Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
А́встро-іта́ло-францу́зька війна́ — війна 1859 року П'ємонта та Франції проти Австрії. Для Італії це була яка стала першим етапом в об'єднанні країни під орудою П'ємонту, що завершилося у 1870-му. З боку Франції війна пояснювалась прагненням Наполеона ІІІ зміцнити французький вплив в Північній Італії.
| Австро-італо-французька війна | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Австрійсько-французькі війни | |||||||||
 Наполеон III в битві під Сольферіно | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Друга французька імперія Сардинське королівствоПідтримка:  Об'єднані князівства |  Австрійська імперія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
Наполеон III Бонапарт Віктор Емануїл II | Франц Йосиф I Андраші Дюла (старший) | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| Франція: 130 000 піхота, 2 000 кавалерія, 312 гармат Сардинія: 70 000 піхота 4 000 кавалерія 90 гармат | 220 000 піхота 22 000 кавалерія 824 гармати | ||||||||
В італійській історіографії називається «Друга війна за незалежність» (італ. Seconda guerra di indipendenza italiana).
Передвоєнна ситуація
Однією з головних перепон на шляху створення єдиної італійської держави була політика Австрії яка за рішенням Віденського конгресу володіла Ломбардією та територіями Венеційської республіки. В липні 1858 року між П'ємонтом та Францією була укладена секретна Пломб'єрська угода про спільну війну проти Австрії. В обмін на військову допомогу П'ємонту у вигнанні австрійців з Ломбардії та Венеції Наполеон ІІІ отримав згоду від голови п'ємонтського уряду Кавура на приєднання в майбутньому п'ємонтських Ніцци та Савої до Франції. Одночасно французький уряд розпочав переговори з Росією, які завершилися підписанням 3 березня 1859 року в Парижі угоди про нейтралітет Росії в майбутній війні.
Хід війни
Австро-італо-французька війна розпочалася 29 квітня 1859 року. Чисельність збройних сил, залучених в конфлікті: Австрія — 170 тисяч, Франція 116 тисяч, П'ємонт — 56 тисяч. Війна викликала підйом національно-визвольного руху в Італії і призвела до народних повстань в травні-червні 1859 року в Пармі, Модені та папських володіннях. Перша битва відбулася 20 травня 1859 року при Монтебелло, де французи завдали поразки австрійцям. Також великих поразок австрійці зазнали 4 червня біля Мадженти (австрійське військо — 58 тисяч, французьке 54 тисячі), після чого австрійці покинули Ломбардію, та в битві під Сольферіно 24 червня (понад 120 тисяч австрійців проти 122-тисячного війська союзників). Однак після череди блискучих перемог Наполеон ІІІ раптово припинив військові дії, побоюючись загрози з боку Пруссії, яка в середині червня почала перекидати війська до Рейну, окрім того Наполеон ІІІ не хотів перетворення Італії на єдину сильну державу.
Завершення та наслідки війни
11 липня Наполеон ІІІ уклав сепаратне Віллафранкське перемир'я з Австрією, за умовами якого, підтвердженими Цюрихськими договорами 1859 року та відмовилася лише від Ломбардії, а Венеція залишилася австрійським володінням. За Туринським договором 1860 року Франція отримала п'ємонтські Савою та Ніццу.
Австро-італо-французька війна показала усе дедалі більшу роль артилерії, а також необхідність створення великих військових резервів та спеціального апарату (штабів) для управління військами в бою.
Література
- История дипломатии. Том II. — М.: Политическая литература, 1959. — стр. 693—698
- Свечин А. А. Итальянская война 1859 года // Эволюция военного искусства. — М.-Л.: Военгиз, 1928. — Т. II.
- Томас Харботл. Битвы мировой истории. — М., 1993.
- Военная энциклопедия Сытина в 18 томах. — СПб., 1911
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A vstro ita lo francu zka vijna vijna 1859 roku P yemonta ta Franciyi proti Avstriyi Dlya Italiyi ce bula yaka stala pershim etapom v ob yednanni krayini pid orudoyu P yemontu sho zavershilosya u 1870 mu Z boku Franciyi vijna poyasnyuvalas pragnennyam Napoleona III zmicniti francuzkij vpliv v Pivnichnij Italiyi Avstro italo francuzka vijna Avstrijsko francuzki vijni Napoleon III v bitvi pid Solferino Napoleon III v bitvi pid Solferino Data 29 kvitnya 1859 11 lipnya 1859 roku Misce Lombardo Venecijske korolivstvo Rezultat Peremoga Franciyi ta Sardiniyi Teritorialni zmini Sardinske korolivstvo aneksuvalo Lombardiyu i nadali centralno italijski derzhavi Franciyi perejshli Savoya ta Nicca Storoni Druga francuzka imperiya Sardinske korolivstvo Pidtrimka Ob yednani knyazivstva Avstrijska imperiya Komanduvachi Napoleon III Bonapart Viktor Emanuyil II Franc Josif I Andrashi Dyula starshij Vijskovi sili Franciya 130 000 pihota 2 000 kavaleriya 312 garmat Sardiniya 70 000 pihota 4 000 kavaleriya 90 garmat 220 000 pihota 22 000 kavaleriya 824 garmati V italijskij istoriografiyi nazivayetsya Druga vijna za nezalezhnist ital Seconda guerra di indipendenza italiana Peredvoyenna situaciyaOdniyeyu z golovnih perepon na shlyahu stvorennya yedinoyi italijskoyi derzhavi bula politika Avstriyi yaka za rishennyam Videnskogo kongresu volodila Lombardiyeyu ta teritoriyami Venecijskoyi respubliki V lipni 1858 roku mizh P yemontom ta Franciyeyu bula ukladena sekretna Plomb yerska ugoda pro spilnu vijnu proti Avstriyi V obmin na vijskovu dopomogu P yemontu u vignanni avstrijciv z Lombardiyi ta Veneciyi Napoleon III otrimav zgodu vid golovi p yemontskogo uryadu Kavura na priyednannya v majbutnomu p yemontskih Nicci ta Savoyi do Franciyi Odnochasno francuzkij uryad rozpochav peregovori z Rosiyeyu yaki zavershilisya pidpisannyam 3 bereznya 1859 roku v Parizhi ugodi pro nejtralitet Rosiyi v majbutnij vijni Hid vijniAvstro italo francuzka vijna rozpochalasya 29 kvitnya 1859 roku Chiselnist zbrojnih sil zaluchenih v konflikti Avstriya 170 tisyach Franciya 116 tisyach P yemont 56 tisyach Vijna viklikala pidjom nacionalno vizvolnogo ruhu v Italiyi i prizvela do narodnih povstan v travni chervni 1859 roku v Parmi Modeni ta papskih volodinnyah Persha bitva vidbulasya 20 travnya 1859 roku pri Montebello de francuzi zavdali porazki avstrijcyam Takozh velikih porazok avstrijci zaznali 4 chervnya bilya Madzhenti avstrijske vijsko 58 tisyach francuzke 54 tisyachi pislya chogo avstrijci pokinuli Lombardiyu ta v bitvi pid Solferino 24 chervnya ponad 120 tisyach avstrijciv proti 122 tisyachnogo vijska soyuznikiv Odnak pislya cheredi bliskuchih peremog Napoleon III raptovo pripiniv vijskovi diyi poboyuyuchis zagrozi z boku Prussiyi yaka v seredini chervnya pochala perekidati vijska do Rejnu okrim togo Napoleon III ne hotiv peretvorennya Italiyi na yedinu silnu derzhavu Zavershennya ta naslidki vijni11 lipnya Napoleon III uklav separatne Villafrankske peremir ya z Avstriyeyu za umovami yakogo pidtverdzhenimi Cyurihskimi dogovorami 1859 roku ta vidmovilasya lishe vid Lombardiyi a Veneciya zalishilasya avstrijskim volodinnyam Za Turinskim dogovorom 1860 roku Franciya otrimala p yemontski Savoyu ta Niccu Avstro italo francuzka vijna pokazala use dedali bilshu rol artileriyi a takozh neobhidnist stvorennya velikih vijskovih rezerviv ta specialnogo aparatu shtabiv dlya upravlinnya vijskami v boyu LiteraturaIstoriya diplomatii Tom II M Politicheskaya literatura 1959 str 693 698 Svechin A A Italyanskaya vojna 1859 goda Evolyuciya voennogo iskusstva M L Voengiz 1928 T II Tomas Harbotl Bitvy mirovoj istorii M 1993 Voennaya enciklopediya Sytina v 18 tomah SPb 1911