Пізанський Собор, природно-культурний регіон Валь д'Орча та маєтки Медічі. У регіоні 120 природних заповідників, серед яких Форесте Казентінезе, Монте Фальтерона та Кампінья, які приваблюють у регіон багато туристів. У 2012 році Флоренція стала 89-им найвідвідуванішим містом у світі, з понад 1.8 млн туристів щорічно.
Географія
Регіон Тоскана має трикутну форму. Він межує з регіонами Лігурія на північному заході, Емілія-Романья на північному сході, Марке та Умбрія на сході, Лаціо на південному сході. Регіон омивається Тірренським морем на заході та Лігурійським морем на північному заході. До складу регіону входить Тосканський архіпелаг, найбільшим островом якого є острів Ельба. Також недалеко від регіону знаходиться острів Корсика. Регіон оточений численними гірськими хребтами, зокрема Апеннінами, та декількома рівнинами, серед яких найбільшою є долина річки Арно. Холмиста місцевість займає 66.5 % площі регіону, гори займають 25 %, а рівнини 8.5 %. Більшість міст Тоскани лежать на берегах річки Арно, серед них Флоренція, Емполі та Піза. Клімат Тоскани є досить м'яким на прибережних територіях та трохи жорсткішим та вологішим поза берегом.
Найбільшими містами регіону є місто Флоренція із близько 380 тис. жителів, яке ще є й восьмим за величиною в Італії, Прато (190 тис. жителів), Ліворно (160 тис. жителів), Ареццо (99 тис. жителів) та Пістоя (90 тис. жителів). Найвищими горами є Монте Пізаніно (1945 м), Панія ді Кроче (1859 м) та Ам'ята (1738 м).
Густина населення Тоскани складає 163 особи/км2, що є меншим за середній показник у країні (201 особа/км2). Найбільш густонаселеною провінцією є Прато, після якої йдуть Пістоя та Флоренція. Найменш населеною провінцією є Ґроссето, перед якою йдуть Сієна та Ареццо. Густота населення сильно залежить від рівня економічного та промислового розвитку провінції. Так провінціями з найменшою густиною населення є провінції, для яких основним заняттям є сільське господарство. 93 % населення Тоскани є італійцями, а 7 % є іммігрантами, переважно з Китаю, Великої Британії та США.
Історія
Доісторичний період та середньовіччя
Історія регіону починається з доетруського періоду в Бронзовій та Залізній добі, який проходив одночасно з давньогрецьким періодом. Територія була заселена людьми Апеннінської культури в приблизно 1350—1150 роках до н. е. У них були налагоджені зв'язки з Мінойською та Мікенською цивілізаціями. Після цього в 1100—700 роках до н. е. існувала Віланова культура, під час якої почали з'являтися перші міста-держави. Приблизно у 750 році до н. е. з'явилась цивілізація етрусків, яка стала першою великою цивілізацією на цих територіях. Цивілізація була достатньо поширеною для створення транспортної інфраструктури. Також там з'явились сільське господарство, гірнича справа та мистецтво. Етрурія розташовувалась між річками Арно та Тибр.
Приблизно в III столітті до н. е. цивілізація етрусків була завойована римлянами. За часів римлян були засновані міста Лукка, Піза, Сієна та Флоренція. Римляни принесли в регіон нові технології та розвиток. Розвиток полягав у розширенні системи доріг, побудові акведуків і каналізаційних труб, побудові багатьох будівель, хоча ці будівлі зазнавали сильної ерозії спричиненої кліматом. Після падіння Римської імперії в IV столітті, контроль над територією отримали готи, в яких пізніше її відвоювала Візантійська імперія. У 572 році на територію сучасної Тоскани прийшло плем'я лангобардів та заснувало Герцогство Тусцію, зі столицею в місті Лукка.
Паломники, які подорожували «дорогою франків» між Римом та Францією, принесли в регіон багатство та розвиток під час середньовіччя. Потреба цих мандрівників в їжі та даху спричинила ріст спільнот навколо церков та таверн. Конфлікт між ґвельфами та ґібелінами за владу Папської держави чи Священної Римської імперії відповідно, розколов тосканійське суспільство в XII—XIII століттях. Ці два політичних угруповання дали розвиток декільком могутнім та заможним середньовічним спільнотам у Тоскані: Ареццо, Флоренція, Лукка, Піза та Сієна. Кожна спільнота мала свою роль: Піза була портом, Сієна займалась банківською справою, Лукка банківською справою та виробництвом шовку. Під час Відродження Флоренція стала культурною столицею Тоскани. У 1348 році Тоскана пережила пандемію чуми «Чорна смерть», яка унесла приблизно 70 % населення.Від розвитку Флоренції родина Медічі, яка керувала Флоренцією, отримала велику впливовість та багатство. Лоренцо Медічі залишив після себе найбільший культурний та архітектурний спадок. У 1533 році Катерина Медічі одружилась з французьким королем Генріхом II і стала королевою Франції. У 1630 році Тоскана пережила ще одну епідемію чуми.
Новий та новітній час
До XV століття «Тоскана» залишалась лінгвістичним, культурним та географічним регіоном, але була державою. Флоренція почала розширюватись анексувавши Ареццо в 1384 році, купивши Пізу в 1405 році та придушивши там повстання в 1406, купивши Ліворно в 1421 році, який став портом Флоренції. У 1555 році правителі Флоренції Медічі анексували Сієнську республіку утворивши Велике герцогство Тосканське, яким керували до 1737 року, коли помер Джан Гастоне Медічі, останній представник родини. Після цього правління було передане імператору Священної Римської імперії Францу I, герцогу Лотарингії та чоловіку австрійської імператриці Марії-Терезії. Династія Лотаринґів керувала Тосканою до 1860 року, за виключенням періоду окупації військами Наполеона. Після Другої італійської війни за незалежність, революція змусила останнього Великого герцога втекти, після чого на плебісциті було прийняте рішення приєднати Тоскану до Королівства Італії, в складі якої вона і залишалась до 1943 року. У 1943 році після падіння режиму Беніто Муссоліні, Тоскана стала на нетривалий час частиною Італійської соціальної республіки підконтрольної Нацистській Німеччині. У 1944 році Тоскана була захоплена британськими та американськими військами, після чого в 1946 році стала частиною сучасної Італійської республіки.
Культура
Тоскана має величезну культурну та мистецьку спадщину. У регіоні багато церков, палаців, галерей, музеїв та інших культурних об'єктів. Ці об'єкти можна знайти не тільки у великих містах, але навіть у селах.
Мистецтво
Тоскана має унікальну мистецьку спадщину. Флоренція вважається найважливішим центром мистецтва у світі, через що навіть отримала прізвисько «мистецька виставка Італії». У Флоренції знаходиться дуже багато витворів мистецтва та архітектури епохи Відродження. Засновники італійського живопису Чімабуе та Джотто, походять з Тоскани. Звідти походять також архітектор Філіппо Брунеллескі, скульптори Донателло, Лоренцо Гіберті, Андреа і Лука делла Роббіа, художники Мазаччо, Філіппо Ліппі, Фра Анджеліко, Сандро Боттічеллі та Паоло Учелло, а також Мікеланджело Буонарроті та Леонардо да Вінчі.
Під час середньовіччя та в епоху Відродження існувало три основні школи живопису, які змагались між собою:
- Флорентійська художня школа. До неї відносяться художники, які дотримувались натуралістичного стилю, утвореного в XIV столітті, переважно завдяки Джотто. У XV столітті ця школа стала провідною у світі. Найвідомішими художниками цієї школи є Мікеланджело Буонарроті, Фра Анджеліко, Сандро Боттічеллі, Філіппо Ліппі та Мазаччо.
- Сієнська школа живопису виникла і Сієні між XIII та XV століттями. Вона змагалась із флорентійською школою. Сієнська школа була більш консервативною, ніж флорентійська, схильна до декоративної краси та елегантної грації пізнього готичне мистецтво. На відміну від флорентійської, сієнській школі була притаманна містичність, яка зосереджувалась на зображенні містичних подій, в якій мало місце спотворення часу і місця, казкові риси. Найвідомішими представниками цієї школи є Дуччо ді Буонінсенья, в роботах якого видно візантійський вплив, його учень Сімоне Мартіні, а також П'єтро і Амброджо Лоренцетті, Сассетта, Доменіко і Тадео де Бартоло, Матео ді Джовані.
- Луккська школа живопису виникла між XI та XII століттями. Її основним центром було місто Вольтерра. Хоча роботи цієї школи не такі елегантні та делікатні, як роботи флорентійської школи, вони відрізняються своєю монументальністю. Митці цієї школи були переважно анонімними.
Література
Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2016) |
З Тоскани походять багато знаменитих письменників та поетів, серед яких найвідомішим є Данте Аліг'єрі. Література Тоскани особливо процвітала в XIII столітті та в епоху Відродження.
У Середні віки в Тоскані була популярною любовна поезія. Також досить поширеною була гумористична та сатирична поезія. Демократична форма уряду спричинила появу стилю поезії, який виступав категорично проти середньовічної містичності та лицарського стилю. Також літературі того періоду була притаманна саркастичність. Тогочасний поет Чекко Анжульєрі є найстарішим в історії відомим гумористом.
У XIII столітті було створено декілька алегоричних поем. Поему «Tesoretto» написав Бруннето Латіні, близький друг Данте Аліг'єрі. Це коротка поема з семистрофним римуванням, в якій автор, загублений у ненаселеній місцевості, зустрічає Божу матір, від якої отримує поради. Тут є видіння, алегорія та порада від морального авторитета — три елементи, які з'являться також у Божественній комедії. Франческо де Барберіно, адвокат за освітою, який був секретарем в єпископів та суддів, написав дві маленькі алегоричні поеми: «Documenti d'amore» та «Del reggimento e dei costumi delle donne». Ці дві поеми сьогодні вивчаються не як література, а для історичного контексту. Ще однією алегоричною поемою є «Intelligenza», авторство якої приписують Кампаньї, але яка скоріш за все є перекладом французької поеми.
У XV столітті гуманіст та видавець Альд Мануцій публікував твори Франческо Петрарки та Данте Аліг'єрі, зокрема Божественну комедію, які стали фундаментом сучасної італійської мови.
Музика
Тоскана має багаті давні та сучасні музичні традиції, які породили багатьох відомих композиторів та музикантів, серед яких Джакомо Пуччіні та П'єтро Масканьї. Саме тут у 1580 році була утворена Флорентійська камерата, яка експериментувала з накладенням музики на твори грецької міфології та написання на їх основі п'єс, результатом чого стало створення перших опер.
Гвідо д'Ареццо, монах XI століття з міста Ареццо, винайшов сучасну систему музичної нотації та систему нот.
У місті Сієна розташована Музична академія Кідж'яна, яка спонсорує важливі музичні події, зокрема Музичний тиждень Сієни та Міжнародний музичний конкурс імені Альфредо Казелли.
Кухня
Основною рисою Тосканської кухні є простота. Найбільш поширеними є боби, хліб, сир, овочі, гриби та свіжі фрукти. Також широко поширеною є оливкова олія, яку роблять з оливок сортів морайоло, леччіно та франтояно. У жовтні та в листопаді в Сан-Мініато збирають білі трюфелі. З корів кіанської породи роблять високоякісну яловичину, з якої можна приготувати флорентійський стейк, який зазвичай їдять з кіанським хлібом. Також виготовляється свинина.
Першою стравою в Тосканській кухні є суп ріболіта, який є ще раз закип'яченим італійським супом мінестроне, який зазвичай складається зі шматочків хліба, бобів, моркви, капусти, тосканської капусти, квасолі, цибулі та оливкової олії. Місцевим видом пасти є «пічі» — товсте зернисте спагеті. Ще одним видом спагеті є «папарделлє» — великі, дуже широкі, плоскі макаронини, схожі на феттуччіне. Місцевими десертами є «панфорте» (пиріг із меду, фруктів і горіхів), «річчіареллі» (пиріжки із мигдалю, цукру, меду і яєчного білка) та «кавалуччі» (печиво з мигдалю, цукатів, коріандру, борошна і меду).
Особливе місце в тосканській кухні займає вино. Найпопулярнішим є вино К'янті. Іншими популярними винами є Vino Nobile di Montepulciano, Morellino di Scansano та Brunello di Montalcino. Території де виробляють вино дуже часто відвідують британські туристи, через що ця територія навіть отримала прізвисько «К'янтшир».
- Ріболіта
- Пічі
- Папарделлє
- Флорентійський стейк
- Тосканська капуста
-
- Річчіареллі
Економіка
У промисловості переважає гірнича справа, оскільки надра Тоскани багаті на мінеральні ресурси, зокрема залізну руду, мідь та буре вугілля. Іншими важливими галузями промисловості є легка промисловість, фармацевтика, металургія, виготовлення скла та кераміки, книговидавництво. Також є спеціалізовані території: шкіряні вироби та взуття на південному заході, тепличне вирощування біля Пістої, кераміка та легка промисловість біля Прато, скутери та мотоцикли в Понтедера, обробка деревини біля Кашини, мармур біля Каррари та виготовлення паперу біля Лукки. Видобуток корисних копалин, металургія, машинобудування та хімічна промисловість зосереджені на береговій лінії, біля Пізи та Ліворно.
Сільське господарство має свою частку в економіці регіону, яка постійно знижується. Основними продуктами сільського господарства є крупи, картопля, оливки та виноград. Болотиста місцевість була пристосована для вирощування овочів, рису, тютюну, буряку та соняшників.
Тоскана багата на природні та архітектурні пам'ятки, що сприяє розвитку туризму. У регіон приїжджає багато туристів, тому туристичні послуги є територіально поширеними та добре організованими.
Також Флоренція є важливим центром моди, що сприяє легкій промисловості. Ще з XV століття флорентійці працювали з розкішними текстильними виробами, такими як шерсть і шовк. Більшість відомих дизайнерів Європи використовують легку промисловість Тоскани, а особливо Флоренції. Італія має найбільш розвинену легку промисловість Європи, яка складає приблизно чверть легкої промисловості Європи. Легка промисловість Італії має оборот у 25 млрд євро, 60 % якого відбувається за кордоном. Італія є третім найбільшим виробником одягу після Китаю та Японії.
Уряд та політика
Тоскана є форпостом лівоцентристської Демократичної партії і разом з регіонами Емілія-Романья, Марке та Умбрія формує так званий італійський політичний «Червоний квадрат». Починаючи з 1970 року Тосканою управляли по черзі уряди соціалістів та демократів. На парламентських виборах 2013 року тосканці віддали 40 % голосів Демократичній партії та 20 % голосів правоцентристській партії Народ свободи. На виборах в Європейський парламент у 2014 році тосканці віддали 56.4 % голосів за Демократичну партію.
Законодавчим органом регіону є Регіональна рада Тоскани, яка складається з 41 депутата. Депутати обираються на термін в 5 років. Розподіл місць проводиться за методом д'Ондта. Виконавча влада регіону складається з 9 міністрів, очолюваних Президентом Тоскани. Відставка Президента має наслідком також відставку Регіональної ради за законом введеним у 1999 році, який називається «simul stabunt, simul cadent» (лат. вони стоять разом чи вони падають разом). Чинним Президентом Тоскани з 16 квітня 2010 є демократ Енріко Россі. Головами провінцій є Президенти провінцій, окрім провінції Флоренція, головою якої є мер. Також Тоскана поділяється на 287 муніципалітетів, якими керують мери.
Адміністративний поділ
Регіон Тоскана складається з 10 провінцій:
Провінція | Населення | Площа (км2) | Мапа |
---|---|---|---|
Ареццо | 345 547 | 3 232 | |
Ґроссето | 225 142 | 4 504 | |
Ліворно | 340 387 | 1 218 | |
Лукка | 389 495 | 1 773 | |
Масса-Каррара | 203 449 | 1 157 | |
Піза | 409 251 | 2 448 | |
Пістоя | 289 886 | 965 | |
Прато | 246 307 | 365 | |
Сієна | 268 706 | 3 821 | |
Флоренція | 983 073 | 3 514 |
Галерея
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Toscana |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тоскана |
-
- Катедральний собор Санта-Марія-дель-Фйоре.
- Центральна площа Сієни.
- Сієнський собор.
-
- Природно-культурний регіон Валь д'Орча.
- Маєток Медічі.
-
-
- Замок Паскіні в Кастільйончелло.
Див. також
- Правителі Тоскани
- Тосканський архіпелаг
- 14486 Тоскана — астероїд, названий на честь регіону.
Примітки
- Regional gross domestic product by NUTS 2 regions in million EUR — Eurostat(англ.)
- Демографічний баланс, червень 2012. ISTAT. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 лютого 2013.(італ.)
- Top 100 City Destinations Ranking — Euromonitor International [ 2015-02-01 у Wayback Machine.](англ.)
- Kohn, George C. (2008). Encyclopedia of Plague and Pestilence: From Ancient Times to the Present. Infobase Publishing. с. 126. ISBN .(англ.)
- Florentine Art and Architecture — Annenberg Learner(англ.)
- History of the Language — lifeinitaly.com(англ.)
- La Giunta di Toscana(італ.)
Посилання
- Тоскана // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тоскана
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Toskana ital Toscana region Italiyi Roztashovanij u centri krayini Plosha blizko 23 000 km2 ta naselennyam blizko 3 8 mln osib Stoliceyu regionu ye misto Florenciya Toskanaital ToscanaGerb PraporRegion ItaliyiAdm centr FlorenciyaNajbilshe misto FlorenciyaKrayina ItaliyaProvinciyi Arecco Florenciya Grosseto Livorno Lukka Massa Karrara Piza Pistoya Prato SiyenaMezhuye z susidni adminodiniciLiguriya Emiliya Romanya Marke Umbriya Lacio Komuni 287Oficijna mova italijskaNaselennya povne 3 745 983 9 gustota 163 osobi km 11 Plosha povna 22 987 km 4 shirina 210 km dovzhina 235 kmVisota serednya 279 m maksimalna 1946 m gora Monte Pizanino minimalna 279 mChasovij poyas UTC 1 vzimku UTC 2 vlitku VVP 106 mlrd yevro 6 na dushu naselennya 29 000 yevroPrezident Enriko Rossi demokrati z 16 04 2010Vebsajt www regione toscana it ISO 3166 2 IT 52 NUTS ITE1 ISTAT 09Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Toskana Toskana vidoma svoyimi krayevidami tradiciyami istoriyeyu kulturnoyu spadshinoyu ta yiyi vplivom na elitarnu kulturu Toskanu vvazhayut koliskoyu vidrodzhennya Z cogo regionu pohodyat bagato mitciv ta vchenih sered yakih Leonardo da Vinchi Dante Alig yeri Galileo Galilej ta Amerigo Vespuchchi U regioni roztashovano bagato kulturnih pam yatok sered nih galereya Uffici ta Palacco Pitti Takozh Toskana vidoma svoyimi vinami Tut viroblyayutsya taki sorti vin yak Chianti Vino Nobile di Montepulciano Morellino di Scansano Brunello di Montalcino Region maye veliki lingvistichni ta kulturni vidminnosti vid inshoyi Italiyi tomu jogo inodi vvazhayut naciyeyu v naciyi Sim ob yektiv u Toskani buli viznani ob yektami Svitovoyi spadshini YuNESKO istorichni centri Florenciyi Siyeni San Dzhiminyano ta P yenci Pizanskij Sobor prirodno kulturnij region Val d Orcha ta mayetki Medichi U regioni 120 prirodnih zapovidnikiv sered yakih Foreste Kazentineze Monte Falterona ta Kampinya yaki privablyuyut u region bagato turistiv U 2012 roci Florenciya stala 89 im najvidviduvanishim mistom u sviti z ponad 1 8 mln turistiv shorichno GeografiyaRegion Toskana maye trikutnu formu Vin mezhuye z regionami Liguriya na pivnichnomu zahodi Emiliya Romanya na pivnichnomu shodi Marke ta Umbriya na shodi Lacio na pivdennomu shodi Region omivayetsya Tirrenskim morem na zahodi ta Ligurijskim morem na pivnichnomu zahodi Do skladu regionu vhodit Toskanskij arhipelag najbilshim ostrovom yakogo ye ostriv Elba Takozh nedaleko vid regionu znahoditsya ostriv Korsika Region otochenij chislennimi girskimi hrebtami zokrema Apenninami ta dekilkoma rivninami sered yakih najbilshoyu ye dolina richki Arno Holmista miscevist zajmaye 66 5 ploshi regionu gori zajmayut 25 a rivnini 8 5 Bilshist mist Toskani lezhat na beregah richki Arno sered nih Florenciya Empoli ta Piza Klimat Toskani ye dosit m yakim na priberezhnih teritoriyah ta trohi zhorstkishim ta vologishim poza beregom Najbilshimi mistami regionu ye misto Florenciya iz blizko 380 tis zhiteliv yake she ye j vosmim za velichinoyu v Italiyi Prato 190 tis zhiteliv Livorno 160 tis zhiteliv Arecco 99 tis zhiteliv ta Pistoya 90 tis zhiteliv Najvishimi gorami ye Monte Pizanino 1945 m Paniya di Kroche 1859 m ta Am yata 1738 m Gustina naselennya Toskani skladaye 163 osobi km2 sho ye menshim za serednij pokaznik u krayini 201 osoba km2 Najbilsh gustonaselenoyu provinciyeyu ye Prato pislya yakoyi jdut Pistoya ta Florenciya Najmensh naselenoyu provinciyeyu ye Grosseto pered yakoyu jdut Siyena ta Arecco Gustota naselennya silno zalezhit vid rivnya ekonomichnogo ta promislovogo rozvitku provinciyi Tak provinciyami z najmenshoyu gustinoyu naselennya ye provinciyi dlya yakih osnovnim zanyattyam ye silske gospodarstvo 93 naselennya Toskani ye italijcyami a 7 ye immigrantami perevazhno z Kitayu Velikoyi Britaniyi ta SShA IstoriyaDoistorichnij period ta serednovichchya Istoriya regionu pochinayetsya z doetruskogo periodu v Bronzovij ta Zaliznij dobi yakij prohodiv odnochasno z davnogreckim periodom Teritoriya bula zaselena lyudmi Apenninskoyi kulturi v priblizno 1350 1150 rokah do n e U nih buli nalagodzheni zv yazki z Minojskoyu ta Mikenskoyu civilizaciyami Pislya cogo v 1100 700 rokah do n e isnuvala Vilanova kultura pid chas yakoyi pochali z yavlyatisya pershi mista derzhavi Priblizno u 750 roci do n e z yavilas civilizaciya etruskiv yaka stala pershoyu velikoyu civilizaciyeyu na cih teritoriyah Civilizaciya bula dostatno poshirenoyu dlya stvorennya transportnoyi infrastrukturi Takozh tam z yavilis silske gospodarstvo girnicha sprava ta mistectvo Etruriya roztashovuvalas mizh richkami Arno ta Tibr Priblizno v III stolitti do n e civilizaciya etruskiv bula zavojovana rimlyanami Za chasiv rimlyan buli zasnovani mista Lukka Piza Siyena ta Florenciya Rimlyani prinesli v region novi tehnologiyi ta rozvitok Rozvitok polyagav u rozshirenni sistemi dorig pobudovi akvedukiv i kanalizacijnih trub pobudovi bagatoh budivel hocha ci budivli zaznavali silnoyi eroziyi sprichinenoyi klimatom Pislya padinnya Rimskoyi imperiyi v IV stolitti kontrol nad teritoriyeyu otrimali goti v yakih piznishe yiyi vidvoyuvala Vizantijska imperiya U 572 roci na teritoriyu suchasnoyi Toskani prijshlo plem ya langobardiv ta zasnuvalo Gercogstvo Tusciyu zi stoliceyu v misti Lukka Palomniki yaki podorozhuvali dorogoyu frankiv mizh Rimom ta Franciyeyu prinesli v region bagatstvo ta rozvitok pid chas serednovichchya Potreba cih mandrivnikiv v yizhi ta dahu sprichinila rist spilnot navkolo cerkov ta tavern Konflikt mizh gvelfami ta gibelinami za vladu Papskoyi derzhavi chi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi vidpovidno rozkolov toskanijske suspilstvo v XII XIII stolittyah Ci dva politichnih ugrupovannya dali rozvitok dekilkom mogutnim ta zamozhnim serednovichnim spilnotam u Toskani Arecco Florenciya Lukka Piza ta Siyena Kozhna spilnota mala svoyu rol Piza bula portom Siyena zajmalas bankivskoyu spravoyu Lukka bankivskoyu spravoyu ta virobnictvom shovku Pid chas Vidrodzhennya Florenciya stala kulturnoyu stoliceyu Toskani U 1348 roci Toskana perezhila pandemiyu chumi Chorna smert yaka unesla priblizno 70 naselennya Vid rozvitku Florenciyi rodina Medichi yaka keruvala Florenciyeyu otrimala veliku vplivovist ta bagatstvo Lorenco Medichi zalishiv pislya sebe najbilshij kulturnij ta arhitekturnij spadok U 1533 roci Katerina Medichi odruzhilas z francuzkim korolem Genrihom II i stala korolevoyu Franciyi U 1630 roci Toskana perezhila she odnu epidemiyu chumi Novij ta novitnij chas Do XV stolittya Toskana zalishalas lingvistichnim kulturnim ta geografichnim regionom ale bula derzhavoyu Florenciya pochala rozshiryuvatis aneksuvavshi Arecco v 1384 roci kupivshi Pizu v 1405 roci ta pridushivshi tam povstannya v 1406 kupivshi Livorno v 1421 roci yakij stav portom Florenciyi U 1555 roci praviteli Florenciyi Medichi aneksuvali Siyensku respubliku utvorivshi Velike gercogstvo Toskanske yakim keruvali do 1737 roku koli pomer Dzhan Gastone Medichi ostannij predstavnik rodini Pislya cogo pravlinnya bulo peredane imperatoru Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Francu I gercogu Lotaringiyi ta choloviku avstrijskoyi imperatrici Mariyi Tereziyi Dinastiya Lotaringiv keruvala Toskanoyu do 1860 roku za viklyuchennyam periodu okupaciyi vijskami Napoleona Pislya Drugoyi italijskoyi vijni za nezalezhnist revolyuciya zmusila ostannogo Velikogo gercoga vtekti pislya chogo na plebisciti bulo prijnyate rishennya priyednati Toskanu do Korolivstva Italiyi v skladi yakoyi vona i zalishalas do 1943 roku U 1943 roci pislya padinnya rezhimu Benito Mussolini Toskana stala na netrivalij chas chastinoyu Italijskoyi socialnoyi respubliki pidkontrolnoyi Nacistskij Nimechchini U 1944 roci Toskana bula zahoplena britanskimi ta amerikanskimi vijskami pislya chogo v 1946 roci stala chastinoyu suchasnoyi Italijskoyi respubliki KulturaToskana maye velicheznu kulturnu ta mistecku spadshinu U regioni bagato cerkov palaciv galerej muzeyiv ta inshih kulturnih ob yektiv Ci ob yekti mozhna znajti ne tilki u velikih mistah ale navit u selah Mistectvo Skulptura David roboti Mikelandzhelo Toskana maye unikalnu mistecku spadshinu Florenciya vvazhayetsya najvazhlivishim centrom mistectva u sviti cherez sho navit otrimala prizvisko mistecka vistavka Italiyi U Florenciyi znahoditsya duzhe bagato vitvoriv mistectva ta arhitekturi epohi Vidrodzhennya Zasnovniki italijskogo zhivopisu Chimabue ta Dzhotto pohodyat z Toskani Zvidti pohodyat takozh arhitektor Filippo Brunelleski skulptori Donatello Lorenco Giberti Andrea i Luka della Robbia hudozhniki Mazachcho Filippo Lippi Fra Andzheliko Sandro Bottichelli ta Paolo Uchello a takozh Mikelandzhelo Buonarroti ta Leonardo da Vinchi Pid chas serednovichchya ta v epohu Vidrodzhennya isnuvalo tri osnovni shkoli zhivopisu yaki zmagalis mizh soboyu Florentijska hudozhnya shkola Do neyi vidnosyatsya hudozhniki yaki dotrimuvalis naturalistichnogo stilyu utvorenogo v XIV stolitti perevazhno zavdyaki Dzhotto U XV stolitti cya shkola stala providnoyu u sviti Najvidomishimi hudozhnikami ciyeyi shkoli ye Mikelandzhelo Buonarroti Fra Andzheliko Sandro Bottichelli Filippo Lippi ta Mazachcho Siyenska shkola zhivopisu vinikla i Siyeni mizh XIII ta XV stolittyami Vona zmagalas iz florentijskoyu shkoloyu Siyenska shkola bula bilsh konservativnoyu nizh florentijska shilna do dekorativnoyi krasi ta elegantnoyi graciyi piznogo gotichne mistectvo Na vidminu vid florentijskoyi siyenskij shkoli bula pritamanna mistichnist yaka zoseredzhuvalas na zobrazhenni mistichnih podij v yakij malo misce spotvorennya chasu i miscya kazkovi risi Najvidomishimi predstavnikami ciyeyi shkoli ye Duchcho di Buoninsenya v robotah yakogo vidno vizantijskij vpliv jogo uchen Simone Martini a takozh P yetro i Ambrodzho Lorencetti Sassetta Domeniko i Tadeo de Bartolo Mateo di Dzhovani Lukkska shkola zhivopisu vinikla mizh XI ta XII stolittyami Yiyi osnovnim centrom bulo misto Volterra Hocha roboti ciyeyi shkoli ne taki elegantni ta delikatni yak roboti florentijskoyi shkoli voni vidriznyayutsya svoyeyu monumentalnistyu Mitci ciyeyi shkoli buli perevazhno anonimnimi Literatura Cej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2016 Toskanskij poet i literaturnij diyach Petrarka Z Toskani pohodyat bagato znamenitih pismennikiv ta poetiv sered yakih najvidomishim ye Dante Alig yeri Literatura Toskani osoblivo procvitala v XIII stolitti ta v epohu Vidrodzhennya U Seredni viki v Toskani bula populyarnoyu lyubovna poeziya Takozh dosit poshirenoyu bula gumoristichna ta satirichna poeziya Demokratichna forma uryadu sprichinila poyavu stilyu poeziyi yakij vistupav kategorichno proti serednovichnoyi mistichnosti ta licarskogo stilyu Takozh literaturi togo periodu bula pritamanna sarkastichnist Togochasnij poet Chekko Anzhulyeri ye najstarishim v istoriyi vidomim gumoristom U XIII stolitti bulo stvoreno dekilka alegorichnih poem Poemu Tesoretto napisav Brunneto Latini blizkij drug Dante Alig yeri Ce korotka poema z semistrofnim rimuvannyam v yakij avtor zagublenij u nenaselenij miscevosti zustrichaye Bozhu matir vid yakoyi otrimuye poradi Tut ye vidinnya alegoriya ta porada vid moralnogo avtoriteta tri elementi yaki z yavlyatsya takozh u Bozhestvennij komediyi Franchesko de Barberino advokat za osvitoyu yakij buv sekretarem v yepiskopiv ta suddiv napisav dvi malenki alegorichni poemi Documenti d amore ta Del reggimento e dei costumi delle donne Ci dvi poemi sogodni vivchayutsya ne yak literatura a dlya istorichnogo kontekstu She odniyeyu alegorichnoyu poemoyu ye Intelligenza avtorstvo yakoyi pripisuyut Kampanyi ale yaka skorish za vse ye perekladom francuzkoyi poemi U XV stolitti gumanist ta vidavec Ald Manucij publikuvav tvori Franchesko Petrarki ta Dante Alig yeri zokrema Bozhestvennu komediyu yaki stali fundamentom suchasnoyi italijskoyi movi Muzika Toskana maye bagati davni ta suchasni muzichni tradiciyi yaki porodili bagatoh vidomih kompozitoriv ta muzikantiv sered yakih Dzhakomo Puchchini ta P yetro Maskanyi Same tut u 1580 roci bula utvorena Florentijska kamerata yaka eksperimentuvala z nakladennyam muziki na tvori greckoyi mifologiyi ta napisannya na yih osnovi p yes rezultatom chogo stalo stvorennya pershih oper Gvido d Arecco monah XI stolittya z mista Arecco vinajshov suchasnu sistemu muzichnoyi notaciyi ta sistemu not U misti Siyena roztashovana Muzichna akademiya Kidzh yana yaka sponsoruye vazhlivi muzichni podiyi zokrema Muzichnij tizhden Siyeni ta Mizhnarodnij muzichnij konkurs imeni Alfredo Kazelli Kuhnya Asortiment toskanskoyi yizhi rizni vina ta siri rizni sorti salyami ta shinki Osnovnoyu risoyu Toskanskoyi kuhni ye prostota Najbilsh poshirenimi ye bobi hlib sir ovochi gribi ta svizhi frukti Takozh shiroko poshirenoyu ye olivkova oliya yaku roblyat z olivok sortiv morajolo lechchino ta frantoyano U zhovtni ta v listopadi v San Miniato zbirayut bili tryufeli Z koriv kianskoyi porodi roblyat visokoyakisnu yalovichinu z yakoyi mozhna prigotuvati florentijskij stejk yakij zazvichaj yidyat z kianskim hlibom Takozh vigotovlyayetsya svinina Pershoyu stravoyu v Toskanskij kuhni ye sup ribolita yakij ye she raz zakip yachenim italijskim supom minestrone yakij zazvichaj skladayetsya zi shmatochkiv hliba bobiv morkvi kapusti toskanskoyi kapusti kvasoli cibuli ta olivkovoyi oliyi Miscevim vidom pasti ye pichi tovste zerniste spageti She odnim vidom spageti ye papardellye veliki duzhe shiroki ploski makaronini shozhi na fettuchchine Miscevimi desertami ye panforte pirig iz medu fruktiv i gorihiv richchiarelli pirizhki iz migdalyu cukru medu i yayechnogo bilka ta kavaluchchi pechivo z migdalyu cukativ koriandru boroshna i medu Osoblive misce v toskanskij kuhni zajmaye vino Najpopulyarnishim ye vino K yanti Inshimi populyarnimi vinami ye Vino Nobile di Montepulciano Morellino di Scansano ta Brunello di Montalcino Teritoriyi de viroblyayut vino duzhe chasto vidviduyut britanski turisti cherez sho cya teritoriya navit otrimala prizvisko K yantshir Ribolita Pichi Papardellye Florentijskij stejk Toskanska kapusta Panforte RichchiarelliEkonomikaU promislovosti perevazhaye girnicha sprava oskilki nadra Toskani bagati na mineralni resursi zokrema zaliznu rudu mid ta bure vugillya Inshimi vazhlivimi galuzyami promislovosti ye legka promislovist farmacevtika metalurgiya vigotovlennya skla ta keramiki knigovidavnictvo Takozh ye specializovani teritoriyi shkiryani virobi ta vzuttya na pivdennomu zahodi teplichne viroshuvannya bilya Pistoyi keramika ta legka promislovist bilya Prato skuteri ta motocikli v Pontedera obrobka derevini bilya Kashini marmur bilya Karrari ta vigotovlennya paperu bilya Lukki Vidobutok korisnih kopalin metalurgiya mashinobuduvannya ta himichna promislovist zoseredzheni na beregovij liniyi bilya Pizi ta Livorno Silske gospodarstvo maye svoyu chastku v ekonomici regionu yaka postijno znizhuyetsya Osnovnimi produktami silskogo gospodarstva ye krupi kartoplya olivki ta vinograd Bolotista miscevist bula pristosovana dlya viroshuvannya ovochiv risu tyutyunu buryaku ta sonyashnikiv Toskana bagata na prirodni ta arhitekturni pam yatki sho spriyaye rozvitku turizmu U region priyizhdzhaye bagato turistiv tomu turistichni poslugi ye teritorialno poshirenimi ta dobre organizovanimi Takozh Florenciya ye vazhlivim centrom modi sho spriyaye legkij promislovosti She z XV stolittya florentijci pracyuvali z rozkishnimi tekstilnimi virobami takimi yak sherst i shovk Bilshist vidomih dizajneriv Yevropi vikoristovuyut legku promislovist Toskani a osoblivo Florenciyi Italiya maye najbilsh rozvinenu legku promislovist Yevropi yaka skladaye priblizno chvert legkoyi promislovosti Yevropi Legka promislovist Italiyi maye oborot u 25 mlrd yevro 60 yakogo vidbuvayetsya za kordonom Italiya ye tretim najbilshim virobnikom odyagu pislya Kitayu ta Yaponiyi Uryad ta politikaToskana ye forpostom livocentristskoyi Demokratichnoyi partiyi i razom z regionami Emiliya Romanya Marke ta Umbriya formuye tak zvanij italijskij politichnij Chervonij kvadrat Pochinayuchi z 1970 roku Toskanoyu upravlyali po cherzi uryadi socialistiv ta demokrativ Na parlamentskih viborah 2013 roku toskanci viddali 40 golosiv Demokratichnij partiyi ta 20 golosiv pravocentristskij partiyi Narod svobodi Na viborah v Yevropejskij parlament u 2014 roci toskanci viddali 56 4 golosiv za Demokratichnu partiyu Zakonodavchim organom regionu ye Regionalna rada Toskani yaka skladayetsya z 41 deputata Deputati obirayutsya na termin v 5 rokiv Rozpodil misc provoditsya za metodom d Ondta Vikonavcha vlada regionu skladayetsya z 9 ministriv ocholyuvanih Prezidentom Toskani Vidstavka Prezidenta maye naslidkom takozh vidstavku Regionalnoyi radi za zakonom vvedenim u 1999 roci yakij nazivayetsya simul stabunt simul cadent lat voni stoyat razom chi voni padayut razom Chinnim Prezidentom Toskani z 16 kvitnya 2010 ye demokrat Enriko Rossi Golovami provincij ye Prezidenti provincij okrim provinciyi Florenciya golovoyu yakoyi ye mer Takozh Toskana podilyayetsya na 287 municipalitetiv yakimi keruyut meri Administrativnij podilRegion Toskana skladayetsya z 10 provincij Provinciya Naselennya Plosha km2 MapaArecco 345 547 3 232 Florenciya Arecco Grosseto Siyena Livorno Piza Lukka Pistoya Prato Massa KarraraGrosseto 225 142 4 504Livorno 340 387 1 218Lukka 389 495 1 773Massa Karrara 203 449 1 157Piza 409 251 2 448Pistoya 289 886 965Prato 246 307 365Siyena 268 706 3 821Florenciya 983 073 3 514GalereyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ToscanaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ToskanaRichka Arno u Florenciyi Katedralnij sobor Santa Mariya del Fjore Centralna plosha Siyeni Siyenskij sobor Pizanskij Sobor Prirodno kulturnij region Val d Orcha Mayetok Medichi Galereya Uffici Palacco Pitti Zamok Paskini v Kastiljonchello Div takozhPraviteli Toskani Toskanskij arhipelag 14486 Toskana asteroyid nazvanij na chest regionu PrimitkiRegional gross domestic product by NUTS 2 regions in million EUR Eurostat angl Demografichnij balans cherven 2012 ISTAT Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 26 lyutogo 2013 ital Top 100 City Destinations Ranking Euromonitor International 2015 02 01 u Wayback Machine angl Kohn George C 2008 Encyclopedia of Plague and Pestilence From Ancient Times to the Present Infobase Publishing s 126 ISBN 0 8160 6935 2 angl Florentine Art and Architecture Annenberg Learner angl History of the Language lifeinitaly com angl La Giunta di Toscana ital PosilannyaToskana Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Toskana